Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/1713/2020 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; праці, зайнятості населення, у тому числі; праці.
Надіслано для оприлюднення: 05.10.2020. Зареєстровано: 07.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2020.
Дата набрання законної сили: 29.09.2020
Номер судового провадження: 7137/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 вересня 2020 р.Справа № 520/1713/2020Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Русанової В.Б.,
		Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
		за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,
		представника позивача - Ус В.В.,
		представника відповідача - Гусаченко Г.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпраці у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 року (головуючий суддя І інстанції: Бідонько А.В., повний текст складено 05.06.20 року) по справі № 520/1713/2020
		за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 
		до Головного управління Держпраці у Харківській області 
		про визнання дій протиправними та скасування постанови і припису,
		ВСТАНОВИВ:
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі  позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
		- визнати протиправними дії Головного управління Держпраці в Харківській області щодо складання постанови № ХК 7407/290/2НД/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 31.01.2020 та внесення припису про усунення виявлених порушень № ХК7407/290/2НД/АВ/П від 08.01.2020
		- скасувати постанову заступника начальника Головного управління Держпраці в Харківській області № ХК 7407/290/2НД/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 31.01.2020;
		- припис про усунення виявлених порушень № ХК7407/290/2НД/АВ/П від 08.01.2020.
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 позов задоволено частково.
		Скасовано постанову заступника начальника Головного управління Держпраці в Харківській області № ХК 7407/290/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 31.01.2020 про накладення штрафу уповноваженими особами на ФОП ОСОБА_1 .
		Скасовано Припис Головного управління Держпраці у Харківській області №ХК7407/290/2НД/АВ/П від 08.01.2020 про усунення виявлених порушень, внесений ФОП ОСОБА_1 .
		У задоволенні позову в іншій частині позовних вимог відмовлено.
		Головне управління Держпраці у Харківській області (далі - відповідач), не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог,подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило його скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що факт порушення позивачем вимог законодавства про працю доведений належними доказами, припис та постанова про застосування штрафу прийняті правомірно, в межах повноважень та спосіб встановлений законом. 
		Також зазначає, що припис від 08.01.2020 не є актом індивідуальної дії, який встановлює, змінює та припиняє обов`язки відповідача. 
		Вказує, що судом не вірно встановлені обставини справи, не надано оцінки доказам наданим відповідачем щодо належності будівельного майданчику, на території якого було проведено перевірку, позивачу, безпідставного врахування показів свідка ОСОБА_2 , що суперечать доказам, зібраним відповідачем в ході проведення перевірки.
		ФОП ОСОБА_1 надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції  без змін. Зазначає, що вказані в приписі та постанові особи не перебували з позивачем ні у трудових, ні у цивільно-правових відносинах, не повідомляли ні відповідача, ні працівників міліції, ні суд про перебування в трудових відносинах з позивачем, а отже висновки акту, постанови та припису щодо допуску зазначених осіб позивачем до роботи без відповідного оформлення трудових відносинах є припущеннями та не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
		В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
		Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду  без змін. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 07.11.2019 та 08.11.2019 до Головного управління Держпраці у Харківській області надійшли звернення від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно щодо необхідності перевірки працевлаштування громадян, найманих ФОП ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 134).
		Наказом Головного управління Держпраці у Харківській області від 15.11.2019 № 2124 призначено проведення інспекційних відвідувань ФОП ОСОБА_1 на предмет додержання законодавства про працю, та видано направлення № 02.03-03/3463 (т. 1 а.с. 9-11, 26-28).
		18.11.2019 уповноваженими особами Головного управління Держпраці у Харківській області здійснена спроба провести інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 та у зв`язку з ненаданням інформації, необхідної для його проведення строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 29.11.2019, що підтверджується актом № ХК7407/290/НП (т. 1 а.с. 12-15)
		Відповідачем складено вимогу про надання документів у строк до 29.11.2019, а саме: довідку управління статистики про включення підприємства до ЄДРПОУ із зазначенням видів діяльності за КВЕД, документи, що підтверджують особу фізичної особи-підприємця, трудові договори з найманими працівниками із змінами та доповненнями за 2019 рік, договори, укладені між ФОП ОСОБА_1 та громадянами на виконання робіт, тощо за 2019 рік, документи, що підтверджують оплату за виконану роботу, накази, що стосуються трудових відносин про прийняття, звільнення, переведення, зміни умов праці, тощо за 2019 рік, повідомлення органів ДФС про прийняття працівників на роботу із підтвердженням отримання за 2019 рік, звіти ЄСВ за 2019 рік, документи про право власності/користування об`єкта нерухомого майна/будівельного майданчика за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 16-18). 
