Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/11973/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 28.09.2020. Зареєстровано: 29.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2020.

Номер судового провадження: 3/752/5692/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 752/11973/20 
		Провадження № 3/752/5692/20
		 
		П О С Т А Н О В А
		Іменем України 
		 
		16 вересня 2020 року суддя Голосіївського районного суду м.Києва Плахотнюк К.Г.,
		за участі секретаря судового засідання Рожок В.В.
		прокурора відділу організації діяльності у сфері запобігання і протидії корупції Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора Сказка Р.І.,
		представника Департаменту з питань дотримання законодавства про конфлікт інтересів та обмежень щодо запобігання корупції Бойка О.М.,
		особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення №30/17 ОСОБА_1 ,
		захисника Янченка С.П.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, обіймавшого на момент вчинення правопорушення посаду судді та голови Конституційного Суду України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою - АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , за частиною першою статті 172-7 КупАП ,
		встановив:
		ОСОБА_1 , будучи суддею та Головою Конституційного Суду України як суб`єкт, визначений у підпункті «ґ» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» на якого поширюється дія цього ж Закону, після отримання 24.04.2019 року Висновку комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду України про наявність підстав для звільнення судді Конституційного Суду України ОСОБА_1 з посади у зв`язку з вчиненням ним істотного дисциплінарного проступку, грубим та систематичним нехтуванням своїми обов`язками, що є несумісним зі статусом судді Конституційного Суду України та виявило його невідповідність займаній посаді, затвердженого рішенням Постійної комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду не повідомив Конституційний Суд України про реальний конфлікт інтересів, що виник у зв`язку з отриманням вказаного Висновку та необхідності скликання спеціального пленарного засідання Конституційного Суду для його розгляду, чим порушив правила встановлені пунктом 2 частини першої статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, тобто вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 172 -7 КУпАП.
		       У судовому засіданні прокурор відділу організації діяльності у сфері запобігання і протидії корупції Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора Сказко Р.І. вказав, про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення , пов`язаного з корупцією. Прокурор стверджував, що ОСОБА_1 , будучи суддею та Головою Конституційного Суду України був суб`єктом на якого поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції», оскільки посада, яку він обіймав є в переліку службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище визначених у примітці до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції». Отримавши, Висновок Постійної комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду про наявність підстав для звільнення судді Конституційного Суду України ОСОБА_1 з посади у зв`язку з вчиненням ним істотного дисциплінарного поступку, грубим та систематичним нехтуванням своїми обов`язками, що є несумісним зі статусом судді Конституційного Суду України та виявило його невідповідність займаній посаді мав обов`язок не пізніше сьомого робочого дня скликати спеціальне пленарне засідання Суду для розгляду висновку на цьому ж сеціальному пленарному засіданні суду, а тому відповідно до статті 60 Закону України «Про Конституційний суд України» був зобов`язаний протягом одного робочого дня повідомити Суд про наявність у нього приватного інтересу та заявити самовідвід від участі у розгляді отриманого висновку на пленарному засіданні Конституційного Суду. Будучи присутнім на засіданнях Конституційного Суду України 25.04.та 14.05.2019 року на яких інші судді зазначили про наявність даного висновку також не повідомив про наявність у нього реального конфлікту інтересів. Просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного павопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, призначити стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 гривень. 
		        ОСОБА_1 та його захисник не визнали наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке, передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, просили закрити провадження у справі з підстав відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. 
