Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 850/2/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; примусового відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Надіслано для оприлюднення: 02.10.2020. Зареєстровано: 04.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2020.
Дата набрання законної сили: 28.09.2020
Номер судового провадження: П/850/2/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		 
		"28" вересня 2020 р.справа №850/2/20
		Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
		головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
		суддів: Блохіна А.А.
		Сіваченко І.В.
		за участю секретаря судового засідання Кобець О.А. 
		за участю сторін по справі:
		позивач: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 
		відповідач: Каменюк Л.М.
		розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №850/2/20 за позовом Маріупольської міської ради до ОСОБА_3 про примусове відчуження об`єкту нерухомого майна для суспільних потреб, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У травні 2020 року Маріупольська міська рада (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просила: примусово відчужити у комунальну власність Маріупольської міської ради, з мотивів суспільної необхідності  для суспільних потреб  капітального ремонту АДРЕСА_1 , з благоустроєм території об`єкт нежитлової нерухомості (торгівельний павільйон з продажу квітів), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 92,1 кв.м., яка належить на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 28.11.2013 року реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області за викупною ціною 1419629 грн.; зобов`язати ОСОБА_3 звільнити об`єкт нежитлової нерухомості (торгівельний павільйон з продажу квітів), який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 92,1 кв.м. протягом 5 днів з дня набрання законної сили рішення суду.
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що робочим проектом «Капітальний ремонт по пр. Миру від вул. Леваневського до пр. Будівельників у Центральному районі м.Маріуполя, з благоустроєм території, розробленого на підставі розпорядження виконавчого комітету міської ради від 20.10.2017р. №224, передбачений капітальний ремонт пр. Миру від вул. Леваневського до пр. Будівельників у Центральному районі м.Маріуполя, з благоустроєм території .
		Рішенням Маріупольської міської ради №7/42-4108 від 29.05.2019 року визначена необхідність вилучення земельних ділянок для суспільних потреб  капітального ремонту пр.Миру від вул.Левановського до пр.Будівельників у Центральному районі м. Маріуполя, з благоустроєм територій. 
		Згідно пп.3.3 зазначеного рішення, підлягає викупу об`єкт нежитлової нерухомості (торгівельний павільйон, з продажу квітів) по АДРЕСА_2 (реєстрація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.11.2013 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 225117314123) за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності у порядку, встановленому чинним законодавством України, а саме об`єкт нежитлової нерухомості (торгівельний павільйон з продажу квітів), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . 
		Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта власником нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 28.11.2013 року реєстраційною службою Маріупольського міського управляння юстиції Донецької області є ОСОБА_3 , розмір частки 1/1.
		Відповідно до п.5 рішення Маріупольської міської ради від 29.05.2019 року №7/42-4108 «Про використання земельної ділянки для капітального ремонту АДРЕСА_1 , з благоустроєм території» доручено департаменту по роботі з активами міської ради від імені та в інтересах Маріупольської міської ради у 5 денний термін з дня прийняття цього рішення письмово повідомити власників об`єктів нерухомого майна про викуп вказаних об`єктів для суспільних потреб у порядку, визначеному ст.10 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.
		05.06.2019 року за вих.№26.3-31990-26.1 департаментом по роботі з активами був надісланий лист на ім`я ОСОБА_3 яким запропоновано викупити об`єкт нежитлової нерухомості (нежитлова будівля), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 за викупною ціною об`єкту нежитлової нерухомості у розмірі 100000,00 грн.. 
		Поштове повідомлення повернулось з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» 09.07.2019 року.
		02.05.2020 року суб`єктом оціночної діяльності Перша Українська Універсальна Біржа (далі  Оцінювач), яка здійснює свою діяльність на підставі Сертифікату суб`єкту оціночної діяльності 116/20 від 19.02.2020 року, було складено висновок про вартість майна, а саме: нежитлового приміщення  торгівельний павільйон з продажу квітів загальною площею 92,1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . 
