Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 615/56/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 01.10.2020. Зареєстровано: 02.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2020.
Дата набрання законної сили: 31.10.2020
Номер судового провадження: 1-кп/615/38/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220240000165

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 615/56/19
		Провадження № 1-кп/615/38/20
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		30 вересня 2020 року                                    м. Валки
		 
		 
		Валківський районний суд Харківської області в складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		секретарясудового засідання  ОСОБА_2 , помічника судді  ОСОБА_3 ,
		розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області кримінальне провадження про обвинувачення 
		    ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Сидоренкове Валківськогорайону Харківськоїобласті,українця,громадянина України,з середньоюспеціальною освітою,не одруженого,що маєна утриманнінеповнолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює водієм фірми «ОНУР ТААХХУТ», не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, 
		 
		за участю прокурора  ОСОБА_6 ,
		потерпілих  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		цивільного позивача  ОСОБА_10 ,
		та їх представника  ОСОБА_11 ,    
		представника цивільного відповідача  ОСОБА_12 , 
		обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		 
		            встановив:
		 
		24.03.2018 року приблизно о 12:00 год.  ОСОБА_4 керував технічно справним автомобілем «KRASZ G2BSFX», д.н.з. НОМЕР_1 , на якому рухався по автодорозі «Краснокутськ-Старий Мерчик» з боку смт. Старий Мерчик у напрямку автодороги «Київ-Харків-Довжанський» на території Валківського району Харківської області.
		Під час руху в районі електроопори №70 ОСОБА_4 , перебуваючи у стані стомлення, заснув за кермом та втратив контроль над автомобілем, чим порушив вимоги п.2.9б ПДР України, згідно з якими водієві забороняється керувати т/з, зокрема, у стані стомлення. 
		Втративши контроль над керуванням автомобіля, ОСОБА_4 допустив виїзд автомобіля «KRASZ G2BSFX» на зустрічну смугу руху, чим грубо порушив вимоги п.п.10.1,12.1 ПДР України, а саме: 
		п.10.1 перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
		п.12.1 під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним,
		внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_10 .
		В результаті дорожньо-транспортної події пасажирам автомобіля «Hyundai Tucson» завдано тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості, а саме:
		ОСОБА_7  закритий уламковий перелом нижньої третини діафіза лівої стегнової кістки; закритий перелом верхньої третини діафіза лівої малогомілкової кістки; закритий дрібноуламковий поперечний перелом середньої третини діафіза лівої великогомілкової кістки:
		ОСОБА_8  закритий перелом правої променевої кістки в типовому місці із зсувом; багато уламковий перелом лівої стегнової кістки на межі нижньої і середньої третини діафіза:
		ОСОБА_13  садна тім`яної області; закритий перелом лівої променевої кістки в типовому місці; закритий перелом лівої ліктьової кістки на межі середньої і нижньої третини діафіза; внутрішньо суглобовий перелом зовнішнього виростка лівої великогомілкової кістки.
		Порушення ОСОБА_4 ПДР України, які знаходяться в причинному зв`язку з подією виразились у тому, що перед зміною напрямку руху він не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху і під час руху обрав невідповідну обстановці швидкість та прийоми керування т/з, чим допустив виїзд автомобіля «KRASZ G2BSFX» на зустрічну смугу руху, що призвело до зіткнення з автомобілем «Hyundai Tucson», в результаті чого пасажирам автомобіля «Hyundai Tucson» завдано тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість та цивільні позови потерпілих визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення. 
		Пояснив, що категорію С на право керування т/з отримав більше двох років, з 16.03.2018 року був офіційно прийнятий водієм ТДВ «Салтівський хлібзавод». В його повноваження входило возити хліб до смт. Красний Кут з 23:00 год. або до смт. Мерефа з 24:00 год. В цей період як раз прийшов з армії та не відпочивши, пішов працювати, взяв побільше роботи, щоб заробити грошей, тому не розрахував сили. Працював водієм в нічну зміну протягом тижня, тиждень  відпочинку. 24.03.2018 року, коли сталося ДТП, як раз було за 2-3 дні до закінчення зміни. На даному маршруті більше 25-ти торгових точок в смт. Красний Кут та наближених селах, тобто розвозив хліб цілу ніч з 23:00 год., залишалося 1 точка в с. Шарівка. Через втому, не висипання, увімкнену пічку, коли піднімався на гірку в смт. Старий Мерчик, почало сходити сонце, тому задрімав. Коли розплющив очі, побачив, що автомобіль вже стоїть на зустрічній смузі разом із автомобілем потерпілих. Його автомобіль під час руху відкинув легковий автомобіль потерпілих на узбіччя зустрічного напрямку по інерції. Обидва авто були побиті. Не гальмував, так як спав. Не міг вилізти з авто через водійські двері, тому вилазив через пасажирські. Бачив, як потерпілі витягували один одного із авто, після чого приїхала швидка.
