Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 742/3673/18 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Незаконне заволодіння транпортним засобом.
Надіслано для оприлюднення: 23.09.2020. Зареєстровано: 24.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2020.

Номер судового провадження: 1-кп/742/177/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018270210001459

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Провадження № 1-кп/742/177/20 
		Єдиний унікальний № 742/3673/18 
		 
		   
		ВИРОК
		Іменем України
		22 вересня 2020 року м. Прилуки
		 
		Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді   ОСОБА_1 , за участю секретарів судового засідання   ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 , прокурора  ОСОБА_4 , обвинувачених   ОСОБА_5 та   ОСОБА_6 , захисників обвинуваченихадвокатів  ОСОБА_7 ,   ОСОБА_8 , потерпілого   ОСОБА_9 , розглянувши в судовому засіданні матеріали кримінального провадження по обвинуваченню:
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.БакумівкаМиргородського районуПолтавської області,громадянина України,з середньоюосвітою,не одруженого,не працюючого,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше судимого:
		23.12.2008р. Миргородським міським судом Полтавської області за ч.1 ст.121, ст.69, ч.4 ст.70 КК України до 3 роківпозбавлення волі;
		22.05.2012р. Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково в серпні 2014 року,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч.2 ст.289, ч.2 ст.185 КК України,
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Миропілля Краснопільського району Сумської області, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, у цивільному шлюбі, маючого малолітнього сина, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
		05.12.2005р. Білопільським районнимсудом Сумської області за ч.3 ст.185, ст.69 КК України до 1 року 6місяців позбавлення волі;
		27.04.2009р. Білопільським районним судом Сумської області за ч.2.ст.187, ст.69 КК України до 5 років позбавлення волі, звільненого по відбуттю покарання у 2014 році,
		у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
		В С Т А Н О В И В :
		19.08.2018р., точного часу в ході судового розгляду не встановлено, обвинувачений ОСОБА_5 перебуваючи біля ставка, який знаходиться в с. Бубнівщина Прилуцького району, за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_6 , умисно довівши потерпілого ОСОБА_9 до безпорадного стану, шляхом схилення останнього до вживання спиртних напоїв, позбавивши його можливості активно чинити опір, у подальшому ОСОБА_6 та ОСОБА_5 шляхом вільного доступу, проникли до салону автомобіля марки MERCEDES - BENZ 313CDI реєстраційний номер НОМЕР_1 та не маючи будьякого права керувати чи володіти даним транспортним засобом, всупереч волі ОСОБА_9 , ОСОБА_5 запустив його двигун ключем, та рухаючись на ньому, незаконно заволодів автомобілем, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив збитки ОСОБА_9 
		20.08.2018р. обвинувачений ОСОБА_5 з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, маючи умисел на заволодіння чужим майном, повторно з автомобіля марки MERCEDES - BENZ 313CDI реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким він незаконно заволодів 19.08.2018р. разом з ОСОБА_6 , шляхом вільного доступу викрав автомобільний компресор марки «Зубр» вартістю 1203,93 грн., після чого розпорядився викраденим на власний розсуд та спричинивши таким чином потерпілому ОСОБА_9 матеріальних збитків на вище зазначену суму.
		В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 своєї вини у пред`явленому обвинуваченні по епізоду незаконного заволодіння ними автомобілем потерпілого ОСОБА_9 не визнали в повному обсязі, а по епізоду інкримінованого кримінального правопорушення в частині крадіжки у потерпілого компресора ОСОБА_5 останній визнав, та під час судового розгляду обвинувачені погодилися надати показання після допиту потерпілого, свідків та дослідження всіх доказів у даному кримінальному провадженні.
