Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 586/673/16-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері господарської діяльності; Порушення порядку здійснення заготівлі металобрухту та операцій з металобрухтом.
Надіслано судом: 09.10.2020. Зареєстровано: 13.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2020.
Дата набрання законної сили: 06.10.2020
Номер судового провадження: 11-кп/816/693/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016200250000153

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №586/673/16-к Головуючий у суді у 1 інстанції -  ОСОБА_1 Номер провадження 11-кп/816/693/20 Суддя-доповідач -                 ОСОБА_2  Категорія - Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом   
		 
		 
		 
		 
		УХВАЛА
		     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		06 жовтня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Сумського апеляційного суду в складі: 
		головуючого-судді - ОСОБА_2 , 
		суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 
		з участю секретаря судового засідання  ОСОБА_5 , 
		прокурора  ОСОБА_6 , 
		обвинуваченого  ОСОБА_7 , 
		 
		розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Середино-Будського районного суду Сумської області від 18 березня 2020 року, 
		відносно 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, пенсіонера, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		 
		обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, - 
		 
		ВСТАНОВИЛА: 
		 
		До Сумського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 в якій він просив дослідити матеріали кримінального провадження та ухвалу Середино-Будського районного суду Сумської області від 18 березня 2020 року, скасувати як незаконну. 
		 
		Даною ухвалою задоволено клопотання прокурора та звільнено ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито. 
		Долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 100 КПК України. 
		 
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги обвинувачений наголошував, що в 2016 році відносно нього було порушено кримінальне провадження за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, якого він не вчиняв та на підтвердження вчинення якого, матеріали справи не містять жодних доказів. 
		Наголошував, що досудове розслідування справи проведено недбало, не чесно, однобічно, з порушенням закону та із зловживанням працівниками поліції своїми службовими обов`язками, які самовільно заходили до нього на подвір`я, проводили огляд, а потім накладали арешт на майно. Стверджував, що прийому металобрухту він не вів. Вказував, що має землю, більше як 17 га, яку в оренду не здає, а обробляє самостійно із членами сім`ї, тому потрібна техніка. Оскільки нову придбати дорого, із б/у метала, було зроблено самостійно, більше як 25 одиниць. Ваги (500 кг) були в господарстві для зважування овочів, скота та інших с/г потреб. Виявлений у нього зошит  це не амбарна книжка, вів його з особистими помітками розмірів полів, відомостей щодо внесення добрив, гербіцидів та іншого. Продажу чи зберігання для продажу металу не було. Ні речових доказів, ні свідків на підтвердження продажу ним металобрухту матеріали справи не містять. Досудове розслідування як і сам судовий розгляд затягувався, як органами досудового розслідування так і судом першої інстанції. Наголошував, що кримінальному провадженню вже 4 роки. Він дійсно хотів пришвидшити його розгляд, а тому погодився на закриття кримінального провадження, про що його захисник ОСОБА_8 , заявила клопотання. Разом з тим, провадження було закрито із зазначенням того, що він нібито визнав свою вину у скоєному злочині, тоді як це не правда - своєї вини він не визнавав, не визнає і вважає себе не винним про що неодноразово наголошував. 
		 
		Інші учасники кримінального провадження - прокурор та захисник апеляційні скарги на судове рішення не подавали.
		 
