Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/11446/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано для оприлюднення: 01.10.2020. Зареєстровано: 02.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2020.
Дата набрання законної сили: 30.09.2020
Номер судового провадження: А/855/14973/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/11446/19                                                                  Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  30 вересня 2020 року                                                                                            м. Київ
		          
		Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		 
		головуючого:                                                   Бєлової Л.В.
		суддів:                                                             Безименної Н.В., 
		                                                                      Кучми А.Ю.   
		за участю секретаря судового засідання:            Лещенко В.С.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Вищої ради правосуддя на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до Голови Печерського районного суду міста Києва Козлова Руслана Юрійовича, про встановлення відсутності компетенції (повноважень), 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У червні 2019 року позивач, cуддя Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив встановити відсутність компетенції (повноважень) голови Печерського районного суду міста Києва видавати наказ про звільнення судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 з посади на підставі рішення Вищої ради правосуддя № 2621/0/15-17 від 05 вересня 2017 року. 
		Одночасно позивачем до суду першої інстанції подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони голові Печерського районного суду міста Києва та/або його заступникам, керівнику апарату Печерського районного суду міста Києва та будь-яким іншим працівникам Печерського районного суду міста Києва вчиняти дії та приймати рішення у будь-якій формі, направлені на відрахування судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 зі штату Печерського районного суду міста Києва на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 05 вересня 2017 року № 2621/0/15-17.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2019 року клопотання судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено повністю: 
		Вжито заходів забезпечення адміністративного позову та заборонено голові Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_2 та/або його заступникам, керівнику апарату Печерського районного суду міста Києва та будь-яким іншим працівникам Печерського районного суду міста Києва вчиняти дії та приймати рішення у будь-якій формі, направлені на відрахування судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 зі штату Печерського районного суду міста Києва на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 05.09.2017 № 2621/0/15-17.
		Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Вищою радою правосуддя подано апеляційну скаргу, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права. 
		Зокрема, апелянт наголошує, що оскаржувана ухвала про забезпечення позову не відповідає вимогам процесуального закону, критеріям домірності (пропорційності), збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає завданням інституту забезпечення позову в адміністративному процесі. Апелянт вказує, що забезпечуючи позов у цій справі шляхом заборони посадовим особам Печерського районного суду міста Києва вчиняти дії та приймати рішення у будь-якій формі, направлені на відрахування судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 зі штату Печерського районного суду міста Києва на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 05 вересня 2017 року № 2621/0/15-17, суд першої інстанції фактично вийшов за межі суддівської дискреції, оскільки питання припинення повноважень судді не лежить у площині правовідносин позичава та голови суду, а отже, забезпечення позову не має жодного зв`язку до предмету позовної вимоги про встановлення наявності чи відсутності компетенції. 
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року було зупинено провадження у справі за адміністративним позовом Судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до Голови Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_2 про встановлення відсутності компетенції (повноважень) - до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 640/6177/19.
		Протокольною ухвалою суду від 16 вересня 2020 року провадження у даній справі було поновлено у зв`язку з набранням законної сили рішенням Верховного Суду у справі № 640/6177/19. 
		23 вересня 2020 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Подосінова А.О., в якому останній просить розгляд справи № 640/11446/19 з 30 вересня 2020 року перенести та призначити на іншу дату, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 хворіє та перебуває на самоізоляції, а сам адвокат прийматиме участь цього ж дня у розгляді Броварським міськрайонним судом Київської області справ № 755/5308/19 та № 361/8474/19. 
		Доказів перебування позивача на лікарняному до вищевказаного клопотання надано не було. Щодо неможливості прибуття адвоката Подосінова А.О. у відкрите судове засідання суду апеляційної інстанції 30 вересня 2020 року у зв`язку з участю у розгляді справ в Броварському міськрайонному суді Київської області, колегія суддів зазначає, що з офіційного веб-сайту Судова влада України вбачається, що розгляд справ № 755/5308/19 та № 361/8474/19 у Броварському міськрайонному суді Київської області призначено не на 30 вересня, як вказує адвокат, а на 29 вересня, що жодним чином не може перешкоджати явці в судове засідання в даній справі 30 вересня 2020 року. 
		Тобто, адвокатом Подосіновим А.О. у поданому клопотанні про перенесення розгляду справи було вказано недостовірну інформацію. Колегія суддів наголошує на неприпустимості зловживання процесуальними правами. 
		З огляду на викладене, апеляційним судом відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Подосінова А.О. про перенесення розгляду справи. 
		Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи, указом Президента України від 13 травня 2009 року № 317/2009 ОСОБА_1 призначено на п`ять років на посаду судді Жовтневого районного суду міста Харкова.
		Указом Президента України від 12 березня 2012 року № 194/2012 ОСОБА_1 переведено на посаду судді Печерського районного суду міста Києва.
		Рішенням Вищої ради правосуддя від 05 вересня 2017 року № № 2621/0/15-17 відмовлено у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Печерського районного суду міста Києва. Відповідне рішення  оскаржується позивачем у судовому порядку (№ 800/383/17). 
		Окрім того, рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 26 червня 2018 року № 954/ко-18 було припинено кваліфікаційне оцінювання ОСОБА_1 . Відповідне рішення також оскаржується у судовому порядку (№ 9901/703/18). 
		Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи, зокрема копії листа Вищої ради правосуддя від 22 травня 2019 року № 19292/0/9-19, Вищою радою правосуддя направлялись звернення на адресу Печерського районного суду міста Києва з проханням повідомити інформацію щодо відрахування зі штату суду ОСОБА_1 .
		Позивач, вважаючи що правові підстави для його звільнення відсутні, звернувся з даним адміністративним позовом та одночасно із заявою про забезпечення позову до суду. 
		Суд першої інстанції задовольнив повністю заяву позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову та зазначив, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зазначеним у клопотанні позивача, буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Водночас, невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