		Так, обвинувачений  ОСОБА_5  дав показання суду, що працював охоронцем на ставку с. Бубнівщина Прилуцького району, та раніше знав потерпілого як рибака. 17.08.18 р. ОСОБА_10 приїхав вечором на рибалку. Зразу заїхав до сторожки, і обвинувачений подзвонив до свідка ОСОБА_11 , який сказав їхати на відповідне місце риболовлі, і обвинувачений сів разом із потерпілим щоб показати місце рибалки. Вони приїхали на місце де ОСОБА_11 сидів ждав, показали місце потерпілому і пішли по своїм справам, і цього дня уже не бачилися. Потерпілий залишався на ночівлю. 18.08.18р. ОСОБА_12 ще бачив потерпілого який залишався на тому місці і рибалив, та питав ОСОБА_12 коли звільниться його місце №4 де він в основному рибачить, на, що останній сказав, місце звільниться після 15 год. Потерпілий сам переїхав до того місця. Обвинувачений вказує, що того дня вони усі були у своїх роботах. 18.08.18р. вечором заступив на зміну ОСОБА_13 , більше потерпілого того дня не бачив. 
		19.08.18 р. потерпілий рибалив на 4 місці, потім він вдень кудись від`їжджав, а приїхавши годин у 18 -19 з якимось молодим чоловіком який поряд рибалив, коли заїздив то зупинився та запропонував ОСОБА_12 випити, та поїхав на своє місце риболовлі. Близько 21 години робили обхід ставка обвинувачений та ОСОБА_13 , потерпілий сидів рибалив, запропонував випити, але вони пішли бо були ще зайняті, потім робили повторний обхід, і на місці рибалки потерпілого лежали вудки, а його самого не було і його автомобіля. Поряд рибалили інші рибаки, і ОСОБА_12 запитав де потерпілий бо усе лежить а його самого не має, і рибаки сказали що не бачили його. Тоді ОСОБА_13 набрав по телефону до потерпілого, на що потерпілий відповів, що він уїхав і десь у Прилуках. Потерпілий приїхав десь у 22-23 годині і обвинувачені були у цей час у сторожці, коли у двір заїжджає авто, і потерпілий каже що у нього горе, і показує поліцейський протокол за п`янку , та ще показує у автомобілі горілку дві пляшки, та запропонував випити, і обвинувачені втрьох поїхали на його місце рибалки 4, приїхавши на місце, там були уже інші рибаки, і обвинувачені з потерпілим розпили ту горілку пригощаючи інших рибаків, показалось мало, і потерпілий сказав ОСОБА_12 «ти поїдеш за горілкою», відповівши ні, потерпілий наполягав всерівно їхати, і ОСОБА_12 погодився разом із ним потерпілим, вони ще сиділи за столом, а ОСОБА_13 пішов закривати худобу, після чого хвилин через 40 ОСОБА_12 сіли із потерпілим у авто, де ОСОБА_12 сів за кермо і поїхали разом за горілкою, де обвинувачений сказав що грошей у нього немає, а може є у ОСОБА_13 , і потерпілий запропонував ОСОБА_13 також з ними їхати, і так вони усі поїхали в сторону с. Линовиця, Прилуцького району, але все було уже позакривано, по дорозі потерпілий сказав, ще якби і дівчат, пропонуючи їхати кудись у м. Прилуки, але ОСОБА_12 сказав не поїде бо там поліція, і вирішили їхати в сторону смт. Варви , до знайомої ОСОБА_12 свідка ОСОБА_14 , приїхавши у с. Брагінці Варвинського району, де ОСОБА_12 зайшов у хату до Дзюби, спочатку зайшов один, а потім зайшли ОСОБА_13 і ОСОБА_10 , після чого оскільки спиртного ні у кого уже не було, а потерпілий ще хотів випити, то послали покійного чоловіка свідка ОСОБА_15 за горілкою давши йому гроші, який приніс півтора літрову пляшку, яку розпили усі окрім ОСОБА_12 , який сказав що випив би пива, на що потерпілий ОСОБА_10 відповів «нема питань», після чого ОСОБА_12 сів у авто і запропонувавши ОСОБА_13 та свідкові ОСОБА_16 поїхати