Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/1475/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 06.10.2020. Зареєстровано: 08.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2020.
Дата набрання законної сили: 06.10.2020
Номер судового провадження: К/9901/30215/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		06 жовтня 2020 року   
		Київ
		справа №280/1475/19
		адміністративне провадження №К/9901/30215/19
		              
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
		суддів: Усенко Є.А.,  Ханової  Р.Ф., 
		розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №280/1475/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожпроект» до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожпроект» на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року (головуючий суддя - Бишевська Н.А., судді: Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.),- 
		ВСТАНОВИВ:
		У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорожпроект» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Запорожпроект») звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДФС), в якому просило визнати протиправним та скасувати наказ в.о. заступника начальника Головного управління ДФС у Запорізькій області Косовського М.В. від 29 березня 2019 року №1241 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожпроект».
		Позов вмотивовано тим, що рішення контролюючого органу про проведення податкової перевірки не узгоджується зі змістом попередньо направленого платнику податків запиту №8146/10/08-01-14-07-13 від 18 лютого 2019 року, оскільки стосується різних періодів та обставин господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «ЗИП-ГРУПП».
		Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року позов задоволено. Вирішено питання про судові витрати.
		Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року апеляційну скаргу ГУ ДФС задоволено. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.
		Вирішуючи спір, суди встановили, що ГУ ДФС було направлено на адресу позивача запит «Про надання пояснень та документального підтвердження» від 18 лютого 2019 №8146/10/08-01-14-07-13, який отримано позивачем 22 лютого 2019 року. 
		Контролюючий орган вказав, що за результатами аналізу показників, що містяться у податковій звітності ТОВ «Запорожпроект», даних Єдиного реєстру податкових накладних та податкової інформації, отриманої й опрацьованої відповідно статей 72-74 ПК України, з`ясовано документальне оформлення господарських операцій з придбання товару (труба, арматура, брус тощо) у ТОВ «ЗИП-ГРУПП», у якого відсутнє придбання вищенаведених товарів. Вказане, на думку відповідача, свідчило про недотримання позивачем норм підпунктів 198.1 «а», 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 ПК України, що призвело до недостовірності даних визначення сум податкового кредиту  у декларації ПДВ за жовтень 2018 року, та як наслідок, заниження сум ПДВ по розрахункам за звітний період. У зв`язку з цим відповідач, керуючись підпунктами 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України просив надати інформацію щодо відносин позивача з ТОВ «ЗИП-ГРУПП» у жовтні 2018 року з долученням документів, які безпосередньо стосуються господарських відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків із указаним контрагентом, а також копії документів щодо подальшої поставки або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).
		ТОВ «Запорожпроект» надало відповідачу письмову відповідь, відповідно до якої, посилаючись на відсутність підстав для надіслання запиту, визначених пунктом 73.3 статті 73 ПК України, відмовило у наданні інформації та документів по взаємовідносинам з ТОВ «ЗИП-ГРУПП».
		29 березня 2019 року виконуючим обов`язки заступника начальника ГУ ДФС у Запорізькій області Косовським М.В. винесено наказ №1241 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Запорожпроект» на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України у зв`язку з виявленням недостовірності даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2018 року та з податку на прибуток за 2018 рік, поданих платником податків та враховуючи, що на запит контролюючого органу №8146/10/08-01-14-07-13 від 18 лютого 2019 року платником податків не надано пояснень та їх документальних підтверджень.
		Відповідно до відомостей направлення на проведення перевірки від 29 березня 2019 року №676 копія наказу була вручена представнику ТОВ «Запорожпроект» Багмут Г.В. 1 квітня 2019 року. 
		Позивач, скориставшись правом, передбаченим пунктом 81.1 статті 81 ПК України, не допустив посадових осіб відповідача до проведення перевірки з огляду на відсутність, за його позицією, передбачених статтею 78 ПК України підстав для її проведення, про що складено акт від 1 квітня 2019 року №531/08-01-14-07/33175792.
		Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем до суду не надано документального підтвердження того, що контролюючим органом виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2018 року та з податку на прибуток підприємства за 2018 рік, поданих ТОВ «Запорожпроект». Суд погодився з позицією позивача, що він обґрунтовано не надав контролюючому органу інформацію та документи щодо господарських відносин з ТОВ «ЗИП-ГРУПП», а зміст наказу не узгоджується із змістом запиту. 
		Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про відмову в позові, апеляційний суд вказав, що запит ГУ ДФС було складено відповідно до вимог пункту 73.3 статті 73 ПК України за наявності обґрунтованих припущень про ймовірне вчинення податкового правопорушення. Суд апеляційної інстанції зауважив, що наказ було винесено на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, а саме у зв`язку із ненаданням платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий запит контролюючого органу.
		Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ «Запорожпроект» подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року та залишити в силі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року. 
