Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/8557/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 08.10.2020. Зареєстровано: 09.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.10.2020.
Дата набрання законної сили: 08.10.2020
Номер судового провадження: A/855/15400/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/8557/20                                               Суддя першої інстанції: Григорович П.О.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  08 жовтня 2020 року                                                                                            м. Київ
		          
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		судді-доповідача                    - Степанюка А.Г.,
		суддів                                - Губської Л.В., Епель О.В., 
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Зелений Замок» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		У квітні 2020 року Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Зелений Замок» (далі - Позивач, ОК «ЖБК «Зелений Замок») звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Відповідач, Департамент архбудконтролю КМДА) про:
		- визнання незаконним та скасування наказу Департаменту архбудконтролю КМДА від 31.03.2020 року № 71;
		- зобов`язання Департаменту архбудконтролю КМДА забезпечити в установленому порядку включення запису щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво житлового будинку; АДРЕСА_1» від 13.03.2020 року №КВ 061200730591 та реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво житлового будинку; АДРЕСА_1» від 19.03.2020 року № КВ 141200790009 до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.06.2020 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації повідомлення, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру. Крім того, суд підкреслив, що виключно за результатами проведення планової або позапланової перевірки орган державного архітектурно-будівельного контролю набуває повноважень приймати рішення про скасування реєстрація повідомлення і декларації, у той час як отримана від Департаменту земельних ресурсів інформація, не будучи формою державного архітектурно-будівельного контролю, до контролюючих заходів не належить.
		Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що оскільки із змісту матеріалів обстеження земельної ділянки, отриманої Департаментом архбудконтролю КМДА від Департаменту земельних ресурсів, було встановлено, що на ній всупереч цільового призначення здійснюється будівництво багатоповерхового житлового будинку, а дозволу на проведення таких будівельних робіт Відповідачем не надавалося, то в силу вимог чинного законодавства реєстрація повідомлення про початок будівельних робіт і декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Крім іншого, підкреслює, що згідно правової позиції Верховного Суду законодавством не передбачено, що встановлення фактів наведення замовниками недостовірних даних у деклараціях відбувається виключно за результатами здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю. Окремо звертає увагу, що будівництво будинку понад 4 поверхи не може виконуватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а виконання таких будівельних робіт без дозволу ставить під загрозу життя та здоров`я людей і створює небезпеку для довкілля. Також наголошує, що з урахуванням законодавчих змін не допускається видалення чи внесення будь-яких змін, доповнень до архівної складової частини Реєстру будівельної діяльності першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
		Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.10.2020 року.
		У відзиві на апеляційну скаргу ОК «ЖБК «Зелений Замок» просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що, по-перше, суд вірно наголосив на тому, що висновки контролюючого органу про самочинність об`єкта будівництва є передчасними і необґрунтованими, оскільки в установленому законодавством порядку перевірка такого об`єкта не проводилася, по-друге, відсутність відомостей про самочинне будівництво об`єкта не має своїм наслідком скасування реєстрації повідомлення, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру, по-третє, акт обстеження земельної ділянки складений з порушенням вимог законодавства без наявних на те правових підстав, по-четверте, державні будівельні норми не відносять до поверхів антресоль, технічні поверхи та підвальні приміщення, по-п`яте, у ході проведення обстеження посадова особа органу не зверталася до Позивача з метою отримання дозвільної документації, по-шосте, ОК «ЖБК «Зелений Замок» не здійснює продаж квартир, по-сьоме, будівництво здійснюється на земельній ділянці, яка належить до земель житлової та громадської забудови, по-восьме, посилання Апелянта на правову позицію Верховного Суду у справі №826/8556/17 є безпідставним, по-дев`яте, застосування Відповідачем до спірних правовідносин ДБН Б.2.2-12:2019 є помилковим, оскільки вони набрали чинності лише 01.10.2019 року, у той час як проектна документація розроблена у січні 2019 року.
		На адресу суду 06.10.2020 року від ОК «ЖБК «Зелений Замок» надійшло клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з тим, що особа, уповноважена представляти інтереси Позивача, має респіраторне захворювання з підозрою на інфікування коронавірусом, а відтак працівники вимушені здійснити заходи щодо самоізоляції.
		Розглянувши заявлене клопотання судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
		Відповідно до ст. 313 КАС України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
		Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.
		Разом з тим, судовою колегією враховується, що обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи не визнавалася.
		Крім того, згідно ч. 1 ст. 309 КАС України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
		При цьому судова колегія вважає за необхідне підкреслити, що положеннями ч. 4 ст. 195 КАС України передбачено, що під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
		Окремо судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що будь-яких доказів того, що самоізоляція працівників ОК «ЖБК «Зелений Замок», у тому числі його голови, перешкоджає останнім прибути до суду або взяти участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції у порядку ч. 4 ст. 195 КАС України, до клопотання не надано. 