разом за пивом, і останні втрьох поїхали, але оскільки у ОСОБА_17 пива не було бо усе було закрито, то ОСОБА_12 вирішив їхати у сусідній район у м. Лохвицю Полтавської області через поля, де приїхавши у Лохвицю пива вони не купили бо було усе закрите, і останні поїхали по ініціативі ОСОБА_12 у с. Великі Сорочинці Полтавської області. Приїхавши туди поставили автомобіль у матері ОСОБА_12 , він зідзвонювався із ОСОБА_10 говоривши, що він у матері у ОСОБА_18 , що із автомобілем усе гаразд, і потерпілий просив найти грошей на штраф, та просив щоб автомобіль був у схоронності не заперечувавши щодо користування автомобілем ОСОБА_12 . Автомобіль не повертали потерпілому близько 10 днів, а коли їхали назад, ОСОБА_12 поміняв автомобільний компресор на солярку. Свідок ОСОБА_19 лишилася у Ромнах із попутницею ОСОБА_20 яку вони підібрали як їхали на ОСОБА_21 до брата ОСОБА_13 . Вони зідзвонювалися із потерпілим 28-29. 08.18р. і потерпілий говорив будь обережним бо вас шукають Прилуцькі бандити. Приїхавши до м. Прилуки в с. Манжосівку, оскільки солярка закінчилася, потерпілий був не на зв`язку, неодноразово набирали йому, і тому авто залишили із ОСОБА_13 на узбіччі дороги, після чого із ОСОБА_13 сіли на велосипеди та поїхали із місця де лишили авто. Поліція затримала обвинувачених за Києвом. ОСОБА_12 вказує суду, що автомобіль, вони не крали , він розуміє, що позловживав довірою потерпілого, та не повернувся відразу. Потерпілий лишився із подругою свідка ОСОБА_22 вдома, сама ж ОСОБА_19 їздила з ними. 
		 
		Обвинувачений    ОСОБА_6  в судовому засіданні вказав, що повністю підтверджує показання обвинуваченого ОСОБА_12 , обвинувачення вважає необґрунтованим, недоведеним, він був лише пасажиром. Крім того зазначив, що як ОСОБА_12 із потерпілим домовлялися їхати за добавкою спиртного він при розмові присутнім не був .
		Допитаний у судовому засіданні потерпілий  ОСОБА_9  дав показання, що два роки назад 18.08.2018р. на власному автомобілі Мерседес Бенс р.н.з. НОМЕР_1 поїхав на рибалку в с.Бубнівщина Прилуцького району, обвинувачених про справі знав бо останні працювали на ставку обілечували рибалок, крім того до ОСОБА_13 додому колись раніше привозив помідори бо у нього велика сім`я . Так 19.08.18 р. він до обіду з`їздив до м.Прилуки за ліками бо він є особою з інвалідністю, та крім того купив горілки, повернувшись, з обіду почав випивати із обвинуваченими разом, а коли прийшов вечір потерпілий заснув біля авто і риболовних снастей де рибалив , після цього він вже нічого не пам?ятає, коли прийшов до свідомості, то виявив, що знаходиться в невідомому будинку, де були раніше не знайомі йому чоловік на ім`я ОСОБА_23 , який сказав, що він в с.Брагінці Варвинського району, також повідомив, що обвинувачені два ОСОБА_24 привезли його та вигрузили , сказавши щоб він був постійно п`яний, а самі на мікроавтобусі поїхали у невідомому напрямку, крім того із ними поїхала дружина покійного ОСОБА_25  свідок ОСОБА_19 . Протягом кількох днів він телефонував до обвинувачених, надіючись, що оскільки останніх він знав, вони повернуть автомобіль, тому і не звертався відразу до поліції, просив повернути автомобіль, але останні відповідали, що то авто поламався, то солярка закінчилася, а потім взагалі перестали відповідати. Будь-якого дозволу користуватися мікроавтобусом категорично стверджує їм не надавав, ключі та техпаспорт, і телефон лежали у автомобілі, коли авто стояло на ставку. Щодо міри покарання покладається на розсуд суду. 
