Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/24774/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; державного регулювання цін і тарифів.
Надіслано для оприлюднення: 23.09.2020. Зареєстровано: 24.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2020.
Дата набрання законної сили: 23.09.2020
Номер судового провадження: A/855/14213/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/24774/19                                                Суддя першої інстанції: Балась Т.П.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  23 вересня 2020 року                                                                          м. Київ
		          
		          Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		          судді-доповідача                    - Степанюка А.Г.,
		          суддів                                        - Епель О.В., Карпушової О.В.,
		          при секретарі                              - Закревській І.Л.,  
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на прийняте у порядку письмового провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України про визнання протиправним та скасування наказу, - 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		У грудні 2019 року Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - Позивач, НАК «Нафтогаз України») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Відповідач, Мінекономрозвитку) про визнання протиправним та скасування наказу Мінекономрозвитку від 25.10.2019 року №258 «Про нарахування пені акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2020 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що, по-перше, у випадку неприйняття акціонерним товариством рішення про відрахування частини чистого прибутку на виплату дивідендів державі останнє все одно має сплатити частину чистого прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, по-друге, у випадку порушення строків сплати дивідендів або частини чистого прибутку нараховується пеня, по-третє, прийняття Кабінетом Міністрів України 24.04.2019 року розпорядження №461-р про розподіл чистого прибутку за 2018 рік та розмір річних дивідендів, що спрямовується до бюджету, яке визнано у судовому порядку правомірним, свідчить, що у строк до 30.06.2019 року такі кошти повинні були бути перераховані. До того ж, суд першої інстанції підкреслив, що обов`язок сплати дивідендів не пізніше 01 липня року, наступного за звітним, прямо закріплений у Законі України «Про управління об`єктами державної власності».
		Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом не було враховано, що у випадку неприйняття рішення загальних зборів про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплаті до державного бюджету підлягають не дивіденди, а частина чистого прибутку, сплата якого контролюється органами доходів і зборів, а не Мінекономрозвитку. Наголошує, що судом до спірних правовідносин безпідставно застосовані приписи абз. 6 ч. 5 ст. 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», оскільки вони їх не регулюють. Підкреслює, що суд залишив поза увагою, що матеріали справи не містять доказів прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження №461-р саме 24.04.2019 року, оскільки останнє не оприлюднювалося і не направлялося до НАК «Нафтогаз України», а про його існування Позивачу стало відомо лише 05.07.2019 року з листа Секретаріату Кабінету Міністрів України. Стверджує про помилковість посилання суду обставини, встановлені у справі №640/12374/19, оскільки питання дати прийняття Урядом України розпорядження №461-р у ній не досліджувалося. Звертає увагу, що у розпорядження №461-р Кабінет Міністрів України встановив обов`язок НАК «Нафтогаз України» здійснити виплату чистого прибутку на виплату дивідендів, а не виплату дивідендів, а ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2019 року у справі №640/10694/19 зупинено дію постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 року №364 в частині. Підкреслює, що судом не було надано оцінку доводам Позивача про порушення Відповідачем вимог наказу Мінекономрозвитку від 02.07.2013 року №725 в частині документів, необхідних для нарахування пені. Окремо зазначає, що в порушення вимог КАС України судом були враховані при прийнятті рішення 02.06.2020 року докази, які надійшли до суду лише 05.06.2020 року.
		Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 23.09.2020 року.
		У відзиві на апеляційну скаргу Мінекономрозвитку просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що, по-перше, оскаржуваний наказ Відповідачем прийнято на підставі, у межах та у спосіб, визначені чинним законодавством, у зв`язку з незабезпеченням Позивачем перерахування дивідендів на державну частку до 01 липня року, наступного за звітним, попри прийняття Кабінетом Міністрів України 24.04.2019 року розпорядження №461 про розподіл частини чистого прибутку за 2018 рік та розміру річних дивідендів, по-друге, оскаржуваний наказ за своєю правовою природою не містить ознак нормативного чи індивідуального акту, а відтак не порушує права Позивача.
		На адресу суду від НАК «Нафтогаз України» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інші дату і час, оскільки на 23.09.2020 року приблизно на той самий час призначені до розгляду в інших судах справи №910/5379/20, №911/2294/19, №916/376/19. 
