Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 361/6846/15-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 28.09.2020. Зареєстровано: 29.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 01.10.2020.
Дата набрання законної сили: 23.05.2022
Результат оскарження 13.12.2022 Касаційний кримінальний суд Верховного Суду: залишено рішення апеляційної інстанції без змін, рішення першої інстанції набрало законну силу
Номер судового провадження: 1-кп/755/388/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015110100000611

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 361/6846/15-к
		 
		В И Р О К
		 
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		"24" вересня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі суду присяжних:
		головуючого судді ОСОБА_1 , судді ОСОБА_2 , 
		присяжних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 
		при секретарях ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,  ОСОБА_8 
		 
		розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритомусудовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 20 березня 2015 року за№12015110100000611, за обвинуваченням:
		відносно: 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із вищою освітою, пенсіонера, проживаючого у АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, п. 3,12 ч. 2 ст. 115, ст. 400 КК України;
		 
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, не працюючого, проживаючого у АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 304, ч. 3 ст. 146, пп. 3,12 ч. 2 ст. 115 КК України;
		 
		ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Роздолля, Кіровоградської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого у АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, пп. 3, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України
		 
		ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Орв`яниця, Рівненської області, громадянина України, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
		 
		у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, пп. 3, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України
		 
		 
		 
		за участі сторін кримінального провадження:
		прокурора ОСОБА_13 ,
		потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 
		представників потерпілих  адвокатів ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,
		захисників- адвокатів ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ,
		законного представника обвинуваченого  ОСОБА_25 
		обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		Судом визнано доведеним, що 13.06.2011 ОСОБА_26 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , уклала договір купівлі-продажу квартири розташованої за згаданою адресою з ОСОБА_27 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_6 . Згідно договору сторони домовились про продаж квартири за 82000 грн.
		Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 14.02.2012 ОСОБА_27 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , після чого 02.08.2012 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява від ОСОБА_28 про встановлення факту проживання нею та ОСОБА_27 однією сімєю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнання права власності на квартиру.
		12.02.2014 колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області встановила факт проживання однією сімєю без реєстрації шлюбу ОСОБА_28 та ОСОБА_27 від грудня 2009 року до дня смерті ОСОБА_27 04.02.2012 та визнала за ОСОБА_28 право власності на квартиру АДРЕСА_7 .
		23.07.2014 ОСОБА_28 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , уклала договір купівлі-продажу квартири розташованої за згаданою адресою з ОСОБА_29 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до згаданого договору сторони домовились про продаж квартири за 465401 грн. 
		29.08.2014 ОСОБА_30 , яка є матір`ю покійного ОСОБА_27 , звернулася з позовною заявою до Бориспільського міськрайонного суду Київської області про визнання договору купівлі-продажу квартири розташованою за адресою: АДРЕСА_5 , недійсним, скасування державної реєстрації зазначеної квартири, витребування квартири з чужого незаконного володіння та визнання за собою права власності в порядку спадкування.
		З метою отримання подальшої правової допомоги під час розгляду позовної заяви, 05.09.2014 ОСОБА_30 уклала договір про надання правової допомоги з ОСОБА_31 , який діяв на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Відповідного до даного договору ОСОБА_32 взяв на себе зобов`язання щодо виконання функції Представника в цивільному процесу по справі за позовом ОСОБА_30 про визнання права власності та скасування державної реєстрації квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , яка відповідно до договору купівлі-продажу від 23.07.2014 була придбана ОСОБА_29 
		28.11.2014 рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7 , укладений 23.07.2014 між ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , та визнано за ОСОБА_30 право власності в порядку спадкування за законом на вище згадану квартиру.
		18.03.2015 колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області залишила рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.11.2015 без змін.
		У зв`язку з цим, 18 березня 2015 року у ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з мотивів помсти ОСОБА_33 у зв`язку з його професійною діяльністю як представника особи у зв`язку з діяльністю, пов`язаною з наданням правової допомоги, виник злочинний умисел направлений на його вбивство.
		Для забезпечення виконання свого злочинного умислу спрямованого на вчинення вбивства ОСОБА_34 , ОСОБА_9 звернувся за допомогою до свого зятя ОСОБА_10 , який у свою чергу з метою полегшення вчинення злочину, залучив до їх вчинення, як виявилось, неповнолітніх ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , попередньо пообіцявши їм грошову винагороду, не уточнюючи при цьому її розміру, та повідомивши останніх про злочинний план щодо вбивства потерпілого ОСОБА_34 , на що отримав згоду на їх участь у вчиненні кримінальних правопорушень пов`язаних із умисним вбивством ОСОБА_35 . 
		Отже, ОСОБА_9 достовірно знаючи, що ОСОБА_32 займається адвокатською діяльністю та надавав правову допомогу ОСОБА_30 під час розгляду її позовної заяви в судових органах щодо виконання функції представника в цивільному процесу по справі за її позовом про визнання права власності та скасування державної реєстрації квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , яка відповідно до договору купівлі-продажу від 23.07.2014 була придбана дружиною ОСОБА_9 - ОСОБА_29 , діючи з мотивів помсти, з метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на позбавлення життя ОСОБА_34 , попросив у свого знайомого ОСОБА_36 у тимчасове користування автомобіль БМВ-750 із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , який на праві власності належить дружині останнього ОСОБА_37 , попередньо пояснивши ОСОБА_38 , що згаданий автомобіль потрібен йому з метою поїздки до одного з населених пунктів, розташованих у Бориспільському району Київської області, де він начебто має намір придбати приватний будинок, на що ОСОБА_39 надав свою згоду про передачу автомобіля БМВ-750 із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 у тимчасове користування ОСОБА_9 
		19.03.2015, близько 11 год. 15 хв., ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на автомобілі ВАЗ-2107 із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_9 приїхали до будинку, розташованого по АДРЕСА_8 , де мешкає ОСОБА_40 . Під час зустрічі останній передав ОСОБА_9 ключі від автомобіля БМВ-750 із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , попередньо домовившись, що ОСОБА_9 поверне згаданий автомобіль ОСОБА_41 того ж дня о 19 год. 
		Відповідно до попередньої домовленості неповнолітні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повинні були чекати приїзду ОСОБА_9 та ОСОБА_10 о 15 год. 19.03.2015 поряд зі станцією-метро «Харківська» у м. Києві.
		19.03.2015, близько 15 години, ОСОБА_9 перебуваючи за кермом автомобіля БМВ-750 із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , а ОСОБА_10 у свою чергу автомобіля ВАЗ-2107 із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 під`їхали до станції-метро «Харківська» у м. Києві, де на них чекали неповнолітні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Зателефонувавши ОСОБА_11 . ОСОБА_10 повідомив, що їх чекають на автомобільній стоянці поряд зі станцією-метро «Харківська», після чого ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підійшли та сіли до автомобіля ВАЗ-2107 із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 в якому їх чекав ОСОБА_10 . Ще раз уточнивши та розподіливши свої ролі відповідно до спільного злочинного плану, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою вбивства ОСОБА_34 , ОСОБА_9 на автомобілі БМВ-750 із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 та ОСОБА_10 на автомобілі ВАЗ-2107 із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 , в салоні якого окрім нього перебували неповнолітні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 виїхали до м. Бориспіль Київської області, де на ОСОБА_10 поряд із супермаркетом «Сільпо», за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 76 повинен був чекати ОСОБА_32 , який займався продажем приватного будинку ОСОБА_30 , розташованого у с. Кірово Бориспільського району Київської області та з яким 18.03.2015 попередньо домовився про зустріч на вказаному місці ОСОБА_10 , попередньо представившись особою, яку зацікавило повідомлення про продаж будинку та яка мала намір його оглянути та у майбутньому придбати.
		Не доїжджаючи до м. Бориспіль Київської області ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зупинили автомобілі якими вони керували, після чого ОСОБА_12 залишив салон автомобіля ВАЗ-2107, яким керував ОСОБА_10 , та пересів до салону автомобіля БМВ-750 під керуванням ОСОБА_9 . Відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану, вони шляхом обману повинні були посадити ОСОБА_34 до салону автомобіля БМВ-750, яким керував ОСОБА_9 , та виїхати за межі м. Бориспіль Київської області, а вслід за ними на автомобілі ВАЗ-2107 із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 повинні були їхати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . 
		Близько 16 год. під`їхавши до супермаркету «Сільпо» за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 76, ОСОБА_12 та ОСОБА_9 запросили ОСОБА_34 до салону автомобіля БМВ-750, яким керував ОСОБА_9 , щоб у подальшому ОСОБА_32 показував їм дорогу до с. Кірово Бориспільського району, де знаходився приватний будинок, який вони начебто мали намір придбати. 
		Після того, як ОСОБА_32 сів на переднє пасажирське сидіння автомобіля БМВ-750 із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , а ОСОБА_12 на заднє пасажирське сидіння, безпосередньо за ОСОБА_31 , ОСОБА_9 скерував згаданий автомобіль у напрямку перехрестя автомобільної дороги «Північно-східний об`їзд м. Києва» та автомобільної дороги «Бориспіль-Баришівка», а вслід за ними на автомобілі ВАЗ-2107 із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 поїхали ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . 
		Під`їхавши до перехрестя автомобільної дороги «Північно-східний об`їзд м. Києва» та автомобільної дороги «Бориспіль-Баришівка», ОСОБА_9 раптово зупинив автомобіль БМВ-750, яким він керував, та вдарив потерпілого ОСОБА_34 кулаком в обличчя, після чого ОСОБА_12 та ОСОБА_9 схватили ОСОБА_34 руками за шию та верхній одяг, чекаючи на приїзд ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , таким чином силоміць утримували ОСОБА_34 , не даючи останньому змоги вибратися з салону автомобіля та тим самим обмежуючи його волю. 
		У цей же час, поряд із автомобілем в якому були ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та ОСОБА_32 , зупинився автомобіль ВАЗ-2107 із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 , з якого вийшли ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , після чого швидким кроком направилися до автомобіля БМВ-750, де утримувався ОСОБА_32 
		ОСОБА_9 побачивши ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які підійшли до автомобіля БМВ-750, залишив салон згаданого автомобіля та підбіг і відчинив передні пасажирські дверцята, де перебував ОСОБА_32 , а ОСОБА_12 в свою чергу продовжував утримувати ОСОБА_34 , не даючи змоги останньому покинути салон автомашини. Відчинивши передні пасажирські дверцята автомобіля БМВ-750 ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 почали насильно витягувати ОСОБА_34 з салону автомашини. При цьому, ОСОБА_9 наніс ОСОБА_42 один удар кулаком в обличчя та декілька ударів по руках, після чого ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 силоміць витягнули потерпілого з салону автомашини на обочину автодороги, де ОСОБА_10 та ОСОБА_11 з метою подолання можливого опору потерпілого нанесли останньому по одному удару кулаком в обличчя, а ОСОБА_9 та ОСОБА_12 не менше трьох ударів ногами по ногам та тулубу. Після цього, ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 силоміць зіштовхнули ОСОБА_34 в кювет автодороги та спустились вслід за ним, а ОСОБА_10 залишився стояти на обочині та спостерігати за навколишньою обстановкою, щоб у разі появи сторонніх осіб повідомити про вказаний факт ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
		Коли ОСОБА_32 від сильних поштовхів впав до кювета автодороги вслід за ним спустилися ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які нанесли потерпілому ОСОБА_42 не менше десяти ударів руками та ногами по його голові, кінцівках та тулубу, після чого силоміць підняли потерпілого, який від чисельних ударів впав на землю, та утримуючи його під руки повели до автомобіля БМВ-750 із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , щоб у подальшому залишити перехрестя автомобільної дороги «Північно-східний об`їзд м. Києва» та автомобільної дороги «Бориспіль-Баришівка», де час-від-часу проїжджали транспорті засоби, водії яких у подальшому могли впізнати ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , та вчинити умисне вбивство ОСОБА_35 .
		Силоміць посадивши ОСОБА_34 на заднє сидіння автомобіля ВАЗ-2107 із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 , за кермо якого сів ОСОБА_9 , а поряд із потерпілим ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які силоміць, без згоди ОСОБА_34 , продовжили його утримувати у салоні згаданого автомобіля, тим самим обмежуючи волю потерпілого. З метою досягнення свого злочинного умислу спрямованого на вбивство ОСОБА_34 та уникнення присутності небажаних свідків вчинення злочину, ОСОБА_9 скерував автомобіль ВАЗ-2107, за кермом якого він перебував у напрямку поля поблизу с. Рожни Броварського району Київської області. Вслід за ОСОБА_9 автомобілем БМВ-750 виїхав ОСОБА_10 . 
		По приїзду на поле поряд із с. Рожни Броварського району Київської області, ОСОБА_9 зупинив автомобіль ВАЗ-2107, після чого він, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 силоміць витягнули звідти потерпілого ОСОБА_34 , після чого кинувши потерпілого на землю нанесли йому не менше десяти ударів руками та ногами по голові, кінцівках та тулубу. З метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на протиправне позбавлення життя потерпілого ОСОБА_34 , ОСОБА_9 вийняв з багажника автомобіля дерев`яну биту, яку надав ОСОБА_11 , після чого останній підійшов до потерпілого ОСОБА_34 , та умисно наніс останньому не менше п`яти ударів битою по голові та шиї. ОСОБА_10 на той час стояв неподалік від місця вчинення злочину та спостерігав за навколишньою обстановкою, щоб у разі появи сторонніх осіб повідомити про вказаний факт ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . 
		Коли від нанесених тілесних ушкоджень ОСОБА_32 перестав подавати ознаки життя, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 сіли до салонів автомобілів автомобіля БМВ-750 із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 та ВАЗ-2107 із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 та залишили місце вчинення кримінального правопорушення.
		Згідно висновку судово-медичної експертизи №103 від 17.06.2015, при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_34 виявлені: масивна кровонапливність м`яких тканин шиї по задній поверхні на всьому протязі; косо-поперечні переломи остистих відростків 4-7 шийних хребців; крововиливи під тверду та м`яку оболонки, в речовину шийного відділу спинного мозку; набряк-набухання речовини спинного та головного мозку; перелом хрящової частини 8-го ребра справа, переломи 8-11 ребер справа по навколо хребцевій лінії, без пошкодження пристінкової плеври; 21 забійна рана на волосистій частині голови, обличчі, вушних раковинах, в області 2-го пальця правої кисті, травматична екстракція двох зубів на верхній щелепі зліва; кровонапливність м`яких тканин по лівій боковій поверхні в середній та нижній третинах, розлиті синці та підшкірні гематоми в нижній третині правового плеча, на тильній поверхні обох кистей; синці в середній третині правового плеча, садно та синець в середній третині лівої гомілки; знижене кровонаповнення внутрішніх органів.
		Смерть ОСОБА_34 настала від закритої травми шийного відділу хребта у вигляді переломів шийних хребців з крововиливами під оболонки та в речовину спинного мозку, з розвитком набряку-набухання речовини спинного та головного мозку, при наявності численних забійних ран голови та обличчя.
		Комплекс тілесних ушкоджень закритої травми шиї, як небезпечний для життя, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень та знаходиться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. 
		 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_12  показав суду, що до нього 18 березня 2015 року підійшов його знайомий ОСОБА_11 та попросив про допомогу. Повідомив, що ображають діда та потрібна його присутність.
		Наступного дня йому зателефонував ОСОБА_11 та повідомив, що потрібно їхати на метро Харківську, що вони й зробили.
		Там на них чекали ОСОБА_10 на автомобілі Жигулі та ОСОБА_9 на автомобілі БМВ. ОСОБА_10 його представив ОСОБА_11 з яким вони, як він зрозумів були знайомі, а ОСОБА_9 ніяк не представлявся.
		Коли вони вирушили в дорогу, ОСОБА_10 йому повідомив, що ОСОБА_43 слід буде пересісти до автомобіля БМВ та притримати чоловіка, який сяде у вказаний автомобіль, щоб він не міг втекти та що вони їдуть до міста Бориспіль, де і заберуть особу з якою буде відбуватися розмова, також сказав йому, що він має пересісти до автомобіля БМВ на заднє сидіння. Далі вони зупинилися та він пересів до машини БМВ. ОСОБА_9 також сказав йому, щоб він тримав чоловіка за плечі коли вони будуть їхати. Потім приїхали до м. Бориспіль біля магазину «Сільпо» де ОСОБА_10 та ОСОБА_11 вийшли з автомобіля, зателефонували та через декілька хвилин вийшов чоловік, ним виявився ОСОБА_44 . Далі чоловік сів до автомобіля БМВ на переднє сидіння, привітався, представився та повідомив що він займається продажем нерухомості. 
		Від`їхавши від міста, ОСОБА_9 зупинив автомобіль. В цей момент ОСОБА_12 почав тримати ОСОБА_34 за плечі, ОСОБА_9 надавлював йому на шию, а ОСОБА_11 , який їхав в автомобілі Жигулі, відкрив двері та почав наносити удари в обличчя потерпілому. При цьому на його руці був кастет. Далі ОСОБА_11 та ОСОБА_45 витягли потерпілого із машини та потягнули до канави. ОСОБА_9 разом із чоловіком упав. ОСОБА_9 раніше піднявся та почав наносити удари в область живота та грудей, декілька ударів ногою. Потім ОСОБА_9 сказав взяти чоловіка та посадити до автомобіля Жигулі. Тоді всі разом спустилися та почали піднімати чоловіка наверх до автомобілів, потім ОСОБА_11 наніс йому ногою по голові декілька ударів. Після чого вже біля авто, чоловік вирвався та відбіг, однак ОСОБА_11 його догнав та наніс по обличчю декілька ударів рукою. Потім вони посадили чоловіка до авто Жигулі та їхали приблизно 30 хвилин. ОСОБА_32 хотів щось сказати, проте ОСОБА_9 ім заборонив щось відповідати. Котяш сидів позаду разом із ОСОБА_31 , голова якого лежала у ОСОБА_46 на колінах. За кермом був ОСОБА_9 , а ОСОБА_11 сидів на передньому пасажирському сидінні.
		Через деякий час вони з`їхали з дороги на місцевість із водоймою (меліораційним каналом) та усі, окрім ОСОБА_12 який в цей час притримував ОСОБА_34 про щось поспілкувались біля води, а потім також всі витягнули ОСОБА_34 із автомобіля. Він був при свідомості, проте самостійно рухатись вже не міг. ОСОБА_34 кинули у воду, і тоді ОСОБА_9 сказав ОСОБА_11 взяти у автомобілі биту. Після чого, ОСОБА_11 зайшов у воду до ОСОБА_47 та декілька разів наніс йому цією битою удари в ділянку голови та шиї. Сила ударів була такою, що коли він замахувався бита зачіпала воду. Потім ОСОБА_11 вийшов постояв трохи, повернувся та наніс потерпілому ще декілька ударів. 
		Після завданих тілесних ушкоджень, потерпілий був ще живий, на думку ОСОБА_46 . Коли вони від`їжджали ОСОБА_47 ніби сидів у воді та його голова була над поверхнею. На запитання суду зазначив, що це невеликий та неглибокий канал. Також зазначив, що не зміг піти чи припинити вказані дії оскільки ОСОБА_10 йому пригрозив.
		Отже залишивши потерпілого у воді всі вони залишили місце події. Їх привезли до гуртожитку, після чого ОСОБА_11 дав йому грошові кошти в розмірі 1000 грн. У вчиненому щиро розкаявся.
		 
