Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/15623/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 24.09.2020. Зареєстровано: 25.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 25.09.2020.
Дата набрання законної сили: 24.09.2020
Номер судового провадження: К/9901/16609/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 вересня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 640/15623/19
		адміністративне провадження № К/9901/16609/20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Губської О.А.,
		суддів: Білак М.В., Мельник-Томенко Ж.М.
		розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
		за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України про визнання протиправним рішення, дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року, постановлену у складі судді Пащенка К.С. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року, ухвалену у складі колегії суддів: Вівдиченко Т.Р. (доповідач), Горяйнова А.М., Мєзєнцева Є.І.,
		І. Суть спору
		1.  ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства оборони України, в якому просив:
		1.1. визнати дії та бездіяльність відповідачів щодо невиконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 08 серпня 2018 у справі № 760/9306/17 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 року у цій справі протиправними;
		1.2. визнати протиправним та скасувати Рішення засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 14.06.2019 року, яке було оформлено протоколом № 76 від 14.06.2019 про відмову в призначені одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ;
		1.3. визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. від 11.07.2019 про закриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 760/9306/17, виданого 16.01.2019 Солом`янським районним судом м. Києва про зобов`язання Міністерства оборони України прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення та виплату ОСОБА_1      одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності III групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до      Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»     та      постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №    975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»  з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні;
		1.4. зобов`язати Міністерство оборони України прийняти рішення на виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 08.08.2018 у справі №760/9306/17 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018    року з урахуванням висновків, викладених у цих рішеннях.
		2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що Міністерством оборони України вирішено відмовити в призначені одноразової грошової допомоги ОСОБА_1      всупереч рішення суду у справі № 760/9306/17, наслідком чого, на думку позивача, стало прийняття Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Міністерства юстиції України протиправної постанови про закриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 16.01.2019 №    760/9306/17. 
		ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		3. Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 30 квітня 2020 року, яку залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року, закрив провадження у справі в частині позовних вимог до Міністерства оборони України.        
		4. Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог до Міністерства оборони України, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що існує рішення суду, що набрало законної сили, з того самого фактичного предмету спору (право позивача на одноразову грошову допомогу відповідно до постанови КМУ №975) і між тими самими сторонами, що є підставою для закриття провадження у справі в частині позовних вимог, пред`явлених до Міністерства оборони України, згідно пункту 4 частини першої      статті 238 КАС України. При цьому, також, вказано, що рішення засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом № 76 від 14.06.2019, прийняте на виконання судового рішення у справі № 760/9306/17 і може бути оскаржене відповідно до  статті 383 КАС України.
		ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
		5. Не погоджуючись з такими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування та порушення судами норм матеріального права.
		6. У скарзі позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу для подальшого розгляду.
		7. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що 02.09.2019 він звернувся з аналогічним позовом до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та бездіяльності. 06.09.2019 Солом`янським районним судом м. Києва було відкрито провадження у справі 760/25080/19. Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 27.12.2019 у справі №760/25080/19 його позов було залишено без розгляду на підставі п.10 ч.1 ст.240 КАС України, оскільки ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.12.2019 було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/15623/19 з тим самим предметом та з однаковими підставами позовних вимог, ідентичними позовними вимогами, що і в справі, яка перебуває в провадженні Солом`янського районного суду м. Києва (№ 760/25080/19).
		7.1. Також позивач зазначає, що ним заявлені дві вимоги тісно пов`язані між собою підставою виникнення - виконання рішення суду, а тому можуть розглядатися в рамках одного провадження. При цьому, скаржник зауважив, що він оскаржує рішення суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання рішення суду не в окремому провадженні, а в рамках та разом з оскарженням рішення державного виконавця в рамках виконавчого провадження, тому роз`єднання його вимог та закриття провадження в частині вимог, при наявності ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 27.12.2019 у справі №760/25080/19, якою його вимоги були залишені без розгляду, унеможливлює своєчасне та повний розгляд його вимог щодо неналежного виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 08 серпня 2018 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2018 у справі №760/9306/17.
		8. У відзиві на касаційну скаргу Міністерство юстиції України вказує на її безпідставність та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.
		IV. Джерела права й акти їх застосування 
		9. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених  статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства  (далі -  КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
		10. За змістом  статті 129 Конституції України  серед основних засад судочинства визначено обов`язковість судового рішення.
