Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/3175/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти правосуддя; Посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя.
Надіслано для оприлюднення: 09.10.2020. Зареєстровано: 11.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 12.10.2020.
Дата набрання законної сили: 10.03.2021
Номер судового провадження: 1-кп/199/25/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12014040650003849

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 201/3175/15-к
		(1-кп/199/25/20) 
		 
		В И Р О К
		іменем України
		09 жовтня 2020 року                            м. Дніпро
		Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
		Головуючий - суддя                                         ОСОБА_1 
		судді                                                 ОСОБА_2 
		                                        ОСОБА_3 
		За участі секретаря судового засідання                          ОСОБА_4 
		прокурора                                         ОСОБА_5 
		   потерпілого                                 ОСОБА_6 
		захисника                                             ОСОБА_7 
		       обвинуваченого                                         ОСОБА_8 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12014040650003849, за обвинуваченням
		ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровську, громадянина України, з повною середньою освітою, холостого, офіційно не працевлаштованого, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 19 червня 2018 року, зміненим ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року, за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 377 КК України, 
		В С Т А Н О В И В:
		30 жовтня 2014 року о 16 годин 45 хвилин ОСОБА_8 , знаходячись під вартою, у спеціально відведеному місці для утримання обвинувачених в залі судового засідання № 1 на першому поверсі Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, буд. 18-А, реалізуючи такий, що раптово виник, умисел, спрямований на погрозу насильством відносно професійного судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_6 у зв`язку з виконанням ним діяльності, пов`язаної зі здійсненням правосуддя, після оголошення останнім рішення суду про відмову у задоволенні його скарги на бездіяльність прокуратури Дніпропетровської області, ОСОБА_8 , діючи умисно, розуміючи та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки, висловлюючись нецензурною лайкою, довів до відома судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_6 погрозу насильством шляхом вчинення певних фізичних дій.
		Так, ОСОБА_8 знаходячись в залі судового засідання № 1, на першому поверсі Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Паторжинського, буд. 18-А, дістав своєю правою рукою зі спортивної сумки чорного кольору розмірами близько 50x30 см., яка знаходилась на лавочці поряд з ним в спеціально відведеному місці для утримання обвинувачених в цьому ж залі судового засідання, металеву нерозкриту консервну банку, виготовлену з металу сірого кольору, висотою 50 мм., у поперечному перетині круглої форми, діаметром 85 мм., назва продукту «Консервы рыбные Килька», та діючи умисно, усвідомлюючи свої дії, бажаючи довести до кінця свій злочинний умисел, спрямований на доведення погрози насильством відносно судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки і бажаючи заподіяти тілесні ушкодження потерпілому, стоячи в повний зріст, замахнувся своєю правою рукою, в якій тримав зазначену вище металеву консервну банку, і намагався кинути її у професійного суддю Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_6 , який виходив з зали судових засідань і відкривши двері знаходився у дверному отворі.
		У цей час, начальник Роти конвойної служби міліції ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_10 під час несення конвойної служби помітив протиправні дії ОСОБА_8 та спробував припинити його злочинну діяльність, ставши у повний зріст перед ОСОБА_8 таким чином, щоб перешкодити останньому кинути нерозкритою металевою консервною банкою у суддю Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_6 .
		Незважаючи на дії начальника Роти конвойної служби міліції ОСОБА_10 , який своїми діями намагався припинити злочинну діяльність ОСОБА_8 , останній, знаходячись у тому ж місці і в той же час, доводячи свій злочинний умисел до кінця, зробив крок назад та вбік від начальника Роти конвойної служби міліції ОСОБА_10 , та вдруге замахнувшись своєю правою рукою, у якій тримав зазначену вище нерозкриту металеву консервну банку, усвідомлюючи свої дії, висловлюючись нецензурною лайкою, реалізував свій злочинний умисел щодо погрози насильством відносно професійного судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_6 , кинув її безпосередньо у бік останнього, який в цей час виходив з зали судових засідань і знаходився в дверному отворі спиною до ОСОБА_8 , відкриваючи двері зали судових засідань, таким чином довів погрозу до відома потерпілого шляхом вчинення певних фізичних дій.