		Обвинувачений ОСОБА_9 свою вину не визнав, відмовився давати показання або пояснення щодо себе, скориставшись правами передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 18, 42 КПК України.
		Обвинувачений ОСОБА_10 свою вину не визнав, відмовився давати показання або пояснення щодо себе, скориставшись правами передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 18, 42 КПК України.
		Обвинувачений ОСОБА_11 свою вину не визнав, відмовився давати показання або пояснення щодо себе, скориставшись правами передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 18, 42 КПК України.
		 
		Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_48 показала суду, що вона була дружиною адвоката ОСОБА_35 . Щодо обставин вбивства чоловіка їй відомо, що він займався цивільною справою у якій в березні 2015 року апеляційний суд виніс рішення на користь його клієнтки. Після чого квартирою, яка була предметом апеляційного розгляду, відразу зацікавились потенційні покупці. 19 березня 2015 року їй зателефонував чоловік та повідомив, що в нього має відбутись зустріч із потенційними покупцями. Це була їх остання розмова.
		Після чого близько о 18 години вона намагалася додзвонитися до нього, однак він вже не відповідав, приблизно о 19 год його телефон був вимкнений. 20 березня 2015 року вона звернулась до правоохоронних органів з приводу зникнення її чоловіка. 
		 
		Допитаний потерпілий ОСОБА_15 показав суду, що ОСОБА_32 є його батьком. Зазначив, що 19 березня 2015 року батько просив його телефон для здійснення дзвінку, він надав йому телефон після чого приблизно через 2 години йому перетелефонували та просили до телефону ОСОБА_49 , батько в його присутності розмовляв по телефону, тому він чув як домовлялися про зустріч, як він зрозумів біля магазину «Сільпо». Ввечері батько не повернувся та не відповідав на дзвінки, а згодом його телефон було вимкнено, взагалі. Номер по якому батько домовлявся про зустріч також був вимкнений. Вранці 20 березня 2015 року, він із мамою звернулись до правоохоронних органів. Також зазначив, що його батько був адвокатом та дуже прискіпливо відносився до своїх справ. В той день, ідучи на зустріч, він наче жартома сказав, щоб запам`ятав цей номер, якщо прийдеться шукати по посадкам.
		Він самостійно займався пошуками батька, зокрема отримав відео із камер відеоспостереження за 19 березня 2015 року біля магазину «Сільпо» де у батька була запланована зустріч. Він передивлявся за згодою інтернет провайдера. Зокрема на цьому відео він побачив свого батька та як він сідає до автомобіля БМВ та потім вказаний автомобіль від`їжджає. З метою пошуків вказане відео було розміщено у соціальних мережах, крім того він передавав флеш-накопичувач до правоохоронних органів.
		 
		Допитаний потерпілий ОСОБА_16 показав суду, що ОСОБА_32 є його батьком, він займався адвокатською діяльністю. Щодо обставин вбивства йому не відомі подробиці, коли він повернувся додому мати була занепокоєна, що батько не відповідав на дзвінки, після чого звернулась до правоохоронних органів. Тоді він ще навчався в школі, тому його відвезли до бабусі.
		 
		Допитаний свідок ОСОБА_50 показав суду, що раніше був знайомим із ОСОБА_9 , познайомився в місцях позбавлення волі, після того як вони відбули строк їх зв`язок обірвався, однак з часом вони почали спілкуватися через соціальні мережі. Зазначив, що 19 березня 2015 року надав йому свій автомобіль «BMW», вишневого кольору, який по генеральній довіреності належить його дружині. Автомобіль ОСОБА_9 попросив щоб поїхати до м. Борисполя подивитися будинок та справити враження. Приїжджав ОСОБА_9 за автомобілем разом з невідомим йому хлопцем, впізнати якого він на даний час не може, домовлялися, що автомобіль повернуть до 19 години. В автомобілі на той час знаходилися його речі, а саме: гаманець, мобільний телефон, інструменти та бита завдовжки приблизно метр, з дубового дерева світлого лакованого кольору. Автомобіль було повернуто із запізненням, десь з 20 години до 22 години. ОСОБА_9 за користування автомобілем сплатив 100 дол. США, однак це була його власна ініціатива, заздалегідь про це вони не домовлялись. Після повернення авто, він помітив відсутність бити, на що ОСОБА_9 пояснив, що віддав її своєму синові. Крім того, ним було виявлено у автомобілі пакет з речами, які після забрав ОСОБА_9 . Після чого в автомобілі, зі згоди власника  його дружини було проведено огляд працівниками поліції в присутності понятих. Сам автомобіль поміщено на штрафмайданчик та не повернуто до цього часу. На запитання суду зазначив, що з новин дізнався що на його автомобілі було викрадено адвоката. Він дуже злякався з цього приводу й зустрівся із ОСОБА_9 , який свою причетність до вбивства заперечив. На вимогу повернути биту, ОСОБА_9 пообіцяв купити йому іншу.
		 
