Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/11432/14-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.09.2020.
Дата набрання законної сили: 23.09.2020
Номер судового провадження: 61-6783ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                             
		Іменем України                       
		 
		23 вересня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 522/11432/14
		провадження № 61-6783св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Червинської М. Є., 
		суддів:  Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,           
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач -   ОСОБА_2 , 
		треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Наталія Артемівна, Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Іллічова Наталія Артемівна, Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції Одеської області, про визнання договорів позики, іпотеки та договору про задоволення вимог іпотекодержателя недійсними, визнання права власності
		 
		за касаційною скаргою адвоката Варфоломєєвої Наталії Вікторівни як представника ОСОБА_1 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2019 року у складі судді Єршової Л. С. та постанову Одеського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М., Гірняк Л. А., Цюри Т. В.,
		 
		 
		                                                            ВСТАНОВИВ:
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовної заяви
		У червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати договори позики, іпотеки та договір про задоволення вимог іпотекодержателя недійсними, визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 93,9 кв. м, житловою площею 30,6 кв. м.
		 
		На обґрунтування позову зазначав про те, що 22 грудня 2011 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір позики, за умовами якого він повинен був прийняти від позикодавця в борг строком на один рік 74 400,00 дол. США.
		 
		Вказуючи на те, що грошові кошти за умовами укладеного договору позики він не отримував, просив позов задовольнити.
		 
		Справу суди розглядали неодноразово.
		 
		Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі
		Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 24 грудня 2014 рокупозов задовольнив.
		 
		Суд першої інстанції мотивував рішення доведеністю заявлених позовних вимог.
		 
		Апеляційний суд Одеської області рішенням від 17 березня 2015 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2014 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. 
		 
		Рішення апеляційного суду мотивоване тим, щопідписуючи нотаріально посвідчений договір позики, позивач підтвердив, що він отримав від відповідача суму позики.
		 
		Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 22 липня 2015 року рішення Апеляційного суду Одеської області                  від 17 березня 2015 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, щоапеляційний                                 суд обґрунтував своє рішення про відмову у задоволенні позову лише виходячи із   заперечень   відповідача,   при   цьому   не   перевірив  доводів  позивача  про 
		про безгрошовість договору позики.
		 
		 
		 
		Апеляційний суд Одеської області ухвалою від 30 вересня 2015 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24 грудня 2014 року залишив без змін.
		 
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду про наявність правових підстав для задоволення позову є обґрунтовані.
		 
		Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 02 листопада 2016 року рішення Приморського районного суду               м. Одеси від 24 грудня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 30 вересня 2015 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, щоапеляційний суд не виконав вимоги ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних                     і кримінальних справ від 22 липня 2015 року, які є обов`язковими при новому розгляді справи, у зв`язку з чим не вирішив належним чином питання про те, чи довів позивач факт неотримання ним грошових коштів за договором позики.
		 
		Приморський районний суд м. Одеси ухвалою від 01 липня 2019 року позовну заяву залишив без розгляду.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, щоні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи і суду має достовірні докази того, що обидва рази позивача належним чином було повідомлено про необхідність з`явлення в судове засідання та про дату, час і місце судового розгляду справи.
		 
		Одеський апеляційний суд постановою від 26 лютого 2020 року ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2019 року залишив без змін.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, щопісля скасування судових рішень ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних                    і кримінальних справ від 02 листопада 2016 року, з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, починаючи з того часу, коли справу прийняла до свого провадження суддя Єршова Л. С., тобто з 21 лютого                     2019 року, позивач та його представник жодним чином не цікавились розглядом справи, ініціатором якої є саме позивач ОСОБА_1 , що свідчить про те, що він дійсно втратив інтерес до вказаної цивільної справи і до розгляду його позовних вимог.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її  узагальнені аргументи
		У касаційній скарзі, поданій 08 квітня 2020 року до Верховного Суду,                       адвокат Варфоломєєва Н. В. як представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2019 року                                і постанову Одеського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення                                     є незаконними, ухвалені з порушенням норм процесуального права.
		Зазначені в ухвалі суду виклики чи судові повістки жодним кур`єром позивачу не доставлялись, він від їх отримання не відмовлявся, оскільки зацікавлений                  в розгляді поданого позову, тому що був позбавлений права власності на майно на велику суму грошей.
		Крім того, представник позивача також не отримувала повісток про виклик до суду на зазначені судом дати, оскільки її до суду взагалі не викликали, що суди не згадують. 
		Позивач та його представник не зловживали своїми правами, оскільки не були належним чином повідомлені про час і дату судових засідань, призначених судом першої інстанції. 
		Судові повістки про явку позивача на 15 травня, 18 червня, 01 липня 2019 року   для направлення сторонам отримав представник відповідача ОСОБА_3 , заінтересований у залишенні позову без розгляду, після чого повістки він направив через одного і того самого кур`єра ОСОБА_4 , хоча до цього часу               ОСОБА_1 або отримував повістки, або вони повертались до суду у зв`язку із закінченням строку їх зберігання, коли він не міг їх отримати.
		 
