Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 343/666/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них; про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної працівниками державним підприємству, установі, організації.
Надіслано для оприлюднення: 12.10.2020. Зареєстровано: 13.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2020.
Дата набрання законної сили: 28.12.2020
Результат оскарження 28.12.2020 Апеляційний суд Івано-Франківської області: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/0343/360/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №: 343/666/20 
		Провадження №: 2/0343/360/20 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		30 вересня 2020 року        м. Долина
		 
		Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
		судді - Монташевич С. М.,
		з участю: секретаря судового засідання - Шикор Г.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано-Франківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу №343/666/20 за позовом публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до ОСОБА_1 про стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, в розмірі 7064,89 гривень та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі НГВУ "Долинанафтогаз" публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення незаконно невиплаченої заробітної плати,
		за участю: представник позивача - відповідача ПАТ"Укрнафта" - Малети А.І.,
		відповідача - позивача ОСОБА_1 ,
		представника відповідача - позивача - адвоката Івашківа В.М.,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Стислий виклад позицій сторін за первісним та за зустрічним позовами:
		позивач за первісним позовом ПАТ "Укрнафта" звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 7064,89 гривень та понесені ним судові витрати.
		Свої вимоги мотивує тим, що наказом ПАТ "Укрнафта" № 89 від 13.08.2018 затверджено план обладнання системами GPS-моніторингу транспорту. На виконання цього наказу та умов договору № 09/05/804-МТР від 13.06.2018 на автобус, д.н. НОМЕР_1 , 21.08.2018 було встановлено GPS трек - ВІ-810 TREK і введено його в експлуатацію, про що складено акт-наряд № УН-920. Саме з цього моменту розпочався процес контролю добового та загального пробігу даного автобуса, часу та факту роботи із відображенням та збереженням всіх даних в системі FortMonitor. Вказаний GPS трек має сертифікат відповідності та декларацію про відповідність і є засобом контролю фактичного місця знаходження автомобіля компанії, контролю добового та загального пробігу автомобіля, часу та факту роботи, фактично використаного пального і т. д.
		Відповідно до наказу по НГВУ «Долинанафтогаз» № 33 від 05.04.2019, було створено комісію для перевірки обставин, викладених в Акті перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності НГВУ «Долинанафтогаз» контрольно-ревізійної служби західного нафтопромислового району департаменту функціонального контролінгу ПАТ «Укрнафта» № 01/01/13/08/03-01/2/46 від 03.04.2019. За результатами роботи комісії 02.05.2019 складено Акт службового розслідування, яким встановлено внесення водіями недостовірних даних в талонах замовника автотранспортної та спеціальної техніки часу роботи та пробігу (кілометражу), повідомлення замовникам недостовірного часу роботи та пробігу (кілометражу) автотранспортної та спеціальної техніки, недотримання та невиконання маршруту/об`єму робіт, заданого замовником, збільшення показів одометра, внаслідок чого протягом грудня 2018 року - лютого 2019 року безпідставно списано 5 146, 34 л бензину та 1 315, 32 л дизпалива на загальну суму 170510,21 гривень. 
		Допущення в грудні 2018 року та січні 2019 року вищевказаних порушень було встановлено і щодо водія автобуса д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який був працівником позивача до 04.11.2019. 
		Зазначені обставини комісією було встановлено шляхом порівняння даних об`ємів робіт: пройденого маршруту, пробігу (кілометражу) та часу роботи, які зазначені в талонах замовника / дорожніх листах, із даними об`ємів робіт: пройденого маршруту, пробігу (кілометражу) та часу роботи, зафіксованих системою (супутникового) GPS -моніторингу. 
		За результатами порівняння цих даних встановлено, що зазначений в талонах замовника / дорожніх листах об`єм робіт повністю не виконувався або виконувався частково, відповідно такий був безпідставно внесений (вказаний без виробничої необхідності / доцільності), і як наслідок пробіг (кілометраж) та час роботи, який вказувався на підставі безпідставно внесеного маршруту, зазначався безпідставно, а відповідно і безпідставно списувались ПММ. Таким чином, за результатами внесення до талонів замовника недостовірних даних - завищених показників пробігу (кілометражу) автобуса списувалось пальне в об`ємах, що відповідало недостовірним, завищеним даним, і в баку автобуса д.н. НОМЕР_1 після закінчення робочого дня ОСОБА_1 , об`єм пального становив залишок за мінусом пального, яке вже безпідставно списувалось, про що відповідач ставив підпис в дорожньому листі.
		ОСОБА_1 , виконуючи доручену йому замовником (інженерами цКтаПРС ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та в.о. інженера цКтаПРС ОСОБА_4 ) роботу, знаючи фактично виконаний маршрут та пробіг автобуса д.н. НОМЕР_1 , вносив недостовірні завищені дані до талона замовника чи повідомляв замовнику недостовірні завищені дані щодо кілометражу, які той вносив до талона замовника, що як наслідок призвело до штучного збільшення пробігу (кілометражу) автобуса д.н. НОМЕР_1 і подальшого безпідставного списання паливно-мастильних матеріалів пропорційно до приписаного пробігу (кілометражу). Зазначені обставини підтверджуються первинними документами та інформацією, а саме - дорожніми листами із талонами замовника та даними із системи FortMonitor. Загальна кількість приписаного кілометражу становить 1226,2 км, на що безпідставно списаного пального 394,1 л на загальну суму 10560,1 гривень.