		У касаційній скарзі скаржник наполягає на тому, що будь-яких недостовірних відомостей у податковій декларації позивача відповідач не виявляв, оскільки обсяги операцій, а також суми податку на додану вартість, задекларовані ТОВ «ЗИП-ГРУПП» у Єдиному реєстрі податкових накладних, повністю збігаються із даними, задекларованими ТОВ «Запорожпроект». Відтак, позивач відповідно до вимог абзацу 18 пункту 73.3 статті 73 ПК України був звільнений від обов`язку надавати відповідь на запит. На думку позивача, апеляційний суд не врахував, що основною та визначальною умовою для використання норми, закріпленої у пункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, є саме виявлення недостовірності даних, що містяться у поданій платником податків податковій декларації. За відсутності такої умови неподання позивачем документів у відповідь на запит не може розцінюватись як підстава для проведення документальної позапланової перевірки.
		Верховний Суд ухвалою від 11 листопада 2019 року відкрив касаційне провадження у цій справі з метою формування єдиної правозастосовчої практики.
		Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін як законну та обґрунтовану. Твердження скаржника, що контролюючим органом не було дотримано обов`язкової форми запиту про надання інформації  та документальних підтверджень, які передбачені пунктом 73.3 статті 73 ПК України, є помилковими та ґрунтуються на власних припущеннях позивача. У запиті чітко було вказано підставу його направлення - відображення недостовірних даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2018 року та з податку на прибуток за 2018 рік. Оскаржений наказ також містив усі необхідні реквізити, встановлені пунктом 81.1 статті 81 ПК України.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає  задоволенню з огляду на таке. 
		Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» ця касаційна скарга розглядається в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 8 лютого 2020 року).
		Предметом даного спору є оцінка правомірності наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки з огляду на дотримання контролюючим органом вимог податкового законодавства в частині витребовування податкової інформації від платника податків та наявності підстав для призначення документальної позапланової перевірки.
		Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
		Згідно із абзацом четвертим підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Кодексом.
		Перелік обставин, за наявності яких контролюючий орган може призначити документальну позапланову перевірку, передбачено пунктом 78.1 статті 78 ПК України.
		Так, підпунктом 78.1.1 вказаної норми визначено таку підставу як отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
		Положення підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначають такою підставою недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
		Верховний Суд у постановах від 31 травня 2019 року (справа №813/1041/18), від 14 березня 2019 року (справа №808/2603/17), від 24 жовтня 2018 року (справа №815/343/18), аналізуючи наведені правові положення, виклав позицію, що підпункти 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України передбачають абсолютно різні підстави для проведення позапланових перевірок, проте спільним для обох підстав є обставина ненадання або надання не у повному обсязі пояснень та документальних підтверджень протягом десяти календарних днів на письмовий запит контролюючого органу.
		В разі надсилання запиту, де зазначено порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та в разі недотримання платником податків вимог щодо надання пояснень та документальних підтверджень, відповідна перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
		У випадку надсилання запиту, в якому містяться відомості про виявлення недостовірностей даних щодо відповідної  декларації та не вжиття особою дій щодо надання у встановленому порядку відповіді на вказаний запит, перевірка може бути призначена на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України.
		Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформульованої, зокрема у наведених постановах.
		Таким чином, призначенню документальної позапланової перевірки, зокрема з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, передує ненадання (надання не в повному обсязі) платником податків пояснень та документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого  органу, якщо такий запит оформлено і направлено відповідно до вимог законодавства.
		Порядок отримання контролюючими органами податкової інформації регламентується статтею 73 ПК України та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 "Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом" (далі - Порядок).
		Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
		Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити:
		1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;
		2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;
		3) печатку контролюючого органу.
		Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
		Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.
		За змістом пункту 10 Порядку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються:  посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.
		Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.
		Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12 травня 2020 року (справа № 280/2578/19), від 8 серпня 2019 року (справа № 802/92/15-а), від 18 квітня 2019 року (справа № 825/1713/13), від 26 лютого 2019 року (справа №820/768/18). 
		Слід зазначити, що визначені у абзацах сьомому та дев`ятому пункту 73.3 статті 73 ПК України підстави для надіслання письмового запиту, як і передбачені підпунктами 78.1.1 та 78.1.4 ПК України підстави проведення позапланових перевірок, також мають різний характер, але змістовно корелюються із ними відповідно.
		Предметом позову у даній справі є наказ про проведення документальної позапланової перевірки, правовою підставою проведення якої зазначено підпункт 78.1.4 статті 78 ПК України із посиланням на виявлення недостовірності даних, що містяться у податковій звітності, та з врахуванням факту ненадання платником податків пояснень на запит контролюючого органу.
		За таких обставин, з урахуванням підстав позову у даній справі, суди мали дослідити та надати оцінку правомірності оформлення та направлення відповідачем запиту контролюючого органу про надання інформації, а також перевірити, чи додержано змістовний взаємозв`язок між вказаними у запиті підставами для його направлення із зазначеними у наказі про проведення перевірки підставами її призначення у разі ненадання пояснень на цей запит.
