Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2/090-12 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів.
Надіслано судом: 28.09.2020. Зареєстровано: 28.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.09.2020.
Дата набрання законної сили: 23.09.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"23" вересня 2020 р.           Справа№ 2/090-12
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Мальченко А.О.
		суддів:            Агрикової  О.В. 
		          Чорногуза М.Г. 
		 
		при секретарі судового засідання Найченко А.М.,
		розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»
		на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.08.2020 (суддя Чонгова С.І.)
		за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу
		у справі № 2/090-12 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс»
		до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп»;
		     2. Товариства з обмеженою відповідальністю  «Донецьк-Агропродукт»,
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог  щодо предмета спору на стороні позивача:
		     1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Тридента-Агро»;
		     2. Фізична особа-підприємець Грищенко Олександр Миколайович
		про стягнення грошових коштів
		 
		за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання,
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням Господарського суду Київської області від 18.12.2012 у справі №2/090-12 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (далі - ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» (далі - ТОВ «ПК Трейдсервісгруп», відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьк-Агропродукт» (далі - ТОВ «Донецьк-Агропродукт», відповідач-2) задоволено повністю; стягнуто солідарно з ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» та ТОВ «Донецьк-Агропродукт» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 8  446,60 грн трьох процентів річних, 1  885,29 грн  судового збору, 9  000,00 грн  витрат на оплату послуг адвоката; стягнуто з ТОВ «Донецьк-Агропродукт» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» 57  292,44 грн пені, 28  525,58 грн інфляційних втрат.
		08.01.2013 на виконання вказаного рішення, яке набрало законної сили 01.01.2013, Господарським судом Київської області було видано відповідні накази про примусове виконання рішення.
		22.06.2020 ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось до Господарського суду Київської області зі скаргою №19-8/06 від 19.06.2020 (вх. №140/20 від 22.06.2020) на бездіяльність державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.07.2020 задоволено скаргу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» №19-8/06 від 19.06.2020 на бездіяльність державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчих провадженнях №53781445 та №53781564 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.01.2013 у справі №2/090-12; визнано за період із 03.05.2019 по 19.06.2020 неправомірною бездіяльність державного виконавця Краматорського МВДВС Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Харків) у виконавчому провадженні №53781445 та №53781564 щодо примусового виконання наказів Господарського суду Київської області від 08.01.2013 у справі №2/090-12, яка проявилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження», та які були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказів Господарського суду Київської області від 08.01.2013 у справі №2/090-12; зобов`язано Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №53781445 та №53781564 щодо примусового виконання наказів суду від 08.01.2013 у справі №2/090-12 із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження».
		28.07.2020 ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» звернулося до Господарського суду Київської області із заявою №28-1/07 від 28.07.2020 (вх. №15662/20) про покладення на Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9  200,00 грн.
		Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.08.2020 у справі №2/090-12 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» про покладення на Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) судових витрат на професійну правничу допомогу.
		Постановляючи вказану ухвалу, суд виходив з того, що всупереч вимогам ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» у відповідній скарзі на бездіяльність органу Державної виконавчої служби не зазначило попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які понесло і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, обмежившись посиланням на те, що розмір судових витрат не буде перевищувати вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, які пропонуються Радами адвокатів відповідного регіону та/або Радами адвокатів регіону, найближчого до місця надання послуг (виконання робіт), вказуючи, що такий обсяг, об`єм та вид витрат неможливо визначити заздалегідь, оскільки невідомо, коли буде розглянута скарга; незазначення у першій заяві по суті орієнтовного розміру судових витрат, які планує понести сторона, фактично може сприяти штучному збільшенню таких витрат в залежності від результату розгляду відповідних вимог сторони.
		Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нове рішення, яким заяву про покладення на Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9   200,00 грн задовольнити.
		Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції прийнята за нез`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та без урахування правових позицій Верховного Суду.
		В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказував на те, що позивачем було дотримано порядок звернення до суду із заявою про відшкодування понесених судових витрат у даній справі, здійснивши попереднє повідомлення про такі витрати з їх орієнтовним розрахунком при зверненні зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, та надання на їх підтвердження доказів в порядку та строки, передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України; суд не надав належної оцінки поданим позивачем доказам у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. 
		Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.08.2020 у справі № 2/090-12, розгляд апеляційної скарги призначено на 23.09.2020, встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.
		У судове засідання відповідачі, треті особи та Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) явку своїх уповноважених представників не забезпечили, про день, місце та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
		Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Обговоривши питання щодо можливості розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача, третіх осіб та державної виконавчої служби, явка яких у судове засідання обов`язковою не визнавалась, з огляду на встановлені статтею 273 ГПК України строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, враховуючи відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія, порадившись на місці, ухвалила здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності вказаних осіб.  
		У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення, яким заяву про покладення на Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9   200,00 грн задовольнити.
		23.09.2020 у судовому засіданні колегією суддів апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.
		Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
		Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника апелянта, дослідивши докази, що є у справі, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. 
		Статтею 344 ГПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
		Як вбачається з матеріалів справи, при постановленні ухвали Господарського суду Київської області від 23.07.2020, якою задоволено скаргу ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» №19-8/06 від 19.06.2020 на бездіяльність державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), питання щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги, не вирішувалось.
		Відповідно до п. 3 ч. 1, ч.ч. 3, 5 ст. 244  ГПК України    суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.  Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
		За приписами ч. 1,    п. п. 1, 4 ч. 3  ст. 123 ГПК України  судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних    з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших    процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки    до її розгляду.    
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
		Як правильно зазначив суд першої інстанції, наведена правова норма визначає обов`язок сторони подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у першій заяві по суті. Перелік заяв по суті визначений ч.2 ст.161 ГПК України, до  якого не входить скарга на дії/бездіяльність органу ДВС під час виконання судового рішення на підставі виданого виконавчого документа. Разом з тим, оскільки порядок відшкодування судових витрат під час розгляду скарги на дії органу ДВС детально не визначений у розділі VІ ГПК України, яка регулює порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, а виконання рішення є стадією судового процесу, у даному випадку підлягають застосовуванню загальні норми, визначені главою 8 розділу І ГПК України.
		З матеріалів справи вбачається, що у поданій скарзі на бездіяльність державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) позивач повідомив суд про те, що у майбутньому із врахуванням умов та на підставі договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) змушений буде понести витрати, пов`язані із розглядом відповідної скарги ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс», об`єм, розмір та обсяг яких на сьогодні визначити неможливо, адже невідомо коли спір за даною скаргою остаточно буде вирішено та який розмір витрат змушений буде додатково понести заявник.
		При цьому, в порядку ст. 124 ГПК України скаржник зазначив та просив врахувати, що орієнтовний розмір понесених судових витрат у зв`язку із оскарженням бездіяльності державного виконавця Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не буде перевищувати розумного, обґрунтованого та середнього ринкового розміру вартості правових послуг та робіт в регіонах України, в яких знаходяться сторони даного спору, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, що пропонуються Радами адвокатів відповідного регіону.
		Водночас, до вказаної скарги позивачем було додано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, відповідно до якого розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 9  669,20  грн (а.с.  32, т. 3).
		За таких обставин, суд першої інстанції безпідставно зазначив про те, що ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» у скарзі на бездіяльність органу ДВС не зазначило попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які понесло і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, обмежившись посиланням на те, що розмір судових витрат не буде перевищувати вартості  аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, які пропонуються Радами адвокатів відповідного регіону та/або Радами адвокатів регіону, найближчого до місця надання послуг (виконання робіт).
		При цьому, колегія суддів звертає увагу, що наведене положення ч. 2 ст. 124 ГПК України забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України, та крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення по справі) здійснювати розподіл судових витрат.
		Разом з тим, наведена норма процесуального закону надає суду право, у разі невиконання стороною обов`язку подати попередній розрахунок судових витрат, відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору.
		Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. 
		Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.12.2019 у справі № 909/359/19.
		Крім того, колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у додатковій постанові від 13.02.2020 у справі №911/2686/18, згідної з якою положення ст. 124 ГПК України не передбачають прямим процесуальним наслідком, у випадку неподання разом з першою заявою по суті спору попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, відмову у задоволенні такої заяви, про що прямо свідчить ч. 2 ст. 124 ГПК України, відповідно до якої у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Тобто застосування відповідних положень ст. 124 ГПК України вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин кожної справи.
		У додатковій постанові від 21.05.2020 у справі №922/2167/19 Верховний Суд також наголошує на тому, що застосування відповідних положень статті 124 ГПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин кожної справи, а також інших чинників, зокрема, дій або бездіяльності сторони або її представника під час розгляду справи.
		Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу лише з тієї підстави, що останнім фактично не подано попереднього (орієнтованого) розрахунку судових витрат.
		Разом з тим, відмовляючи у задоволенні заяви ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» з підстав відсутності попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, суд першої інстанції не врахував, що скаржник дотримуючись вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, у скарзі на бездіяльність державного виконавця завчасно заявив про понесення ним у майбутньому адвокатських витрат, пов`язаних із розглядом скарги у даній справі, та не надав правової оцінки поданим позивачем доказам.
		Так, за    результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката згідно з ч. 2    ст. 126 ГПК України  підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.
		Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		Так, ухвала за результатами розгляду скарги позивача на дії державного виконавця була прийнята Господарським судом Київської області 23.07.2020, тобто останнім днем строку на подання відповідних доказів є 28.07.2020.
		З матеріалів справи вбачається, що заява про покладення на Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) судових витрат на професійну правничу допомогу разом з доказами на підтвердження таких витрат та доказами її направлення іншим учасникам справи, була подана до Господарського суду Київської області 28.07.2020, тобто в порядку та в межах строку, визначених ч. 8 ст. 129 ГПК України.
		При цьому, дотримуючись вимог наведеної норми, позивач завчасно зробив відповідну заяву про понесення ним у майбутньому адвокатських витрат, пов`язаних із розглядом скарги у даній справі, та заявив про намір  подати в подальшому докази на їх підтвердження, зазначивши про це у скарзі на бездіяльність державного виконавця.
		В якості доказів понесення витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, позивачем надано суду копії договору про надання адвокатських послуг № 25-01-2020/5 від 25.01.2020, акта прийому-передачі документів від 25.01.2020, акта здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 27.07.2020, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3888 від 29.10.2009, посвідчення адвоката Грищенка Олександра Миколайовича, а також квитанції щодо оплати правової допомоги  на загальну суму 9  200,00 грн (а.с. 109-116, т. 3)
		З вказаних документів вбачається, що 25.01.2020 між ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» (у тексті договору - замовник) та адвокатом Грищенко Олександром Миколайовичем (у тексті договору - виконавець) було укладено договір № 25-01-2020/5 про надання адвокатських послуг (правової допомоги), за умовами п. 1.1 якого виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, ТОВ «Донецьк-Агропродукт» та Краматорським МВДВС Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Харків), котрі виникли у виконавчому провадженні №53781445 та №53781564 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.01.2013 у справі №2/090-12, надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів Краматорським МВДВС Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Харків), направлених на примусове виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.01.2013 у справі №2/090-12, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання від імені замовника до Краматорського МВДВС Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Харків) різного роду клопотань, тощо, підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на бездіяльність Краматорського МВДВС Східного МРУ Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчому провадженні №53781445 та №53781564 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.01.2013 у справі №2/090-12 при наявності підстав для такого заходу, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків виконавця за даним договором.
		Згідно п. 1.2 договору правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги.
		У п. 3.1 договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських  послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 400,00 грн (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до п. 1.1 договору.
		Окремо, сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить:
		- ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції - 500,00 грн;
		- судові засідання - 900,00 грн/судове засідання у суді відповідної судової інстанції;
		- побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 300 грн/год.
		- витрати (квитки, добові тощо) - згідно підтверджуючих документів.
		У п. 3.7 договору сторони погодили та визначили, що заохочувальним розміром гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника визначається на рівні твердої суми у розмірі до 1  500,00  грн.
		Договір вважається укладеним з дня його підписання та діє до повного виконання (п. 6.1 договору).
		Як вбачається з акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 27.07.2020, що містить детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), виконавець передав, а замовник прийняв наступні виконані роботи та надані послуги:
		- надання консультації із питань практичного застосування норм господарсько-процесуального законодавства, виконавчого та виконавчо-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень щодо аналізу правовідносин між Замовником, ТОВ «ДОНЕЦЬК- АГРОПРОДУКТ»  та Краматорським МВДВС Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Харків), що виникли у виконавчому провадженні №53781445 та №53781564 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.01.2013 по справі №2/090-12 та зумовлені здійснення відповідного оскарження бездіяльності органу ДВС (4  год.);
		- здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження майнового стану боржника, наявністю у боржника різного роду майнових активів, можливості виконання виконавчого документу за рахунок виявленого майна (активів, тощо), використовуючи при цьому офіційні та/або достовірні бази даних, веб-ресурси та/або Інтернет посилання, тощо (1 год.);
		- здійснення аналізу та дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються дій та/або бездіяльності виконавця Краматорського МВДВС Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Харків), їх розміщення в АСВП (1 год.);
		- здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження можливої зміни та/або залишенням без змін судової практики (правової позиції) різними судовими інстанціями, що стосуються дій та/або бездіяльності державного виконавця Краматорського МВДВС Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Харків), та знайшли своє відображення у поданій замовником відповідній скарзі вих. №19-8/06 від 19.06.2020 ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця (2 год.);
		- процесуально-правовий супровід, належне процесуальне розроблення, підготовка тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги вих. №19-8/06 від 19.06.2020 ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця (3 год.);
		- організація, технічне підготування (ксерокопіювання) та проведення роботи/послуг щодо направлення на адреси всіх учасників спору у справі №2/090-12 відповідної скарги вих. №19-8/06 від 19.06.2020 ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця  та доданих до неї документів, що є необхідним в силу приписів для подальшої подачі скарги до суду (2 год.);
		- організація, підготовка та проведення процесуальної роботи по підготовці матеріалів, документів, доказів та інших обґрунтувань, пояснень, клопотань, тощо, котрі направлені на підтвердження вимог скарги на бездіяльність державного виконавця (2 год.);