		Саме відповідач ніс матеріальну відповідальність за ввірене йому майно, а в даному випадку - пальне (бензин марки А92), яке перед виїздом на маршрут заливалося до баку автобуса і він розписувався про прийняття перед маршрутом автобуса заправленого відповідною кількістю пального та про залишок пального в баку автобуса по закінченню роботи на момент повернення автобуса. Його матеріальна відповідальність за нестачу ввіреного йому майна - пального (бензин марки А92) зумовлена отриманням ним автобуса д.н. НОМЕР_1 із відповідною кількістю пального за разовим документом (дорожній лист) та повернення автобуса із значно меншою кількістю пального, яке приведене до об`єму, що відповідає недостовірним, збільшеним даним пробігу (кілометражу).
		У залежності від обставин заподіяння шкоди матеріальна відповідальність настає в межах середнього місячного заробітку або в повному розмірі заподіяної шкоди.
		До прямої дійсної шкоди, заподіяної зазначеними вище діями, можуть бути віднесені: суми незаконно нарахованої заробітної плати і премій, зайві виплати у вигляді штрафу, накладеного відповідними органами, вартість пального і мастил, сировини, напівфабрикатів і інших матеріальних цінностей, безпідставно списаних у зв`язку з викривленням даних про обсяг робіт.
		З урахуванням того, що відповідачем по завершенню робочого дня повертався автобус із меншою кількістю пального, яке приведене до об`єму, що відповідає недостовірним, збільшеним даним пробігу (кілометражу) автобуса д.н. НОМЕР_1 , ним було допущено нестачу пального (бензин марки А92) за період з 01.12.2018 по 23.01.2019 в кількості 394,1 л на загальну суму 10560,1 гривень.
		Відповідно до Розпорядження № 17 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» від 16.05.2019 за нестачу паливно-мастильних матеріалів ОСОБА_1 притягнуто до матеріальної відповідальності шляхом відрахування із заробітної плати завданої при виконанні трудових обов`язків підприємству шкоди в розмірі 10560,1 гривень. 
		Оскільки відповідач звільнився 04.11.2019, позивачу з його заробітної плати фактично вдалось утримати за червень 2019 року - 600,00 грн; за липень 2019 року - 600,00 грн; за серпень 2019 року - 600,00 грн; за вересень 2019 року - 1695,21 гривень. Після звільнення невідшкодований розмір шкоди становить 7064,89 гривень.
		 
		Відповідач ОСОБА_1 пред`явив зустрічний позов до ПАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта", позовні вимоги якого зменшив, та просить стягнути з ПАТ "Укрнафта" на його користь незаконно невиплачену заробітну плату в сумі 4080,21 гривень.
		Свої вимоги обґрунтовує тим, що він до виходу на пенсію працював водієм АТЗ Групи транспортних сервісів ДР НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта». Первісний позов мотивований тим, що він нібито в грудні-2018 року та січні 2019 року вніс недостовірні дані в талони замовника, автотранспортної техніки часу роботи та пробігу (кілометражу), збільшення показів одометра, що призвело до безпідставного списання ПММ та завдало товариству значної шкоди, яка за розрахунками позивача за первісним позовом становить 10560,10 гривень. Як вважає ПАТ "Укрнафта", доказом внесення ним недостовірних даних є покази GPS-навігації, оскільки на автобус, яким він управляв, 21.08.2018 було встановлено та введено в експлуатацію ВІ-810 ТRЕК, і саме з цього часу розпочався процес контролю добового та загального пробігу даного автомобіля, часу та факту роботи з відображення та збереження всіх даних в системі FortMonitor. За вказаний в позовній заяві період, покази одометра (прилад вмонтований в транспортний засіб заводом-виробником для обліку пройденої транспортним засобом відстані), з якого відповідно до нормативних документів ним, а також замовником, вносились дані в дорожні листи та талони замовника, та які підтверджували фактичну відстань пройдену автомобілем, та покази GPS навігації суттєво відрізнялись. ПАТ "Укрнафта" вважає що він, виконуючи доручену роботу замовниками, знаючи фактично виконаний маршрут та пробіг (кілометраж) автобуса, вносив недостовірні завищені дані до талона замовника, чи повідомляв замовнику недостовірні завищені дані щодо пробігу (кілометражу), який той вносив до талона замовника, що, як наслідок, призвело до штучного збільшення пробігу (кілометражу) автобуса д.н. НОМЕР_1 і подальшого безпідставного списання паливно-мастильних матеріалів пропорційно до приписаного пробігу (кілометражу). Зазначені обставини підтверджуються первинними документами та інформацією, а саме дорожніми листами із талонами замовника, та даними з системи FortMonitor. Однак, вказані ПАТ "Укрнафта" факти не відповідають дійсності.
		Так, у долученому позивачем до справи Акті службового розслідування від 02.05.2019 в п. 2 вказано, що комп`ютерна техніка на ДТЛ (дільниці транспортної логістики) була встановлена після 21.12.2018, налаштована її робота та проведено навчання персоналу ДТЛ. Виробнича експлуатація системи GPS-моніторингу розпочалася фактично з 01.01.2019. В п. З вказаного Акта вказано, що на вимогу Замовників, їм було надано доступ до системи GPS-моніторингу з 20.01.2019. Слід відмітити, що жоден з водіїв транспортного засобу, на який встановлено вказану систему GPS-моніторингу, не може нею користуватися, так як в автомобілі відсутні відповідні екрани, які б показували маршрут руху, кілометраж чи інші дані, а, отже, водій жодним чином не може реагувати на некоректну роботу системи, в тому числі шляхом звернення з відповідними доповідними до керівництва, чи порівнювати дані систем з даними одометра автомобіля. Також відсутні будь-які індикатори, що показували б водію, що система працює або не працює, або повідомляли б про якісь інші збої в системі. 