		Базуючи на даних, наведених у звіті, Оцінювач прийшов до висновку, що ринкова вартість об`єкта оцінки складає: 1419629,00 грн.. 
		Згідно рішення Маріупольської міської ради від 28.02.2018 року №7/28-2485, договору оренди земельної ділянки від 16.05.2018 року, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.11.2018 року за №28841996, у фізичній особи-підприємця ОСОБА_3 знаходилася в оренді до 16.05.2019 року земельна ділянка площею 0,1004 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по АДРЕСА_2 (кадастровий номер 1412300000:04:003:0202).
		Зазначений договір оренди земельної ділянки не був поновлений та припинив свою дію 16.05.2019 року.
		Причиною звернення до суду є відмова відповідача у надані згоди на викуп належного йому об`єкту нежитлової нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
		Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2020 року адміністративна справа передана судді-доповідачу Гаврищук Т.Г. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Блохін А.А. та Сіваченко І.В. (а.с. 25 т.1). 
		Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання у відкритому судовому засіданні на 02 липня 2020 року (а.с.26-27, т.1).
		Відповідачем надано відзив від 22.06.2020р., в якому просить відмовити у задоволенні позову.
		В обґрунтування своєї позиції, крім іншого, зазначає наступне. По-перше, згідно вимог частини 1 статті 15 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» від 17.11.2009р. №1559-VІ у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об`єктів для суспільних потреб зазначені об`єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення: об`єктів національної безпеки і оборони; лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів, необхідних для їх експлуатації; об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення; об`єктів природно-заповідного фонду; кладовищ. Наявність суспільної необхідності для примусового викупу об`єкту нерухомого майна (торгівельний павільйон) позивач обґрунтовує проведенням капітального ремонту проспекту Мира від вул.Левановського до проспекту Будівельників у Центральному районі м.Маріуполя, проте торгівельний павільйон, знаходиться по пр.Миру від пр.Будівельників у Центральному районі м.Маріуполя та ніяким чином не перешкоджає реконструкції дороги.
		По-друге, відповідач не отримував повідомлення про прийняте рішення щодо викупу об`єктів нерухомого майна для суспільних потреб №26.3-31990-26.1 від 05.06.2019 року та він не запрошувався на проведення переговорів щодо умов викупу або надання відмови від такого викупу.
		Щодо припинення дії договору оренди земельної ділянки від 16.05.2018р., то рішенням Господарського суду Донецької області від 16.03.2020 року визнано незаконним та скасовано рішення Маріупольської міської ради Донецької області №7/46-4530 від 23.10.2019 року «Про поновлення строку оренди земельної ділянки по АДРЕСА_2 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 », яким відмовлено у поновлені строку оренди земельної ділянки (землі житлової та громадської забудови) (кадастровий номер 1412300000:04:003:0202) площею 0,0104 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (обслуговування торгового павільйону з реалізації квітів) по АДРЕСА_2 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 ..
		На дату розгляду цієї справи наведене рішення Господарського суду Донецької області від 16.03.2020 року не набрало законної сили.
		Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання задоволено, відкладено підготовче засідання до 28 липня 2020 року. Витребувано у позивача додаткові докази по справі (а.с. 68, т.1).
		Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції. (а.с.69 т.1).
		Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2020 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 27 серпня 2020 року. (а.с. 3, т.2).
		Ухвалою суду від 27 серпня 2020 року підготовче провадження по справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 28 вересня 2020 року об 13 год.00 хв. (а.с. 132, т.2)
		В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити. Надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
		Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, просила відмовити в задоволенні позову. Надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
		Робочим проектом «Капітальний ремонт по пр. Миру від вул. Леваневського до пр.Будівельників у Центральному районі м.Маріуполя, з благоустроєм території, розробленого на підставі розпорядження виконавчого комітету міської ради від 20.10.2017р. № 224, передбачений капітальний ремонт пр. Миру від вул. Леваневського до пр. Будівельників у Центральному районі м.Маріуполя, з благоустроєм території .