		Надаючи правову оцінку фактичним обставинам, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
		Так, відповідно до   статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
		Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
		1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
		2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
		Відповідно до частин першої, другої статті 151 КАС України   позов може бути забезпечено:
		1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
		2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
		3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;
		4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
		5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
		Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
		Для застосування заходів забезпечення адміністративного позову обов`язковою умовою є встановлення судом хоча б однієї із таких обставин: 
		- існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 
		- необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 
		- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
		Згідно з п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008р. N 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
		Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
		У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Так, у заяві про вжиття заходів забезпечення позову позивач зазначає, що видання головою Печерського районного суду у місті Києві відповідного наказу про звільнення позивача з посади судді на підставі рішення Вищої ради правосуддя № 2621/0/15-17 від 05 вересня 2017 року очевидно матиме ознаки протиправності. Окрім того, позивач зазначає що відповідні дії призведуть до безпідставного внесення змін до його документів (трудової книжки та особової справи). 
		В даному випадку суд апеляційної інстанції виходить з того, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
		У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
		У заяві про забезпечення позову позивач посилався на те, що видання головою Печерського районного суду у місті Києві відповідного наказу про звільнення позивача з посади судді на підставі рішення Вищої ради правосуддя № 2621/0/15-17 від 05 вересня 2017 року очевидно матиме ознаки протиправності. 
		Колегія суддів звертає увагу на те, що вимоги ОСОБА_1 , зазначені в заяві про вжиття заходів забезпечення позову, зводяться до протиправності рішення Вищої ради правосуддя № 2621/0/15-17 від 05 вересня 2017 року, з огляду на, як зазначає позивач, відсутність на законодавчому рівні такої підстави для звільнення судді як прийняття Вищою радою правосуддя рішення про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення особи на посаду судді, що становить предмет доказування і має досліджуватись під час розгляду справи абсолютно іншої справи. 
		У межах розгляду даної заяви судом не може даватися оцінка правомірності спірного рішення, оскільки встановлення очевидності ознак його протиправності без розгляду справи по суті є неприпустимим.
		Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, задовольняючи заяву про забезпечення адміністративного позову, першої інстанції вказував, що така заборона носить тимчасовий характер, спрямована виключно на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті та прийняття судового рішення у справі та не впливатиме у подальшому на можливість реалізації відповідачем його функцій та повноважень після розгляду справи по суті.
		З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне. 
		Відповідно до Закону України «Про Вищу раду правосуддя»   та   Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,   вирішення питання про звільнення судді з посади віднесено до повноважень Вищої ради правосуддя. На момент звернення позивача до суду з цим позовом рішення Вищої ради правосуддя від 05 вересня 2017 року № № 2621/0/15-17 про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення ОСОБА_1 на посаду судді Печерського районного суду міста Києва не скасоване та було чинним.
		Згідно зі статтею 125   Закону України «Про судоустрій і статус суддів», припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин судді із відповідним судом, про що голова суду видає наказ.
		Відповідно до пункту 4 частини четвертої   статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,   голова місцевого суду видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ.
		Згідно з частиною другою статті 24   Закону України «Про судоустрій і статус суддів»   голова місцевого суду з питань, що належать до його адміністративних повноважень, видає накази і розпорядження.
		Таким чином, із зазначеної вище норми вбачається, що видача головою суду відповідного наказу на підставі акта Вищої ради правосуддя є не правом голови суду, а його обов`язком.
		Разом з тим, наказ голови суду, виданий на виконання акта Вищої ради правосуддя спрямований лише на виконання такого акта і констатує  припинення трудових відносин між судом та суддею.
		При цьому відповідно до частини третьої статті 35 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правовсуддя», оскарження рішення Вищої ради правосуддя не зупиняє його виконання, якщо інше не визначено законом.
		Аналогічна правова позиція в подібних правовідносинах була викладена Верховним Судом у постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 640/6177/19, до набрання законної сили якої було зупинено провадження у даній справі. 
		На підставі наведеного колегія суддів доходить до висновку, що судом першої інстанції надано неправильну правову оцінку підставам застосування заходів забезпечення адміністративного позову, заявленим у заяві про забезпечення позову, на відповідність їх вимогам частини другої   статті 150 КАС України   та частини третьої   статті 151 КАС України   і, як наслідок, застосовано заходи забезпечення позову, які фактично призвели до зупинення виконання рішення Вищої ради правосуддя.
		Враховуючи викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони голові Печерського районного суду міста Києва та/або його заступникам, керівнику апарату Печерського районного суду міста Києва та будь-яким іншим працівникам Печерського районного суду міста Києва вчиняти дії та приймати рішення у будь-якій формі, направлені на відрахування судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 зі штату Печерського районного суду міста Києва на підставі рішення Вищої ради правосуддя від 05 вересня 2017 року № 2621/0/15-17.
		Згідно з положеннями   ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
		Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову - скасуванню.
		Керуючись ст.   243,   315,   317,   322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
		 
		П О С Т АН О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Вищої ради правосуддя на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2019 року - задовольнити повністю. 
		Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 червня 2019 року - скасувати. 
		Прийняти нову постанову, якою у задоволенні клопотання судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		Повний текст виготовлено 30.09.2020 року
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                                                                                    Л.В. Бєлова
		 
		Судді                                                                                                                                                                     Н.В. Безименна,
		 
		                                                                                                    А.Ю. Кучма

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...