Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/9733/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу забезпечення функціонування органів прокуратури, адвокатури, нотаріату та юстиції (крім категорій 107000000), зокрема у сфері.
Надіслано для оприлюднення: 01.10.2020. Зареєстровано: 02.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2020.
Дата набрання законної сили: 30.09.2020
Номер судового провадження: К/9901/20250/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 вересня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 640/9733/20
		адміністративне провадження № К/9901/20250/20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Єресько Л.О.,
		суддів: Загороднюка А.Г., Калашнікової О.В.,
		розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 640/9733/20
		за позовом ОСОБА_1 до Печерського районного суду міста Києва, голови Печерського районного суду міста Києва Козлова Руслана Юрійовича про визнання протиправними та нечинними «Засад про використання автоматизованої системи документообігу Печерського районного суду міста Києва» в частині, визнання протиправним та скасування розпорядження
		за касаційною скаргою адвоката Ільченка Дмитра Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 
		на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2020 року, постановлену суддею Вовк П.В.
		та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді - Коротких А.Ю., суддів Сорочка Є.О. та Чаку Є.В.,
		 
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
		1. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва через систему «Електронний суд» із позовом (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Печерського районного суду міста Києва (далі - відповідач 1), голови Печерського районного суду міста Києва Козлова Руслана Юрійовича (далі - відповідач 2), де просив:
		1.1. визнати протиправним та нечинним друге речення третього абзацу пункту 2.3.10 Засад використання автоматизованої системи документообігу Печерського районного суду міста Києва, затверджених Рішенням зборів суддів Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2019 року;
		1.2. визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Печерського районного суду міста Києва № 590-з/2019 від 19 листопада 2019 року.
		2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Засади використання автоматизованої системи документообігу Печерського районного суду міста Києва затверджені рішенням зборів Печерського районного суду міста Києва від 25 вересня 2019 року (далі - Засади) суперечать вимогам Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Оскільки чинний графік чергувань слідчих суддів, затверджений розпорядженням голови Печерського районного суду міста Києва  від 19.11.2019 № 590-3/2019 винесено на підставі незаконного, на думку позивача, підпункту 2.3.10. Засад, вказане розпорядження підлягає скасуванню.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		3. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2020 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року, відмовлено у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Печерського районного суду міста Києва, голови Печерського районного суду міста Києва Козлова Руслана Юрійовича про визнання протиправними та нечинними «Засад про використання автоматизованої системи документообігу Печерського районного суду міста Києва» в частині, визнання протиправним та скасування розпорядження.
		4. Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції, із висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що встановлена правова природа діяльності органу суддівського самоврядування унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання незаконним та скасування його рішення, а тому вказаний позов не може розглядатися в судах. Отже, у цій справі поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» щодо заявлених позивачем вимог слід тлумачити як поняття, що стосується спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а також спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду. А тому зазначені вище вимоги не можуть бути вирішені в судах жодної юрисдикції.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
		5. 12 серпня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга адвоката Ільченка Дмитра Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2020 року про відмову у відкритті провадження та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року у справі № 640/9733/20, в якій просив скасувати вказані судові рішення з підстав неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права та направити справу для продовження розгляду.
		6. Касаційну скаргу вмотивовано тим, що у касаційній скарзі порушено фундаментальне питання розмежування адміністративної юрисдикції: чи може бути оскаржене розпорядження голови суду, якщо воно видано із посиланням на рішення органу суддівського самоврядування. Вказують, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у відкритті провадження щодо оскарження розпорядження голови суду є  не обґрунтованими.
		7. Ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційної скаргою адвоката Ільченка Дмитра Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2020 року про відмову у відкритті провадження та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року у справі № 640/9733/20.
		8. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 16 вересня 2020 року закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
		Позиція інших учасників справи 
		9. Від відповідача голови Печерського районного суду міста Києва Козлова Руслана Юрійовича 15 вересня 2020 року надійшов відзив на касаційну скаргу, де він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги повністю, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. 
		10. Від відповідача Печерського районного суду міста 21 вересня 2020 року надійшов відзив на касаційну скаргу, де останній також просить відмовити у задоволенні касаційної скарги повністю, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін. 
		Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи 
		11. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
		12. Відповідно до ухвали Верховного Суду від 01 вересня 2020 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема, пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України.