		Розглянувши заявлене клопотання судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
		Відповідно до ст. 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
		Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
		Разом з тим, судовою колегією враховується, що обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи не визнавалася.
		Крім того, згідно ч. 1 ст. 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
		При цьому судова колегія вважає за необхідне підкреслити, що положеннями ч. 4 ст. 195 КАС України передбачено, що під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
		Окремо судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що доказів того, що саме адвокат Костенко М.А. перебуватиме в іншому судовому засіданні до заявленого клопотання не надано. 
		За таких обставин, зважаючи на відсутність підстав для визнання поважними викладених у клопотаннях причин для відкладення розгляду справи, а також з огляду на визначені ст. 309 КАС України строки її розгляду, судовою колегією відмовлено у задоволенні заявленого клопотання.
		Крім того, від представника Мінекономіки України 23.09.2020 року надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження за правилами ст. 311 КАС України.
		За таких обставин учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, а тому справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.
		Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що частка держави у статутному капіталі НАК «Нафтогаз України» становить 100%.
		Наказом Мінекономрозвитку від 25.10.2019 року № 258 відповідно до абзацу сьомого частини п`ятої статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», пункту 2 Порядку формування та реалізації дивідендної політики держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 702, та пункту 7 Порядку нарахування пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100%, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 02 липня 2013 року №725, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2013 року за №1830/24362, Акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» нараховано пеню за несвоєчасно сплачені дивіденди до державного бюджету, згідно з доданим до наказу розрахунком, а саме: за період з 02.07.2019 року по 22.07.2019 року нараховано пеню у розмірі 163  582  875,50 грн. (а.с. 16-19)
		Як зазначається у розрахунку пені НАК «Нафтогаз» було сплачено частину дивідендів 22.07.2019 року у сумі 8  167  954  800,00 гривень з порушенням строку, встановленого законодавством (платіжні доручення від 22.07.2019 року № 7006740 та № 7006741).
		Для розрахунку пені на суму несвоєчасно сплачених дивідендів до державного бюджету використано показники облікової ставки Національного банку України, яка протягом період з 02.07.2019 року до 18.07.2019 року становила 17,5%, а з 19.07.2019 року до 22.07.2019 року - 17%.
		На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 1, 3, 4, 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», а також ряду підзаконних актів, прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на законодавче закріплення обов`язку НАК «Нафтогаз України» сплатити дивіденди на державну частку не пізніше 01 липня року, наступного за звітним, та встановлення відповідальності у вигляді пені за несвоєчасну їх сплату.
		З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке.
		Закон України «Про управління об`єктами комунальної власності» (далі - Закон) відповідно до Конституції України визначає правові основи управління об`єктами державної власності.
		Відповідно до ст. 1 Закону управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
		Згідно ч. 1 ст. 3 Закону об`єктами управління державної власності є, зокрема, корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави).
		У свою чергу, за правилами ч. 1 ст. 4 Закону суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи (далі - уповноважені органи управління).
		Судом першої інстанції зі змісту п. 15 Статуту Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 року №1044 (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що засновником та єдиним акціонером компанії є держава, а функції з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі Компанії здійснює Кабінет Міністрів України.
		Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов`язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
		Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів.
		Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, сплачують до Державного бюджету України дивіденди у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій) у їх статутних капіталах.
		На суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об`єктами державної власності, нараховується пеня, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати включно.
		Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним. На суму таких коштів органами доходів і зборів нараховується пеня у порядку, визначеному абзацом шостим цієї частини, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України.
		Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що положеннями ч. 5 ст. 11 Закону закріплено обов`язок господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, що настає за звітним, прийняти рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів, а також сплатити до Державного бюджету України дивіденди у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій) у їх статутних капіталах.
		При цьому, на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об`єктами державної власності, нараховується пеня, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати включно.
		У випадку, якщо господарське товариство, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, не прийняло рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, то ним сплачується до державного бюджету частина чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним. На суму таких коштів органами доходів і зборів нараховується пеня у порядку, визначеному абзацом шостим цієї частини, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України.
