Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 855/60/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо виборчого процесу та референдуму, зокрема щодо; місцевих виборів, з них; висування та реєстрації кандидатів.
Надіслано для оприлюднення: 24.09.2020. Зареєстровано: 25.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 28.09.2020.
Дата набрання законної сили: 26.09.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 855/60/20                                                                             
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 вересня 2020 року                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
		головуючого - судді                                                                          Ключковича В.Ю.,
		суддів                                                                                                  Парінова А.Б.,                 
		                                                                                                            Беспалова О.О.,
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження (м. Київ) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про зобов`язання вчинити певні дії, - 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		23 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до  суду з позовом до Центральної виборчої комісії, в якому просить:
		- зобов`язати Центральну виборчу комісію звільнити його від сплати застави;
		- дозволити не заповнювати електронну декларацію, так як позивач не володіє комп`ютером і не має майна для декларації.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йде на вибори до місцевих органів влади, і згідно закону він повинен заплатити заставу, але коштів не має, так як має дохід лише пенсію, яку витрачає на ліки для хіміотерапії, жодним нерухомим майном не володіє, окрім Жигуля сорокарічної давності.
		На спростування доводів позивача відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що запровадження грошової застави не може розглядатися як обмеження пасивного виборчого права громадян за ознакою майнового стану. Виборчий кодекс України та інші закони України не передбачають можливості звільнення громадянина України, який бажає реалізувати своє пасивне виборче право, від сплати грошової застави, з огляду на що вимога позивача є безпідставною.
		Крім того, відповідач у відзиві звертає увагу суду на те, що обов`язок подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" покладено на кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, зареєстрованого у порядку, встановленому Виборчим кодексом України, при цьому позивач не надав доказів на підтвердження того, що він є зареєстрованим кандидатом у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови, і в нього виник обов`язок подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України "Про запобігання корупції"
		Відповідач наголошує, що як і у випадку з грошовою заставою, ЦВК не має повноважень надавати дозволи не заповнювати електронну декларацію, оскільки таке не передбачено чинним законодавством.
		Відповідач у відзиві просить у задоволенні позову відмовити, зважаючи на те, що такий є необґрунтованим та безпідставним.
		Враховуючи, що у позовній заяві ОСОБА_1 просив рішення суду прийняти без його участі, при цьому всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, колегія суддів, враховуючи положення ч. 1, 9 ст. 205 КАС України, визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
		Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, колегія суддів зазначає наступне.
		Пунктом 1 Постанови Верховної Ради України "Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році" від 15 липня 2020 року №795-IX призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на неділю 25 жовтня 2020 року.
		30 серпня 2020 року Центральною виборчою комісією прийнято постанову № 208 «Про початок виборчого процесу місцевих виборів 25 жовтня 2020 року», якою оголошено з 5 вересня 2020 року початок виборчого процесу місцевих виборів, призначених на 25 жовтня 2020 року.
		Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Так, позивач у позові зазначає про своє бажання взяти участь у виборах до місцевих органів влади, однак, не надає жодних доказів, на підтвердження вказаних обставин.
		Відповідно до ч. 6 ст. 221 Виборчого кодексу України громадянин України, який відповідно до статті 193 цього Кодексу має право бути кандидатом на місцевих виборах, може самовисунутися кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови шляхом подачі заяви про самовисування до відповідної територіальної виборчої комісії.
		При цьому вимог до територіальної виборчої комісії позивач не заявляє, а зазначає в якості відповідача - Центральну виборчу комісію, яка, в свою чергу, не приймає заяв щодо реєстрації кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови та не перевіряє дотримання ним умов реєстрації кандидата.
		Частина 1 статті 5 КАС України передбачає вимоги, з якими особа може звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
		Відповідно до ч. 2 ст. 22 КАС України апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності Центральної виборчої комісії (окрім визначених частиною четвертою цієї статті), дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб.
		Згідно частини 3  статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з ч. 1 ст. 64 Виборчого кодексу України суб`єкт виборчого процесу може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність, що стосуються виборчого процесу, до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 64 Виборчого кодексу України виключно до суду шляхом подання позовної заяви оскаржуються рішення, дії, бездіяльність Центральної виборчої комісії, дії або бездіяльність члена Центральної виборчої комісії.
		Особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій визначені статтею 273 КАС України.
		Частиною 1 статті 273 КАС України передбачено, що право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму.
		Проте, в позовній заяві ОСОБА_1 не вказує жодних обставин щодо прийнятих рішень, вчинених дій чи допущення бездіяльності Центральною виборчою комісією, не заявляє і вимог в прохальній частині позовної заяви щодо таких рішень, дій чи бездіяльності.
		В позовній заяві не викладено жодних обставин щодо звернення до Центральної виборчої комісії ОСОБА_1 з будь-якими заявами щодо звільнення його від сплати застави та надання дозволу не заповнювати електронну декларацію, та не отриманням відповіді на таку заяву/отримання рішення про відмову тощо, відтак, суд позбавлений можливості визначити обсяг спірних правовідносин.
		При цьому суд наголошує, що судовому захисту підлягає лише порушене право особи, а тому, звертаючись до суду з позовом, позивач повинен довести перед судом факт порушення Центральною виборчою комісією безпосередньо його прав або інтересів, як того вимагає частина друга статті 273 КАС України та ч. 1 ст. 77 КАС України.
		При цьому, таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
		Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим.
		З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або чи мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.
		Тобто, при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право.
		Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
		Колегія суддів, в даному випадку, зазначає, що скориставшись своїм правом на звернення до суду з позовом до суб`єкта владних повноважень, позивач не надав належних доказів того, що відповідач порушив чи порушує його права або інтереси. 
		В матеріалах справи, також, відсутні докази, що вказували б на такі порушення.
		Разом з цим, нормами чинного законодавства не передбачено повноважень Центральної виборчої комісії щодо надання/відмови у наданні дозволів кандидатам на посаду сільського, селищного, міського голови на неподання електронної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", а також не передбачено повноважень Центральної виборчої комісії щодо звільнення кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови від внесення грошової застави на місцевих виборах, а у позовній заяві ОСОБА_1 не наводить жодного нормативного обґрунтування заявлених вимог.
		За такого правового регулювання, предмета і підстав позову в даному адміністративному спорі, колегія суддів приходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, що в даному випадку ним виконано, а позивачем доводи відповідача не спростовано.
		Отже, доводи позовної заяви не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.
		За приписами ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
		Відповідно до ч. 9 ст. 273 КАС України, суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
		З огляду на те, що позивач є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 та звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», відсутні підстави для розподілу судових витрат.
		Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.194, 205, 241, 246, 250, 271, 272, 273, 278 КАС України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В :
		У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження в порядку ч.1 ст. 272 КАС України та може бути оскаржене до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в порядку та строки визначені статтею 278 КАС України.
		Відповідно до пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу - тобто через Шостий апеляційний адміністративний суд.
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                              В.Ю. Ключкович
		 
		 
		 
		Судді                                                                                         А.Б. Парінов
		 
		 
		 
		                                                                                                        О.О. Беспалов
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                 Ключкович Василь Юрійович            
		 
		Судді:                                                                                           Парінов Андрій Борисович 
		 
		                                                                                                                    Беспалов Олександр Олександрович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...