		Рішенням Маріупольської міської ради №7/42-4108 від 29.05.2019 року визначена необхідність вилучення земельних ділянок для суспільних потреб  капітального ремонту пр.Миру від вул.Левановського до пр.Будівельників у Центральному районі м. Маріуполя, з благоустроєм територій. 
		Згідно пп.3.3 зазначеного рішення, підлягає викупу об`єкт нежитлової нерухомості (торгівельний павільйон, з продажу квітів) по АДРЕСА_2 (реєстрація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.11.2013 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 225117314123) за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності у порядку, встановленому чинним законодавством України, а саме об`єкт нежитлової нерухомості (торгівельний павільйон з продажу квітів), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . 
		Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта власником нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 , видане 28.11.2013 року реєстраційною службою Маріупольського міського управляння юстиції Донецької області є ОСОБА_3 , розмір частки 1/1.
		Пунктом 5 рішення Маріупольської міської ради від 29.05.2019 року №7/42-4108 «Про використання земельної ділянки для капітального ремонту АДРЕСА_1 , з благоустроєм території» доручено департаменту по роботі з активами міської ради від імені та в інтересах Маріупольської міської ради у 5 денний термін з дня прийняття цього рішення письмово повідомити власників об`єктів нерухомого майна про викуп вказаних об`єктів для суспільних потреб у порядку, визначеному ст.10 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.
		05.06.2019 року за вих.№26.3-31990-26.1 департаментом по роботі з активами був надісланий лист на ім`я ОСОБА_3 із запрошуванням викупити об`єкт нежитлової нерухомості (нежитлова будівля), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 за викупною ціною об`єкту нежитлової нерухомості у розмірі 100000,00 грн.. 
		Доказів вручення відповідачу наведеного повідомлення позивачем не надано.
		В газеті «Приазовский рабочий» за 24.07.2019р. Маріупольською міською радою було розміщено повідомлення ОСОБА_3 про прийняте рішення щодо викупу об`єкту нежитлової нерухомості (торгівельний павільйон, з продажу квітів) по АДРЕСА_2 (реєстрація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.11.2013 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 225117314123) , орієнтована викупна ціна об`єкту нежитлової нерухомості становить 100000,00 грн.. 
		02.05.2020 року суб`єктом оціночної діяльності Перша Українська Універсальна Біржа (далі  Оцінювач), яка здійснює свою діяльність на підставі Сертифікату суб`єкту оціночної діяльності 116/20 від 19.02.2020 року, було складено висновок про вартість майна, а саме: нежитлового приміщення  торгівельний павільйон з продажу квітів загальною площею 92,1 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . 
		Базуючи на даних, наведених у звіті, Оцінювач прийшов до висновку, що ринкова вартість об`єкта оцінки складає: 1419629,00 грн.. 
		Після звернення до суду з позовом позивачем надано:- рішення Маріупольської міської ради від 27.05.2020р. № 7/52-5312 «Про затвердження розміру викупної ціни торгівельних об`єктів» згідно п.11, п.12 якого затверджено розмір викупної ціни об`єкту нежитлової будівлі  торгівельного павільйону з продажу квітів загальною площею 41,8 кв.м по АДРЕСА_2 у розмірі 1419 629 грн.. Дозволено Департаменту по роботі з активами міської ради здійснити викуп цього об`єкту за ціною 1419 629 грн.. 
		Також надано копію листа від 20.08.2020р. №26.6.6.-46852-26.7.1 яким запропоновано відповідачу викупити спірний об`єкт за ціною 1419 629 грн.. 
		Доказів направлення цього листа відповідачу позивачем не надано.
		Під час розгляду справи представник відповідача заперечував його отримання.
		Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
		Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
		Правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших 
		об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності врегульовані Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» від 17.11.2009р. №1559-VІ (далі - Закон №1559-VІ).
		Відповідно до статті 1 Закону № 1559-VI примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності - перехід права власності на земельні ділянки, інші об`єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, до держави чи територіальної громади з мотивів суспільної необхідності за рішенням суду; суспільна необхідність - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку.
