Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 725/5253/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо.
Надіслано для оприлюднення: 06.10.2020. Зареєстровано: 07.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2020.
Дата набрання законної сили: 06.10.2020
Номер судового провадження: К/9901/42683/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 жовтня 2020 року 
		м. Київ
		справа №725/5253/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/42683/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Шипуліної Т. М.,
		суддів: Бившевої Л. І., Ханової   Р.   Ф.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя - Гонтарук   В.   М., судді: Біла   Л.   М., Граб   Л.   С.) від 26   вересня 2017 року у справі №   725/5253/16 за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил,
		УСТАНОВИВ:
		У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Першотравневого районного суду м. Чернівці з адміністративним позовом до Чернівецької митниці Державної фіскальної служби України (далі - правонаступник Буковинська митниця Держмитслужби), у якому просив визнати протиправними та скасувати постанову від 28 жовтня 2016 року №   1269/40802/16 про визнання позивача винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України (далі - МК України) у вигляді штрафу 313   251,39 грн та закрити провадження у справі.
		Постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 31 травня 2017   року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову в справі про порушення митних правил від 28 жовтня 2016року №   1269/40802/16 про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за ст. 485 МК України. В інших позовних вимогах відмовлено.
		Суд першої інстанції виходив з того, що позивач ввіз транспортний засіб в режимі тимчасового ввезення, пред`явивши митному органу паспорт громадянина Румунії, надання якого є підставою для не сплати митних платежів при ввезенні транспортного засобу особистого користування.
		Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26   вересня 2017  року апеляційну скаргу Чернівецької митниці ДФС задоволено. Постанову Першотравневого районного суду м. Чернівці від 31 травня 2017 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
		Приймаючи таке рішення суд апеляційної інстанції виходили з того, що під час складання оскаржуваної постанови митний орган діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений діючим законодавством, оскільки при тимчасовому ввезені на територію України транспортного засобу іноземної реєстрації позивач навмисно надав паспорт громадянина Румунії з метою ухилення від сплати митних платежів, які підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
		Не погодившись із вказаним вище судовим рішенням, ОСОБА_1 подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26   вересня 2017   року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на те, що будучи громадянином як України так і Румунії позивач не приділяв особливого значення за паспортом якої держави він перетинав державний кордон України. Крім того, скаржник стверджує, що у період з 09 березня по 17 вересня 2016 року він неодноразово перетинав кордон України на своєму транспортному засобі, прид`являючи про цьому паспорт громадянина Румунії і вказаний факт був відомий відповідачу, проте протокол про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 складено лише 17 вересня 2016 року.
		Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 грудня 2017 року відкрив провадження у цій справі за вказаною касаційною скаргою.
		15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції. 
		Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 30  вересня 2020   року цю справу призначив до розгляду в порядку письмового провадження.
		Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила таке.
		17 вересня 2016 року о 07:50 год. на територію пункту пропуску «Порубне» митного поста «Вадул-Сірет» Чернівецької митниці ДФС в`їхав автомобіль марки VW PASSAT реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням громадянина України ОСОБА_1 ,  До митного контролю позивач подав закордонний паспорт від 16   листопада 2010  року №    НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №  НОМЕР_3 . 
		При здійсненні митного контролю, зокрема проведення митного огляду транспортного засобу, громадянином України ОСОБА_1 також було надано паспортний документ громадянина Румунії на ім`я ОСОБА_1 від 20   грудня 2012 року №   НОМЕР_6.
		Згідно поданого до митного контролю паспорта громадянина України та пред`явленого під час проведення митних формальностей паспорту від 20   грудня 2012 року №   НОМЕР_6 громадянина Румунії, було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є однією й тією ж особою. Крім того, наданий паспорт громадянина Румунії ОСОБА_1 був перевірений з використанням наявних баз даних на предмет причетності до митних правопорушень.
		Так, у процесі вказаної перевірки митним органом було встановлено, що позивачем у режимі «тимчасового ввезення» на територію України був переміщений транспортний засіб марки SEAT модель IBIZA, р/н НОМЕР_4 , VIN    НОМЕР_5 , і вказаний автомобіль знаходиться на території України.
		17 вересня 2016 року заступником начальника Чернівецької митниці ДФС на позивача складено протокол про порушення митних правил №   1269/40802/16 за ст.  485 МК України. Митний орган вважає, що враховуючи факт наявності двох паспортних документів,  в діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) вбачаються ознаки порушення митних правил, оскільки будучи громадянином України ОСОБА_1 використав паспортний документ нерезидента для особистого користування транспортним засобом марки SEAT модель IBIZA, р/н НОМЕР_4 , VIN    НОМЕР_5 без сплати належних платежів.
