Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 373/1890/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2020.
Дата набрання законної сили: 30.09.2020
Номер судового провадження: 61-6525ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України        
		                    
		30 вересня 2020 року                                                                   
		м. Київ                                                                    
		 
		справа № 373/1890/19
		провадження № 61-6525св20 
		                                                                                                                           
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М., 
		 
		учасники справи:
		заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Норкова ферма «Вікінг»,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Норкова ферма «Вікінг» на ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області                            від 12 листопада 2019 року у складі судді Реви О. І. та постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А. 
		 
		у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Норкова ферма «Вікінг» про встановлення факту розповсюдження недостовірної інформації,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст заяви
		У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Норкова ферма «Вікінг» (далі - ТОВ «Норкова ферма «Вікінг») звернулося до суду із заявою, в якій просило встановити факт розповсюдження недостовірної інформації відносно товариства та спростувати її, яка поширена на сайті  ІНФОРМАЦІЯ_20 , а саме за посиланнями:
		1.1.   ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 розміщено наступний текст:
		«...Іншими словами, мешканці села Велика Каратуль через діяльність норкової ферми змушені пити отруйну воду....».
		1.2. ІНФОРМАЦІЯ_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 розміщено наступний текст:
		«Знімальна група «ІНФОРМАЦІЯ_19» відвідала село Велика Каратуль, що на Київщині. Звідси до столиці усього 100 кілометрів. Та умови, в яких тут живуть, далекі від європейських: «Жителі села підозрюють, що тутешня норкова ферма «Вікінг» працює із порушеннями та приховує справжню кількість гризунів. Тому люди звернулися до «ІНФОРМАЦІЯ_19», аби журналісти допомогли з`ясувати правду.
		Отже, як побачила знімальна група «ІНФОРМАЦІЯ_19», поки місцевим від ферми одна морока. Тому люди й звернулися до контролюючих і правоохоронних органів з проханням залучити фахівців та перевірити ферму....».
		1.3. ІНФОРМАЦІЯ_5                  ІНФОРМАЦІЯ_6 розміщено наступний текст:
		«... Тим часом на Київщині навколо норкової ферми «Вікінг » розгортається скандал. Але цього разу на сполох б`ють не зоозахисники, а екологи та місцеві. Підприємство в селі Велика Каратуль запустили ще шість років тому. І це - запевняють селяни - поступово позначилося і на якості води, і на повітрі. Неприємного запаху тутешня вода ще не має, але псуватися точно почала - кажуть місцеві. І для пиття змушені купувати воду в пляшках.
		А щодо якості повітря ? за офіційними висновками експертів Інституту громадського здоров`я ім. Марзєєва, у повітрі перевищено вміст метилмеркаптану. Це газ, який небезпечний при вдиханні, ковтанні, попаданні на шкіру.
		Основними чинниками негативної ситуації стаю, по-перше, розміщення комплексу із порушенням санітарно-захисної зони, в безпосередній близькості до селянських садиб,   по-друге, недотримання проектних показників, по-третє, мінімізація витрат на устаткування та пристрої, які зменшують негативний вплив на людей та довкілля. ...».
		1.4. ІНФОРМАЦІЯ_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 розміщено наступний текст:
		«Норкову ферму «Вікінг» у селі Велика Каратуль, що у 100 км від столиці, запустили ще шість років тому. І це ? запевняють місцеві ? поступово позначилося і на якості води, і на повітрі. Журналісти « ІНФОРМАЦІЯ_19 » вирішили уважно вивчити всю інформацію, яка є у відкритих джерелах про цей об`єкт. І побачили певні розбіжності.
		Зверніть увагу на ці цифри. За офіційною інформацією, на фермі стоїть 72 шеди. Це такі видовжені дерев`яні ангари, в яких знаходяться клітки з норками. А тепер дивимось Гугл мапу. Журналісти порахували - шедів на третину більше - 103. Тож команда «ІНФОРМАЦІЯ_19» знову вирушила у Каратуль . І оскільки на саме підприємство журналістів не пускають - знімальна група вирішили обстежити територію навкруги.
