Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 352/2497/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 13.10.2020. Зареєстровано: 14.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2020.
Дата набрання законної сили: 04.01.2021 (частково)
Результат оскарження 04.01.2021 Івано-Франківський апеляційний суд: змінено вирок
Номер судового провадження: 1-кп/344/151/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015090250000334

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 352/2497/15-к 
		       Провадження № 1-кп/344/151/20 
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		13 жовтня 2020 року м.Івано-Франківськ 
		 
		Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
		 
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		з участю секретаря ОСОБА_2 , 
		прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		захисника ОСОБА_6 , 
		потерпілого ОСОБА_7 , 
		представника потерпілого ОСОБА_8 , 
		обвинуваченої ОСОБА_9 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом щодо:
		 
		ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, неодруженої, працюючої перукарем, українки, громадянки України, раніше не судимої,
		 
		якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, - 
		 
		В С Т А Н О В И В: 
		 
		Обвинувачена ОСОБА_9 вчинила умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. 
		Злочин скоєно за наступних обставин. 01.07.2015 року близько 18-30 год., на дорозі, поблизу житлового господарства АДРЕСА_1 , між потерпілим ОСОБА_7 , який проживає в даному господарстві, та обвинуваченою ОСОБА_9 на побутовому грунті виник словесний конфлікт, в ході якою ОСОБА_9 , діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень та бажаючи настання негативних наслідків щодо здоров`я ОСОБА_7 , нанесла останньому один удар ножицями в область правої руки та один удар ножицями в область грудної клітки зліва, чим спричинила ОСОБА_7 тілесні ушкодження - одну рану в ділянці лівого передпліччя, яка відноситься до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я та одну проникаючу колото-різану рану в ділянці грудної клітки зліва з ушкодженням лівої легені і ковзним (не наскрізним) ушкодженням діафрагми, ускладнену лівобічним гемопневматораксом, пневмадіастінумом, підшкірною емфіземою та дихальною недостатністю II ст., яка, згідно висновку експерта №724/559-Д від 27.11.2015 року відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як таких що є небезпечними для життя в момент спричинення.
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_9 свою вину у вчиненому не визнала, зокрема суду пояснила, що 01.07.2015 року вона їхала за справкою до Івано-Франківська для своєї дочки, яка на той час поступала до вищого навчального закладу. Повертаючись додому по дорозі її знайома повідомила, що якийсь чоловік казав, що вб`є її. ОСОБА_9 одразу зрозуміла, що мова іде про її сусіда ОСОБА_7 , з яким обвинувачена тривалий час перебуває у неприязних відносинах. Коли обвинувачена під`їхала на велосипеді до свого будинку, на вулиці до неї підбіг потерпілий та почав її бити. Обороняючись, вона кинула на потерпілого велосипед та забігла на подвір`я до сусідки. При цьому потерпілий продовжував кричати та бив брусом по хвіртці. Обвинувачена одразу викликала працівників поліції. Одночасно ОСОБА_9 категорично заперечила, що вона наносила потерпілому удари ножицями. 
		Незважаючи на те, що обвинувачена ОСОБА_9 свою вину не визнала, її вина у вчиненому доводиться сукупністю наступних доказів.
		Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 зазначив, що 01.07.2015 року він повернувся з роботи та вийшов покурити біля будинку. В цей час він почув крик своєї сусідки, обвинуваченої ОСОБА_9 , яка почала вимагати, щоб він здійснив оплату за земельну ділянку на якій він проживає. Потерпілий вийшов на вулицю і в цей час обвинувачена вийняла з сумки ножиці та направивши лезо на потерпілого, правою рукою, почала спричиняти йому удари. Перший удар ОСОБА_7 за допомогою рук зумів відвернути. Після спричинення наступних ударів в праву руку та грудну клітку, ОСОБА_7 вибив з рук обвинуваченої ножиці. Одразу після цього, обвинувачена забігла на подвір`я до своєї сусідки. Після вказаних подій було викликано працівників поліції та швидку медичну допомогу, яка доправила потерпілого до лікарні. На наступний день стан здоров`я ОСОБА_7 різко погіршився, йому почало віднімати ногу. Потерпілий в повній мірі підтримав заявлений до обвинуваченої цивільний позов. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснила, що 01.07.2015 року коли вона ішла додому її сусідка, обвинувачена ОСОБА_9 , на велосипеді обігнала її. Згодом, недалеко біля свого домогосподарства, вона побачила велосипед, який лежав на дорозі. Свідок підтвердила, що на той час обвинувачений сидів в себе на лавці біля хати та між ним та потерпілою відбувалась словесна перепалка. В процесі сварки обвинувачений встав та підійшов до потерпілої де вони продовжували сваритись. Через деякий час на подвір`я до свідка забігла ОСОБА_9 та повідомила, що на неї напав потерпілий і необхідно викликати міліцію. При цьому, в потерпілого обидві руки були в крові. Також на сорочці в ОСОБА_7 були плями від крові. Потерпілий казав, що ОСОБА_9 спричинила йому тілесні ушкодження, штрикнувши його ножицями.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що в липні 2015 року, перебуваючи за місцем свого проживання, почувши крик жінки вона вийшла з дому. Одночасно свідок побачила потерпілого ОСОБА_7 , який стояв на вулиці в крові. Свідок з іншими сусідами зайшли на подвір`я потерпілого в якого продовжувала текти кров, після чого одразу ж було викликано швидку медичну допомогу. 
		Свідок ОСОБА_12 суду повідомила, що вона є сусідкою обвинуваченої та потерпілого. 01.07.2015 року вона бачила потерпілого ОСОБА_7 в якого була пошкоджена рука, живіт і весь одяг був в крові. При цьому, потерпілий розповідав, що саме ОСОБА_9 порізала його ножицями. На той час в обвинуваченої ОСОБА_9 видимих тілесних ушкоджень не було. 
		Свідок ОСОБА_13 також вказала, що 01.07.2015 року вона бачила потерпілого ОСОБА_7 в якого була рука та сорочка в крові. Останній говорив, що ОСОБА_9 спричинила йому тілесні ушкодження. Обвинувачена в той момент знаходилась в себе дома. 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що вона є подругою обвинуваченої, очевидцем конфлікту не була. Проте, на наступний день вона бачила в обвинуваченої на руці і підборідді синьці. 
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що напередодні інциденту вона бачилася з обвинуваченою в м.Тисмениця і саме в той час попри них проходив чоловік, який образливо чіплявся до ОСОБА_9 . Остання повідомила, що це її сусід і між ними існують неприязні відносини. Приблизно через день обвинувачена розповідала, що її побив сусід. Безпосереднім очевидцем подій 01.07.2015 року свідок не була. 
		Свідок ОСОБА_16 , який являється сином обвинуваченої, суду пояснив, що з потерпілим ОСОБА_7 тривалий час в них дуже погані відносини. 01.07.2015 року повертаючись з роботи почув крик та згодом побачив мамин велосипед, який лежав на дорозі. На той час його мама була дуже схвильованою та повідомила, що сусід спричинив їй тілесні ушкодження. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 зазначив, що він перебуває в родинних відносинах з обвинуваченою і йому відомо, що остання має тривалі конфлікти з потерпілим ОСОБА_7  01.07.2015 року він неподалік домогосподарства ОСОБА_9 ремонтував свій автомобіль. Обставин конфлікту свідок не знає, однак він чув, що між обвинуваченою та потерпілим була сварка. В подальшому виявилось, що хтось когось порізав, однак інших деталей свідок пояснити не може. 
		Свідок ОСОБА_18 суду повідомила, що 01.07.2020 року повертаючись додому вона бачила автомобіль працівників поліції, однак свідок не надала цьому ніякого значення. На наступний день, обвинувачена ОСОБА_9 розповідала чоловіку свідка, що потерпілий ОСОБА_7 спричинив їй тілесні ушкодження на плечі та шиї. 