		Як встановлено судом першої інстанції з обвинувального акта, ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що не будучи юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, тобто зареєстрованим в установленому законом порядку як суб`єкт господарювання відповідно до ст.89 ЦП України, ст.58 ГК України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичний та фізичних осіб-підприємців» маючи умисел направлений на здійснення незаконної заготівлі брухту чорних металів, за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , встановив необхідне обладнання, напільні ваги максимальною масою зважування 500 кг, тобто організував незаконний пункт прийому брухту чорних металів. 
		В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 , з початку 2016 року, за вищевказаною адресою, з корисливих мотивів, здійснював незаконні операції з металобрухтом, які згідно з Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та ст.4 Закону України «Про металобрухт», підлягають ліцензуванню, а саме купував брухт чорних та кольорових металів у мешканців с. Уралове Середино-Будського району Сумської області, за готівковий рахунок. 
		Протягом 2016 року, ОСОБА_7 купив у мешканців с. Уралове Середино-Будського району Сумської області, 388 кг брухту чорних металів за готівковий розрахунок по ціні від 1,5 грн. до 1,8 грн. за кілограм, в залежності від якості металобрухту. 
		14.06.2016, при проведенні обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 , за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено брухт чорних металів вагою 1505 кг, брухт кольорових металів (алюміній) вагою 33 кг, з яких 1150 кг в останнього лишився закуплений на підставі законного трудового договору з ВАТ «Сумивтормет» та 388 кг брухту чорного металу, який ОСОБА_7 придбав за готівковий розрахунок у мешканців с. Уралове Середино-Будського району Сумської області, напільні ваги максимальною масою зважування 500 кг, на який ОСОБА_7 проводив зважування, під час придбання у населення брухту металів та зошит з обліковими даними, в якому ОСОБА_7 вів записи про операції з металобрухтом. 
		Таким чином своїми умисними діями ОСОБА_7 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.213 КК України, так як він організував незаконний пункт прийому металобрухту.
		 
		Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого ОСОБА_7 , який вимоги апеляційної скарги підтримав, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати як незаконну, просив визнати його не винуватим у пред`явленому обвинувачення та відшкодувати завдану йому шкоду, думку прокурора ОСОБА_6 , яка проти задоволення вимог апеляційної скарги обвинуваченого заперечила, просила вирок суду першої інстанції залишити без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
		 
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права та з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
		Право на отримання мотивованого судового рішення є процесуальним елементом права на справедливий суд, встановлений ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
		З урахуванням положень ст.ст. 2, 7 КПК України, якими визначені завдання кримінального судочинства, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, та те, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Вказаних вимог закону суду першої інстанції не дотримався. 
		 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження в поданій апеляційній скарзі ОСОБА_7 наголошував на безпідставному звинуваченні його органами досудового розслідування у вчиненні злочину, якого він насправді не вчиняв, а в обґрунтування своїх тверджень наводив конкретні обґрунтування, скаржився на затягування строків як досудового розслідування так і судового розгляду справи, стверджував про зловживання учасниками провадження своїми правами. Як наслідок, хоч суд і звільнив його своєю ухвалою від кримінальної відповідальності, у в`язку із закінченням строків даності, згідно ст. 49 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрив, однак безпідставно звів його, обвинуваченого, позицію до того, що він  ОСОБА_7 нібито погодився із тим, що злочин він дійсно вчинив. Крім цього, ОСОБА_7 зауважував, що його захисник ОСОБА_8 , призначена йому державою на безоплатній основі (доручення № 018-0000511 від 28.07.2018 року) (а.с. 179), належний захист його інтересів не здійснювала, більше того безпідставно, без урахування його позиції про категоричне заперечення своєї вини, заявила перед судом усне клопотання про закриття відносно нього кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, що послугувало підставою для винесення відносно нього незаконного рішення. 
		Вивчивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 колегія суддів встановила наступне. 
		Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України  незаконній організації пункту прийому металобрухту. 
		Відповідно до змісту оскаржуваної ухвали Середино-Будського районного суду Сумської області від 18.03.2020 року ОСОБА_7 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно нього закрито.
		 
		Відповідно до ч. 1 ст.44 КК України та ч. 1 ст. 285 КПК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. 
		Згідно ч.4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
		У відповідності до ч. 3 ст. 285 КПК України підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
		Однією з підстав для закриття кримінального провадження, згідно ст. 49 КК України, може виступати закриття провадження у зв`язку із закінченням строків давності.
		В такому випадку, суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого, підсудного від кримінальної відповідальності.
		При цьому, як наголошував Верховний Суд України в аналізі судової практики застосування норм закону про звільнення від кримінальної відповідальності (покарання) у зв`язку із закінченням строків давності, у тому разі, коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний заперечує проти застосування строків давності щодо нього, суд постановляє вирок, яким призначає винній особі покарання та на підставі ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України звільняє її від покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Якщо особа заперечує проти закриття страви за нереабілітуючою її підставою (закінчення строків давності) і вимагає закрити її, наприклад, за відсутності події або складу злочину, суд, за наявності для цього підстав, визнає особу винною, ухвалює обвинувальний вирок і звільняє її від покарання, керуючись положеннями ст. 49, ч.5 ст. 74, ст. 106 КК України. 
		 
		Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи захисником обвинуваченого ОСОБА_7  адвокатом ОСОБА_8 в ході судового розгляду справи до суду було заявлено усне клопотання про закриття кримінального провадження відносно її підзахисного ОСОБА_7 саме з таких підстав  закінчення строків давності.
		В обґрунтування свого клопотання сторона захисту вказала, що злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_7 було вчинено ще на початку 2016 року, відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 213 КК України, є злочином невеликої тяжкості, а тому, відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 КК України, існують всі підстави для закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності.
		Із дослідженого апеляційним судом звукозапису судового засідання від 18.03.2020 року, встановлено, що судом першої інстанції вислухано думку прокурора, який клопотання захисника підтримав та не заперечував проти його задоволення, а також перед обвинуваченим ОСОБА_7 поставлено запитання чи не заперечує і він проти задоволення заявленого клопотання свого захисника, на що ОСОБА_7 повідомив, що проти закриття відносно нього кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності він не заперечує, суд, обмежившись вказаним та не вдаючись до подальшого аналізу матеріалів справи, видалився до нарадчої кімнати та постановив ухвалу про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження відносно нього вирішив закрити, задовольнивши при цьому, відповідно до резолютивної частини судового рішення, клопотання прокурора. 
		Колегія суддів вважає, що в даному випадку суд першої інстанції діючи в порушення вказаних вище положень як закону України про кримінальну відповідальність так і кримінального процесуального закону, вказане клопотання сторони захисту задовольнив передчасно та виніс ухвалу про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження відносно нього закрив, тоді як, із урахуванням категоричної позиції обвинуваченого про свою невинуватість, судовим рішенням у формі вироку суд передусім мав встановити наявність чи відсутність в діях ОСОБА_7 складу інкримінованого йому злочину, а потім, у разі наявності складу злочину, призначити винній особі покарання та аж тоді, на підставі ст. 49, ч.5 ст. 74 КК України, звільнити її від покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. В іншому випадку  не встановлення в діях обвинуваченого ОСОБА_7 складу інкримінованого йому злочину, останній підлягає виправданню. 
		Такі порушення вимог як кримінального процесуального закону в ході судового розгляду, так і неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність в повній мірі перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, тобто судом першої інстанції були допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України, є підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції .
		Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Оскільки зазначені порушення закону з урахуванням апеляційних вимог обвинуваченого ОСОБА_7 не можливо виправити в ході апеляційного розгляду, тому ухвала суду підлягає безумовному скасуванню з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.
		 
		Призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому, не може вдатись до аналізу доводів апелянта про його невинуватість та про відшкодування завданої йому шкоди, про що він просив вже в судових дебатах, оскільки вказане повинно виступити предметом дослідження при новому судовому розгляді судом першої інстанції. Таким чином апеляційна скарга обвинуваченого підлягає частковому задоволенню  в частині скасування оскаржуваного ним судового рішення. 
		 
		В ході нового судового розгляду, суду першої інстанції необхідно провести судовий розгляд суворо дотримуючись вимог кримінального процесуального законодавства України, відповідних положень Конституції України, враховуючи практику Верховного Суду, зокрема постанову Верховного Суду від 09.04.2020 року (справа № 241/1510/16-к, провадження № 51-248км20), і прийняти законне та обґрунтоване рішення.
		 
		Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів, - 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7  задовольнити частково.
		 
		Ухвалу Середино-Будського районного суду Сумської області від 18 березня 2020 року, якою ОСОБА_7 звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито, скасувати у зв`язку з істотним порушенням судом вимог кримінального процесуального закону та призначити в суді першої інстанції новий судовий розгляд.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. 
		 
		СУДДІ:
		 
		 
		 
		ОСОБА_2    ОСОБА_3 ОСОБА_4

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...