Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/855/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано для оприлюднення: 28.09.2020. Зареєстровано: 30.09.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2020.
Дата набрання законної сили: 28.09.2020
Номер судового провадження: К/9901/66745/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		28 вересня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 826/855/16
		адміністративне провадження № К/9901/66745/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Оптім» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Оптім» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К. від 23 квітня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Мєзєнцева Є.І., Кузьмишина О.М., Чаку Є.В. від 12 листопада 2018 року,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог 
		У січні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Оптім» (далі - ТОВ «ТК «Оптім», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві (далі - Інспекція, відповідач), в якій просило з урахування заяви про зміну предмету позову:
		- скасувати постанову про накладання штрафних санкцій від 14 грудня 2015 року № 000012, прийняту Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві;
		- скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 20 січня 2016 року № 000002, прийняте Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві.
		Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків відповідача про невідповідність продукції встановленим вимогам, наслідком чого стало прийняття оскаржуваних рішень.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем не надано будь-яких документів щодо походження придбаної ним продукції, що з урахуванням частини сьомої статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» дає підстави для висновку про правомірність застосування до ТОВ «ТК «Оптім» штрафу у розмірі 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 25 500,00 грн за порушення вимог пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та вжиття обмежувальних заходів. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		Не погоджуючись з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2018 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ТОВ «ТК «Оптім» звернулось з касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Касаційна скарга надійшла до суду 29 листопада 2018 року.
		Ухвалою Верховного Суду від 5 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 826/855/16, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання відзиву на касаційну скаргу ТОВ «ТК «Оптім».
		Скаржником подано клопотання про забезпечення його участі у касаційному розгляді справи у судовому засіданні, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2020 року.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної правової оцінки тому, що ТОВ «ТК «Оптім» супровідним листом від 10 грудня 2015 року надало відповідачу всю необхідну документацію, передбачену чинним законодавством, яка підтверджує відповідність продукції вимогам технічних регламентів. Зазначає, що до вказаного листа було долучено фотографії зовнішнього виду кондиціонерів та їх пакування, на яких безпосередньо зазначена інформація, що дозволяє ідентифікувати виробника товару (його найменування та місцезнаходження), тому вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли до необґрунтованого висновку про те, що позивач є тією особою, яка ввела продукцію в обіг.
		Також скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій не досліджено та не надано належної правової оцінки декларації підтвердження відповідності продукції вимогам технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, що призвело до неправильного висновку про те, що за результатом аналізу поданих позивачем документів порушення, які наведені в акті перевірки, повністю не усунуті.
		Від представника ГУ Держпродспоживслужби у м. Києві надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ «ТК «Оптім», в якому вказується на законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій та необґрунтованість вимог касаційної скарги; просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій, а касаційну скаргу - без задоволення
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що на підставі листа Держспоживінспекції України від 1 грудня 2015 року № 2870-8-7/6, наказу Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві від 3 грудня 2015 року № 122 та направлення на проведення перевірки від 3 грудня 2015 року № 000024 Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві проведено позапланову невиїзну перевірку характеристик продукції у ТОВ «ТК «Оптім».
		Листом Інспекції від 4 грудня 2015 року № 07-17-03/839 направлено позивачу перелік документів, які необхідно надати для перевірки разом із завіреною копією направлення на перевірку, доручення Держспоживінспекції України від 1 грудня 2015 року № 2870-8-7/6, копій видаткових накладних від 27 жовтня 2015 року № оп-00033437, від 20 жовтня 2015 року № оп-00032569, які отримано ТОВ «ТК «Оптім» 7 грудня 2015 року відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
		В ході перевірки згідно листа ТОВ «ФК «Оптім» від 10 грудня 2015 року надано наступні документи: фотографії зовнішнього виду кондиціонерів та їх пакування; інструкції з користування, декларації про відповідність від 26 листопада 2014 року № UA001.D.15722-14, № UA001.D.15721-14, висновок санітарно-епідеміологічної експертизи від 8 грудня 2011 року № 05.03.02-03/118290; декларації про відповідність від 19 травня 2015 року № UA011.D.00498-15, від 18 травня 2015 року № UA.TR.011.00067-15; декларацію про відповідність, видану ТОВ «Ей-Ейч-Ай-Карріер», від 11 вересня 2014 року; висновок санітарно-епідеміологічної експертизи від 5 грудня 2015 року № 05.03.02-03/9095.
