Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 200/5261/20-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано судом: 07.10.2020. Зареєстровано: 07.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2020.
Дата набрання законної сили: 09.11.2020
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Україна
		Донецький окружний адміністративний суд 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		06 жовтня 2020 р. Справа№200/5261/20-а 
		 
		приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
		 
		Донецький окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого - судді Логойди Т.В., 
		секретар судового засідання Галустян Р.Г.,
		з участю представника позивача Макарова В.М., представника відповідача Військової частини НОМЕР_1 Ісмаілової А.Р., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , командира Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу та наказу в частині, зобов`язання вчинити певні дії,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		29 травня 2020 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила:
		- визнати протиправним та скасувати усний наказ начальника штабу - першого заступника командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2020 року, внесений до службової картки старшини ОСОБА_1 ;
		- визнати протиправним та скасувати п. 9 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2020 року №118 в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
		- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.05.2020 року №63 в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
		- зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_1 розглянути питання про нарахування та виплату їй премії за квітень 2020 року.
		Позов обґрунтовувала тим, що:
		- усний наказ від 11.04.2020 року про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність (за порушення наказу від 28.03.2020 року №84) їй не оголошувався, з наказом її не ознайомлювали, про його існування дізналася 11.05.2020 року - під час ознайомлення зі своєю службовою карткою, куди занесена інформація про такий наказ;
		- наказ від 28.03.2020 року №84, який вона начебто порушила, до її відома не доводився, про його існування вона не знала, а тому не могла його порушити; 
		- службове розслідування не провадилося, жодних пояснень від неї не вимагали;
		- начальник штабу  перший заступник командира Військової частини НОМЕР_1 не є особою, яка наділена повноваженнями покладати на неї стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, оскільки це повноваження виключно командира військової частини;
		- спірне стягнення було реалізовано наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2020 року №118. Інформація про цей наказ в порушення законодавства не внесена у тижневий строк до її службової картки;
		- за невстановлене порушення її двічі притягнуто до відповідальності, а саме, усним наказом від 11.04.2020 року та наказом від 30.04.2020 року №118;
		- наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.05.2020 року про виплату їй премії у квітні 2020 року у розмірі 0% суперечить п. 3 розд. XVІ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, яким визначено, що виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов`язків. Тоді як наказ датований 06-м числом. Крім того, оскільки накази про накладення дисциплінарного стягнення є неправомірними, то це тягне за собою недійсність наказу про премію у розмірі 0%.
		Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.06.2020 року поновлено пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом; відкрито провадження у вказаній адміністративній справі та вирішено справу розглянути суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); у відповідачів витребувані докази та встановлено строк для їх подання  по 26.06.2020 року.
		Ухвалою цього ж суду від 02.07.2020 року відповідачам продовжено встановлений судом процесуальний строк для подання витребуваних доказів.
		Ухвалою цього ж суду від 10.08.2020 року вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
		Відповідачі подали відзив на позовну заяву та письмові пояснення, в яких зазначали, що дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність до позивача застосовано один раз на займаній позивачем посаді - за одне правопорушення накладено лише одне стягнення. При цьому проведення службового розслідування до накладення стягнення не є обов`язковим.
		Посилання позивача на те, що їй не було відомо про існування наказу від 28.03.2020 року № 84, який вона порушила, є неправдивими.
		Так, 28.03.2020 року командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №84 «Про перевід особового складу військової частини НОМЕР_1 на казармений стан», п. 6 якого начальнику штабу - першому заступнику командира військової частини наказано щонайменше раз на тиждень здійснювати раптові перевірки наявності особового складу на місцях розміщення, в разі відсутності військовослужбовців без особистого дозволу командира військової частини або особистого дозволу вищих командирів (начальників) - притягати їх до дисциплінарної відповідальності від імені командира військової частини з подальшою доповіддю.
		Відповідно до п. 8 зазначеного наказу наказано наказ довести до всього особового складу Військової частини НОМЕР_1 в частині, що стосується. 
		Доведення наказів до відома військовослужбовців відбувається відповідно до ч. 1 розд. 1 «Порядок віддання й виконання наказів» Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
		Наказ від 28.03.2020 року № 84 було доведено під особистий підпис командирам підрозділів, після чого начальником вузла зв`язку та радіотехнічного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 (командиром підрозділу, в якому позивач обіймає посаду) під час шикування підрозділу перед строєм було доведено вимоги вказаного наказу.
