Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 911/19/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії.
Надіслано для оприлюднення: 07.10.2020. Зареєстровано: 07.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2020.
Дата набрання законної сили: 02.10.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 жовтня 2020 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  911/19/19 
		 
		Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Селіваненка В.П. (головуючий), Баранця О.М., Булгакової І.В., Дроботової Т.Б.,  Катеринчук Л.Й., Львова Б.Ю., Ткача І.В., Ткаченко Н.Г.,  
		за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
		 
		представників учасників справи:
		позивача -  акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України": Лисенка В.О.; Петрука Я.Ю.,
		відповідача -  комунального підприємства "Васильківтепломережа": Брік В.І., Крикунова О.В., 
		 
		розглянув касаційну скаргу комунального підприємства "Васильківтепломережа" (далі - Підприємство)
		на рішення господарського суду Київської області від 23.04.2019  (суддя                 Черногуз А.Ф.) та
		постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 (головуючий суддя Дикунська С.Я., судді Мальченко А.О. і Жук Г.А.)
		зі справи № 911/19/19
		за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія)
		до комунального підприємства "Васильківтепломережа" (далі - Підприємство)
		про стягнення 267 186,15 грн. - 3% річних, 3 481 297,99 грн. втрат від інфляції,
		 
		РУХ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позовних вимог 
		1. Позов було подано про стягнення  267 186, 15 грн. - 3% річних та  3 481 297, 99 грн. "інфляційних втрат". 
		2.  Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу природного газу від 28.12.2012 № 13/3528-БО-17 (далі- Договір) у частині своєчасної оплати спожитого у 2013 році газу.
		Короткий зміст судових рішень зі справи
		3. Рішенням господарського суду Київської області від 23.04.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019: позов задоволено частково; стягнуто з Підприємства на користь Компанії   266 951,89  грн. - 3% річних, 3 457 291,05 грн. втрат від інфляції, а також 55 863,64 грн. судового збору; в задоволенні решти вимог відмовлено.
		4. Прийняті судові акти мотивовані тим, що 3% річних та "інфляційні втрати" Компанією нараховано виключно на суму заборгованості, яка не була предметом договорів про організацію взаєморозрахунків, а сплачувалася за власні кошти Підприємства. Здійснивши перевірку наданих Компанією розрахунків 3% річних та "інфляційних втрат", нарахованих на суму заборгованості за спожитий у квітні 2013 року газ, суди попередніх інстанцій встановили, що Компанія частково здійснила нарахування на заборгованість, яка була погашена до набрання чинності Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі - Закон), тобто на заборгованість, на яку згідно з нормами частини третьої статті 7 названого Закону не здійснюється нарахування неустойки (штраф, пеня), "інфляційних втрат", процентів річних, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом. На підставі встановленого суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, здійснив перерахунок сум 3% річних та "інфляційних нарахувань", виходячи із суми заборгованості, яка не була погашена до набрання чинності вказаним Законом.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		 
		5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Підприємство просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 23.04.2019, постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 у справі № 911/19/19 та прийняти нове рішення, яким відмовити Компанії  у задоволенні позовних вимог.
		 
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		6. Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме не застосовано статтю 4 Закону, яка підлягала застосуванню. 
		 
		7. Врегулювання заборгованості відбулося в рамках вказаного Закону шляхом проведення централізованих взаєморозрахунків за рахунок видатків державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах. Відповідач не вчиняв подальших дій щодо врегулювання заборгованості, оскільки заборгованість, що виникла за Договором, була сплачена в повному обсязі відповідно до Закону, а позивач не попередив щодо намірів нарахувати на вже узгоджену заборгованість 3% річних та "втрати від інфляції". Враховуючи те, що Підприємство включено до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості, та те, що сума заборгованості, що виникла за Договором, підлягала врегулюванню відповідно до вимог Закону та врегульована шляхом проведення взаєморозрахунків, вимоги позивача щодо нарахування та стягнення 3% річних та "інфляційних витрат" на врегульовану заборгованість безпідставні.
		 