		Результати перевірки зафіксовані в акті перевірки характеристик продукції від 10 грудня 2015 року № 000015, відповідно до якого встановлено порушення ТОВ «ТК «Оптім» вимог законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції, а саме:
		«В ході перевірки ТОВ «ТК «Оптім» не надано документацію (договори, товарно-супровідна документація тощо), що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила ТОВ «ТК «Оптім» продукцію, тобто відсутній ланцюг постачання.
		Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі, коли виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб`єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію.
		Для цілей Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» особою, що ввела продукцію в обіг, яка зазначена в акті перевірки під № 1-3, вважається ТОВ «ТК «Оптім».
		Проаналізувавши надані в межах перевірки документи та матеріали, встановлено наступне:
		- декларація відповідності продукції вимогам технічних регламентів № UA.011D.00498-15 від 19 травня 2015 року, № UA.011D.15721-14 від 26 листопада 2014 року по формі не відповідає вимогам Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2009 року № 785 (далі - Технічний регламент № 785).
		Щодо продукції, яка була об`єктом перевірки та зазначена в акті під номерам 1-3, не надано повного складу технічної документації, а саме:
		- загальні конструкторські та виробничі креслення;
		- описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання;
		- результати виконаних проектних розрахунків, проведених перевірок тощо;
		- протоколи випробувань продукції.
		Враховуючи викладене, в ході перевірки встановлено, що на продукцію, яка була об`єктом перевірки, відсутній повний склад технічної документації, що є порушенням вимог технічних регламентів, які розповсюджуються на продукцію.
		У відповідності до пункту 1 Правил застосування національного знаку відповідності (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року № 1599) національний знак відповідності засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.
		Окрім того, судами встановлено, що в ходів перевірки ТОВ «ТК «Оптім» надано ряд документів та матеріалів іноземною мовою, які на запит органу державного ринкового нагляду не переведені на мову діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду. У зв`язку з чим, вищезазначені документи (в ході перевірки) до уваги не приймалися.
		Враховуючи вищевикладене, ТОВ «ТК «Оптім» щодо продукції, яка була об`єктом перевірки, складено декларації про відповідність продукції з порушенням встановлених вимог та не надано повного складу технічної документації, склад якої передбачений Технічними регламентами, дія яких поширюється на неї, що згідно із положеннями статті 29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контролю нехарчової продукції» свідчить, що продукція не відповідає встановленим вимогам.
		За встановлене правопорушення, передбачена відповідальність, яка визначена пунктом 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
		На підставі акта перевірки від 10 грудня 2015 року № 000015 було складено протокол про виявлене правопорушення від 10 грудня 2015 року № 000009 та проект рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів.
		Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві прийнято постанову про накладення штрафних санкцій від 14 грудня 2015 року № 000012, відповідно до якої до ТОВ «ТК «Оптім» застосовані штрафні санкції за порушення вимог пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у вигляді штрафу у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 25500,00 грн.
		20 січня 2016 року Інспекцією прийнято рішення № 000002 про вжиття обмежувальних (корегувальних) санкцій, яким до ТОВ «ТК «Оптім», яке є особою, що вводить в обіг продукцію (внутрішній блок кондиціонера настінного типу Toshiba RAS-10N3KV-E (серійний номер 32100334), внутрішній блок кондиціонера настінного типу Panasonic CS-E12RKDW (серійний номер 3976301007), внутрішній блок кондиціонера настінного типу Carrier 42UQV025M (серійний номер 52400059)) застосовано обмежувальний (коригувальний) захід шляхом обмеження надання вищезазначеної продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та тимчасово заборонити надання продукції на ринку у відповідності із частиною п`ятою статті 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2018 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року відповідають, а вимоги касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.
		Відповідно до статей 415 та 416 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікована Законом України № 1678-VII від 16 вересня 2014 року, Україна взяла зобов`язання забезпечувати високий рівень захисту прав споживачів, зокрема, через удосконалення інформації, що надається споживачам.
		Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
		Повноваження ГУ Держпродспоживслужби у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
		Закон України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», статтею 1 якого визначено, що державний ринковий нагляд - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
		Згідно з положеннями частини першої статті 4 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов і при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
		Ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему. Сфери відповідальності органів ринкового нагляду включають види продукції, що є об`єктами технічних регламентів, і можуть включати види продукції, що не є об`єктами технічних регламентів (частини перша та друга статті 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).
		Відповідно до пунктів 4, 6 частини першої статті 10 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності, зокрема: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб`єктами господарювання цих рішень.
