Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 523/15409/19 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 05.10.2020.
Дата набрання законної сили: 01.10.2020
Номер судового провадження: 51-4062ск20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019161490001007

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Ухвала
		іменем України
		01 жовтня 2020 року
		м. Київ
		справа № 523/15409/19
		провадження № 51-4062ск20 
		Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянув касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 03 березня 2020 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 23 липня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019161490001007, щодо 
		ОСОБА_4 ,
		ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 147, ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 03 березня 2020 року  ОСОБА_4 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 147, ч. 4 ст. 187 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі за:
		- ч. 4 ст. 187 КК  на строк 12 років із конфіскацією належного йому майна;
		- ч. 2 ст. 147 КК  на строк 11 років.
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю вищезазначених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням визначено засудженому остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років із конфіскацією належного йому майна.
		На підставі ч. 5 ст. 72 КК зараховано ОСОБА_4 в строк відбутого покарання час його попереднього ув`язнення в даному кримінальному провадженні в період з 07 липня 2019 року до дня набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Застосований до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено без змін.
		Строк відбуття покарання засудженому визначено обчислювати з 07 липня 2019 року.
		Вироком також вирішено питання щодо процесуальних витрат та долі речових доказів.
		За обставин, установлених судом першої інстанції та детально викладених у вироку, ОСОБА_4 визнано винним у тому, що він 07 липня 2019 року близько 11:30, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення та умислом на заволодіння майном в особливо великих розмірах, зайшов до приміщення фінансової установи «Ваша готівочка» ТОВ «ЛАЙМ КЕШ», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 3/5, в якому перебували раніше незнайомі йому працівники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (дівоче прізвище  ОСОБА_7 ).
		Після чого засуджений дістав з одягу ніж та погрожуючи його застосуванням, висунув зазначеним особам вимогу передати належні ТОВ «ЛАЙМ КЕШ» грошові кошти. З`ясувавши, що в приміщенні установи в наявності є лише 3000 грн, що було для нього недостатньо, ОСОБА_4 наказав жінкам викликати працівників поліції з наступною вимогою передати йому грошові кошти в розмірі 1 000 000 доларів США (що згідно з курсом Національного банку України станом на 07 липня 2019 року становило 25870 835 грн) та забезпечити залишення місця події на гелікоптері. У разі невиконання останньої вимоги ОСОБА_4 погрожував вбити ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , яких утримував заручниками, тримаючи лезо ножа біля шиї ОСОБА_5 , що було сприйнято останніми та правоохоронцями як загроза життю жінок, яка могла бути реально реалізована. Через деякий час засудженого було затримано співробітниками поліції в результаті проведення спецоперації звільнення захоплених заручників.
		Одеський апеляційний суд ухвалою від 23 липня 2020 року вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 03 березня 2020 року залишив без зміни, а апеляційні скарги засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_8  без задоволення.
		Вимоги та узагальнені доводи, викладені в касаційній скарзі 
		У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 , не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного йому покарання тяжкості вчинених ним злочинів та його особі, через суворість, просить змінити постановлені щодо нього судові рішення. На обґрунтування своєї позиції, зазначає, що суди безпідставно не застосували положення ст. 69 -1 КК при призначенні йому покарання.
		Мотиви Суду
		Перевіривши дотримання порядку та строків касаційного оскарження, відповідність касаційної скарги вимогам закону, доводи у касаційній скарзі та надані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, виходячи з такого.
		Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК) суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї копій судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.
		Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 147, ч. 4 ст. 187 КК, і правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі засудженого не оспорюються.
		Що стосується твердження засудженого в касаційній скарзі, що стосуються невідповідності призначеного йому покарання тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень та його особі через суворість та можливості застосування положень ст. 69-1 КК, то колегія суддів вважає їх безпідставними з огляду на таке.
		Положеннями ч. 2 ст. 50 КК визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
		Згідно зі ст. 65 КК особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 цього Кодексу.
		Відповідно до положень ст. 69 КК за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
		Як убачається з долучених до касаційної скарги копій судових рішень, суд першої інстанції призначаючи засудженому ОСОБА_4 покарання, з яким погодився і апеляційний суд, дотримуючись наведених вимог кримінального закону, урахував усі обставини кримінального провадження, в тому числі й зухвалість вчинених засудженим дій, характер здійснення погрози застосування насильства, показання потерпілих про наміри нападника вчинити щодо них дії, що посягають на їх статеву свободу і недоторканість, а також позицію останніх про призначення засудженому суворого покарання, дані про особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, неофіційно працевлаштований на будівництві, не перебуває на диспансерному обліку в закладах охорони здоров`я, позитивно характеризується за місцем реєстрації. При цьому суд, не встановив обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання засудженого.
		З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про призначення ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі, визначивши його строк у межах санкцій статей, за якими останнього засуджено та про неможливість застосування положень статей 69, 75, 76 КК до останнього, своє рішення вмотивував.
		Переглянувши вирок в апеляційному порядку, апеляційний суд дав належну оцінку доводам засудженого та захисника в апеляційній скарзі, які є аналогічними доводам у касаційній скарзі засудженого, та із зазначенням докладних мотивів прийнятого рішення обґрунтовано залишив вирок без зміни.
		Погоджуючись із вироком місцевого суду, апеляційний суд, з урахуванням усіх встановлених в сукупності судами обставин справи та даних про особу засудженого, зазначив про дотримання вимог статей 50, 65 КК, оскільки вказане покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого ОСОБА_4 та попередження нових злочинів.
		З огляду на викладене колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК, є законною та обґрунтованою, і погоджується з наведеними у ній висновками про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції.
		Не є прийнятними доводи засудженого про наявність підстав для застосування судами положень ст. 69-1 КК при призначенні йому покарання, з огляду на таке.
		Так, безумовною підставою для застосування ст. 69 -1 ККє встановлення трьох складових: 1) наявності обставин, що пом`якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 66 цього Кодексу; 2) відсутності обставин, що обтяжують покарання; 3)визнання обвинуваченим своєї вини.
		Однак, на думку колегії суддів, підстави для застосування судом положень ст. 69 -1 ККвідсутні, оскільки, як убачається з долучених копій судових рішень, при призначенні покарання засудженому ОСОБА_9 суди належним чином урахували всі обставини, в тому числі й ті, на які посилається засуджений у касаційній скарзі, проте не встановили обставин, що пом`якшують покарання засудженому, зокрема не визнали такою обставиною  щире каяття.
		На підставі наведеного Суд вважає, що покарання, призначене місцевим судом засудженому і залишене без змін судом апеляційної інстанції, є справедливим, необхідним та достатнім для його виправлення, попередження вчинення ним нових злочинів. Підстав вважати таке покарання явно несправедливим через суворість або призначеним у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність,Суд не вбачає. 
		Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не встановлено, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК, для зміни оскаржуваних судових рішень немає. 
		Таким чином, обґрунтування касаційної скарги не містить переконливих доводів, які викликають необхідність перевірки їх за матеріалами кримінального провадження, а з касаційної скарги та наданих копій судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає. 
		Ураховуючи викладене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 необхідно відмовити.
		Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Суд
		постановив:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на вирок Суворовського районного суду м. Одеси від 03 березня 2020 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 23 липня 2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019161490001007 щодо нього.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...