		8. Компанія вчиняла перешкоди в укладанні договору реструктуризації заборгованості, що призвело до створення штучної заборгованості та спричинило збитки Підприємству.
		 
		9. Суди попередніх інстанцій невірно встановили, що 3% річних та "інфляційні витрати" позивачем нараховано виключно на ті суми заборгованості, які не були предметом договорів про організацію взаєморозрахунків та сплачувались за рахунок субвенцій з державного бюджету, а, навпаки, сплачувались за власні кошти відповідача. 
		 
		Доводи позивача
		 
		10.  Компанія у письмових поясненнях заперечує проти доводів  касаційної скарги, зазначає, що оскаржувані судові рішення є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 20.11.2019 у справі № 926/34/19, від 16.01.2020 у справі № 922/939/19, та відповідають нормам матеріального права; просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а  рішення господарського суду Київської області від 23.04.2019  та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 - без змін.
		 
		Розгляд справи Верховним Судом
		 
		11. Ухвалою Касаційного господарського суду від 11.11.2019 у справі № 911/19/19 касаційну скаргу Підприємства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 та на рішення    господарського суду Київської області від 23.04.2019 залишено без руху.
		 
		12. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.12.2019: відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою Підприємства; призначено касаційну скаргу до розгляду на 06.02.2020.          
		 
		13. Ухвалою Касаційного господарського суду від 06.02.2020 оголошено перерву в судовому засіданні у справі №911/19/19 за касаційною скаргою Підприємства. 
		 
		14. Ухвалою Касаційного господарського суду від    20.02.2020 справу № 911/19/19 разом із касаційною скаргою Підприємства передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
		15. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 27.02.2020: прийнято касаційну скаргу Підприємства до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; призначено розгляд справи на 20.03.2020 о 10:30.
		16. Судове засідання Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду 20.03.2020 не відбулося у зв`язку із встановленням      на усій території України карантину відповідно до   постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19". 
		17. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.04.2020 призначено розгляд справи  № 911/19/19 на 15.05.2020   об 11:00.
		18. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.05.2020: справу  № 911/19/19 за      касаційною скаргою Підприємства повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду, оскільки на розгляд об`єднаної      палати Касаційного господарського суду у складі      Верховного Суду у справі 911/19/19 було передано питання, яке може бути вирішено колегією суддів Касаційного господарського суду  у складі Верховного Суду, яка була визначена автоматизованою системою документообігу суду.
		 
		19. Ухвалою Верховного Суду від 22.06.2020 касаційну скаргу Підприємства прийнято та призначено до розгляду на   22.07.2020 о   12:00.
		 