		«Ми пройшли всього лиш двісті метрів вздовж паркану норкової ферми «Вікінг» і натрапили на ось таку ДОВОЛІ таки велику ділянку, розміром приблизно двадцять п`ять на двадцять п`ять метрів, яка просто випалена рідкими відходами від життєдіяльності норок....».
		1.5.  ІНФОРМАЦІЯ_9 ІНФОРМАЦІЯ_10 розміщено наступний текст:
		« Всього десять кроків відділяють перші житлові будинки від норкової ферми «Вікінг ». Хоча за нормами має бути мінімум триста метрів та декілька рядів дерев. І це далеко не єдина проблема, яка бентежить тутешніх мешканців. Тож «ІНФОРМАЦІЯ_19» вирішив приїхати і розібратися.
		Аби з`ясувати, наскільки масштабною є проблема - команда « ІНФОРМАЦІЯ_19 » ініціювала збори села. І на подив знімальної групи, майже усі одностайно вигукували, що ферма їм ніколи не заважала.
		А чому вони так говорили - журналісти дізналися вже після зібрання. Дивіться самі - по закінченню люди не розходяться по домівках, а... організовано сідають у автобуси. Виявилося, що всі вони - працівники звіроферми, яких керівництво відлучило від робочого процесу та привезло, як масовку, на свій захист....»
		1.6. ІНФОРМАЦІЯ_11 ІНФОРМАЦІЯ_12 розміщено наступний текст:
		«...Окрім того, фермерські господарства ТОВ «Норкова ферма «Вікінг» та ТОВ «Тіволі Фюр» відходи життєдіяльності складують на полях поблизу територій звірівницьких комплексів, створюючи нестерпні умови для проживання місцевих жителів через постійний сморід, засмічуючи ґрунти та завдаючи їм непоправної шкоди тощо.
		Також останніми здійснюються викиди в атмосферне повітря з порушенням гранично допустимих норм, що підтверджено спеціалістами ДУ «Інститут громадського здоров`я              ім. О. М. Марзєєва».
		Крім того, здійснюється забруднення ґрунтових вод внаслідок потрапляння у ґрунти хімічних речовин, які використовуються для обробки шкур, та інших шкідливих речовин від діяльності ферм....».
		1.7. ІНФОРМАЦІЯ_13 ІНФОРМАЦІЯ_14 розміщено текст наступного змісту:
		«До правозахисного департаменту «ІНФОРМАЦІЯ_18» надійшли скарги від мешканців села Велика Каратуль, що на Київщині. Люди жалілись на норкову ферму « Вікінг », яка розташована в 10-ти метрах від крайньої вулиці села й планує розбудовуватись.
		Виявилось, що від ферми стоїть сморід на все село, норки душать курей селян, а якість води через відходи з підприємства значно погіршилась. Через це люди змушені купувати воду в пляшках і витрачати свої гроші, щоб не захворіти.
		Раніше керівництво ферми планувало підписати договір про співпрацю з місцевою владою. За умовами договору, щорічно сільський бюджет мав поповнюватись на                               1 мільйон гривень. Однак з невідомих причин документи підписані не були, а ферма почала розбудовуватись.
		Правозахисники «ІНФОРМАЦІЯ_19» провели в селі громадську приймальню, щоб з`ясувати, чи є дійсно порушення в діяльності господарства.
		Люди приходили й розповідали про трупний сморід в селі, однак потім на збори селян приїхали три автобуси, найняті коштом підприємства з працівниками, які почали активно захищати інтереси ферми.... ».
		А також представник заявника просить встановити факт розповсюдження недостовірної інформації відносно ТОВ «Норкова ферма «Вікінг» та спростувати її, яка поширена на сторінці каналу youtube під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_18», адреса головної сторінки:
		ІНФОРМАЦІЯ_15. а саме за посиланнями:
		2.1ІНФОРМАЦІЯ_16:
		54 секунда:
		«... Всього десять кроків відділяють перші житлові будинки від норкової ферми «Вікінг ». Хоча за нормами має бути мінімум триста метрів та декілька рядів дерев... »;
		1 хвилина 25 секунда:
		«... Та умови, в яких тут живуть, далекі від європейських: «Жителі села підозрюють, що тутешня норкова ферма «Вікінг» працює із порушеннями та приховує справжню кількість гризунів... »;
		3 хвилина 53 секунда:
		«...Ми пройшли всього лиш двісті метрів вздовж паркану норкової ферми «Вікінг» і натрапили на ось таку доволі таки велику ділянку, розміром приблизно двадцять п`ять на двадцять п`ять метрів, яка просто випалена рідкими відходами від життєдіяльності норок.. »;
		5 хвилина 24 секунда:
		«…А щодо якості повітря - за офіційними висновками експертів Інституту громадського здоров`я ім. Марзєєва, у повітрі перевищено вміст метилмеркаптану. Це газ, який небезпечний при вдиханні, ковтанні, попаданні на шкіру... »;