		Допитаний свідок ОСОБА_51 показала суду, що зі ОСОБА_9 знайома заочно, вони товаришували із її чоловіком. В березні 2015 року ОСОБА_9 звернувся до її чоловіка з проханням надати в користування автомобіль «BMW», який належав їй. Вона була проти передачі авто ОСОБА_9 , через що був конфлікт із чоловіком, однак її чоловік всупереч її думки передав автомобіль ОСОБА_9 . Передача авто відбулась приблизно об 11 годині, а повернути автомобіль мав о 18 годині, однак його було повернуто на 2 години пізніше оговореного часу. Вони намагались додзвонитись ОСОБА_9 , та його телефон був вимкнений. Також показала, що бачила разом із ОСОБА_9 того дня високого хлопця, однак впізнати зараз його не може. Підтвердила, що надала усну добровільну згоду на проведення огляду працівниками міліції її автомобіля. Просила суд повернути вказаний автомобіль, запевнивши що і вона і чоловік, коли впізнали свій автомобіль в новинах про викрадення адвоката самостійно хотіли звернутись до правоохоронних органів. 
		 
		Допитаний свідок ОСОБА_52 показав суду, що 19 березня 2015 року їхав на автомобілі додому в с. Кучаків з м. Бровари, за 1,5 км від міста бачив на узбіччі дороги два автомобілі стояли один із них вітчизняного виробництва, інший іноземного, біля яких був чоловік середнього зросту, стояв спиною до проїжджої частини, тому не може його впізнати. 
		 
		Допитаний свідок ОСОБА_53 показав суду, що в кінці лютого, на початку березня, більш точно він не пам`ятає, їхав по трасі в сторону міста Чернігів на власному автомобілі марки «Peugeot 405», по дорозі побачив протоку, вирішив заїхати подивитися чи є там риба. Він повернув та проїхав 200-300 метрів та побачив, що там лежить людина, він вийшов з автомобіля, підійшов подивитися, однак близько не підходив, побачив, що людина не дихає, тому він викликав поліцію. Тіло чоловіка перебувало на відстані 3-4 метри від протоки та 8-10 метрів від дороги.
		 
		Допитаний свідок ОСОБА_54 показав суду, що у 2015 році зустрічався із дівчиною, яка працювала на той час у магазині «Watsons» у місті Бориспіль, у зв`язку із чим він близько 22 год 00 хв, приїхав її забрати з роботи, була прохолодна пора року, точну дату не пам`ятає. Він чекав дівчину на вулиці неподалік аптеки на прибудинковій території, біля паркувальної зони, там він помітив автомобіль марки «BMW», темного кольору, двигун якого був заведений та видавав дивні звуки. Він перебував на відстані 20 метрів від автомобіля. Також він помітив чоловіка біля вказаного автомобіля міцної статури та невисокого зросту. Також зазначив, що вказаний чоловік дуже схожий на присутнього в залі суду ОСОБА_9 . Крім того, вказав що знайомий із ОСОБА_55 , та побачив у нього в соціальній мережі оголошення про те, що шукають свідків, у тому числі, які бачили автомобіль марки «BMW» в той час, та тому місці де він перебував. 
		 
		Допитаний свідок ОСОБА_56 показав суду, що у 2015 році він працював оперативним черговим Бориспільського ГУ НП в Київській області. У березні 2015 року проводився інструктаж усіх працівників поліції, які заступають на чергування, під час якого він дізнався про зникнення його знайомого ОСОБА_57 . Після чого він з особистого номеру телефону подзвонив знайомому ОСОБА_58 , однак останній не відповідав. Приблизно через годину, йому зателефонував невідомий чоловік та повідомив, що знайшов телефон на дорозі неподалік міста Бориспіль в напрямку сіл Броварського району, ОСОБА_59 , Артемівка. Після чого він просив чоловіка зачекати та направив слідчо-оперативну групу до вказаної місцевості. Також даний чоловік йому повідомив, що знайшов куртку. 
		 
		 
		 
		Допитаний свідок ОСОБА_60 показала суду, що раніше була знайома зі ОСОБА_9 , він був другом її чоловіка. Зазначила, що у вівторок 19 березня 2015 року, після роботи бачилась зі ОСОБА_9 приблизно об 18 год 30 хв. Він виписував ліки її свекру ОСОБА_61 , препарат аміназин від галюцинацій, один раз в місяць. Вона телефонувала напередодні та просила виписати ліки, цього разу телефонувала в понеділок 18 березня 2015 року, та наступного дня приходила та забирала рецепти для ліків. Рецепти не збереглись у неї, так як в аптеці їх забирають. Після цієї зустрічі ОСОБА_9 не бачила, телефонувала йому, однак він не відповідав. Повідомила, що впевнена що бачилась із ним у вівторок.
		 
		Допитаний свідок ОСОБА_62 показав суду, що ОСОБА_9 є його батьком, також зазначив, що знає ОСОБА_10 , перебуває з останнім у дружніх стосунках. Зазначив, що в 2015 році проживав у АДРЕСА_5 разом із дівчиною ОСОБА_63 . Після вбивства до них приходили невідомі люди, погрожувати. Кому належить квартира не знав, батько повідомив, що придбав її, надав ключі та дозволив там проживати. Щодо вилученої під час обшуку бити, повідомив, що вона належала його дівчині та весь час перебувала у квартирі та не використовувалась. 
		Щодо подій 19 березня 2015 року, повідомив, що скоріше за все перебував на роботі, де перебував його батько того дня, йому не відомо. 
		 
		Допитаний свідок ОСОБА_64 показала суду, що знайома зі ОСОБА_9 , він є її сусідом, також вказала, що знайома із ОСОБА_10 , він є колишнім чоловіком доньки ОСОБА_9 19 березня 2015 року в четвер заходила до ОСОБА_9 приблизно о 14 годині для того, щоб взяти ключ від погріба, який знаходиться у їх дворі та взяти там овочі. Повертала ключ приблизно о 15 годині. Цей погріб належить ОСОБА_65 , він надавав їй для користування. Крім того, підтвердила, що була запрошена понятою під час обшуку у ОСОБА_9 та за її участі було проведено обшук. Зазначила, що дуже добре пам`ятає події 19 березня 2015 року, а саме що бачилась із ОСОБА_9 , що готувала на обід та інше. Щоправда не змогла зрозуміло пояснити суду, чому будучи понятою під час обшуку квартири ОСОБА_9 не повідомила про це правоохоронцям. 
		 
		Так, з досліджених судом, у порядкуст. 358 КПК Українидокументів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об`єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомостей, судовим слідством було встановлено наступне.
		 
		Відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20 березня 2015 року ОСОБА_66 повідомила, що 19 березня 2015 року об 16 годині її чоловік пішов з дому та не повернувся (т. 4 а.с. 85).
		 
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 20 березня 2015 року, складеного слідчим СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_67 з квартири АДРЕСА_9 з дозволу власниці ОСОБА_68 вилучено зубну щітку, тример для гоління, якими користувався ОСОБА_32 (т. 4 а.с. 167-169).
		Вказані речі, відповідно до Постанови від 30.07.2015 року визнані речовим доказом (т. 4 а.с. 170-171).
		 
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 21 березня 2015 року, складеного слідчим СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_69 на ділянці автодороги Бориспіль-Баришівка з 11:00 до 13:30. Зокрема, на правій частині асфальтно- бетонного покриття автомобільної дороги, поруч з узбіччям виявлено:
		-дрібні плями речовини бурого кольору;
		-навпроти вказаних плям на відстані 4 (чотирьох) метрів, на узбіччі виявлено куртку коричневого кольору з темно-чорним відтінком, на якій наявні розриви на рівні коміру та плями бурого кольору ;
		-у внутрішній кишені куртки виявлено зв`язку ключів, мобільний телефон марки «Нокіа» з карткою пам`яті та сім-картками мобільних операторів «Київстар» та «Лайф»;
		-виявлено запальничку «cricket» та на відстані 6,7 метрів від куртки виявлено унітаз, який прикритий сухою травою та сміттям, на поверхні якого також наявні плями бурого кольору та інше.
		Вказані речі та змиви речовини бурого кольору були вилучені слідчим (т. 4 а.с. 86-101) та іншим слідчим складено фототаблицю.
		 
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 23.03.2015 року, складеного слідчим СВ Броварського МВ ГУ МВС України у Київській області ОСОБА_70 в присутності понятих, експерта на ділянці місцевості в с. Рожни Броварського району на відстані 500 метрів від автодороги Рожни  Літки без зазначення відстані від води на земельному покриття виявлено труп (невідомого) чоловічої статі з численними пошкодженнями. До протоколу складено фототаблицю та план-схеми (т. 4 а.с. 104  127, 130).
		 
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 24.03.2015 року, складеного слідчим СВ Броварського МВ ГУ МВС України у Київській області ОСОБА_71 в присутності понятих та спеціаліста із моргу Броварської ЦРЛ вилучено одяг з трупу ОСОБА_32 (т. 4 а.с. 131-133).
		 
		Вказаний одяг, відповідно до Постанови від 30.07.2015 року визнаний речовим доказом (т. 4 а.с. 134-135).
		 
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 23.03.2015 року, складеного старшим слідчим СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області фактично було проведено огляд наданого потерпілим ОСОБА_15 флеш накопичувача «Трансенд» на якому містяться 10 відеофайлів з відеозаписами з камер відеоспостереження з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та кафе «Сіцілія» за 19.03.2015 року (т. 4 а.с. 163-164).
		Вказаний флеш-накопичувач визнаний речовим доказом та мав зберігатись в матеріалах кримінального провадження, проте суду він наданий не був (т. 4 а.с. 165-166). 
		 
		Відповідно до Протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 26 березня 2015 року ОСОБА_9 було затримано в порядку ст. 208 КПК України (т. 6 а.с. 226-228).
		 
		Відповідно до Протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 26 березня 2015 року ОСОБА_10 було затримано в порядку ст. 208 КПК України (т. 17 а.с. 230-238), здійснено обшук під час якого виявлено та вилучено телефони Айфон.
		 
		Відповідно до протоколу огляду місця події Слідчим СВ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_72 26.03.2015 року з 16:00 до 16:30 було виявлено та вилучено куртка, туфлі, брюки (т. 6 а.с. 230). 
		 
		Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 26 березня 2015 року ОСОБА_11 було затримано в порядку ст. 208 КПК України (т. 6 а.с. 231-233) та вилучено мобільний телефон Айфон 4s, сім картка «Київстар» № НОМЕР_4 , студентський квиток, гаманець, грошові кошти.
		 
		Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 26 березня 2015 року ОСОБА_12 було затримано в порядку ст. 208 КПК України (т. 6 а.с. 240-242), проведено його особистий обшук та виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Нокіа»-113, з сім-карткою оператора МТС.
		 
		Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 27 березня 2015 року за участі підозрюваного ОСОБА_11 , його захисника  адвоката ОСОБА_73 , законного представника ОСОБА_74 та у присутності двох понятих, ОСОБА_11 розказав та показав про події 19 березня 2015 року. Зокрема зазначав, що саме ОСОБА_10 попросив його бути присутнім та за можливості взяти когось для однієї зустрічі. Зокрема ОСОБА_11 не заперечував, що саме він наніс декілька ударів кулаком в обличчя ОСОБА_75 . З вказаного протоколу вбачається, що усіма діями керував ОСОБА_9 . 
		 
		Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту, який проводився слідчим СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_76 від 27 березня 2015 року за участі підозрюваного ОСОБА_10 , його захисника  адвоката ОСОБА_77 , спеціаліста ОСОБА_78 та у присутності двох понятих, ОСОБА_10 про обставини вчиненого вбивства не розповів, проте не заперечив присутності всіх осіб на місці вбивства, той факт що між ними відбулась бійка, а також що саме він дзвонив ОСОБА_42 (т. 7 а.с. 207-216).
		 
		Проте, згідно із протоколом слідчого експерименту вбачається наступне, зокрема що йому відомо від тестя ОСОБА_9 , що у нього з кінця 2014 року відбувається судовий спір щодо квартири. 16 чи 17 березня ОСОБА_9 повідомив Грубому що йому потрібно буде знайти людей для зустрічі.
		 
		Відповідно до протоколу проведення додаткового слідчого експерименту від 18 травня 2015 року за участі захисника  адвоката ОСОБА_79 , законного представника ОСОБА_25 , педагога ОСОБА_80 , експертів ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , статиста, у присутності понятих (т. 7 а.с. 1-15), а також відповідно до протоколу проведення додаткового слідчого експерименту від 28 травня 2015 року за участі захисника  адвоката ОСОБА_79 , законного представника ОСОБА_25 , педагога ОСОБА_80 , статиста, у присутності понятих (т. 7 а.с. 16-20) підозрюваний ОСОБА_25 детально розказав про обставини вбивства потерпілого ОСОБА_35 .
		 
		Відповідно до ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2015 року про надання дозволу на проведення обшуку (т. 3 а.с. 155-156) за адресою: АДРЕСА_1 старшим оперуповноваженим СКР Отрошко, за участі понятих ОСОБА_64 та ОСОБА_83 , за участі ОСОБА_29 , було проведено обшук під час якого було виявлено та вилучено грошові кошти, комплект номерних знаків НОМЕР_5 , мобільні телефони, автомобіль ВАЗ 2107 АА96-55КА та інше (т. 3 а.с.157-159).
		 
		Відповідно до протоколу обшукувід 26березня 2015року,який наданийв копіїта проводився Заступникомначальника СКР Бориспільського МВ ОСОБА_84  вквартирі  АДРЕСА_7 (т.3а.с.63-65)на підставіухвали слідчогосудді від 21.03.2015року,були виявленіта вилученідерев`яна бита,взуття таречі,мобільні телефони тапаперовий згортокіз речовиноюрослинного походження. 
		 
		Відповідно до Висновку судово-цитологічної експертизи піднігтьового вмісту рук потерпілого ОСОБА_34 №132 від 02.09.2015 року, встановлено, що кров та епітеліальні клітини в піднігтьовому вмісті правої руки ОСОБА_34 могли походити від особи (осіб) в крові якої (яких) знаходиться антиген Н ізосерологічної системи АВО, в тому числі і від нього самого (т. 3 а.с. 247-251).
		 
		Відповідно до Висновків судових цитологічних експертиз піднігтьового вмісту рук підозрюваних ОСОБА_11 (т. 3 а.с. 294-296), ОСОБА_12 (т. 3 а.с. 309-311), ОСОБА_10 (т. 3 а.с. 324 - 326), - при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту рук підозрюваних (кожного окремо), кров та епітеліальні клітини, придатні для цитологічного дослідження не знайдено.
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 26.03.2015 року складеного старшим слідчим СВ Бориспільського МВ ГУМВС України в Київській області ОСОБА_85 в присутності понятих на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Бориспільського МВ було оглянуто автомобіль ВАЗ 2107 днз НОМЕР_3 , під час якого вилучено картку мобільного оператору Life до номером телефону НОМЕР_6 з вирізом для сім карти (т. 4 а.с. 136-138).
		 
		Автомобіль ВАЗ 2107 днз НОМЕР_3 , відповідно до Постанови від 30.07.2015 року визнаний речовим доказом (т. 4 а.с. 139 -140).
		 
		Відповідно до протоколу огляду місця події від 26.03.2015 року складеного слідчим СВ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_86 в присутності понятих, спеціалістів та володільця майна ОСОБА_87 в АДРЕСА_8 проведено огляд автомобіля БМВ 750 днз НОМЕР_2 фіолетового кольору, під час якого виявлені сліди бурого кольору, мобільний телефон Самсунг, чоловічий светр, ковдра, рукавиці білого кольору. За результатами огляду вказані та інші речі, а також змиви речовини бурого кольору та сліди папілярних узорів були вилучені (т. 4 а.с. 142-146).
		По закінченню огляду вказаний автомобіль направлений на майданчик для тимчасового утримання транспортних засобів Броварського МВ (т. 4 а.с. 147) відповідно до заяви ОСОБА_88 (т. 4 а.с. 141).
		 
		Автомобіль БМВ 750 днз НОМЕР_2 , відповідно до постанови від 30.07.2015 року визнаний речовим доказом (т. 4 а.с. 148-149).
		 
		Відповідно до протоколу огляду місця подій від 26.03.2015 року складеного слідчим СВ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_89 в присутності понятих в кімнаті 504 гуртожитку за адресою АДРЕСА_10 фактично проведено обшук, під час якого вилучені чорні джинси, рушник, бритву «Жілет», зубну щітку, дві пари синіх джинсів, сині джинси, маску з прорізами для обличчя (т. 4 а.с. 151-154).
		 
		Вилучені речі, відповідно до Постанови від 30.07.2015 року визнані речовими доказами (т. 4 а.с. 155-156).
		 
		Відповідно до протоколу огляду місця подій від 26.03.2015 року складеного слідчим СВ Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_89 в присутності понятих в кімнаті 208 гуртожитку за адресою АДРЕСА_10 проведено огляд, під час якого вилучені кросівки «Рібок», рушник, спортивні сірі штани, сірі джинси (т. 4 а.с. т. 4 а.с. 157- 160).
		 
		Відповідно до заяви ОСОБА_12 він дозволяє працівникам міліції провести огляд кімнати 208 (т. 4 а.с. 209).
		Вилучені речі, відповідно до Постанови від 30.07.2015 року визнані речовими доказами (т. 4 а.с. 161-162).
		 
		Відповідно до протоколу огляду від 30.07.2015 року, старшим слідчим СУ ГУМВС України у Київській області ОСОБА_90 було оглянуто копію цивільних справи № 2/359/2345/2014, 359/8812/14-ц та № 2/359/1937/2014,359/6783/14-ц (т. 4 а.с. 172-174), які відповідно до Постанови від 30.07.2015 року визнані речовими доказами та зберігаються в матеріалах кримінального провадження (т. 4 а.с. 175-176).
		 
		Згідно висновку судово-медичної експертизи №103 від 17.06.2015, при судово-медичній експертизі трупа невідомого чоловіка, впізнаного як ОСОБА_32 виявлені: 
		-масивна кровонапливність м`яких тканин шиї по задній поверхні на всьому протязі; косо-поперечні переломи остистих відростків 4-7 шийних хребців; крововиливи під тверду та м`яку оболонки, в речовину шийного відділу спинного мозку; набряк-набухання речовини спинного та головного мозку; 
		-перелом хрящової частини 8-го ребра справа, переломи 8-11 ребер справа по навколо хребцевій лінії, без пошкодження пристінкової плеври; 
		-21 забійна рана на волосистій частині голови, обличчі, вушних раковинах, в області 2-го пальця правої кисті, травматична екстракція двох зубів на верхній щелепі зліва; кровонапливність м`яких тканин по лівій боковій поверхні в середній та нижній третинах, розлиті синці та підшкірні гематоми в нижній третині правового плеча, на тильній поверхні обох кистей; синці в середній третині правового плеча, садно та синець в середній третині лівої гомілки; знижене кровонаповнення внутрішніх органів.
		Смерть ОСОБА_34 настала від закритої травми шийного відділу хребта у вигляді переломів шийних хребців з крововиливами під оболонки та в речовину спинного мозку, з розвитком набряку-набухання речовини спинного та головного мозку, при наявності численних забійних ран голови та обличчя.
		Комплекс тілесних ушкоджень закритої травми шиї, як небезпечний для життя, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень та знаходиться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. 
		Виявлені тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею контакту.
		Враховуючи ступінь розвитку трупних явищ на час проведення судово-медичної експертизи трупа та дані матеріалів справи, з часу настання смерті до проведення судово-медичної експертизи трупа (24.03.2015р пройшло близько чотирьох діб (т. 7 а.с. 21-26).
		 
		 
		 
		Відповідно до Висновку № 42-мк від 24.04.2015 року, судово-медичної криміналістичної експертизи встановлено:
		1.На клапті шкіри з волосистої частини голови № 1 виявлено десять ненаскрізних ушкоджень, з яких: ушкодження №№ 1, 2, 3, 5, 6, 7, 8. 9 та № 10 з ознаками забитих, які виникли від дій тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, не виключаються дії прямолінійного ребра. Ушкодження № 4 з ознаками забитого, яке виникло від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, не виключається дія дугоподібної форми ребра.
		На клапті шкіри з волосистої частини голови № 2 виявлено частково наскрізне ушкодження з ознаками забитого, яке виникло від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею.
		На клапті шкіри з області лівої брови та верхньої повіки лівого ока виявлено два частково наскрізні ушкодження з ознаками забитих, які виникли від дій тупого предмету.
		На клапті шкіри з області правої вушної раковини виявлено дві ділянки ушкоджень у вигляді дефектів шкіри, які можуть бути наслідками дії зубів тварин. А також виявлено наскрізне ушкодження з ознаками забитого, яке виникло від дії тупого предмету.
		На клапті шкіри з області лівої вушної раковини виявлено три ушкодження з ознаками забитих, які виникли від дій тупого предмету.
		Також на клаптях шкіри з області правої та лівої вушних раковин виявлено численні злиті між собою та ізольовані різнонапрвлені садна шкіри.
		Морфологічні особливості вищевказаних ушкоджень на клаптях шкіри з області правої та лівої вушних раковин змінені, внаслідок дії зубів тварин.
		На клапті шкіри з носо-губного трикутника виявлено одне ненаскрізне ушкодження з ознаками забитого, яке виникло від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею.
		На клапті шкіри з другого пальця правої кисті виявлено одне наскрізне ушкодження з ознаками забитого, яке виникло від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею.
		Індивідуальні ознаки травмуючих предметів при дослідженні ушкоджень на клапті шкіри не виявлені.
		На клаптях шкіри в ділянках ушкоджень яких-небудь нашарувань та включень не виявлено.
		Металізації сполуками заліза не виявлено.
		При досліджені фрагментів остистих відростків шийного відділу хребта виявлено непрямі косо-поперечні переломи чотирьох остистих відростків, поблизу їх вершин, які могли утворитись внаслідок дії тупого предмету в напрямку справа-наліво дещо зверху-вниз (т.7 а.с. 31-35).
		 