		Відповідно до пояснень ОСОБА_3 (старший солдат, яка перебуває на посаді оператора радіопеленгаторного пункту взводу радіотехнічного забезпечення вузла зв`язку та радіотехнічного забезпечення і знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні позивача - старшини ОСОБА_1 - начальника радіопеленгатора взводу радіотехнічного забезпечення вузла зв`язку та радіотехнічного забезпечення) під час бойового чергування 28.03.2020 року їй було доведено наказ від 28.03.2020 року № 84 про перевід особового складу військової частини НОМЕР_1 на казармений стан, після чого вона подзвонила своєму безпосередньому начальнику старшині ОСОБА_1 на мобільний телефон ( НОМЕР_2 та довела зазначений наказ згідно зі ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України.
		Вказані пояснення у письмовому вигляді були відібрані від зазначеного військовослужбовця ( ОСОБА_3 ) 08.07.2020 року у зв`язку з розглядом даної адміністративної справи у суді для подання їх у виді письмового доказу.
		28.03.2020 року старший солдат ОСОБА_4 після того як, зателефонувала ОСОБА_1 на мобільний телефон ( НОМЕР_3 )-434-61-59 з метою доведення зазначеного наказу, доповіла про цю розмову начальнику вузла зв`язку та радіотехнічного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 в усному порядку, посилаючись на ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, згідно з якою про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.
		О 14 год. 00. хв. 11.04.2020 року, тобто відповідно до розпорядку дня (у службовий час), проводилася перевірка наявності особового складу, під час якої начальником штабу - першим заступником командира Військової частини НОМЕР_1 було виявлено відсутність старшини ОСОБА_1 , про що він рапортом доповів командиру частини.
		Командир Військової частини НОМЕР_1 на вказаний рапорт наклав резолюцію: «Затверджую. Накласти дисциплінарне стягнення відповідно до пункту «г» ст. 48 ДС».
		Дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність на позивача було накладено 11.04.2020 року командиром Військової частини НОМЕР_1 на підставі рапорту начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 .
		При цьому начальником штабу - першим заступником командира військової частини НОМЕР_1 зазначене стягнення не накладалося, а лише було подано клопотання у вигляді рапорту на ім`я командира військової частини про накладення на позивача дисциплінарного стягнення.
		Згідно з рапортом начальника вузла зв`язку та радіотехнічного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 від 13.05.2020 року № 38/3715, про накладене дисциплінарне стягнення позивачу доведено 13.04.2020 року.
		Дане стягнення було реалізоване в наказі командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2020 року №118 «Про стан служби військ та військової дисципліни у березні 2020 та заходи щодо їх покращання у травні 2020 року», а саме пунктом 9 затверджені дисциплінарні стягнення, які були накладені відповідними командирами (начальниками) протягом квітня 2020 року, зокрема старшині ОСОБА_1 - попередження про неповну службову відповідність від 11.04.2020 року, накладену на підставі рапорту начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_1 за порушення наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №84 від 28.03.2020 року.
		Відповідно до ст. 106 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України усі заохочення та дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, у тому числі і заохочення, оголошені командиром усьому особовому складу підрозділу (команди), військової частини, заносяться у тижневий строк до службової картки військовослужбовця.
		Згідно з додатком 3 до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України колонка дата внесення стягнення в службову картку відсутня, у зв`язку з чим дату не зазначено, однак, службову картку позивача було заповнено в день накладення дисциплінарного стягнення, тобто без порушення строків занесення відомостей у службову картку.
		У службовій картці у графі «Вид стягнення» та у графі «Ким накладено стягнення» зроблено описку у зв`язку з людським фактором.
		Так, у графі «Вид стягнення» має бути записано: «Попередження про неповну службову відповідність», а у графі «Ким накладено стягнення» повинно бути зазначено «командиром Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_5 ». У графі «Коли накладено стягнення (дата і номер наказу)» має бути написано: «11.04.2020 (усний наказ, на підставі рапорту начальника штабу - першого заступника командира в/ч НОМЕР_1 )».
