Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/14495/16-ц : Окремі процесуальні питання; Заява про ухвалення додаткового рішення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2020.
Дата набрання законної сили: 30.09.2020
Номер судового провадження: 61-22962ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Додаткова постанова
		Іменем України
		 
		30 вересня 2020 року
		м. Київ
		 
		справа № 201/14495/16-ц
		провадження № 61-22962св19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідачі: ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Преміум Плюс», 
		треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Вдовіна Ліана Леонідівна, ОСОБА_3 ,
		 
		розглянув заяву ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , подану їх представником Вербою Андрієм Петровичем , про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Преміум Плюс», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Вдовіна Ліана Леонідівна, ОСОБА_3 , про визнання незаконним звіту про оцінку квартири, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, повернення квартири за правилами реституції,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до   ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Преміум Плюс» (далі - ТОВ «Гарант Преміум Плюс»), треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Вдовіна Л. Л. (далі - приватний нотаріус Дніпровського МНО Вдовіна Л. Л.), ОСОБА_3 , про визнання незаконним звіту про оцінку квартири, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, повернення квартири за правилами реституції.
		Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 12 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
		Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій,  ОСОБА_1 оскаржила їх в касаційному порядку.
		Постановою Верховного Суду від 27 травня 2020 року касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 12 липня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 19 листопада 2019 року - без змін.
		У червні 2020 року електронною поштою від представника відповідача ОСОБА_2 і третьої особи ОСОБА_3 до Верховного Суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі.
		На обґрунтування заяви про ухвалення додаткового судового рішення зазначено, що суд касаційної інстанції, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій, не вирішив питання щодо розподілу судових витрат, що, на думку представника ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , є підставою для ухвалення додаткового рішення. Крім того, у заяві вказано, що ОСОБА_1                        не надала суду доказів на спростування судових витрат, понесених відповідачем і третьою особою у справі, або заяв про їх неспівмірність із ціною позову.
		Заява  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка подана їх представником, про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
		Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
		Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Згідно з частинами першою - четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно                           з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).
		Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
		Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
		Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
		Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
		Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
		Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
		Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Верба А. П., подавши до касаційного суду 31 січня 2020 року від імені відповідача відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у мотивувальній частині вказав такий попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат відповідача: 34 500,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу, 500,00 грн - поштові витрати,                   5 000,00 грн - витрати, пов`язані із прибуттям до суду (у разі розгляду справи за участю сторін), 4 723,00 грн - витрати, пов`язані із відривом від звичайних занять у зв`язку із явкою до суду, і компенсація втраченого заробітку (у разі розгляду справи за участю сторін).
		13 лютого 2020 року представник третьої особи, ОСОБА_3 - адвокат               Верба А. П., подав до касаційного суду від імені третьої особи відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 та вказав такий попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат третьої особи: 15 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу, 500,00 грн - поштові витрати, 3 000,00 грн - витрати, пов`язані із прибуттям до суду (у разі розгляду справи за участю сторін), 4 723,00 грн - витрати, пов`язані із відривом від звичайних занять                   у зв`язку із явкою до суду і компенсація втраченого заробітку (у разі розгляду справи за участю сторін).
		На підтвердження судових витрат  ОСОБА_2 та ОСОБА_3                                  у вказаному вище розмірі до касаційного суду подано:
		копію договору про надання правничої допомоги б/н від 17 січня 2020 року, укладеного між Адвокатським бюро «Верба і партнери» і Махінько А. О.;
		копію договору про надання правничої допомоги б/н від 30 січня 2020 року, укладеного між Адвокатським бюро «Верба і партнери» і Махіньком М. М.;
		копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 738 від              24 грудня 2011 року, виданого Вербі А. П. ;
		копію ордера про надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1013393 від 17 січня 2020 року;
		копію ордера про надання правничої (правової) допомоги серії АЕ № 1013680 від 30 січня 2020 року;
		копію акта виконаних робіт (наданих послуг) від 28 січня 2020 року за договором про надання правничої допомоги б/н від 17 січня 2020 року;
		копію акта виконаних робіт (наданих послуг) від 10 лютого 2020 року за договором про надання правничої допомоги б/н від 30 січня 2020 року;
		копію квитанції від 28 січня 2020 року № 40200 про часткову оплату гонорару  у розмірі 7 000,00 грн;
		копію квитанції від 04 лютого 2020 року № 34014 про часткову оплату гонорару у розмірі 7 000,00 грн.
		Згідно з пунктами 3.1, 3.2 статті 3 договорів про надання правничої допомоги б/н від 17 січня 2020 року та від 30 січня 2020 року, укладених Адвокатським бюро «Верба і партнери» із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно, за надання правничої допомоги за договором довіритель оплачує адвокату гонорар за фактично виконану роботу виходячи з погодинної оплати в розмірі 1 000,00 грн за кожну годину наданої правової допомоги. Під час визначення розміру гонорару сторони враховують складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші суттєві обставини. Гонорар за цим договором є розумним і враховує витрачений адвокатом час для виконання доручення. Укладення цього договору не пов`язано зі збігом тяжких життєвих обставин.