		Крім цього, вина обвинуваченої у вчиненому доводиться іншими письмовими і речовими доказами по справі, які були предметом дослідження в ході судового розгляду справи. 
		Зокрема, відповідно до даних протоколу огляду місця події від 01.07.2015 року було оглянуто приміщення Тисменицької міської лікарні де вже на той час знаходився потерпілий з тілесними ушкодженнями та плямами бурого кольору на тілі і одязі. Зокрема потерпілий повідомив, що проникаюче колоте поранення йому спричинила його сусідка ОСОБА_19 (а.с.61-62 т.2).
		Відповідно до даних протоколу огляду місця події від 01.07.2015 року з фототаблицями, було оглянуто проїзна частина дороги по вул.Мазепи в м.Тисмениця, в районі господарств №29, №31 та №33 де відбувалися згадані вище події і де також було виявлено сліди речовини бурого кольору (63-69 т.2).
		Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи №581 від 07.08.2015 року, кров потерпілого ОСОБА_7 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосероолгічною системою АВО (а.с.71 т.2).
		Згідно даних висновку судово-імунологічної експертизи №667 від 22.09.2015 року, у змиві речовини бурого кольору з місця події та з каменя, вилученого з місця події знайдено кров, яка може належати потерпілому ОСОБА_7 (а.с.74-75 т.2).
		Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи №144 від 30.09.2015 року, при судово-цитологічному дослідженні слідів на ножицях, добровільно виданих ОСОБА_9 , кров та клітинні елементи людини не виявлені (а.с.78-79 т.2).
		Відповідно до висновку судово-імунологічної експертизи №668 від 22.09.2015 року, у слідах на сорочці ОСОБА_7 знайдена кров, що може належати особі (особам) групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосероолгічною системою АВО, що не виключає можливості належності крові потерпілому ОСОБА_7 (а.с.82-83 т.2).
		Згідно даних медико-криміналістичної експертизи №195 від 23.10.2015 року, на лівому борті сорочки виявлено колото-різане пошкодження, яке за розташуванням відповідає ділянці колото-різаної рани грудної клітки зліва потерпілого і було заподіяно колючо-різаним предметом, що має обушок і лезо, яким могла бути бранша ножиць. Досліджене на сорочці колото-різане пошкодження могло бути заподіяне траншею ножиць №4, №5, наданих на експертизу. Вказані речові докази (ножиці) також детально досліджувались в ході судового розгляду (а.с.86-90 т.2).
		Відповідно до судово-медичної експертизи №724/559-Д від 27.11.2015 року, в потерпілого ОСОБА_7 було виявлено наступні тілесні ушкодження: одна проникаюча колото-різана рана в ділянці грудної клітки зліва з ушкодженням лівої легені і ковзним (не наскрізним) діафрагми, ускладнене лівобічним гемопневматораксом, пневмадіастінумом, підшкірною емфіземою та дихальною недостатністю II ст., що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як таких, що є небезпечними для життя в момент спричинення. Одна рана в ділянці правого передпліччя, відноситься до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров`я. Описані вище тілесні ушкодження можуть відповідати терміну, вказаному в постанові слідчого (а.с.96-98).
		Згідно даних протоколу проведення слідчого експерименту від 06.11.2015 року, потерпілий ОСОБА_7 детально та послідовно розповів про спричинення обвинуваченою ОСОБА_9 , йому тілесних ушкоджень за допомогою ножиць, що мало місце 01.07.2015 року по вул.Мазепи в м.Тисмениця (а.с.99-111 т.2). 
		Отже, судом достовірно встановлено, що обвинувачена ОСОБА_9 протягом тривалого часу перебуває у неприязних відносинах зі своїм сусідом, потерпілим ОСОБА_7 01.07.2015 року між обвинуваченою та потерпілим був черговий конфлікт в ході якого між ними виникла сутичка на вулиці Мазепи в м.Тисмениця Івано-Франківської області. В процесі конфлікту, обвинувачена, яка працює перукарем, з метою спричинення тілесних ушкоджень, за допомогою ножиць спричинила потерпілому ОСОБА_7 один удар в область правої руки та один удар в область грудної клітки зліва, завдавши відповідні тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент спричинення. 
