Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 210/3370/20 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією; Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Надіслано для оприлюднення: 01.10.2020. Зареєстровано: 02.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2020.
Дата набрання законної сили: 13.10.2020
Номер судового провадження: 3/210/1616/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Справа № 210/3370/20 
		Провадження № 3/210/1616/20 
		 
		П О С Т А Н О В А
		іменем України
		"30" вересня 2020 р.                                     
		Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Хлистуненко О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
		 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, громадянина України, працює Головою первинної організації профспілки металургів та гірників України ПАТ «ІНГЗК», зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
		 
		за ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		11.06.2020 року в провадження судді надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Згідно протоколу №511 від 09.06.2020 року встановлено, що відповідно до протоколу першого пленарного засідання І сесії Криворізької міської ради VII скликання від 18.11.2015 року було оголошено список обраних депутатів міської ради та визнано повноваження депутатів, до складу яких входить депутат Криворізької міської ради VII скликання ОСОБА_1 .
		Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання.
		Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Пунктом 1 ст. 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що депутат місцевих рад зобов`язаний додержуватися Конституції України та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно - правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів.
		Таким чином, депутат Криворізької міської ради ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності згідно п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону за вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов`язаних з корупцією.
		27.06.2018 року в приміщенні Криворізької міської ради Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, лл. Молодіжна, 1, проходило пленарне засідання XXXVI сесії Криворізької міської ради VII скликання.
		Згідно з порядком денним протоколу пленарного засідання XXXVI сесії Криворізької міської ради VII скликання під №40 порядку денного розглядалося питання про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році.
		Після доповіді виконуючого обов`язки директора департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому міської ради ОСОБА_2 та виступів кількох депутатів міської ради питання було поставлене на голосування та відповідно до результатів голосування депутатів відображених в системі «РАДА» ОСОБА_1 брав участь в розгляді питання та проголосував «ЗА».
		За результатами голосування було прийняте рішення Криворізької міської ради №2618 від 27.06.2018 року «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році».
		Згідно з протоколом, стенограмою та відеозаписом засідання сесії опублікованому на каналі Криворізької міської ради Інтернет - ресурсу «YOUTUBE» жоден з депутатів Криворізької міської ради публічно не заявляв про наявний у нього конфлікт інтересів перед голосуванням по питанню №40 порядку денного.
		За результатами голосування було прийняте рішення Криворізької міської ради №2618 від 27.06.2018 року «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році».
		Під час обговорення проекту цього рішення підприємства ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДІНГ» приймали активну участь в обговорені та висували пропозиції щодо зниження річного розміру земельного податку та орендної плати з 4 відсотків від нормативної грошової оцінки до 2,5 відсотків. Також, вказані підприємства пропонували внести до проекту рішення норми про застосування для гірничих підприємств при сплаті земельного податку податкової пільги, передбаченої пунктом 284.4 ст. 284 Податкового кодексу України, яка знижує їх податок на 75%, їх вказані пропозиції фактично були повністю враховані. Так, ставка земельного податку була знижена до 2.5 відсотка, а стосовно пільги було зазначено, що така пільга в силу закону застосовуватиметься до цих підприємств.
		Разом з тим встановлено, що ОСОБА_1 в 2018 році працював на посаді голови первинної організації профспілки металургів та гірників України ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», та отримав згідно даних його щорічної декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави та органів місцевого самоврядування за 2018 рік крім заробітної платні, винагороду від ПАТ «Інгулецький ГЗК» за угодою цивільно-правового характеру в сумі 276752,00 грн.
		«МЕТІНВЕСТ» - міжнародна вертикально інтегрована гірничо-металургійна група компаній. До структури групи входять видобувні й металургійні підприємства в Україні, Європі та США, серед яких приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат». Керуючою компанією групи «МЕТІНВЕСТ» є ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДІНГ», яка визначає всі економічні, соціальні, правові та інші напрямки діяльності ПАТ «Центральний ГЗК», ПАТ «Північний ГЗК», ПАТ «Інгулецький ГЗК» та всіх інших підприємств, які входять до структури компанії.
		В той же час до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі ПАТ «АМКР») рішенням Криворізької міської ради №2618 від 27.06.2018 року «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році» не були застосовані податкові пільги при сплаті земельного податку, як до підприємств ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДІНГ», в зв`язку з чим ПАТ «АМКР» звернувся з позовом до Дніпровського окружного адміністративного суду щодо скасування вищезазначеного рішення Криворізької міської ради.
		В ході розгляду позову ПАТ «АМКР» щодо скасування рішення Криворізької міської ради №2618 від 27.06.2018 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд та Третій апеляційний адміністративний суд дійшли висновку, що ОСОБА_1 під час голосування за прийняття рішення «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році» діяв в умовах конфлікту інтересів.
		У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Статтею 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Стаття 35 «Особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» Закону встановлює, що правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
		Зазначена норма є відсильною та у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування визначає модель поведінки такого суб`єкта. Разом з тим, у випадку втрати правомочності рішення органу за умови неучасті суб`єкта у прийнятті рішень колегіальним органом, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом. У такому разі вказана норма відсилає також для застосування ст. 59-1 «Конфлікт інтересів» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Згідно ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
		Враховуючи викладене у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів, а саме суперечність між його приватним інтересом, обумовлений його постійною діяльністю в первинній профспілковій організації ПАТ «Інгулецький ГЗК» та його представницькими повноваженнями, як депутата Криворізької міської ради, що вплинули на його об`єктивність та неупередженість при розгляді на пленарному засіданні сесії питання «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році».
		Наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 підтверджується приватним інтересом, зумовленим перебуванням на постійній роботі в первинній профспілковій організації ПАТ «Інгулецький ГЗК» на посаді голови. Згідно ст. 37 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально - економічні права та інтереси. Враховуючи той факт, що членами первинної профспілкової організації є як робітники так і керівники підприємства, а також те що рішення «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році» є безумовно вигідним для ПАТ «Інгулецький ГЗК» для подальшого ведення цим підприємством своєї господарської діяльності, а саме видобутку та збагачення залізорудної сировини, тому ОСОБА_1 , як керівник первинної профспілкової організації підприємства безумовно був зацікавлений в отриманні пільг зі сплати земельного податку ПАТ «Інгулецький ГЗК», результатом чого стане отримання підприємством більшого прибутку, з я кого згідно ст. 4 Закону України «Про оплату праці» формується фонд оплати праці, що є джерелом виплати заробітної плати робітникам.
		Суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових і представницьких повноважень пов`язана з розглядом ОСОБА_1 , як депутатом міської ради, питання, пов`язаного з діяльністю товариства, в якому він працює на постійній основі, а саме - наданням згоди на отримання ПАТ «Інгулецький ГЗК» пільг зі сплати земельного податку передбачених в рішенні Криворізької міської ради №2618 від 27.06.2018 року.
		Як роз`яснило НАЗК у своїх Методичних рекомендаціях з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 № 839 (далі - Методичні рекомендації), що приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (абзац дванадцятий частини першої статті 1 Закону). Важливо підкреслити, що перелік самих стосунків не є вичерпним, адже при наданні визначення законодавцем використано словосполучення «у тому числі», тобто у дефініції окреслено лише найбільш типові форми стосунків, які можуть зумовлювати наявність майнового чи немайнового інтересу. Практично це означає, що кожен службовець при виконанні своїх повноважень повинен брати до уваги увесь спектр своїх не лише правових (юридичних), а й соціальних (приватних) відносин, які зумовлюють виникнення майнового чи немайнового інтересу.
		Зокрема, зі змісту розділу 2.3 Методичних рекомендацій вбачається, що правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності зазначених осіб визначені статтею 59-1 «Конфлікт інтересів» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про конфлікт інтересів під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання. Отже, в ситуації реального конфлікту інтересів особи, уповноважені на виконання функцій місцевого самоврядування, можуть брати участь у розгляді, підготовці, прийнятті рішень відповідною радою за сукупності таких умов: особа самостійно заявляє про конфлікт інтересів публічно (про що вноситься відповідний запис до протоколу засідання ради); оголошення про конфлікт інтересів здійснюється під час засідання ради, до початку розгляду питання, у вирішенні якого є приватний інтерес.
		Отже, прийняття відповідних рішень (голосування) депутатом на засіданні місцевої ради може здійснюватися за умови дотримання правил врегулювання конфлікту інтересів, передбачених статтею 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Таким чином, депутат Криворізької міської ради Дніпропетровської області VII скликання ОСОБА_1 у порушення вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» публічно не повідомив колегіальний орган в особі Криворізької міської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів на пленарному засіданні XXXVI сесії Криворізької міської ради під час розгляду 27.06.2018 року питання «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році», чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
		Крім того, згідно протоколу №512 від 09.06.2020 року встановлено, що відповідно до протоколу першого пленарного засідання І сесії Криворізької міської ради VII скликання від 18.11.2015 року було оголошено список обраних депутатів міської ради та визнано повноваження депутатів, до складу яких входить депутат Криворізької міської ради VII скликання ОСОБА_1 .
		Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання.
		Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		Пунктом 1 ст. 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що депутат місцевих рад зобов`язаний додержуватися Конституції України та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно - правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів.
		Таким чином, депутат Криворізької міської ради ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності згідно п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону за вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов`язаних з корупцією.
		27.06.2018 року в приміщенні Криворізької міської ради Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, лл. Молодіжна, 1, проходило пленарне засідання XXXVI сесії Криворізької міської ради VII скликання.
		Згідно з порядком денним протоколу пленарного засідання XXXVI сесії Криворізької міської ради VII скликання під №40 порядку денного розглядалося питання про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році.
		Після доповіді виконуючого обов`язки директора департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому міської ради ОСОБА_2 та виступів кількох депутатів міської ради питання було поставлене на голосування та відповідно до результатів голосування депутатів відображених в системі «РАДА» ОСОБА_1 брав участь в розгляді питання та проголосував «ЗА».
		За результатами голосування було прийняте рішення Криворізької міської ради №2618 від 27.06.2018 року «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році».
		Згідно з протоколом, стенограмою та відеозаписом засідання сесії опублікованому на каналі Криворізької міської ради Інтернет - ресурсу «YOUTUBE» жоден з депутатів Криворізької міської ради публічно не заявляв про наявний у нього конфлікт інтересів перед голосуванням по питанню №40 порядку денного.
		За результатами голосування було прийняте рішення Криворізької міської ради №2618 від 27.06.2018 року «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році».
		Під час обговорення проекту цього рішення підприємства ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДІНГ» приймали активну участь в обговорені та висували пропозиції щодо зниження річного розміру земельного податку та орендної плати з 4 відсотків від нормативної грошової оцінки до 2,5 відсотків. Також, вказані підприємства пропонували внести до проекту рішення норми про застосування для гірничих підприємств при сплаті земельного податку податкової пільги, передбаченої пунктом 284.4 ст. 284 Податкового кодексу України, яка знижує їх податок на 75%, їх вказані пропозиції фактично були повністю враховані. Так, ставка земельного податку була знижена до 2.5 відсотка, а стосовно пільги було зазначено, що така пільга в силу закону застосовуватиметься до цих підприємств.
		Разом з тим встановлено, що ОСОБА_1 в 2018 році працював на посаді голови первинної організації профспілки металургів та гірників України ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», та отримав згідно даних його щорічної декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави та органів місцевого самоврядування за 2018 рік крім заробітної платні, винагороду від ПАТ «Інгулецький ГЗК» за угодою цивільно-правового характеру в сумі 276752,00 грн.