		Відповідно до висновку судово-медичного експерта №14/103 від 25.06.2015 року (експерт ОСОБА_91 ), 
		1.при судово-медичній експертизі трупа невідомого чоловіка, впізнаного як ОСОБА_32 виявлені:
		-масивна кровонапливність м`яких тканин шиї по задній поверхні на всьому протязі: косо-поперечні переломи остистих відростків 4-7 шийних хребців; крововиливи під тверду та м`яку оболонки, в речовину шийного відділу спинного мозку; набряк- набухання речовини спинного та головного мозку;
		-перелом хрящової частини 8-го ребра справа, переломи 8-11 ребер справа по навколохребцевій лінії, без пошкодження пристінкової плеври;
		-21 забійна рана на волосистій частині голови, обличчі, вушних раковинах, в області 2-го пальця правої кисті; травматична екстракція двох зубів на верхній щелепі зліва; кровонапливність м`яких тканин шиї по лівій боковій поверхні в середній та нижній третинах; розлиті синці та підшкірні гематоми в нижній третині правого плеча, на тильній поверхні обох кистей; синці в середній третині правого плеча, синець та садно в середній третині лівої гомілки; знижене кровонаповнення внутрішніх органів.
		2.Смерть ОСОБА_34 настала від закритої травми шийного відділу хребта у вигляді переломів шийних хребців з крововиливами під оболонки та в речовину спинного мозку, з розвитком набряку-набухання речовини спинного та головного мозку, при наявності численних забійних ран голови та обличчя.
		3.Комплекс тілесних ушкоджень закритої травми шиї, як небезпечний для життя, відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень та знаходиться в прямому причинному зв`язку з настанням смерті. Переломи 8-11 ребер справа без пошкодження плеври відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості. Забійні рани на волосистій частині голови, обличчі, вушних раковинах, в області 2-го пальця правої кисті, травматична екстракція двох зубів на верхній щелепі зліва, як кожне окремо, так і у своїй сукупності, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Синці, підшкірні гематоми та садно на верхніх та лівій нижній кінцівках, як кожне окремо, так і у своїй сукупності, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
		 
		4.Виявлені при судово-медичній експертизі трупа тілесні ушкодження утворились прижиттєво та по строку можуть відповідати 19.03.15 р., окрім пошкоджень в області правої очниці (відсутність правого очного яблука, пошкодження в області повік), та по краях пошкоджень в області вушних раковин (по даним медико-криміналістичної експертизи), які могли утворитись після настання смерті від дії зубів тварин та дзьобів птахів.
		5.Враховуючи характер, кількість та розташування тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_34 , розвиток клітинної реакції в пошкодженнях по даним судово-гістологічної експертизи, матеріали справи, вважаю, що після спричинення ОСОБА_42 закритої травми шиї (тяжких тілесних ушкоджень) до часу настання смерті пройшло не більше однієї години, на протязі якої здатність до здійснення активних дій потерпілим не виключається. Інші тілесні ушкодження, з урахуванням матеріалів справи та даних судово-медичної експертизи трупа, могли утворитись на протязі приблизно двох-трьох годин до настання смерті, на протязі яких потерпілий міг здійснювати активні дії.
		6.Питання про боротьбу та самооборону не входить до компетенції судово-медичного експерта. Виявлені при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_34 тілесні ушкодження в області верхніх кінцівок: забійна рана в області 2-го пальця правої кисті, розлиті синці та підшкірні гематоми на тильній поверхні обох кистей та в нижній третині правого плеча, можуть вказувати на можливий захист від ударів, що наносились.
		7.Виявлені при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_34 тілесні ушкодження утворились від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею. Індивідуальні ознаки травмуючих предметів, будь-які нашарування та включення, металізація сполуками заліза при судово-медичній криміналістичній експертизі не виявлені. Згідно висновку судово-медичної криміналістичної експертизи, не виключається утворення забійних ран на волосистій частині голови від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею у вигляді прямолінійного ребра та дугоподібної форми ребра.
		8.Судово-медичних даних для відповіді на питання: Одним чи декількома предметами (скількома саме) спричинені ушкодження ОСОБА_42 - не мається.
		9.При судово-токсикологічній експертизі в крові трупа ОСОБА_34 не виявлено метилового, етилового спиртів, а також пропілового, бутилового, амілового спиртів та їх ізомерів.
		10.Враховуючи характер, кількість та розташування тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_92 вважаю, що під час нанесення тілесних ушкоджень положення потерпілого та нападника (нападників) змінювалось.
		11.Враховуючи характер, кількість та розташування тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_92 вважаю, що при обставинах, вказаних ОСОБА_11 при проведенні слідчого експерименту, могли утворитись: забійна рана в області носо-губного трикутника по центру та зліва, травматична екстракція двох зубів на верхній щелепі зліва, а саме, від двох ударів кулаком в область носа ОСОБА_92 які наніс ОСОБА_11 . Будь-які обставини спричинення інших тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_92 у протоколі проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_11 , не вказані.
		12.Враховуючи характер, кількість та розташування тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_92 вважаю, що при обставинах, вказаних ОСОБА_12 при проведенні слідчого експерименту, могли утворитись: перелом хрящевої частини 8-го ребра справа, переломи 8-11 ребер справа по навколохребцевій лінії - при нанесенні двох ударів взутою ногою ОСОБА_9 в область грудної клітини справа; забійні рани на обличчі, травматична екстракція двох зубів на верхній щелепі зліва, розлиті синці та підшкірні гематоми в нижній третині правого плеча, на тильній поверхні обох кистей - від ударів кулаками ОСОБА_11 в область обличчя потерпілого та по верхніх кінцівках, коли ОСОБА_32 захищав ними обличчя; синці в середній третині правого плеча, синець та садно в середній третині лівої гомілки - могли виникнути при переміщенні тіла потерпілого. Будь-які обставини спричинення тілесних ушкоджень в області шиї, виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_34 , у протоколі проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_12 від 26.03.2015 р., не вказані.
		13.Будь-які обставини спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_42 в протоколі проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_10 не вказані.
		14.Будь-які обставини спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_93 в тому числі, будь-які дії щодо нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_42 підозрюваним ОСОБА_9 в протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_94 не вказані (т. 7 а.с. 36-39).
		 
		 
		 
		Відповідно до висновку експерта №3-05/478 від 07.04.2015 року, в пам`яті micro-SIM карти, що знаходилась в мобільному телефоні Apples Phone A 1387, який вилучений у ОСОБА_11 під час затримання , інформація відсутня, встановити іншу інформацію з цього мобільного телефону не уявляється можливим (т. 7 а.с. 41-43).
		 
		Відповідно до висновку експерта №3-05/47г від 08.04.2015 року, в пам`яті мобільного телефону Samsung GT-S5610, який був вилучений під час огляду автомобіля марки «БМВ-750» днз. НОМЕР_7 , є 96 записів адресної книги в пам`яті SIM карти, що знаходилась в мобільному телефоні ApplesPhone A 1387, який вилучений у ОСОБА_11 під час затримання , інформація відсутня, встановити іншу інформацію з цього мобільного телефону не уявляється можливим (т. 7 а.с. 41-43).
		 
		Відповідно до висновку експерта №2-04/261 від 03.08.2015 року, на зубній щітці та на тримері для гоління якими користувався ОСОБА_32 виявлені клітини та встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) клітин на зубній щітці (т. 7 а.с. 90-94).
		Відповідно до Висновку експерта №184 від 07.07.2015 року, на куртці, яка була вилучена у ОСОБА_12 виявлено кров людини, яка могла походити від гр-на ОСОБА_32 (т.7 а.с. 65-66).
		 
		Відповідно до Висновку експерта №183 від 07.07.2015 року, на покривалі, що вилучено під час огляду багажника БМВ 730 кров не виявлено. (т.7 а.с. 67).
		 
		Відповідно до висновку експерта №2-04/258 від 10.08.2015 року на представлених на дослідження трьох змивах речовини бурого кольору з асфальтно-бетонного покриття (вилучених під час ОМП 21.03.2015 року) виявлено кров людини та встановлено генетичні ознаки, які збігаються між собою та збігаються із генетичними ознаками клітин, виявлених на зубній щітці, якою користувався ОСОБА_32 (т. 7 а.с. 70-75).
		 
		Відповідно до висновку експерта №2-04/259 від 03.08.2015 року на представленому змиві з унітазу (вилученого під час ОМП 21.03.2015 року) виявлено кров людини та встановлено генетичні ознаки, які збігаються із генетичними ознаками клітин, виявлених на зубній щітці, якою користувався ОСОБА_32 (т. 7 а.с. 113-117).
		 
		 
		 
		Відповідно до висновку експерта №2-04/263 від 03.08.2015 року на запальничці виявлені клітини, проте генетичні ознаки (ДНК-профіль) не встановлено (т. 7 а.с. 78-81). 
		 
		Відповідно до висновку експерта №2-04/260 від 10.08.2015 року на шкіряній куртці ОСОБА_32 , яка була вилучена 21.03.2015 року під час ОМП, виявлено кров людини, генетичні ознаки якої збігаються із генетичними ознаками клітин, виявлених на зубній щітці, якою користувався ОСОБА_32 (т. 7 а.с. 83-87).
		 
		Відповідно до висновку експерта №2-04/695 від 17.09.2015 року на кросівках, вилучених під час огляду кімнати №208 (у ОСОБА_12 ), виявлено кров людини та встановлено генетичні ознаки (ДНК -профіль) крові виявленої на кросівках. Генетичні ознаки крові виявленої на кросівках збігаються із генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_34 (т. 7 а.с. 96-99).
		 
		Відповідно до висновку експерта №2-04/325 від 31.08.2015 року в результаті проведеного дослідження встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові ОСОБА_95 (т. 7 а.с. 143-146).
		 
		Відповідно до висновку експерта №2-04/330 від 31.08.2015 року на представленому змиві з передніх правих пасажирських дверей автомобіля БМВ 750 (вилученого під час ОМП в м. Києві по вул. Здолбунівській, 3) виявлено кров людини та встановлено генетичні ознаки, які збігаються із генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові ОСОБА_34 (т. 7 а.с. 120-123).
		 
		Відповідно до висновку експерта №2-04/327 від 31.08.2015 року на представленому змиві з задніх правих пасажирських дверей автомобіля БМВ 750 (вилученого під час ОМП в м. Києві по вул. Здолбунівській, 3) виявлено кров людини та встановлено генетичні ознаки, які збігаються із генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові ОСОБА_34 (т. 7 а.с. 126-130).
		 
		Відповідно до висновку експерта № №2-04/328 від 01.09.2015 року на представленому змиві з заднього сидіння автомобіля БМВ 750 (вилученого під час ОМП в м. Києві по вул. Здолбунівській, 3) кров не виявлена. (т. 7 а.с. 149-152).
		 
		Відповідно до висновку експерта №2-04/333 від 01.09.2015 року на представленому змиві з внутрішньої ручки правих передніх дверей автомобіля БМВ 750 (вилученого під час ОМП в м. Києві по вул. Здолбунівській, 3) виявлено кров людини та встановлено генетичні ознаки, які збігаються із генетичними ознаками (ДНК-профілем) зразка крові ОСОБА_34 (т. 7 а.с. 154-157).
		 
		Згідно інших висновків судових молекулярно-генетичних експертиз, на наданих на дослідження штанах світло-коричневого кольору, спортивних штанах сірого кольору, (речі ОСОБА_12 ) (т. 7 а.с. 160-167); джинсах синього кольору, дві пари джинсів синього кольору (речі ОСОБА_96 ) (т. 7 а.с. 168- 177) слідів крові не виявлено. 
		Відповідно до висновку експерта №2-04/323 від 07.09.2015 року на наданих на дослідження куртці  виявлено кров людини, на спортивних штанах не виявлено. Генетичні ознаки крові виявленої на куртці не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_34 (т. 7 а.с. 179-184).
		Висновками експертів від 31.08.2015 року були встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка слини ОСОБА_88 , ОСОБА_12 (т. 7 а.с. 132-140).
		   
		Надаючи оцінку досліджених судом, у порядкуст. 358 -359 КПК Українидокументам та відеозаписам, судовим слідством було встановлено наступне.
		 
