Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 688/1866/17 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 28.09.2020. Зареєстровано: 29.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2020.

Номер судового провадження: 11-кп/4820/144/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017240270000484

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 11-кп/4820/144/20 
		Справа № 688/1866/17 Головуючий в 1-й інстанції  ОСОБА_1  
		Категорія:ч.1ст.121КК України                 Доповідач                 ОСОБА_2  
		 
		У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		23 вересня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційногосуду в складі :
		 
		головуючого-судді              ОСОБА_2 ,
		суддів                      ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		з участю секретарів              ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 
		   прокурорів                     ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,, 
		   захисника                     ОСОБА_9 , 
		обвинуваченого                 ОСОБА_10 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцз`язку в місті Хмельницькому матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_10  адвоката ОСОБА_9 на вирок Шепетівського міськрайонного суду від 27 квітня 2018 року,-
		   В с т а н о в и л а :
		Вироком Шепетівського міськрайонного суду від 27 квітня 2018 року 
		ОСОБА_11 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, не працюючого, раніше судимого:
		- 14 травня 2014 року Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 1 ст. 186 КК України на 2 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;
		- 21 грудня 2016 року Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; згідно ухвали Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 грудня 2016 року про внесення виправлень згідно із ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання із випробуванням і встановлено іспитовий строк тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України,
		визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі.
		На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Шепетівського міськрайонного суду від 21.12.2016 року та остаточно призначено ОСОБА_10 6 років 6 місяців позбавлення волі. 
		Строк відбування покарання ОСОБА_10 ухвалено рахувати з 27 квітня 2018 року.
		Зараховано ОСОБА_10 у строквідбування покараннявідповідно до ч.5ст.72КК України(вредакції Закону№ 838-VIIIвід 26листопада 2015року) з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі строк попереднього ув`язнення з 1 червня 2017 року по 20 червня 2017 року, а з 21 червня 2017 року по 26 квітня 2018 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.
		Запобіжний захід ОСОБА_10 до набрання вироком законної сили залишено попередній  тримання під вартою.
		Ухвалено стягнути із ОСОБА_10 на користь Шепетівської районної державної адміністрації для зарахування в районний бюджет на рахунок перерахування комунальному закладу Шепетівської районної ради «Шепетівська центральна районна лікарня» на рахунок р/р НОМЕР_1 в ГУДКСУ в Хмельницькій області, МФО 815013, код 02004812, витрати на стаціонарне лікування в Шепетівській ЦРЛ потерпілого від злочину в сумі 463 грн. 84 коп.
		Ухвалено стягнути із ОСОБА_10 на користь Департаменту фінансів Хмельницької обласної державної адміністрації для зарахування в обласний бюджет для перерахування комунальному закладу Хмельницька обласна рада «Хмельницька обласна лікарня» на рахунок обласного бюджету № 31415544700001, МФО 815013, код доходу 24060300 «Інші надходження», витрати на стаціонарне лікування в Хмельницькій обласній лікарні потерпілого від злочину в сумі 4588 грн. 87 коп.
		Судові витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
		Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 100 КПК України. 
		За вирокомсуду, 9 квітня 2017 року близько 05 год. 05 хв. ОСОБА_10 знаходився в палатці поблизу магазину «Яна» по вулиці 400-річчя Шепетівки,1 в м. Шепетівка, де відпочивав та спілкувався з ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , під час спілкування з останніми періодично демонстрував їм навики рукопашного бою. В цей час до них підійшла невстановлена досудовим розслідуванням особа, з якою ОСОБА_10 відійшов поспілкуватись на декілька метрів в сторону до кута приміщення магазину. До них підійшов потерпілий ОСОБА_12 , який втрутився у їхню розмову і образив ОСОБА_10 нецензурним словом. ОСОБА_10 , будучи обуреним словами ОСОБА_12 під час словесного конфлікту з останнім, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, несподівано умисно наніс потерпілому ОСОБА_12 один удар кулаком правої руки в ліву ділянку обличчя потерпілого, від якого останній впав спиною на асфальтобетонне покриття тротуару та вдарився потиличною ділянкою голови. Після скоєного ОСОБА_10 , та його знайомі ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та невстановлена досудовим розслідуванням особа залишили місце події. Таким чином, ОСОБА_12 спричинено тілесні ушкодження у вигляді: внутрішньочерепної травми, що супроводжувалась крововиливом під тверду мозкову оболонку правої скронево-тім`яної ділянки головного мозку (об`ємом 130 мл3), здавленням та забоєм головного мозку, крововиливом у верхню повіку правого ока, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Також ОСОБА_12 спричинено тілесні ушкодження у вигляді гематоми лівої лобно-скроневої ділянки голови, яке відноситься до тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