		Не мав можливості надавати матеріальну допомогу потерпілим на лікування через скрутне матеріальне становище, так як за місяць до трагедії батько переніс інсульт, сестрі 18 років, сплачує аліменти на утримання неповнолітньої доньки в розмірі всіх доходів, крім зарплати в сумі 5000 грн., інших доходів не має. 
		Вказав, що автомобіль, яким він керував належить ТДВ «Салтівський хлібзавод», техогляд та медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проходив кожного разу перед виїздом. В даному випадку керував автомобілем на підставі путьового листа. Звільнився з роботи в серпні 2019 року. Посвідчення водія вилучили після аварії, але через місяць повернули, так як єдиний заробіток, в подальшому влаштувався водієм до фірми «ОНУР ТААХХУТ». 
		Потерпілі, кожний окремо, підтвердили викладені обставини обвинувачення, просять суд не позбавляти обвинуваченого водійських прав. Вказали, що ОСОБА_7 сиділа на задньому сидінні за пасажирським сидінням, поряд із братом ОСОБА_8 , автомобілем керував син ОСОБА_10 , поряд якого на пасажирському передньому сидінні знаходився син ОСОБА_9 . Рухалися з м. Харків на радгосп «Червона Нива» на поминальні свята. Водій та власник автомобіля не надали допомогу, пов`язану з витратами на лікування. Страхова компанія відшкодувала витрати на лікування та сплатила моральну шкоду в зв`язку із встановленням потерпілим інвалідності відповідної групи. 
		ОСОБА_7 пояснила, що дрімала, тому не бачила подій, проснулася після удару та почала кричати, так як переднє сидіння переламало ноги в двох місцях та тазостегновий суглоб, що потребує тривалого лікування. 
		ОСОБА_8 пояснив, що нічого не бачив, так як сидів за водійським сидінням. Наполягав, що був пристебнутий ременем безпеки, тому після удару кинуло через ремені у стойку водія, де під вагою свого тіла зламалася рука і нога, потім відкинуло назад в крісло. Швидкість була не велика, удар прийшовся у водійську сторону. ОСОБА_10 допоміг всім вилізти, а інші отримали також тілесні ушкодження, через які не могли рухатися. Звернув увагу, що була гарна погода, на узбіччі лежав сніг, дорога асфальтна прочищена. 
		ОСОБА_9 підтвердив, що дійсно був сонячний день, нікуди не квапились, рухалися на автомобілі зі швидкістю 40 км/год. Оскільки сидів на передньому пасажирському сидінні, побачив, як Газель на великій швидкості різко з`їхала на їхню смугу руху, тому неможливо було щось зробити. Удар прийшовся в сторону водія. Зазначив, що був не пристебнутий ременем безпеки, так як рухалися з невеликою швидкістю. Після удару Газель ще декілька хвилин тягнула їх автомобіль в кювет. Коли автомобіль зупинився, в стані ефекту відкрив двері, але ноги не відчув та відразу упав в сніг на узбіччі. Дорожнє покриття було сухе. 
		ОСОБА_10 пояснив, що має водійський стаж 15 років. В той день була сонячна погода, рухався зі швидкістю 50 км/год., після удару автомобілів відмітка на спідометрі зупинилася на 38 км/год. Дорожня ситуація була звичайна, коли Газель різко протягом секунди виїхала на його смугу руху, встиг лише загальмувати. Швидкість Газелі приблизно 70 км/год., але через велику масу автомобіля фактично зніс його автомобіль в кювет. Особисто не постраждав в результаті ДТП, надавав допомогу пасажирам. 
		Враховуючи, що показання обвинуваченого  ОСОБА_4 послідовні, об`єктивні, що він визнав свою винуватість та розмір цивільного позову повністю, щиро розкаявся, правильно розуміючи зміст та значення цих обставин, відмовився від дослідження доказів добровільно, проти чого інші учасники судового провадження не заперечували, дослідження в судовому засіданні інших доказів у кримінальному провадженні на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнано недоцільним. 
		Дії  ОСОБА_4 , які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілим  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , суд кваліфікує за ч.1 ст.286 КК України.
		При призначенні виду та міри покарання, суд, виходячи з вимог ст.65 КК України, з метою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових правопорушень враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. 
		Суд приймає до уваги, що обвинувачений вчинив злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до не тяжких злочинів, суб`єктивна сторона якого характеризується необережною формою вини, враховуючи характер відношення обвинуваченого до наслідків вчиненого. 