		Положеннями статті 15 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено права посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд. Так, посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право:
		1) проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);
		2) безперешкодно відвідувати, за умови пред`явлення службового посвідчення та посвідчення (направлення) на проведення перевірки, у будь-який час протягом часу роботи об`єкта: а) торговельні та складські приміщення суб`єктів господарювання і місця, зазначені у пункті 2 частини дев`ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції і перевірок стану виконання суб`єктами господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; б) місця, зазначені в пункті 3 частини дев`ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок додержання вимог щодо представлення продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, перевірок характеристик продукції та перевірок виконання суб`єктами господарювання приписів і рішень відповідно до частини п`ятої статті 26 цього Закону; в) місця, зазначені в пункті 4 частини дев`ятої статті 23 цього Закону, для проведення перевірок характеристик продукції;
		3) вимагати від суб`єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів. У разі якщо оригінали таких документів і матеріалів складені іншою мовою, ніж мова діловодства та документації державних органів, на вимогу органів ринкового нагляду суб`єкти господарювання зобов`язані за власний рахунок забезпечити їх переклад мовою діловодства та документації державних органів в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду;
		4) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;
		5) складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку штрафні санкції до суб`єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та встановлених вимог;
		6) складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України;
		7) залучати у разі потреби в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду працівників наукових установ та фахівців. На осіб, які залучені в установленому порядку до здійснення ринкового нагляду, поширюються обов`язки, визначені пунктами 1 - 5 частини першої статті 17 цього Закону;
		8) вимагати від посадових осіб суб`єктів господарювання та фізичних осіб - підприємців припинення дій, які перешкоджають здійсненню заходів ринкового нагляду, а в разі їх відмови від припинення таких дій - звертатися до органів Національної поліції за допомогою у здійсненні законної діяльності з ринкового нагляду.
		Відповідно до частин першої-третьої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.
		При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.
		Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
		Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
		Частиною п`ятою статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» передбачено, що перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно.
		Згідно з положеннями частини четвертої статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб`єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.
		Зі змісту наведених правових норм вбачається, що органи державного ринкового нагляду, серед іншого уповноважені проводити у випадках і порядку, визначених Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», документальні невиїзні перевірки характеристик продукції та обстеження зразків продукції. Повідомлення про проведення перевірки направляється суб`єкту, щодо якого здійснюватиметься перевірка, рекомендованим листом не пізніше десяти днів до дня здійснення заходу перевірки. При цьому перевірка характеристик продукції може здійснюватися, як у спосіб перевірки інформації, що міститься у документах до продукції, так і шляхом відбору зразків продукції на експертизу.
		Даний висновок узгоджується з правовою позицією, яка міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі № 826/2615/18, від 24 жовтня 2019 року у справі № 815/1729/16.
		Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, 7 грудня 2015 року уповноваженою особою ТОВ «ТК «Оптім» було отримано лист від 4 грудня 2015 року № 07-17-03/839 із завіреною копією направлення на перевірку, доручення Держспоживінспекції України від 1 грудня 2015 року № 2870-8-7/6, копіями видаткових накладних від 27 жовтня 2015 року № оп-00033437, від 20 жовтня 2015 року № оп-00032569, витягом з оперативного сповіщення Держспоживінспекції у Одеській області, в якому запропоновано позивачу надати перелік необхідних для проведення невиїзної перевірки документів щодо таких видів продукції: внутрішній блок кондиціонера настінного типу Toshiba RAS-10N3KV-E (серійний номер 32100334), внутрішній блок кондиціонера настінного типу Panasonic CS-E12RKDW (серійний номер 3976301007), внутрішній блок кондиціонера настінного типу Carrier 42UQV025M (серійний номер 52400059).
		Згідно з положеннями частини сьомої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація:
		1) декларація про відповідність;
		2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією);
		3) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом;
		4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю;
		5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції;
		6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо);
		7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання;
		8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, органами доходів і зборів, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»;
		9) інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».
		Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що згідно листа ТОВ «ТК «Оптім» від 10 грудня 2015 року надано наступні документи: фотографії зовнішнього виду кондиціонерів та їх пакування; інструкції з користування, декларації про відповідність від 26 листопада 2014 року № UA001.D.15722-14, № UA001.D.15721-14, висновок санітарно-епідеміологічної експертизи від 8 грудня 2011 року № 05.03.02-03/118290; декларація про відповідність від 19 травня 2015 року № UA011.D.00498-15, від 18 травня 2015 року № UA.TR.011.00067-15; декларація про відповідність, видана ТОВ «Ей-Ейч-Ай-Карріер» від 11 вересня 2014 року; висновок санітарно-епідеміологічної експертизи від 5 грудня 2015 року № 05.03.02-03/9095.
