Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 913/423/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг; енергоносіїв.
Надіслано для оприлюднення: 13.10.2020. Зареєстровано: 16.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2020.
Дата набрання законної сили: 06.01.2021
Номер судового провадження: 33/913/423/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		просп. Науки, 5  м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79,  inbox@lg.arbitr.gov.ua
		_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
		 
		                                                   РІШЕННЯ
		                                          
		                                           ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		                    
		08 жовтня 2020 року                     м.Харків                              Справа № 913/423/20
		                                                                                          Провадження №33/913/423/20
		 
		За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бул.Тараса Шевченка, буд.18, м.Київ, 01601, в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", Нетіченська набережна, 8, м. Харків, 61010
		до Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, вул.Українська, буд.65, смт.Новопсков Новопсковського району Луганської області, 92300
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Новопсковська районна рада (пров.Історичний, буд.1, смт.Новопсков, Новопсковський р-н, Луганська область, 92303); 
		2) Управління Державної казначейської служби України у Новопсковському районі Луганської області (вул.Українська, буд.39, смт.Новопсков, Новопсковський р-н, Луганська область).
		про  стягнення 25 007 грн 15 коп.
		 
		Суддя  Драгнєвіч О.В.
		                                                                      Секретар судового засідання Славич В.І.
		 
		У засіданні брали участь:
		від позивача: представник не прибув;
		від відповідач: представник не прибув;
		від третьої особи-1: представник не прибув;
		від третьої особи-2: представник не прибув.
		 
		С У Т Ь   С П О Р У:
		 
		Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області про стягнення невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення у сумі 24  013 грн 04 коп. за період з 01.07.2019 по 31.12.2019, а також нарахованих у зв`язку із допущеним простроченням - інфляційними втратами в сумі 497 грн 12 коп. за період з 01.09.2019 по 31.05.2020, 3% річних в сумі  496 грн 99 коп. за період з 15.08.2019 по 07.07.2020.
		На обґрунтування заявлених вимог позивач вказує, що в період з 01.07.2019 по 31.12.2019 надавав послуги зв`язку на пільгових умовах населенню смт.Новопсков Новопсковського району Луганської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та мають встановлені законодавством України пільги з їх оплати (згідно Закону України "Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про охорону дитинства", на загальну суму 24  013 грн 04 коп. За вказані послуги відповідач розрахунок не провів. У зв`язку з простроченням оплати наданих послуг позивач відповідно до ст. 625 ЦК України  нарахував інфляційні втрати в сумі 497 грн 12 коп., 3% річних в сумі  496 грн 99 коп., які просить стягнути.
		Ухвалою  суду від 24.07.2020 було відкрито провадження у справі, вирішено здіснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, тобто без проведення судового засідання та виклику сторін, що передбачено ст. 252 ГПК України. Сторонам було запропоновано  у встановлені строки подати відповідні заяви по суті. 
		 
		Відповідачем подано відзив на позовну заяву за вих. №16-7/6-2882 від 04.08.2020, в якому останній заперечив повністю проти задоволення позову з посиланням на наступне. Матеріали позовної заяви не містять доказів того, що послуги надавались особам, які мають право на пільгу, що особи, які мають право на пільгу знаходяться в договірних відносинах  з позивачем, що не відповідає п.п.3, 14, 16, 17 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою КМУ від 11.04.2012 №295. Направлення позивачем паперового формату списків за формою №2-пільга" цінним листом без опису вкладення  не може виключати отримання кореспонденції стороньою особою, а тому не підтверджує вручення адресату; роздруківка електронних направлень з електронної пошти не підтверджує направлення електронних документів з проставленням  електронного цифрового підпису (а.с.81-83).
		Відповідно до постанови КМУ №117 від 29.01.2003 року "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" Управляння здійснює ведення  Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги та є лише користувачем Реєстру у визначених повноваженнях.
		На підставі постанови КМУ №373 від 14.07.2019 року пункти 10-12 Постанови КМУ № 117 від 29.01.2003 року були виключені із застосування з 01.10. 2019 року, тому за твердженням відповідача, в Управління відсутні взагалі підстави для прийняття розрахунків на відшкодування витрат, пов`язаних  з наданням окремим категоріям громадян пільг  з оплати послуг зв`язку за формою " 2- пільга" та формою " 3- пільга".
		Новопсковською районною радою Луганської області не визначені доходи та видатки міського бюджету на пільги з послуг зв`язку. Бюджетні асигнування в 2019 році за бюджетною програмою Пільги окремим категоріям громадян з послуг зв`язку Управлінню не передбачені, кошторис Новопськовською районною радою не затверджений . 
		Крім того, договір про відшкодування зазначених витрат з позивачем не укладався.
		Постанова КМУ від 04.03.2002 №256 "Про затвердження Порядку  фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення на рахунок субвенцій з державного бюджету", якою встановлено механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення компенсаційних виплат за вказані пільги окремих категорій громадян за рахунок субвенцій з державного бюджету втратила чинність на підставі постанови  КМУ № 1101 від 24.12.2019 "Деякі питання виплати державної соціальної допомоги".
		З огляду на це Управління вважає, що немає правових підстав взяти на себе зобов`язання на відшкодування послуг зв`язку, зокрема наданих позивачем телекомунікаційних послуг споживачам-пільговикам  протягом липня - грудня 2019 року.
		У відзиві відповідач просив відмовити в позові, розглядати справу без участі його представника.
		 
