Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 728/1144/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2020.
Дата набрання законної сили: 30.09.2020
Номер судового провадження: 61-10669ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України                                       
		30 вересня 2020 року
		м. Київ
		справа № 728/1144/19
		провадження № 61-10669св20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
		суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач -   ОСОБА_2 , 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадженнякасаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області, у складі судді Глушко О. І., від 12 лютого 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Іванової Г. П., Бечка Є. М., Євстафіїва О. К., від 29 травня 2020 року.
		Короткий зміст позовних вимог
		У травні 2019 року  ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до            ОСОБА_2 про захист честі і гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди.
		Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 20 березня 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119, 00 грн. Як встановив апеляційний суд у справі про адміністративне правопорушення, 21 грудня 2018 року близько 13 год. 00 хв. в громадському місці, в кабінеті заступника голови районної ради ОСОБА_1 в будівлі по АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 вчинив з останнім сварку, в ході якої висловлювався нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство. Позивач зазначив, що протиправна поведінка ОСОБА_2 викликала моральні страждання. Протягом кількох днів після інциденту він переживав нервові стреси, не міг нормально спати та працювати. Дії ОСОБА_5 , направлені на приниження його честі, гідності та ділової репутації, вплинули на його психоемоційний стан, він пережив стрес.
		Із урахуванням зазначеного,  ОСОБА_1 просив позов задовольнити, визнати, що нецензурна лайка, висловлена ОСОБА_2 21 грудня             2018 року близько 13 години по АДРЕСА_1 в кабінеті заступника голови Бахмацької районної ради на адресу заступника голови Бахмацької районної ради ОСОБА_5, є такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 . Стягнути з ОСОБА_2 на його користь 9 389, 25 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної приниженням честі, гідності та ділової репутації.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 12 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
		Визнано, що нецензурна лайка, висловлена ОСОБА_2 21 грудня           2018 року близько 13 години по АДРЕСА_1 в кабінеті заступника голови Бахмацької районної ради Чернігівської області на адресу заступника голови Бахмацької районної ради ОСОБА_5, є такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 9 389, 25 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної приниженням його честі, гідності та ділової репутації. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що факт вчинення відповідачем дій, що принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача, підтверджується постановою Чернігівського апеляційного суду  від 20 березня 2019 року, яка набрала законної сили.
		Визначаючи розмір відшкодування заподіяної позивачу моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що діями відповідача, зокрема висловлюванням в брутальній, принизливій та непристойній формі щодо позивача, які порушують його особисті немайнові права, позивачу було завдано моральну шкоду, яку він оцінив у 9 389, 25 грн. При визначенні розміру моральної шкоди, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказаний її розмір є адекватним тим моральним стражданням і переживанням, яких зазнав позивач у результаті дій відповідача, спрямованих на приниження честі, гідності та ділової репутації.
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		Постановою Чернігівського апеляційного суду від 29 травня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 12 лютого 2020 року - без змін.
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що постановою Чернігівського апеляційного суду від 20 березня 2019 року у справі № 728/143/19 було встановлено неправомірністю дій відповідача, які полягали у висловлюваннях нецензурною лайкою на адресу позивача, чим порушувався громадський порядок та спокій громадян, встановлено факт вчинення дрібного хуліганства. Судом першої інстанції правильно визначено розмір відшкодування заподіяної позивачеві моральної шкоди, який відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
		У липні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 , в якійзаявник просить скасувати оскаржені судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права і необґрунтовано відхилили клопотання відповідача про дослідження доказів щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи 
		(пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
		Заявник стверджує, що постановою Чернігівського апеляційного суду              від 20 березня 2019 року у справі № 728/143/19 встановлено факт адміністративного правопорушення, усі інші обставини цієї справи підлягають доказування на загальних підставах. Вказаною постановою підтверджується факт сварки позивача з відповідачем під час виконання позивачем посадових обов`язків заступника голови районної ради, однак не встановлено обставин спричинення моральної шкоди та здійснення посягання на честь позивача. Позивачем не доведено, що відповідач нецензурно висловлювався саме на його адресу, а також того, що промовлені слова є образливими і принизливими для позивача з точки зору їх тлумачення та розуміння, посягають на його честь, гідність, ділову репутацію та спричинили йому моральну шкоду.
		Відповідач вважає, що судами неправильно враховано обставини, які встановленні у постанові Чернігівського апеляційного суду від 20 березня 2019 року, суди ухилились від встановлення обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення цієї справи. Під час інциденту у робочому кабінеті позивача перебувало близько десяти осіб, які також висловлювалися на адресу позивача нецензурною лайкою, однак позовні вимоги позивач пред`явив лише до відповідача.
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
		Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі і гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті судових рішень судів попередніх інстанцій, які правильно встановили обставини справи, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Суть касаційної скарги зводиться лише до переоцінки доказів у справі, яким надана належна оцінка судом першої та апеляційної інстанції.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		21 грудня 2018 року близько 13 год. 00 хв. в кабінеті заступника голови районної ради ОСОБА_1 у будівлі по АДРЕСА_1 (в громадському місці) ОСОБА_2 вчинив з останнім сварку, в ході якої висловлювався нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство. Ці обставин встановлені судовим рішенням у справі про адміністративне правопорушення.