		На підставі частини 3 статті 4 цього Закону примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості на підставі та в порядку, встановлених законом.
		Згідно частини четвертої статті 4 Закону №1559-VI викуп земельних ділянок для суспільних потреб, примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності здійснюються як виняток з дотриманням вимог екологічної безпеки, із забезпеченням подальшого раціонального використання земельних ділянок, у разі якщо об`єкти, визначені у статтях 8 і 9 цього Закону, можна розмістити виключно на земельних ділянках, що відчужуються.
		За приписами статті 7 Закону № 1559-VI органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та в порядку, визначених цим Законом, мають право викупу земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для таких суспільних потреб як будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв`язку, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів, необхідних для їх експлуатації.
		Статтею 5 Закону № 1559-VI передбачений порядок визначення викупної ціни, згідно якого викупна ціна включає вартість земельної ділянки (її частини), житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, з урахуванням збитків, завданих власнику внаслідок викупу земельної ділянки, у тому числі збитків, що будуть завдані власнику у зв`язку з достроковим припиненням його зобов`язань перед третіми особами, зокрема упущена вигода, у повному обсязі. Розмір викупної ціни затверджується рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що здійснює викуп земельної ділянки, або встановлюється за рішенням суду.
		Відповідно до частини другої статті 5 Закону № 1559-VI вартість земельної ділянки, що відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається на підставі її експертної грошової оцінки, проведеної відповідно до закону.
		За приписами статті 5 Закону № 1559-VI звіти з експертної грошової оцінки земельних ділянок, що відчужуються, підлягають рецензуванню, державній експертизі землевпорядної документації у випадках та в порядку, визначених законом.
		Відповідно до частини четвертої статті 5 Закону № 1559-VI суб`єкти оціночної діяльності для проведення такої оцінки визначаються органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування або особою, яка ініціювала відчуження об`єктів нерухомого майна, в порядку, визначеному законом, а вартість надання послуг з рецензування або проведення державної експертизи звітів з експертної грошової оцінки сплачується за рахунок коштів відповідних бюджетів.
		Згідно із частиною п`ятою статті 5 Закону № 1559-VI у разі, якщо власник виступає проти відчуження свого нерухомого майна за оцінкою, проведеною суб`єктом оціночної діяльності, визначеним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, він може залучити іншого суб`єкта оціночної діяльності для визначення вартості нерухомого майна чи проведення рецензування звіту з оцінки такого майна. У цьому разі витрати на виконання таких послуг несе власник майна.
		Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 1559-VI орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, зобов`язаний письмово повідомити про це їх власника (власників) протягом п`яти днів з дня прийняття такого рішення.
		Статтею 11 Закону N 1559-VI встановлено, що власник (власники) земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, протягом одного місяця з дня отримання інформації (письмового повідомлення) згідно із статтею 10 цього Закону письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування про надання згоди на проведення переговорів щодо умов викупу або відмову від такого викупу.
		У разі якщо на час прийняття рішення про викуп земельна ділянка, інші об`єкти нерухомого майна, що на ній розміщені, передані в оренду та/або заставу чи власник земельної ділянки, що підлягає викупу, не є власником інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, до участі в переговорах залучаються власники цих об`єктів, орендарі та/або заставодержателі.
		У разі надання власником (власниками) земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, згоди на проведення переговорів щодо умов їх викупу представники органу, який прийняв рішення про їх викуп, після отримання власником (власниками) цих об`єктів інформації (письмового повідомлення) проводять переговори з власником (власниками) земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо викупної ціни, строків та інших умов викупу.
		Статтею 15 Закону № 1559-VI встановлено, що у разі неотримання згоди власника земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з викупом цих об`єктів для суспільних потреб зазначені об`єкти можуть бути примусово відчужені у державну чи комунальну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно під розміщення: об`єктів національної безпеки і оборони; лінійних об`єктів та об`єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, магістральних трубопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, морських портів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об`єктів, необхідних для їх експлуатації; об`єктів, пов`язаних із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення; об`єктів природно-заповідного фонду; кладовищ.