		Ухвалою суду від 11.09.2020 були задоволені клопотання відповідача, залучені до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Новопсковську районну раду та Управління Державної казначейської служби України у Новопсковському районі Луганської області;  призначено розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників на 28.09.2020; витребувано у позивача - ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" документи, зазначені в ухвалі суду; запропоновано третім особам надати письмові пояснення з приводу поданого позову та відзиву.
		 
		Від позивача через канцелярію суду надійшли письмові пояснення  № 26-15/84 від 22.09.2020 з додатковими документами, які оцінені судом як відповідь на відзив та прийняті до розгляду з метою належного встановлення обставин справи, а також доводів позивача про неотримання відзиву, та надання пояснень на питання, порушені в ухвалі суду. 
		В поданих поясненнях позивач, зазначає, що вимоги до електронного формату розрахунків « 2-пільга» були визначені наказом Мінстерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 №535 «Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг « 2-пільга», та Інструкції про порядок її заповнення». Відповідно до опису електронного формату форми « 2-пільга» (додаток до наказу Міністерства праці та соціальної полтики України від 04.10.2007 №535) підприємства та організації, що надаються послуги, формують та надають до управлінь праці та соціального захисту населення розрахунки на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, у вигляді файлів формату DBF або ТХТ-формату. При цьому в зазначеному наказі відсутні  вимоги щодо направлення електронного формату розрахунків «пільга-2» з проставленням цифрового підпису (а.с.122 -126).
		Розрахунки за формою « 2-пільга» в електронному вигляді щомісячно надсилались позивачем на електронну адресу відповідача. У супровідних листах до електронного формату « 2-пільга» щомісячно зазначалось, на яку саме електронну адресу відповідача були направлені розрахунки в електронному форматі. 
		Позивач взазує також про те, що Постанова від 29.01.2003 №117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги», не містила вимог щодо направлення розрахунків за формою « 2-пільга» на паперових носіях цінним листом з описом вкладення. Позивач направляв щомісячно розрахунки рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення.
		          Позивач зауважив про те, що головним розпорядником коштів на виконання програм соціального захисту є відповідач. Відповідно до наказів начальника УСЗН Новопсковської райдержадміністрації від 15.11.2019 №66 та від 15.03.2020 №15 затверджені паспорти бюджетних програм на 2019 та 2020 рік, згідно яких головним розпорядником бюджетних коштів на виконання паспортів бюджетної програми «Надання пільг окремим категоріям громадян з оплати послуг зв`язку» визначено саме відповідача (а.с. 122-126).
		          Крім того зазначене безпосередньо відповідає завданням та функціям Управління, визначеним в Положенні про управління соціального захисту населення Новопсковської райдержадміністрації.
		          Також з приводу задоволеного судом клопотання відповідача про надання додаткових документів позивач звернув увагу на наступне: відповідачем не було конкретизовано, які саме документи витребовуються, не вказано, які саме обставини може підтвердити чи які саме аргументи спростувати; зазначене вважає зловживанням відповідачем процесуальними правами, усвідомлюючи об`єм та тривалість строків необхідних для підготовки та подання вказаних документів, що призводить лише до затягування розгляду справи; натомість відповідно до своїх повноважень відповідач є уповноваженм органом однією із функцій якого є організація збирання, систематизація і зберігання даних про пільговиків та ведення обліку пільговиків в Єдиному державному реєстрі осіб, які мають право на пільги. Відповідно до п.2 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги до Реєстру вносяться, зокрема реквізити документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика, перелік пільг, на які він має право, інформація про те, якими пільгами фактично користується. Тобто, у розпорядженні відповідача вже наявні докази, які суд витребував у позивача.
		Відповідно до своїх повноважень відповідач наділений правом звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, виключно щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надають послуги, виключно щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику (п.11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин). За достовірність даних, внесених до розрахунків за формою « 2-пільга» в частині факту надання послуг, підстав їх надання, розмір коштів, які підлягають відшкодуванню, несе відповідальність ПАТ "Укртелеком".
		 