		13. Відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
		14. Пунктом 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
		15. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
		16. Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
		17. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		18. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
		19. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до рішення зборів суддів Печерського районного суду міста Києва від 12 березня 2020 року, слідчими суддями є всі судді, згідно штатного розпису, які здійснюють чергування з розгляду всіх видів клопотань органів досудового розслідування та інших учасників кримінального провадження згідно затвердженого головою суду графіку у відповідності до положень "Засад використання автоматизованої системи документообігу Печерського районного суду міста Києва", затверджених Рішенням зборів суддів Печерського районного суду міста Києва 25 вересня 2019 року.
		21. У цій справі предметом позову є друге речення третього абзацу пункту 2.3.10 «Засад використання автоматизованої системи документообігу суду Печерського районного суду м. Києва», затверджених Рішенням зборів суддів Печерського районного суду міста Києва 25 вересня 2019 року (далі - Засади) та наказ голови Печерського районного суду міста Києва № 590-3/2019 від 19 листопада 2019 року.
		22. Як слідує зі змісту оскаржуваного підпункту 2.3.10 пункту 2.3 розділу ІІ Засад збори суддів мають право запроваджувати спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій судових справ. Спеціалізація суддів та слідчих суддів з розгляду конкретних категорій судових справ визначена рішеннями зборів суддів. Спеціалізація слідчих суддів з розгляду клопотань органів досудового розслідування та інших учасників кримінального провадження, відводів (самовідводів) слідчого судді та учасників кримінального провадження визначена за принципом чергування в робочі дні відповідно до затвердженого графіку.
		23. Наказом голови суду № 84-з/2020 від 19 лютого 2020 року внесено зміни до графіку чергувань слідчих суддів з розгляду всіх видів клопотань органів досудового розслідування та інших учасників кримінального провадження на лютий, березень та квітень 2020 року, у тому числі, який затверджено наказом голови суду № 590-з/2019 від 19 листопада 2019 року (далі - наказ № 590-3/2019).
		24. Так, згідно вищевказаного наказу, черговими слідчими суддями у квітні 2020 року є: Білоцерківець О.А. , Соколов О.М. , Писанець В.А., Ільєва Т.Г., Волкова С.Я. , дні чергування - 06 квітня, 10 квітня, 16 квітня, 23 квітня, 29 квітня;
		Смик С.І. , Остапчук Т.В. , Григоренко І.В. , Бусик О.Л. , дні чергування - 01 квітня, 07 квітня, 13 квітня, 17 квітня, 24 квітня, 30 квітня;
		Литвинова І.В. , Карабань В.М. , Підпалий В.В. , Вовк С.В. , Константінова К.Е. , дні чергування - 02 квітня, 08 квітня, 14 квітня, 21 квітня, 27 квітня;
		Батрин О.В. , Новак Р.В. , Матійчук Г.О. , Бортницька В.В. , Шапутько С.В. , дні чергування - 03 квітня, 09 квітня, 15 квітня, 22 квітня, 28 квітня.
		25.  ОСОБА_1 , є підозрюваним у кримінальному провадженні № 22019000000000215, досудове розслідування якого здійснює Головне слідче управління СБУ у місті Києві та Київській області. Відповідно, всі клопотання на стадії досудового розслідування подаються до Печерського районного суду міста Києва.
		26. У березні 2020 року органом досудового розслідування до Печерського районного суду міста Києва було подано клопотання про продовження строку досудового розслідування. Захисники позивача, ознайомившись із звітом про автоматизований розподіл справи, встановили, що у розподілі справи із двадцяти слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва брали участь лише три судді. З підстав зазначеного адвокати позивача подали заяву про відвід, яка була відхилена із посиланням на «Засади використання автоматизованої системи документообігу суду».
		27. Відповідно до пунктів 3, 4 статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII (далі також - Закон 1402-VIII) у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом.
		28. Приписами статті 47 Прикінцевих та перехідних положень розділу ХІІ Закону 1402-VIII встановлено, що до початку функціонування Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду.
		29. Згідно зі статтею 133 Закону 1402-VIII Рада суддів України є вищим органом суддівського самоврядування та діє як виконавчий орган з`їзду суддів України.
		30. Частиною восьмою статті 133 Закону 1402-VIII визначено, зокрема, що Рада суддів України розробляє та організовує виконання заходів щодо забезпечення незалежності судів і суддів, поліпшення стану організаційного забезпечення діяльності судів та здійснює інші повноваження, визначені законом.
		31. Положення про автоматизовану систему документообігу суду затверджено Рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (далі - Положення).