		Не погодившись із рішеннями відповідача, 26.11.2019 позивачем в досудовому порядку подано скаргу до відповідача з вимогою скасувати направлення № 02.03-03/3463 від 15.11.2019, акт № ХК7407/290/НП від 18.11.2019 та вимогу про надання документів від 18.11.2019, а також проханням надати копії відеозапису, здійсненого під час інспекційного відвідування та копію наказу від 15.11.2019, за наслідками розгляду якої 24.12.2019 скарга залишена без задоволення. (т. 1 а.с. 19-24, 59-60). 
		02.12.2019 відповідач направив позивачу копію витягу з наказу від 15.11.2019 № 2124 та повідомив, що під час проведення інспекційного відвідування 18.11.2019 інспекторами праці проведена фотофіксація осіб, які виконували роботи на будівельному майданчику за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 25).
		На вимоги позивача надати копії відеозапису, здійсненого під час інспекційного відвідування та погодження центрального органу виконавчої влади на проведення інспекційного відвідування, 16.12.2019 відповідач повідомив позивача, що під час інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 18.11.2019 інспекторами праці здійснювалась фотофіксація осіб, які виконували роботи на будівельному майданчику, копії яких надавались позивачу під підпис. Також зазначив, що нормативно-правовими актами, що регулюють проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування не передбачено погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю) або відповідного державного колегіального органу (т. 1 а.с. 42-43).
		У строк, визначений вимогою від 18.11.2019, позивачем документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування не надано.
		24.12.2019 інспекторами Головного управління Держпраці у Харківській області повторно здійснено спробу проведення інспекційного відвідування, за результатами якого складено акт № ХК7407/290/2НД про неможливість його проведення у зв`язку з ненаданням інформації, необхідної для її проведення. Строк проведення інспекційного відвідування призупинено до 08.01.2020 (т. 1 а.с. 62-65).
		24.12.2019 відповідачем складено вимогу про надання документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування у строк до 09:00 год 08.01.2020, а саме: довідку управління статистики про включення підприємства до ЄДРПОУ із зазначенням видів діяльності за КВЕД, документи, що підтверджують особу фізичної особи-підприємця, трудові договори з найманими працівниками із змінами та доповненнями за 2019 рік, договори, укладені між ФОП ОСОБА_1 та громадянами на виконання робіт, тощо за 2019 рік, документи, що підтверджують оплату за виконану роботу, накази, що стосуються трудових відносин про прийняття, звільнення, переведення, зміни умов праці, тощо за 2019 рік, повідомлення органів ДФС про прийняття працівників на роботу із підтвердженням отримання за 2019 рік, звіти ЄСВ за 2019 рік, документи про право власності/користування об`єкта нерухомого майна/будівельного майданчика за адресою: АДРЕСА_1 , пояснення щодо відносин між ФОП ОСОБА_1 з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та особою на фото 1, які 18.11.2019 виконували роботи за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 59-61).
		08.01.2020 інспекторами Головного управління Держпраці у Харківській області проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 за фактичною адресою виконання робіт: АДРЕСА_1 щодо дотримання законодавства про працю, за результатами якого складено акт від № ХК7407/290/2НД/АВ (т. 1 а.с. 44-52). 
		За висновками акту встановлено, що 18.11.2019 інспекторами праці здійснено вихід за місцем здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 та зафіксовано 3 працівника, які виконували будівельні, столярні роботи на металевих конструкціях на висоті. З метою отримання пояснень від осіб, які виконували зазначені роботи, останнім запропоновано надати пояснення щодо виконуваних робіт та умов їх виконання. Громадяни ОСОБА_5 та ОСОБА_2 повідомили, що виконують роботи за розпорядженням ОСОБА_1 , проте письмові пояснення надавати відмовились. Одна особа покинула будівельний майданчик без надання будь-якої інформації. 