		ОСОБА_8 в суді свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення заперечив та показав, що 30 жовтня 2014 року в денний час, більш точний час не пам`ятає, суддя ОСОБА_6 в Жовтневому суді розглядав його скарги на бездіяльність прокурора області. До суду його доставили конвоєм. Він хотів, щоб його захисник приймав участь в розгляді скарг, але ОСОБА_6 відмовив йому в цьому і розглянув всі скарги протягом 15 хвилин та у задоволені всіх скарг відмовив. Коли закінчилося судове засідання, суддя встав та почав виходити із зали. У нього із собою була сумка, в котрій він постійно перевозить документи, і в ній була банка консервів, яку він взяв в руку та коли суддя переступив поріг виходу з зали, правою рукою кинув в бік останнього цю банку. Щось при цьому сказав із злості, але не було нічого образливого і нецензурною лайкою він не висловлювався. Банка вдарилася об стіну та впала на підлогу. Суддя знову повернувся до зали, глянув що це було та відразу мовчки пішов. Умислу влучити банкою в суддю у нього не було, він просто кинув банку в стіну. Свої дії мотивує тим, що поведінку потерпілого він розцінив як знущання.
		Попри заперечення, винуватість ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення повністю доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
		Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав суду, що обвинуваченого ОСОБА_8 до цих подій не знав. Він є суддею Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська і 30 жовтня 2014 року як слідчий суддя здійснював судовий розгляд скарг ОСОБА_8 . Судовий розгляд скарг здійснювався приблизно о 15 годині 45 хвилин в залі судового засідання. Крім ОСОБА_8 були присутні два прокурора, консультант суду ОСОБА_11 , секретар судового засідання ОСОБА_12 , співробітники конвою. Після виходу із нарадчої кімнати ним було проголошено ухвалу про відмову в задоволенні скарг ОСОБА_8 , після чого судове засідання було закрито і він виходив із зали судового засідання, коли почув праворуч від себе звук та побачив, як об стіну щось вдарилося та на підлогу впала консервна банка. Сам момент кидку він не бачив. Після оголошення ним вищевказаної ухвали ОСОБА_8 висловлював в його бік погрози, які супроводжувалися нецензурною лайкою.
		Свідок ОСОБА_13 показав суду, що станом на 30 жовтня 2014 року працював консультантом суду Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська. На той момент він допомагав секретарю, котрий вів судовий процес при розгляді скарги ОСОБА_8 на бездіяльність слідчого і прокурора області. Була друга половина дня, приблизно 16 година 40 хвилин. В залі на той момент були він, секретар судового засідання, два прокурора, працівники конвойної роти та ОСОБА_8 . Після проголошення ухвали судді ОСОБА_6 , коли той вже виходив із зали судового засідання ОСОБА_8 почав висловлюватися нецензурною лайкою в бік судді, повернувся до своєї сумки, котра була із ним, дістав звідти консервну банку, замахнувся один раз в бік судді, але перед ним став начальник конвою ОСОБА_10 та перегородив ОСОБА_8 доступ до судді. Попри це ОСОБА_8 замахнувся вдруге та кинув вказану банку, яка влучила біля дверей в стіну, після чого суддя повернувся, глянув на банку, розвернувся і вийшов із зали, а ОСОБА_8 продовжував висловлюватися нецензурною лайкою. Щодо погроз на адресу судді, то пригадати таку обставину не може.
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показала, що вона є секретарем судового засідання Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська і приймала участь під час розгляду скарг ОСОБА_8 суддею ОСОБА_6 . Як саме під час слухання поводив себе ОСОБА_8 вона вже точно не пам`ятає, але в кінці останній був незадоволений, висловлювався ненормативною лексикою на адресу судді. Коли суддя виходив з зали, вона дивилася в монітор і почула, як один із співробітників конвою кинувся до ОСОБА_8 і також почула якийсь звук. Суддя після цього озирнувся та вийшов із залу. ОСОБА_8 щось кидав в бік судді, але що саме, вона не бачила. В момент кидка ОСОБА_8 щось казав, але що саме, вона не пам`ятає. 