		32. Рішенням Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 внесено зміни до рішення Ради суддів України від 02 березня 2018 року №17, виклавши його в наступній редакції: до підключення до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, використання яких є обов`язковим для його роботи: 
		32.1. в судах застосовуються норми Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції, затвердженій рішенням Ради суддів України від 15.09.2016, та Засади використання автоматизованої системи документообігу суду, затверджені рішенням зборів суддів відповідного суду;
		32.2. повністю зберігаються повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями, у тому числі щодо в частині затвердження засад використання автоматизованої системи документообігу суду.
		33. Рішенням зборів суддів Печерського районного суду міста Києва 25 вересня 2019 року було затверджено «Засади використання автоматизованої системи документообігу суду Печерського районного суду м. Києва», які регламентуються Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим Рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 15 вересня 2016 року № 58).
		34. Відповідно до пункту 2.3 розділу ІІ Засад встановлено повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями.
		35. Таким чином, прийняття «Засад використання автоматизованої системи документообігу суду Печерського районного суду м. Києва» є виключними повноваженнями зборів суддів Печерського районного суду міста Києва.
		36. Положеннями частини першої статті 24 Закону 1402-VIII визначено повноваження голови суду до яких, зокрема, віднесено забезпечення виконання рішення зборів суддів місцевого суду.
		37. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 804/4177/17 сформулювала правовий висновок відповідно до якого збори суддів відповідного суду, які обговорюють питання внутрішньої діяльності суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань, не є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України. Встановлена правова природа діяльності органу суддівського самоврядування унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання незаконним та скасування його рішення, а тому вказаний позов не може розглядатися в судах. Отже, суд адміністративної юрисдикції не має компетенції щодо розгляду такого спору з огляду на те, що відповідні скарги розглядаються самим органом суддівського самоврядування згідно із Законом № 1402-VIII та внутрішнім актом, який регламентує діяльність такого органу.
		38. Статтею 130-1 Конституції України визначено, що для захисту професійних інтересів суддів та вирішення питань внутрішньої діяльності судів відповідно до закону діє суддівське самоврядування.
		39. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII. 
		40. Положеннями частин першої, четвертої статті 126 Закону 1402-VIII визначено, що суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями та визначено перелік питань, вирішення яких є завданням суддівського самоврядування.
		41. За приписами статті 127 Закону 1402-VIII, організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, Рада суддів України, з`їзд суддів України.
		42. Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через: 1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду (а у передбачених цим Законом випадках - апеляційної палати вищого спеціалізованого суду), Пленум Верховного Суду; 2) Раду суддів України; 3) з`їзд суддів України.
		43. Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом та іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з Конституцією України та цим Законом.
		44. Збори суддів - зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань (частина перша статті 128 Закону 1402-VIII).
		45.При цьому, відповідно до частини п`ятої статті 128 Закону 1402-VIII, збори суддів: 1) обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, що є обов`язковими для суддів та працівників цього суду; 2) визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ; 3) визначають рівень навантаження на суддів відповідного суду з урахуванням виконання ними адміністративних або інших обов`язків; 4) заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади в цьому суді, та керівника апарату суду; 5) звертаються з поданням про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката, прокурора, посадової особи органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за вчинення дій або бездіяльності, що порушують гарантії незалежності суду та судді; 6) здійснюють інші повноваження, визначені цим Законом.
		46.  Отже, положення Засад та Наказ № 590-3/2019, які оскаржує позивач стосуються внутрішньої організаційної діяльності суду. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, врахував і застосував при вирішенні цієї справи висновки Великої Палати Верховного Суду щодо оскарження рішення зборів суддів, викладені у постанові 20 березня 2019 року у справі № 804/4177/17.
		47. Виходячи з аналізу правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та доводів касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для відступу від правової позиції Великої Палати Верховного Суду сформульованої у постанові 20 березня 2019 року у справі № 804/4177/17.
		48. Аналогічну правову позицію щодо неможливості розгляду в судах спорів щодо оскарження рішення зборів суддів Верховний Суд виклав у постанові від 28 лютого 2020 року у справі № 816/905/17. 
		49. Таким чином, рішення судів попередніх інстанцій відповідають правовій позиції  Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові 20 березня 2019 року у справі № 804/4177/17, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.
		50. Щодо доводів скаржника про поширення юрисдикції адміністративних судів на правовідносини щодо оскарження актів голови районного суду як суб`єкта владних повноважень, незалежно від того, чи посилається у своєму розпорядженні суб`єкт владних повноважень на рішення зборів суддів,  колегія суддів зазначає наступне.