		Примусове відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності здійснюється за рішенням суду.
		Згідно з частиною першою статті 16 Закону №1559-VI орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об`єктів.
		З системного аналізу наведених норм законодавства вбачається, що у разі наявного факту відмови власника об`єкта права приватної власності від укладення договору купівлі-продажу або іншого правочину щодо відчуження такого об`єкта орган, що приймав рішення про його викуп, приймає рішення про примусове відчуження об`єкта права приватної власності.
		Таке рішення, одночасно, є передумовою звернення органу, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження земельної ділянки.
		Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, рішення ради про викуп об`єкта нежитлової нерухомості (торгівельний павільйон, з продажу квітів) по АДРЕСА_2 прийнято 29.05.2019 року. 05.06.2019 року за вих.№26.3-31990-26.1 департаментом по роботі з активами був надісланий лист на ім`я ОСОБА_3 із запрошуванням викупити об`єкт нежитлової нерухомості (нежитлова будівля), яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 за викупною ціною об`єкту нежитлової нерухомості у розмірі 100000,00 грн.. При цьому, звіт про оцінку нерухомого майна був складений 02.05.2020 року, згідно якого ринкова вартість об`єкта складає: 1419629,00 грн.. 
		Рішення Маріупольської міської ради № 7/52-5312, яким затверджено розмір викупної ціни об`єкту нежитлової будівлі  торгівельного павільйону з продажу квітів загальною площею 41,8 кв.м по АДРЕСА_2 у розмірі 1419 629 грн.. та дозволено Департаменту по роботі з активами міської ради здійснити викуп цього об`єкту за ціною 1419 629 грн., прийнято 27.05.2020р.. Лист №26.6.6.-46852-26.7.1 яким запропоновано відповідачу викупити спірний об`єкт за ціною 1419 629 грн. був складений 20.08.2020р..
		Тобто, рішення про затвердження розміру викупної ціни спірного об`єкту нежитлової будівлі та надання дозволу здійснити викуп цього об`єкту за ціною 1419 629 грн., прийнято вже після звернення позивача до суду з позовом про примусове відчуження майна у комунальну власність Маріупольської міської ради.
		Окрім того, позивачем не надано доказів щодо проведення переговорів з відповідачем щодо викупу спірного об`єкту нежитлової будівлі за ціною 1419 629 грн.. 
		Викладене свідчить про недотримання позивачем вимог статті 10 Закону № 1559-VI.
		Відповідно до частин другої, третьої статті 16 Закону № 1559-VI, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про відчуження земельної ділянки, у разі недосягнення згоди з власником земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, щодо їх викупу для суспільних потреб відповідно до розділу II цього Закону звертається до адміністративного суду із позовом про примусове відчуження зазначених об`єктів. Вимога про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, підлягає задоволенню, у разі якщо позивач доведе, що будівництво, капітальний ремонт, реконструкція об`єктів, під розміщення яких відчужується відповідне майно, є неможливим без припинення права власності на таке майно попереднього власника.
		Як зазначено вище, Закон № 1559-VI визначає суспільну необхідність як обумовлену загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключну необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому Законом порядку.
		З огляду на викладене, примусове відчуження земельної ділянки інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені відбувається лише для загальнодержавних потреб чи потреб територіальної громади, що у свою чергу дає можливість власнику земельної ділянки бути захищеним від неправомірного посягання.
		Наявність суспільної необхідності для примусового викупу спірного об`єкту нерухомого майна позивач обґрунтовує метою поліпшення умов безпеки руху, реалізації та забезпечення своєчасного та ефективного виконання Програми соціально-економічного розвитку, з урахуванням Робочого проекту. Маріупольською міською радою було прийнято рішення від 29.05.2019р. № 7/42-4108 «Про використання земельної ділянки для капітального ремонту просп. Миру від вул. Леваневського до пр.Будівельників у Центральному районі м. Маріуполя, з благоустроєм території».