		Свідок  ОСОБА_14  в судовому засіданні дала показання, що вони з покійним чоловіком спали, під`їхала якась незнайома машина, і до хати постукав знайомий на ім?я ОСОБА_24 , якого вона знала бо їздив колись до знайомої свідка яка жила у ОСОБА_17 , з ним був ще один чоловік менший ОСОБА_24 якого свідок не знала. Під двором стояв автомобіль білого кольору марки Мерседес, з якого вони витягли ще одного чоловіка, який був п`яний та без свідомості та затягли в будинок, і попросили щоб полежав. Після цього трохи побувши вдома той чоловік спав, на пропозицію ОСОБА_26 вона поїхала з ними по пиво, а потерпілий лишився із її покійним чоловіком вдома . За кермом авто був старший ОСОБА_27 , це було близько 3 ночі . При ній потерпілий нікому дозволу їхати на автомобілі не давав. Вони втрьох поїхали до с. В.Сорочинці до матері ОСОБА_12 , де були на ярмарку, десь 4 дні. Потім поїхали в с. Білопілля до брата ОСОБА_28 , за кермом весь час був ОСОБА_29 , побувши там пару днів, поїхали до м. Ромни, де свідок встала сказавщи що далі не поїде, і добиралась автобусом до ОСОБА_17 , а хлопці кудись поїхали далі. Що за авто вона не питала, у якомусь селі ОСОБА_29 поміняв компресор на 20 л. дизпалива. Після цього її висадили в м.Ромни, а самі поїхали далі, приїхавши у ОСОБА_17 додому уже потерпілого не було. А покійний чоловік став розповідати, що потерпілого покинули, а хтось із ОСОБА_30 приїхав і забрав потерпілого, що автомобіль був цього потерпілого, який хлопці без дозволу забрали , чий авто свідок не знала. Коли були на ярмарку хтось дзвонив за авто, і казали, скоро приїдем. Гетьман просився за руля, а ОСОБА_12 не давав йому. Потерпілий був без свідомості, свідок наголосила. Як відїжджали потерпілий спав, а горілку привезли ОСОБА_12 і ОСОБА_13 і поставили на стіл .
		Свідок  ОСОБА_31 , дав показання суду, більше знаю обох обвинувачених оскільки з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 працювали на ставку в с.Бубнівщина охоронцями, а потерпілого знає бо рибалив, потерпілий інколи звав випити по чарці, але свідок був на роботі, відмовлявся, часто різні рибаки пропонують, але він відмовляється . Так у потерпілого є проблеми з ногою і тому йому давалося окреме місце, на якому він рибалив, це 4 бесідка, бувало з ночівлею приїжджав, часто приїжджав рибалити, раз на тиждень або два на місяць. На автомобілі потерпілий свідку не пропонував кудись з`їздити за горілкою чи ще за чимсь. Тільки сам їздив. Крім того був понятим при слідчому експерименті із потерпілим. Вказавши, що потерпілий розповідав, що прийшли хлопці, вони випивали і йому стало погано, потім посадили у машину і кудись повезли . Крім того вказав, колись до цього інциденту потерпілий пропонував випити за народження онука, але вони з ОСОБА_12 відмовилися. Коли потерпілий приїхав вони мінялись змінами, тобто свідок від`їжджав, а ОСОБА_13 заступав це було 18 серпня, свідок здавав зміну вечором, а 19 поїхав у 7 годин ранку додому. 18 серпня свідок потерпілому вказав на місце де рибалити, вечором і ОСОБА_12 їхав із потерпілим у бусі показати де те місце, ОСОБА_12 залишався із потерпілим на тому місці. 18 серпня приїхав об 22 год. Гетьман на роботу. 
