Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/21993/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою.
Надіслано для оприлюднення: 08.10.2020. Зареєстровано: 09.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.10.2020.
Дата набрання законної сили: 15.10.2020
Номер судового провадження: 1-кс/127/9823/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020020000000236

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа №127/21993/20 
		Провадження №1-кс/127/9823/20 
		 
		УХВАЛА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07 жовтня 2020 року                            м. Вінниця
		 
		Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар`янівка, Гайсинського району Вінницької області, одруженого, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Старший слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_6 , 07.10.2020 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 . Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та невстановленими слідством особами, за невстановлених обставин вступили між собою у попередню змову на спільне викрадення грошових коштів із банкоматів, шляхом умисного їх пошкодження.
		Реалізовуючи свій план, 05.07.2020 близько 03:21, ОСОБА_7 , спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими слідством особами, прибули за адресою: АДРЕСА_2 , де біля входу до магазину «Оптовичок» знаходився банкомат акціонерного товариства державний банк «ПриватБанк», в якому на той час знаходились кошти в сумі 929 100 грн.
		Продовжуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх намірів, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи з корисливих мотивів, умисно і узгоджено, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та невстановлені слідством особи, підійшли до зазначеного банкомату АТ ДБ «ПриватБанку», де із застосуванням автоматичної вогнепальної зброї конструкції «Калашникова» здійснили близько 150 пострілів по банкомату та застосували невстановлений вибуховий пристрій. Вказаними діями пошкоджено захисні елементи банкомату та звільнено доступ до касет з грошовими коштами. 
		Після чого, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та невстановлені слідством особами, таємно викрали грошові кошти в сумі 929100 гривень, які знаходились у вищевказаному пошкодженому банкоматі АТ ДБ «ПриватБанку, що у 884 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, який в 2020 році становить 1051 грн. 
		Таким чином, ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, таємному викрадені чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, поєднаному з проникненням у сховище.
		Крім того, ОСОБА_7 , спільно з ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та невстановленими слідством особами, продовжуючи реалізовувати свій план, 21.08.2020 о 04:11, прибули за адресою: АДРЕСА_3 , де біля входу до магазину «Дует» знаходився банкомат акціонерного товариства державний банк «ПриватБанк», у якому на той час знаходились кошти в сумі 230 200 гривень.
		Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, усвідомлюючи протиправний характер своїх намірів, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи з корисливих мотивів, умисно і узгоджено, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та невстановлені слідством особи, підійшли до зазначеного банкомату АТ ДБ «ПриватБанку», де через отвір видачі грошових коштів застосували невстановлену газоподібну вибухову речовину та здійснили його підрив.
		Спричинені вибухом пошкодження банкомату та спрацювання охоронюваної сигналізації не надали можливості ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та іншими невстановленим слідством особам, забрати грошові кошти, а тому, не бажаючи бути викритими, останні покинули місце вчинення кримінального правопорушення. 
		Таким чином ОСОБА_7 спільно з ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та іншими невстановленими слідством особами виконали всі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, а саме заволодіння грошовими коштами акціонерного товариства державний банк "ПриватБанк" у сумі 230 200 гривень, яка в понад 183 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який в 2020 році становить 1051 грн., та відповідно до п. 2 примітки до ст. 185 КК України становить значну шкоду, проте злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі.
		Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у сховище, що завдало значної шкоди потерпілому. 
		 