		Просили в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
		В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі і просив їх задовольнити.
		Представник відповідача - Військової частини НОМЕР_1 підтримала відзив на позовну заяву із зазначених в ньому підстав. Пояснила, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 28.03.2020 року №84 «Про перевід особового складу Військової частини НОМЕР_1 на казармений стан» з 9.00. 30.03.2020 року для всіх військовослужбовців частини встановлено казармений стан, який полягає у цілодобовому знаходженні військовослужбовців за місцем розміщення військової частини. Просила в задоволенні позову відмовити. 
		Відповідач командир Військової частини НОМЕР_1 подав клопотання про розгляд справи без його участі.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 22.12.2014 проходить військову службу за контрактом у Військовій частині НОМЕР_1 в званні старшина на посаді начальника радіопеленгатора радіопеленгаторного пункту взводу радіотехнічного забезпечення вузла зв`язку та радіотехнічного забезпечення; є учасником бойових дій.
		Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.12.2019 року № 244 затверджено, зокрема «Розпорядок роботи Військової частини НОМЕР_1 на 2020 навчальний рік для особового складу, залученого до сил та засобів Операції Об`єднаних сил на території Донецької та Луганської областей», який є додатком 1 до цього Наказу. 
		Відповідно до п. 1.1 цього наказу робочий тиждень для офіцерів, прапорщиків, сержантів та солдатів - військовослужбовців Військової частини НОМЕР_1 на час перебування військової частини в складі сил та засобів, які підпорядковуються штабу ООС в Донецькій і Луганській областях, встановлено шестиденний з одним днем для відпочинку (понеділок - п`ятниця робочий час з 8.00. до 18.00., субота - парко-господарський день, робочий час з 8.00. до 17.00.).
		Пунктом 1.2 наказу передбачено, що розподіл часу Військової частини НОМЕР_4 протягом доби та тижня здійснюється згідно з розпорядками дня, визначеними командуванням військової частини, індивідуальними планами роботи та відповідно до наказів командира Військової частини НОМЕР_1 .
		Згідно з п. 1.3 вказаного наказу перевірка наявності особового складу здійснюється тричі на день (зранку - під час ранкового шикування, вдень - після обідньої перерви та ввечері - наприкінці робочого дня). 
		Зокрема, згідно з додатком 1 до цього наказу перевірка наявності особового складу відбувається з 07.50. до 08.00.; час для перерви на обід військовослужбовців та працівників Збройних Сил України з 13.00. до 14.00.; перевірка наявності особового складу - з 14.00. до 14.10. Час перевірки наприкінці робочого дня  не визначений.
		Додатком 2 до вказаного наказу є розпорядок роботи управління (штабу) Військової частини НОМЕР_1 ; додатком 3 до наказу - типовий тиждень Військової частини НОМЕР_1 в 2020 навчальному році. 
		27.03.2020 року на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 26.03.2020 року №119/85-бч позивач заступила на цілодобове бойове чергування.
		28.03.2020 року командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №84 «Про перевід особового складу Військової частини НОМЕР_1 на казармений стан», яким на виконання вимог розпорядження начальника штабу - першого заступника командувача об`єднаних сил від 28.03.2020 року № Р-1676дск, доведеного телеграмою начальника штабу - першого заступника командувача об`єднаних сил від 28.03.2020 року № 313/окпос/7/Р-1676/дск з метою виконання Замислу Командувача об`єднаних сил щодо запобігання і поширення коронавірусної хвороби (СОVID 19), затвердженого наказом Командувача об`єднаних сил від 28.03.2020 року № 253дск наказано: перевести особовий склад військової частини на казармений стан з 9.00. 30.03.2020 року.
		Пунктом 6 цього наказу начальнику штабу - першому заступнику командира військової частини наказано, зокрема, щонайменше раз на тиждень здійснювати раптові перевірки наявності особового складу на місцях розміщення, в разі відсутності військовослужбовців без особистого дозволу командира військової частини або особистого дозволу вищих командирів (начальників) - притягати їх до дисциплінарної відповідальності від імені командира військової частини з подальшою доповіддю.
		Пунктом 8 зазначеного наказу наказано наказ довести його до всього особового складу Військової частини НОМЕР_1 в частині, що стосується.