		 
		    Крім показаньсамих обвинувачених,потерпілого,свідків,вина ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у вчиненнінезаконного заволодіннятранспортним засобомта крадіжкипідтверджується  повністю сукупністю досліджених та проаналізованих в судовому засіданні доказами, а саме:
		 
		відповідно до витягу з ЄРДР кримінального провадження №12018270210001459 від 03.09.2018 вбачається, що 03.09.2018 до Прилуцького ВП ГУНП в Чернігівській області надійшла заява від ОСОБА_9 про те, що 19.08.2018 в с.Бубнівшина Прилуцького району невідомі особи незаконно заволоділи мікроавтобусом MERCEDES - BENZ 313CDI білого кольору реєстраційний номер НОМЕР_1 та з автомобіля було викрадено авто компресор «Зубр» /а.п. 95-96 т.1/; 
		про факт зникнення автомобіля та прохання про розшук такого йдеться також у рапорті зверненні до Прилуцького ВП 28 серпня 2018 року /а.п. 101 т.1/; 
		протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.09.2018, згідно якого потерпілий ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_6 /а.п.102-103 т.1/;
		протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.09.2018, згідно якого потерпілий ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_5 /а.п.104-106 т.1/;
		протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.09.2018, згідно якого свідок ОСОБА_14 впізнала ОСОБА_5 /а.п.107-108 т.1/;
		протоколом огляду місця події з ілюстративною таблицею до такого від 04.09.2018 згідно якого на території біля вулиці Героїв Війни в с.Манжосівка Прилуцького району виявлено автомобіль потерпілого, з дверцят та керма вилучено сліди пальців рук /а.п.111-115 т.1/;
		з висновку судової дактилоскопічної експертизи № 1218 від 11.10.2018 вбачається, що вилучені сліди пальців рук на дверцятах автомобіля належать ОСОБА_5 та ОСОБА_6 /а.п. 116-129 т.1/; 
		згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 072/18 від 11.09.2018 вартість автомобіля MERCEDES - BENZ 313CDI реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент незаконного заволодіння становить 312661,12 грн, а вартість матеріальних збитків, в результаті пошкодження мікроавтобуса становить 4569,14 грн. /а.п. 131-136 т.1/;
		згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу  власником такого значиться потерпілий ОСОБА_9 /а.п. 137 т.1/;
		згідно протоколу № 2035т від 17.10.2018 про результати аудіо-, відео контролю в умовах ІТТ (м.Прилуки) та дослідженого в суді запису розмови, де ОСОБА_6 вказує, що «по угону, перший раз, а так сидів» - /а.п. 145-149 т.1/; 
		згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3465 від 18.09.2018 вартість автомобільного компресора марки «Зубр» з урахуванням відсотку зносу становить 1203,93 грн /а.п. 171-175 т.1/;
		протоколом проведеного слідчого експерименту від 27.09.2018 зі свідком ОСОБА_14 , із переглянутим у суді відеозаписом такого, вбачається, як свідок показала як обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в с.Брагинці Варвинського району без дозволу потерпілого сіли до автомобіля та запустивши двигун поїхали разом з нею в напрямку с.В.Сорочинці на ярмарку, також вказала обставини крадіжки компресора з мікроавтобуса ОСОБА_5 /а.п. 176-178 т.1/;
		протоколом проведеного слідчого експерименту від 26.09.2018 з потерпілим ОСОБА_9 , із переглянутим у суді відеозаписом такого, вбачається, як потерпілий показав про обставини заволодіння його мікроавтобусом, підтвердивши, що транспортний засіб був взятий обвинуваченими без його дозволу /а.п. 179-181 т.1/;
		Дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінивши та проаналізувавши всі докази по справі в їх сукупності  з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, а кожен доказ з точки зору належності, допустимості, та достовірності суд дійшов висновку, що вони повністю узгоджуються між собою та викривають обвинувачених в інкримінованих їм злочинах. Невизнання обвинуваченими факту незаконного заволодіння ними автомобілем належного потерпілому, суд розцінює як спробу уникнути передбаченої законом кримінальної відповідальності, та нести за це відповідне покарання, а також заплутати суд, щодо істинності даної події злочину, але така позиція обвинувачених до вчиненого злочину спростовуєься вищенаведеними дослідженими доказами в їх сукупності: 
		та всією хронологією подій, з якої вбачається, що потерпілий чітко та послідовно вказував суду, про свою категоричну позицію, що ні дозволу ні своєї згоди на користування його автомобілем він обвинуваченим не надавав, і заволодіння автомобілем було проти його волі, заснувши на ставку та проснувшись в іншому населеному пункті в якомусь будинку, дізнався про те, що обвинувачені привізши останнього кудись поїхали, про що останній крім того вказував як під час досудового слідства так і під час слухання справи в суді в іншому складі суду, крім того і самими показаннями обвинувачених, які чітко не змогли пояснити суду свої дії щодо тривалого використання автомобіля потерпілого. 