		5 хвилина 55 секунда:
		«...Хижі тварини, що тікають з ферми нищать свійських тварин... »;
		2.2ІНФОРМАЦІЯ_17:
		3 хвилина 20 секунда:
		«...Йшлося про Норкову ферму «Вікінг», що на Київщині, діяльність якої негативно впливає на життя місцевих... »
		3 хвилина 27 секунда:
		«...Іншими словами, мешканці села Велика Каратуль через діяльність норкової ферми змушені пити отруйну воду...».
		Заява мотивована тим, що товариство зареєстроване та діє як юридична особа, основним видом діяльності якого є розведення інших тварин, а саме норок, та розташоване на території Київської області Переяслав-Хмельницького району у селі Велика Каратуль.
		На сайті ІНФОРМАЦІЯ_20 розміщено ряд публікацій з посиланнями на відеосюжети, які містять у собі недостовірну інформацію стосовно ТОВ «Норкова ферма «Вікінг» та порочать ділову репутацію останнього, оскільки така інформація підриває авторитет товариства з боку громадськості та суспільства, ця інформація не є об`єктивною, породила сумніви у контролюючих органах щодо правомірності та відповідності нормам чинного законодавства його діяльності.
		Разом із тим, реєстратор доменного імені stopcor.org не є резидентом України та знаходиться в Арізоні, США, що унеможливлює встановлення власника доменного імені, а відповідно і власника сайту, який мав бути відповідачем у даній справі. Незважаючи на те, що на сайті ІНФОРМАЦІЯ_20 публікації викладено з посиланнями на Інформаційний Портал ІНФОРМАЦІЯ_19, встановити власника останнього не вдалося, оскільки у Реєстрі друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств таке не зареєстроване, як і не зареєстровано логотип останнього. Таким чином, встановити автора та особу, яка поширила недостовірну інформацію відносно ТОВ «Норкова ферма «Вікінг» на сайті ІНФОРМАЦІЯ_20, встановити неможливо. Також неможливо встановити особу, яка розмістила відеосюжети на каналі https://youtube.com, враховуючи, що сервіс каналу не є резидентом України, а отже відсутня можливість встановити його власника, а тим більше власника сторінки каналу з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_18».
		Враховуючи викладене, ТОВ « Норкова ферма «Вікінг » просило встановити факт розповсюдження недостовірної інформації відносно товариства та спростувати її, яка поширена на сайті  ІНФОРМАЦІЯ_20, а також на сторінці каналу YouTube під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_18», за наведеними посиланнями.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Ухвалою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області                         від 12 листопада 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі.
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 277 ЦК України якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірної цієї інформації та її спростувати. В даному випадку заявником є товариство, тобто юридична особа, яка вважає, що її право порушено. Згідно із змісту заяви, поширювач інформації, яку заявник вважає недостовірною, невстановлений саме ним, а не встановлений взагалі. Посилання заявника на те, що реєстратор доменного імені stopcor.org знаходиться в США, свідчить про наявність такої особи - поширювача інформації.
		Постановою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «Норкова ферма «Вікінг»залишено без задоволення, а ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2019 року залишено без змін.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оскільки із доказів, наданих до заяви станом на час звернення до суду, не вбачалося, хто є власником веб-сайту, на якому розміщено інформаційні матеріали, які заявник вважає недостовірно інформацією - юридична або фізична особа, а отже хто має бути належним відповідачем у справі, суд першої інстанції правомірно не зазначив до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
		Враховуючи, що за наслідками встановлення заявником власника веб-сайту спір може бути віднесено до юрисдикції господарського судом, судом першої інстанції обґрунтовано роз`яснено заявнику зміст статті 20 ГПК України.    
		Також апеляційний суд зазначив про те, що можливості встановлення поширювача інформації заявником на даний час не є вичерпаними, а отже він не позбавлений можливості після встановлення власників веб-сайтів (або веб-сторінок) звернутися до суду за захистом своїх прав в порядку позовного провадження відповідного судочинства. 
		  
