Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/42569/20-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; інші клопотання.
Надіслано для оприлюднення: 07.10.2020. Зареєстровано: 08.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2020.

Номер судового провадження: 1-кс-38635/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42015000000001997

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		печерський районний суд міста києва
		 
		Справа № 757/42569/20-к 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		02 жовтня 2020 року  м. Київ
		Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 про накладення арешту та передачу в управління майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		02 жовтня 2020 року старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором першого відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв`язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна № 34461029), заборонивши відчуження, будь-яке інше розпорядження, вказаним нерухомим майном та передати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код 41037901) в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених ст. 1, 9, 19-24 Закону України «Про національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером № 34461029, площею 41.30 кв.м., а саме являє собою квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		З наданих в обґрунтування матеріалів вбачається, що Головним слідчим управлінням НП України здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42015000000001997 від 24.09.2015 за фактом вчинення ОСОБА_5 закінченого замаху на давання хабаря працівникам Генеральної прокуратури України в розмірі 40 000 доларів США, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України (в редакції Закону України від 05.05.2011).
		У ході досудового розслідування встановлено, що постановами слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 від 09.03.1998 у кримінальній справі № 49-842, яка надалі об`єднана з кримінальною справою № 49-800 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, накладено арешт на нерухоме майно обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		Даним нерухомим майном управляла ОСОБА_7 на підставі договору - доручення від 01.05.2011 № 0105-11, укладеного між нею та ОСОБА_5 , і була обізнана про існування заборони (арешту) Генеральної прокуратури України на відчуження вказаних квартир та офісного центру. 
		Після цього протягом травня 2011 року ОСОБА_7 вступила в злочинну змову із ОСОБА_8 і вони дійшли згоди на зняття арешту із вказаного нерухомого майна шляхом давання хабаря службовим особам Генеральної прокуратури України. При цьому, ОСОБА_7 у телефонних розмовах та шляхом відправлення електронних листів на електронну адресу ОСОБА_5 схилила його до дачі хабаря в сумі 40 000 доларів США службовим особам Генеральної прокуратури України з метою реалізації свого злочинного плану.
		Надалі 04.06.2011 ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_5 , сприяючи йому у даванні хабаря працівникам Генеральної прокуратури України, спільно із ОСОБА_8 , прибули до ресторану «Сохо» за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_7 одержала передані ОСОБА_5 із Сполучених Штатів Америки грошові кошти в сумі 40 000 доларів США. В цей же день ОСОБА_7 передала ці кошти ОСОБА_8 , який запевнив, що надалі ці кошти будуть передані співробітникам ГПУ за зняття арешту із нерухомого майна, належного ОСОБА_5 , однак вказаними коштами ОСОБА_8 розпорядився на власний розсуд.
		23.02.2012 за вказаним фактом ОСОБА_7 була засуджена Шевченківським районного суду м. Києва за скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.ч. 4, 5 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України (в редакції від 05.04.2001), ч. 4 ст. 358 КК України.
		15.04.2013 за вказаним фактом ОСОБА_8 було засуджено Шевченківським районного суду м. Києва за скоєння злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 369 КК України.
		Генеральною прокуратурою України 26.12.2011 під час досудового слідства у кримінальній справі № 49-3288 порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 1 5, ч. 1 ст. 369 КК України. 27.12.2011 ОСОБА_5 притягнуто як обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України та того ж дня оголошено в розшук.
		27.09.2012 ухвалою Печерського районного суду м. Києва (справа № 1-П-22/12) ОСОБА_5 звільнено від кримінальної відповідальності у іншій кримінальній справі, а саме кримінальній справі № 49-3574 за фактом розтрати коштів в особливо великому розмірі за попередньою змовою з колишнім Прем`єр-міністром України ОСОБА_9 , за вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 5 ст. 191 КК України та скасовано арешт на майно ОСОБА_5 , а саме на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
		24.09.2015 матеріали кримінальної справи № 49-3288 внесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000001997 та 25.04.2016 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 369 КК України.
		Постановою старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_3 квартиру, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_5 та розташована за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42015000000001997 від 24.09.2015.
		З огляду на те, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, подальше її відчуження або розпорядження іншим шляхом створює небезпеку знищення або спотворення речового доказу у кримінальному провадженні, а тому, з метою збереження вказаного речового доказу, необхідно накласти арешт. 
		Таким чином, з метою збереження речового доказу у кримінальному провадженні № 42015000000001997 від 24.09.2015 за підозрою ОСОБА_5 на майно, що належить останньому, а саме квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , необхідно накласти арешт.
		Відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності належить двокімнатна квартира загальною площею 41,3 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . (реєстраційний номер майна № 34461029). 
		Незастосування заборон відчуження та будь-якого іншого розпорядження вказаним майном надасть змогу ОСОБА_5 або його представнику за дорученням безперешкодно відчужувати його або іншим способом розпорядитися ним, що може призвести до втрати речового доказу. 
		Вартість вказаного речового доказу  об`єкту нерухомості становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. 
		Так, з метою забезпечення збереження майна, одночасно з накладенням слідчим суддею арешту на майно, виникла необхідність у його передачі в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. 
		Слідчий та прокурор до судового засідання не з`явилися. Прокурор надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, доводи клопотання підтримав у повному обсязі.
		Слідчий суддя розглянув клопотання у відсутність власника майна відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.
		Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання, виходячи з такого.
		Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
		Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
		Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
		Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
		Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
		Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
		Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.
		Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
		Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
		З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно вказане вище, встановивши заборону відчуження, будь-яке інше розпорядження, вказаним нерухомим майном, оскільки вказане вище майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, набуте кримінально протиправним шляхом, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.
		Разом з тим, клопотання слідчого в частині визначення порядку зберігання речових доказів шляхом передачі Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код 41037901) в управління для реалізації або передачі в управління за договором у порядку та на умовах, визначених ст. 1, 9, 19-24 Закону України «Про національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером № 34461029, площею 41.30 кв.м., а саме являє собою квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , задоволенню не підлягає, оскільки воно виходить за межі предмету розгляду клопотання про арешт майна. 
		З урахуванням наведеного та керуючись ст. 98, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України,-
		 
		УХВАЛИВ:
		Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 про накладення арешту та передачу в управління майна, на яке накладено арешт у кримінальному провадженні задовольнити частково.
		Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна № 34461029), встановивши заборону відчуження, будь-яке інше розпорядження, вказаним нерухомим майном.
		Ухвала підлягає негайному виконанню.
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Слідчий суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...