Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/743/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 08.10.2020. Зареєстровано: 09.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 09.10.2020.
Дата набрання законної сили: 07.10.2020
Номер судового провадження: К/9901/11040/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		07 жовтня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 822/743/16
		адміністративне провадження № К/9901/11040/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Данилевич Н.А.,
		суддів: Шевцової Н.В.,  Мацедонської В.Е.
		 
		розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України,  Головнеого управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, третя особа - Державна судова адміністрація України,  Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року (головуючий суддя - Сторчак В. Ю., судді: Ватаманюк Р.В., Мельник-Томенко Ж. М.).
		 
		І. Суть спору
		Короткий зміст позовних вимог
		В квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної казначейської служби України (далі - ДКС України), Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області (далі - ГУ ДКС України), треті особи Державна судова адміністрація України (далі ДСА України), територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області (далі - ТУ ДСА України в Хмельницькій області), в якому просив визнати протиправними дії Державної казначейської служби України щодо направлення до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області 02 грудня 2015 року заяви позивача, виконавчого листа, виданого Красилівським районним судом та доданих до нього документів, визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області по виконанню виконавчого листа виданого Красилівським районним судом 18 листопада 2015 року №677/1254/15-а за бюджетною програмою 3504040 "Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою" та зобов`язати Державну казначейську службу України виконати рішення Красилівського районного суду №677/1254/15-а від 25.08.2015 року за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів".
		В обґрунтування позову посилався на те, що 19.11.2015 року ним було надіслано для виконання до Державної казначейської служби України виконавчий лист по справі №677/1254/15-а про стягнення на його користь 16265,59 грн. компенсації втрати частини доходу у виді надбавки за роботу з матеріалами, що мають відомості, які становлять державну таємницю та 18556,95 грн. компенсації втрати частини доходу у виді недоплаченого грошового утримання судді. Державною казначейською службою України вказаний виконавчий лист з доданими документами було направлено до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, яке пізніше повідомило позивача про те, що вказаний виконавчий лист буде виконано за бюджетною програмою КПКВК 3504040 "Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою" у порядку черговості. Не погоджуючись з такими діями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до адміністративного суду.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року,  позовні вимоги були задоволені. 
		Визнано протиправними дії Державної казначейської служби України щодо направлення до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області 02 грудня 2015 року заяви позивача, виконавчого листа, виданого Красилівським районним судом та доданих до нього документів.
		Визнано протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області по виконанню виконавчого листа виданого Красилівським районним судом 18 листопада 2015 року №677/1254/15-а за бюджетною програмою 3504040 "Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою".
		Зобов`язано Державну казначейську службу України виконати рішення Красилівського районного суду №677/1254/15-а від 25.08.2015 року за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів".
		Стягнуто на користь ОСОБА_1 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) грн. 20 коп. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України.
		Стягнуто на користь ОСОБА_1 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) грн. 20 коп. судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у даній справі є діючий суддя, на користь якого Красилівським районним судом прийнято рішення про стягнення коштів компенсації втрати частини суддівської винагороди з державного органу, у якого відсутні відповідні бюджетні призначення, отже, Державна казначейська служба України повинна здійснити списання за рахунок коштів передбачених бюджетною програмою КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" на підставі Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845. Суд вказав, що з огляду на те, що у боржника - Територіального управління Державної судової адміністрації України на рахунках відсутні відповідні бюджетні призначення для виконання рішення суду, отже воно повинно виконуватись саме Державною казначейською службою України за рахунок коштів передбачених бюджетною програмою КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів", оскільки виконання таких рішень за умови відсутності коштів у боржника (державного органу) і є цільовим призначенням вказаної бюджетної програми.
		Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року було скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.   
		Відмовляючи в позовних вимогах, суд апеляційної інстанції вказав, що питання  виконання рішення суду по справі №677/1254/15-а за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" було предметом розгляду у справі №822/6211/15 за позовом ТУ ДСА України у Хмельницькій області до ГУ ДКС України у Хмельницькій області, по якій суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що виконання рішення по справі №677/1254/15-а шляхом безспірного списання коштів з рахунків ТУ ДСА України в Хмельницькій області за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" неможливе у зв`язку із їх відсутністю. Крім того, з матеріалів справи встановлено, що ТУ ДСА України в Хмельницькій області в грудні 2015 року зверталося до суду з заявою про встановлення способу і порядку виконання постанови у справі № 677/1254/15-а, шляхом списання з відкритого у ДКС України рахунку за бюджетною програмою КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" та пред`явлення виконавчого документу до ДКС України, проте ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 14 грудня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.01.2016 року в задоволенні вказаної заяви було відмовлено.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
		20 липня 2016 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року, в якій просив її скасувати та залишити в силі постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року. 
