Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/40859/20-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; бездіяльність слідчого, прокурора.
Надіслано для оприлюднення: 06.10.2020. Зареєстровано: 07.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2020.

Номер судового провадження: 1-кс-37346/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42014000000001590

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/40859/20-к 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		01 жовтня 2020 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , 
		при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Офісу Генерального прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання поданого в межах кримінального провадження № 42014000000001590 від 17.11.2014,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		22.09.2020 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , яка того ж дня передана слідчому судді ОСОБА_1 , на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання від 03.09.2020 поданого в рамках кримінального провадження № 42014000000001590.
		В обґрунтування своїх доводів адвокат вказує, що 03.09.2020 ним на ім`я Генерального прокурора подано клопотання про скасування постанови детектива НАБУ ОСОБА_5 від 12.08.2020 про відновлення досудового розслідування та закриття кримінального провадження, оскільки на момент її винесення, на думку адвоката, строки досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014000000001590 закінчилися, а тому подальше здійснення досудового розслідування поза межами строків, встановлених КПК України, є неможливим. Проте, всупереч положенням ст. 220 КПК України, його клопотання протягом трьох днів з моменту подання не розглянуто і жодної відповіді про результати розгляду цього клопотання йому не надано, що свідчить про бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора. У своїй скарзі захисник просить зобов`язати Генерального прокурора розглянути його клопотання від 03.09.2020, за результатом розгляду скасувати постанову детектива НАБУ ОСОБА_5 від 12.08.2020 про відновлення досудового розслідування та зобов`язати прокурора, що здійснює процесуальне керівництво, вжити заходів щодо закриття кримінального провадження.
		В судове засідання особа, яка звернулась зі скаргою не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Адвокат ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд скарги у його відсутність, вимоги підтримує в повному обсязі та просить її задовольнити.
		У судове засідання представник Офісу Генерального прокурора не з`явився, про дату, час та місце проведення розгляду повідомлений належним чином, заяви, клопотання або письмові заперечення не були подані суду.
		Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
		У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
		Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з`явились, на підставі наданих доказів.
		Вивчивши скаргу, дослідивши додані матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
		Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
		Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні.
		Основним завданням суду, слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод; які перешкоди він зобов`язаний поновити або усунути для їх реалізації.
		Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
		Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
		Так, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
		Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
		Таким чином, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійснені інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, зокрема такий строк визначений ст. 220 КПК України.
		За матеріалами скарги слідчим суддею встановлено, що cлідчою групою детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000001590. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора. 
		07.09.2020 року Офісом Генерального прокурора отримано клопотання ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження №42014000000001590, в порядку ст. 220 КПК України, що підтверджується даними поштового відправлення. На час розгляду скарги особа, що подала скаргу, належної відповіді від уповноваженого представника Офісу Генерального прокурора не отримала.
		Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення скарги, та здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчим суддею з наданих матеріалів скарги встановлено наступне.
		Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001590 від 17.11.2014, у тому числі за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України. 
		Матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_4 05.09.2019 були виділені в окреме кримінальне провадження з кримінального провадження №12013220540000400 та 05.09.2019 приєднані до кримінального провадження №42014000000001590.
		В рамках досудового розслідування кримінального провадження №12013220540000400 заступником начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва  начальником відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 28.03.2019 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.
		06.05.2019 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013220540000400 зупинено на підставі п. 3 ч.1 ст. 280 КПК України у зв`язку з наявною необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва 
		24.06.2019 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013220540000400 відновлено та в той же день зупинено на підставі п. 3 ч.1 ст. 280 КПК України у зв`язку з наявною необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва. 
		02.08.2019 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013220540000400 відновлено та в той же день зупинено на підставі п. 3 ч.1 ст. 280 КПК України у зв`язку з наявною необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва. 
		20.08.2019 досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013220540000400 відновлено, а пізніше 22.08.2019 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014000000001590 за підозрою ОСОБА_7 продовжено до 8 місяців. В той же день провадження зупинено на підставі п. 3 ч.1 ст. 280 КПК України у зв`язку з наявною необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва.