		Крім того, остання квитанція про виклик на 01 липня 2019 року має порядковий номер менший, ніж квитанція про виклик на 18 червня 2019 року: 048-5122784 та               048-5122788 відповідно, що викликає сумніви в правдивості фактів відмови позивача від отримання повісток суду. 
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 04 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали з Приморського районного суду м. Одеси.
		 
		25 травня 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		 
		 
		 
		 
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		Відповідно до частин першої, другої  статті 400 ЦПК України під час розгляду справи   в   касаційному   порядку   суд   перевіряє   в  межах    касаційної     скарги правильність застосування судом першої або  апеляційної  інстанції  норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених                 у суді першої інстанції.
		Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судом норм права                     в межах   касаційної   скарги,   дійшов   висновку,   що  касаційна   скарга  підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
		Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		 
		Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
		 
		Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до  статей 128-130 ЦПК України.
		 
		Згідно з частиною п`ятою статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена  з  таким  розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
		Відповідно до абзацу другого частини шостої статті 128 ЦПК України стороні чи її представнику за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
		 
		Аналіз зазначеної норми процесуального права дає підстави вважати, що у випадку отримання стороною чи її представником за їхньою згодою судових повісток для вручення відповідним учасникам судового процесу, належним повідомлення особи про час і місце розгляду справи може свідчити лише розписка.
		 
		До схожих за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 752/18198/17-ц.
		 
		Установлено, що судові повістки про виклик ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 18 червня, 01 липня 2019 року вручені представнику відповідача ОСОБА_2 адвокату Кривоцюк А. П., який в свою чергу направив їх через кур`єрську службу ФОП ОСОБА_4 .
		 
		Згідно з повідомленнями кур`єрської доставки поштові судові повістки про судові засідання, призначені на 18 червня, 01 липня 2019 року позивачу не були вручені та повернулися до суду з відміткою «відмова від отримання».
		 
		Ураховуючи наведене, відсутні правові підстави вважати, що позивач був належним чином повідомлений судом першої інстанції про дату, час і місце судових розглядів призначених на 16 квітня, 15 травня, 18 червня, 01 липня             2019 року, оскільки судові повістки отримані адвокатом Кривоцюк А. П. не були вручені позивачу, як і не надано розписок про повідомлення позивача про призначені судові засідання.
		 
		Крім того, ОСОБА_1 уповноважив довіреністю від 21 березня 2017 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 представляти його інтереси в усіх судових установах.   ОСОБА_5 та ОСОБА_6 представляли його інтереси у цій справі, що підтверджується матеріалами справи, зокрема заявами про ознайомлення з матеріалами справи, отримання судових повісток про розгляд справи тощо, однак жодної судової повістки про призначення судових засідань судом першої інстанції на 16 квітня, 15 травня, 18 червня, 01 липня 2019 року щодо представників ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
		 
		Таким чином, висновки суду першої інстанції про залишення позовної заяви              без  розгляду  у  зв`язку  з  повторною   неявкою  належним  чином повідомлених
		позивача та його представника є передчасними.
		 
		 
		 
		Апеляційний суд не перевірив дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при залишенні позову без розгляду та дійшов помилкових висновків про залишення оскаржуваної ухвали без змін. 
		 
		Основними засадами судочинства, відповідно до частини першої статті 129 Конституції України, визначено, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		 
		Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод                     1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, встановлено, що кожній особі гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		 
		Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.
		 
		Зазначені процесуальні гарантії забезпечення належного розгляду справи щодо позивача ОСОБА_1 порушені через непоінформованість його та його представників про дату і час розгляду справи судом першої інстанції.
		 
		За вказаних обставин Верховний Суд бере до уваги аргументи касаційної скарги про передчасність висновків суду першої інстанції про залишення позову без розгляду, на що також не звернув належної уваги апеляційний суд.
		 
		Частиною четвертою статті 411 ЦПК України встановлено, що справа направляється  на  новий  розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення 
		норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити, рішення судів першої й апеляційної інстанцій скасувати, передати справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. 
		 
		Керуючись  статтями  400,  411,  416  ЦПК  України,  Верховний  Суд  у  складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу адвоката Варфоломєєвої Наталії Вікторівни як представника ОСОБА_1 задовольнити. 
		Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 липня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		Головуючий                                                                                    М. Є. Червинська 
		 
		Судді                                                                                                 С. Ю. Бурлаков
		 
		А. Ю. Зайцев
		 
		                                                                                                            Є. В. Коротенко
		 
		                                                                                                            В. М. Коротун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...