		«МЕТІНВЕСТ» - міжнародна вертикально інтегрована гірничо-металургійна група компаній. До структури групи входять видобувні й металургійні підприємства в Україні, Європі та США, серед яких приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат». Керуючою компанією групи «МЕТІНВЕСТ» є ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДІНГ», яка визначає всі економічні, соціальні, правові та інші напрямки діяльності ПАТ «Центральний ГЗК», ПАТ «Північний ГЗК», ПАТ «Інгулецький ГЗК» та всіх інших підприємств, які входять до структури компанії.
		В той же час до ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі ПАТ «АМКР») рішенням Криворізької міської ради №2618 від 27.06.2018 року «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році» не були застосовані податкові пільги при сплаті земельного податку, як до підприємств ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДІНГ», в зв`язку з чим ПАТ «АМКР» звернувся з позовом до Дніпровського окружного адміністративного суду щодо скасування вищезазначеного рішення Криворізької міської ради.
		В ході розгляду позову ПАТ «АМКР» щодо скасування рішення Криворізької міської ради №2618 від 27.06.2018 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд та Третій апеляційний адміністративний суд дійшли висновку, що ОСОБА_1 під час голосування за прийняття рішення «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році» діяв в умовах конфлікту інтересів.
		У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Статтею 28 «Запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
		Стаття 35 «Особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» Закону встановлює, що правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.
		Зазначена норма є відсильною та у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування визначає модель поведінки такого суб`єкта. Разом з тим, у випадку втрати правомочності рішення органу за умови неучасті суб`єкта у прийнятті рішень колегіальним органом, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом. У такому разі вказана норма відсилає також для застосування ст. 59-1 «Конфлікт інтересів» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Згідно ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування», сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
		Враховуючи викладене у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів, а саме суперечність між його приватним інтересом, обумовлений його постійною діяльністю в первинній профспілковій організації ПАТ «Інгулецький ГЗК» та його представницькими повноваженнями, як депутата Криворізької міської ради, що вплинули на його об`єктивність та неупередженість при розгляді на пленарному засіданні сесії питання «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році».
		Наявність реального конфлікту інтересів у ОСОБА_1 підтверджується приватним інтересом, зумовленим перебуванням на постійній роботі в первинній профспілковій організації ПАТ «Інгулецький ГЗК» на посаді голови. Згідно ст. 37 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально - економічні права та інтереси. Враховуючи той факт, що членами первинної профспілкової організації є як робітники так і керівники підприємства, а також те що рішення «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році» є безумовно вигідним для ПАТ «Інгулецький ГЗК» для подальшого ведення цим підприємством своєї господарської діяльності, а саме видобутку та збагачення залізорудної сировини, тому ОСОБА_1 , як керівник первинної профспілкової організації підприємства безумовно був зацікавлений в отриманні пільг зі сплати земельного податку ПАТ «Інгулецький ГЗК», результатом чого стане отримання підприємством більшого прибутку, з я кого згідно ст. 4 Закону України «Про оплату праці» формується фонд оплати праці, що є джерелом виплати заробітної плати робітникам.
		Суперечність між приватним інтересом та здійсненням службових і представницьких повноважень пов`язана з розглядом ОСОБА_1 , як депутатом міської ради, питання, пов`язаного з діяльністю товариства, в якому він працює на постійній основі, а саме - наданням згоди на отримання ПАТ «Інгулецький ГЗК» пільг зі сплати земельного податку передбачених в рішенні Криворізької міської ради №2618 від 27.06.2018 року.
		Як роз`яснило НАЗК у своїх Методичних рекомендаціях з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 № 839 (далі - Методичні рекомендації), що приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (абзац дванадцятий частини першої статті 1 Закону). Важливо підкреслити, що перелік самих стосунків не є вичерпним, адже при наданні визначення законодавцем використано словосполучення «у тому числі», тобто у дефініції окреслено лише найбільш типові форми стосунків, які можуть зумовлювати наявність майнового чи немайнового інтересу. Практично це означає, що кожен службовець при виконанні своїх повноважень повинен брати до уваги увесь спектр своїх не лише правових (юридичних), а й соціальних (приватних) відносин, які зумовлюють виникнення майнового чи немайнового інтересу.
		Зокрема, зі змісту розділу 2.3 Методичних рекомендацій вбачається, що правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності зазначених осіб визначені статтею 59-1 «Конфлікт інтересів» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про конфлікт інтересів під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання. Отже, в ситуації реального конфлікту інтересів особи, уповноважені на виконання функцій місцевого самоврядування, можуть брати участь у розгляді, підготовці, прийнятті рішень відповідною радою за сукупності таких умов: особа самостійно заявляє про конфлікт інтересів публічно (про що вноситься відповідний запис до протоколу засідання ради); оголошення про конфлікт інтересів здійснюється під час засідання ради, до початку розгляду питання, у вирішенні якого є приватний інтерес.
		Отже, прийняття відповідних рішень (голосування) депутатом на засіданні місцевої ради може за умови дотримання правил врегулювання конфлікту інтересів, передбачених статтею 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Таким чином, 27.06.2018 року депутат Криворізької міської ради петровської області VII скликання ОСОБА_1 на пленарному засіданні XXXVI сесії Криворізької міської ради у порушення вимог ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 1 ст. 59-1 Закону України місцеве самоврядування» вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів та проголосував «ЗА» питання «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році», чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 22.06.2020 року об`єднано справи про вчинення адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, у одне провадження, присвоєно єдиний номер №210/3370/20, провадження №3/210/1616/20.