		Наказ від 28.03.2020 року № 84 було доведено під особистий підпис командирам підрозділів, після чого начальником вузла зв`язку та радіотехнічного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 (командиром підрозділу, в якому позивач обіймає посаду, та безпосереднім керівником позивача) під час шикування підрозділу перед строєм було доведено вимоги вказаного наказу, що сторонами не заперечується.
		28.03.2020 року позивач подала рапорт про звільнення її від виконання службових обов`язків з 30.03.2020 року у зв`язку з необхідністю лікування неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після чого з 30.03.2020 року по 04.04.2020 року вона була на лікарняному, що підтверджується відповідною медичною довідкою. 
		11.04.2020 року о 14 год. 00 хв. начальником штабу - першим заступником командира Військової частини НОМЕР_1 (майором ОСОБА_7 ) під час виконання наказу від 28.03.2020 року № 84, тобто під час перевірки наявності особового складу вузла зв`язку та радіотехнічного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 , виявлена відсутність на місцях розміщення особового складу, зокрема позивача.
		В той же день рапортом про вказані обставини він доповів командиру Військової частини НОМЕР_1 . В рапорті просив накласти на позивача дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
		В той же день рапорт був зареєстрований Військовою частиною НОМЕР_1 (під вх. №38/2915 від 11.04.2020 року), і командир Військової частини НОМЕР_1 наклав на нього резолюцію: «Затверджую. Накласти дисциплінарне стягнення відповідно до пункту «г» ст. 48 ДС» (попередження про неповну службову відповідність).
		Усним наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2020 року за порушення наказу від 28.03.2020 року №84, що відбулося 11.04.2020 року, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
		Інформація про вказаний наказ занесена до службової картки позивача в графу «Стягнення» (з якою позивач ознайомилася 11.05.2020 року, про що поставила власний підпис). 
		У вказаній службовій картці допущено описки, а саме:
		- у графі «Вид стягнення» замість «Попередження про неповну службову відповідність» замість слова «відповідність» помилково записано слово «невідповідність»;
		- у графі «Ким накладено стягнення» замість «Командиром Військової частини НОМЕР_1 підполковником ОСОБА_5 ». помилково записано «Начальник штабу  перший заступник командира»;
		- у графі «Коли накладено стягнення (дата і номер наказу)» замість «11.04.2020 (усний наказ, на підставі рапорту начальника штабу - першого заступника командира в/ч НОМЕР_1 )» записано «11.04.2020 (усно)».
		Згідно з рапортом начальника вузла зв`язку та радіотехнічного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 від 12.05.2020 року ОСОБА_2 на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 (рапорт зареєстрований 13.05.2020 року під № 38/3715) накладене дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність до позивача доведено 13.04.2020 року; вона поставила підпис про ознайомлення в службовій картці тільки 11.05.2020 року, оскільки вважала, що дане стягнення накладено неправомірно.
		Дисциплінарне стягнення реалізовано наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2020 року №118 «Про стан служби військ та військової дисципліни у березні 2020 та заходи щодо їх покращення у травні 2020 року», п. 9 якого затверджені дисциплінарні стягнення, які були накладені відповідними командирами (начальниками) протягом квітня 2020 року, зокрема старшині ОСОБА_1 , попередження про неповну службову відповідність від 11.04.2020 року, накладену на підставі рапорту начальника штабу - першого заступника командира Військової частини НОМЕР_1 за порушення наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 28.03.2020 року №84.
		Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.05.2020 року №63 «Про виплату щомісячної премії військовослужбовцям відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби за квітень 2020 року» зокрема, старшині ОСОБА_1 наказано виплатити премію за квітень 2020 року у розмірі 0% фіксованого розміру (п. 4 Наказу).
		Судом також встановлено, що позивач має неодноразові періодичні заохочення. Також позивач має не зняте дисциплінарне стягнення у виді догани, накладене на неї наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 25.02.2020 року. 
