Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 346/5477/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 24.09.2020. Зареєстровано: 25.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.09.2020.
Дата набрання законної сили: 25.10.2020
Номер судового провадження: 1-кп/346/281/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019090000000511

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 346/5477/19 
		Провадження № 1-кп/346/281/20
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  
		24 вересня 2020 року м. Коломия
		 
		Коломийський міськрайонний суд 
		Івано-Франківської області
		 
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретаря ОСОБА_2 ,
		прокурора ОСОБА_3 ,
		потерпілого ОСОБА_4 
		обвинуваченого ОСОБА_5 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия кримінальну справу у кримінальному провадженні № 12019090000000511 від 05.09.2019 р. про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чернятин Городенківського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, одруженого, освіта вища, тренера з вільної боротьби ГО "Бойцівський клуб "Атлант", на утриманні двоє малолітніх дітей, не судимого, депутатом не являється, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-
		В С Т А Н О В И В :
		Обвинувачений ОСОБА_5 05.09.2019 р. приблизно о 02 годині 45 хвилин, керуючи автомобілем марки FORD Escort реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався автодорогою Р-24 Татарів-Кам' янець-Подільський зі сторони с. Чернятин Городенківського району у напрямку м. Коломиї, та наближався до нерегульованого перехрестя із автодорогою Н-10 Стрий-Чернівці в м. Коломиї. Згідно встановлених дорожніх знаків автодорога Н-10 по відношенню до автодороги Р-24 є головною. В салоні автомобіля на передньому сидінні обвинувачений ОСОБА_5 перевозив свою матір потерпілу ОСОБА_6 .
		В цей час, керуючи автопоїздом в складі сідлового тягача марки MAN TGА 18.480, реєстраціний номер НОМЕР_2 із напівпричепом марки STAS SZ33-6K, реєстраційний номер НОМЕР_3 , та рухаючись головною дорогою Н-10 прямо у напрямку м. Снятин, до перехрестя наближався керуючи згаданим транспортним засобом водій ОСОБА_7 .
		При наближенні до перехрестя водій обвинувачений ОСОБА_8 не маючи переваги у русі, проігнорував вимоги встановленого дорожнього знаку пріорітету 2.2. "Проїзд без зупинки заборонено" та вимогу пунку 16.11 Правил дорожнього руху, згідно якого на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу , що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху, перед виїздом на перехрестя не зупинився, щоб дати дорогу автомобілю МАN із напівпричепом, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, а виїхав на перехрестя, де вчинив зіткнення із сідловим тягачем марки MAN TGА 18.480 реєстраціний номер НОМЕР_2 із напівпричепом марки STAS SZ33-6K, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_7 .
		При цьому обвинувачений ОСОБА_8 порушив вимоги Правил дорожнього руху, а саме:
		п.1.5., який вказує, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
		п.2.3., згідно якого, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:
		б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
		д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
		п.10.1, який зобов`язує водія, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
		п.12.1., який вказує, що під час під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
		п.16.3., згідно якого, у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні  перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів;
		п.16.11., який вказує, що на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
		У результаті порушення обвинуваченим ОСОБА_8 Правил дорожнього руху мала місце дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажир автомобіля FORD Escort потерпіла ОСОБА_6 , згідно висновку експерта № 172 від 30.09.2019 р. отримала тілесні ушкодження у вигляді набряку та набухання речовини головного мозку внаслідок черепно-мозкової травми з переломами кісток склепіння та основи черепа, крововиливами під м`які мозкові оболонки, шлуночки та в речовину головного мозку, в м які тканини голови, раною волосистої частини, раною правої мочки вуха, саднами в ділянці обличчя від яких наступила смерть потерпілої ОСОБА_6 . 
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю і надав суду показання по суті пред явленого обвинувачення, яке відповідає фактичним обставинам справи і не суперечить їм.
		Так, обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що дійсно 05.09.2019 року о 02 год. 45 хв. , керуючи автомобілем "FORD Escort", реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався автодорогою Татарів-Кам' янець-Подільський зі сторони с. Чернятин Городенківського району у напрямку м. Коломиї, та наближався до нерегульованого перехрестя із автодорогою Стрий-Чернівці, яка є головною. В салоні керованого ним автомобіля на передньому сидінні знаходилась його матір ОСОБА_6 . Наближаючись до перехрестя не маючи переваги у русі, проігнорував вимоги дорожнього знаку "Проїзд без зупинки заборонено", перед виїздом на перехрестя не зупинився, щоб дати дорогу автомобілю МАN із напівпричепом, проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, а виїхав на перехрестя, де вчинив зіткнення із сідловим тягачем марки MAN TGА 18.480 із напівпричепом марки STAS SZ33-6K. В результаті даної ДТП його мати отримала тілесні ушкодження від яких наступила смерть останньої. Щиро розкаюється та просить суворо не карати.
		Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначив, що дійсно мала місце вищезгадана ДТП в результаті якої померла ОСОБА_6 , яка є матір ю його та обвинуваченого ОСОБА_8 . Претензій до обвинуваченого жодних немає, просить останнього не карати.
		На підставі ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись поясненнями обвинуваченого, потерпілого та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого. При цьому встановлено добровільність та істинність їх позиції, а також роз`яснено, що в такому випадку будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
		При встановлених обставинах суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 знайшла своє підтвердження у судовому засіданні і його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_8 у відповідності до ст.65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення такого правопорушення, його тяжкість, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжує покарання обвинуваченому.
		Статтею 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення за ст. 286 ч.2 КК України є тяжким злочином .
		Відповідно до роз`яснень п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 25.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди при призначенні покарання за ст. 286 КК України мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчиненого злочину.
		До пом`якшуючих покарання обставин обвинуваченого суд відносить щире каяття у вчиненному та активне сприяння розкриттю злочину.
		Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
		Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_8 встановлено, що останній за місцем проживання та роботи характеризується виключно позитивно, на обліках в наркологічному та психоневрологічному кабінетах не перебуває, вперше притягається до кримінальної відповідальності, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Суд вважає, що наведені пом`якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих обставин покарання, поведінка обвинуваченого після ДТП, його ставлення до вчиненого, думка потерпілого щодо обрання міри покарання обвинуваченому, щире каяття та врахування всіх даних про його особу, дають підстави призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у межах санкції ст. 286 ч.2 КК України у виді позбавлення волі із звільненням на підставі ст.ст. 75,76 КК України від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та покладенням певних обов`язків.
		Також, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого і додаткову міру покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки даний злочин пов`язаний з експлуатацією транспортного засобу та порушенням обвинуваченим ОСОБА_8 Правил дорожнього руху.
		На думку суду таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а також цілком відповідатиме тяжкості вчиненого злочину, особі винного та відповідатиме меті визначеній у ст. 50 КК України.
		У кримінальному провадженні є процесуальні витрати у зв`язку із проведенням експертиз, які слід стягнути із обвинуваченого.
		 
		Питання речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України.
		Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, а тому суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення у виді арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06.09.2019 р.
		На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 395 КПК України,-
		УХВАЛИВ:
		ОСОБА_5 визнати винуватиму вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогочо 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік.
		На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.
		Згідно ст. 76 ч.1 п.п.1,2, ч.3 п.2 КК України зобов`язати ОСОБА_5 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
		Речові докази: автомобіль марки MAN TGА 18.480 реєстраціний номер НОМЕР_2 повернути законному володільцю ОСОБА_7 ; автомобіль марки FORD Escort реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути законному володільцю ОСОБА_5 .
		Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 06 вересня 2019 року на майно, вилучене під час огляду місця події: автомобілі марки MAN TGА 18.480 реєстраціний номер НОМЕР_2 та марки FORD Escort реєстраційний номер НОМЕР_1 . 
		Стягнути із ОСОБА_5 в користь держави 5652 (п`ять тисяч шістсот п`ятдесят дві) гривні 36 копійок витрат за проведення судових інженерно-технічних експертиз.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку статті 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...