		За показами свідка ОСОБА_15 , останній є прокурором прокуратури Дніпропетровської області. Він приймав участь в розгляді суддею ОСОБА_6 в Жовтневому районному суді скарг ОСОБА_8 в 2014 році, точніше пригадати не може. Він бачив, як після оголошення суддею судового рішення, коли останній виходив із зали, ОСОБА_8 кинув в бік судді консервну банку. При цьому ОСОБА_8 висловлював щось погрозливе, але що саме, він пригадати не може. 
		Під час допиту свідок ОСОБА_16 показав суду, що є прокурором прокуратури Дніпропетровської області. Точну дату пригадати не може, але пам`ятає, що в 2014 році приймав участь в розгляді скарг ОСОБА_8 в Жовтневому районному судді міста Дніпропетровська під головуванням судді ОСОБА_6 . Під час судового розгляду ОСОБА_8 неодноразово висловлювався нецензурною лайкою та ставився до суду без поваги. Після розгляду скарги та відмови в її задоволені суддя Трещов встав та пішов на вихід із зали, а ОСОБА_8 правою рукою кинув його бік жерстяну банку, яку дістав із власних речей, та при цьому щось висловлював у бік судді. Банка влучила в стін у неподалік від судді.
		Свідок ОСОБА_10 показав суду, що 30 жовтня 2014 року він був призначений командиром підрозділу - начальником конвою до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська. Після проведення інструктажу вони попрямували до СІЗО, де отримали ОСОБА_8 та відвезли його до вказаного суду. В той день суддею ОСОБА_6 слухалися скарги ОСОБА_8 . Під час проведення судового засідання ОСОБА_8 вів себе більш-менш спокійно, але після оголошення рішення почав лаятися на суддю, оскільки йому не сподобалося рішення. Вони зробили ОСОБА_8 зауваження, але той не реагував. На лаві підсудних у ОСОБА_8 стояла сумка, в якій знаходилися особисті речі останнього та пайок у вигляді консервної банки, котрі видавалися підсудним на СІЗО, щоб ті мали змогу харчуватися. Коли суддя ОСОБА_6 проходив на вихід, ОСОБА_8 нахилився до сумки, і в цей час продовжуючи висловлюватися нецензурною лайкою, почав діставати цю банку. Він підійшов ближче до ОСОБА_8 , став перед останнім і намагався його заспокоїти, але той не відреагував і правою рукою кинув вказану банку у напрямку судді. Банка влучила в стіну. Це була ціла запечатана банка вагою приблизно 200-300 грам. Під час кидання банки ОСОБА_8 висловлювався нецензурною лайкою на адресу судді та погрожував останньому. 
		Згідно добової копії відомості обліку ув`язнених, які тимчасово вибули з Дніпропетровського СІЗО (т. 4 а.с. 184-189), 30 жовтня 2014 року ОСОБА_8 був конвойований з Дніпропетровського слідчого ізолятора до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.
		За інформацією Дніпропетровського слідчого ізолятора (т. 4 а.с. 183), особи, які тримаються під вартою та вибувають на судові засідання замість обіду отримують сухий пайок, який складається, в тому числі, з консервів рибних.
		До матеріалів кримінального провадження долучено копію посвідчення судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_6 (т. 4 а.с. 121) та копію наказу від 17 лютого 2010 року про прийняття ОСОБА_6 на посаду судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська (т. 4 а.с. 123).