		Версія обвинувачених про добровільність надання їм згоди керувати автомобілем повністю спростовуються показами потерпілого, який однозначно, в категоричній формі повідомив, що дозволу на управління автомобілем не давав, свідок ОСОБА_15 у суді категорично стверджувала, що обвинувачені доставили потерпілого до них п`яного без свідомості, через стан сп`яніння. Також спростовують цю версію ті обставини, що потерпілий ОСОБА_9 не мав причин для поїздки до с. Брагинці, не знав раніше господарів будинку, в якому його залишили, не має жодного пояснення причин, в тому числі враховуючи характер відносин з обвинуваченими (з якими бачився кілька разів коли рибалив на ставку), з яких потерпілий міг би з власної волі передати автомобіль обвинуваченим для поїздки туди, а в подальшому в до Полтавської області. 
		Крім того, як встановлено в судовому засіданні, причини здійснити поїздку в с.Брагинці Варвинського району, а потім до своїх родичів в Полтавській та Сумській областях мали саме обвинувачені. 
		Про те, що обвинувачені усвідомлювали протиправність своїх дій щодо заволодіння транспортним засобом, свідчить їх поведінка та вся хронологія подій вчиненого кримінального правопорушення,крім того останні після вчинення злочину, залишили автомобіль на узбіччі автодороги в с. Манжосівка Прилуцького району, самі ж, поїхали в напрямку Київської області.
		Доводи сторони захисту про не доведеність обвинувачення і з тих мотивів, що була лише поїздка з дозволу власника, не є переконливими оскільки під незаконним заволодінням слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі. 
		Крім того суд враховує і відповідні письмові заяви до суду обвинуваченого ОСОБА_6 , про неправомірні дії відносно нього під час досудового слідства, по яким зокрема внесені відповідні відомості до ЄРДР за №42020271210000065 за ч.2 ст.365 КК України (а.п.47,48 т.3) та проводиться досудове розслідування, та незалежно від чого обвинувачений ОСОБА_6 повністю користувався своїми процесуальними правами під час розгляду даного провадження, зокрема і можливості вільного давання показань по суті кримінального провадження, відеозапис же слідчого експерименту за його участю в яких останній давав викривальні покази, та щодо яких наводив доводи у своїй заяві (т.1 а.п.206) - судом не досліджувався.
		 Сукупністюдобутих всудовому засіданнідоказів,суд знаходитьвинність обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненихкримінальних правопорушенняхповністю доказаними,і їхумисні діїякі виразилисяв частині заволодіння автомобілем потерпілого ОСОБА_9 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб; 
		а умисні дії обвинуваченого ОСОБА_5 які виразилися у крадіжці автомобільного компресора належного потерпілому, необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
		 
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.
		   До обставин,що обтяжуютьпокарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд відносить рецидив злочинів. 