		З метою встановлення третьої особи, яка виконувала роботи на будівельному майданчику суб`єкту господарювання було запропоновано надати пояснення щодо відносин між ним та зазначеною особою, про що зазначено у вимозі від 24.12.2019. На виконання вимоги про надання документів ФОП ОСОБА_1 документи та пояснення не надано. Згідно наданої на запит відповідача пенсійним органом інформації в звітах, поданих ФОП ОСОБА_1 в період січень-жовтень 2019 р. відображення нарахування заробітної плати по ОСОБА_5 та ОСОБА_2 відсутні та надходження повідомлень про прийняття на роботу станом на 27.11.2019 по зазначеним працівникам відсутні.
		Таким чином, в порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП два працівника було допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, в порядку встановленому КМУ. 
		Також в акті зазначено про фіксування процесу відвідування засобами фототехніки.
		08.01.2020 Головним управлінням Держпраці у Харківській області складено припис, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 усунути порушення ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, виявлені під час інспекційного відвідування у строк до 07.02.2020 (а.с. 54-55).
		Позивачем подано до відповідача зауваження на акт інспекційного відвідування від 08.01.2020 та скарги із вимогою скасувати акти від 18.11.2019, 24.12.2019, направлення від 15.11.2019, вимоги про надання документів від 18.11.2019 та від 24.12.2019., а також припис від 17.01.2020 (а.с. 56-58, 70,74-76).
		Відповіді на скарги від 13.07.2020 та від 17.01.2020 позивачем отримано не було.
		31.01.2020 постановою Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК7407/290/2НД/АВ/П/ТД-ФС ФОП ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за порушення ч. 3 ст. 24 КЗпП України у вигляді штрафу в розмірі 283380,00 грн (т. 1 а.с. 80-83).
		В постанові зазначено , що 18.11.2019 ФОП ОСОБА_1 фактично допущено до роботи двох осіб:  ОСОБА_5 та ОСОБА_2 без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника, та повідомлення центрального органу виконавчої влади, з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Не погоджуючись з постановою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що твердження відповідача щодо фактичного допуску ФОП ОСОБА_1 громадян до роботи без укладення трудового договору є безпідставним та недоведеним, а тому оскаржувані припис та постанова є протиправними.
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
		Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
		Зазначені у ч. 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
		Зокрема, згідно ч. 5 ст. 2 Закону № 877-V, органи Держпраці при проведення заходів державного нагляду (контролю), додержуються принципів державного нагляду (контролю); місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмеження у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактування норм на корить суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборона на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерії ризику; право суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю); права суб`єктів господарювання; право на консультативні підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю); та умови віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі не затвердження відповідних критеріїв розподілу.
		Основні засади процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю врегульовані "Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295).
		Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
		Згідно з ч. 1 ст. 265 КЗпП України посадові особи підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
		Відповідно до ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
		Згідно з ч. 4 ст. 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Таким чином, необхідною умовою для накладення штрафу на юридичних осіб , які використовують найману працю, є, зокрема,фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).
		Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. 
		Згідно ч. 1 ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
		Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
		За змістом ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.
		З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.
		Укладення трудового договору передбачено у ст. 24 КЗпП України.
		Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Судом встановлено, що видами діяльності ФОП ОСОБА_1 є: роздрібна торгівля в спеціалізованих магазинах електронною апаратурою побутового призначення для приймання, запису, відтворення звуку й зображення; роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах; інші види роздрібної торгівлі; допоміжне обслуговування наземного транспорту; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1 а.с. 84-85)
		Колегія суддів зазначає, що КВЕДи на будівельну діяльність у ФОП ОСОБА_1 відсутні.
		Земельна ділянка за адресою АДРЕСА_2 та розташовані на ній нежитлові об`єкти належать ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на праві власності без титульного виділу часток в натурі на місцевості, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (т. 1 а.с. 105-106). 
		Так, відповідач , здійснюючі інспекційне відвідування 18.11.2019, виходив з того, що адреса АДРЕСА_2 . є фактичною адресою здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 .
		Проте, судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що за вказаною адресою позивач фактично здійснює господарську діяльність, крім того відповідачем станом на 18.11.2019 не було встановлено власників (користувачів) земельної ділянки та нежитлових об`єктів на ній розміщених.
		Зазначена інформація отримана відповідачем лише 20.11.2019, від Виконавчого комітету Балаклійської міської ради від 20.11.2019, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.
