Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1.380.2019.006771 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано для оприлюднення: 06.10.2020. Зареєстровано: 07.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2020.
Дата набрання законної сили: 01.10.2020
Номер судового провадження: А/857/3827/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		01 жовтня 2020 року Справа № 1.380.2019.006771 пров. № А/857/3827/20Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		судді-доповідача  Качмара В.Я.,
		суддів  Большакової О.О., Мікули О.І.,
		при секретарі судового засідання  Хомича О.Р.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року (суддя Лунь З.І., м.Львів) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі  Головне управління) в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 03.07.2019 №0049255113 (далі  Рішення).
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року позов задоволено.
		Не погодившись із ухваленим рішення, його оскаржило Головне управління, яке із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
		В доводах апеляційної скарги обмежившись цитуванням норм матеріального права вказує, що згідно даних інтегрованої картки позивача по єдиному внеску їй були нараховані штрафні санкції у розмірі 3489,90 грн та пеня у розмірі 3837,76 грн за період з 21.02.2017 по 25.06.2019 з розрахунком штрафної санкції.
		Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що з наданих відомостей та долучених документів, видно, що сплата єдиного внеску здійснювалась позивачем вчасно та в повному обсязі, проте суми єдиного внеску останньою помилково перераховано на інший казначейський рахунок, що підтверджується відповідними виписками про перекази з рахунку, що однак не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений законодавством строк.
		Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права і дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач є платником єдиного внеску як роботодавець, а також як особа, яка проводить незалежну професійну діяльність, а саме нотаріальну.
		03.07.2019 Залізничним управлінням Головного управління прийнято Рішення згідно з яким на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування» (далі  закон №2464-VI) до позивача за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) застосовано штраф у розмірі 3489,90 грн та нараховано пеню у розмірі 3837,76 грн, на загальну суму 7327,66 грн за період з 21.02.2017 по 25.06.2019 (а.с.9). 
		Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом №2464-VI (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
		Згідно із пунктом 4 частини другої статті 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.
		Відповідно до положень частин сьомої, восьмої статті 9 Закону №2464-VI єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники єдиного внеску зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
		Як видно з матеріалів справи, позивач сплачувала єдиний внесок шляхом перерахування безготівкових коштів з її банківського рахунку, відкритого в Акціонерному товаристві «Кредо Банк» на відповідний рахунок, відкритий для обслуговування коштів єдиного внеску через інтернет банкінг Кредодайрект. За лютий 2017 року єдиний внесок був сплачений шляхом перерахування готівкових коштів.
		З документа, який містить розрахунок штрафних санкцій та сформований на підставі облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів, випливає, що порушення порядку сплати мали місце в період з лютого 2017 року по грудень 2018 року (а.с.10-11).
		Для підтвердження фактів своєчасної сплати єдиного внеску в період з 01.01.2017 по 31.12.2018 позивач надала суду першої інстанції виписки про здійснені нею перекази з рахунку (20-31).
		З наданих відомостей та долучених документів, видно, що сплата єдиного внеску здійснювалась позивачем вчасно та в повному обсязі. З січня 2017 року по грудень 2018 року включно єдиний внесок, нарахований позивачем (код класифікації доходів бюджету/ символ рахунку 71010000/201), сплачувався на рахунок з номером 37192204011303, який був відкритий для обслуговування коштів єдиного внеску для осіб, які проводять незалежну професійну діяльність (код класифікації доходів бюджету/ символ рахунку 71040000/204).
		Вказаними документами підтверджено, що суму єдиного внеску позивач перерахувала вчасно та повністю, проте помилково на інший казначейський рахунок, що підтверджується відповідними виписками про перекази з рахунку.
		Частинами десятою, одинадцятою статті 9 Закону №2464-VI встановлено, що днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
		Водночас, помилкове зазначення неправильного рахунку отримувача коштів - податкового органу не є правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений законодавством строк.
		Як встановлено матеріалами справи платіжні документи на перерахування єдиного внеску були прийняті банком до виконання та платежі проведено в ті самі дні або наступні після них дні.
		Згідно з частиною четвертою статті 45 Бюджетного кодексу України (далі  БК), податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).
		Нормами частини п`ятої статті 45 БК передбачено, що податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок
		Аналіз норм цього Кодексу дає підстави суду зробити висновок, що усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами державного бюджету, які визнаються зарахованими до бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
		Поняття «єдиний казначейський рахунок» закріплене в «Положенні про єдиний казначейський рахунок», затверджене наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 №122 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.07.200 за №594/6882; далі - Положення №122) та визначається як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.
		Пунктом 2.1 Положення №122 встановлено, що єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.
		Тобто, зі змісту пунктів Положення №122 слідує, що всі сплачені податки і збори (обов`язкові платежі), в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок.
		Правовий аналіз наведених вище норм права дає підстави для висновку про те, що здійснення платником помилок під час перерахування сум єдиного внеску на не бюджетні казначейські рахунки в строк, встановлений частиною восьмою статті 9 Закону №2464-VI, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.
		Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника при сплаті задекларованої суми єдиного внеску, не можуть бути підставою для застосування штрафів та нарахування пені, передбачених частиною десятою і пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону№2464-VI. Оскільки такі суми єдиного внеску були сплачені на єдиний казначейський рахунок, то помилкове зазначення у платіжному дорученні під час сплати суми єдиного внеску невірного рахунку не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми внеску у визначений відповідною нормою Закону строк.
		Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
		З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що допущена позивачем помилка не спричинила настання будь-яких негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету.
		Подібна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 1 серпня 2018 року по справі №813/2487/17.
		Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України (далі  КАС) суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Підсумовуючи, враховуючи наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу, слід залишити без задоволення.
		Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року  без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.
		 
		 
		Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова   О. І. Мікула  Повне судове рішення складено 6 жовтня 2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...