		   У відповідності до копії журналу судового засідання (т.4а.с.119-120),прослуханого всудовому засіданнізвукозапису судовогозасідання (т.5а.с.124)та копіїухвали слідчогосудді (т.4а.с.104,т.5а.с.122-123),слідчий суддяЖовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_6 при секретарі судового засідання ОСОБА_17 , за участі скаржника ОСОБА_8 , прокурорів ОСОБА_16 і ОСОБА_15 30 жовтня 2014 року в період часу з 15:53 год. до 16:44 год. в залі судового засідання № 1 розглянув об`єднані в одне провадження скарги ОСОБА_8 на дії та бездіяльність слідчого та прокурора прокуратури Дніпропетровської області і за результатами розгляду відмовив у задоволенні скарг. 
		Судом досліджено протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), за яким суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_6 повідомив про те, що 30 жовтня 2014 року о 16:45 в залі судового засідання Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_8 скоїв замах на вбивство сутті ОСОБА_6 у зв`язку з його діяльністю з відправлення правосуддя (т. 4 а.с. 95).
		   За протоколом огляду (т. 4 а.с. 96-102), слідчим поліції 30 жовтня 2014 року в період часу з 18:00 год. до 18:30 год. оглянуто місце події, яким є зала судових засідань № 1 на першому поверсі Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського, 18-а. За результатами огляду на підлозі біля виходу з вказаного приміщення знаходиться металева нерозкрита деформована банка консервів з надписом «Кілька», масою (згідно напису на банці) 240 гр., яка була вилучена та опечатана. Також зафіксовано на стіні праворуч від виходу з вказаного приміщення слід характерний для вм`ятини від дії тупого предмету. 
		   Постановою слідчого від 20 листопада 2014 року вилучена під час огляду місця події банка консервів «Кілька» визнана речовим доказом (т. 1 а.с. 113-114) та передана на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділку поліції (т. 4 а.с. 115). 
		Згідно висновку судової трасологічної експертизи № 361 від 20 листопада 2014 року (т. 4 а.с. 108-112), на поверхнях вищезазначеної консервної банки будь-яких слідів не виявлено.
		   Під час слідчих експериментів, згідно відповідних протоколів від 20 лютого 2015 року (т 4 а.с. 133-144, 145-156, 157-167) свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (кожен окремо) показали, як ОСОБА_8 , перебуваючи в залі судового засідання після проголошення суддею ОСОБА_6 ухвали кинув консервну банку в бік судді, який виходив з вказаного приміщення. 
		   За актом судово-психіатричної експертизи № 18 від 23 січня 2015 року (т. 4 а.с. 128-130), ОСОБА_8 хронічним душевним захворюванням не страждав та в теперішній час не страждає. Виявляє емоційно нестійкий розлад особистості. В період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу душевної діяльності, коли він не міг віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) та керувати ними. В теперішній час за своїм психічним станом досліджуваний також може віддавати собі звіт в своїх діях (бездіяльності) та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
		Оцінюючи наведені докази, суд керується вимогами ст. 94 КПК України, за якими суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Посилання ОСОБА_8 на порушення його права на захист на стадії досудового розслідування судом відхиляється, оскільки суду не надано жодного доказу, який отриманий чи міг бути отриманий з порушенням такого права.
		Жодних зауважень з приводу допустимості досліджених судом доказів учасниками судового розгляду не висловлено і всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_8 , визнаються судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані повноважною особою з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного. 
		Надаючи оцінку сукупності досліджених доказів з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд виходить з того, що сам ОСОБА_8 не заперечує факт того, що після розгляду слідчим суддею ОСОБА_6 його скарг та відмови в їх задоволенні він через обурення діями та рішенням ОСОБА_6 кинув в бік останнього наявну при ньому банку рибних консервів. Наведена обставина узгоджується також і з сукупністю вищенаведених доказів.