		05.09.2019 у кримінальному провадженні №12013220540000400 від 31.01.2013 складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 4 ст. 28, ч.5 ст.191;ч.4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України та в той же день на підставі постанови процесуального керівника досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000001590 від 17.11.2014 зупинено на підставі п 2 ч. 1 ст. 280 КПК України у зв`язку з розшуком осіб стосовно яких складено повідомлення про підозру. 
		15.11.2019 досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000001590 від 17.11.2014 відновлено та в той же день зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України. 
		Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 06.12.2019 скасовано постанову прокурора четвертого відділу процесуального керівництва Другого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, ОСОБА_8 від 15.11.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001590 від 17.11.2014 року.
		Постановою прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України Департаменту нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України радника юстиції ОСОБА_9 від 21.12.2019 досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000001590 від 17.11.2014 відновлено на виконання судового рішення та в той же день зупинено на підставі п. 2, 3 ч.1 ст. 280 КПК України.
		Постановою Генерального прокурора від 27.02.2020 підслідність у кримінальному провадженні №42014000000001590 від 17.11.2014 визначена за детективам НАБУ.
		Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.05.2020 скасовано постанову прокурора ОСОБА_9 від 21.12.2019 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014000000001590.
		Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.07.2020 виправлено описку, допущену в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.05.2020 року у справі № 761/1310/20 (провадження № 1-кс/991/3550/20), а саме: в резолютивній частині ухвали замість невірно вказаної дати винесення оскаржуваної постанови прокурора «21 грудня 2020 року» вважати правильним - «21 грудня 2019 року».
		Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.07.2020 на підставі заяви адвоката виправлено описку, допущену в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.07.2020 року у справі № 761/1310/20 (провадження № 1-во/991/85/20), постановленій у рамках кримінального провадження №42014000000001590 від 17.11.2014, а саме: в абзаці сьомому мотивувальної частини зазначеної ухвали замість невірно вказаної дати постановлення ухвали слідчого судді за результатами розгляду справи № 761/1310/20 (провадження № 1-кс/991/3550/20)«15 травня 2020 року» вважати правильною - «14 травня 2020 року».
		12.08.2020 постановою детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_5 досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000001590 відновлено.
		В обґрунтування вимог скарги адвокат вказує на те, що прийняття детективом процесуального рішення у формі постанови відбулось поза межами строку досудового розслідування і що на час її постановлення строк, передбачений законом, для здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, закінчився. 
		Перевіряючи обґрунтованість доводів, наведених у скарзі, слідчий суддя приймає до уваги наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 219 КПК України (до редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року), досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
		Таким чином, статтею 219 КПК України встановлюються рамки в межах яких повинно бути здійснено досудове розслідування кримінального провадження, а саме - протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Вказаний строк може бути продовженим до дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.
		Відповідно до ч. 4 ст. 38 КПК України орган досудового розслідування зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
		Згідно ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		Відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Крім того, відповідно до ч.5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, та на свій розсуд визначає об`єм доказів, якій необхідно зібрати у кримінальному провадженні.
		Дослідивши клопотання детектива НАБУ ОСОБА_10 від 13.08.2020 про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадження №4201400000000159 вбачається, що строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження, в порядку ст. 219 КПК України, був продовжений до 8 місяців саме в частині підозри ОСОБА_7 . 
		У поданій скарзі адвокат посилається на відсутність відомостей про продовження строку досудового розслідування стосовно ОСОБА_4 . 
		В силу положень ст. ст. 22, 26 КПК України вказані при зверненні із клопотанням обставини підлягають підтвердженню учасником кримінального провадження шляхом подання відповідних документів або їх копій, адже ЄСПЛ у справі «Ушаков та Ушакова проти України» 18 червня 2015 року вказує на те, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід зазначити, що під час провадження на підставі Конвенції неухильно застосовується принцип affirmanti incumbit probatio (той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження).