		Однак, у «Процедурі організації супутникового моніторингу витрат палива та пробігів транспортних засобів», введеній в дію розпорядженням від 03 листопада 2018 року № ЗР ПАТ «Укрнафта» та розпорядженням від 28 листопада 2018 року № 42 НГВУ «Долинанафтогаз», з якою його не ознайомлювали, у п. 3 р. 1 (загальні положення використання системи GPS моніторингу) вказувалося відповідному інженеру виробничо-технічного відділу повністю та своєчасно реагувати на всі випадки непрацездатності обладнання, зокрема оформлювати журнал інцидентів із зазначенням даних по транспортному засобу, виявлення невідповідностей та проведеній роботі з налагодженням справності системи; реагувати на звернення працівників відділу експлуатації щодо невідповідностей даних GPS- системи з даними штатних пристроїв (в даному випадку штатним пристроєм є одометр, вмонтований в спідометр кожного автомобіля, який пройшов відповідну повірку та є опломбованим); забезпечувати проведення контрольних замірів для вирішення питань виявлених та наявних розбіжностей з оформленням відповідного Акта. Відповідно до п. 4.1. вказаної «Процедури», у випадку наявності розбіжностей показників одометру з даними системи GPS-моніторингу, більше ніж на 5% і менше ніж на 10% протягом 3-х і більше виїздів на лінію, обов`язково проводиться контрольний замір. У випадку наявності розбіжностей показників одометру з даними системи GPS-моніторингу, 10% і більше, ТЗ не випускається на лінію та проводиться контрольний замір. По аналізу шляхових листів та показів GPS-моніторингу відомо, що розбіжність між показниками одометру з даними системи GPS-моніторингу, є значно більше як 10%, однак ТЗ жодного разу з цього приводу не обмежувався у випуску на лінію та не проводився контрольний замір.
		Не зважаючи на вказане, а також на п. 3 Акта, в якому у розділі пропозиції комісії констатується, що додатково перевірити достовірність даних, вказаних в подорожніх листах, до 20.01.2019 не було можливості, адміністрація шляхом шантажу та погроз змусила частину водіїв добровільно сплатити не підтверджені у встановленому порядку перевитрати пального, починаючи з 02.12.2018. В тому числі, і йому погрожували звільненням з роботи, притягненням до дисциплінарної відповідальності, пояснюючи, що таким чином він втратить значно більшу суму коштів, як ту, що у нього вимагали сплатити. У випадку його погодження сплатити вказану суму, йому обіцяли забути цей інцидент та дати можливість нормально працювати в подальшому. Всі ці розмови велися з ним по телефону, так як він в цей час уже знаходився на лікарняному (з 25.03.2019 по 06.05.2019). Однак, будучи переконаним, що жодних порушень у своїй роботі він не допускав, приписки кілометражу не здійснював, недостовірні дані в дорожні листи не вносив, всі дані про пробіг автомобіля були записані відповідно до приладу обліку - одометра, він відмовився від даної пропозиції. Тому наказом НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» від 13 травня 2019 р. № 43 «Про вжиття заходів по Акту перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності НГВУ «Долинанафтогаз» №01/01/13/08/03-01/2/46 від 03.04.2019 та Акта службового розслідування від 02 травня 2019 року» його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності «за порушення виробничої та трудової дисципліни, а саме: внесення водіями недостовірних даних в талонах замовника автотранспортної техніки часу роботи та пробігу (кілометражу) / повідомлення замовникам недостовірного часу роботи та пробігу (кілометражу) автотранспортної техніки, недотримання та невиконання маршруту /об`єму робіт заданого замовником, збільшення показів одометра, що призвело до безпідставного списання ПММ, відсутності ПММ (нестача ПММ), та завдання Товариству значної шкоди: 6.3. Водія АТЗ Групи транспортних сервісів ДР ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани» (п.6 вказаного наказу №43 від 13.05.2019). 
		Не погоджуючись з наказом про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, він оскаржив його до суду. Рішенням Долинського районного суду в справі 343/1680/19 від 04.12.2019 його позов задоволено, визнано незаконним та скасовано вказаний п. 6.3 наказу НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта" № 43 від 13 травня 2019 року. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10 березня 2020 року дане рішення суду залишено в силі, а ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2020 року по справі № 343/1680/19 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ «Укрнафта» відмовлено. В цілому суд прийшов до висновку, що як фактичної, так і юридичної підстави для його притягнення до дисциплінарної відповідальності немає.
		Розпорядженням № 17 від 16.05.2019 «Про притягнення до матеріальної відповідальності», яке видано на підставі Акта службового розслідування від 02.05.2019, п. 1.3 наказано відрахувати з його заробітної плати 10560,10 гривень. З вказаним розпорядженням до завершення стягнень його не ознайомлювали. З його заробітної плати без його відома та згоди в червні-вересні утримано 3495,21 гривень. За розрахунками позивача за первісним позовом, до стягнення залишилось 7064,89 грн, які він просить суд стягнути з нього як матеріальну шкоду. В зв`язку з викладеним, просить відмовити в задоволенні первісного позову. 
		В той же час у нього виникла необхідність звернутись з зустрічним позовом до ПАТ «Укрнафта» про стягнення заборгованої заробітної плати в сумі 3495,21 грн, які незаконно було стягнуто відповідачем без будь-яких правових підстав протягом червня-вересня 2019 року, а також проведених ПАТ "Укрнафта" утримань з заробітної плати, в зв`язку з незаконним притягненням його до дисциплінарної відповідальності, а саме йому не нарахована та не виплачена премія «До дня працівників нафтової та газової промисловості», в сумі 3000 грн. Вищевказаним рішенням суду, яке вступило в законну силу, встановлено, що до дисциплінарної відповідальності його притягнуто незаконно, отже, і будь-яких правових підстав не виплачувати йому премію чи проводити стягнення з заробітної плати у відповідача немає.
		Уточнюючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що фактично ПАТ «Укрнафта» погодилася з необгрунтованістю своїх дій, так як після набрання вказаним рішенням суду законної сили, виплатила йому премію, проте не в повному розмірі, а відрахувала з неї податки, що на його думку, є неправомірним, так як обов`язок по сплаті податків лежить на роботодавцю, а не працівнику, тому відрахована з премії сума в розмірі 585 грн підлягає стягненню на його користь
		 
		Від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ПАТ "Укрнафта" поступив відзив на зустрічний позов, в якому він просить застосувати позовну давність до позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ПАТ «Укрнафта» незаконно невиплаченої заробітної плати в розмірі 3495,21 грн, у задоволенні зустрічного позову відмовити повністю, судові витрати покласти на ОСОБА_1 , виходячи з такого.
		Так, зустрічна позовна вимога стосується стягнення незаконно невиплаченої заробітної плати в розмірі 6495,21 грн, з яких 3495,21 грн ОСОБА_1 зазначає як незаконно стягнута з нього матеріальна шкода без будь-яких правових підстав відповідно до розпорядження № 17 від 16.05.2019 і 3000,00 грн - не нарахована та не виплачена премія до «Дня працівників нафтової та газової промисловості». Як вже було зазначено в первісному позові, стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 3495,21 грн відбулось протягом червня-вересня 2019 року на підставі п. 1.3. розпорядження № 17 від 16.05.2019, а відповідно важливим моментом у даній справі є те, що ОСОБА_1 фактично намагається стягнути кошти з ПАТ «Укрнафта» в розмірі 3495,21 гр., які не є заробітною платою, що йому невиплачена, а є коштами, які утримані з нього, на підставі розпорядження № 17 від 16.05.2019 як матеріальна шкода, завдана підприємству. Тобто, фактично ОСОБА_1 в частині стягнення 3495,21 грн оспорює дії ПАТ «Укрнафта» не щодо порушення законодавства про оплату праці, а вважає неправомірними його дії по стягненню матеріальної шкоди за заподіяні підприємству збитки. 
		Однак, позовна вимога про стягнення з ПАТ «Укрнафта» коштів в розмірі 3495,21 грн, які утримані з нього на підставі розпорядження № 17 від 16.05.2019 як матеріальна шкода, завдана підприємству, заявлена за межами позовної давності, оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Для встановлення початку перебігу такого строку визначальним є момент, коли працівник дізнався або за всіма обставинами повинен був дізнатися про порушення свого права. Строки звернення працівника до суду за вирішенням трудового спору, як складова механізму реалізації права на судовий захист, є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин. Тож, якщо ОСОБА_1 вважав, що стягнення з нього ПАТ «Укрнафта» коштів в розмірі 3495,21 грн, які утримані з нього протягом червня-вересня 2019 року на підставі розпорядження № 17 від 16.05.2019 як матеріальна шкода завдана підприємству, є порушенням його права, він повинен був звернутись до суду із захистом свого права в межах тримісячного строку з часу коли він дізнався або повинен був дізнатись про порушення його права, чого фактично не зробив, що як наслідок є підставою для застосування строку позовної давності та відмови ОСОБА_1 в задоволенні позовної заяви в частині стягнення коштів в розмірі 3495,21 гривень. Моментом коли ОСОБА_1 був ознайомлений із розпорядженням № 17 від 16.05.2019 є 30.10.2019, про що свідчить його підпис, дата та запис «ознайомлений» на самому розпорядженні, а відповідно 30.01.2020 сплив тримісячний строк позовної давності для звернення до суду. 
		Щодо стягнення премії, то оскільки вона нарахована та виплачена ОСОБА_1 на підставі наказу №135-АГП від 03.08.2020 в повному обсязі, то підстав для задоволення вимоги про її стягнення немає. Премія є складовою заробітної плати, а тому оподатковується у встановленому законом порядку, що і було зроблено ПАТ «Укрнафта».
		 
		В судовому засіданні представник позивача - відповідача - ОСОБА_5 підтримав позовні вимоги та подані ним заяви, заперечив проти зустрічного позову, просив заявлений позов до ОСОБА_1 задовольнити, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «Укрнафта» відмовити. Надав пояснення, аналогічні викладеному обґрунтуванню у позові та запереченням у відзиві на зустрічний позов. При цьому погодився з тим, що встановлені у рішенні суду обставини додатковому доказуванню не підлягають. По зустрічному позову зазначив, що премія ОСОБА_1 виплачена після його звернення до суду з позовом з відрахуванням обов`язкових податків. Щодо іншої частини зустрічного позову наголосив, що при звільненні ОСОБА_1 вони провели всі розрахунки з ним. Заборгованості по заробітній платі немає. Сума, яку просить повернути відповідач - позивач - це не невиплачена йому заробітна плата, а шкода, заподіяна працівником, яка стягувалася на підставі ст.136 гл. 9 КЗпП, тобто регулюється іншими нормами, ніж оплата праці. Якщо останній не погоджувався з таким рішенням та розміром шкоди, то повинен був оскаржувати розпорядження, на підставі якого вона стягувалася, у загальному порядку, тобто у строк три місяці. Вказаний строк він пропустив та не просить його поновити, у зв`язку з чим вони просять застосувати строк позовної давності. Однак, враховуючи, що позивачем - відповідачем неправильно визначено матеріальну норму, яку слід застосувати до даних правовідносин, що є підставами зустрічних позовних вимог, то у їх задоволенні слід відмовити за безпідставністю. 
		Відповідач - позивач ОСОБА_1  та його представник - адвокат Івашків В.М. в судовому засіданні підтримали уточнені позовні вимоги за зустрічним позовом, просили їх задовольнити, а у задоволенні первісного позову відмовити. Вказали, що в іншій цивільній справі була дана оцінка, що ним дисциплінарного проступку не було вчинено, тому шкода була безпідставно нарахована. Про стягнення шкоди належним чином попереджений не був, своєї згоди на її стягнення з заробітної плати не давав. 