		28 жовтня 2016 року відповідачем прийнято постанову по справі про порушення митних правил №   1269/0802/16, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.   485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, а саме 313   251,39 грн.
		Вважаючи вказану постанову про адміністративне правопорушення протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
		Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
		Частиною 3 ст. 380 МК України встановлено, що тимчасове ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД дозволяється на строк до одного року під письмове зобов`язання про їх зворотне вивезення за умови письмового декларування в порядку, передбаченому законодавством України для громадян, після сплати всіх митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом. Транспортні засоби особистого користування, що тимчасово ввозяться на митну територію України громадянами-нерезидентами, не підлягають письмовому декларуванню та звільняються від подання документів, що видаються державними органами, уповноваженими здійснювати види контролю, зазначені у ст. 319 цього Кодексу. Пропуск таких транспортних засобів через митний кордон України здійснюється без застосування до них заходів гарантування, передбачених розділом Х цього Кодексу.
		Статтею 485 МК України передбачено адміністративну відповідальність у випадку заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.
		Колегія суддів погоджується з твердженнями судів попередніх інстанцій, що при наявності паспортів двох держав (України та Румунії) ОСОБА_1 , надавши для митного оформлення паспорт громадянина Румунії №    НОМЕР_6 , діяв умисно з метою ухилення від сплати митних платежів, які підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.
		Пунктом 1 ст. 2 Закону України від 18 січня 2001 року №   2235-ІІІ «Про громадянство України» встановлено, що громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.
		За приписами Закону України від 21 січня 1994 року №   3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», п.   17 Порядку централізованого оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №   185, а також п. 5.3 Порядку розгляду в дипломатичних представництвах або консульських установах України за кордоном клопотань громадян України, які виїхали за її межі тимчасово, про залишення на постійне проживання за кордон, затвердженого наказом Міністерства закордонних справ України від 22 листопада 1999 року №   201 передбачено, що документом, який підтверджує постійне проживання громадянина України за кордоном, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом «Постійне проживання» або таким написом (з відміткою про дату внесення та із зазначенням посади і прізвища особи, яка його внесла), який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордон.
		Документом, що підтверджує постійне проживання громадянина України за кордоном, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон зі штампом «Постійне проживання» або таким написом, який скріплюється підписом посадової особи та печаткою відповідного територіального підрозділу Міністерства закордонних справ України або дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордон.
		Так, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, згідно з інформацією, викладеною у листі Державної міграційної служби у Чернівецькій області від 29  вересня 2016 року №   7301/13310, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Станівці, Глибоцького району, Чернівецької області. Позивач зареєстрований за місцем проживання у с. Станівці, Глибоцького району, Чернівецької області за паспортом громадянина України серії НОМЕР_7 , виданий 20   лютого 1996 року Глибоцьким РВ УМВС України в Чернівецькій області. Також, ОСОБА_1 користується паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 . При цьому, з питань виходу з громадянства України ОСОБА_1 до УДМС України в Чернівецькій області не звертався.
		Крім того, в листі Станівецької сільської ради від 29   вересня 2016 року №   1530 підтверджується, що позивач зареєстрований та проживає на території сільської ради с. Станівці, Глибоцького району, Чернівецької області.
		Отже, колегія суддів вважає вірними твердження апеляційного суду про те, що станом на 17   вересня 2016 року у ОСОБА_1 був наявний як паспорт громадянина України так і паспорт громадянина Румунії, при цьому він мав постійне місце проживання на території України, отже він у правових відносинах з Україною визнається лише громадянином України та має статус громадянина-резидента.
		Що стосується доводів скаржника про те, що матеріали справи про порушення митних правил не містять відомостей про митну вартість товару (транспортного засобу), а тому розмір несплачених митних платежів, який визначений відповідачем, є невірним, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, оскільки у матеріалах справи міститься розрахунок управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Чернівецької митниці ДФС від 28   вересня 2016 року №  982/24-70-19-34-ЕП, яким встановлено, що орієнтовна сума всіх податків та зборів на згаданий вище автомобіль складає 104   417,13 грн.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що під час складання спірної постанови, відповідач діяв у межах, своїх повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України.
		Ураховуючи зазначене, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		Суд також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява №   4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.   1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява №   303-A, п. 29).
		Відповідно до ст.350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення апеляційного суду, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
		Керуючись ч. 2 розд. ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року             №   460-IX, ст. 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26   вересня 2017   року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		Судді Верховного Суду                                                                      Т.   М.   Шипуліна
		                                                                                                    Л.   І.   Бившева
		                                                                                                    Р.   Ф.   Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...