		51. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ця вимога про визнання протиправним та скасування наказу голови Печерського районного суду міста Києва №590-з/2019 від 19 листопада 2019 року, яким затверджено графік чергувань слідчих суддів Печерського районного суду міста Києва з розгляду всіх видів клопотань органів досудового розслідування та інших учасників кримінального провадження є похідною вимогою від вимоги щодо скасування рішення зборів суддів Печерського районного суду міста Києва 25 вересня 2019 року, оскільки його фактично прийнято на виконання вимог таких Засад. В даному випадку голова суду не здійснював відносно позивача владні управлінські функції.
		52. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції оскільки оскаржуваний наказ № 590-3/2019 прийнято на підставі повноважень наданих голові суду частиною першою статті 24 Закону 1402-VIII та оспорюваних положень Засад з метою належної організації роботи суду, а основною підставою позову є незгода позивача саме з вказаними положеннями «Засад використання автоматизованої системи документообігу суду Печерського районного суду м. Києва».
		53. При цьому, необхідно заначити, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед учасників справи суб`єкта владних повноважень, але й здійснення ним у відповідних відносинах владних управлінських функцій. Останні необхідно розуміти як напрямки діяльності суб`єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи Законами України завдань і обов`язків.
		54. Затвердження графіку чергувань та списку чергових слідчих суддів наказом голови Печерського районного суду міста Києва, який оскаржує позивач, не є владною управлінською діяльністю, яка створює безпосередньо для нього будь-які правові наслідки, а тому ці правовідносини не можуть створювати публічно-правовий спір, який віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
		55. Посилання скаржника на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 820/4495/18 та від 17 січня 2019 року № 823/1378/17 є безпідставними, оскільки правовідносини у цій справі не є подібними до правовідносин у справах № 820/4495/18 та № 823/1378/17.
		56. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Основний критерій, без якого неможливо встановити подібність правовідносин, є змістовний. Мова йде про права й обов`язки суб`єктів. 
		57. Спір, що виник між сторонами у справах № 820/4495/18 та № 823/1378/17, стосується призначення, звільнення судді з посади та відповідно предметом оскарження є накази голови суду про відрахування судді зі штату та про вступ до виконання обов`язків судді. 
		58. Натомість у цій справі предметом оскарження є підпункт 2.3.10 Засад та прийнятий на їх виконання наказ голови суду.
		59. Отже, правовідносини в обох справах не є тотожними за суб`єктним, об`єктним і змістовним критеріями. 
		60. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої та апеляційної інстанції про те, що спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
		61. Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач фактично незгоден із визначенням слідчого судді для розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування у справі, учасником якої є позивач, і як наслідок вважає незаконним підпункт 2.3.10. Засад на підставі якого визначається спеціалізація слідчих суддів з розгляду клопотань за принципом чергування та прийнятий на його виконання наказ № 590-3/2019 про встановлення графіку чергування слідчих суддів. Оскаржуваним підпунктом Засад, на думку скаржника, порушено його право на розгляд клопотань у його справі належними суддями. 
		62. З цього приводу, колегія суддів зазначає, що оцінка незгоді особи із визначенням слідчого судді для розгляду клопотання про продовження строку розслідування, може бути надана в межах порядку, визначеного кримінальним процесуальним законом, в тому числі позивач не позбавлений права заявити відвід слідчому судді, якщо вважатиме, що мало місце порушення порядку визначення слідчого судді для розгляду конкретного процесуального питання. 
		63. У разі, якщо позивач вважає, що суд допустив порушення норм права під час розгляду його справи, він має можливість оскаржити ухвалені судові рішення у цій справі до судів вищих (апеляційної чи касаційної) інстанцій у порядку та з підстав, зокрема і з підстав незгоди з визначеним складом суду для розгляду заяв і клопотань у його справі, визначених у відповідному процесуальному законі.
		64. Вчинені суддею (судом) процесуальні дії з розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення,  якщо позивач вважатиме, що такі дії чи рішення призвели до порушення судом норм матеріального чи процесуального права, можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони вчиняються чи ухвалюються.
		 
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		65. За таких умов, колегія суддів, перевіряючи законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, приходить до висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій, ухвалили судові рішення з додержанням норм процесуального права.
		66. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		67. На підставі викладеного, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка та під час розгляду справи суди не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій відсутні.
		68. Оскільки висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні, то касаційну скаргу адвоката Ільченка Дмитра Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		69. З огляду на результат касаційного розгляду у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу адвоката Ільченка Дмитра Олеговича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
		2. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 травня 2020 року про відмову у відкритті провадження та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2020 року у справі № 640/9733/20 - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		СуддіЛ.О. Єресько  А.Г. Загороднюк  О.В.Калашнікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...