		Щодо премії, то згідно зі змістом наказу від 03.08.2020 «Про скасування п. 6.3. Наказу №43 від 13.05.2019», бухгалтерією НГВУ «Долинанафтогаз» здійснено нарахування та виплату ОСОБА_1 за 2019 рік премії «До дня працівника нафтової та газової промисловості» в розмірі 3000 грн за вирахуванням обов`язкових платежів. ОСОБА_1 підтвердив отримання суми в розмірі 2415 гривень. Однак, оплата податків входить до обов`язку роботодавця, тому 585 грн з нього стягнуто незаконно. В частині виплаченої йому суми свої позовні вимоги зменшив. 
		Щодо посилання на матеріальну норму пояснили, що всі доплати є складовими зарплати, тому стягнення з працівника так званої шкоди являється недоплаченою йому заробітною платою. Право особи звернутися щодо невиплаченої заробітної плати не обмежується ніяким строком, тобто строк давності в даному випадку не застосовується. 
		Спір між сторонами не вирішений.
		 
		Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:
		ухвалою від 27.04.2020 відкрито провадження у справі за первісним позовом та призначено підготовче судове засідання за участю сторін.
		19 червня 2020 року від відповідача за первісним позовом надійшла зустрічна позовна заява, яку суд своєю ухвалою від 19.06.2020 постановив залишити без руху та надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, не пізніше як до 24 червня 2020 року до 13.00 годин.
		22 червня 2020 року позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив долучити до матеріалів справи копії рішення від 04.12.2019, постанови від 10.03.2020, ухвали від 17.04.2020.
		24 червня 2020 року від позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 на виконання ухвали суду від 19.06.2020 надійшла зустрічна позовна заява із виправленими недоліками та відповідними додатками.
		Ухвалою суду від 24.06.2020 прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта" про стягнення незаконно невиплаченої заробітної плати до спільного розгляду з первісним позовом.
		29 липня 2020 року від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічний позов з доказами його направлення іншій стороні.
		Ухвалою суду від 31.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
		15 вересня 2020 року позивачем за зустрічним позовом та його представником подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.
		28 вересня 2020 року від представника позивача за первісним позовом надійшло клопотання про проведення дебатів та прийняття рішення по справі у його відсутності.
		 
		Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
		відповідно до наказу Нафтогазовидобувного управління «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» №2801-к від 04.11.2019, припинено трудовий договір (контракт) з ОСОБА_1 , з яким 04.11.2019 його було ознайомлено, про що свідчить підпис останнього (а.с.29).
		Долучені позивачем ПАТ "Укрнафта" документи, що стосуються впровадження на підприємстві системи глобального моніторингу транспорту, службового розслідування за результами даних, зафіксоних ним, та дані що внесені в талони замовника (а.с.15-28, 30-89) були предметом дослідження у справі №343/1680/19 за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі НГВУ "Долинанафтогаз" публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Відповідно оцінку суд їм уже надав.
		Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 04.12.2019 у справі №343/1680/19 позов ОСОБА_1 до ПАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта" про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності задоволено, визнано незаконним та скасовано п. 6.3 наказу НГВУ "Долинанафтогаз" публічного акціонерного товариства "Укрнафта" № 43 від 13 травня 2019 року "Про вжиття заходів по Акту перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності НГВУ "Долинанафтогаз" №01/01/13/08/03-01/2/46 від 3 квітня 2019 року та Акту службового розслідування від 2 травня 2019 року" щодо притягнення водія АТЗ Групи транспортних сервісів ДР ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани (а.с.137-164, 190-199).
		Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10.03.2020 у справі №343/1680/19 апеляційну скаргу представника ПАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта" залишено без задоволення, а рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 04.12.2019 - без змін (а.с.165-176, 200-201).
		Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2020 у справі №343/1680/19 відмовлено у відкритті касаційного провадження на касаційну скаргу ПАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта» на вищеописані рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 04.12.2019 та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10.03.2020 у справі за позовом ОСОБА_1 до Пат «Укрнафта» про визнання незаконним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності (а.с.177-180).
		Інформація про вартість паливно-мастильних матеріалів в бухгалтерському обліку НГВУ «Долинанафтогаз» за грудень 2018 року - лютий 2019 року міститься в довідці №01/01/11/07/01/02/-928 від 27.08.2019 (а.с.90).
		Відповідно до пункту 1.3 розпорядження НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» №17 від 16.05.2019 «Про притягнення до матеріальної відповідальності», на підставі ст.ст. 130, 135-5, 136 КЗпП України наказано відрахувати із заробітної плати завдану при виконанні трудових обов`язків підприємству шкоду в межах середньої заробітної плати з водія АТЗ Групи транспортних сервісів ДР  ОСОБА_1 в розмірі 10560,10 грнза нестачу паливно-мастильних матеріалів (а.с.91).
		Згідно з довідкою НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» №01/01/11/07/01/02/02/5/108 від 21.04.2020, щодо відшкодування вартості безпідставно списаного пального водієм ОСОБА_1 в 2019 році: нараховано 10560,10 грн, утримано 3495,21 грн, залишок 7064,89 грн (а.с.92).
		Аналогічні дані містяться у відповіді НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта" №01/01/11/07/01/02/02/5/101 від 02.04.2020 на адвокатський запит №720 від 18.03.2020. А саме, надано інформацію про нарахування та утримання із заробітної плати водія АТЗ Групи транспортних сервісів Долинського регіону ОСОБА_1 :
		- середній заробіток у травні 2019 становить 12153,63 грн;
		- загальна сума завданої шкоди дисциплінарним проступком відповідно до розпорядження №17 від 16.05.2019 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» за нестачу паливно-мастильних матеріалів становить 10560,10 грн. 
