Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 286/3653/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 01.10.2020.
Дата набрання законної сили: 29.09.2020
Номер судового провадження: 61-38ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		29 вересня 2020 року
		м. Київ
		справа №286/3653/18
		провадження №61-38св20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - ОСОБА_2 ,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 12 серпня 2019 року у складі судді Невмержицького С. С. та постанову апеляційного суду Житомирської області від 20 листопада 2019 року у складі колегії суддів Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Миніч Т. І.,
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог
		У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду до ОСОБА_2 , з позовом, вимоги якого уточнила під час розгляду справи та просила провести розподіл житлового будинку з господарськими спорудами АДРЕСА_1 , виділивши їй в натурі на праві приватної власності Ѕ частину  житлового будинку за варіантом №2, проведеної будівельно-технічної експертизи від 26 квітня   2019 року №845/03.19. 
		Позов мотивовано тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі та за рахунок спільних грошових і трудових затрат спільно здійснили будівництво житлового будинку за адресою:  АДРЕСА_1 .     
		Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області 
		від 11 квітня  2017 року за позивачем визнано право власності на 1/2 частину вказаного житлового будинку.    
		Спірний будинок складається із 4 житлових кімнат, кухні, 2 коридорів, кладової, до будинку примикає ганок, біля будинку знаходиться сарай, колодязь та огорожа. 
		Між сторонами шлюб розірвано, позивач неодноразово зверталася до відповідача з проханням провести в добровільному порядку поділ нерухомого майна в натурі, проте відповідач від поділу відмовляється.
		Позивач просила провести розподіл будинку за варіантом № 2, проведеної будівельно-технічної експертизи від 26 квітня 2019 року, виділивши їй гараж у власність з тих підстав, що їй на праві власності належить трактор та інша сільськогосподарська техніка, тобто їй необхідне приміщення для зберігання цього рухомого майна. 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області 
		від 12 серпня 2019 року позов задоволено. 
		Розділено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будинок АДРЕСА_1 , виділивши на праві приватної власності 
		ОСОБА_1 частину домоволодіння, а саме: коридор 1-1 площею 
		9,6 кв.м, кладочку 1-2 площею 5,28 кв.м, кімнату 1-3 площею 16,4 кв.м, кімнату 1-6 площею 9,5 кв.м, кухню 1-7, площею 10,9 кв.м, коридор 
		1-8 площею 7,5 кв.м, ганок «а» площею 7,0 кв.м, сарай «В» площею 22,6 кв.м, сарай «в» площею 6,1 кв.м, сарай «в-1» площею 7,8 кв.м, гараж «Г» площею 24,6 кв.м, альтанку «Д» площею 7,1 кв.м, вбиральню «Т» 1 кв.м, а 1/2 частину колодязя «К» 7 п.м в спільне користування з відповідачем вартістю 121 795 грн, що становить 50/100 частини спірного домоволодіння.
		ОСОБА_2 виділено частину домоволодіння, а саме: кімнату 1-4 площею 23 кв.м, кімнату 1-5 площею 11,5 кв.м, літню кухню-сарай «Б» площею 86 кв.м, сарай «б» площею 29,3 кв.м, сарай «б -1» площею 
		15,6 кв.м, а 1/2 частину колодязя «К» 7 п.м в спільне користування з позивачем, на загальну суму 121 205 грн, що становить 50/100 частин спірного домоволодіння.
		За відхилення від рівності часток домоволодіння з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію в розмірі 295 грн.
		ОСОБА_2 зобов`язано: закласти дверні пройоми між приміщеннями                  поз. 1-3 та поз. 1-4, між приміщеннями поз. 1-6 та поз. 1-5, у внутрішній стіні між приміщеннями поз. 1-4 та поз. 1-5 влаштувати дверний пройом з подальшим встановленням дверного блоку для доступу з приміщення поз. 1-4 до приміщення поз. 1-5, до приміщення поз. 1-4 зі сторони внутрішнього двору прибудувати прибудову у вигляді тамбуру-коридору, в приміщенні поз. 1-4 в зовнішній капітальній стіні пробити дверний пройом з подальшим встановленням дверного блоку.
		Обладнання квартир окремими системами енергозабезпечення, опалення, газопостачання покладено на сторони відповідно до виділених частин будинку.
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 704,80 грн судового збору, 1460 грн транспортних витрат, 1500 грн витрат на виготовлення технічного паспорту, 6000 грн за проведення будівельно-технічної експертизи.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що доцільно провести поділ будинку за варіантом № 2, зазначеного у будівельно-технічній експертизі від 26 квітня 2019 року, оскільки запропонований варіант порівну розподіляє частки сторін у спільному майні . Також суд взяв до уваги той факт, що після розлучення сторін діти проживають з матір`ю,   старший син на день розгляду справи є повнолітнім. Крім того, для оброблення земельних ділянок позивач з дітьми використовує належний їй на праві приватної власності трактор та інший сільськогосподарський інвентар, якому потрібно місце для зберігання.
		При цьому, перший варіант поділу будинку не влаштовував жодну із сторін.  
		Суд першої інстанцій відхилив варіант № 3, запропонований експертом та на застосуванні якого наполягав відповідач, оскільки такий варіант передбачає суттєве відступлення від ідеальних часток та значний розмір грошової компенсації за відхилення у вартості часток.
		Постановою Житомирського апеляційного суду від 20 листопада 
		2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. 
		Рішення суду першої інстанції змінено в частині розподілу судових витрат. Зменшено розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 транспортних витрат з 1460 грн до 730 грн, витрат на виготовлення технічного паспорту з 1500 грн до 750 грн, витрат за проведення будівельно-технічної експертизи з 6000 грн до 3000грн.
		В іншій частині рішення залишено без змін.
		Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду по суті спору і з визначеним судом варіантом поділу спірного будинку. 
		Разом з тим, змінюючи судове рішення в частині розподілу судових витрат, апеляційний суд виходив з того, що покладення судом першої інстанції усіх зазначених витрат лише на відповідача є необґрунтованим, оскільки зазначені витрати були пов`язані з розглядом справи, а саме для проведення експертизи з метою визначення частини домоволодіння для обох сторін. При цьому апеляційний суд врахував, що відповідач намагався врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги                                                          