		Зокрема, захисники-адвокати ОСОБА_22 та ОСОБА_23 під час судових дебатів, а захисник ОСОБА_22 , подавши окреме клопотання про визнання доказів недопустимими (т. 13 а.с.125-126), просили визнати протоколи слідчих експериментів за участі підозрюваних та протоколи огляду місця події  недопустимими доказами, оскільки слідчі СВ Бориспільського МВ ГУ МВС України у Київській області не мали повноважень здійснювати досудове розслідування після визначення підслідності у цьому кримінальному провадженні.
		Судом встановлено наступне.
		Відповідно до витягу з ЄРДР відомості про кримінальне провадження № 12015110100000611 були внесені 20 березня 2015 року за ст. 115 ч. 1 КК України, орган досудового розслідування  Бориспільській МРВ ГУ МВС України в Київській області, заявник ОСОБА_68 (т. 4 а.с. 1) та відповідно були призначені групи слідчих.
		Відповідно до витягу з ЄРДР відомості про кримінальне провадження № 12015110130001065 були внесені 23 березня 2015 року за ст. 115 ч. 1 КК України, орган досудового розслідування  Броварський МРВ ГУ МВС України в Київській області, заявник ОСОБА_53 (т. 4 а.с. 11-12)
		Відповідно до постанови створення групи слідчих від 20.03.2015 року було призначено групу слідчих у кримінальному провадженні № 12015110100000611 (т. 4 а.с. 4) та відповідно були призначені групи слідчих.
		25 березня 2015 року підслідність кримінального провадження № 12015110100000611 від 20.03.2015 року було визначено за слідчим відділом Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області (т. 4 а.с.6-7).
		26 (23) березня 2015 року прокурором на підставі ст. 217 КПК України було об`єднано кримінальні провадження № 12015110100000611 та № 12015110130001065 в одне кримінальне провадження під № 12015110100000611.
		З цього приводу суд зазначає, що дійсно мала місце технічна описка.
		Що стосується доводів сторони захисту щодо суб`єктів, які вправі були проводити досудове розслідування, лише на підставі того, що в електронній системі ЄРДР не відображено групу слідчих, яка повинна здійснювати досудове розслідування, не надані відповідні постанови, а отже всі зібрані ними докази слід визнати недопустимими, суд зазначає наступне. 
		Відповідно дочастини 5 статті 214 КПК наведені відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР, а саме: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
		Суд наголошує, що кримінальне провадження відповідно до вимог кримінального процесуального закону формується з документів, які мають доказове значення.
		Наведене узгоджується з вимогами статті 99 КПК, в якій визначено, що документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
		А отже, суд не знаходить підстав для визнання зазначених у клопотанні доказів недопустимими саме із зазначених стороною захисту підстав.
		Доводи сторони захисту, а саме адвоката ОСОБА_23 , обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 про порушення права на захист та не відкриття матеріалів в порядку ст. 290 КПК України також цілком спростовуються дослідженими під час судового розгляду протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та поясненнями самих обвинувачених (т. 18 а.с. 5-60)
		 
		Надаючи оцінку протоколу огляду місця події від 26 березня 2015 року під час якого було оглянуто автомобіль БМВ та вилучено змиви речовини бурого кольору та рукавиці та інші речі (т. 4 а.с. 142-146) та на недопустимості якого наполягали захисники ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_21 , посилаючись в тому числі на судову практику Верховного Суду, суд зазначає наступне.
		Зокрема, свідком ОСОБА_97 було заявлено клопотання про повернення тимчасово вилученого майна та на підтвердження її права володіння вказаним автомобілем було надано Довіреність від 27.05.2014 року, згідно якої ОСОБА_98 уповноважує ОСОБА_99 , зняти/поставити на облік в органах ДАІ та розпоряджатися, а саме продати або обміняти та інше транспортний засіб марки «БМВ», модель «750І», реєстраційний номер НОМЕР_8 . Строк дії довіреності визначений до 27.05.2024 року (т. 15 а.с. 172).
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_51 підтвердила суду, що надавала згоду на проведення огляду вказаного вище автомобіля, яким вона володіє, із метою фіксації обставин вчинення кримінальних правопорушень. Це також підтвердив її чоловік свідок ОСОБА_40 .
		Більш того, свідок ОСОБА_51 показала суду, що коли вони з чоловіком зрозуміли, що їх автомобіль було використано ОСОБА_9 для вчинення злочину вони із чоловіком самостійно хотіли звернутись до правоохоронних органів.
		Наведені обставини не ставлять під сумнів добровільність такої згоди, оскільки були наявні всі процесуальні гарантії, які захищали здатність ОСОБА_88 висловлювати свою справжню думку.
		Виходячи із аналізу кримінальних процесуальних норм, які містяться у ч. 1 ст.233, ч. 2 ст.234та ч. 2 ст.237 КПК України, суд дійшов висновку, щоогляд іншого володіння особи може бути проведено за добровільною згодою особи, яка ним володіє, за умови, що були наявні процесуальні гарантії, які захищали здатність особи висловлювати свою справжню думку при наданні такої згоди.
		Даючи оцінку протоколу обшуку від 26.03.2015 року за місцем проживання ОСОБА_9 (т.157-159) та копії протоколу обшуку від 26.03.2015 року за місцем проживання ОСОБА_100 суд повністю погоджується із доводами сторони захисту та визнає вказані документи недопустимими доказами. 
		Зокрема, ч. 1ст. 236 КПК, не передбачає можливості виконання ухвали про дозвіл на обшук ніким іншим, окрім слідчого чи прокурора. Положення п. 3 ч. 2ст. 40 КПКпро наявність у слідчого права доручати проведення слідчих дій оперативним підрозділамв даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки прямо суперечать вимогам закону щодо порядку проведення обшуку.
		Також суд повністю погоджується із доводами сторони захисту та визнає протокол огляду місця події від 26.03.2015 року -кімнати гуртожитку де проживав ОСОБА_11  недопустимим доказом (т. 4 а.с. 151-154). 
		Як убачається з указаного протоколу, єдиною метою цієї слідчої дії було виявлення знарядь та засобів вчинення злочину, оскільки при огляді вилучались речі.
		26 березня 2015 року огляд місця події фактично був обшуком, який згідно приписів ч. 2ст. 234 КПКпроводиться лише на підставі ухвали слідчого судді.
		Верховний Суд уже визнавав неприпустимість проведення обшуку під виглядом огляду місця події, зокрема у постановах від 07 червня 2018 року (справа № 740/5066/15-к), від 26 лютого 2019 року (справа № 266/4000/14-к), від 19 березня 2019 року (справа № 380/157/14-к), оскільки таким чином нівелюються вимоги судового контролю, передбачені ст.233, ч. 2 ст.234 КПК.
		З клопотанням про проведення обшуку прокурор, слідчий до слідчого судді не зверталися, тому відповідно до згаданих положень отримані внаслідок такої слідчої дії докази є недопустимими й не можуть бути використані судом при прийнятті рішення.
		Запис у протоколі про те, що огляд проведений на підставі заяви ОСОБА_101 , який одночасно виступав понятим, не можна брати до уваги як підставу для проникнення до житла без ухвали слідчого судді. Як уже зазначав Верховний Суд у своїх попередніх рішеннях, для з`ясування допустимості доказів, отриманих під час огляду в житлі чи іншому володінні особи, якщо наявність та/або добровільність згоди володільця ставиться стороною під сумнів, суд має виходити із сукупності всіх обставин, що супроводжували цю слідчу дію, враховуючи, але не обмежуючись, наявністю письмового підтвердження такої.
		Така сама слідча дія 26.03.2015 року відбулась й в кімнаті де проживав ОСОБА_12 (т. 4 а.с.157-160), щоправда за наявності його заяви (т.4 а.с. 209). Судом враховано, що в цей день ОСОБА_12 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, проте у судовому засіданні останній стверджував суду, що провину у вчиненні вказаного злочину визнає та згода на проведення цієї слідчої дії була добровільною. Його захисник, також не ставив під сумнів вказаний протокол огляду. Більш того, ОСОБА_12 клопотав перед судом про долучення дисків із відтворенням слідчого експерименту за його участі, у чому йому було відмовлено.
		Також суд погоджується й з доводами захисника- адвоката ОСОБА_22 , що доводячи перед судом обвинувачення, прокурор не надав суду доказів, що будь-хто із обвинувачених користувався вказаними телефонами із зазначеними вище номерами та перебував у відповідній місцевості, оскільки статистичні таблиці, а фактично аналіз інформації абонентських номерів належним чином не оформлений. Більш того, суду не надані та не досліджені диски, тимчасовий доступ на можливість вилучення яких надавався слідчим суддею. 
		Суд також, визнає протокол огляду місця події від 26.03.2015 року (т. 6 а.с. 230) недопустимим доказом та знову таки погоджується із доводами захисника адвоката ОСОБА_22 та зауважує про неприпустимість проведення обшуку під виглядом огляду місця події.
		Відповідно дост. 87 КПКнедопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотним порушенням прав людини і основоположних свобод отримання доказів внаслідок здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов (п. 1 ч. 2ст. 87 КПК).
		Даючи оцінку клопотанням захисників ОСОБА_22 та ОСОБА_23 про недопустимість таких доказів, як протоколи слідчих експериментів за участі обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_11 суд з ними не погоджується, оскільки вони відповідають вимогам ст. 240 КПК України. Обов`язкову фото- або відео- фіксацію закон не передбачає. Належних доказів про тиск на обвинувачених суду також не надано. Більш того, вказані слідчі експерименти не містять детальної хронології подій та обставин вбивства.
		Що стосується клопотань, вказаних захисників, про визнання так само слідчих експериментів за участі ОСОБА_12 недопустимими доказами, а саме від 26.03.2015 року, 18.05.2015 року та від 28.05. 2015 року, то суд не знаходить таких підстав з мотивів зазначених вище та вважає протоколи проведення додаткових слідчих експериментів від 18.05.2015 року та 28.05.2015 року таким що відповідають вимогам ст. 240 КПК України. Що стосується протоколу слідчого експерименту від 26.03.2015 року він не містить опису проведення слідчого експерименту, а відео до нього не надано суду, взагалі.
		Отже, аналізуючи та оцінюючи у сукупності докази та показання обвинуваченого ОСОБА_12 , потерпілих та свідків суд приходить до висновку, що вина усіх обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_9 за ст. 400 КК України, а обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ще й за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України - повністю доведена.
		Обвинувачені, за виключенням ОСОБА_12 провину не визнавали, вказуючи суду на свою непричетність до вказаних злочинів, щоправда показів не давали скориставшись своїм правом, передбаченим Конституцією України.
		 
		Суд дійшов висновку на підставі досліджених належних та допустимих доказів в їх сукупності та взаємозв`язку про підтвердженість мотиву ОСОБА_9 на вчинення вбивства представника особи із помсти.
		Суб`єктивна сторона посягання на життя у разі закінченого вбивства містить як прямий, так і не прямий умисел, бо злочин може вчинятись не тільки з метою протидії законній діяльності потерпілого, а й з мотивів помсти за неї, коли смерть потерпілого є наслідком, спричинення якого суб`єкт хоча і не бажає, але свідомо припускає.
		Отже, у судовому засіданні встановлено, та не оспорювалось сторонами, що 05.09.2014 року ОСОБА_30 уклала договір про надання правової допомоги із ОСОБА_102 , який діяв відповідно до Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі рішення Київської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 25.03.1999 року (т. 2 а.с. 60-62), який взяв на себе зобов`язання щодо виконання функцій Представника в цивільному процесу по справі за позовом ОСОБА_30 про визнання права власності та скасування державної реєстрації квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_5 , яка відповідно до договору купівлі-продажу від 23.07.2014 була придбана ОСОБА_29 (т. 2 а.с. 201-203).
		28.11.2014 рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7 , укладений 23.07.2014 між ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , та визнано за ОСОБА_30 право власності в порядку спадкування за законом на вище згадану квартиру (т. 2 а.с. 183-192).
		18.03.2015 колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області залишила рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 28.11.2015 без змін (т. 2 а.с. 283- 292).
		Отже, як встановлено судовим слідством, на момент ухвалення рішення апеляційною інстанцією, вказана квартира на праві приватної власності належала ОСОБА_29 , у ній проживав син обвинуваченого ОСОБА_62 , якому згідно його показів саме обвинувачений передав ключи.
		Крім того, як вбачається з аналізу показів обвинуваченого ОСОБА_12 , дії всіх обвинувачених були узгодженими та послідовними. Зокрема, було призначено зустріч, нібито для перегляду нерухомості. Потім із урахуванням обстановки вчинення вбивства потерпілого, обвинувачені вчинювали узгоджені дії, які були направленими на настання наслідків у виді смерті потерпілого і свідчать про попередню форму змови. 
		Отже, суд не може покласти в основу вироку заперечення обвинуваченими ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 своєї вини.
		Більш того, у судовому засіданні достеменно встановлено, що 19 березня 2015 року обвинувачений ОСОБА_9 взяв у свого знайомого ОСОБА_51 автомобіль БМВ та пообіцяв його повернути об 18 годині. У вказаному автомобілі за твердженням свідків ОСОБА_103 перебувала дерев`яна бита, яка у подальшому зникла та ОСОБА_9 обіцяв купити іншу. Саме про таку биту у своїх показах говорив обвинувачений ОСОБА_12 .
		За свідченнями потерпілого ОСОБА_15 коли він займався пошуками батька, то передивлявся відео за 19 березня 2015 року в серверній Інтернет провайдера та впізнав свого батька який сідає в автомобіль БМВ, в якому несправні дверцята та вказаний автомобіль від`їжджає. Саме про таку несправність дверцят говорили свідки ОСОБА_104 .
		Відповідно до висновків експертів на представлених змивах з дверей вказаного автомобіля БМВ виявлено кров людини та встановлено генетичні ознаки, які збігаються із генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_35 .
		Крім того, відповідно до висновків експерта на куртці та кросівках ОСОБА_12 виявлено кров людини та встановлено генетичні ознаки, які збігаються із генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_35 .
		Доводи сторони захисту, що до вбивства потерпілого може бути причетна інша особа, та що вбивство могло відбутись в інший день, повністю спростовуються наведеними вище висновками експертиз, в тому числі №14/103, згідно якої виявлені тілесні ушкодження утворились прижиттєво та по строку можуть відповідати 19 березня 2015 року, окрім тих, які утворились від дії зубів тварин та дзьобів птахів.
		Крім того, враховуючи характер, кількість та розташування тілесних ушкоджень, виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_92 експерт вважає, що при обставинах, вказаних ОСОБА_12 при проведенні слідчого експерименту, могли утворитись: перелом хрящової частини 8-го ребра справа, переломи 8-11 ребер справа по навколохребцевій лінії - при нанесенні двох ударів взутою ногою ОСОБА_9 в область грудної клітини справа; забійні рани на обличчі, травматична екстракція двох зубів на верхній щелепі зліва, розлиті синці та підшкірні гематоми в нижній третині правого плеча, на тильній поверхні обох кистей - від ударів кулаками ОСОБА_11 в область обличчя потерпілого та по верхніх кінцівках, коли ОСОБА_32 захищав ними обличчя; синці в середній третині правого плеча, синець та садно в середній третині лівої гомілки - могли виникнути при переміщенні тіла потерпілого. 
		Про такі обставини ОСОБА_12 вказував й під час судового розгляду.
		 