		При обранніміри покарання ОСОБА_5 , суд враховує, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є, не тяжким та тяжким злочинами, особу винногота його позицію до вчиненого, який вчинив умисні злочини, у місцях ув`язнення характеризується позитивно, маючого хронічні захворювання, згідно довідок лікарів  на обліках психіатра та нарколога не значиться, раніше неодноразово судимого, маючого не зняті та непогашені судимості, який на шлях виправлення не став і вчинив нові злочини,а також і враховуючи позицію потерпілого який, щодо призначення міри покарання поклався на розсуд суду, і вважає можливим призначити ОСОБА_5 , покарання,необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, за правилами ст.70 КК України,за сукупністю  кримінальних правопорушень,а самепризначивши  покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначати остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі без конфіскації майна . 
		 
		Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлено.
		   До обставин,що обтяжуютьпокарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд відносить рецидив злочинів. 
		При обранніміри покарання ОСОБА_6 , суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, особу винногота його позицію до вчиненого, який вчинив умисний злочин, за місцем проживання характеризується позитивно, маючого малолітню дитину, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, згідно довідок лікарів  на обліках психіатра та нарколога не значиться, раніше неодноразово судимого, маючого не зняті та непогашені судимості , який на шлях виправлення не став і вчинив новий злочин,а також і враховуючи позицію потерпілого який, щодо призначення міри покарання поклався на розсуд суду, і вважаєможливим призначити ОСОБА_6 покарання,необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, у виді позбавлення волі без конфіскації майна . 
		 
		Процесуальні витрати, в частині витрат пов`язаних з проведенням експертиз по кримінальному провадженню підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, та потерпілого на підставі ст.ст.118,124,126 КПК України.
		Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити на підставі ст.100 КПК України.
		Цивільний позов не заявлявся. 
		Керуючись ст. ст. 370-371, 374, 395 КПК України суд,- 
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5   визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України і призначити йому покарання : 
		- по ч.2ст.185КК України у виді 1 року позбавлення волі; 
		   - по ч.2 ст.289 КК України у виді5років позбавлення волі без конфіскації майна ; 
		   Напідставі ст.70КК України, за сукупністю  кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити засудженому  ОСОБА_5   покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна . 
		Початок строку відбування покарання засудженому  ОСОБА_5   рахувати з моменту його затримання, тобто з 04вересня 2018року, зарахувавши йому таке в час відбування покарання.
		Запобіжний захід засудженому  ОСОБА_5     до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою, роз`яснивши йому право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції. 
		ОСОБА_6   визнативинуватим у пред`явленомуобвинуваченні за ч.2 ст.289 КК України і призначити йому покаранняу виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна . 
		Початок строку відбування покарання засудженому      ОСОБА_6  рахувати з моменту його затримання, тобто з 04 вересня 2018 року, зарахувавши йому таке в час відбування покарання.
		Запобіжний захід засудженому   ОСОБА_6    до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою, роз`яснивши йому право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
		Речовідокази покримінальному провадженнюпісля набраннявироком законноїсили: автомобільмаркиMERCEDES-BENZ313CDIреєстраційнийномер НОМЕР_1 залишитиу власності ОСОБА_9 ;папілярні узорислідівпальціврук;змиви зкермаавтомобіля марки MERCEDES - BENZ 313CDI реєстраційний номер НОМЕР_1 ; флеш картка із записом слідчого експерименту за участі ОСОБА_6 ; карта пам`яті з записом слідчого експерименту за участі ОСОБА_9 ; карта пам`яті з записом слідчого експерименту за участі ОСОБА_14 ; оптичний носій № 268 нт (до вх.701 т від 19.10.2018 р.) на якому містяться матеріали негласної слідчої (розшукової) дії відносно ОСОБА_6 залишити в матеріалах кримінального провадження . 
		Стягнути в солідарному порядку із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь держави  1430,00 грн витрат за проведення судових експертиз.
		Стягнути з в солідарному порядку із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 1200,00 грн  процесуальних витрат, пов?язаних із проведенням експертизи.
		   На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Прилуцький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня проголошення даного вироку, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку, в разі не оскарження вироку у вказаний строк, такий набирає законної сили . 
		   Копію вироку вручити засудженим, прокурору, захисникам, потерпілому.
		 
		     Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...