		У касаційній скарзі ОСОБА_2 , не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій в частині варіанту розподілу спірного будинку, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та розділити спірний будинок в натурі за варіантом №3 висновку експерту, виділивши йому частину будинку з гаражем. 
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що позивач не використовує гараж для зберігання трактору, який присуджено їй за судовим рішенням. Проте відповідач має автомобіль та використовує гараж на даний час.
		При поділі за варіантом №3 висновку експерта відповідач наголошував, що не буде вимагати жодної компенсації при відступленні від рівності часток, згоден уступити позивачу ще одну кімнату, що збільшить її частку у домоволодінні. Крім того, за умов застосування цього варіанту поділу, сторони матимуть можливість чітко розмежувати земельну ділянку, яка надана для обслуговування будинку.  
		Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
		У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 заперечує проти доводів відповідача та просить залишити ухвалені у справі рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
		Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Судові рішення оскаржується виключно в частині задоволення позовних вимог про розподіл спірного домоволодіння за варіантом 2 висновку експерта, у зв`язку з чим Верховний Суд переглядає оскаржувані рішення в касаційному порядку на предмет законності і обґрунтованості саме у цій частині та в межах доводів, викладених у касаційній скарзі. 
		Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Поняття спільної часткової власності визначено в частині першій статті 356  ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
		Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
		Згідно зі статтею 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
		Відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.
		У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
		Виходячи з аналізу змісту норм статей 183, 358, 364 ЦК України можна дійти висновку, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. 
		Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. 
		Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників.
		Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна.
		Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно.
		У справі, яка переглядається, суди встановили, що сторони, перебуваючи у зареєстрованому шлюбі, за рахунок спільних грошових та трудових затрат здійснили будівництво житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 .
		Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 11 квітня    2017 року за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано право власності на               1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 за кожним.
		Висновком експерта від 26 квітня 2019 року, складеним за результатами проведення експертного дослідження в галузі оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи, визначено дійсну ринкову вартість будинку АДРЕСА_1 у розмірі 243 000 грн та запропоновано 3 варіанти його поділу.
		Перший із запропонованих експертом варіант поділу будинку не влаштовував жодну із сторін. 
		Варіант № 3 поділу спірного будинку, запропонований експертом та на якому наполягав відповідач, передбачав суттєве відступлення від ідеальних часток та значний розмір грошової компенсації.
		Установивши, що варіант №2 поділу, запропонований експертом є найбільш наближений до ідеальних часток кожного із співвласників та відповідає їх інтересам, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про поділ між співвласниками будинку в натурі саме за цим варіантом, оскільки він передбачає можливість виділення співвласникам найбільш ізольованих житлових та підсобних приміщень із найменшим відхиленням від ідеальних часток співвласників із незначною виплатою різниці вартості часток (295 грн).
		Оскільки внаслідок виділу майна у натурі відбулося незначне відхилення від розміру ідеальних часток співвласників, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано стягнув з відповідача компенсацію за зменшення частки позивача у розмірі 295 грн, на яку остання погодилась.
		Такий варіант розподілу спільного майна в натурі ураховує баланс інтересів обох сторін та обраний судом з урахуванням установлених обставин справи.
		Про виділення конкретної частки в натурі в спільному майні, суд навів відповідні мотиви.   
		Доводи касаційної скарги за своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судами оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на необхідність переоцінки цих доказів і обставин в тому контексті, який на думку відповідача свідчить про доцільність поділу спірного будинку саме за варіантом №3 висновку експерта.
		Вказані доводи не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки усправі, яка переглядається, судами надано належну оцінку всім наданим сторонами доказам, до переоцінки яких, в силу приписів статті 400 ЦПК України, суд касаційної інстанції вдаватись не може з тих підстав, що встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій.
		Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
		Оскільки усі аргументи касаційної скарги є ідентичними доводам апеляційної скарги відповідача, яким судом надана належна оцінка, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності повторно відповідати на ті самі аргументи заявника. 
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів, Верховний Суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині.
		 
		ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів в оскаржуваній частині не спростовують. 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ :
		Касаційну скаргу ОСОБА_2  залишити без задоволення.
		Рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 12 серпня           2019 року та постанову апеляційного суду Житомирської області                          від 20 листопада 2019 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                   В. С. Висоцька
		 
		   І. В. Литвиненко
		 
		    І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...