		В поданій апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_10  адвокат ОСОБА_9 , посилаючись на незаконність та необґрунтованість вироку суду, просить його змінити та перекваліфікувати дії ОСОБА_10 з ч. 1 ст. 121 КК України на ст. 128 КК України і призначити йому покарання в межах санкції даної статті кримінального закону. Акцентує увагу, що ОСОБА_10 не мав умислу на спричинення потерпілому тяжких тілесних ушкоджень і такі ушкодження він отримав внаслідок необережності. Вказує, що ОСОБА_10 не передбачав та не міг передбачити те, що від його удару потерпілий впаде та вдариться головою, в результаті чого отримає внутрішньочерепну травму. Вказані обставини, на думку захисника, свідчать про наявність в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України. 
		Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, обвинуваченого та його захисника, які просять задовольнити їх апеляційні вимоги в повному обсязі, прокурора, який вважає, що законні підстави для задоволення апеляційної скарги сторони захисту відсутні, провівши з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами в частині допиту обвинуваченого, лікаря судово-медичного експерта, дослідження матеріалів кримінального провадження, в тому числі даних відеозапису подій, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
		Відповідно до ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Виходячи зі змісту вказаної норми закону, вирок є обґрунтованим, якщо він ухвалений на матеріалах, повністю зібраних, всебічно досліджених і правильно оцінених судом, а висновки суду про подію злочину або про невинуватість обвинуваченого у його вчиненні з достовірністю випливають із матеріалів провадження. Для цього у вироку повинні бути проаналізовані й оцінені всі розглянуті в судовому засіданні докази, які як підтверджують висновок суду, так і спростовують його. 
		При цьому суду належить дати аналіз усіх зібраних у провадженні доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях обвинуваченого, потерпілого, свідків та інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано, не обмежуючись лише зазначенням прізвищ свідка або назви процесуального документа.
		Відповідно до вимог ст.374КПК України у мотивувальній частині вироку має бути наведена оцінка доводів, на які обвинувачений послався на свій захист. Якщо обвинувачений у судовому засіданні змінив свої показання, суд повинен ретельно перевірити як ті, так і інші показання, з`ясувати причину зміни показань і в результаті ретельного дослідження дати їм у вироку належну оцінку в сукупності з іншими доказами, що є у провадженні. 
		Проте ці вимоги закону під час розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_10 у повній мірі виконані не були. Як видно з оскаржуваного вироку, суд, всупереч вимогам закону, показань обвинуваченого, потерпілого та ряду свідків стосовно обставин спричинення ОСОБА_12 тілесних ушкоджень, ретельно не перевірив та не з`ясував і належної оцінки зазначеним показанням в сукупності з іншими доказами, що є у провадженні, не дав.
		Так, дійшовши висновку, що твердження сторони захисту в частині доведеності вини ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, кваліфікації його дій, не відповідають фактичним обставинам справи та зумовлені позицією захисту, як убачається з мотивувальної частини вироку, належним чином не проаналізував наведені докази в сукупності з іншими доказами у провадженні та не зазначив мотивів, з яких відхилив ці докази та прийняв інші, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Оскільки, належним чином не перевірені доводи сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_10 умислу спрямованого на спричинення ОСОБА_12 саме умисних тяжких тілесних ушкоджень. 
		Суд не провів належний аналіз та не дав відповідної оцінки показанням обвинуваченого, потерпілого ОСОБА_12 , свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які були безпосередніми очевидцями всіх подій, а також даних судово-медичних експертиз та протоколу огляду DVD-R диску з обставинами спричинення потерпілому тілесних ушкоджень. У вироку відсутній системний аналіз змісту цих показань, відсутні посилання чому суд не взяв до уваги та відхилив показання фактично всіх учасників подій, які прямо та безпосередньо вказують, що ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді травми голови отримав від падіння, а не від нанесеного удару обвинуваченим. 