		За таких обставин, зважаючи на відсутність підстав для визнання поважними викладених у клопотанні причин для відкладення розгляду справи, а також з огляду на визначені ст. 309 КАС України строки її розгляду, судовою колегією відмовлено у задоволенні заявленого клопотання.
		Отже, оскільки учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули, клопотання Позивача про відкладення її розгляду визнано необґрунтованим, а від Відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, то справа розглядалася у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з таких підстав.
		Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції до Департаменту архбудконтролю КМДА надійшов лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.03.2020 року №05716-6255 (а.с. 67), яким останній направив на адресу Департаменту архбудконтролю КМДА матеріали обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 .
		Так, згідно акта обстеження земельної ділянки від 25.03.2020 року № 20-0219-10 земельна ділянка площею 0,0785 га на АДРЕСА_1 , кадастровий номер 8000000000:91:111:0030, на підставі рішення Київської міської ради від 27.05.2004 № 279-1/1489 передана ОСОБА_1 у власність для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (державний акт на право власності на земельну ділянку від 18.02.2005 №01-7-00597).
		Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2 зареєстровано право забудови земельної ділянки (суперфіцій) (дата державної реєстрації іншого речового права - 06.10.2016, номер запису про інше речове право - 16820968, підстава виникнення іншого речового права - договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 06.10.2016 № 653).
		Під час обстеження встановлено, що на земельній ділянці влаштовано будівельний майданчик, працює будівельна техніка та побудовано 11-поверховий будинок. Інформація про об`єкт будівництва та дозвільні документи на виконання будівельних робіт (паспорт об`єкта будівництва) відсутня. Відповідно до відкритих джерел інтернет мережі здійснюється продаж квартир у житловому комплексі « Зелений замок » за вказаною адресою. Враховуючи викладене, земельна ділянка використовується власником не за цільовим призначенням, що є порушенням статті 91 Земельного кодексу України (а.с. 14).
		За наслідками розгляду викладених у вказаному листі та акті обстеження земельної ділянки відомостей Департаментом архбудконтролю КМДА 31.03.2020 року прийнято оскаржуваний наказ №71, яким:
		- скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1): «Будівництво житлового будинку; АДРЕСА_1 » від 13.03.2020 KB 061200730591. Замовник - OK «ЖБК «Зелений Замок»;
		- скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1): «Будівництво житлового будинку; АДРЕСА_1» від 19.03.2020 KB 1412007900009. Замовник OK «ЖБК «Зелений Замок»;
		- Управлінню дозвільних процедур наказано забезпечити невідкладне направлення копії наказу до Державної архітектурно-будівельної інспекції України для виключення запису щодо реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 13.03.2020 року KB 061200730591 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 19.03.2020 року KB 141200790009 з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмов у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (а.с. 11).
		На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. ст. 39, 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон), Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (далі - Порядок №553), та Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466 (далі - Порядок №466), а також ряду правових позицій Верховного Суду, прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки оскаржуваний наказ прийнятий Відповідачем поза межами нормативно передбаченої процедури і без наявних на те правових підстав.
		Однак з такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може погодитися з огляду на таке.
		Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 39-1 Закону у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.
		Замовник будівництва після скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, або декларації про готовність об`єкта до експлуатації може повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством.
		Згідно п. 15 Порядку №466 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
		Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт особисто або рекомендованим листом з повідомленням чи через електронний кабінет; отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником будівництва; встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
		Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держсервісбуд не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про скасування реєстрації повідомлення вносить до реєстру відповідний запис.
		Про скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово в паперовій або електронній формі через електронний кабінет повідомляє замовнику протягом трьох робочих днів з дня скасування.
		Замовник будівництва після скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, може повторно надіслати повідомлення згідно з вимогами, встановленими пунктом 13 цього Порядку.
		Аналогічна за змістом процедура скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації визначена пунктом 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461.
		Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, виключною підставою для скасування повідомлення про початок будівельних робіт та/або декларації про готовність об`єкта до експлуатації є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, яке охоплює такі випадки: 1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; 2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; 3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проекту або будівельного паспорту; 4) скасовано містобудівні умови та обмеження.
		Наявність даних, які не свідчать про самочинне будівництво, не є підставою для скасування реєстрації декларації, однак може бути підставою для притягнення до відповідальності іншого характеру.