		Отже, визначення правової природи платежу - виплата дивідендів чи частини чистого прибутку, а також органу, визначеного відповідальним за здійснення контролю за його надходженням, залежить від того, чи приймалося господарським товариством рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним.
		Як вбачається з матеріалів справи, Кабінетом Міністрів України 24.04.2019 року прийнято розпорядження №461-р «Питання річних загальних зборів акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», пунктом 3 якого вирішено затвердити такий розподіл чистого прибутку НАК «Нафтогаз України» за 2018 рік та розмір річних дивідендів, що спрямовуються:
		- 90 відсотків чистого прибутку в розмірі 12251932,2 тис. гривень - на виплату дивідендів до державного бюджету;
		- 5 відсотків чистого прибутку в розмірі 680662,9 тис. гривень - до резервного капіталу;
		- 5 відсотків чистого прибутку в розмірі 680662,9 тис. гривень - на розвиток.
		Крім того, пунктом 3 указаного розпорядження приписано виплату дивідендів провести згідно з вимогами законодавства не пізніше 30 червня 2019 року.
		Посилання Апелянта на те, що в нього існують сумніви щодо прийняття указаного розпорядження Уряду України саме 24.04.2019 року, оскільки останнє не було оприлюднене всупереч ч. 4 ст. 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та п. 3 параграфу 154 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого 18.07.2007 року №950, а також не було надіслано Секретаріатом Кабінету Міністрів України заінтересованим особам не пізніше ніж протягом двох робочих днів з моменту його підписання, судова колегія вважає необґрунтованими у розрізі заявлених у межах даної справи вимог з огляду на те, що відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» розпорядження Кабінету Міністрів України набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо цими розпорядженнями не встановлено пізніший термін набрання ними чинності. Відтак, оскільки у вказаному розпорядженні відсутня вказівка на те, що останнє набирає чинності пізніше, ніж у момент його прийняття, то відсутні підстави стверджувати про те, що воно набрало чинності пізніше, ніж 24.04.2019 року. 
		Посилання Апелянта на те, що в установлений чинним законодавством строк указане розпорядження від 24.04.2019 року №461-р не було оприлюднене, до відома Позивача не доведено, а про його існування НАК «Нафтогаз України» дізналася 05.07.2019 року зі змісту листа Секретаріату Кабінету Міністрів України від 04.07.2019 року №13465/0/2-19 (а.с. 20-24), судова колегія оцінює критично, оскільки, зокрема, вже 06.05.2019 року на офіційному сайті Мінекономрозвитку опубліковано новину, що на засіданні Кабінету Міністрів України 24.04.2019 року прийнято розпорядження №461-р (https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=f6699c90-7e3c-4940-97f1-5b489d68dd4b&title=UchastMinisterstvaEkonomichnogoRozvitkuITorgivliUkrainiUZasidanniUriadu24-Kvitnia2019-Roku), а безпосередньо сам документ опубліковано на сайті Уряду України та Верховної Ради України.
		Крім того, як вірно звернув увагу суд першої інстанції, Верховний Суд у постанові від 04.09.2019 року у справі № 910/10585/18 досліджував питання щодо порядку строків та права на отримання дивідендів та висловив позицію, що обов`язок товариства сплатити на користь власника простих акцій дивіденди, в тому числі у випадках, коли акціонером є держава, пов`язується з фактом лише прийняття загальними зборами рішення про визначення розміру, порядку та строків виплати дивідендів господарськими організаціями.
		Викладене, у свою чергу, свідчить, що господарським товариством було прийнято рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, а відтак НАК «Нафтогаз України» було зобов`язане забезпечити перерахування дивідендів до Державного бюджету України у строк, не пізніше 30.06.2019 року. 
		Твердження Позивача в апеляційній скарзі про те, що формулювання у розпорядженні від 24.04.2019 року №461-р « 90 відсотків чистого прибутку в розмірі 12  251  932,2 тис. гривень - на виплату дивідендів до державного бюджету» свідчить, що ним приписано здійснити виплату чистого прибутку, а не дивідендів, судовою колегією оцінюється критично, оскільки у даному формулюванні фраза «90 відсотків чистого прибутку» вжита як визначення розміру, з якого обрахована сума належних до виплати дивідендів.