		В ході перевірки поданої документації відповідачем встановлено ряд порушень, які зафіксовані в акті перевірки від 10 грудня 2015 року № 000015. Зокрема, встановлено, що ТОВ «ТК «Оптім»: не надано документацію (договори, товарно-супровідної документації), яка дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника товару; подані декларації відповідності продукції вимогам технічних регламентів № UA.011D.00498-15 від 19 травня 2015 року, № UA.011D.15721-14 від 26 листопада 2014 року по формі не відповідають вимогам Технічного регламенту № 785; не надано повного складу технічної документації, а саме: загальні конструкторські та виробничі креслення; описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання; результати виконаних проектних розрахунків, проведених перевірок тощо; протоколи випробувань продукції. На підставі акта перевірки від 10 грудня 2015 року № 000015 складено протокол про виявлене правопорушення від 10 грудня 2015 року № 000009 та проект рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів. 14 грудня 2015 року на підставі розгляду протоколу про порушення Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві прийнято постанову про накладення штрафних санкцій від 14 грудня 2015 року № 000012, відповідно до якої до ТОВ «ТК «Оптім» застосовані штрафні санкції за порушення вимог пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» у вигляді штрафу у сумі 25500,00 грн.
		Крім того судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується сторонами, що позивач листом від 24 грудня 2015 року № 119 надіслав відповідачу пояснення та додаткові документи, а саме: протоколи випробувань та загальні конструкторські креслення, описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем, у зв`язку з чим просив відкликати проект рішення про вжиття обмежувальних заходів та скасувати постанову про накладення штрафу.
		Однак, відповідачем після вивчення доданих документів встановленою, що зауваження, наведені в акті перевірки від 10 грудня 2015 року № 000015, не усунуті, у зв`язку з чим прийнято рішення про вжиття обмежувальних заходів від 20 січня 2016 року № 000002, яким обмежено надання продукції (внутрішній блок кондиціонера настінного типу Toshiba RAS-10N3KV-E (серійний номер 32100334), внутрішній блок кондиціонера настінного типу Panasonic CS-E12RKDW (серійний номер 3976301007), внутрішній блок кондиціонера настінного типу Carrier 42UQV025M (серійний номер 52400059)) на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та тимчасово заборонити надання продукції на ринку, у відповідності із частиною п`ятою статті 30 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
		З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про дотримання відповідачем встановленої процедури прийняття оскаржуваних рішень.
		Стосовно доводів скаржника про необґрунтованість та безпідставність прийнятих відповідачем рішень внаслідок того, що позивачем, за його твердженням, подані всі передбачені Законом документи, колегія суддів зазначає наступне. 
		Положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» визначено, що безпечна нехарчова продукція - будь-яка продукція, яка за звичайних або обґрунтовано передбачуваних умов використання (у тому числі щодо строку служби та за необхідності введення в експлуатацію вимог стосовно встановлення і технічного обслуговування) не становить жодного ризику чи становить лише мінімальні ризики, зумовлені використанням такої продукції, які вважаються прийнятними і не створюють загрози суспільним інтересам, з урахуванням, окрім іншого, характеристик продукції, у тому числі її складу.
		Відповідно до статті 4, частини першої статті 5 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» виробники зобов`язані вводити в обіг лише безпечну продукцію.
		Продукція вважається безпечною, якщо вона відповідає вимогам щодо забезпечення безпечності продукції, встановленим законодавством.
		Відповідно до пункту 6 Технічного регламенту № 785 обладнання може бути введено в обіг або в експлуатацію, якщо воно за умови правильного встановлення, обслуговування та використання за призначенням відповідає вимогам цього Технічного регламенту.
		Згідно пункту 15 Технічного регламенту № 785 технічна документація повинна надавати можливість оцінювання відповідності апаратури основним вимогам та охоплювати проектування та виробництво апаратури.
		Технічна документація повинна, зокрема, містити: загальний опис апаратури; доказ відповідності апаратури національним стандартам з переліку національних стандартів, якщо такі стандарти застосовувалися повністю або частково; якщо виробник не застосовував національних стандартів з переліку національних стандартів або застосовував їх частково, описи та пояснення щодо рішень, прийнятих виробником для забезпечення відповідності основним вимогам цього Технічного регламенту, включаючи: опис оцінювання електромагнітної сумісності, передбачений в абзаці другому пункту 13 цього Технічного регламенту; результати проектних розрахунків і проведених експертиз; протоколи випробувань тощо; сертифікат відповідності апаратури, виданий призначеним органом, якщо застосовувалася процедура оцінки відповідності апаратури згідно з пунктом 14 цього Технічного регламенту.