		Аналогічні позиції щодо застосування зазначених вище актів законодавства викладені Верховним Судом у постановах від 23.07.2019 року у справі №826/5607/17, від 30.09.2019 року у справі № 818/260/17, від 17.10.2019 року у справі №824/64/16-а та у справі № 826/6988/16, від 14.11.2019 року у справі № 826/5055/16, від 26.02.2020 року у справі № 826/1310/18, від 30.07.2020 року у справі № 826/7891/17, від 20.08.2020 року у справі № 640/19360/19.
		При цьому, судовою колегією враховується, що наведені правові норми передбачають виникнення в органу державного архітектурно-будівельного контролю права на скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації у випадку виявлення відповідним органом даних, що дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом. 
		До того ж, комплексний аналіз положень п. 15 Порядку №466 та Порядку №461, норми якого судом першої інстанції були залишені поза увагою, дають підстави для висновку, що виявлення недостовірних даних у повідомленні та/або декларації може мати місце не лише за наслідками архітектурно-будівельного контролю, а й за результатами отримання контролюючим органом відомостей, що вказують на такі обставини.
		На правильність такого висновку вказують і вищезгадані положення абзаців 6-10 пункту 15 Порядку №466, які передбачають, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано за наслідками виявлення недостовірних даних у ньому, а також за наслідками перевірки. Крім того, на відміну від приписів Порядку №466, норми п. 22 Порядку №461 обмежуються лише вказівкою на те, що виявлення недостовірних відомостей у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, які свідчить про самочинний характер такого будівництва, є підставою для скасування реєстрації такого документа. 
		Тобто, законодавець передбачив можливість скасування реєстрації як повідомлення про початок будівельних робіт, так і декларації про готовність об`єкта до експлуатації за наслідками виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних відомостей у поданих документах, які дають підстави вважати, що об`єкт, який будується, або збудований об`єктів належить до самочинного будівництва.
		До того ж, стверджуючи, що за правилами ст. 41 Закону та приписами Порядку №553 виявлення таких відомостей органом державного архітектурно-будівельного контролю можливе лише за наслідками проведення перевірки, суд першої інстанції не врахував, що дію Порядку №553 було зупинено з 18.03.2020 року постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 року №219. 
		Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 41 Закону підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.
		Отже, зміст наведеної норми Закону свідчить, що позапланова перевірка об`єкта будівництва здійснюється після, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва, що вказує на відсутність підстав стверджувати про те, що таке виявлення можливе виключно за наслідками проведення заходів державного архітектурно-будівельного контролю. До того ж, можливість проведення таких заходів була обмежена у зв`язку із зупиненням дії Порядку №553 відповідним рішенням Уряду.
		Як було встановлено раніше, підставою для прийняття Департаментом архбудконтролю КМДА оскаржуваного наказу стали відомості, викладені у листі Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.03.2020 року №05716-6255, в якому було зазначено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:91:111:0030 влаштовано будівельний майданчик, а будь-яка інформація про об`єкта будівництва та дозвільні документи на проведення будівельних робіт відсутня. Крім того, до вказаного листа було додано акт обстеження земельної ділянки від 25.03.2020 року №20-0219-10, в якому зафіксовано, зокрема, відсутність інформації про об`єкт будівництва та дозвільні документи, а також факт будівництва 11-поверхового будинку і розміщення в інтернет-мережі оголошень про продаж квартир у ньому.
		Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель.
		Підпунктом 6.1 розділу 6 Порядку здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 року № 16/890, передбачено, що Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого є Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), взаємодіє з Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого орану Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого у свою чергу є Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
		Отже, на переконання судової колегії, лист Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), а також складений його уповноваженими працівниками акт обстеження земельної ділянки, входять до складу документів, на підставі зафіксованих відомостей в яких органом державного архітектурно-будівельного контролю може бути встановлено недостовірність зазначених у будівельних документах (у тому числі повідомленні і декларації) даних.
		Так, із змісту містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 05.12.2016 року №1364/16/012/009-16 (а.с. 21-24), державного акта про право власності на земельну ділянку серії КВ №128736 (а.с. 15) та інформаційної довідки від 12.05.2017 року №86926478 (а.с. 16-17) вбачається, що цільове призначення земельної ділянки, що надана ОСОБА_1 у власність, - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; функціональне призначення - територія належить до території житлової садибної забудови відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року.
		Разом з тим, за результатами обстеження указаної земельної ділянки земельним інспектором було встановлено, що ОК «ЖБК «Зелений Замок» фактично будує багатоквартирний одинадцятиповерховий багатоквартирний житловий будинок, що підтверджується також і фотознімками об`єкту будівництва (а.с. 69-70). При цьому твердження Позивача про те, що гранична поверховість (4 поверхи) останнім не порушено, оскільки підвал, антресолі, технічні поверхи та крівля не належать до поверхів згідно ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», судова колегія оцінює критично, оскільки вони спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, зокрема, фотографіями об`єкту будівництва. Крім іншого, як зафіксовано в акті обстеження земельної ділянки та свідчать відомості мережі інтернет, у житловому комплексі « Зелений Замок » здійснюється продаж 1 - 3 кімнатних квартир.