		11. Відповідно до  статті 372 КАС України  судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому  Законом України «Про виконавче провадження».
		12. Згідно з положеннями частини першої  статті 1 Закону України «Про виконавче провадження»  виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому  Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим  Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього  Закону  та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього  Закону  підлягають примусовому виконанню.
		13. В частині першій  статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»  йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим  Законом  заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		14. З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому  Законом України «Про виконавче провадження».
		15. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.
		16. Згідно  статті 382 КАС України  визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
		17. Відповідно до вимог  статті 383 КАС України  особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
		18. Отже, процесуальним  законом  встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
		V. Оцінка Верховного Суду
		19. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з такого.
		20. Вищезазначені правові норми  КАС України  мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
		21. Наявність у  КАС України  спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому  КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
		22. Аналіз зазначених норм свідчить, що є наступні види судового контролю за виконанням судового рішення, такі як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (ст. 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст. 383 КАС України).
		23. Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми  КАС України  мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
		24.  Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у  КАС України  спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому  КАС  (ст. 382 Кас України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
		25. Відповідно до  статті 129-1 Конституції України  судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному  законом  порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		26. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
		27. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 08 серпня 2018 року у справі №760/9306/17, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року, зобов`язано Міністерство оборони України прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності III групи, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби відповідно до      Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»     та      постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №    975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві»  з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні.
		28. Згідно Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 14 червня 2019 року №76, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги.
		29. Звертаючись  до суду із адміністративним позовом в частині позовних вимог до Міністерства оборони України, ОСОБА_1 фактично оскаржує рішення, дії та бездіяльність Міністерства оборони України, що мали місце під час виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 08 серпня 2018 року у справі №760/9306/17.
		30. Таким чином, оскаржувана бездіяльність Міністерства оборони України та рішення засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлене протоколом № 76 від 14.06.2019, прийняте на виконання судового рішення у цій справі? можуть бути оскаржені, відповідно до статті 383 КАС України.
		31. Такий порядок оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п`ятої  статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.
		32. Відповідно до частини шостої цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення  закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
		33. Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити  статті 129-1 Конституції України.
		34. З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
		35. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а.
		36. За вказаних обставин, колегія суддів зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправною бездіяльності, вчиненої на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
		37. Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими  стаття 383 КАС України  пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
		38. Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку  статті 383 КАС України  із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
		39. Підсумовуючи вище наведене, колегія суддів зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
		40. Тобто, якщо позивач вважав, протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, вчинені на виконання вищевказаного рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2014 року у справі № 367/4468/13, то він може звернутись до суду в порядку  статті 383 КАС України  із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача, а не пред`являти новий адміністративний позов.
		41. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі     № 522/10140/17.
		42. Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки є така, що набрала законної сили постанова суду з того самого фактичного предмету спору (право позивача на одноразову грошову допомогу Постанови КМУ № 945) і між тими самим сторонами, а тому суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про  наявні підстави для закриття провадження у справі в частині позовних вимог до Міністерства оборони України на підставі пункту 4 частини першої  статті 238 КАС України.
		43. Посилання скаржника на те, що позовні вимоги тісно пов`язані між собою та можуть розглядатися в рамках одного провадження є безпідставними, оскільки нормами чинного законодавства чітко передбачено окремий порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем, на виконання рішення суду.
		44. При цьому, факт звернення позивача до Солом`янського районного суду м. Києва не спростовує висновків суду попередніх інстанцій, оскільки позивач не звертався до Солом`янського районного суду м. Києва в порядку, визначеному ст.383 КАС України.
		45. Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій, не дають підстав вважати висновки судів помилковими, а застосування судами норм матеріального та процесуального права - неправильним.
		46. Відповідно до частини першої  статті 341 КАС України  суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		47. Згідно з пунктом 1 частини 1  статті 349 КАС України  суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		48. Згідно з частиною 1  статті 350 КАС України  суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		49. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій постановлені законні і обґрунтовані судові рішення, які ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.
		VІ. Судові витрати
		50. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі № 640/15623/19 - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		Головуючий                                                                                О. А. Губська
		 
		 
		Судді                                                                                          М.В. Білак
		 
		                                                              
		                                                                                          Ж.М. Мельник-Томенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...