		Відповідач ОСОБА_2 є депутатом Бахмацької районної ради.
		Постановою Чернігівського апеляційного суду від 20 березня 2019 року у справі № 728/143/19 ОСОБА_2 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 119, 00 грн. Постанова апеляційного суду набрала законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		У постанові Чернігівського апеляційного суду від 20 березня 2019 року зі слів потерпілого зазначено, що 21 грудня 2018 року до кабінету заступника голови Бахмацької районної ради увійшли депутати районної ради      ОСОБА_2 та ОСОБА_7 з іншими особами, вони почали вимагати від ОСОБА_1 , щоб він написав заяву про звільнення, здійснювали на нього тиск, нецензурно висловлювалися в його адресу. ОСОБА_2 допускав образливе чіпляння, висловлювався нецензурно, обмежував можливості ОСОБА_1 відповідати на телефонні дзвінки та зателефонувати самому, як стаціонарний, так і мобільний, а саме:           ОСОБА_2 поклав руку на слухавку, стояв з правого боку від нього, а ОСОБА_7 знаходився з лівої сторони. Також вони порозкидали меблі та документи, які попіднімали після приїзду працівників поліції. Вказані дії чули громадяни, які знаходились у приймальні. Після вказаного випадку працівники райради були спантеличені та не могли працювати. Дійсною причиною таких дій є бажання змінити місцеву владу.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою,        третьою статті 411 цього Кодексу.
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. 
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
		Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 5 ЦПК України).
		Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
		У відповідності до статті 8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», яка врегульовує питання щодо депутатської етики, депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися правил депутатської етики: керуватися загальнодержавними інтересами та інтересами територіальної громади чи виборців свого виборчого округу, від яких його обрано; керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності; не допускати образливих висловлювань, не використовувати у публічних виступах недостовірні або неперевірені відомості стосовно органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ і організацій, їх керівників та інших посадових чи службових осіб, депутатських груп, фракцій, окремих депутатів місцевих рад.
		Згідно з частиною другою та третьою статті 34 Конституції України і  статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.
		Статтею 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
		Кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі (стаття 297 ЦК України).
		Згідно зі статтею 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Частиною другою статті 16 ЦК України серед інших передбачені такі способи захисту цивільних прав та інтересів як: 4) відновлення становища, яке існувало до порушення;                       9) відшкодування моральної (немайнової шкоди).
		У пунктах 4, 19, 30 постанови Пленуму Верховного Суду України                            від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків. Під діловою репутацією фізичних осіб розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов`язок відшкодувати моральну шкоду. Суди мають використовувати широкі можливості, що надає розгляд справи про захист гідності, честі та ділової репутації, для підвищення культури спілкування.
		Нецензурні висловлювання включають неввічливі, непристойні, вульгарні та лайливі вислови. 
		Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка зазнала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються критерії розумності і справедливості.
		Статтею 280 ЦК України встановлено, що якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та/або моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
		Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку, про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача, який довів протиправність дій відповідача, що принизили його честь, гідність та ділову репутацію.
		Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Постановою Чернігівського апеляційного суду від 20 березня 2019 року у справі № 728/143/19 ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП. Цим судовим рішенням встановлено, що 21 грудня 2018 року близько         13 год. 00 хв. ОСОБА_2 в громадському місці -  в  кабінеті заступника голови районної ради ОСОБА_1 у будівлі по АДРЕСА_1 вчинив з останнім сварку, в ході якої висловлювався нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинив дрібне хуліганство. Потерпілим у цій справі про вчинення адміністративного правопорушення визнано ОСОБА_1 . 
		Отже, висновок судів про те, що нецензурна лайка, висловлена              ОСОБА_2 , була спрямована на адресу ОСОБА_1 є обґрунтованим.
		При вирішенні спору судами надано належну оцінку обставинам справи, достовірно встановлено, що відповідач, який є депутатом районної ради, внаслідок висловлювання в присутності інших осіб нецензурної лайки на адресу позивача порушив право останнього на повагу до його гідності та честі, недоторканість ділової репутації, що є підставою для відшкодування моральної шкоди.
		При визначенні розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд повинен враховувати характеру та обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалість, можливість відновлення, тощо) та інші обставини. 
		Врахувавши обставини цієї справи (застосування нецензурної лайки з боку депутата місцевої ради на адресу заступника голови місцевої ради, висловлену на робочому місці в присутності інших осіб), суди попередніх інстанцій достатнім чином обґрунтували свій висновок про задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди, визначивши його розмір у сумі 9 389 грн, що не суперечить засадам розумності, виваженості і справедливості. Обґрунтованість розміру відшкодування моральної шкоди не спростовано відповідачем.
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції ухвалені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться значною мірою до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
		Слід зазначити, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, провадження № 14-446цс18).
		За змістом статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.
		Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_2 - ОСОБА_4  залишити без задоволення.
		Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 12 лютого 2020 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 травня         2020 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий              Є. В. Синельников  Судді О. В. Білоконь   О. М. Осіян   Н. Ю. Сакара   С. Ф. Хопта

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...