		20. Ухвалою Верховного Суду від 22.06.2020: справу № 911/19/19 разом із касаційною скаргою Підприємства передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
		Зазначену ухвалу мотивовано тим, що у позивача відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача пені, 3% річних та «інфляційних витрат» після набрання чинності Законом (30.11.2016), оскільки якщо вже (після набрання чинності Законом) відповідач добровільно погасив усю заборгованість або її частину власними коштами або іншим чином, наприклад взаємозаліком однорідних вимог, повністю або частково усувається необхідність укладати:  договір про організацію взаєморозрахунків,   що вимагало б витрат коштів державного бюджету; договір про реструктуризацію, що по суті б розтягло виплату заборгованості на 5 років (60 місяців). З урахуванням визначених пунктом 6 статті 3   та частини третьої статті 509 Цивільного кодексу України   (далі - ЦК України) таких загальних засад цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність, незважаючи на відсутність укладення та належного виконання договору про реструктуризацію заборгованості в даному випадку і саме на підставі частини першої статті 7 Закону відсутні підстави для здійснення будь-яких нарахувань на цю заборгованість, оскільки таке неукладення стало наслідком добровільного погашення заборгованості боржником. Тому судова колегія вважає за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.01.2020 у праві №922/939/19 та від 20.11.2019 у справі № 926/34/19, в яких зазначено, що, оскільки станом на час набрання чинності Законом (30.11.2016) частина заборгованості не була сплачена відповідачем, то нарахування штрафних санкцій та виплат передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, відповідно до статей 530, 610, 611, 612 ЦК України, частини шостої статті 232 Господарського кодексу України слід здійснювати з дня, наступного за тим днем, коли зобов`язання мало бути виконане. 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		21. Відповідно до умов укладеного Компанією (продавець) та Підприємством (покупець) Договору (з урахуванням додаткових угод до нього):  
		- продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України Компанією за кодом згідно   УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України, підприємствами, які не підпадають під дію   статті 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору (пункт 1.1); 
		- газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (пункт 1.2);
		- оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100%   поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1 договору).
		22. Відповідно до актів приймання-передачі природного газу за період січень   - квітень 2013 року та жовтень -   грудень 2013 року продавець передав покупцю природний газ на загальну суму 12 640 386,02 грн.  
		23. Відповідач сплачував за газ, спожитий у 2013 році, несвоєчасно та з порушенням встановлених Договором строків.
		24. Тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором. Рішенням господарського суду Київської області від 11.11.2014 у справі № 911/4090/14: позов задоволено, стягнуто з Підприємства на користь Компанії   7 338 098,94   грн. основного боргу, 920 161,99   грн. пені,    1 490 512,11   грн. «інфляційних», 443 291,83 грн. - 3% річних.
		25. 14.10.2014 Головним управлінням Державної казначейської служби у Київській області, Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Васильківської міської ради, Управлінням житлово-комунального господарства, будівництва та благоустрою, відповідачем, позивачем укладено договір № 787/30 про організацію взаєморозрахунків предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до пункту 24 статті 14   та пункту 2 статті   16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»   і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету та врегульовано процес погашення заборгованості за Договором у сумі 4 575 374,28 грн.
		18.12.2015 Головним управлінням Державної казначейської служби у Київській області, Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Васильківської міської ради, Управлінням житлово-комунального господарства, будівництва та благоустрою, відповідачем, позивачем, ПАТ «Укргазвидобування» укладено договір № 544/375-в, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною пунктом 16 статті   14   та статті   32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»   і Порядком та умовами надання у 2015 році субвенції з державного бюджету. Зазначеним договором врегульовано процес погашення заборгованості за Договором у сумі 346 537,50 грн.
		18.12.2015 Головним управлінням Державної казначейської служби у Київській області, Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Васильківської міської ради, Управлінням житлово-комунального господарства, будівництва та благоустрою, відповідачем, позивачем, ПАТ «Укргазвидобування» укладено договір № 515/375-в, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеною пунктом 16 статті   14   та статті   32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»   і Порядком та умовами надання у 2015 році субвенції з державного бюджету, яким врегульовано процес погашення заборгованості за Договором  у сумі 2 641 810,77 грн.
		09.11.2017 Головним управлінням Державної казначейської служби у Київській області, Департаментом фінансів Київської облдержадміністрації, Фінансовим управлінням Васильківської міської ради, Управлінням житлово-комунального господарства, будівництва та благоустрою, відповідачем, позивачем, ПАТ «Укргазвидобування» укладено договір № 107/332-в, предметом якого є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам, передбаченою   статтею 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»   і Порядком та умовами надання у 2017 році субвенції з державного бюджету, яким, зокрема, врегульовано процес погашення заборгованості за 2013 рік   за Договором у сумі 917 297,56 грн.
		26. Відповідач заборгованість за Договором за газ, спожитий у 2013 році, сплачував несвоєчасно, повністю розрахувався (за рахунок субвенцій з бюджету та власних коштів) лише у 2017 році.
		27. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 267 186,15 грн. - 3% річних та 3 481 297,99 грн. «втрат від інфляції», нарахованих за періоди, що не охоплені рішенням господарського суду Київської області від 11.11.2014 у справі № 911/4090/14.
		28. Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з обставин та висновків, зазначених у пункті 4 цієї постанови. 
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		29. Спір у справі виник з приводу наявності або відсутності підстав для  стягнення з відповідача 3% річних та «інфляційних», через те, що відповідач за спожитий у 2013 році газ розраховувався з порушенням встановлених Договором строків.
		30. 30.11.2016  набрав чинності    Закон, яким визначено комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
		Відповідно до приписів   статті 1 Закону   заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього   Закону, зокрема, є кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
		Згідно із   статтею 2 Закону   дія останнього поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
		Частиною першою   статті 3 Закону   передбачено, що для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