		В судовому засідання захисник ОСОБА_1  адвокат Уманець Б.Б. надала клопотання про закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1, 2 ст. 172-7 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень. В обґрунтування клопотання зазначила те, що ОСОБА_1 дійсно займає посаду голови профспілкового комітету ПрАТ «Інгулецький ГЗК, а також є депутатом Криворізької міської ради. З 2009 року він не має жодного відношення до такого господарюючого суб`єкта, як ПрАТ «Інгулецький ГЗК», із ним у трудових відносинах не перебуває та заробітну оплату не отримує.
		Окрім того, сам ОСОБА_1 не заперечує факту його участі у голосуванні на пленарному засіданні XXXVI сесії Криворізької міської ради під час розгляду 27.06.2018 року питання «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю за затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території м. Кривого Рогу у 2019 р.», яке було прийнято за результатами голосування цього ж дня.
		Відповідно до статуту Профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України (Профспілка металургів і гірників України), керівником якої є ОСОБА_1 , а саме відповідно до п.1.7., «Профспілка, її організації та виборні органи незалежні у своїй діяльності від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, роботодавців (власників), їх об`єднань, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні. Профспілка самостійно визначає форми співпраці з ними на підставі рівноправного партнерства та соціального діалогу у відповідності з укладеними договорами та угодами».
		Також, відповідно до статуту, Профспілка трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України (Профспілка металургів і гірників України)- це всеукраїнське добровільне неприбуткове громадське об`єднання громадян, пов`язаних спільними інтересами за галузевою сферою діяльності (навчання) на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності та видів діяльності.
		Отже, профспілкова організація, керівником якої є ОСОБА_1 , не має ніякого відношення до діяльності ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ», за його рахунок не фінансується, у жодній залежності від його діяльності не перебуває, а відтак жодного конфлікту інтересів при голосуванні за ті чи інші питання, які стосувалися встановлення земельного податку у ОСОБА_1 не було та не могло бути, оскільки профспілковий комітет «Інгулецького ГЗК» навпаки покликаний стояти на сторожі захисту прав та соціальних інтересів працівників та об`єднує працюючих на металургійних, гірничорудних, коксохімічних, вогнетривних, трубних, метисних і т.д. Профспілка, як вбачається зі статуту, взагалі не втручається в діяльність юридичної особи та не цікавиться тим чи отримує відповідне підприємство прибуток чи ні, оскільки це виходить за рамки їхньої діяльності.
		Стосовно прибутку, який отримав ОСОБА_1 від ПАТ «Інгулецький ГЗК» за угодою цивільно-правового характеру у розмірі 276752,00 грн. зазначила, що між ОСОБА_1 , як підрядником, та ПрАТ «Інгулецький ГЗК» були укладені договори підряду. Відповідно до договорів підряду укладеного із ПАТ «Інгулецький ГЗК» із ОСОБА_1 , у останнього були певні обов`язки за договором, із надання консультаційних послуг, у зв`язку із чим, у ПрАТ «Південний ГЗК» був прямий обов`язок прийняти дані послуги та оплатити їх вартість. Відповідно, ОСОБА_1 , як Підрядника за договором, взагалі не цікавить фінансовий результат діяльності Змовника, оскільки обов`язки у Замовника виникають тільки на підставі договором, в тому числі і обов`язок щодо оплати вартості послуг. Такий обов`язок залежить від умов укладеного договору та не залежить від розміру встановленого для підприємства податку за землю.
		Крім цього, у висновку прокурора зазначено, що ОСОБА_1 та його сім`я є власниками іменних акцій, а тому також зацікавлені в отриманні ПАТ «Інгулецький ГЗК» відповідного прибутку. Дана обставина є такою, що не відповідає дійсності, оскільки відповідно до довідок, що видані ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (яка доводиться дружиною ОСОБА_1 ), із 12.04.2018 року вони не є акціонерами ПрАТ «Інгулецький ГЗК». Оскільки пленарне засідання XXXVI сесії Криворізької міської ради та голосування відбувалося 27.06.2018 року, то на момент прийняття участі у голосуванні ні ОСОБА_1 ні члени його сім`ї не були держателями іменних акцій, а отже не мали ніякої зацікавленості в отриманні ПАТ «Інгулецький ГЗК» відповідного прибутку.
		За змістом ст. 172-7 КУпАП особистий інтерес - це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.
		Таким чином, доля того, щоб вважати ОСОБА_1 винним у вчиненні вказаного правопорушення має бути встановлено дві взаємопов`язаних обставини: наявність конфлікту інтересів та неповідомлення про нього.
		ОСОБА_1 повинен був взяти участь у голосуванні на пленарному засіданні XXXVI сесії Криворізької міської ради VII скликання від 27.06.2018 року щодо голосування по питанню №40 порядку денного - проект рішення «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендною плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році», а його дії були спрямовані на реалізацію представницького обов`язку як депутата місцевої ради.
		Так, за результатами голосування 27.06.2018 року було прийняте рішення Криворізької міської ради за №2816 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році», як колегіального органу, а не особисто депутатом Криворізької міської ради ОСОБА_1 .
		Зі змісту цього рішення вбачається, що воно знеособлене, тобто не містить конкретних юридичних чи фізичних осіб, на користь яких воно ухвалюється. Крім того, вказане рішення є регуляторним актом, дія якого розповсюджується на адміністративну територію міста і стосується невизначеного кола осіб, окремі положення рішення спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, оскільки визначають нові розміри ставок земельного податку та розміри орендної плати на території міста Кривого Рогу, одночасно скасовуючи відповідні ставки земельного податку та орендної плати, що діяли до прийняття цього рішення.
		Тому, голосування за рішення, яке стосуються невизначного кола фізичних та юридичних осіб, є знеособленими, тобто без чіткого визначення ідентифікаційних даних фізичних осіб або реквізитів конкретних юридичних осіб (назв, кодів ЄДРПОУ тощо), не може безумовно свідчити про наявність приватного інтересу як складової конфлікту інтересів.