		В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Таким чином, виконання постанови повинне бути проведено Державною казначейською службою України за рахунок бюджетних асигнувань, виділених в Державному бюджеті на виконання судових рішень на користь суддів. Скаржник вказав, що у розгляді справи №822/6211/15 він участі не приймав, та вказав про відсутність апеляційного перегляду зазначеної справи. Стосовно відмови судів у встановленні способу і порядку виконання постанови Красилівського районного суду від 25.08.2015 по справі № 677/1254/15-а, скаржник зазначив про відсутність необхідності міняти ані спосіб, ані порядок виконання постанови суду, оскільки вказане передбачено ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; п.47 Постанови №845 та самою бюджетною програмою КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів".      
		Відповідачами по справі були надані заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконується на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів. Вказував, що в Казначействі України відсутні рахунки ТУ ДСА у Хмельницькій області, тому документи щодо виконання судового рішення були спрямовані до Головного управління ДКСУ у Хмельницькій області. Крім того, вказали, що судом першої інстанції було стягнуто на користь позивача вдвічі більше судових витрат, ніж було понесено позивачем, а саме, по 551 грн.20 коп. з кожного відповідача, проте, сплачено позивачем було лише 551 грн.20 коп. Просили відмовити у задоволенні касаційної скарги в повному обсязі.
		Третьою особою, Державною судовою адміністрацією України, були надані заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначено, що судом апеляційної інстанції було прийнято обґрунтоване та законне рішення. Просила відмовити у задоволенні касаційної скарги в повному обсязі.
		Сторонами не надано до Суду клопотань щодо їх обов`язкової участі в касаційному розгляді справи.  
		Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
		II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		ОСОБА_1 звернувся до Красилівського районного суду з позовом до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області та Територіального управління Державної судової адміністрації у Хмельницькій області про зобов`язання відповідачів провести йому нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів за роботу в умовах режимних обмежень.
		25.08.2015 року постановою Красилівського районного суду Хмельницької області по справі №677/1254/15-а, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.10.2015 року, позов ОСОБА_1 задоволено та постановлено стягнути з територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 , за період з липня 2005 року по травень 2015 року, 16265 грн. 59 коп. компенсації втрати частини доходу у виді надбавки за роботу з матеріалами, що мають відомості, які становлять державну таємницю, та 18556 грн. 95 коп. компенсації втрати частини доходу у виді недоплаченого грошового утримання судді, а всього 34822 грн. 54 коп.
		На підставі вищевказаного рішення 18.11.2015 року ОСОБА_1 отримав виконавчий лист, який разом з копією постанови Красилівського районного суду від 25.08.2015 року та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.10.2015 року, копією довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, копією розрахункового рахунку, на який слід перерахувати кошти 19.11.2015 року надіслав для виконання до Державної казначейської служби України.
		02.12.2015 року Державна казначейська служба України листом №5-10/3788-30469 з метою здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника направила заяву ОСОБА_1 від 19.11.2015 року з оригіналом виконавчого листа та доданими матеріалами до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області.
		15.02.2016 року ОСОБА_1 звернувся з листом до начальника Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області Мельничука О. І. в якому просив повідомити його про причини невиконання рішення Красилівського районного суду від 25.08.2015 року.
		24.02.2016 року Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області листом №12-32/150-1550 повідомило ОСОБА_1 про те, що поданий ним виконавчий лист відповідно до п. 33 "Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", був переданий для виконання до Державної казначейської служби України.