		Щодо доводів Апелянта про те, що Відповідач, всупереч вимог Порядку нарахування пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 02.07.2013 року №725, використав для прийняття оскаржуваного наказу лише інформацію, отриману від Державної казначейської служби України, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
		Наказом Мінекономрозвитку від 02.07.2013 року №725 затверджено Порядок нарахування пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків (далі - Порядок №725), яким установлено механізм нарахування Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку України) пені на суму дивідендів на державну частку (далі - дивіденди), несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків (далі - господарське товариство).
		Відповідно до п. 3 Порядку №725 у разі сплати господарським товариством дивідендів до державного бюджету після встановленого законом строку суб`єкт управління в одноденний строк з дня здійснення такого платежу подає Мінекономрозвитку України для нарахування пені на суму несвоєчасно сплачених дивідендів копії таких документів:
		протоколу загальних зборів господарського товариства, на яких прийнято рішення про виплату дивідендів;
		погодженого завдання на голосування представникам держави на загальних зборах господарського товариства, у статутному капіталі якого державна частка становить понад 50 відсотків, щодо прийняття рішення про відрахування частини чистого прибутку на виплату дивідендів;
		звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) господарського товариства за відповідний рік згідно з формою, наведеною у додатку 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868;
		платіжних доручень щодо перерахування господарським товариством суми дивідендів або частини суми дивідендів.
		Згідно п. 4 Порядку №725 у разі наявності в інформації суб`єкта управління, що подається згідно з пунктом 2 цього Порядку, відомостей щодо заборгованості господарського товариства зі сплати дивідендів та неподання суб`єктом управління документів, визначених пунктом 3 цього Порядку, Мінекономрозвитку України в місячний строк з дня отримання такої інформації звертається до суб`єкта управління з відповідним запитом стосовно надання документів для нарахування пені на суму несвоєчасно сплачених дивідендів до державного бюджету.
		Контроль за своєчасністю подання документів, визначених у пунктах 2 та 3 цього Порядку, та відповідальність за достовірність наданих матеріалів несе суб`єкт управління та керівник господарського товариства.
		За правилами п. 5 Порядку №725 нарахування пені на суму дивідендів, несвоєчасно сплачених господарським товариством, здійснюється Мінекономрозвитку України на підставі документів, що подаються згідно з пунктом 3 цього Порядку.
		Положеннями п. 6 Порядку №725 передбачено, що пеня на суму дивідендів (частину суми дивідендів), несвоєчасно сплачених господарським товариством, нараховується в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний календарний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати суми дивідендів або частини суми дивідендів включно.
		У разі коли встановлений законом строк сплати дивідендів збігається з вихідним (святковим, неробочим) днем, останнім днем граничного строку сплати дивідендів вважається перший робочий день після вихідного (святкового, неробочого) дня. У такому разі пеня нараховується, починаючи з другого робочого дня після вихідного (святкового, неробочого) дня.
		Днем сплати суми дивідендів або частини суми дивідендів господарським товариством вважається день списання установою банку суми платежу з рахунку платника незалежно від часу зарахування її до державного бюджету.
		Пеня на пеню не нараховується.
		Відповідно до п. 7 Порядку №725 у місячний строк з дня отримання документів, визначених у пункті 3 цього Порядку, Мінекономрозвитку розраховує розмір пені на суму дивідендів (частину суми дивідендів), несвоєчасно сплачених господарським товариством, та приймає в установленому порядку наказ про нарахування пені, який підписує Міністр економічного розвитку і торгівлі України або його перший заступник, заступники.
		У разі якщо нарахування Мінекономрозвитку пені потребує отримання позиції заінтересованих органів щодо визначення розміру пені та інших питань, строк нарахування пені продовжується до остаточного узгодження питань, пов`язаних з її нарахуванням, але не більше ніж на місячний строк.
		У наказі Мінекономрозвитку України про нарахування пені зазначається така інформація:
		найменування господарського товариства, його місцезнаходження, код за ЄДРПОУ;
		підстави для нарахування пені;
		розрахунок пені;
		сума нарахованої пені;
		код класифікації доходів бюджету;
		призначення платежу;
		одержувач платежу;
		строк перерахування пені.