		Утримано із заробітної плати за: червень 2019 року - 600 грн; липень 2019 року - 600 грн; серпень 2019 року - 600 грн; вересень 2019 року - 1695,21 грн, всього 3495,21 грн;
		- премія не нараховувалась та не виплачувалась в червні 2019 року за травень 2019 року в період оголошення йому догани відповідно до наказу №43 від 13.05.2019, так як працівник перебував на «лікарняному» (розрахунок та виплата премії здійснюється в НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта" за фактично відпрацьований час);
		- премія «До дня працівників нафтової та газової промисловості» не нарахована в сумі 3000 грн і не виплачена (за вирахуванням обов`язкових платежів);
		- допомога на оздоровлення в 2019 році нарахована в березні в сумі 16989,65 грн та виплачена одночасно із виплатою відпускних;
		- інших виплат, які не були нараховані та не виплачені внаслідок притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника не було (а.с.189).
		Відповідно до наказу НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта" №135-АГП від 03.08.2020 «Про скасування пункту 6.3. наказу №43 від 13.05.2019» наказано:
		- скасувати пункт 6.3. наказу №43 від 13.05.2019 «Провжиття заходів по Акту перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності НГВУ "Долинанафтогаз" №01/01/13/08/03-01/2/46 від 3 квітня 2019 року та Акту службового розслідування від 2 травня 2019 року", якими було притягнуто водія АТЗ Групи транспортних сервісів ДР ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності;
		- бухгалтерії НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта" здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за 2019 рік премії «До дня працівників нафтової та газової промисловості» в розмірі 3000 грн за вирахуванням обов`язкових платежів (а.с.227).
		Згідно з даними відомості розподілу виплат від 06.08.2020 та платіжного доручення №614 від 05.08.2020, ОСОБА_1 виплачено 2415 грн заробітної плати (премії) (а.с.228, 229), які він отримав, про що безпосередньо підтвердив у судовому засіданні.
		Між сторонами виник спір з приводу стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, з однієї сторони, та стягнення незаконно невиплаченої заробітної плати, з другої сторони. 
		 
		Оцінка суду:
		вивчивши зміст позовних заяв, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши всі здобуті й перевірені в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні первісного позову ПАТ "Укрнафта" до ОСОБА_1  про стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству в розмірі 7064,89 гривеньслід відмовити за недоведеністю, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта" про стягнення незаконно невиплаченої заробітної плати у частині стягнення шкоди із заробітної плати слід відмовити за спливом строку позовної давності, а у частині недоплачених 585 гривень премії - за безпідставністю, виходячи з такого.
		Статтею 4 ЦПК України та статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
		Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
		Згідно з ч.1 до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією (ст. 129 Конституції України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).
		Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Що стосується первісного позову, то в судовому засіданні встановлено, що рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 04.12.2019 у справі №343/1680/19, яке постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10.03.2020 залишено без змін, визнано незаконним та скасовано п. 6.3 наказу НГВУ "Долинанафтогаз" публічного акціонерного товариства "Укрнафта" № 43 від 13 травня 2019 року "Про вжиття заходів по Акту перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності НГВУ "Долинанафтогаз" №01/01/13/08/03-01/2/46 від 3 квітня 2019 року та Акту службового розслідування від 2 травня 2019 року" щодо притягнення водія АТЗ Групи транспортних сервісів ДР ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани. Зокрема, судом встановлено, що ПАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Долинанафтогаз» не надано беззаперечних доказів на підтвердження факту винного вчинення працівником дисциплінарного проступку (внесення недостовірних даних в талонах замовника автотранспортної та спеціальної техніки часу роботи та пробігу (кілометражу), повідомлення замовникам недостовірного часу роботи та пробігу (кілометражу) автотранспортної та спеціальної техніки, недотримання та невиконання маршруту/об`єму робіт, заданого замовником, збільшення показів одометра, що призвело до завдання шкоди підприємству), за який його притягнуто до відповідальності.
		Перед цим, розпорядженням НГВУ «Долинанафтогаз» ПАТ «Укрнафта» №17 від 16.05.2019 «Про притягнення до матеріальної відповідальності», на підставі ст.ст. 130, 135-5, 136 КЗпП України було наказано відрахувати із заробітної плати завдану при виконанні трудових обов`язків підприємству шкоду в межах середньої заробітної плати, зокрема з водія АТЗ Групи транспортних сервісів ДР ОСОБА_1 шкоду в розмірі 10560,10 грн за нестачу паливно-мастильних матеріалів. 
		Встановлено, що з ОСОБА_1 утримано із заробітної плати за: червень 2019 року - 600 грн; липень 2019 року - 600 грн; серпень 2019 року - 600 грн; вересень 2019 року - 169521 грн, всього 3495,21 грн.
		Однак, як зазначалося вище, у рішенні по справі №343/1680/19 суд прийшов до висновку щодо відсутності достатніх даних про винні дії ОСОБА_1 щодо невиконання ним трудових обов`язків, які б могли бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності і оголошення йому догани, тобто у недоведеності вчинення ним умисних дій, що призвели до нестачі ПММ.
		Прийняте рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 04.12.2019 у справі №343/1680/19 10 березня 2020 року набрало законної сили та має преюдиційне значення.
		Преюдиційність - прийняття без доказування та перевірки фактів, які були встановлені процедурно іншим судом в іншій справі. Обов`язок суду,який розглядає справу, визнати такими, що не потребують доказування, обставини, встановлені рішенням суду, яке набрало законної сили. Преюдиційність дає привілеї стороні у справі повторно не доказувати такі факти для обрунтування своїх позовних вимог, а іншій стороні не дає права спростовувати ці факти іншими засобами доказування. 
		Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 по справі №761/29966/16-ц вказав, що преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді іншої справи. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню. Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставини в іншому судовому рішенні варто розуміти так, що учасники судового процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
		Таким чином, обставини щодо винних дій працівника, що призвели до завдання шкоди підприємству, знайшли своє спростування у вищеописаному рішенні суду, їм дана належна правова оцінка. Сторонами у тій справі були ті ж самі сторони, що і в даній справі. Відповідно повторному доказуванню ці обставини не підлягають, з чим погодилися сторони. 
		Матеріальна відповідальність за шкоду, заподіяну підприємтву регулюється окремою главою КЗпП України, а саме главою IX «Гарантії при покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації» КЗпП України. 
		Зокрема, відповідно до ст. 138 КЗпП України, для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду власник або уповноважений ним орган повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.
		А згідно з положеннями ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
		Таким чином, саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів порушення працівником трудових обов`язків і у зв`язку з цим завдання шкоди підприємству.
		ПАТ «Укрнафта» інших доказів факту порушення ОСОБА_1 трудових обов`язків та завдання шкоди підприємству, ніж ті, яким суд дав оцінку у вказаному вище рішенні Долинського районного суду Івано-Франківської області від 04.12.2019 у справі №343/1680/19, не наводить Отже, в такому випадку відсутні правові підстави для стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди, завданої підприємству працівником.
		Тому, враховуючи викладене, в задоволенні первісного позову слід відмовити за недоведеністю.
		При вирішення зустрічного позову  ОСОБА_1 до ПАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта" про стягнення незаконно невиплаченої заробітної плати суд враховує таке:
		згідно з вимогами ст.ст. 13, 77, 81 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		При цьому, відповідно до роз`яснень, які містяться в абзацах 1 та 4 пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 № 5 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду", уточнюючи позовні вимоги або заперечення проти позову, суд визначає характер спірних правовідносин сторін, зміст їх правових вимог і матеріальний закон, що їх регулює, і яким належить керуватися при вирішенні спору. Оскільки підставою позову є фактичні обставини, що наведені у заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.
		Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 стверджує, що розпорядженням № 17 від 16.05.2019 «Про притягнення до матеріальної відповідальності», яке видано на підставі Акта службового розслідування від 02.05.2019, п. 1.3 наказано відрахувати з його заробітної плати 10560,10 гривень. На підставі цього, в червні-вересні 2019 року з його зарбітної плати без його відома та згоди утримано 3495,21 гривень. Про стягнення цих сум він належним чином попереджений не був, своєї згоди на її стягнення з заробітної плати не давав.
		Представник ПАТ «Укрнафта», заперечуючи проти зустрічного позову, зазначає, що ОСОБА_1 намагається стягнути кошти з ПАТ «Укрнафта» в розмірі 3495,21 грн, які не являються невиплаченою йому заробітною платою, а є коштами, які відраховані з заробітної плати працівника на підставі розпорядження № 17 від 16.05.2019 як матеріальна шкода, заподіяна підприємству. Тобто, фактично ОСОБА_1 в частині стягнення 3495,21 грн оспорює дії ПАТ «Укрнафта» не щодо порушення законодавства про оплату праці, а вважає неправомірними дії по стягненню матеріальної шкоди за заподіяні підприємству збитки. Дана позовна вимога заявлена за межами трьохмісячного строку позовної давності, який слід рахувати з часу коли відповідач-позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення його права. Перше відрахування з заробітної плати ОСОБА_1 було здійснено в кінці червня 2019 року, саме тоді він міг дізнатися про порушення свого права, а з розпорядженням під розписку він був ознайомлений при звільненні 30.10.2019, оскільки до того часу перебував на лікарняному. Відповідно 30.01.2020 сплив тримісячний строк позовної давності для звернення до суду, який обчислений з моменту ознайомлення працівника з розпорядженням, на підставі якого проводились відрахування з заробітної плати, які останній оскаржує у своєму позові.
		Трудові права та гарантії працівників визначені ст. 43 Конституції України, Законом України «Про оплату праці» та Кодексом законів про працю України.
		Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. 
		Згідно зі ст. 94 КЗпП України та ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		Як визначено в ч. 1 та ч. 2 ст. 127 КЗпП України, відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України. Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, зокрема, при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (п. 3 ч.2 ст. 127, ст. 136 КЗпП України).
		Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
		Статтею 132 КЗпП України передбачено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.
		Відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли, зокрема, між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або інших цілей (ст. 134 КЗпП України).
		Частиною першою статті 136 КЗпП України встановлено, що покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.
		При вирішенні питання по суті позовних вимог щодо стягнення незаконно вирахуваної заробітної плати, суд перевіряє чи дотримані гарантії при нарахуванні та виплаті заробітної плати і при покладенні на працівника матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству.
		Слід звернути увагу, що оплата праці (глава VII) та гарантії при покладенні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації (глава IX) - це окремі глави в КЗпП України. Крім цього, оплата праці регулюється також спеціальним Законом України «Про оплату праці».
		Як встановлено судом та не заперечується сторонами, при нарахуванні ПАТ «Укрнафта» заробітної плати ОСОБА_1 вимог гл.VII КЗпП України та Закону України «Про оплату праці» порушено не було.
		При вирішенні питання щодо наявності правових та фактичних підстав для покладення на працівника матеріальної відповідальності та відповідно стягнення з його заробітної плати шкоди суд, керуючись ст.138 КзпП України, виходить з обов`язку роботодавця довести наявність умов, передбачених ст.130 КЗпП України. 
		Дані відносини регулюються главою IX КЗпП.
		Щодо доведеності ПАТ «Укрнафта» наявності умов для покладення на працівника обов`язку покрити шкоду, завдану підприємству, суд дав оцінку при вирішенні первісного позову.
		Однак, якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством (ч.2 ст. 136 КЗпП України).