		В матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_3 від 08.07.2020 року на ім`я начальника штабу  першого заступника командира Військової частини НОМЕР_1 ( ОСОБА_4 - старший солдат, яка перебуває на посаді оператора радіопеленгаторного пункту взводу радіотехнічного забезпечення вузла зв`язку та радіотехнічного забезпечення і знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні позивача - старшини ОСОБА_1 - начальника радіопеленгатора взводу радіотехнічного забезпечення вузла зв`язку та радіотехнічного забезпечення, що підтверджується витягом зі штатно-посадової книги Військової частини НОМЕР_1 , та на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 27.03.2020 року №119/86-бч 28.03.2020 року заступила на цілодобове бойове чергування. 28.03.2020 року була єдиною підлеглою позивача, яка проходила військову службу (інша підлегла позивачу особа - ОСОБА_8 був тимчасово непрацездатним.)).
		Так, відповідно до вказаних письмових пояснень під час бойового чергування 28.03.2020 року ОСОБА_4 було доведено наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 28.03.2020 року № 84 про перевід особового складу Військової частини НОМЕР_1 на казармений стан, після чого вона подзвонила своєму безпосередньому начальникові старшині ОСОБА_1 та повідомила про це її.
		Як пояснив відповідач, вказані пояснення у письмовому вигляді були відібрані від зазначеного військовослужбовця ( ОСОБА_4 ) у зв`язку з розглядом даної адміністративної справи у суді для подання їх у виді письмового доказу. 28.03.2020 року старший солдат ОСОБА_4 після того як, зателефонувала ОСОБА_1 на мобільний телефон ( НОМЕР_2 з метою доведення наказу від 28.03.2020 року № 84, доповіла про цю розмову начальнику вузла зв`язку та радіотехнічного забезпечення Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 в усному порядку.
		Згідно зі ст. ст. 12 та 37 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Про виконання або невиконання наказу військовослужбовець зобов`язаний доповісти командирові (начальникові), який віддав наказ, і своєму безпосередньому командирові (начальникові). 
		В судовому засіданні за ініціативою суду в якості свідків допитано:
		- ОСОБА_9 , яка пояснила, що перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 і знаходиться у безпосередньому підпорядкуванні позивача - старшини ОСОБА_1 . 28.03.2020 року ранком від військовослужбовців частини дізналася про перевід особового складу частини на казармений стан, після чого біля 11 год. того ж дня в телефонному режимі повідомила про це позивача. З текстом наказу від 28.03.2020 року №84 особисто ознайомилася біля 18 год. того ж дня;
		- ОСОБА_2 , який пояснив, що перебуває на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 і є безпосереднім начальником (безпосереднім керівником) позивача. 28.03.2020 року його під підпис знайомили з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 28.03.2020 року №84 «Про перевід особового складу Військової частини НОМЕР_1 на казармений стан», після чого цей наказ о 8 год. того ж дня під час шикування ним був доведений до військовослужбовців особового складу Військової частини НОМЕР_1 , які не були залучені до бойового чергування, з проханням повідомити про цей наказ інших військовослужбовців. ОСОБА_1 на шикуванні присутня не була, оскільки з 27.03.2020 року по 9 год. ранку 28.03.2020 року була залучена до цілодобового бойового чергування, - такі військовослужбовці участь у шикуванні не беруть. Ранком цього ж дня (28.03.2020 року) ОСОБА_1 сама зателефонувала йому з питання роз`яснення наказу від 28.03.2020 року №84, посилаючись на те, що вона мати, у неї є діти, а чоловік також є військовослужбовцем. В ході цієї телефонної розмови до її відому був доведений зміст цього наказу та необхідність його виконання. 11.04.2020 року він сам відпустив ОСОБА_1 додому до дітей, оскільки вони періодично хворіли, щоб їх покормити та побути з ними. Тобто, 11.04.2020 року о 14 год. 00. вона була відсутня за місцем служби з його особистого дозволу.
		ОСОБА_2 також пояснив суду, що переведення на казармений стан передбачає цілодобове перебування військовослужбовців на території розміщення військової частини, за виключенням поважних причин.
		Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав. 
		Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, який затверджений Законом України від 24 березня 1999 року № 548-XIV.
		Відповідно до п.п. 5 та 6 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
		Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров`я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.
		Згідно з п. 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки, як, зокрема беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
		Пунктом 35 цього Статуту визначено, що накази віддаються, як правило, в порядку підпорядкованості. За крайньої потреби командир (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому начальникові. Наказ можна віддавати одному чи групі військовослужбовців усно або письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв`язку. Наказ повинен бути сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.