		       Зокрема ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що він з березня 2014 року був призначений суддею Конституційного Суду України, 13 березня 2014 року склав присягу судді Конституційного Суду України, а 21 лютого 2018 року його було обрано Головою Конституційного Суду України. 24 квітня 2019 року він отримав Висновок Постійної комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду України про наявність начебто підстав для його звільнення з посади судді Конституційного Суду України. Ознайомившись з отриманим висновком він не погодився з ним, вважав, що рішення комісії з питань регламенту і етики є неконституційним , незаконним та таким, що грубо порушує його права судді на захист, а тому не може бути підставою для розгляду питання у порядку передбаченому Параграфом 13 Регламенту Конституційного Суду України, пунктом третім частини першої статті 21 та частиною шостою статті 39 Закону України «Про Конституційний Суд України», а також пунктом сьомим Положення Про комісію з питань регламенту і етики, а висновок щодо нього підлягав скасуванню. Про це він поставив до відома окремим листом усіх суддів Конституційного Суду України та Голову Постійної комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду України ОСОБА_2 . До компетенції комісії не входять повноваження зі встановлення фактів, встановлені факти були голослівними і не підтверджені доказами, мали обвинувальний уклін. Такі дії комісії свідчили про неправомірний тиск на нього, як на суддю та на Голову Конституційного Суду України. З метою недопущення таких протиправних дій ним було направлено цей висновок до Комісії з питань регламенту та етики з вимогою скасувати його, як ухвалений із суттєвими порушеннями чинного законодавства з метою недопущення подальших протиправних дій. Процедура розгляду звернення Постійною комісією з питань регламенту та ектики Конституційного Суду України про вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку порушена. Його не було заслухано на засіданні Комісії, незважаючи на це, 14 травня 2019 року після закриття ним пленарного засідання Великої Палати, на якому мали розглядатися виключно конституційні провадження, що перебували у порядку денному, заступником голови Конституційного Суду України було оголошено про термінове скликання спеціального пленарного засідання, на якому на підставі Висновку Постійної комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду України було прийнято постанову про його ж звільнення з посади судді Конституційного Суду України. Прийняту постанову про його звільнення оскаржив до Окружного адміністративного суду міста Києва і рішенням цього ж суду від 11.10.2019 року вона була скасована. Зазначене рішення суду містить висновки про відсутність в його діях будь-яких порушень, у тому числі і статті 60 Закону України «Про Конституційний Суд України». Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва щодо його поновлення на посаді судді та Голови Конституційного Суду України було скасоване судом апеляційної інстанції з закриттям провадження у справі. Ним також було оскаржено рішення суду апеляційної інстанції і за його скаргою Верховним Судом відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи. 
		ОСОБА_1 також вказав на те, що він не був присутнім на спеціальному пленарному засіданні, на якому був незаконно розглянутий висновок про наявність підстав для його звільнення, як судді Конституційного Суду і не брав участі у голосуванні за постанову про його звільнення. 
		Стверджував, що в складеному відносно нього протоколі про адміністративне правопорушення йдеться про те, що він, як Голова Конституційного суду, усвідомлюючи наявність приватного інтересу щодо необхідності скликання спеціального пленарного засідання Конституційного Суду для розгляду висновку, не поінформував письмово протягом одного робочого дня Конституційний Суд про реальний конфлікт інтересів в порядку статті 60 Закону України «Про Конституційний Суд України». Наполягав на тому, що правила статті 60 Закону України «Про Конституційний Суд України» стосуються лише судді Конституційного Суду та регламентують порядок врегулювання можливого конфлікту інтересів у судді в справах, які стосуються конкретних конституційних проваджень за відповідними зверненнями, якими можуть бути конституційні подання і звернення, конституційні скарги, а не Голови Конституційного Суду у питанні, яке стосується внутрішньої організаційної діяльності суду.
		Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , яка обіймає посаду головного спеціаліста з питань запобігання корупції Секретаріату Конституційного Суду України, пояснила суду, що вона не має обов`язку моніторингу інформації щодо фактів які б свідчили про наявність в діях, зокрема суддів Конституційного Суду України ознак корупційних діянь в тому числі і пов`язаних із конфліктом інтересів та запобігання цьому. Так, в її обов`язки входить здійснення контролю подання декларацій у спосіб нагадування про необхідність їх подання, проведення навчання по новелам законодавства щодо запобігання корупції надання консультацій з метою запобігання корупції, однак тільки у випападку, коли до неї звертаються за консультацією. Також вказала, що ОСОБА_1 не звертався до неї з приводу отримання роз`яснень щодо його подальших дій після отримання висновку Постійної комісії з питань регламенту та етики про наявність підстав для його звільнення, а у випадку якби таке звернення мало місце вона порадила б ОСОБА_1 звернутися за роз`ясненням до Національного агентства з питань запобігання корупції. Повідомлення до Національного агентства з питань запобігання корупції про можливий факт вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, колишнім Головою Конституційного Суду України ОСОБА_1 надіслала 06.09.2019 року після отримання Головою Конституційного Суду України ОСОБА_4 повідомлення від команди громадських викривачів про бездіяльність Голови Конституційного Суду України ОСОБА_1 щодо непризначення спеціального пленарного засідання Конституційного Суду України з метою розгляду Висновку Постійної комісії з питань регламенту та етики про наявність підстав для його звільнення.