		Представники позивача в судовому засіданні не заперечували, що на теперішній час роботи по реконструкції автомобільної дороги виконані в об`ємі, який можливо здійснити без викупу об`єкту нерухомості, зокрема, заасфальтована проїзна частина, укладений бордюрний камінь, плиткою вимощений тротуар. При цьому проїзна частина автомобільної дороги, що межує з земельною ділянкою на якій розмішений спірний об`єкт нерухомого майна, не змістилась. Будь-яких споруд чи інших елементів, які б були необхідні для експлуатації дороги на місті, де розташований об`єкт нерухомості відповідача, згідно Робочого проекту не планувалось та не планується. 
		Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
		Предметом безпосереднього регулювання ст. 1 Першого протоколу Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи власності на майно шляхом його витребування на користь держави (територіальної громади).
		Перший протокол Конвенції ратифікований Законом України від 17.07.97 № 475/97-ВР і з огляду на приписи ч. 1 ст. 9 Конституції України, "Про міжнародні договори України" застосовується національними судами України як частина національного законодавства.
		При цьому розуміння змісту норм Конвенції та Першого протоколу Конвенції, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) ЄСПЛ, яка згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується українськими судами як джерело права.
		У практиці ЄСПЛ напрацьовані три критерії, які слід оцінювати з тим, щоб зробити висновок, чи відповідає певний захід втручання у право власності принципу правомірного і допустимого втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу Конвенції, а саме: втручання має бути законним, відповідати суспільним інтересам та бути пропорційним переслідуваним цілям.
		Позивачем жодним чином не доведено, що капітальний ремонт автомобільної дороги та об`єктів, необхідних для її експлуатації для суспільних потреб по просп. Миру від вул.Леваневського до пр. Будівельників у Центральному районі м. Маріуполя не можливий без примусового відчуження об`єкту нежитлової нерухомості відповідача, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 . 
		Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено наявність суспільної необхідності відчуження нерухомого майна, а також те, що непорушне право приватної власності відповідача в цьому випадку має зазнавати обмеження. Задоволення заявленого позову за фактичних обставин справи призведе до втручання в мирне володіння майном відповідача не відповідно до умов, передбачених законом, тобто, спричинить свавільне позбавлення його права на майно.
		З огляду на вищезазначене, положення абз. 2 ч. 5 ст. 3 Закону N 1559-VI, позовні вимоги Маріупольської міської ради про примусове відчуження у комунальну власність Маріупольської міської ради, з мотивів суспільної необхідності - для проведення капітального ремонту автомобільної дороги та об`єктів, необхідних для її експлуатації для суспільних потреб по просп. Миру від вул.Леваневського до пр. Будівельників у Центральному районі м. Маріуполя, об`єкт нежитлової нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та належить відповідачу, є втручанням держави у право на мирне володіння майном без дотримання засад пропорційності, як того вимагає ст. 1 Першого протоколу Конвенції та прецедентна практика ЄСПЛ, і є недопустимим.
		Позовні вимоги про зобов`язання відповідача звільнити належний їй об`єкт нежитлової нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 протягом 5 днів з дня набрання постановою суду законної сили є похідними та також не підлягають задоволенню.
		За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
		Керуючись ст.ст. 229, 241-246, 250, 255, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		У задоволенні позову Маріупольської міської ради Донецької області до ОСОБА_3 про примусове відчуження об`єкту нерухомого майна для суспільних потреб відмовити повністю. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		Повний текст рішення складений та підписаний 02 жовтня 2020 року.
		Судом апеляційної інстанції у справах про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності є Верховний Суд, до якого може бути подана апеляційна скарга.
		 
		Головуючий:Т.Г. Гаврищук 
		 
		 
		А.А. Блохін
		 
		 
		І.В. Сіваченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...