		У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Мар`янівка, Гайсинського р-ну Вінницької обл., проживаючий та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
		Відповідно до ст. 277 КПК України 23.09.2020 складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.5 ст. 185 КК України.
		23.09.2020 вручити ОСОБА_4 письмове повідомлення про підозру не вдалося, оскільки ОСОБА_4 переховувався від органів слідства і суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження не відоме. Дане повідомлення про підозру 23.09.2020 направлено поштою за місцем проживання підозрюваного, а саме: АДРЕСА_1 . 
		23.09.2020 постановою слідчого оголошено розшук підозрюваного ОСОБА_4 та в подальшому ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу в суд для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
		Вина ОСОБА_4 , у вчиненні вказаного кримінального правопорушення доводиться зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення гр. ОСОБА_9 від 05.07.2020; протоколами ОМП від 05.07.2020; висновком судової біологічної експертизи №623 від 06.08.2020; висновком судової біологічної експертизи №882 від 04.09.2020; протоколом ОМП від 21.08.2020; висновком судової біологічної експертизи №945 від 22.09.2020 та іншими матеріалами кримінального провадження.
		Зібрані докази у кримінальному провадженні щодо вчинення ОСОБА_4 , злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.5 ст. 185 КК України, що є тяжким й особливо тяжким та за які йому загрожує покарання у виді позбавлення волі до дванадцяти років. 
		Отже, відповідно до ч. 1 ст. 177 КК України існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з урахування того що вчинив тяжкий та особливо тяжкий злочини, підозрюваний перебуваючи на волі, може незаконно впливати на потерпілого, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення. Зазначене свідчить про наявності достатніх підстав для застосування щодо нього запобіжного заходу і неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою.
		Беручи до уваги вище викладене, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КК України, встановлені досудовим розслідуванням обставини, які дають достатні підстави вважати, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України не може запобігти існуючим ризикам, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому слідчий просить клопотання задовольнити.
		Прокурор в судовому засіданні просив обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням розміру застави в сумі 950 000 грн.
		Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник в судовому засіданні заперечували з приводу обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили обрати запобіжний захід, який не пов`язаний із позбавленням волі, а саме домашній арешт.
		Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється. 
		Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
		Суд, дослідивши вказане клопотання, заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 194 ч. 1 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні. 
		Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		Відповідно дост.177ч.2КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
		Згідно ст. 183 КПК України, тримання підвартою євинятковим запобіжнимзаходом,який застосовуєтьсявиключно уразі,якщо прокурордоведе,що жоденіз більшм`яких запобіжнихзаходів незможе запобігтиризикам,передбаченим ст.177цього Кодексу,крім випадків,передбачених ч.5ст.176цього Кодексу. 
		Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені 05.07.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020000000236 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185, ч. 2 ст. 194 КК України. 
		23.09.2020 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України.
		Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, суд зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
		Також, суд звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).
		На думку суду, відомості та докази, що містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, у їх сукупності дають підстави вважати, що підозра про ймовірну причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.
		Санкція ст. 185 ч. 3 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.
		Санкція ст. 185 ч. 5 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.
		У відповідності з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років. 
		Із клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 є особою, яка раніше не судима та підозрюється у вчиненні злочинів за одне із яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому відноситься до кола осіб до яких може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 
		На теперішній час органом досудового розслідування  ОСОБА_4 оголошено про підозру у вчиненні злочинів за одне із яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, суд враховує особу підозрюваного, який не працює, тобто не має постійного джерела доходу, розмір завданої матеріальної шкоди, а також те, що постановою слідчого, підозрюваний був оголошений в розшук, 24.09.2020 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
		При розгляді даного клопотання слідчий суддя враховує, що прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
		Європейський судз правлюдини всвоєму рішенніЛетельє протиФранції від26червня 1991року зазначив,що особливатяжкість деякихзлочинів можевикликати такуреакцію суспільстваі соціальнінаслідки,які виправдовуютьпопереднє ув`язненняяк виключнуміру запобіжногозаходу протягомпевного часу. У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої здійснено затримання й подальшого тримання під вартою.
		Крім того, слідчим суддею врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
		Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених названим Кодексом, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу,  ОСОБА_4  необхідно визначити заставу. 
		Згідно з ч. 4ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням, крім обставин кримінального правопорушення, ще й майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Водночас, розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.
		Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
		При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; встановлені ризики, передбаченихстаттею 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
		Прокурор в судовому засіданні під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив визначити розмір застави у сумі 950000 гривень обґрунтовуючи це тим, що визначений ст. 182 ч. 5 КПК України максимальний розмір застави для даної категорії злочинів не здатний забезпечити виконання підозрюваним визначених процесуальних обов`язків та запобігти наведеним ризикам, враховуючи розмір завданої матеріальної шкоди.
		Відповідно до п. 3 ч. 5ст. 182 КПК України розмір заставивизначається утаких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що загальна сума викрадених коштів становить 1159 300 грн.
		У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно ( абз. 2 ч. 5ст. 182 КПК України).
		Отже, врахувавши обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України,слідчий суддя приходить до висновку, що визначення розміру застави в межах, встановлених законом (п.3 ч.5ст.182 КПК України), а саме триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, а застава у розмірі 950000 грн. буде достатнім для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та співрозмірна розміру викрадених коштів.
		На підставінаведеного,керуючисьст. ст. 182, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 309, 395, 400 КПК України, слідчий суддя,- 
		У Х В А Л И В:
		 
		Клопотання слідчого  задовольнити.
		Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
		Визначити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 з 06 жовтня 2020 року, тобто з моменту затримання до 06 год. 15 хв. 04 грудня 2020 року в межах строку досудового розслідування.
		Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 06 год. 15 хв. 04 грудня 2020 року. 
		Одночасно визначити заставу в розмірі 950 000 (дев`ятсот п`ятдесят тисяч) гривень, які можуть бути внесені як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленим Кабінетом Міністрів України. 
		Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали. 
		Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, не відлучатись з населеного пункту, де він зареєстрований та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду та здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		Термін дії обов`язків покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
		У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. 
		У разі невиконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
		Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
		Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання. 
		 
		Слідчий суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...