		Від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Новопсковської районної ради, через канцелярію суду надішли письмові пояснення № 5-5/6-478 від 21.09.2020 з додатковими документами (а.с.188- 189).
		В поданих поясненнях Новопсковська районна рада просить розглянути справу без участі її представника, зазначене клопотання було задоволено судом. Третя особа-1 зазначила про те, що підтримує заперечення відповідача, викладені у відзиві, зауважує про наступне. 
		Відповідно до п.204  ч.1 ст.91 Бюджетного кодексу України видатки на пільги з послуг зв`язку належать до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів.
		Чинним законодавством України не передбачено обов`язку здійснення видатків на пільги з послуг зв`язку саме з районного бюджету Новопсковського району. Зазначені видатки також можуть здійснюватися і з інших  місцевих бюджетів: Новопсковської та Білолуцької селищних територіальних громад, Ганусівської, Донцівської, Закотненської, Кам`янської, Можняківської, Новобюілянської, Новорозсошанської, Павленкіської, Пісківської, Риб`янцівської, Рогівської, Танюшівської сільських територіальних громад Новопсковського району пропорційно до кількості населення, яке отримує пільги з послуг зв`язку та проживає на відповідних територіях цих селищних та сільських рад.
		Враховуючи такі обставини пунктом 14 рішення Новопсковської районної ради від 22.12.2018 №28/11 «Про районний державний бюджет на 2019 рік» установлено, що пільги з оплати послуг зв`язку, інших передбачених законодавством пільг окремим категоріям громадян та компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян з районного бюджету не надаються.
		 
		Протокольною ухвалою суду від 28.09.2020, оголошено перерву в судовому засіданні  до 08.10.2020 з метою належного встановлення обставин справи, забезпечення процесуальних прав залученої третьої особи-2 для подання письмових пояснень у справі, про що учасників повідомлено ухвалою-повідомленням від 29.09.2020.
		 
		В судове засідання 08.10.2020, після оголошеної перерви в судовому засіданні від 28.09.2020, учасники справи повноважних представників не направили, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
		За висновком суду, неприбуття представників учасників в судове засідання не перешкоджає розгляду спору враховуючи належне їх повідомлення, та раніше заявлені клопотання про розгляд справи без участі їх представників. 
		На електронну адресу суду від відповідача надійшли заперечення на пояснення позивача від 01.10.2020 №16-7/7-3723, які також надійшли в паперовому вигляді через канцелярію суду, в яких викладені доводи, що також були надані раніше у відзиві на позовну заяву.
		 
		Позивачем також надані додаткові письмові пояснення, з огляду на отримані заперечення від третьої особи-1, а також щодо питань, які з`ясовувалися судом під час проведення судового засідання 28.09.2020.
		В поданих поясненнях позивач зауважив про те, що УСЗН Новопськовської РДА є установою, яка уповноважена на реалізацію державної соціальної політики та визначена головним розпорядником коштів на виконання програм соціального захисту населення в межах Новопсковського району, а саме відповідач зобов`язаний здійснити розрахунки з позивачем, не залежно від того, з якого саме місцевого бюджету будуть отримані відповідні видатки.
		Після внесення змін до Постанови Кабінету міністрів України від 29.01.2003 №117 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» функції відповідача щодо ведення Реєстру пільговиків, проведення звіряння інформації, яка надходить від надавачів послуг Реєстру, а також обов`язок проведення відшкодування пільг не змінилися.
		Щомісячне направлення позивачем розрахунків за формою « 2-пільга», як до внесення змін Положення №117, так і після, по суті є запитом на звіряння інформації, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги для виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику та письмовою вимогою про оплату в розумінні ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України.
		На підтвердження факту надання послуг вказаним особам, які заначені в розрахунках за формою « 2-пільга» за спірний період, останнім на виконання ухвали на елетронному носії надана інформація з програми «Єдина автоматизована система контролю розрахунків», яка використовується в ПАТ "Укртелеком" для обліку споживачів та наданих їм послуг, інформація з якої у відповідності до положень  ст.34 Закону України «Про телекомунікації» є конфіденційною та не підлягає розголошенню.
		Крім того, позивачем подано клопотання від 06.10.2020 про розгляд справи без участі представника позивача, яке задоволено судом.
		 