		Також при оцінці показань та даних щодо причетності осіб до вказаних злочинів суд враховує, що протягом усього тривалого часу з моменту затримання, потім в ході розгляду справи судом присяжних обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , не надали суду переконливих даних про очевидну непричетність до події, також не були спростовані надані стороною обвинувачення докази.
		Суд не приймає покази свідка ОСОБА_64 , яка дуже добре запам`ятала 19 березня 2015 року та те що ОСОБА_9 був вдома, проте не змогла зрозуміло пояснити суду, чому будучи понятою та знаючи про наявність кримінального провадження щодо ОСОБА_105 про це не повідомляла раніше. Такою ж незрозумілою є позиція обвинуваченого який раніше про цього свідка не заявляв. 
		Натомість показання обвинуваченого ОСОБА_12 , а також попереджених про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання за ст. 384 КК України, потерпілих та свідків є переконливими в них відсутні мотиви оговорювати обвинувачених, не назвали таких мотивів для оговору й обвинувачені й їх захисники.
		Отже, суд також не може покласти в основу вироку показання обвинувачених кожного окремо про те, що вони не причетні до події злочинів на вчинення умисного вбивства потерпілого. Такі показання суд уважає є обраним способом захисту в суді, які не узгоджуються з дослідженою сукупністю доказів, наданих прокурором в суді в обґрунтування вини у вчиненні зазначених вище злочинів.
		Те, що обвинувачені діяли узгоджено, за попередньою домовленістю свідчать комплекс фактичних даних, які є достатніми, узгодженими, у тому числі щодо родинних та довірливих зав`язків між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , ОСОБА_10 і ОСОБА_11 між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . 
		Судом встановлено, що особи діяли узгоджено що дає підстави для переконання суду про попередню змову осіб, що усі обвинувачені були обізнані про умисел та мету, направлені на умисне вбивство ОСОБА_35 .
		Всі фактичні дані, які судом покладені в основу вироку є належними та допустимі, отримані з дотриманням права на захист осіб, обвинувачені були забезпечені захисниками, мали можливість залучити захисників самостійно, які приймали участь в передбачених законом випадках в ході слідчих дій. В ході судового розгляду діяли вільно, невимушено, без будь - якого примусу та не перебували в умовах Слідчого ізолятора.
		Таким чином, всебічно, повно й неупереджено дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, зазначені безпосередньо досліджені докази, які суд не визнав недопустимим, суд вважає належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні:
		-вбивства, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч. 2 ст. 115 КК України; а ОСОБА_12 і ОСОБА_11 ще й за п. 6 ч. 2 ст.115 КК України  вбивстві, вчиненому з корисливих мотивів.
		Також суд вважає належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого ОСОБА_9 , у вчиненні вбивства представника особи у зв`язку з діяльністю, пов`язаною з наданням правової допомоги та погоджується із кваліфікацією його дій за ст. 400 КК України.
		Такого висновку суд дійшов, оскільки як було встановлено судовим слідством, ОСОБА_106 , маючи право на зайняття адвокатською діяльністю, діяв саме як представник ОСОБА_107 за договором у цивільній справі, а не як захисник у кримінальній.
		За відсутності визначеного чинним законодавством поняття «кваліфікація злочинів», суд не вбачає це виходом за межі висунутого обвинувачення, а саме що відбулась зміна правової кваліфікації кримінального правопорушення, оскільки це не впливає на статтю, частину та кваліфікуючу ознаку - діяльність, пов`язану з наданням правової допомоги.
		Суд вважає, зайвою кваліфікацію дій обвинувачених як незаконне позбавлення волі або викрадення людини за ч. 3 ст. 146 КК України та п. 3 ч. 2 ст. 115 КК України, оскільки умисел обвинувачених охоплювався саме вбивством. Вбивство викраденої людини має місце, коли потерпілого було захоплено та переміщено з того місця, де він знаходився. Вбивство може бути вчинене як при переміщенні людини, так і в місці, де у подальшому потерпілий утримується. Судовим слідством встановлено, що потерпілий сів у автомобіль БМВ добровільно, оскільки була домовленість про зустріч а умисел обвинувачених був спрямований саме на вбивство потерпілого.
		Крім того, відповідно дост. 146 ККУкраїни незаконне позбавлення волі полягає в протиправному перешкоджанні людині вибирати за своєю волею місце перебування. Воно може виявитися у затриманні потерпілого в тому місці, де він знаходитися не бажає, або поміщення його в таке місце, яке він не має змоги вільно залишити. Це діяння може бути здійснене шляхом застосування фізичного насильства (наприклад, потерпілого зв`язують і замикають у підвалі, поміщують у заздалегідь підготовлене місце тощо).
		При цьому, діяння у виді незаконного позбавлення волі вважається закінченим з моменту фактичного обмеження свободи переміщення потерпілого. Необхідно враховувати, що незаконне позбавлення волі відноситься до триваючих злочинів, тому зазначене діяння вважається вчинюваним аж до часу фактичного звільнення потерпілого.
		З суб`єктивної сторони цей злочин вчиняється лише з прямим умислом і може характеризуватися різними мотивами (користь, помста та інші). Обов`язковим є усвідомлення особою незаконності діяння, що нею вчиняється.
		Суд не знаходить підстав для визнання ОСОБА_10 винуватим у втягненні неповнолітніх у злочинну діяльність, оскільки вказаний злочин не доведений належними, допустимими, достовірними та в сукупності достатніми для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_10 за ст. 304 ч. 1 КК України. Судовим слідством встановлено, що і ОСОБА_10 і неповнолітні обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вчинювали зазначені вище злочини.
		Відповідно до п. 4 ППВСУ від 27 лютого 2004 року №2, суб`єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. Тобто суди повинні з`ясовувати, чи усвідомлювала доросла особа, що своїми діями втягує неповнолітнього у вчинення злочину.
		Однак необхідно враховувати, що кримінальна відповідальність за зазначені дії настає як у разі, коли доросла особа знала про неповнолітній вік втягуваного, так і тоді, коли вона за обставинами справи повинна була або могла про це знати.
		Судовим слідством встановлено, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на момент вчинення злочину було повних 17 років та влітку 2015 року виповнилось 18 років, вони проживали окремо від батьків у гуртожитку, були студентами. У судовому засіданні ОСОБА_12 не повідомляв суду, щоб вони обговорювали його вік, або вік ОСОБА_11 .
		Інших доказів з цього приводу суду надано не було, а тому ОСОБА_10 підлягає виправданню за ч. 1 ст. 304 КК України.
		Право на життя є невід`ємним правом людини. Таким його визначаєст. 27 Конституції України. Цією ж статтею встановлено, що ніхто не може бути свавільно позбавлений життя і що захист життя людини є обов`язком держави. Умисне позбавлення життя іншої людини (вбивство) належить до найтяжчих злочинів проти особи.
		Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , кожному окремо, суд враховує обставини, які пом`якшують покарання, та обставини, що обтяжують покарання, особу винуватого, їх характеристики, соціальні зв`язки, стан здоров`я, а також ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень.
		Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_9 - суд не вбачає.
		ОСОБА_9 виходячи з санкції ст. 400, п. 12 ч.2ст.115 КК Українита положень ч.6ст.12 КК України, вчинив особливо тяжкі злочини проти життя та здоров`я людини та проти правосуддя, за які передбачено максимальне покарання у виді довічного позбавлення волі.Вчинені кримінальне правопорушення є умисними.
		Так, при призначенні покарання слід також врахувати спосіб, яким ОСОБА_34 було позбавлено життя, а також мотив помсти у зв`язку із його професійною діяльністю, який окрім іншого також охоплювався умислом винного, а також конкретні обставини справи.
		Зазначене, на переконання суду присяжних, свідчить про те, що ОСОБА_9 становить підвищену суспільну небезпечність.
		Відтак, виходячи з завдань мети покарання, визначеної встатті 50 КК України, а також із врахуванням положень ч.2ст. 65 КК Українищодо індивідуалізації призначеного покарання, зокрема, що особі, яка вчинилазлочин, має бути призначене покарання співрозмірне тяжкості вчиненого злочину, враховуючи спосібвчинення особливо тяжкого злочину направленого на позбавлення життя представника особи у зв`язку із діяльністю, пов`язаною з наданням правової допомоги, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_9 основного покарання у виді позбавлення волі з урахуванням положень ст. 64 КК України.
		Покарання необхідно відбувати реально.
		Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_10 - суд не вбачає.
		Вирішуючи питання про покарання ОСОБА_10 суд враховує також особу винного, який вину не визнав, при цьому раніше не судимий, не працює, його соціальні зв`язки, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно дост.12 КК Українивідноситься до особливо тяжкого кримінального правопорушення, високу суспільну небезпеку злочину проти життя та здоров`я потерпілого, з урахуванням обставин вчинення злочину, ролі обвинуваченого у вчиненні злочинів, необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначити покарання у виді позбавлення волі, у межах, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. 
		Покарання необхідно відбувати реально.
		Вирішуючи питання про покарання ОСОБА_11 , суд враховує вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст.66 КК України є пом`якшуючою покарання обставиною, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу винного, який вину не визнав, при цьому раніше не судимий, не працює, а також враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушень, яке відповідно дост.12 КК Українивідноситься до особливо тяжкого кримінального правопорушення, високу суспільну небезпеку злочину проти життя та здоров`я потерпілого, з урахуванням обставин вчинення злочину, ролі обвинуваченого у вчиненні злочину, його конкретних дій по відношенню до потерпілого, необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначити покарання у виді позбавлення волі, у межах, установлених у санкції статті, за правилами ст. 102 КК України, без конфіскації майна за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України за правилами ст. 98 КК України.
		При призначенні покарання неповнолітньому, суд крім обставин, передбачених у статтях 6567 КК України, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.
		Відповідно до Досудової доповіді Броварського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області (т. 13 а.с. 8) результати оцінки обвинуваченого вказують на середній рівень вчинення повторного кримінального правопорушення та виправлення цієї особи можливе без ізоляції від суспільства за умови вжиття соціально  виховних заходів, спрямованих на запобігання вчиненню кримінальних правопорушень у майбутньому.
		Покарання необхідно відбувати реально.
		Вирішуючи питання про покарання ОСОБА_12 суд враховує його щире каяття та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, що відповідно до п. 1, 3 ч. 1 ст.66 КК України є обставинами, які пом`якшують покарання. Про щирість його каяття говорить й той факт, що ОСОБА_12 єдиний із усіх обвинувачених дав покази, в тому числі викривальні, які мають важливе доказове значення. 
		При призначенні покарання неповнолітньому, суд крім обставин, передбачених у статтях 6567 КК України, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.
		Відповідно до Досудової доповіді Семенівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» (т. 13 а. с. 5-7) результати оцінки обвинуваченого вказують на низький рівень вчинення повторного кримінального правопорушення та виправлення цієї особи можливе без ізоляції від суспільства застосувавши заходи нагляду, підтримки та допомоги.
		Обставин, які обтяжують покарання суд не вбачає. Суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно дост.12 КК Українивідноситься до особливо тяжких кримінальних правопорушень, високу суспільну небезпеку злочину проти життя та здоров`я потерпілого, з урахуванням обставин вчинення злочину, ролі у вчиненні злочину, та вважає необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначити покарання у виді позбавлення волі, у межах, установлених у санкції статті ч. 2 ст. 115 КК України ст. ст. 64, 102 КК України, без конфіскації майна за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України за правилами ст. 98 КК України.
		Покарання необхідно відбувати реально.
		Підстав для застосування ст. ст. 69, 75 КК України до обвинувачених суд не вбачає.
		Враховуючи час вчинення злочинів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 19 березня 2015 року, суд застосовує редакцію ч.5ст.72 КК УкраїниЗакону № 838- УІІІ від 26.11.2015, відповідно до якого необхідно зарахувати в строк відбування покарання попереднє ув`язнення з 26 березня 2015 року по 15 січня 2020 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		На підставіст. 124 КПК Українинеобхідно стягнути зі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертиз у кримінальному провадженні.
		Вирішуючи цивільний позов потерпілих, суд зазначає наступне.
		Згідно п. 31Постанови Пленуму Верховного Суду України від 02.07.2004 N 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів», при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди за позовом потерпілого суди повинні керуватися відповідними положеннямиЦивільного кодексу України.
		Відповідно до ч. 1ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
		У відповідностіст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
		В обґрунтування позовних вимог про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , кожен окремо, зазначили, що внаслідок злочинних дій обвинувачених їх позбавлено чоловіка та батька, нормального усталеного образу життя, постійне пригадування смерті чоловіка та батька ОСОБА_34 викликає негативну реакцію, переживання його смерті є дуже болючим та супроводжується відчуттям відчаю та пригніченості.
		Так, на думку суду обґрунтованою є вимоги ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_15 про стягнення з ОСОБА_9 , ОСОБА_108 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 завданої їм моральної шкоди, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		Суд переконаний у тому, що смертю ОСОБА_34 його дружині ОСОБА_14 , та дітям ОСОБА_16 та ОСОБА_15 завдана моральна шкода.
		Виходячи з критеріїв розумності та справедливості, суд вважає, що позов ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_15 (кожного окремо) підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню з обвинувачених солідарно моральну шкоду у сумі 500000 грн. 00 коп.
		За таких обставин суд, враховуючи наявність моральної шкоди у потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_15 , яка була завдана кримінальним правопорушенням (злочином), та виходячи з положень ст. 128 КПК України, та норм ЦК України, визначає розмір такої шкоди з урахуванням характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнали позивачі, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення), тяжкість вимушених змін у їх житті, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану та з урахуванням інших обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості й вважає за необхідне стягнути з обвинувачених/цивільних відповідачів на користь потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_15 (кожного окремо) цивільних позивачів 500 000 грн. 00 коп. солідарно з ОСОБА_9 , ОСОБА_108 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .
		 