		Суд, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, думку прокурора, допитавши свідка ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
		Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 13.03.2014 №883-VІІ ОСОБА_1 призначено суддею Конституційного Суду України. 13.03.2014 року ОСОБА_1 складено присягу судді.
		Згідно розпорядження Голови Конституційного Суду України від 21.02.2018 року № 59/1/2018-к/тр ОСОБА_1 у зв`язку з обранням Головою Конституційного Суду України приступив до виконання своїх службових обов`язків з 21.02.2018 року.
		       Суб`єкти, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», визначені статтею 3 цього Закону.
		Згідно з підпунктом «ґ» пункту 1 частини 1 зазначеної статті до суб`єктів корупційних та пов`язаних із корупцією правопорушень, належать судді Конституційного Суду України.
		Голова Конституційного Суду України, як особа, що перебуває на виборній адміністративній посаді, виконує також визначені нормою частини 2 статті 33 Закону України «Про Конституційний Суд України» організаційно-розпорядчі функції, у зв`язку із чим він наділений додатковими повноваженнями.
		Здійснення цих повноважень, виходячи з вимог частини 2 статті 19 Конституції України, має відбуватися із чітким і неухильним додержанням законодавства України, зокрема, й антикорупційного.
		Враховуючи наведене, а також те, що відповідно до частини 4 статті 33 Закону України «Про Конституційний Суд України» Голову Конституційного Суду України може бути обрано лише з числа суддів Конституційного Суду України, суд приходить до висновку, що законодавча конструкція норми підпункту «ґ» пункту 1 частини 1 терміном «судді» охоплює собою також суддів, які перебувають на адміністративних посадах голів та заступників голів судів.
		Отже, Голова Конституційного Суду України є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».
		Правилами статті 60 Закону України «Про Конституційний Суд України» регламентовано питання врегулювання конфлікту інтересів судді Конституційного Суду України.
		Проте ці питання стосуються виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів лише при здійсненні суддями Конституційного Суду України своїх повноважень у межах конституційного провадження.
		Відповідно, решта питань, знаходить своє правове регулювання у спеціальному законодавстві, зокрема, у Розділі V Закону України "Про запобігання корупції».
		       Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 28 вказаного Закону, особа, на яку поширюється його дія, зобов`язана повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли вона дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно.
		Судом встановлено, що 23 квітня 2019 року від Голови Постійної комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду України на адресу Секретаріату Конституційного Суду України супровідним листом надійшли протокол Постійної комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду України від 17 квітня 2019 року та висновок цієї ж Комісії від 17 квітня 2019 року про наявність підстав для звільнення судді Конституційного Суду України ОСОБА_1 з посади у зв`язку з вчиненням ним істотного дисциплінарного проступку, грубим та систематичним нехтуванням своїми обов`язками, що є несумісним зі статусом судді Конституційного Суду України та виявило його невідповідність займаній посаді.
		Як видно з копії Журналу реєстрації створених внутрішніх документів з грифом «Для службового користування», наявному в матеріалах справи, Голова Конституційного Суду України ОСОБА_1 особисто отримав ці документи 24 квітня 2019 року.
		Оскільки за висновком Комісії, нею встановлено наявність підстав для звільнення ОСОБА_1 з посади судді Конституційного Суду України, на виконання правил частини 2 статті 39 Закону «Про Конституційний Суд України», розгляд цього питання мав здійснюватися на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Смуду України.
		Обов`язок скликання такого засідання нормами §§ 13, 27 Регламенту Конституційного Суду України покладено на його Голову.
		Отже, ОСОБА_1 , як Голова Конституційного Суду України зобов`язаний був скликати спеціальне пленарне засідання Конституційного Суду України, яке повинно було вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для його звільнення з посади судді Конституційного Суду України. 
		З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги те, що згідно з поясненнями ОСОБА_1 в суді, засідання Комісії було проведено з істотними порушеннями законодавства, а її висновок, на його думку, є незаконним, суд вважає, що ОСОБА_1 безумовно знаходився в умовах реального конфлікту інтересів.