		При дослідженні слідчим суддею матеріалів скарги встановлено, що доказів на підтвердження продовження строків досудового розслідування відносно ОСОБА_4 матеріали скарги не містять. У клопотанні про продовження строків досудового розслідування від 13.08.2020 за підписом детектива ОСОБА_5 про факти продовження строків досудового розслідування відносно ОСОБА_4 також не зазначається.
		За відсутність даних про продовження строків досудового розслідування відносно ОСОБА_4 , слідчий суддя погоджується із доводами адвоката на які останній посилається у скарзі, що на підставі ст. 219 КПК України строк досудового розслідування відносно ОСОБА_4 становить два місяці з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
		Стаття 280 КПК України передбачає підстави та порядок зупинення досудового розслідування по кримінальному провадженню і вказує на те, що однією з підстав зупинення досудового розслідування може бути зупинення після повідомлення особі про підозру у разі, якщо підозрюваного оголошено в розшук.
		Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді. 
		Станом на час розгляду скарги, з матеріалів скарги та долучених до неї документів, в тому числі клопотання про продовження строків досудового розслідування від 13.08.2020 вбачається, що досудове розслідування з 28.03.2019 та до моменту оголошення підозри ОСОБА_11 , зупинялось з 06.05.2019 по 24.06.2019.
		24.06.2019 у зв`язку із необхідністю проведення процесуальних дій досудове розслідування у цьому провадженні відновлено та зупинено в цей же день.
		02.08.2019 у зв`язку із необхідністю проведення процесуальних дій досудове розслідування у цьому провадженні відновлено та зупинено в цей же день.
		20.08.2019 у зв`язку із необхідністю проведення процесуальних дій досудове розслідування у цьому провадженні відновлено та зупинено 22.08.2020 у зв`язку з виконанням дій у межах міжнародного співробітництва.
		05.09.2019 у зв`язку із необхідністю проведення процесуальних дій досудове розслідування у цьому провадженні відновлено та зупинено в цей же день.
		15.11.2019 у зв`язку із необхідністю проведення процесуальних дій досудове розслідування у цьому провадженні відновлено та зупинено в цей же день.
		21.12.2019 у зв`язку із необхідністю проведення процесуальних дій досудове розслідування у цьому провадженні відновлено та зупинено в цей же день .
		14.05.2020 на підставі ухвали слідчого суді Вищого антикорупційного суду постанову про зупинення досудового розслідування від 21.12.2019 скасовано.
		При обрахуванні строків досудового розслідування слідчий суддя приходить до висновку, що станом на 14.05.2020 у кримінальному провадженні №42014000000001590 відносно ОСОБА_4 залишалось 14 днів, встановленого ст. 219 КПК України, двомісячного строку досудового розслідування з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. 
		Отже, з урахуванням зупинення та відновлення досудового розслідування у відповідності до вимог ст. 219 КПК України двомісячний строк досудового розслідування відносно ОСОБА_4 закінчився через 14 днів, тобто 28.05.2020.
		Викладене підтверджується і доводами детектива, наведеними у клопотанні про продовження строків досудового розслідування.
		Зокрема, детектив у згаданому клопотанні зазначав, що у кримінальному провадженні №42014000000001590 від 17.11.2014, незважаючи на продовження строку досудового розслідування від 22.08.2019 до 8 місяців, перебіг строку досудового розслідування обчислюється з 28.03.2019, тобто з дня повідомлення про підозру ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12013220540000400, та станом на 12.08.2020 складає 16 днів.
		Вимогами ч. 5 ст. 110 КПК України передбачено, що мотивувальна частина рішення прокурора, викладеного у формі постанови повинна містити відомості про мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
		Аргументуючи висновок про необхідність відновлення досудового розслідування у постанові від 12.08.2020 детектив, з посиланням на ч. 2 ст. 280 КПК України, зазначав, що 11.08.2020 до НАБУ надійшли ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_16 , провадження 1-кс/991/З550/20 від 14.05.2020, провадження 1-во/991/85/20 від 21.07.2020, провадження 1-во/991/87/20 від 28.07.2020, які отримано детективом 12.08.2020.