		Зважаючи на те, що рішення Криворізької міської ради від 27.06.2018 року за №2816 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році» прийнято колегіально, а голосування окремою особою само по собі не могло вплинути на результати голосування, відсутні обставини, які б давали підстави стверджувати про наявність в діях особи реального конфлікту інтересів, а отже вчинення правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 172-7 КУпАП.
		ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав пояснення свого захисника та просив закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення, у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.
		Прокурор Коптєв І.С.,участь якого в розгляді даної справи згідно ст.250КУпАП є обов`язковою, в судовому засіданні підтримав обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та просив суд визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративних корупційних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
		З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, оцінивши їх у сукупності, суддя доходить до висновку про відсутність в діях гр. ОСОБА_1 події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, виходячи з наступного.
		Згідно з протоколами про адміністративне правопорушення № 511 та 512 від 09 червня 2020 рокувідповідно до протоколу першого пленарного засідання І сесії Криворізької міської ради VII скликання від 18.11.2015 року було оголошено список обраних депутатів міської ради та визнано повноваження депутатів, до складу яких входить депутат Криворізької міської ради VII скликання ОСОБА_1 .
		Депутат Криворізької міської ради ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності згідно підпунктом «б» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов`язаних з корупцією.
		27.06.2018 року в приміщенні Криворізької міської ради Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, проходило пленарне засідання XХХVІ сесії Криворізької міської ради VII скликання.
		Згідно з порядком денним протоколу пленарного засідання XХХVІ сесії Криворізької міської ради VII скликання під № 40 порядку денного розглядалося питання про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році.
		Після доповіді виконуючого обов`язки директора департаменту регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому міської ради ОСОБА_2 та виступів де кількох депутатів міської ради питання було поставлене на голосування та відповідно до результатів голосування депутатів відображених в системі «РАДА» ОСОБА_1 брав участь в розгляді питання та проголосував «ЗА».
		За результатами голосування було прийняте рішення Криворізької міської ради № 2618 від 27.06.2018року «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році».
		Згідно з протоколом, стенограмою та відеозаписом засідання сесії опублікованому на каналі Криворізької міської ради інтернет-ресурсу «YOUTUBE» жоден з депутатів Криворізької міської ради публічно не заявляв про наявний у нього конфлікт інтересів перед голосуванням по питанню №40 порядку денного.
		За результатами голосування було прийняте рішення Криворізької міської ради № 2618 від 27.06.2018 року «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році».
		Під час обговорення проекту цього рішення підприємства ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДІНГ» приймали активну участь в обговорені та висували пропозиції щодо зниження річного розміру земельного податку та орендної плати з 4 % від нормативної грошової оцінки до 2,5 відсотків. Також, вказані підприємства пропонували внести до проекту рішення норми про застосування для гірничих підприємств при сплаті земельного податку податкової пільги, передбаченої пунктом 284,4 статті 284 Податкового кодексу України, яка знижує їх податок на 75%, їх вказані пропозиції фактично були повністю враховані. Так, ставка земельного податку була знижена до 2.5 %, а стосовно пільги було зазначено, що така пільга в силу закону застосовуватиметься до цих підприємств.
		ОСОБА_1 в 2018 році працював на посаді голови первинної організації профспілки металургів та гірників України ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», та отримав згідно даних його щорічної декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави та органів місцевого самоврядування за 2018 рік крім заробітної платні, винагороду від ПАТ «Інгулецький ГЗК» за угодою цивільно-правового характеру в сумі 276752,00 грн.
		Визначення терміну «правопорушення, пов`язаного з корупцією», про який йдеться мова у главі 13-АКУпАП, міститься у ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції»і є діянням, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону, за яке законодавством України встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів міститьрозділ V Закону України «Про запобігання корупції», зокрема ст. 28, яка зобов`язує осіб, зазначених у п.п. 1 і 2 частини 1 статті 3 цього Закону:
		1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
		2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - НАЗК чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;
		3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
		4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів, а бланкетна диспозиція ч. 1 ст.172-7КУпАП відсилає доЗакону України «Про запобігання корупції»і кореспондується з ч. 1ст. 28 цього Закону, яка у свою чергу передбачає конкретні зобов`язання.
		Згідно примітки ст. 172-7 КУпАП, під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
		Аналогічне визначення реального конфлікту інтересів міститься і у ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції», де розкривається зміст такого терміну як приватний інтерес, яким є будь-який майновий чи немайновий інтерес особи,у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
		Положенням ст.3Закону України«Про запобіганнякорупції» визначено перелік суб`єктів, на яких поширюється дія цього Закону.
		Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» також визначено, що потенційний конфлікт інтересів  це наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
		Згідно підпунктом «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення є народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад.
		Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування» повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання. Повноваження депутата можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених законом.
		Частина 2 вказаної статті передбачає, що депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради.
		Відповідно до ч. 1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
		Згідно з ч. 2 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь - який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу. У разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи у прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем. Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.
		Згідно з Методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, викладених у рішенні Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року № 839 (далі  Методичні рекомендації),приватний інтерес  будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (абзац дванадцятий частини першої статті 1 Закону). Перелік самих стосунків не є вичерпним, адже при наданні визначення законодавцем використано словосполучення «у тому числі», тобто у дефініції окреслено лише найбільш типові форми стосунків, які можуть зумовлювати наявність майнового чи немайнового інтересу. Практично це означає, що кожен службовець при виконанні своїх повноважень повинен брати до уваги увесь спектр своїх не лише правових (юридичних), а й соціальних (приватних) відносин, які зумовлюють виникнення майнового чи немайнового інтересу.