		       При цьому незгода ОСОБА_1 з ухваленими органом Конституційного Суду України рішеннями, не звільняла його від обов`язку виконання вимог пункту 2 частини 1 статті 28 Закону України «Про боротьбу з корупцією».
		       У той же час , за даними матеріалів справи про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 за частиною першою статті 172-7 КУпАП, перевірку дій, які ставляться у вину судді та Голови Конституційного Суду України, було розпочато уповноваженою особою після надходження повідомлення про можливий факт вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, колишнім Головою Конституційного Суду України ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції від головного спеціаліста з питань запобігання і виявлення корупції Секретаріату Конституційного Суду України ОСОБА_3 від 06.09.2019 року. 
		Зокрема, саме 26.09.2019 року заступником керівника Департаменту моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів та інших обмежень щодо запобігання корупції, уповноваженою особою Національного агентства Тетяною Гетманцевою було надіслано до Конституційного Суду України звернення про надання інформації та копій документів, які підтверджують факти, викладені у повідомленні щодо можливого порушення ОСОБА_1 вимог статті 28 Закону України «Про запобігання корупції», у відповідь на цей лист 02.10.2019 року Конституційним Судом України надіслано інформацію та копії документів, які підтверджували факти отримання ОСОБА_1 як Головою Конституційного Суду України висновку Постійної комісії з питань регламенту та етики Конституційного Суду України про наявність підстав для звільнення судді Конституційного Суду України ОСОБА_1 , а також непризначення спеціального пленарного засідання Конституційного Суду України для розгляду цього висновку.
		       При цьому, відповідно до Порядку проведення перевірок Національним агентством з питань запобігання корупції, який затверджений Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 року №2, визначено, що строк проведення перевірки не може перевищувати тридцяти днів, крім перевірки за анонімними повідомленнями. У разі виникнення під час проведення перевірки необхідності дослідження додаткових матеріалів, без аналізу яких неможливо зробити висновок про наявність або відсутність порушення вимог антикорупційного законодавства чи законодавства у сфері фінансування політичних партій та передвиборної агітації, отримання пояснень, надсилання запитів або складення акта строк проведення перевірки за письмовим зверненням уповноваженої особи Національного агентства, яка проводить перевірку, а у разі проведення перевірки комісією - керівника комісії може бути продовжено посадовою особою Національного агентства, яка видала направлення на проведення перевірки, до сорока п`яти днів.
		       Між тим будь-яких відповідних рішень Національного агентства з питань запобігання корупції, які б обгрунтовували тривалість проведення такої перевірки щодо дій ОСОБА_1 з 26 вересня 2019 року та до дати складання 18 червня 2020 року протоколу про адміністративне правопорушення №30/17 матеріали адміністративної справи не містять.
		       Також слід зауважити, що інкриміновані ОСОБА_1 правопорушення за частиною 1 статті 172-7 КУпАП не є триваючим, а подія адміністративного правопорушення у даному випадку є разовою і строк для накладення адміністративного стягнення має обраховуватись з дня його виявлення, як це передбачено частиною 3 статті 38 КУпАП.
		       Відповідно до правил статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті. Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15,212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
		       Пунктом 7 частини 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
		За зазначених обставин, щодо строків виявлення Національним агантством з питань запобігання корупції в діях ОСОБА_1 правопорушення пов`язаного з корупцією, а саме отримання надісланого 11.09.2019 року Конституційним Судом України повідомлення про можливий факт вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, колишнім Головою Конституційного Суду України ОСОБА_1 , минуло понад шість місяців, то відповідно до правил частини 3 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення на особу, яка притягується до відповідальності не може бути накладено, а провадження у справі відповідно до правил пункту 7 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
		Судовий збір, у зв`язку з закриттям провадження у справі, з винної особи стягненню не підлягає.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38,40-1, ч.1 ст. 172-7,221, 247,279-280, 283-285 КУпАП , Законом України «Про запобігання корупції», Законом України «Про Конституційний Суд України», суд -
		 
		постановив:
		 
		провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-7 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
		Постанова може бути оскаржена або опротестована протягом десяти днів з дня винесення прокурором, особою, щодо якої її винесено .
		 
		   Суддя К.Г. Плахотнюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...