		Питання щодо речових доказів у кримінальному проваджені, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
		Враховуючи серйозність та тяжкість вчинених злочинів, обставини їх вчинення, роль кожного обвинуваченого у їх вчиненні, призначене судом покарання, з метою забезпечення виконання вироку, до набрання вироком законної сили обрати відносно ОСОБА_9 , ОСОБА_108 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 (кожного окремо) запобіжний захід у виді тримання під вартою, взявши їх під варту у залі суду, негайно.
		Керуючись ст. ст.368,370,373,374 КПК України, суд присяжних,
		У Х В А Л И В :
		ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ст. 400 КК України, і призначити покарання за вчинення кримінального правопорушення,
		передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, у виді позбавлення волі на строк тринадцять років,
		передбаченого 400 КК України, у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років.
		На підставі ч.1ст.70 КК Україниза сукупністю злочинів, визначити остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначивши остаточне покарання ОСОБА_9 у виді п`ятнадцяти років позбавлення волі.
		ОСОБА_9 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України та виправдати на підставі п.3 ч. 1 ст.373 КПК України за відсутності складу кримінального правопорушення.
		ОСОБА_9 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 115 КК України та виправдати на підставі п.3 ч. 1 ст.373 КПК України за відсутності складу кримінального правопорушення.
		ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, і призначити покарання за вчинення кримінального правопорушення
		передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, у виді позбавлення волі на строк тринадцять років,
		ОСОБА_10 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України та виправдати на підставі п.3 ч. 1 ст.373 КПК України за відсутності складу кримінального правопорушення.
		ОСОБА_10 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 115 КК України та виправдати на підставі п.3 ч. 1 ст.373 КПК України за відсутності складу кримінального правопорушення.
		ОСОБА_10 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 304 КК України та виправдати на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з тим, що не доведено, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим.
		ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, і призначити покарання за вчинення кримінального правопорушення
		передбаченого п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, у виді позбавлення волі на строк тринадцять років,
		ОСОБА_11 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України та виправдати на підставі п.3 ч. 1 ст.373 КПК України за відсутності складу кримінального правопорушення.
		ОСОБА_11 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 115 КК України та виправдати на підставі п.3 ч. 1 ст.373 КПК України за відсутності складу кримінального правопорушення.
		ОСОБА_12 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, і призначити покарання за вчинення кримінального правопорушення
		передбаченого п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, у виді позбавлення волі на строк десять років,
		ОСОБА_12 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України та виправдати на підставі п.3 ч. 1 ст.373 КПК України за відсутності складу кримінального правопорушення.
		ОСОБА_12 визнати невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п. 3 ч. 2 ст. 115 КК України та виправдати на підставі п.3 ч. 1 ст.373 КПК України за відсутності складу кримінального правопорушення.
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_9 змінити на тримання під вартою, взявши його під варту у залі суду, негайно; строк відбування покарання рахувати з 24.09.2020 року
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_10 змінити на тримання під вартою, взявши його під варту у залі суду, негайно; строк відбування покарання рахувати з 24.09.2020 року.
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_11 змінити на тримання під вартою, взявши його під варту у залі суду, негайно; строк відбування покарання рахувати з 24.09.2020 року.
		Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_12 змінити на тримання під вартою, взявши його під варту у залі суду, негайно; строк відбування покарання рахувати з 24.09.2020 року.
		Зарахувати за правилами, передбаченими ч.5ст.72 КК України(в редакції від 26.11.2015), в строк відбування покарання  ОСОБА_9 , попереднє ув`язнення з 26 березня 2015 року по 15 січня 2020 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Зарахувати за правилами, передбаченими ч.5ст.72 КК України(в редакції від 26.11.2015), в строк відбування покарання  ОСОБА_10 , попереднє ув`язнення з 26 березня 2015 року по 15 січня 2020 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Зарахувати за правилами, передбаченими ч.5ст.72 КК України(в редакції від 26.11.2015), в строк відбування покарання  ОСОБА_11 попереднє ув`язнення з 26 березня 2015 року по 15 січня 2020 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Зарахувати за правилами, передбаченими ч.5ст.72 КК України(в редакції від 26.11.2015), в строк відбування покарання  ОСОБА_12 , попереднє ув`язнення з 26 березня 2015 року по 15 січня 2020 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
		Стягнути зі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , на користь держави судові витрати у зв`язку з проведенням експертиз по 8241 (вісім тисяч двісті сорок одну) грн. 53 коп. з кожного.
		Речові докази:
		Зубну щітку, тример для гоління; куртку чорного кольору, запальничку «Крікет», зв`язку ключів, унітаз з плямами бурого кольору, чотири змиви речовини бурого кольору, зразки ґрунту, шкарпетки, чоловічі черевики, сорочку, чоловічі штани, ремінь, нижню білизну  знищити;
		покривало, перчатки, мобільний телефон «Самсунг» - повернути свідку ОСОБА_41 ;
		дві пари джинсів синього кольору, пару джинсів чорного кольору, маску з прорізами для очей, бритву «Жилет», рушник  повернути ОСОБА_11 ;
		пару кросівок «Рібок», сірі спортивні штани, джинси сірого кольору, рушник повернути ОСОБА_12 ;
		Брюки, куртку, взуття, пластикова картка оператора «Лайф», мобільні телефони «Iphone4-3110», «Iphone5» -повернути ОСОБА_10 ;
		мобільні телефони «НокіаЕ5-00» ІМЕІ НОМЕР_9 , «Самсунг Дуос» НОМЕР_10 , ІМЕІ НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , сім-картки повернути ОСОБА_9 
		мобільний телефон «Iphone5» -повернути ОСОБА_11 ;
		мобільний телефон Nokia113 -повернути ОСОБА_12 .
		Копії цивільних справ № 2/359/2345/2014, 359/8812/14-ц, №№ 2/359/1937/2014, 359/6783/14-ц, витребуваних з Бориспільського міськрайонного суду - залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Флеш накопичувачі - залишити при матеріалах кримінального провадження.
		Автомобіль «БМВ 750» із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 , які залишено на зберігання на штрафмайданчику Броварського МВ ГУМВС України в Київській області - повернути володільцю - свідку ОСОБА_109 ;
		Автомобіль ВАЗ-2107 із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_3 , які залишено на зберігання на штрафмайданчику Бориспільського MB ГУМВС України в Київській області - повернути власнику ОСОБА_9 .
		Речі, вилучені під час обшуку за адресою АДРЕСА_1 , зокрема, номерні знаки з автомобіля НОМЕР_5 , предмети схожі на патрони в кількості чотири штуки, два магазина системи Макарова, грошові кошти - повернути ОСОБА_9 .
		Речі, вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_5 , дерев`яну биту - повернути свідку ОСОБА_110 .
		 
		Цивільні позови потерпілих ОСОБА_14 , ОСОБА_16 та ОСОБА_15 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити частково.
		 
		Стягнути солідарно зі ОСОБА_9 , ОСОБА_108 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на користь ОСОБА_14 моральну шкоду в розмірі 500 000,00 (п`ятсот тисяч) гривень, завданої внаслідок вчинення злочину.
		 
		Стягнути солідарно зі ОСОБА_9 , ОСОБА_108 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на користь ОСОБА_16 моральну шкоду в розмірі 500 000,00 (п`ятсот тисяч) гривень, завданої внаслідок вчинення злочину.
		Стягнути солідарно зі ОСОБА_9 , ОСОБА_108 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на користь ОСОБА_15 моральну шкоду в розмірі 500 000,00 (п`ятсот тисяч) гривень, завданої внаслідок вчинення злочину.
		Вирок суду в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню.
		На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		 
		Головуючий суддя  ОСОБА_111 
		 
		Суддя    
		 
		 
		 
		 
		 
		ОСОБА_112

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...