		Зі змісту розділу 2.3 Методичних рекомендацій вбачається, що правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності зазначених осіб визначені статтею 59-1 «Конфлікт інтересів» Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з якою сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про конфлікт інтересів під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання. Отже, в ситуації реального конфлікту інтересів особи, уповноважені на виконання функцій місцевого самоврядування, можуть брати участь у розгляді, підготовці, прийнятті рішень відповідною радою за сукупності таких умов:
		1) особа самостійно заявляє про конфлікт інтересів публічно (про що вноситься відповідний запис до протоколу засідання ради);
		2) оголошення про конфлікт інтересів здійснюється під час засідання ради, до початку розгляду питання, у вирішенні якого є приватний інтерес.
		Таким чином, прийняття відповідних рішень (голосування) депутатом на засіданні місцевої ради у разі наявності конфлікту інтересів може здійснюватися за умови дотримання правил врегулювання конфлікту інтересів, передбачених статтею 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
		Поряд із цим, Методичні рекомендації місять роз`яснення про те, що у разі порушення вимог щодо врегулювання потенційного конфлікту інтересів, винні особи несуть дисциплінарну відповідальність, а в разі порушення вимог щодо врегулювання реального конфлікту інтересів  до адміністративної та дисциплінарної.
		При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його чиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
		Постанова судді згідно з ст.283КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
		Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Згідно зі ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		Частина 1 ст. 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядкупро наявність у неї реального конфлікту інтересів. Об`єктивна сторона цього правопорушення полягає в бездіяльності особи, яка знала про наявність приватного інтересу, який впливав на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи невчинення нею дій при здійснення представницьких повноважень, тому зобов`язана була повідомити про це, однак не зробила цього.
		Частина 2 статті 172-7 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів:вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів. Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає в активних діях особи, яка зазнала про наявність приватного інтересу, якийвпливавна об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення нею дій при здійсненні представницьких повноважень, тому зобов`язана була повідомити про це, однак не зробила цього.
		За змістом ст. 172-7 КУпАП особистий інтерес - це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.
		Отже, вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП,слід брати до уваги ту обставину, що об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст.172-7КУпАП полягає у неповідомленні особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів. Тобто, для того, щоб вважати особу винною у вчиненні вказаного правопорушення має бути встановлено дві взаємопов`язаних обставини: наявність конфлікту інтересів та неповідомлення про нього. Конфлікт інтересів, згідно вказаної норми закону, це суперечність між приватними інтересами особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень. Тобто конфліктом інтересів є не вчинення особою якогось порушення взагалі, і не повідомлення про це безпосереднього керівника, а суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, яка впливає на об`єктивність прийняття рішень під час виконання наданих їй службових повноважень.
		Суд зазначає, що предметом доказування у справі про притягнення особи до відповідальності за статтею 172-7КУпАП (як за частиною так і за частиною 2) є доведеність наявності ситуації, за якої приватна заінтересованість особи впливає на об`єктивність виконання ним службових чи представницьких повноважень, за якої існує можливість виникнення протиріччя між приватним інтересом особи і публічними, що може поставити під сумнів справедливість прийнятого рішення чи вчинення публічним діячом інших дій. Доведення достатніми доказами обставин чітко визначеної суперечності є обов`язковим для уповноваженої на складання протоколу про адміністративне корупційне правопорушення особи, оскільки відсутність доказів таких обставин свідчитиме й про відсутність складу адміністративного правопорушення.
		Виходячи із системного аналізу вказаних термінів, для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно чітко установити, що:
		а) приватний інтерес наявний,
		б) він суперечить службовим чи представницьким повноваженням і
		в) така суперечність реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
		Для встановлення ж наявності факту прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, у тому числі і для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно також встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як
		1) наявність факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
		2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, у чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
		3) наявність повноважень на прийняття рішення;
		4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.
		Без наявності хоча б одного із зазначених фактів із цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов`язковому порядку має бути відображено як у протоколі про правопорушення, пов`язане з корупцією, так і у судовому рішенні.
		При цьому, конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
		Вирішуючи вищенаведені питання, з огляду на повноваження ОСОБА_1 , суд зазначає, що відповідно до ч. 2, 4 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано.
		Тобто, ОСОБА_1 повинен був взяти участь у голосуванні на пленарному засіданні ХХХVІ сесії Криворізької міської ради VІІ скликання від 27.06.2018 року щодо голосування по питанню №40 порядку денного - проект рішення «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендною плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році», а його дії були спрямовані на реалізацію представницького обов`язку як депутата місцевої ради.
		Так, за результатами голосування 27.06.2018 року було прийняте рішення Криворізької міської ради за №2816 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році», як колегіального органу, а не особисто депутатом Криворізької міської ради  Логачова А.І.
		Перевіряючи наявність приватного інтересу зі сторони ОСОБА_1 , суд зазначає, що ОСОБА_1 дійсно перебував на момент голосування ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», та він отримував і отримує свою заробітну плату саме в ПО ПМГУ ПРАТ «Інгулецький ГЗК», яка ніяким чином не залежить і не підпорядковується, а ні ПАТ «Інгулецький ГЗК», а ні ТОВ «Метінвест Холдинг». Первинна профспілкова організація ПАТ «Інгулецький ГЗК» не була суб`єктом стосовно якого проводилось голосування з питання «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році». Більш того, в вищезазначеному Регламенті взагалі не згадується, а ні про ПО ПМГУ ПРАТ «Інгулецький ГЗК», а ні про ТОВ «Метінвест Холдінг».