		Вказані обставини підтверджуються як послідовними показаннями потерпілого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , в тому числі висновками судових експертиз, зокрема, судово-медичної №724/559-Д від 27.11.2015 року.
		Вказані обставини детально було відтворено під час проведення слідчого експерименту від 06.11.2015 року з потерпілим ОСОБА_7 , протокол якого та відповідні фотоматеріали слідчої дії також були предметом дослідження в судовому засіданні. 
		Допитані в судовому засіданні свідки захисту ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , які являються знайомими та родичами обвинуваченої, зазначили, що всі вони не були очевидцями подій, які відбувалися 01.07.2015 року між потерпілим та обвинуваченою по вул. Мазепи в м. Тисмениця. 
		Суд також звертає увагу на те, що обвинувачена не заперечує існування 01.07.2015 року між нею та потерпілим конфлікту на вул.Мазепи в м.Тисмениця Івано-Франківської області. Саме в процесі суперечки в потерпілого ОСОБА_7 появились відповідні колото-різані рани. Також відсутні дані, що в конфлікті приймали участь інші особи. Саме тому, показання обвинуваченої ОСОБА_9 про те, що вона не спричиняла обвинуваченому тілесні ушкодження суд оцінює критично та не бере до увагу і вважає їх такими, які направлені на уникнення кримінальної відповідальності за тяжкий умисний злочин проти життя і здоров`я особи.
		Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст.121 КК України характеризується умисною виною. 
		З врахуванням наведених вище обставин, суд вважає, що обвинувачена завдаючи потерпілому ОСОБА_7 , за допомогою ножиць, відповідні тілесні ушкодження (колото-різані рани), усвідомлювала суспільно-небезпечний характер своїх дій і передбачала їх наслідок  спричинення тяжкого тілесного ушкодження, а тому дії обвинуваченої ОСОБА_20 свідчать про його умисний характер, що також підтверджує правильну кваліфікацію органом досудового розслідування дій обвинуваченої саме за ч.1 ст.121 КК України. 
		Суд ще раз звертає увагу на те, що завдане потерпілому ОСОБА_7 тілесне ушкодження було спрямоване у життєво важливу ділянки тіла  область грудної клітки зліва.
		Твердження обвинуваченої ОСОБА_9 про спричинення їй потерпілим тілесних ушкоджень, з посиланням на протокол заяву від 02.07.2015 року, висновок експерта №452 від 30.07.2015 року, виписку із медичної карти стаціонарного хворого №1266215, виписку з медичної карти стаціонарного хворого №1438516, з фото таблицями, є неспроможним та в жодному випадку не впливає на обвинувачення, що пред`явлене ОСОБА_9 . Більше того, відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 24.12.2015 року, кримінальне провадження за фактом спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 було закрито у зв`язку з відсутністю складу злочину, передбаченого ст.125 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України. Вказана постанова була предметом оскарження в суді та відповідно до ухвали Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 24.02.2016 року, в задоволенні скарги обвинуваченої ОСОБА_9 про скасування згаданої постанови було відмовлено. 
		Таким чином, оцінюючи всі зібрані по справі докази в сукупності за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, дії обвинуваченої ОСОБА_9 слід кваліфікувати за ст.ст.121 ч.1 КК України, оскільки вона вчинила умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. 
		При призначенні обвинуваченій покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної, обвинувачена вперше притягується до кримінальної відповідальності, думку потерпілого, який наполягає на призначенні обвинуваченій суворого покарання. 
		Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання обвинуваченій судом не встановлено. 
		За таких обставин, суд вважає, що обвинуваченій ОСОБА_9 слід обрати покарання в межах санкції статті 121 ч.1 КК України, зокрема у виді позбавлення волі, так як вказане покарання буде необхідне і достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. 
		Заявлений по справі цивільний позов Івано-Франківської обласної клінічної лікарні про відшкодування коштів витрачених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_7 підлягає до задоволення, з наступних підстав. Відповідно до вимог ст..1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до довідки про розрахунок вартості лікування потерпілого ОСОБА_7 від 20.08.2015 року, з урахуванням вартості одного ліжкодня, загальна сума понесених витрат становить 1776 грн. 93 коп. Саме ця сума підлягає стягненню з обвинуваченої. 
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7  до ОСОБА_9 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав. Так, заявлений потерпілим розмір матеріального відшкодування в сумі 7000,84 грн. підтверджується матеріалами провадження, зокрема, копіями фіскальних чеків за липень 2015 року (№66773 від 01.07.2015 року на суму 1559,06 грн., №130273 від 02.07.2015 року на суму 10,80 грн., №130292 від 02.07.2015 року на суму 12,75 грн., №276589 від 02.07.2015 року на суму 2 155,39 грн., № 5599 від 02.07.2015 року на суму 600,00 грн., № 5627 від 03.07.2015 року на суму 980,00 грн., №866840 від 05.07.2015 року на суму 34,90 грн., №277270 від 05.07.2015 року на суму 35,00 грн., № 67088 від 07.07.2015 року на суму 194,44 грн., №277850 від 08.07.2015 року на суму 1 265,70 грн., №131614 від 09.07.2015 року на суму 56,00 грн., № 278043 від 09.07.2015 року на суму 79, 80 грн., № 278206 від 09.07.2015 року на суму 17,00 грн.) (а.с.133-134 т.2). Разом з тим, суд вважає, що в результаті злочинних дій обвинуваченої потерпілому (завданні тяжких тілесних ушкоджень, які були небезпечними в момент спричинення) завдано моральних страждань, які виявились в спричиненні потерпілому фізичного болю, погіршенні його психо-емоційного стану, що змусило ОСОБА_7 докладати додаткові зусилля для організації (відновлення) звичного ритму свого життя. Відповідно до ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Суд вважає, що спричинивши потерпілому ОСОБА_7  тяжкі тілесні ушкодження, що є небезпечними для життя в момент спричинення, обвинувачена ОСОБА_9 завдала потерпілому відповідну моральну шкоду. Суд вважає, що з врахуванням глибини моральних страждань, які зазнав потерпілий та матеріального становища обвинуваченої, буде необхідним та достатнім в цій частині стягнути з ОСОБА_9 кошти в сумі 45000 грн. 
		 
		 
		 
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368, 370, 374, 375 КПК України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_9 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.
		Строк відбуття покарання обвинуваченій ОСОБА_9 рахувати з моменту затримання. 
		Цивільний позов Івано-Франківської обласної клінічної лікарні задовольнити. Стягнути з ОСОБА_9 на користь Івано-Франківської обласної клінічної лікарні - 1776 (тисячу сімсот сімдесят шість) грн. 93 коп. спричиненої злочином матеріальної шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілого ОСОБА_7 .
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 до обвинуваченої ОСОБА_9 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7  7000 грн. 84 коп. спричиненої злочином матеріальної шкоди, 45000 грн. спричиненої злочином моральної шкоди, а всього разом 52000 (п`ятдесят дві тисячі) грн.. 84 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. 
		Долю речових доказів вирішити наступним чином: сорочку потерпілого  повернути ОСОБА_7 ; змиви крові, камінець із слідами крові, які упаковані у два паперові конверти та ножиці  знищити. 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...