		Досліджені дані про особу ОСОБА_4 вказують на те, що він має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно. Проживає з батьками та рідною сестрою, з якими в хороших родинних відносинах. Не одружений, але має на утриманні неповнолітню доньку, на користь якої сплачує аліменти, що свідчить про міцність соціальних зв`язків. Офіційно працевлаштований, за час роботи характеризується позитивно, до виконання посадових повноважень водія відноситься відповідально, доган і стягнень не має. На робочій машині аварій та порушень ПДР України не допускає, здійснює експлуатацію т/з високопродуктивно і економічно. Завжди тактовний, ввічливий і уважний. На обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не судимий, з 06.10.2016 року прийнятий на військовий облік військовозобов`язаних Валківського РВК, проходив військову строкову службу. 
		Згідно висновку органу з питань пробації з урахуванням інформації, що характеризує особистість обвинуваченого та його спосіб життя,  ОСОБА_4 має низький ступінь ризику як повторного вчинення кримінального правопорушення, так і небезпеки для суспільства, тому його виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. 
		Таким чином,встановлені судомобставини кримінальногопровадження,досліджені судомдані проособу обвинуваченого,з урахуваннямйого відношеннядо наслідківвчинення злочинута поведінкипід часдосудового розслідуваннята судовогорозгляду свідчатьпро наміривиправитися тане становитьсуттєвої небезпекидля суспільства.   
		В якості обставин, які пом`якшують покарання, у відповідності до положень ст.66 КК України суд враховує визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. 
		Обставин, які б обтяжували обвинуваченому покарання, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено. 
		З огляду на викладене, враховуючи прохання потерпілих, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.1 ст.286 КК України без позбавлення права керування транспортними засобами. 
		Враховуючи характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів, наведені дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд доходить висновку про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства із застосуванням положень ст.75 КК України, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України. 
		Ухвалою суду від 29.09.2020 року цивільні позови потерпілих та цивільного позивача залишено без розгляду, що не позбавляє їх можливості звернутися з такими позовами в порядку цивільного судочинства. З цих же підстав виключено із переліку учасників судового провадження в якості цивільних відповідачів ТДВ «Салтівський Хлібзавод» та ПрАТ СК «Уніка». 
		Згідно наданої прокурором ухвали слідчого судді від 06.04.2018 року накладено арешт на тимчасово вилучене майно: автомобіль «KRASZ G2BSFX», д.н.з. НОМЕР_1 , та «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування. Ухвалами слідчого судді від 20.07.2018 року та 25.07.2018 року змінено спосіб накладення арешту в частині передачі автомобілів власникам на відповідальне зберігання. 
		В судовому засіданні прокурор просив зняти арешт, накладений ухвалами суду та повернути автомобілі власникам в порядку ст.100 КПК України, проти чого інші учасники не заперечували. 
		За змістом ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. 
		Враховуючи, що в подальшому застосуванні даного заходу відпала потреба суд приходить до висновку про скасування арешту, накладеного ухвалами слідчого судді.
		Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України, ч.9 якої передбачає повернення майна, що було предметом злочину, власнику (законному володільцю).
		При вирішенні питання щодо процесуальних витрат суд приймає до уваги тільки ті витрати, які були пов`язані із залученням експерта, з урахуванням належності, допустимості, достовірності та достатності доказів для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Оскільки стороною обвинувачення доведено про необхідність понесення судових витрат на проведення судової авто технічної експертизи №1147/18 від 06.11.2018 року в сумі 2288 грн., судової транспортно-трасологічної та авто технічної експертизи №13059/26982 від 30.11.2018 року в сумі 10 010 грн., судової транспортно-трасологічної експертизи №13058 від 30.11.2018 року в сумі 7150 грн., судової авто товарознавчої експертизи №23896 від 28.11.2018 року в сумі 4290 грн., обов`язок по відшкодуванню яких, виходячи з положень ст.124 КПК України, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого.
		Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 не застосовувався. Враховуючи обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого і його процесуальну поведінку під час розгляду кримінального провадження, суд не вбачає підстав для застосування відносно нього будь-якого запобіжного заходу через відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373-374, 376 КПК України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 2-х років обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами.
		В силуст.75КК Українивід відбуванняпокарання обвинуваченого ОСОБА_4  в частині основного покарання звільнити з випробуванням строком на 1 рік. 
		На підставіст.76КК Українипокласти на ОСОБА_4  наступні обов`язки:періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації;  повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Речові докази: автомобіль «KRASZ G2BSFX», д.н.з. НОМЕР_1 , та «Hyundai Tucson», д.н.з. НОМЕР_2 , залишити в користуванні власників ТДВ «Салтівський хлібзавод» та ОСОБА_10 .
		Стягнути з ОСОБА_4  судові витрати на загальну суму 23738 грн. на рахунок Державного бюджету України (код доходів: 24060300 Отримувач платежу: УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300 п/рах: UA298999980313050115000020005 Код отримувача (ЄДРПОУ): 37999680 Банк: Казначейство України (ЕАП)).
		Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КК України.
		В іншій частині вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		   Суддя                                            ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...