		Відповідно до статті 5 Закону:
		- реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31 грудня 2016 року (частина перша);
		- реструктуризація заборгованості за спожитий природний газ, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, здійснюється шляхом розстрочення на 60 календарних місяців рівними частинами з першого числа місяця укладення договору без відстрочення погашення заборгованості та з можливістю дострокового погашення (частина друга);
		- на реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка (штрафи, пені), проценти річних, інфляційні нарахування, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до цього Закону.
		- виконання зобов`язань теплопостачальної або теплогенеруючої організації за договором про реструктуризацію заборгованості забезпечується шляхом прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду, до комунальної власності якої належить така теплопостачальна або теплогенеруюча організація, та який виступає гарантом виконання такого договору на суму реструктуризації (крім суми заборгованості з різниці в тарифах, погашення якої проводиться за рахунок видатків державного бюджету). Для підприємств, що не належать до комунального сектору економіки, фінансові та/або інші гарантії на суму реструктуризації (крім суми заборгованості з різниці в тарифах, погашення якої проводиться за рахунок видатків державного бюджету) надає державний орган, підприємство, установа, організація, до сфери управління якого (якої) належить така теплопостачальна або теплогенеруюча організація, або будь-який вид забезпечення, передбачений законодавством України, на виконання договору реструктуризації надається суб`єктом господарювання, заборгованість якого підлягає реструктуризації, на суму реструктуризації (крім суми заборгованості з різниці в тарифах, погашення якої проводиться за рахунок видатків державного бюджету; частина четверта);
		- реструктуризація кредиторської заборгованості теплопостачальних або теплогенеруючих організацій державної та комунальної форм власності здійснюється за погодженням з державним органом, до сфери управління якого належить така організація, або відповідним органом місцевого самоврядування (частина шоста);
		-   типовий договір про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ   затверджується Кабінетом Міністрів України (частина сьома); 
		- кожна із сторін зобов`язана укласти договір про реструктуризацію заборгованості у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дня його отримання, якщо сума за таким договором підтверджена актами звіряння між учасниками процедури врегулювання заборгованості (частина восьма).
		Тобто теплопостачальні та теплогенеруючі організації з метою участі у процедурі реструктуризації мають узгодити розмір кредиторської заборгованості із відповідним органом, бути включені до Реєстру та укласти договір про реструктуризацію заборгованості.
		Отже, укладення договору про реструктуризацію є обов`язковим,      та саме на підставі такого договору здійснюється реструктуризація заборгованості.
		Відповідно до статті 7 Закону: 
		- на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ станом на 1 липня 2016 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями договору про реструктуризацію заборгованості (частина перша);
		- на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом (30.11.2016), неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом (частина третя). 
		Частина третя статті 7 вказаного   Закону   є нормою прямої дії. Виконання цієї норми   Закону   не потребує від відповідача вчинення будь-яких дій. Право на списання неустойки, інфляційних нарахувань та процентів річних поставлено у залежність лише до умови погашення основної заборгованості за отриманий природний газ у строк до набрання чинності цим Законом.
		31. Як встановлено судами попередніх інстанцій, договір про реструктуризацію заборгованості не укладено, а заборгованість відповідача за отриманий природний газ погашена вже після набрання Законом чинності.
		32. Отже, зазначеними нормами Закону передбачено, що неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню тільки у двох випадках: 1) на реструктуризовану заборгованість за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями договору про реструктуризацію заборгованості; 2)  на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, погашену до набрання чинності цим   Законом, тобто до 30.11.2016; тому в даному разі відсутні підстави для відступу від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.01.2020 у праві №922/939/19 та від 20.11.2019 у справі № 926/34/19.
		33. Відповідно до частин другої, п`ятої   статті 236 ГПК України   законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.   Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Рішення місцевого господарського суду та постанова суду апеляційної інстанції у цій справі наведеним вимогам не відповідають.
		З огляду на вимоги частини п`ятої статті    236, статті    237   і статті    86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)    господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
		34. Суди попередніх інстанцій, частково задовольняючи позовні вимоги у цій справі, зазначили, зокрема, що позивач передав відповідачу природний газ за Договором на загальну суму 12   640   386, 02 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу за період з січня-квітня 2013 року та жовтня-грудня 2013 року та що відповідач за спожитий в 2013 році природний газ розрахувався несвоєчасно та з порушенням встановлених Договором строків. При цьому судами попередніх інстанцій не визначено суму заборгованості, на яку позивачем здійснено нарахування 3% річних та "інфляційних витрат", та, відповідно, не з`ясовано, виходячи з якої суми заборгованості ними здійснено перевірку та перерахування наданих позивачем розрахунків 3 % річних та «інфляційних витрат», і не зазначено відповідних періодів нарахування. 
		35. Вказуючи, що 3% річних та "інфляційні витрати" позивачем нараховано виключно на ті суми заборгованості, які не були предметом договорів про організацію взаєморозрахунків та сплачувались за рахунок субвенцій з державного бюджету, а, навпаки, сплачувались за власні кошти відповідача, - суди попередніх інстанцій не визначили, на підставі оцінки яких доказів вони встановили такі обставини справи. 
		При цьому судами в оскаржуваних судових рішеннях не зазначено:
		- за який період прострочення та на які суми заборгованості за Договором позивачем при зверненні з позовом у цій справі нараховано 3% річних та «інфляційні втрати»;
		- яка саме сума заборгованості за Договором та коли саме була погашена Підприємством власними коштами та якими доказами це підтверджується ;
		- яка сума заборгованості була погашена відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків зазначених у пункті 25 цієї постанови; 
		- яка саме сума заборгованості була сплачена відповідачем до набрання чинності Законом. 
		37. З`ясування зазначених вище питань і встановлення відповідних обставин, оцінка доказів, зокрема розрахунку "інфляційних" та трьох відсотків річних, є необхідними складовими для належного розгляду справи, тому висновки судів попередніх інстанцій по суті спору є передчасними.
		 