		Із наведених обставин вбачається, що суд першої інстанції не дав аналізу всім зібраним у кримінальному провадженні доказам, тобто всім фактичним даним, які містяться в показаннях обвинуваченого, потерпілого та свідків, письмових доказах у провадженні, які стверджують чи спростовують обвинувачення, не вмотивував свого висновку, з яких підстав та чому не прийняв до уваги твердження сторони захисту, які в цій частині фактично узгоджуються з даними відеозапису подій, щодо безпосереднього отримання потерпілим тілесних ушкоджень у вигляді травми голови від падіння та удару об асфальтове покриття внаслідок надання тілу прискорення спричиненого нанесеним ударом ОСОБА_10 , а тому питань, що вирішуються судом при ухвалені вироку, зазначених у ст. 374 КПК України, не вирішив.
		Приймаючи рішення про доведеність вини ОСОБА_10 в умисному спричинені потерпілому тяжких тілесних ушкоджень, суд виходив з того, що обвинувачений, наносячи удар потерпілому в обличчя, діяв з умислом спричинити ОСОБА_12 саме умисні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді травми голови в потилочно-тім`яній ділянці. 
		Однак, з таким висновком місцевого суду погодитися не можна, оскільки він є помилковим, спростовується та суперечить матеріалам кримінального провадження.
		Зокрема, як в процесі судового так і апеляційних розглядів ОСОБА_10 не заперечував та ствердив обставини нанесення удару в обличчя потерпілому ОСОБА_12 у нічну пору 9 квітня 2017 року неподалік магазину «Яна» по вулиці 400-річчя Шепетівки,1 в м. Шепетівка Хмельницького району, внаслідок чого останній упав та вдарився головою об асфальтове покриття, в результаті чого отримав тілесні ушкодження у вигляді травми голови.
		Обставини отримання тілесних ушкоджень у вигляді травми голови, їх вид та механізм отримання, в час та при обставинах, які зазначені у вироку, повністю ствердив допитаний судом потерпілий ОСОБА_12 .
		Показаннями свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які у нічну пору на початку квітня 2017 року, поряд магазину «Яна» по вулиці 400-річчя Шепетівки,1 в м. Шепетівка Хмельницького району виявили потерпілого, який перебував без свідомості, тобто саме там, де за твердженням обвинуваченого він наніс тілесні ушкодження ОСОБА_12 .
		Показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які ствердили, що потерпілий ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження у вигляді травми голови внаслідок падіння від нанесеного удару в обличчя обвинуваченим та удару головою об асфальтове покриття дороги.
		Показаннями медичних працівників свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які показали, що в потерпілого була виявлена травма голови в потилочно-тім`яній ділянці.
		Крім того, факт вчинення ОСОБА_10 кримінального правопорушення об`єктивно стверджується даними протоколу огляду місця події з фото-таблицями, з яких вбачається місце вчинення злочину, саме те, на яке вказують обвинувачений, потерпілий та свідки (а.п. 12-15, т. 1).
		Із змісту висновку експерта № 153 від 16.05.2017 року вбачається, що ОСОБА_12 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: а) підшкірної гематоми лівої лобно-скроневої ділянки голови. Дане тілесне ушкодження виникнуло від ударної дії тупого твердого предмету, могло виникнути внаслідок удару кулаком руки в строк та обставинах на які вказує потерпілий, за своїм характером належить до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості. 
		б) внутрішньочерепна травма, що супроводжувалась крововиливом під тверду мозкову оболонку правої скронево-тім`яної ділянки головного мозку (об`ємом 130 мл3), здавленням та забоєм головного мозку, крововиливом у верхню повіку правого ока. Дане тілесне ушкодження виникло від дії тупого твердого предмету або при падінні та ударі об такий, могло виникнути строк та при обставинах, на які вказує потерпілий, а саме внаслідок падіння з висоти власного зросту після надання тілу прискорення (нанесення удару кулаком руки в ліву лобно-скроневу ділянку голови) з послідуючим падінням та ударом потиличною ділянкою голови об тупу тверду переважаючу плоску поверхню (можливо асфальтове покриття), за своїм характером належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення (а.п. 21-23, т. 1). 
		Показаннями лікаря судово-медичного експерта ОСОБА_19 , який ствердив, що в потерпілого була виявлена травма голови в потилочно-тім`яній ділянці, яка могла утворитися саме внаслідок надання тілу прискорення та удару головою об асфальтове покриття дороги.
		Аналізуючи висновок судово-медичної експертизи в сукупності з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, колегія суддів вважає, що виявлені в потерпілого ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді внутрішньочерепної травми він отримав саме внаслідок падіння та удару потиличною ділянкою голови об асфальтове покриття, оскільки саме на такий механізм отримання тілесного ушкодження вказує обвинувачений, свідки  безпосередні очевидці подій і їх показання в цій частині повністю узгоджуються з даними судово-медичної експертизи та відеозаписом подій, що свідчить про їх належність. 