		Відповідно до ч.1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
		Для встановлення початку перебігу такого строку визначальним є момент, коли працівник дізнався або за всіма обставинами повинен був дізнатися про порушення свого права.
		Строки звернення працівника до суду за вирішенням трудового спору, як складова механізму реалізації права на судовий захист, є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників трудових правовідносин.
		У разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки (стаття 234 КЗпП України).
		Вирішуючи питання про поновлення строку, суд дає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого спеціальним законом строку звернення до суду із позовом до дати подання такого позову.
		Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом строк подання позову. Визначене законодавцем у статті 233 КЗпП України формулювання «коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права» означає, що особа мала всі об`єктивні можливості дізнатися про порушення свого права. 
		Однак, в даному випадку позивач за зустрічним позовом не визнає факту порушення ним строку позовної давності, вважає, що такий до даної вимоги не повинен застосовуватися, відповідно не клопоче про його поновлення та не обгрунтовує жодним чином причини його пропуску. При цьому суд не вправі виходити за межі позовних вимог та самостійно відшуковувати об`єктивні та непереборні перешкоди для звернення особи до суду в межах визначених законом строків. 
		Посилання ОСОБА_1 на те, що в даному випадку мала місце незаконно невиплачена заробітна плата і право особи звернутися з позовом щодо невиплаченої заробітної плати не обмежується ніяким строком, тобто строк давності в даному випадку не застосовується, не заслуговує на увагу, оскільки мова йде про відрахування із заробітної плати шкоди, заподіяної працівником, в порядку, передбаченому ст. 136 КЗпП України, а не невиплата заробітної плати, передбаченої ст. 94 КЗпП України. Відповідно трудовий спір у разі незгоди працівника з відрахуванням з його зарплати завданої шкоди чи її розміру розглядається в загальному порядку, строк на звернення до суду за вирішенням якого обмежується тримісячним строком з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. 
		Моментом, коли ОСОБА_1 був ознайомлений із розпорядженням № 17 від 16.05.2019, є 30.10.2019, про що свідчить його підпис, дата та запис «ознайомлений» на самому розпорядженні, про що він не заперечував у судовому засіданні та підтвердив, що це саме його підпис, а відповідно 30.01.2020 сплив тримісячний строк позовної давності для звернення до суду.
		Про поновлення строку на звернення до суду ОСОБА_1 , як зазначалося вище, не заявляв.
		Отже, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта" у частині стягнення з останнього 3495,21 гривень, що відраховані із заробітної плати для покриття шкоди, заподіяної працівником, слід відмовити за спливом строку позовної давності.
		Щодо недоплачених 585 гривень премії, які, як стверджує ОСОБА_1 , ПАТ «Укрнафта» повинно йому доплатити, оскільки саме роботодавець несе обов`язки щодо сплати податків з премії, а не працівник, суд зазначає, що відповідно до п.1.3. розділу 1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України №5 від 13.01.2004, для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. 
		Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
		Згідно з п. 2.3. розділу 2 вказаної Інструкції, інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які проводяться понад встановлені зазначеними актами нормами. 
		Як визначено в п. 2.3.2. п.2.3. розділу 2 вказаної Інструкції, до них належать винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер, зокрема одноразові винагороди, не пов`язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам`ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі).
		Згідно з положеннями ст. 164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.
		Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
		Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (п. 164.1.1. ст. 164 ПК України).
		Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (п. 164.1.2. ст. 164 ПК України).
		Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу (п. 164.1.3. ст. 164 ПК України).
		До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п. 164.2.1. ст. 164 ПК України).
		Тобто, фактично у даному випадку премія «До дня працівників нафтової та газової промисловості» в розмірі 3000 грн включається до фонду оплати праці і оподатковується.
		А згідно з п. 162.1 ст. 162 Податкового кодексу України, платниками податку є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (підпункт 162.1.1.).
		Отже, платником отриманого доходу у вигляді премії є ОСОБА_1 , як фізична особа-резидент, яка отримала дохід, а не роботодавець, як стверджує останній.
		Таким чином, ПАТ «Укрнафта» вірно виплатив премію ОСОБА_1 за вирахуванням з неї необхідних податків (18% ПДФО та 1,5% військового збору) в розмірі 2415 гривень (3000 - (540 + 45) = 2415 грн, де 540 = 3000 х 18%, а 45 = 3000 х 1,5%).
		Враховуючи викладене, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ "Укрнафта" в особі НГВУ "Долинанафтогаз" ПАТ "Укрнафта" про стягнення незаконно невиплаченої заробітної плати у частині недоплачених йому 585 гривень премії слід відмовити за безпідставністю.
		Отже, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задовленні первісного та зустріного позовів слід відмовити повністю.
		Питання судових витрат суд вирішує за правилами ст. 141 ЦПК України.
		На підставі наведеного, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст.ст.43, 55, 129 Конституції України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст.94, 127, 130, 132. 134, 135-1, 135-2, 136, 138, 233, 234 КЗпП України, ст.ст. 162, 164 Податкового кодексу України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, ЦПК України, ст. 1 Закону України "Про оплату праці"від 24.03.1995 № 108/95-ВР, Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Держкомстат України від 13.01.2004 № 5 та керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		у задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Укрнафта" до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, в розмірі 7064,89 гривень відмовити повністю.
		У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Укрнафта" в особі НГВУ "Долинанафтогаз" публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про стягнення незаконно невиплаченої заробітної плати відмовити повністю.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційнотелекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Долинський районний суд Івано-Франківської області, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
		Позивач-відповідач: публічне акціонерне товариство "Укрнафта", що знаходиться в м. Київ, Несторівський провулок, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390.
		Відповідач-позивач: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
		Повний зміст рішення буде складено до 10 жовтня 2020 року.
		 
		 
		 
		Суддя Долинського районного суду         С. М. Монташевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...