		Відповідно до акта виконаних робіт (наданих послуг) від 28 січня 2020 року за договором про надання правничої допомоги б/н від 17 січня 2020 року виконавець надав таку правничу допомогу:
		1) усні консультації з правових питань, на виконання яких витрачено 4 години, сума витрат - 4 000,00 грн;
		2) проведення на вимогу клієнта аналізу судової практики Верховного Суду, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з розгляду подібної категорії справ, на виконання якої витрачено                    11 годин, сума витрат - 11 000,00 грн;
		3) підготовка та подання до апеляційного суду заяви про ознайомлення                     з матеріалами справи, на виконання якої витрачено 1 годину, сума витрат - 1 000,00 грн;
		4) збір доказів, ознайомлення з матеріалами справи № 201/14495/16-ц                       в апеляційному суді, на виконання витрачено 4 години, сума витрат - 4 000,00 грн;
		5) підготовка відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі                            № 201/14495/16-ц, на виконання цього доручення витрачено 16 годин, сума витрат - 16 000,00 грн;
		6) надання інших видів правничої допомоги на вимогу клієнта, в тому числі правова оцінка судової перспективи справи, на виконання якої витрачено                   2 години 30 хвилин, сума витрат - 500,00 грн.
		Вартість наданих послуг становить 34 500,00 грн, з яких оплачено 7 000,00 грн.
		Згідно з актом виконаних робіт (наданих послуг) від 10 лютого 2020 року за договором про надання правничої допомоги б/н від 30 січня 2020 року виконавець надав ОСОБА_3 таку правничу допомогу:
		1) усні консультації з правових питань, на виконання яких витрачено 2 години, сума витрат - 2 000,00 грн;
		2) проведення на вимогу клієнта аналізу судової практики Верховного Суду, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з розгляду подібної категорії справ, на виконання якої витрачено 3 години, сума витрат - 3 000,00 грн;
		3) підготовка відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі                              № 201/14495/16-ц, на виконання якого витрачено 8 годин, сума витрат - 8 000,00 грн;
		4) надання інших видів правничої допомоги на вимогу клієнта, в тому числі правова оцінка судової перспективи справи, на виконання якої витрачено                  2 години, сума витрат - 2 000,00 грн.
		Вартість наданих послуг становить 15 000,00 грн, з яких оплачено 7 000,00 грн.
		Посилаючись на зазначене , представник відповідача ОСОБА_2 і третьої особи ОСОБА_3 вважав, що є підстави для вирішення питання про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат, оскільки доказами підтверджено надання професійної правничої допомоги у погодженому між адвокатом та клієнтами розмірі, а також здійснення відповідачем та третьою особою часткової оплати вказаних послуг.
		Однак колегія суддів не повною мірою погоджується з аргументами представника відповідача і третьої особи.
		Зокрема, судове засідання під час касаційного розгляду справи відбувалось в порядку письмового провадження без виклику сторін, а тому підстав для розподілу витрат, пов`язаних із прибуттям відповідача та третьої особи до суду, а також витрат, пов`язаних із відривом від звичайних занять у зв`язку із явкою до суду, і компенсації втраченого заробітку, немає.
		Крім того, представник відповідача і третьої особи не надав належних доказів понесення поштових витрат у розмірі по 500,00 грн, оскільки квитанцій про оплату таких послуг суду не подано.
		Підготовка представником відповідача ОСОБА_2 і третьої особи   ОСОБА_3 відзиву на касаційну скаргу від імені відповідача на семи сторінках та аналогічного за змістом відзиву на касаційну скаргу від імені третьої особи на чотирьох сторінках вочевидь не вимагала від адвоката витрат часу у вказаному обсязі (16 годин і 8 годин відповідно), як зазначено в актах виконаних робіт (наданих послуг).
		Верховний Суд, розподіляючи витрати, понесені ОСОБА_2 і                   ОСОБА_3 на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
		Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 02 липня               2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від                   31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19). 
		Оскільки заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування за рахунок позивача понесених відповідачем і третьою особою витрат на правничу допомогу не надсилалась протилежній стороні, що позбавило її можливості доводити неспівмірність цих витрат, колегія суддів самостійно визначає їх розмір, що підлягає відшкодуванню, виходячи з критерію їх розумної необхідності.
		Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи (аналіз касаційної скарги, складання та оформлення відзиву на касаційну скаргу, аналіз судової практики), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи (підготовка відзиву), критерію необхідності подання відзивів на касаційну скаргу та значимості таких дій у справі, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав  для зменшення їх розміру та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн, а на користь третьої особи - 1 500,00 грн.
		Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка подана їх представником Вербою Андрієм Петровичем , про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Преміум Плюс», треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Вдовіна Ліана Леонідівна, ОСОБА_3 , про визнання незаконним звіту про оцінку квартири, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, повернення квартири за правилами реституції, задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі                              3 000,00 грн.
		Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі                              1 500,00 грн.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді                                                                                                      М. М. Русинчук
		 
		      Н. О. Антоненко
		 
		                                                                                                                  В. І. Журавель

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...