Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 202/5029/18 : Окремі процесуальні питання; Заява про роз’яснення судового рішення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 02.10.2020.
Дата набрання законної сили: 30.09.2020
Номер судового провадження: 61-19426ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України 
		 
		30 вересня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 202/5029/18
		провадження № 61-19426св19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Бурлакова С. Ю., Зайцева А. Ю., 
		учасники справи:
		заявник  ОСОБА_1 ,
		заінтересовані особи: Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, Антитерористичний центр при Службі безпеки України, Кабінет Міністрів України, Міністерство соціальної політики України, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1  адвоката Завгороднього Олександра Сергійовича на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Куценко Т. Р., Демченко Е. Л., Макарова М. О.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
		Частиною другою розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		За таких обставин розгляд касаційної скарги представника ОСОБА_1  адвоката Завгороднього Олександра Сергійовича на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи: Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, Антитерористичний центр при СБУ, Кабінет Міністрів України, Міністерство соціальної політики України, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України.
		На обґрунтування заяви зазначив, що у період з 2007 по 2014 роки він проходив спеціальну службу на керівних посадах у Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України. 
		10 грудня 2013 року ОСОБА_1 було призначено на посаду заступника Голови Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України. 
		З грудня 2013 року по вересень 2014 року заявник проходив спеціальну службу на посаді заступника Голови Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, мав спеціальне звання полковника Держспецзв`язку. 
		У квітні 2014 року у зв`язку з загостренням військово-політичної ситуації на сході України заявника було відряджено до штабу антитерористичної операції, який знаходився у м. Ізюмі Харківської області, про що свідчать відповідні листи посадових осіб уповноважених органів, нотаріально посвідченні показання свідків. 
		Однак, в подальшому, звернувшись до керівництва Держспецзв`язку з метою оформлення факту перебування у зоні АТО та виконання службового завдання, ОСОБА_1 було відмовлено через неналежно оформлені документи про відрядження. 
		Таким чином, питання надання статусу учасника бойових дій для заявника на даний час не вирішене, та потребує юридичного врегулювання. 
		Заявник вказує, що встановлення факту участі заявника у бойових діях під час проведення антитерористичної операції в складі Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на посаді заступника Голови Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації необхідно для подальшого звернення для отримання статусу учасника бойових дій учасниками антитерористичної операції.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2019 року заявлені вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі та встановлено юридичний факт участі ОСОБА_1 у бойових діях під час проведення антитерористичної операції та виконання службового завдання в складі Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на посаді заступника Голови Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в період з 26 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року.
		Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що заявник підтвердив викладені в заяві обставини належними та допустимими доказами, а також, що у заявника відсутні можливості встановити відповідний факт у порядку передбаченому законодавством України.
		Не погодившись з таким рішенням суду, Адміністрація державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України подала апеляційну скаргу.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року апеляційну скаргу Адміністрації державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України задоволено частково.
		Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 17 квітня 2019 року скасовано.
		Провадження по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Державна служба України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції, Антитерористичний центр при СБУ, Кабінет Міністрів України, Міністерство соціальної політики України, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, про встановлення факту, що має юридичне значення, закрито.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що діючим законодавством передбачено позасудовий порядок встановлення факту участі в бойових діях для отримання відповідного статусу учасника бойових дій, а тому справи про встановлення факту участі у бойових діях не підлягають розгляду в судовому порядку.
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		У жовтні 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду від представника ОСОБА_1  адвоката Завгороднього О. С. надійшла касаційна скарга на постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції ухвалена постанова без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
		Доводи інших учасників справи
		11 грудня 2019 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від Адміністрації державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України надійшов відзив на касаційну скаргу представника ОСОБА_1  адвоката Завгороднього О. С.,в якому заінтересована особа просить суд у задоволенні касаційної скарги представника заявника відмовити, постанову апеляційного суду залишити без змін.
		02 січня 2020 року на адресу Касаційного цивільного суду в складі Верховного Суду надійшли пояснення Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
		 
		27 листопада 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судом
		Встановлено, що Указом Президента України від 10 грудня 2013 року № 680/2013 заявника ОСОБА_1 призначено заступником Голови Державноїслужби спеціального зв`язку та захисту інформації України.
		Згідно відомостей про працю, внесених до трудової книжки заявника, він проходив спеціальну службу у Державній службі спеціального звязку та захисту України до15 вересня 2014 року, в тому рахунку у період за яким заявник просить встановити факт його участі у бойових діях.
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України (тут і далі в редакції, що діяла на час подання касаційної скарги, що розглядається) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
		 
		Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
		Згідно частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження  це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.
		У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (стаття 315 ЦПК України).
		Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту участі заявника у бойових діях під час проведення антитерористичної операції в складі Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України. Встановлення цього факту необхідно йому для подальшого звернення для отримання статусу учасника бойових дій учасниками антитерористичної операції.
		Згідно пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством.
		Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.
		Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (далі  Порядок), статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції.
		Згідно абзацу 1 пункту 4 Порядку підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є для осіб, зазначених в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень).
		Відповідно до пункту 5 Порядку рішення про надання статусу учасника бойових дій приймається міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (далі  міжвідомча комісія), яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції із включенням до її складу фахівців Міноборони, МВС, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань. До складу міжвідомчої комісії можуть включатися фахівці інших державних органів та представники громадських організацій;
		Згідно пункту 6 Порядку для надання статусу учасника бойових дій для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення зобов`язані подати на розгляд комісій, утворених у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи інших державних органах (далі  комісія), у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, в складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій.
		Комісії вивчають документи і подають їх на розгляд міжвідомчої комісії, а в разі відсутності підстав, які підтверджуються документами, повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), установ, закладів з метою подальшого доопрацювання.
		Міжвідомча комісія розглядає документи, надіслані комісією, і в разі потреби заслуховує пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків, представників державних органів та в місячний строк з дня надходження документів приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій, про що інформує комісію.
		Пунктом 8 Порядку також передбачено, що у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником установи, закладу до комісії чи керівником підприємства, установи, організації до міжвідомчої комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особа може самостійно звернутися до таких комісій.У разі відмови в наданні статусу учасника бойових дій питання про надання особі зазначеного статусу може повторно виноситися на розгляд міжвідомчої комісії за рішенням Міністра соціальної політики.Рішення комісії може бути оскаржено в судовому порядку.
		Таким чином, діючим законодавством відповідно до встановленої процедури передбачено позасудовий порядок встановлення факту участі в бойових діях для отримання відповідного статусу учасника бойових дій, а тому справи про встановлення факту участі у бойових діях не підлягають розгляду в судовому порядку.
		Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № № 233/2929/17 (провадження № 14-284цс19).
		 
		Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у даній справі.
		З огляду на це, не приймаються до уваги твердження заявника щодо порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
		Інші доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції  без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1  адвоката Завгороднього Олександра Сергійовича залишити без задоволення.
		 
		Постанову Дніпровського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:   Є. В. Коротенко
		 
		С. Ю. Бурлаков
		 
		А. Ю. Зайцев

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...