		Письмове повідомлення військовослужбовця або повідомлення його під підпис про віддання наказу Статутом не передбачено. 
		Щодо дисциплінарного стягнення
		Статтями 129, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що внутрішній порядок - це суворе додержання визначених військовими статутами правил розміщення, повсякденної діяльності, побуту військовослужбовців у військовій частині (підрозділі) й несення служби добовим нарядом.
		Внутрішній порядок досягається, зокрема неухильним виконанням розпорядку дня.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 4 Закону України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» (далі  Дисциплінарний статут) військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
		Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
		Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема додержуватися Конституціїта законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
		Згідно зі ст. 7 Дисциплінарного статуту застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3цього Статуту.
		Дисциплінарну владу, яка надана молодшим командирам, завжди мають і старші командири.
		Статтею 45 Дисциплінарного статуту визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
		Відповідно до ст. 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені дисциплінарні стягнення, зокрема у вигляді попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби) (п. «ґ» ст. 48).
		Згідно зі ст. 54 Дисциплінарного статуту командир окремого батальйону (корабля 2 рангу), а також командир окремої військової частини, який користується дисциплінарною владою командира батальйону (корабля 3 рангу), має право застосовувати стягнення, визначені в пунктах "а"-"ґ" статті 48 цього Статуту (крім попередження про неповну службову відповідність осіб офіцерського складу).
		При цьому ст. 9 Дисциплінарного статуту визначено, що заступники командирів з`єднань, військових частин (підрозділів), закладів, установ та організацій користуються стосовно підлеглих дисциплінарною владою на один ступінь нижчою, ніж їх безпосередні командири.
		Відповідно до ст. 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
		Статтею 84 Дисциплінарного статуту визначено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
		Згідно з п. 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
		Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
		Відповідно до ст. 87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці.
		Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.
		Згідно зі ст. 88 Дисциплінарного статуту військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутися до суду у визначений законом строк.
		Відповідно до ст. 91 Дисциплінарного статуту заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість притягнення до дисциплінарної відповідальності безпосередньо винних осіб.
		Згідно з ст. 92 Дисциплінарного статуту якщо командир за тяжкістю вчиненого підлеглим правопорушення визнає надану йому дисциплінарну владу недостатньою для притягнення до дисциплінарної відповідальності військовослужбовця, він порушує клопотання про накладення стягнення на винну особу владою старшого командира.
		Порядок виконання дисциплінарних стягнень врегульований статтями 96 - 102 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
		Відповідно до ст. 96 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення. Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні та у відпустці.
		Статтями 97 та 98 Дисциплінарного статуту визначено, що про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.
		Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено.
		Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку.
		Згідно зі ст. 102 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність застосовується один раз за час перебування військовослужбовця на штатній посаді і накладається наказом посадової особи, якій цим Статутом надано таке право.
		Кандидатура військовослужбовця, на якого накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, не подається протягом строку дії дисциплінарного стягнення до присвоєння чергового військового звання.
		Відповідно до ст. 106 Дисциплінарного статуту усі заохочення та дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, у тому числі і заохочення, оголошені командиром усьому особовому складу підрозділу (команди), військової частини, заносяться у тижневий строк до службової картки військовослужбовця.
		У разі зняття дисциплінарного стягнення у службовій картці військовослужбовця в розділі "Стягнення" робиться запис - коли й ким стягнення знято.
		Отже, накладати дисциплінарні стягнення у вигляді неповної службової відповідності має право лише командир військової частини. Такі стягнення накладаються не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Після накладення стягнення відбувається його виконання.
		При цьому проведення службового розслідування перед накладенням дисциплінарного стягнення, не є обов`язковим, як помилково вважала позивач.
		За порушення службової дисципліни  не виконання наказу від 28.03.2020 року № 84 на позивача усним наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (а не начальника штабу - першого заступника командира Військової частини НОМЕР_1 , як помилково вважала позивач) накладено дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність, яке згідно зі ст. 96 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України реалізовано (виконано) наступним наказом командира Військової частини НОМЕР_1 .
		Так, усним наказом від 11.04.2020 року позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а наказом від 30.04.2020 року №118 дисциплінарне стягнення виконано. З огляду на що посилання позивача на те, що її двічі притягнуто до відповідальності, є неприйнятними, оскільки не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на наведених нормах права. 