		Так , у зазначеному листі вказано, що на підставі рішення ХХІ сесії Балаклійської міської ради VI скликання від 20.11.2011 № 596, земельна ділянка площею 0,1693 га за адресою: АДРЕСА_2 була передана шляхом викупу у власність гр. ОСОБА_1 . Рішенням XVII сесії VII скликання від 20.12.2016 № 213-VII, за зверненням ФОП ОСОБА_1 на підставі графічних матеріалів, виготовлених КП "Балаклійське архітектурне бюро", погоджених з сектором містобудування та архітектури Балаклійської районної державної адміністрації, оформлено паспорт прив`язки та надано дозвіл на розміщення групи стаціонарних тимчасових споруд торгового призначення за адресою:  АДРЕСА_2 для ФОП ОСОБА_1 , строк дії паспорта прив`язки - до 20.11.2011 (т.1 а.с. 142)
		Отже, на час здійснення інспекційного відвідування 18.11.2019 відповідачем не було встановлено суб`єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність на об`єкті перевірки.
		Відповідачем не надано доказів здійснення господарської діяльності саме позивачем за цією адресою .
		За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що представники відповідача під час проведення інспекційного відвідування не вжили усіх необхідних і достатніх заходів для встановлення належного об`єкта інспекційного відвідування.
		Також, в підтвердження факту допуску до роботи двох громадян  ОСОБА_2 та ОСОБА_5 без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням, відповідачем надано до суду акт, копії фотокарток , письмові пояснення зазначених осіб.
		Колегія суддів зазначає, що надані докази не є належними в розумінні ст.77 КАС України та такими, що підтверджують зазначені відповідачем обставини, оскільки з наданих фотознімків неможливо ідентифікувати дату, час та місце проведення фотозйомки, а також зазначені фото не є належними доказами в підтвердження перебування зазначених осіб у трудових відносинах із позивачем.
		Посилання відповідача на усні пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в ході інспекційного відвідування, в яких останні повідомляли, що працюють у ФОП ОСОБА_1 , колегія суддів вважає не доведеними.
		Судом встановлено, що під час інспекційного відвідування працівниками відповідача, для встановлення осіб, що перебували на земельній ділянці , викликані працівники поліції. В письмових поясненнях, наданих працівникам поліції,  ОСОБА_2 зазначив, що відношення до будівництва не має, близько 11 год 30 хв знаходився за адресою вул. 8-го Березня, 3Б, м. Балаклія, де розташована «Нова Пошта» щоб відвідати свого друга. ОСОБА_5 зазначив, що близько 11 год 30 хв знаходився за адресою вул. 8-го Березня, 3Б, м. Балаклія з метою дізнатися режим роботи установи «Нова Пошта», де побачив свого знайомого ОСОБА_2 , вказав, що відношення до будівництва не має. (зв.б. а.с. 77,79)
		Отже, письмові пояснення ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , також не підтверджують перебування зазначених осіб у трудових відносинах із позивачем.
		Допитаний в якості свідка в суді першої інстанції, ОСОБА_2 також пояснив, що не працює на ФОП ОСОБА_1 , на момент проведення інспекційного заходу тимчасово знаходився на майданчику, оскільки вхід на цю територію є вільним та знаходитись на ній ніким не заборонено. Зазначив, що до будівельних робіт ніякого відношення не має.
		Клопотання про допит ОСОБА_5 відповідачем не заявлено ні до суду першої, ні апеляційної інстанції.
		Таким чином доводи скаржника щодо виконання будівельних робіт за розпорядженням ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_5 та ОСОБА_2 спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		Між тим, Головне управління Держпраці в Харківській області не довело правомірності оспорюваних рішень, а також не надало доказів, які б підтверджували недостовірність поданих позивачем доказів.
		Колегія суддів зазначає, що лише перебування будь-яких осіб на земельній ділянці, що перебуває у користуванні позивача, не свідчить про наявність трудових відносин між останніми.
		Враховуючи вищевикладене, вірними є висновки суду першої інстанції щодо не доведення відповідачем належними доказами допуску позивачем до виконання робіт працівників без укладення трудового договору та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття на роботу, та як наслідока скасування припису №ХК7407/290/2НД/АВ/П від 08.01.2020 та постанови № ХК 7407/290/2НД/АВ/П/ТД-ФС від 31.01.2020 .
		Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
		Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
		Керуючись ст.ст. 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Харківській області залишити без задоволення.
		Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2020 року по справі № 520/1713/2020 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді   Т.С. Перцова   С.П. Жигилій   Повний текст постанови складено 05.10.2020 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...