		У відповідності до пункту 13 Технічного регламенту № 785 виробник або уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні повинен зберігати технічну документацію не менш як 10 років після дати випуску останньої одиниці апаратури.
		На підставі аналізу наведених правових норм у системному зв`язку з положеннями частини сьомої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», колегія суддів доходить до висновку про те, що відповідач мав повноваження вимагати від ТОВ «ТК «Оптім» такі документи, як: документацію (договори, товарно-супровідної документації), яка дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника товару (пункт 6 частини сьомої статті Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»); загальні конструкторські та виробничі креслення (пункт 3 частини сьомої статті Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»); описи та пояснення, необхідні для розуміння зазначених креслень та схем і функціонування електрообладнання; результати виконаних проектних розрахунків, проведених перевірок тощо (пункт 15 Технічного регламенту № 785); протоколи випробувань продукції (пункт 5 частини сьомої статті Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»).
		Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, позивачем не подано документацію (договори, товарно-супровідної документації), яка дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника товару; протоколи випробувань продукції подані щодо інших моделей продукції (кондиціонер ТМ «Toshiba», моделі RAS-10G2AVP-EE, RAS-10G2KVP-EE), однак щодо моделей Toshiba RAS-10N3KV-E, Panasonic CS-E12RKDW та Carrier 42UQV025M відповідні протоколи випробувань не надані; інші документи подані позивачем на іноземній мові, які на запит органу держаного ринкового нагляду не переведенні на мову діловодства в обсязі, необхідному для здійснення ринкового нагляду. 
		Відповідно до пункту 2 частини другої статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п`ятисот до тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Крім того, згідно з положеннями частин першої та другої статті 33 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.
		Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів можуть бути прийняті: за результатами проведених органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції (крім перевірок, що проводяться відповідно до статті 26 цього Закону), у тому числі перевірок, що проводяться на підставі повідомлень органів доходів і зборів про призупинення митного оформлення продукції відповідно до частини шостої статті 38 цього Закону.
		За таких умов колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про відсутність законних підстав для прийняття оскаржуваних рішень.
		Колегія суддів також не приймає до уваги доводи скаржника про те, що ним подані фотографії зовнішнього виду кондиціонерів та їх пакування, на яких безпосередньо зазначена інформація, що дозволяє ідентифікувати виробника товару (його найменування та місцезнаходження), що, на думку скаржника, свідчить про необґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій про те, що позивач є тією особою, яка ввела продукцію в обіг, оскільки відповідно до пункту 6 частини сьомої статті Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» відповідна інформація може бути підтверджена лише визначеними документами, а саме: договорами, товарно-супровідною документацією.
		З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем у межах наданих повноважень з дотриманням встановленого законом порядку, є обґрунтованим та відповідають іншим критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
		Касаційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів першої та апеляційної інстанцій. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судів попередніх інстанцій та щодо яких не наведено мотивів відхилення відповідного аргументу.
		Розглядаючи цю справу в касаційному порядку суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами    стаття 341 КАС України    суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.
		Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо такі рішення ухвалені без порушень норм матеріального і процесуального права.
		Оскільки при ухваленні судового рішення судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм матеріального або порушень норм процесуального права, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.
		Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
		При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
		Крім того, у пункті 80 рішення у справі «Перес проти Франції» («Perez v. France», заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (див. рішення у справі «Артіко проти Італії» (Artico v. Italy) серія A. 37, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (див. рішення у справі «Ван де Хурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. Netherlands) серія A. 288, заява № 16034/90, пункт 59). 
		Також у пункті 71 рішення у справі «Пелекі проти Греції» (Peleki v. Greece, заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що внутрішнє рішення суду може бути визначене як «довільне» з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене міркувань або якщо це міркування ґрунтується на явній помилці факту чи закону, допущеної національним судом, що призводить до «заперечення справедливості» (Moreira Ferreira v. Portugal (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов`язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		Оскільки суд касаційної інстанції залишає без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то у силу статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають. 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Оптім» залишити без задоволення.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		Головуючий                                                                       Я.О. Берназюк
		Судді:                                                                                 І.В. Желєзний
		                                                                                              С.М. Чиркін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...