		Даними протоколу огляду речового доказу DVD-R диску стверджується, що у ранкову пору, ОСОБА_10 , поряд торгових приміщень, наніс один удар в обличчя потерпілому ОСОБА_12 , внаслідок чого потерпілий впав спиною на асфальтове покриття дороги та втратив свідомість, а з голови ОСОБА_20 почала текти кров (а.п. 28-31, т. 1). 
		Із змісту протоколу проведення слідчого експерименту стверджується, що ОСОБА_10 в присутності понятих, з застосуванням фотозйомки, без жодного тиску та примусу, в деталях вказав місце, спосіб та механізм нанесення потерпілому ОСОБА_20 тілесних ушкоджень. При цьому повідомлені ОСОБА_10 обставини щодо механізму та способу спричинення потерпілому тілесних ушкоджень за своїм характером відповідають виявленим на тілі потерпілого ранам (а.п. 21-23, 149-160, т. 1).
		Органами досудового розслідування, з якими погодився суд першої інстанції, дії ОСОБА_10 кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження.
		   Однак, аналізуючи всі дослідженні в процесі апеляційного розгляду докази колегія суддів вважає, що тяжкі тілесні ушкодження потерпілий ОСОБА_12 безпосередньо отримав не від удару, завданого ОСОБА_10 , а внаслідок падіння та удару головою об асфальтове покриття дороги, що не перебуває в причинному зв`язку з діями обвинуваченого. 
		   У кримінальному провадженні не встановлено доказів, які б свідчили, що ОСОБА_10 , завдаючи удару ОСОБА_12 в обличчя, мав умисел заподіяти йому тяжке тілесне ушкодження. В той же час, ударяючи ОСОБА_12 , який явно перебував в стані сп`яніння по обличчю, ОСОБА_10 хоча й не передбачав, але повинен був і міг передбачити, що внаслідок надання тілу прискорення потерпілий може отримати травму, тому колегія суддів вважає, що обвинувачений наніс потерпілому ОСОБА_12 необережне тяжке тілесне ушкодження, а тому його дії по спричиненню потерпілому ОСОБА_12 необережного тяжкого тілесного ушкодження, підлягають кваліфікації за ст. 128 КК України.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_10  адвокат ОСОБА_9 звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням, яке підтримав обвинувачений про звільнення останнього від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо нього у зв`язку із закінченням строків давності, посилаючись на те, що ОСОБА_10 вчинив злочин, передбачений ст. 128 КК України, який є нетяжким, а тому на даний час сплинули строки притягнення його до кримінальної відповідальності, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.
		Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 49 КК Україниособа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло 3 роки у разі вчинення нею нетяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років. Звільнення від кримінальної відповідальності можливе, якщо ця особа не ухилялася від слідства або суду.
		Початковим моментом перебігу строку давності є день учинення злочину.Злочин, передбачений ст. 128 КК України ОСОБА_10 вчинив 9 квітня 2017 року. Дані про те, що ОСОБА_10 ухилявся від досудового розслідування або суду чи вчинив новий злочин, у матеріалах провадження відсутні. Отже, на час розгляду провадження апеляційним судом, враховуючи, що ОСОБА_10 вчинив нетяжкий злочин закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 128 КК України.
		Оскільки на момент розгляду провадження апеляційним судом сплили строки давності притягнення ОСОБА_10 до кримінальної відповідальності за ст.128КК України і у своїй заяві сторона захисту просить звільнити ОСОБА_10 від такої відповідальності, клопотання сторони захисту підлягає задоволенню, а ОСОБА_10  звільненню від кримінальної відповідальностізаст. 128 КК Українина підставі п. 2 ч. 1 ст.49 КК України з закриттям кримінального провадження.
		Обраний обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту підлягає скасуванню.
		На підставінаведеного такеруючись ст.ст.407,418КПК України,колегія суддів,- 
		П о с т а н о в и л а :
		Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_10  адвоката ОСОБА_9 задовольнити. 
		Вирок Шепетівського міськрайонного суду від 27 квітня 2018 року щодо ОСОБА_10 скасувати, 
		Перекваліфікувати дії ОСОБА_10 з ч. 1 ст. 121 КК України на ст. 128 КК України і на підставі пункту 2 частини 1 статті 49 КК звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності, виключивши з вироку суду посилання про призначення остаточного покарання за ст. 71 КК України.
		Кримінальне провадження щодо ОСОБА_10 закрити.
		Обраний обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту  скасувати.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
		 
		 
		 
		Судді 
		 
		ОСОБА_2              ОСОБА_3          ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...