		Досліджені судом:
		-звукозапис судового засідання з розгляду суддею ОСОБА_6 скарг ОСОБА_8 , на якому було зафіксовано агресивні висловлювання ОСОБА_8 на адресу головуючого в справі. При цьому, рівень агресивності висловів ОСОБА_8 динамічно зростав та суттєво зріс під час оголошення суддею ухвали;
		-покази потерпілого ОСОБА_6 про те, що після оголошення ухвали про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_8 , останній висловлював в його бік погрози, які супроводжувалися нецензурною лайкою;
		-покази свідка ОСОБА_10 про те, що коли ОСОБА_8 кидав банкою консервів в ОСОБА_6 , висловлював при цьому погрози на адресу судді;
		-покази свідка ОСОБА_15 про те, що ОСОБА_8 під час виходу судді ОСОБА_6 з зали судового засідання висловлював щось погрозливе;
		в сукупностіз підтвердженням ОСОБА_8 самого фактукидання банкирибних консервів,та доведеннямтакої обставинипоказами потерпілого ОСОБА_6 ,свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 ,результатами оглядумісця події,за якимибуло зафіксованопошкодження настіні неподаліквід дверей,через якіз залисудового виходив ОСОБА_6 ,та буловилучено зпідлоги деформованубанку рибнихконсервів,а такожрезультати слідчихекспериментів,під часяких свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 (коженокремо)показали,як ОСОБА_8 ,кинув консервнубанку вбік судді,поза всякимрозумним сумнівомдоводять,що ОСОБА_8 висловив погрозисудді ОСОБА_6 ,що булологічним таорганічно послідовнимпродовженням діяньостаннього черезневдоволеність діямита рішеннямисудді,попри наявність у ОСОБА_8 можливості відстоювати свої права та інтереси у передбачений законом спосіб.
		   Той факт, що свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_20 і ОСОБА_16 не повідомили зміст висловлювань ОСОБА_8 під час виходу ОСОБА_6 з зали судового засідання, висновків суду не спростовують, оскільки свідки підтвердили сам факт того, що в цей час ОСОБА_8 щось казав, однак зміст висловлювань у зв`язку з плином значного проміжку часу не пригадали. 
		Посилання ОСОБА_8 на те, що він не мав наміру спричинити ОСОБА_6 тілесні ушкодження та не кидав прицільно бляшанку консервів, судом не враховується, оскільки такі обставини виходять за межі висунутого ОСОБА_8 обвинувачення (були враховані прокурором під час зміни обвинувачення в суді).
		Твердження ОСОБА_8 про необхідність надання правової оцінки діям співробітників конвою, які самі надали йому консервну банку і мали його зупинити, судом не враховується, оскільки наявність у інших осіб можливості попередити чи зупинити протиправні діяння не звільняє обвинуваченого від відповідальності за такі діяння та не впливає на їх правову кваліфікацію. 
		Суд враховує, що за клопотанням сторони захисту у якості свідка була допитана ОСОБА_21 , яка зазначила, що їй нічого не відомо з приводу обставин у зазначеному кримінальному провадженні, отже показання вказаного свідка є неналежним доказом.
		Суд такожвважає занеобхідне зауважити,що на відповідній стадії на виконання вимог ст. 363 КПК України головуючим з`ясовувалася наявність доповнень до судового розгляду, на що всі учасники судового розгляду заявили, що не мають інших доказів, окрім тих, про дослідження яких було заявлено суду, та не мають інших клопотань, окрім тих, які вже вирішив суд. 
		Надаючи кримінально-правову оцінку діянням ОСОБА_8 , суд враховує, що під погрозою насильством слід розуміти погрозу заподіяння потерпілому побоїв, тілесних ушкоджень, інших насильницьких дій.
		За встановлених судом фактичних обставин ОСОБА_8 не лише вербально висловив погрозу насильством професійному судді у зв`язку із здійсненням останнім правосуддя одразу після здійснення такої діяльності, але й супроводив такі погрози активним діями  кинув в бік потерпілого металеву консервну банку вагою 240 гр., що само по собі не могло спричинити будь-яку суттєву шкоду здоров`ю потерпілого, однак мало підтвердити дійсність погроз обвинуваченого та забезпечити сприйняття потерпілим таких погроз, як реальних.
		Також ОСОБА_8 поза всяким розумним сумнівом усвідомлював посадовий статус потерпілого. 