		З викладеного вбачається, що як при винесенні постанови про відновлення досудового розслідування від 12.08.2020, так і при зверненні із клопотанням про продовження строків досудового розслідування детектив НАБУ вважав, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014000000001590 з 14.05.2020 до 12.08.2020, а саме 90 днів, був зупиненим.
		На підставі ч. 3 ст. 219 КПК України до редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до дня її скасування слідчим суддею не включається у строки, передбачені цією статтею.
		Зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.05.2020 вбачається, що остання набрала чинності з моменту її проголошення та відповідно до ч.2 ст. 21 КПК України підлягала безумовному виконанню на всій території України.
		Згідно із ч. 1 ст. 282 КПК України зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва), а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. 
		На підставі ч. 2 ст. 282 КПК України зупинене досудове розслідування відновлюється у разі скасування слідчим суддею постанови про зупинення досудового розслідування.
		З системного аналізу ст. 282 КПК України у взаємозв`язку із ч. 3 ст. 219 КПК України вбачається, що законодавцем визначено момент, з якого поновлюється перебіг цього строку у випадку скасування слідчим суддею постанови слідчого, прокурора, зокрема  день її скасування слідчим суддею. 
		При цьому, положення ч. 1 ст. 282 КПК України визначають вичерпний перелік підстав для відновлення досудового розслідування постановою слідчого, прокурора зокрема якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва), а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій.
		Інших підстав для відновлення досудового розслідування постановою слідчого, прокурора чинний КПК України не містить. 
		З огляду на вищезазначене, момент відновлення досудового розслідування слід пов`язувати не з фактом винесення постанови слідчим або прокурором про відновлення, а набрання чинності судового рішення про скасування постанови про зупинення.
		При цьому, з тексту ухвали Вищого антикорупційного суду від 14.05.2020 вбачається, що остання проголошувалась за участю захисника ОСОБА_17 , прокурора ОСОБА_18 та детектива ОСОБА_5 .
		Також, заявником у скарзі зазначено, що у липні 2020 року прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_18 звертався з заявою про виправлення описки в ухвалі слідчого судді від 14.05.2020 у справі №761/1310/20. Таким чином, прокурор і детектив, який виносив постанову про відновлення досудового розслідування від 12.08.2020 були обізнані про наявність судового рішення від 14.05.2020 про скасування постанови про зупинення. 
		За викладених обставин, в силу принципу змагальності сторін, заявником наведені належні та допустимі докази на підтвердження закінчення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №42014000000001590 відносно ОСОБА_4 та винесення процесуального рішення щодо відновлення досудового розслідування поза межами строків, встановлених ст. 219 КПК України, що не було спростовано стороною обвинувачення належними, допустимими та достатніми доказами у встановлений процесуальний спосіб.
		Статтею 19 Конституцією України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодекс у міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
		Статтею 113 КПК України закріплено поняття процесуальних строків, як встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
		Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
		На підставі положень ст. 284 КПК України клопотання про продовження строку досудового розслідування подається не пізніше п`яти днів до спливу строку досудового розслідування, встановленого статтею 219 цього Кодексу.
		Строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
		Аналізуючи наведені норми слід дійти висновку, що слідчий або прокурор не пізніше п`яти днів до закінчення строку досудового розслідування мають право звернутися до суду з клопотанням про продовження строку досудового розслідування, а інакше, при закінченні строку визначеному ст. 219 КПК України, зобов`язані закрити кримінальне провадження.
		На підставі положень ч. 1 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
		Слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених ч. 3 ст. 333 КПК України. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази  недопустимими (ч. 8 ст. 223 КПК України). 