		Крім цього, зазначило, що станом на лютий 2016 року на виконанні в органах Казначейства України знаходяться рішення судів на суму 1680 млн. грн., що надійшли та зареєстровані раніше виконавчого листа Красилівського районного суду Хмельницької області від 18.11.2015 року №677/1254/15-а, а також про те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" на поточний рік за бюджетною програмою КПКВК 3504040 "Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою" передбачено 145,00 млн. грн. у зв`язку із чим, після виконання виконавчих документів, що надійшли раніше зазначеного рішення, Казначейство України здійснить заходи щодо перерахування коштів на користь ОСОБА_1 . 
		ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		Згідно п.2 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
		Абзацом 2 підпункту 1 пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс) безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
		Відповідно ч.2 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження", пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок), який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.
		Відповідно до пункту 24 Порядку, стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.
		Абзацом 2 пункту 25 Порядку визначено, що у разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою.
		Згідно ч.2 ст.95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
		Пунктом 8 частини 1 статті 7 Кодексу передбачено принцип цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
		Згідно статті 22 Бюджетного кодексу України, головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема: здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі; здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів.
		Положеннями статті 23 Кодексу визначено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному Бюджетним кодексом.
		З 2004 року запроваджена і діє бюджетна програма КПКВ 0501150, метою якої є погашення заборгованості за виконавчими провадженнями на користь суддів, її завданням є - виплата заборгованості за рішеннями судів, винесеними на користь суддів. Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", за бюджетною програмою КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" передбачено видатки у розмірі 10000,00 тис. грн.
		Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
		Згідно частини 1 статті 145 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Частиною 2 статті 145 передбачено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів загальної юрисдикції, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України та Державної судової адміністрації України. 
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
		Колегія суддів зазначає, що виходячи з аналізу норм чинного законодавства України, виконання рішення суду неможливе через відсутність бюджетних призначень чи асигнувань на цю мету, а здійснення виплати нарахованих грошових коштів за рішенням суду можливе лише шляхом списання (стягнення) коштів з рахунків державного органу - боржника, а в разу відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
		Беручи до уваги ту обставину, що позивачем у даній справі є діючий суддя, на користь якого Красилівським районним судом прийнято рішення про стягнення коштів компенсації втрати частини суддівської винагороди з державного органу, у якого відсутні відповідні бюджетні призначення, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що Державна казначейська служба України повинна здійснити списання за рахунок коштів передбачених бюджетною програмою КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" на підставі Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845.
		Колегія суддів приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 було за належністю направлено виконавчий лист №677/1254/15-а, виданий Красилівським районним судом, за якими боржником є державний орган до Державної казначейської служби України, оскільки відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", саме Державна казначейська служба України в даному випадку повинна була виконати рішення суду шляхом списання коштів з рахунків державного органу, а в разі відсутності у державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
		Суд не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо неможливості виконання спірного судового рішення за бюджетною програмою 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів", з посиланням на результати розгляду у справі №822/6211/15 за позовом ТУ ДСА України у Хмельницькій області до ГУ ДКС України у Хмельницькій області, оскільки як вже було зазначено вище, саме Державна казначейська служба України повинна здійснити списання за рахунок коштів передбачених бюджетною програмою КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів".
		Стосовно доводів відповідача щодо подвійного стягнення судом першої інстанції з відповідачів суми судових витрат, Суд вказує, що суд першої інстанції, розподіляючи судові витрати згідно ст. 94 КАС України, вважав за необхідне стягнути сплачену позивачем суму судового збору з відповідачів пропорційно рівними частинами за рахунок бюджетних асигнувань Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 551 грн 20 коп. судових витрат та за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 551 грн 20 коп. судових витрат.
		Так, матеріали справи містять докази сплати позивачем суми судового збору за подання вказаного позову у розмірі 1102 грн 40 коп (квитанція від 18.04.2016 за №0.0.538338860.1 на суму 551,20 грн та квитанція від 28.04.2016 за №0.0.544520381.1 на суму 551,20 грн).
		Отже, судом першої інстанції було розподілено судові витрати відповідно до приписів ст.94 КАС України. 
		Згідно з частиною 1 статті 352 КАС України Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		З огляду на викладене, оскаржувана постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року підлягає скасуванню, а постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року залишенню в силі. 
		Керуючись статтями 341, 343, 349-354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. 
		Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2016 року у справі № 822/743/16 скасувати .
		Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2016 року у справі № 822/743/16  залишити в силі.
		Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		 
		СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська   Н.В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...