		Таким чином, досліджені судом докази у своїй сукупності та взаємозв`язку поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину в обсязі обвинувачення, яке було підтримане прокурором, і суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 1 ст. 377 КК України як погроза насильством щодо судді у зв`язку з його діяльністю, пов`язаною із здійсненням правосуддя. 
		Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
		Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, данні про особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
		Визначаючи покарання ОСОБА_8 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке є умисним, нетяжким, закінченим злочином, обставини вчинення кримінального правопорушення, характер висловлених обвинуваченим погроз, відомості про особу обвинуваченого. 
		   Останній є особою раніше неодноразово судимою за вчинення умисних злочинів (т. 4 а.с. 169-172), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т. 4 а.с. 176, 178), за наявними в матеріалах справи характеристиками з місця утримання під вартою, характеризується негативно (т. 4 а.с. 181, т. 5 а.с. 53-54).
		   Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлені і на такі обставини сторона захисту не посилається.
		До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8 , суд відносить рецидив злочинів, оскільки на час вчинення зазначеного злочину останній мав не зняті та непогашені судимості за вчинення умисних злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, що не є ознакою цього злочину, яка впливає на його кваліфікацію.
		На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_8 та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді арешту у межах санкції відповідної частини статті Особливої частини КК України, оскільки виправлення обвинуваченого можливе в умовах короткострокової ізоляції останнього від суспільства, і саме таке покарання, на переконання суду, буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основоположних прав особи.
		З цих же підстав суд не вбачає за можливе призначення обвинуваченому покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, або звільнення його від відбування покарання з випробуванням.
		   Суд враховує, що ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні нетяжкого злочину, для якого пунктом 3 ч. 1 ст. 49 КК України встановлено строк давності у п`ять років. З часу вчинення останнім злочину і на час винесення вироку минуло більше п`яти років, разом з тим, оскільки згідно ч. 3 ст. 49 КК України такий строк давності переривався вчиненням ОСОБА_8 нового злочину 04 серпня 2017 року, встановленого вироком Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 19 червня 2018 року, зміненим ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року, відсутні підстави для звільнення його від призначеного покарання на підставі ч. 5 ст. 74, ч. 1 ст. 49 КК України. 
		   До матеріалів справи долучена копія вироку Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 19 червня 2018 року, зміненого ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року, яким ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України засуджено до 4 років позбавлення волі. Призначене покарання ОСОБА_8 відбуває в ДУ «Синельниківська виправна колонія (№ 94)».
		Оскільки злочин за цим вироком вчинено ОСОБА_8 до постановлення вказаного вироку, остаточне покарання обвинуваченому за сукупністю кримінальних правопорушень підлягає визначенню з урахуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України. При цьому суд вважає за необхідне, на підставі вищевикладених обставин та з урахуванням ступені тяжкості вчинених злочинів, застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим. Окрім цього, в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, підлягає зарахуванню покарання, відбуте частково за попереднім вироком, у зв`язку з чим початок строку відбування покарання обвинуваченому підлягає обраховуванню відповідно до вироку Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 19 червня 2018 року, зміненого ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року. 
		   На підставі ч. 2 ст. 122, ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта (т. 4 а.с. 107).
		   Питання подальшої долі речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст. 100 КПК України.
		   Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 374 КПК України, 
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_22 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 377 КК України, та призначити йому покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.
		На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначене покарання поглинути більш суворим покаранням, призначеним вироком Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 19 червня 2018 року, зміненим ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року, та остаточно призначити ОСОБА_8 до відбування покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
		Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 обраховувати відповідно до вироку Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 19 червня 2018 року, зміненого ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року.
		Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 540 (п`ятсот сорок) гривень 54 (п`ятдесят чотири) копійки.
		Речовий доказ: деформовану банку консервів з надписом «Кілька», масою (згідно напису на банці) 240 гр., яка знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів Соборного ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області  знищити.
		Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення, а обвинуваченим, який утримується під вартою  з дня вручення копії вироку.
		Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду за їх зверненням. 
		 
		_____________            _____________            _____________
		ОСОБА_1             ОСОБА_2                 ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		09.10.2020

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...