		З аналізу закріплених законодавцем положень вбачається пряма заборона на проведення досудового розслідування суть якого полягає у проведенні слідчих дій, спрямованих на отримання доказів та перевірку вже отриманих доказів, поза межами строків досудового розслідування, встановлених законом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 283 КПК України прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: закрити кримінальне провадження; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
		На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 283 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
		Згідно із ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
		З огляду на вимоги ч. 1 ст. 290 КПК України складання обвинувального акту, повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування є обов`язком сторони обвинувачення.
		Зважаючи на закінчення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001590, проведення досудового розслідування та здійснення слідчих дій відносно ОСОБА_19 є неможливим. 
		Крім того, слідчий суддя приймає до уваги п. 42 рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» в якому зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
		Зважаючи на сплив строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001590 від 17.11.2014, після складення повідомлення про підозру, порушення принципу розумності строків, передбаченого ст. 7 КПК України, є всі підстави для прийняття процесуального рішення відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України.
		Частиною 1 статті 36, частиною 5 статті 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, внаслідок чого слідчий суддя наділений лише правом судового контролю та оцінки зібраних слідством доказів на етапі розслідування, однак він не може переймати на себе функції слідства (п. 18 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 22 КПК України).
		Згідно із ч. 6 ст. 36 КПК України Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу. Скасування незаконних та необґрунтованих постанов детективів Національного антикорупційного бюро України та прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути здійснено Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов`язки, чи керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. 
		У п. 134 Рішення ЄСПЛ у справі «Генадій Науменко проти України», п. 168 рішення у справі «Айдин проти Туречинни», п. 75 «Афанасьев проти України», п. 207 рішення у справі «Nada проти Швейцарії» та багатьох інших рішеннях ЄСПЛ встановлено, що засіб правового захисту відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод («Право на ефективний засіб правового захисту») повинен бути ефективним на практиці, як і в теорії, у тому сенсі, що користуванню засобами захисту не повинно чинитися перешкод діями або бездіяльністю органів влади держави.
		На підставі положень ст. 9 Закону України «Про прокуратуру» Генеральний прокурор представляє прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, а також прокуратурами інших держав та міжнародними організаціями.
		На підставі ч. 3 ст. 17 Закону України «Про прокуратуру» під час здійснення повноважень, пов`язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобов`язані виконувати лише такі вказівки прокурора вищого рівня, що були надані з дотриманням вимог цієї статті.
		Прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом. Генеральний прокурор має право давати вказівки будь-якому прокурору.
		Таким чином, у Генерального прокурора як уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора є повноваження на скасування постанови детектива НАБУ ОСОБА_5 від 12.08.2020, а також на зобов`язання прокурора, який здійснює процесуальне керівництво, закрити кримінальне провадження з підстав, встановлених законом.
		Статтею 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволені клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин надсилається їй.
		Так, ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
		Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов`язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно.
		Стороною обвинувачення не надано належних, допустимих і достовірних доказів про вирішення уповноваженою особою Офісу Генерального прокурора заявленого скаржником клопотання від 03.09.2020.
		Сукупність вказаного переконує в бездіяльності заявленого суб`єкта оскарження, що пов`язано з несвоєчасним розглядом поданого стороною провадження клопотання, в зв`язку з чим існують законні підстави зобов`язати Генерального прокурора, як уповноважену особу, розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 03.09.2020 у відповідності до вимог КПК України та задовольнити його.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 24, 42,36, 40, 46, 303, 306, 307, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, 
		 
		УХВАЛИВ:
		Скаргу  задовольнити.
		Зобов`язати Генерального прокурора розглянути відповідно до чинного законодавства клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 від 03.09.2020, подане в межах кримінального провадження № 42014000000001590, яке отримано уповноваженою особою Офісу Генерального прокурора 07.09.2020, та за результатом розгляду скасувати постанову детектива Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 від 12.08.2020 про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000001590 від 17.11.2014, й зобов`язати прокурора, що здійснює процесуальне керівництво, вжити заходів щодо закриття кримінального провадження № 42014000000001590 від 17.11.2014, про що повідомити заявника, у відповідності до вимог статті 220 Кримінального процесуального кодексу України.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...