		Посилання позивача на те, що вона не знала про наказ від 28.03.2020 року № 84 про переведення особового складу військової частини на казармений стан та про необхідність дотримання військової дисципліни, і на те, що оскаржений усний наказ прийнятий не уповноваженою особою є неприйнятними, оскільки спростовано доказами, що містяться у справі.
		Допущені в службовій картці позивача описки не є підставою для скасування прийнятих щодо позивача наказів.
		Разом з тим під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що 11.04.2020 року о 14 год. 00. (день та час, коли, на думку відповідачів, позивач порушила дисципліну, не виконавши наказ від 28.03.2020 року № 84) позивач була відсутня за місцем служби з дозволу безпосереднього керівника, що не може свідчити про порушення нею дисципліни та наказу від 28.03.2020 року № 84.
		Вказані обставини свідчать про відсутність в діях позивача вини та, відповідно, виключають можливість притягнення її до відповідальності.
		З огляду на наведене усний наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2020 року, прийнятий щодо позивача, а також п. 9 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2020 року №118 в частині, що стосується позивача, підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
		Щодо оскарженого наказу про премію за квітень 2020 року
		Відповідно до п. 2 розд. I «Загальні положення» вказаного Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, що затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Премія належить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення.
		Пунктом 3 розд. I «Загальні положення» Порядку визначено, що підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є, зокрема накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення.
		Відповідно до п.п. 1,2 розд. ХVI «Преміювання» вказаного Порядку командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
		Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
		Розмір щомісячної премії у військовій частині НОМЕР_5 та підпорядкованих їй військових частинах установлює командир цієї частини виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі військової частини НОМЕР_5 .
		Згідно з п. 3 розд. ХVI «Преміювання» вказаного Порядку виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов`язків.
		Пунктом 4 розд. ХVI «Преміювання» вказаного Порядку визначено, що при порушенні військової дисципліни, незадовільному виконанні службових обов`язків виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах:
		у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення "догана", оголошеного наказом командира військової частини, - 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
		у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення "сувора догана", оголошеного наказом командира військової частини, - 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
		у разі накладення на військовослужбовця двох дисциплінарних стягнень "догана" ("сувора догана"), оголошених наказом командира військової частини, - 60 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
		у разі накладення на військовослужбовця трьох дисциплінарних стягнень "догана" ("сувора догана"), оголошених наказом командира військової частини, - 50 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
		Командир військової частини здійснює преміювання у зазначених розмірах за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром (за винятком випадків, коли таке стягнення знято встановленим порядком у цьому самому місяці).
		Забороняється не виплачувати премію військовослужбовцям або зменшувати її розмір протягом кількох місяців за одне і те саме допущене порушення.
		Відповідно до п. 5 розд. ХVI «Преміювання» вказаного Порядку військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються, зокрема у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність - за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром;
		Оскільки суд дійшов висновку про те, що на позивача неправомірно накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, тому, відповідно, правові підстави для позбавлення позивача премії за квітень 2020 року були відсутні.
		З огляду на наведене та те, що позбавлення позивача премії за квітень 2020 року відбулося пунктом 4 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.05.2020 року №63, тому цей пункт вказаного наказу в частині, що стосується позивача, підлягає визнанню протиправним та скасуванню із зобов`язанням командира Військової частини НОМЕР_1 розглянути питання про нарахування та виплату позивачу премії за квітень 2020 року.
		Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		в и р і ш и в:
		 
		Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_6 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), командира Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування наказу та наказу в частині, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати усний наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 11.04.2020 року, прийнятий щодо ОСОБА_1 .
		Визнати протиправним та скасувати п. 9 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.04.2020 року №118 в частині, що стосується ОСОБА_1 .
		Визнати протиправним та скасувати п. 4 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 06.05.2020 року №63 в частині, що стосується ОСОБА_1 .
		Зобов`язати командира Військової частини НОМЕР_1 розглянути питання про нарахування та виплату ОСОБА_1 премії за квітень 2020 року.
		Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повне рішення судом складено 07 жовтня 2020 року. 
		 
		Суддя Т.В. Логойда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...