		За положеннями частин першої, другої   статті 300 ГПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або   постанові   чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		38. Відповідно до частини третьої   статті 310 ГПК України   у редакції, яка застосовується під час розгляду цієї справи Верховним Судом, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. 
		 
		39. З урахуванням викладеного об`єднана палата Касаційного господарського суду дійшла висновку про те, що касаційну скаргу Підприємства слід задовольнити частково, оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		40. У новому розгляді справи судам необхідно врахувати наведене, з`ясувати усі істотні обставини справи, дослідивши подані учасниками справи докази, надати їм належну оцінку та прийняти рішення відповідно до вимог закону.
		 
		Судові витрати
		 
		41. За результатами нового розгляду  має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи. 
		 
		Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу комунального підприємства "Васильківтепломережа" задовольнити частково.
		 
		2.  Рішення господарського суду Київської області від 23.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 у справі  № 911/19/19 скасувати.
		 
		Справу передати на новий розгляд до господарського суду Київської області.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий суддя                                                                       В. Селіваненко 
		 
		Судді                                                                                               О. Баранець    
		                                                                       
		                                                                                                          І. Булгакова
		 
		                                                                                                          Т. Дроботова
		 
		                                                                                                          Л. Катеринчук     
		  
		                                                                                                           Б. Львов
		        
		                                                                                                           І. Ткач
		 
		                                                                                                           Н. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...