		Діяльність професійних спілок регламентована Законом України від 15 вересня 1999 року за № 1045-XIV «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» (надалі  Закон № 1045-ХІV), та згідно визначення, що міститься в ст. 1 професійна спілка(профспілка)-добровільна неприбутковагромадська організація,що об`єднуєгромадян,пов`язанихспільними інтересамиза родомїх професійної(трудової)діяльності (навчання); а первинна організація профспілки - добровільне об`єднання членів профспілки, які, як правило, працюють на одному підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності і виду господарювання або у фізичної особи, яка використовує найману працю, або забезпечують себе роботою самостійно, або навчаються в одному закладі освіти;
		Професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки (стаття 2 Закону № 1045-ХІV)
		Відповідно дост.12Закону №1045-ХІV професійні спілки, їх об`єднання у своїй діяльності незалежні від державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій, їм не підзвітні і не підконтрольні. Профспілки самостійно організовують свою діяльність, проводять збори, конференції, з`їзди, засідання утворених ними органів, інші заходи, які не суперечать законодавству. Забороняється втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об`єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та об`єднань.
		Профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси. Свої повноваження первинні профспілкові організації здійснюють через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не створюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів профспілки, який діє в межах прав, наданих цим Законом та статутом профспілки (стаття 37 Закону № 1045-ХІV).
		В той же час форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються в колективному договорі з додержанням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) або територіальними угодами. Якщо колективний договір не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити зазначені питання з профспілковим органом (частина 6 статті 21 Закону № 1045-ХІV).
		З системного аналізу положень ст. ст. 1, 2, 11, 12 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. В структуру заробітної плати входить: основна заробітна плата, яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткова заробітна плата - включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється Верховною Радою України. Мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначаються генеральною угодою. Норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо встановлюютьсяКодексом законівпро працюУкраїни та іншими актами законодавства України. І такі норми є мінімальними державними гарантіями.
		Таким чином, ОСОБА_1 отримував у 2018 році заробітну плату, як голова неприбуткової організації  первинної організації профспілки, а не від підприємства ПрАТ «Інгулецький ГЗК» та не мав будь-якого впливу на порядок формування розміру заробітної плати та її структури щодо працівників ПрАТ «Інгулецький ГЗК», а так само і не має частки у власності даного підприємства. Крім того, доходи ПрАТ «Інгулецький ГЗК» жодним чином не впливають на заробітну плату ОСОБА_1 , а певні ставки податку, які запроваджуються у місті в межах регуляторної діяльності міської ради, прямо не впливають на розмір заробітної плати працівників підприємства, чиї інтереси представляє профспілка, очолювана ОСОБА_1 .
		Стосовно прибутку, який отримав ОСОБА_1 від ПАТ «Інгулецький ГЗК» за угодою цивільно-правового характеру у розмірі 276752 грн. встановлено, що між ОСОБА_1 , як підрядником та ПрАТ «Інгулецький ГЗК» були укладені договори підряду, копії яких було надано захисником в судовому засіданні.
		Відповідно до ст. 837 ЦК України зазначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Відповідно до договорів підряду укладеного із ПАТ «Інгулецький ГЗК» із ОСОБА_1 , у останнього були певні обов`язки за договором, із надання консультаційних послуг, у зв`язку із чим, у ПрАТ «Інгулецький ГЗК» був прямий обов`язок прийняти дані послуги та оплатити їх вартість. Такий обов`язок залежить від умов укладеного договору та не залежить від розміру встановленого для підприємства податку за землю.
		Між тим, з довідок від 06.07.2020 №13630, №14/3629 ПрАТ «Інгулецький ГЗК» слідує, що а ні ОСОБА_1 , а ні його дружина ОСОБА_3 станом на 06.07.2020 року не є акціонерами ПрАТ «Інгулецький ГЗК», їх акції було викуплено на вимогу власника домінуючого контрольного пакета Товариства. Виконання процедур, пов`язаних з обов`язковим продажем простих акцій Товариства акціонерами на вимогу особи (осіб, що діють спільно), яка є власником домінуючого контрольного пакета акцій, згідно з листом ПАТ «НДУ» № 1725 від 12.04.2018 року, завершено 12.04.2018 року.
		Встановлено, що ПрАТ «Інгулецький ГЗК» та ПО ПМГУ ПРАТ «Інгулецький ГЗК» - це дві окремі самостійні юридичні особи, якідіютьза власними установчими документами, статутами. Вони мають різні коди ЄДРПОУ, знаходяться за різними юридичними адресами, мають різну організаційно-правову форму діяльності, здійснюють свою діяльність самостійно, незалежно одне від одного.
		На підставі викладеного, суд вважає, що приватний інтерес у ОСОБА_1 під час голосування 27.06.2020 року за проект рішення«Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендною плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році» відсутній.
		Матеріали адміністративної справи, зовсім не містять відомостей про факти, якими підтверджується, що розмір винагороди ОСОБА_1 , залежить від діяльності ПрАТ «Інгулецький ГЗК», або прибутку вказаного підприємства. Не доведено також факту отримання преміювання чи сплати винагороди з підстав зменшення обсягу орендної плати чи ставки податку на землю для підприємства, або та обставина, що ставки земельного податку у місті Кривий Ріг напряму збільшать обсяг доходу (заробітної плати) працівників ПрАТ «Інгулецький ГЗК», які є членами профспілки, та інтереси яких у передбачених законом випадках захищає профспілка.
		Вищенаведене свідчить про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення не визначено іншого, не убачається наявність приватного інтересу та відсутні посилання на факти, що приватний інтерес суперечить службовим чи представницьким повноваженням і така суперечність реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій, саме ОСОБА_1 .
		Судом також досліджено у судовому засіданні рішення Криворізької міської ради від 27.06.2018 року за №2816 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році», яке в подальшому було оскаржено в порядку Кодексу адміністративного судочинства України .
		Зі змісту цього рішення вбачається, що воно знеособлене, тобто не містить конкретних юридичних чи фізичних осіб, на користь яких воно ухвалюється. Крім того, вказане рішення є регуляторним актом, дія якого розповсюджується на адміністративну територію міста і стосується невизначеного кола осіб, окремі положення рішення спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, оскільки визначають нові розміри ставок земельного податку та розміри орендної плати на території міста Кривого Рогу, одночасно скасовуючи відповідні ставки земельного податку та орендної плати, що діяли до прийняття цього рішення.