		Відповідно до статті 16 Закону планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
		Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.
		Згідно ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови.
		Статтею 38 Земельного кодексу України визначено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.
		Відповідно до ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
		З наведених положень Земельного кодексу України вбачається, що наміри щодо використання земельної ділянки в межах певної категорії земель мають відповідати містобудівній документації та документації із землеустрою. Водночас, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, що визначено статтею 24 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 року у справі № 813/2946/17.
		Статтею 373 ЦК України передбачено зокрема, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.
		Згідно ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
		Аналіз наведених норм права свідчить про те, що обов`язковими ознаками права власності на землю є володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою відповідно до закону і використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Право власника на забудову на своїй земельній ділянці здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
		Даний висновок узгоджується з правовою позицією, яка міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 16.07.2019 року у справі № 520/8970/18.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.
		Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року № 548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.
		Згідно п. п. 1.1 та 1.2 Класифікації видів цільового призначення класифікація видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) розроблена відповідно до Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій» та Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року № 224.
		Код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.
		Пунктом 1.3 КВЦПЗ передбачено, що остання застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів.
		КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів (п. 1.4).
		Розділом II Класифікації видів цільового призначення земель визначено класифікацію видів цільового призначення земель, серед яких у секції В зазначено, що землі житлової забудови - це землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва)), а землі громадської забудови - це землі, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування).
		Із змісту розділу II Класифікації видів цільового призначення земель у секції В за кодом 02.03 вказано землі житлової забудови «Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку», натомість у цій же секції за кодом 02.01 вказано землі «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».
		Тобто вказані види цільового призначення земельної ділянки для житлової забудови відрізняються.
		Указаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка міститься, зокрема, у постанові від 23.12.2019 року у справі № 813/2946/17.
		З урахуванням встановлених вище обставин судова колегія приходить до висновку про невідповідність цільового призначення земельної ділянки, на якій Позивачем здійснюється будівництво, фактичним намірам забудови, що є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, оскільки він будується на земельній ділянці не відведеній для цієї мети.
		Указаний висновок суду апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 15.07.2020 року у справі № 826/1419/18.
		Окремо судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону усі об`єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності): незначні наслідки - СС1; середні наслідки - СС2; значні наслідки - СС3.
		До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені житлові будинки понад чотири поверхи. Викладене, у свою чергу, унеможливлює віднесення об`єкта будівництва до по АДРЕСА_1 до об`єкта з незначними наслідками.
		Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що у справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
		У рішенні від 09.01.2007 року у справі «Інтерсплав» проти України» Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати «справедливий баланс» між інтересами особи і суспільства.
		Відтак, на переконання судової колегії, скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт і декларації про готовність об`єкта до експлуатації з підстав здійснення будівництва на земельній ділянці, не відведеної для цієї мети, свідчить про правомірне втручання держави у вільне розпорядження особою незавершеного об`єкта будівництва.
		За таких обставин, оскільки матеріалами справи підтверджується здійснення ОК «ЖБК «Зелений Замок» будівництва багатоквартирного 11-поверхового житлового будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:91:111:0030, яка не відведена для цієї мети, то з урахуванням приписів ст. 39-1 Закону, п. 15 Порядку №466 та п. 22 Порядку №461, оскаржуваний наказ Департаменту архбудконтролю КМДА є правомірний та такий, що прийнятий у межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством.
		З огляду на викладене не підлягає задоволенню і позовна вимога про зобов`язання Відповідача вчинити певні дії, оскільки вона є похідною від вимоги про визнання незаконним та скасування наказу, який, як було підкреслено вище, визнано правомірним.
		Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Таким чином, зважаючи на встановлені вище обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва прийшов до неправильного висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на порушення Відповідачем порядку виявлення недостовірності даних у повідомленні і декларації, а відтак безпідставно залишив поза увагою доводи органу архітектурно-будівельного контролю про їх недостовірність.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити повністю, а рішення суду - скасувати.
		Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -  
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити повністю.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2020 року - скасувати.
		Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
		Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
		 
		          
		Суддя-доповідач                                                                      А.Г. Степанюк 
		 
		Судді                                                                                           Л.В. Губська
		 
		                                                                                                    О.В. Епель
		 
		 
		 
		Повний текст постанови складено та підписано « 08» жовтня 2020 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...