		- участь у судових засіданнях 06.07.2020 та 23.07.2020 у справі №2/090-12 за скаргою вих. №19-8/06 від 19.06.2020 ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» на бездіяльність державного виконавця Краматорського МВДВС Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Харків), надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, в тому числі із врахуванням існування обмежувальних заходів, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» із відповідними змінами та доповненнями - по 900,00 грн (1  800,00  грн);
		- гонорар адвоката на підставі пункту 3.7. договору у зв`язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення - 1 400,00 грн.
		Загальна вартість вказаних послуг склала 9  200,00  грн.
		З наданих суду квитанцій вбачається, що позивач перерахував на користь адвоката Грищенко О.М. 9  200,00  грн з призначенням платежу «оплата за надання правової допомоги (адвокатських послуг), згідно договору  № 25-01-2020/5 від 25.01.2020 без ПДВ».
		Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що розмір судових витрат позивача в частині витрат на правничу допомогу документально підтверджений та становить 9  200,00 грн.
		При цьому, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
		Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
		Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі  статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). 
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Разом з тим, за приписами ч. 6 ст.  126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
		У постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, зокрема вказавши, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
		Надалі об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підтвердила цей висновок у постанові від 22.11.2019 у справі № 902/347/18 та у постанові від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, зазначивши, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). 
		У постанові від 22.11.2019 у справі № 902/347/18 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважила, що викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 правова позиція має враховуватись при вирішенні усіх наступних спорів у подібних правовідносинах.
		При цьому, колегія суддів наголошує, що за приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Однак, під час розгляду справи судом першої інстанції Краматорським МВДВС Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Харків), який був належним чином повідомлений як про розгляд скарги, так і про розгляд заяви про розподіл судових витрат, не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, орієнтовний розмір яких було вказано у скарзі та в додатку до неї, а точна сума до стягнення - у заяві про розподіл судових витрат, що були направлені позивачем на адресу вказаного органу ДВС.
		Таким чином, Краматорським МВДВС Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Харків), відповідно до  ст. 126 ГПК України, не доведено належними та допустимим доказами неспівмірності заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.
		При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що до переліку виконаних адвокатом робіт, витрати щодо яких були заявлені позивачем, були включені виключно ті роботи, що були необхідними для розгляду поданої ним скарги на бездіяльність державного виконавця Краматорського МВДВС Східного МРУ Міністерства Юстиції (місто Харків). Витрати по жодним іншим роботам адвоката не включалися позивачем до судових витрат.
		Суд апеляційної інстанції також вважає, що розмір заявлених витрат є розумним, адже відповідає часу, витраченому адвокатом на виконання робіт, що були необхідними в даній справі для представництва інтересів позивача.
		За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявником  при зверненні до суду з заявою про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу на Краматорський міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було дотримано вимог ст.ст.123, 124, 126, 129 ГПК України, у зв`язку з чим вказана заява ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс»  підлягає задоволенню у повному обсязі.
		Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в ухвалі місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції не було всебічно, повно та об`єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, що призвело до неправильного висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» про покладення на Краматорський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця.
		Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
		Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до частини 1 статті 277 ГПК України, є нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		Згідно до ч. 1  ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга  ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс»  підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду Київської області області від 06.08.2020 у справі №2/090-12 - скасуванню, з прийняттям    нового рішення про задоволення заяви ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.
		Керуючись ст. ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		          1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» на ухвалу Господарського суду Київської області від 06.08.2020 у справі №2/090-12 задовольнити.
		          2.          Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.08.2020 у справі №2/090-12 скасувати.
		          3.          Ухвалити нове судове рішення, яким заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» задовольнити повністю. 
		          4.          Стягнути з Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (84333, Донецька обл., місто Краматорськ, вул. Академічна, буд. 20; ідентифікаційний код 34991191) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-Тайс» (03187, м.  Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315; ідентифікаційний код 38039872) 9 200 (дев`ять тисяч двісті) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
		          5.          Доручити Господарському суду Київської області видати наказ на виконання даної постанови. 
		          6.          Матеріали справи  № 2/090-12 повернути до Господарського суду Київської області.
		 
		          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
		          Повний текст постанови складено 28.09.2020.
		 
		Головуючий суддя                                                            А.О. Мальченко 
		 
		Судді                                                                                О.В. Агрикова
		 
		                                                                                М.Г. Чорногуз

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...