		Суд зазначає, що голосування за рішення, яке стосуються невизначного кола фізичних та юридичних осіб, є знеособленими, тобто без чіткого визначення ідентифікаційних даних фізичних осіб або реквізитів конкретних юридичних осіб (назв, кодів ЄДРПОУ тощо), не може безумовно свідчити про наявність приватного інтересу як складової конфлікту інтересів.
		Зважаючи на те, що рішення Криворізької міської ради від 27.06.2018 року за №2816 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році» прийнято колегіально, а голосування окремою особою само по собі не могло вплинути на результати голосування, відсутні обставини, які б давали підстави стверджувати про наявність в діях особи реального конфлікту інтересів, а отже вчинення правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.
		Будь-яких доказів, які б свідчили про те, що голос ОСОБА_1 був вирішальним при голосуванні, як робиться припущення в протоколах, також судом не встановлено
		Таким чином, оскільки складова частини реального конфлікту інтересів «приватний інтерес» відсутній, то і реальний конфлікт інтересів при голосуванніза проект рішення «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році» у ОСОБА_1 відсутній,що саме виключає його відповідальність за ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП.
		Додатково суд зазначає, що аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону «Про запобігання корупції» свідчить, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, щопри потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересуособи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді якпри реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи таїї службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
		Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
		Щодо посилання сторони обвинувачення як на преюдицію на рішенняДніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року у справі № 160/9207/18за адміністративним позовом ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Криворізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, згідно з яким визнано протиправним та нечинним рішення Криворізької міської ради від 27.06.2018р. №2816 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році», та на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2019 року у справі № 160/9207/18, якимрішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 березня 2019 року у цій же справі залишено без змін суд зазначає наступне.
		Так вказаними рішенням дійсно скасовано рішення № 2816 за прийняття якого голосував ОСОБА_1 27.06.2018 року. Зі змісту мотивувальної частини рішень вбачається, що підставами для скасування регуляторного акту органу місцевого самоврядування слугували:
		- «аналіз регуляторного впливу, підготовлений до проекту оскаржуваного рішення, не відповідає вимогам закону, що свідчить про необґрунтованість оскаржуваного рішення та його невідповідність вимогам Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»»;.
		- «по відношенню до позивача оскаржуваним рішенням відповідач допустив дискримінацію за майновим станом, що не відповідає податковому законодавству та не спрямовано на забезпечення справедливого балансу інтересів держави та платника податків»;
		- «недотримання відповідачем норм Закону України «Про Антимонопольний комітет України» при прийнятті Рішення №2816, оскільки рішення не було погоджено органами Антимонопольного комітету України у порядку, визначеною частиною 4 ст.20 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»».
		Крім того, адміністративний суд зазначив на порушення при прийнятті Рішення №2816 норм Закону України «Про запобігання корупції», а згідно з ч. 1 ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти, прийняті з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку.
		Дніпропетровським окружним адміністративним судом з щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017р. та витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено, що декілька депутатів Криворізької міської ради, які голосували «за» оскаржуване рішення №2618, займають посади в гірничих підприємствах, які ведуть господарську діяльність на території м. Кривий Ріг, зокрема: ОСОБА_1 , голова первинної організації профспілки металургів і гірняків України ПрАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат».
		З мотивувальної частини цитованого рішення також вбачається, що у зазначених у рішенні депутатів, у тому числі ОСОБА_1 під час голосування міг бути інтерес у прийнятті саме такого рішення Криворізькою міською радою, яке б вело до залишення на рівні минулого року чи зменшення податкових платежів відповідних комбінатів.
		Разом із тим, рішенням адміністративного суду встановлено наявність у депутатівпотенційного конфлікту інтересів.
		Однак, відповідальність за ст. 172-7 КУпАП настає у разінеповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів , тавчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Зі змісту розділу 1.4 Методичних рекомендацій з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, викладених у рішенні Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017 року № 839 НАЗК, зазначається, що загальні засади відповідальності за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення визначено у частині першій статті 65 Закону, якою передбачено, що за вчинення їх осіб, зазначених у частині першій статті 3 цього Закону, притягають до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
		При цьому, за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів встановлено такі види відповідальності: дисциплінарну відповідальність за: неповідомлення про потенційний конфлікт інтересів (може застосовуватися в залежності від конкретних обставин вчинення проступку та ступені вини особи).
		Адміністративна відповідальність передбачена за неповідомлення про реальний конфлікт інтересів та/або вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
		Дослідивши та проаналізувавши усі наявні в справі докази, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складів правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, за обставин, викладених як у протоколах про адміністративні правопорушення, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винним у вчиненні цих правопорушень під час розгляду справи встановлено не було. Сукупність зібраних та проаналізованих у справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 дій, направлених на порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів (не повідомлення про наявність реального конфлікту інтересів та прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів).
		Встановлення судом адміністративної юрисдикції при розгляді справи про оскарження регуляторного акту органу місцевого самоврядування, в прийнятті якого ОСОБА_1 приймав участь, порушень вимог закону України «Про запобігання корупції» та голосування окремих депутатів за наявності потенційного конфлікту автоматично не свідчить про наявність реального конфлікту інтересів, зокрема у ОСОБА_1 який не являється працівником підприємств металургійного комплексу, а входить до складу незалежної профспілкової організації.
		Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
		Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
		Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
		З огляду на наведене суддя приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч.2 ст.172-7 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення згідно із п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, ст.172-7, 245, 247, 251, 252, 279, 280, 283, 284 КУпАП, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Провадження у справі про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною 1 статті 172-7 КУпАП та частиною 2 статті 172-7 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.
		Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення, до Дніпровського апеляційного, шляхом подання скарги через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу.
		 
		Суддя: О. В. Хлистуненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...