		У свою чергу, приписами п. п. 10 - 11 Порядку формування та реалізації дивідендної політики держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №702, суб`єкти управління корпоративними правами держави подають щомісяця до 5 числа Мінекономіки за встановленою ним формою узагальнену інформацію про нарахування і перерахування дивідендів у поточному бюджетному році, а також інформацію про кожну господарську організацію, стосовно якої такі суб`єкти виконують функції з управління корпоративними правами держави.
		Казначейство подає Мінекономіки інформацію про надходження дивідендів у встановленому порядку.
		Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, листом від 14.08.2019 року №12-06-06/13955 Державна казначейська служба України повідомила Мінекономрозвитку про надходження коштів за кодом бюджетної класифікації 21010100 «Частина чистого прибутку (доходу) господарських організацій (державних унітарних підприємств та їх об`єднань), що вилучається до державного бюджету відповідно до закону» у 2019 році від НАК «Нафтогаз Україна» (а.с. 144-147). Указаний лист ДКС України направила на виконання доручення заступника Державного секретаря Кабінету Міністрів України за наслідками розгляду листа Міністерства юстиції України від 30.07.2019 року №6362/9.1.1/4-19.
		Саме відомості даного листа, як вбачається із змісту оскаржуваного наказу від 25.10.2019 року №258 та доданого до нього розрахунку, визначені підставою для нарахування пені. У розрахунку відображено, що Позивач сплатив частину дивідендів у сумі 8  167  954  800,00 грн. з порушенням строку, про що свідчать платіжні доручення від 22.07.2019 року № 7006740 та № 7006741 (а.с. 144-145). При цьому посилання Апелянта на те, що платіжні доручення були надані Позивачем лише 05.06.2020 року, а тому не могли бути враховані судом першої інстанції під час прийняття рішення 02.06.2020 року, судова колегія вважає безпідставним, оскільки копії платіжних доручень були надані Відповідачем 26.05.2020 року (а.с. 143-147).
		Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що у межах спірних правовідносин протоколом загальних зборів господарського товариства, на яких прийнято рішення про виплату дивідендів, а також погоджене завдання на голосування представникам держави на загальних зборах господарського товариства, у статутному капіталі якого державна частка становить понад 50 відсотків, щодо прийняття рішення про відрахування частини чистого прибутку на виплату дивідендів, у спірному випадку є розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 року №461-р, яке є актом Уряду України та перебуває у загальному доступі. Платіжні доручення, як було встановлено раніше, були отримані Мінекономрозвитку разом з листом ДКС України від 14.08.2019 року №12-06-06/13955 21.08.2019 року вх. №03/55202-19, а відтак на момент прийняття оскаржуваного наказу перебували у розпорядженні Відповідача.
		Щодо звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) господарського товариства за відповідний рік згідно з формою, наведеною у додатку 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868, то останній опублікований НАК «Нафтогаз України» за посиланням https://www.naftogaz.com/files/Zvity/Annual-Report-2018-ukr.pdf у відповідності до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», а відтак його відомості були наявні у Мінекономрозвитку на момент прийняття оскаржуваного наказу.
		З урахуванням наведеного судова приходить до висновку, що НАК «Нафтогаз України» не було виконано норми Закону в частині обов`язку сплатити дивіденди виходячи з розміру частки держави не пізніше 01 липня року, наступного за звітним, а тому до нього обґрунтовано Мінекономрозвитку застосована відповідальність за несвоєчасну сплату таких дивідендів у вигляді пені, нарахованої на підставі наказу Відповідача, прийнятого, як було встановлено вище, у відповідності до вимог чинного законодавства.
		Колегією суддів враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду не спростовують.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -  
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 червня 2020 року - без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
		Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
		 
		          
		Суддя-доповідач                                                                      А.Г. Степанюк 
		 
		Судді                                                                                            О.В. Епель
		 
		                                                                                                    О.В. Карпушова
		 
		 
		Повний текст постанови складено та підписано « 23» вересня 2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...