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У квітні 2020 року представник ТОВ «Норкова ферма «Вікінг» - адвокат                          Прилуцька Н. М. подала касаційну скаргу на ухвалуПереяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
		 
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		Касаційна скарга мотивована тим, що за змістом приписів статті 91 ЦК України прав на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України належить не лише фізичним, а й юридичним особам у передбачених законом випадках, у тому числі, як спосіб судового захисту проти поширення інформації, що шкодить діловій репутації господарського судочинства.
		Надавши оцінку нормам законодавства суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою лише фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
		Судами також не враховано, що відповідно до частини дев`ятої статті 10 ЦПК України якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
		ГПК України не передбачено можливості розгляду справ в порядку окремого провадження, а саме встановлення факту відносно юридичної особи.
		Також судами попередніх інстанцій не враховано, що поняття «реєстратор», «власник сайту» або «реєстранта» та «поширювач інформації» слід розмежовувати між собою, а відтак помилково їх ототожнено.
		Суд апеляційної інстанції вибірково підійшов до листа директора ОП УМІЦ ОСОБА_1. Власник сайту, доменного імені, а тим більше, реєстрант не обов`язково є автором поширеної інформації і не у будь-якому випадку буде відповідати за правдивість такої інформації.    
		 
		Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2020 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області.
		07 травня 2020 року справа № 373/1890/19 надійшла до Верховного Суду.
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Позиція Верховного Суду 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. 
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
		Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз`яснено, що відповідно до   абзацу третього частини четвертої статті 277 ЦК судовий захист гідності, честі та ділової репутації внаслідок поширення про особу недостовірної інформації не виключається і в разі, якщо особа, яка поширила таку інформацію, невідома (наприклад, при направленні анонімних або псевдонімних листів чи звернень, смерті фізичної особи чи ліквідації юридичної особи, поширення інформації в мережі Інтернет особою, яку неможливо ідентифікувати, тощо). У такому випадку суд вправі за заявою заінтересованої особи   встановити факт неправдивості цієї інформації та спростувати її в порядку окремого провадження. Така заява розглядається за правилами, визначеними розділом IV ЦПК.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (абзац 3 частини четвертої статті 277 ЦК України).
		Відповідно до частин першої та другої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
		Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: 1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення;                  6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
		Відповідно до частин першої та другої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
		У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
		Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо встановлення фактів не пов`язується з наступним вирішенням спору про право і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, тому ТОВ «Норкова ферма «Вікінг» не наділено правом звернення до суду із такою заявою.
		Також апеляційний суд правильно зазначив про те, що оскільки із доказів, наданих до заяви ТОВ «Норкова ферма «Вікінг» станом на час звернення до суду, не вбачалося, хто є власником веб-сайту, на якому розміщено інформаційні матеріали, які заявник вважає недостовірною інформацією - юридична або фізична особа, тому суд першої інстанції правомірно не зазначив до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
		Крім того, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що поширювач інформації, яку заявник вважає недостовірною, невстановлений саме ним, а не встановлений взагалі, тому він не позбавлений можливості після встановлення власників веб-сайтів (або веб-сторінок) звернутися до суду за захистом своїх прав у порядку позовного провадження відповідного судочинства.
		Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, повно і всебічно дослідив наявні у справі докази та дав їм належну правову оцінку, правильно встановив обставини справи, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам процесуального права.
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ,                   від 10 лютого 2010 року).
		Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки обставин справи та досліджених доказів, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. 
		Частиною третьою статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Норкова ферма «Вікінг» залишити без задоволення.
		Ухвалу Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області                            від 12 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2020 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		                                                                   
		Судді:І. В. Литвиненко   В. С. Висоцька   І. М. Фаловська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...