		На думку колегії суддів, передбачені підпунктом 78.1.4 статті 78 ПК України підстави для проведення перевірки мають місце у разі, якщо платником податків не надано пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, підставою для направлення якого було виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих цим платником податків (абзац дев`ятий пункту 73.3 статті 73 ПК України).
		Перевіряючи запит контролюючого органу на відповідність вимогам пункту 73.3 статті 73 ПК України, суд першої інстанції встановив, що ГУ ДФС у запиті від 18 лютого 2019 №8146/10/08-01-14-07-13 не вказав, в чому полягає недостовірність даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2018 року та з податку на прибуток за 2018 рік, поданих ТОВ «Запорожпроект»; які числові показники податкової звітності, на думку відповідача, є недостовірними.
		За позицією суду першої інстанції, за відсутності конкретизації підстав для надсилання запиту із зазначенням інформації, яка це підтверджує, позивач обґрунтовано не надав контролюючому органу пояснень на запит з відповідним документальним підтвердженням.
		Також суд першої інстанції звернув увагу на неузгодженість змісту наказу №1241 від 29 березня 2019 року із змістом запиту від 18 лютого 2019 №8146/10/08-01-14-07-13. 
		Колегія суддів вважає правильними наведені висновки суду першої інстанції, оскільки обов`язку платника податків надати пояснення та документальні підтвердження на письмовий запит кореспондує і обов`язок контролюючого органу, посилаючись на відповідну правову підставу для направлення запиту, конкретизувати та розкрити, що саме зумовило необхідність отримання такої інформації від платника податків та у зв`язку з чим виникла необхідність надання такої інформації (пункт 1 абзацу 2 пункту 73.3 статті 73 ПК України).
		В даному випадку відповідачем визначено дві окремих підстави для направлення запиту: недостовірність даних щодо відповідної декларації та виявлення фактів порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тоді як оскаржений наказ винесено на підставі тільки підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України. Обґрунтовуючи наявність означених правових підстав, ГУ ДФС у запиті фактично наведено лише загальне посилання на факт придбання товарів у ТОВ «ЗИП-ГРУПП» із документальним оформленням господарських операцій, що свідчить про недотримання вимог податкового законодавства протягом жовтня 2018 року. Таке обґрунтування за змістом відповідає підставі, передбаченій абзацом сьомим пункту 73.3 статті 73 ПК України. 
		На переконання колегії суддів, підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України вимагає від контролюючого органу при надісланні письмового запиту про надання інформації та її документального підтвердження з цієї підстави зазначати виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію. Разом з тим, сумніви ГУ ДФС щодо походження товару, поставленого позивачу його контрагентом, не можуть бути розцінені як недостовірність даних податкової звітності, а тому відмова позивача у наданні інформації на запит у такому випадку є правомірною.
		За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність винесеного контролюючим органом наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, оскільки ГУ ДФС допущено порушення в частині вибору підстави, за якою зазначена перевірка могла бути проведена стосовно ТОВ «Запорожпроект», враховуючи при цьому зміст попередньо направленого запиту.
		Водночас, апеляційний суд наведені вище обставини не врахував та дійшов помилкового висновку про відповідність надісланого контролюючим органом запиту вимогам пункту 73.3 статті 73 ПК України, зокрема в частині зазначення інформації, яка підтверджує існування підстав для направлення запиту на підставі саме підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, який в подальшому зазначено і в оскарженому наказі.
		Крім того, суд апеляційної інстанції не звернув увагу на неузгодженість між змістами запиту та оскарженого наказу, помилково вважаючи, що саме по собі ненадання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу є достатньою умовою призначення документальної позапланової перевірки. 
		Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального права, прийняте з дотриманням норм процесуального права, але помилково було скасоване апеляційним судом, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 356 КАС України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		Правила розподілу судових витрат визначає стаття 139 КАС України, відповідно до частини першої якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Оскільки за наслідками касаційного перегляду колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, має бути здійснений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		Позивачем за подання касаційної скарги у цій справі сплачено судовий збір в розмірі 3842 грн згідно з платіжним дорученням № 67 від 24 жовтня 2019 року, відповідно, ця сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Запорізькій області, яке є правонаступником ГУ ДФС. 
		Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
		Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» Головне управління ДФС у Запорізькій області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Запорізькій області. 
		Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 28 серпня 2019 року №36 «Про початок діяльності Державної податкової служби України» Головне управління ДПС у Запорізькій області розпочало виконання функцій та повноважень Головного управління ДФС в Запорізькій області, а відтак, відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво.
		Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 420/5772/18.
		Керуючись статтями 345, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожпроект» задовольнити.
		Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2019 року у справі №280/1475/19 скасувати.
		Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 квітня 2019 року у справі №280/1475/19 залишити в силі.
		Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожпроект» (місцезнаходження: 69006, м. Запоріжжя, вул. Трегубенка, буд. 18, літ. Б-2, код ЄДРПОУ 33175792) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 66, код ЄДРПОУ 43143945) судові витрати на сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 3842 грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні).
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...