		Також від відповідача 06.10.2020 на електронну адресу суду надійшли додаткові заперечення на пояснення від 06.10.2020 №16-7/6-3798, підписані електронним цифровим підписом, в яких останній зауважив про помилковість доводів позивача про те, що Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації є головним розпорядником коштів щодо відшкодування пільг на послуги зв`язку, наданих позивачем у зазначений період; що позивач не звертався до з жовтня 2019 року до Управління в розумінні п.4 Постанови КМУ №117 від 29.01.2003; що позивачем належними доказами не підтверджено надання відповідних пільг у спірний період особам, що мають право на пільгу.
		Подані учасниками додаткові письмові пояснення та заперечення розглянуті судом та долучені до справи.
		В судовому засіданні 08.10.2020 суд продовжив встановлювати обставини справи; розглянув подану позивачем інформацію згідно п.1 ч.2 ст.73, ч.9 ст.80 ГПК України на виконання ухвали суду від 11.09.2020, а також з метою повного та належного з`ясування обставин справи, розглянув надані  позивачем дані з програми «Єдина автоматизована система контролю розрахунків» на електронному носії, долученому до пояснень; дослідив обставини справи наявними у справі доказами.
		В судовому засіданні 08.10.2020 постановлено вступну та резолютивну частини судового рішення.          
		Дослідивши матеріали справи,  господарський суд
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" є оператором телекомунікаційних послуг, який за рішенням НКРЗІ №384 від 28.09.2006 включений до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій під №74, ним надаються населенню послуги зв`язку у відповідності до вимог Законів України та зокрема, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів  України від 11.04.2012 № 295.
		Відповідно до ч. 3 ст.63 Закону України "Про телекомунікації" телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.
		Згідно із п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012, установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня пред`явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
		Виходячи зі змісту статей 1,18,19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно - правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму. Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки. Виключно законами України визначаються, зокрема, пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
		Відповідно до ст.20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії"   надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів на засадах адресності та цільового використання. Державні соціальні гарантії та державні соціальні стандарти і нормативи є основою для розрахунку видатків на соціальні цілі та формування на їх основі бюджетів усіх рівнів та соціальних фондів, міжбюджетних відносин, розробки загальнодержавних і місцевих програм економічного і соціального розвитку. Розрахунки і обґрунтування до показників видатків на соціальні цілі у проектах Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на підставі державних соціальних стандартів, визначених відповідно до цього Закону. Розробка та виконання Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на основі пріоритетності фінансування видатків для забезпечення надання державних соціальних гарантій.
		Саме через встановлення соціальних стандартів і нормативів та забезпечення надання державних соціальних гарантій утверджується функція держави з соціального захисту, відбувається реалізації положень  Конституції України  в частині прав громадян на соціальне забезпечення та підтримку.
		Обов`язок надання послуг на пільгових умовах окрім  Закону України "Про телекомунікації"  передбачено також іншими спеціальними законами, зокрема,  Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту",  Законом України "Про жертви нацистських переслідувань",  Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус"  та  Законом України "Про охорону дитинства"  встановлені пільги з оплати за послуги зв`язку для категорій осіб, визначених цими законами.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи, в протягом липня - грудня 2019 року позивачем надавалися послуги зв`язку на пільгових умовах населенню смт. Новопсков Новопсковського району Луганської області, що включені до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на встановлені законодавством України пільги з їх оплати згідно вказаних вище Законів.
		Розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, які містять переліки споживачів-пільговиків за видами пільг, складались позивачем за формою № 2-пільга, затвердженою  наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 р. № 535 "Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування ви        трат, пов`язаних з наданням пільг "2-пільга" та Інструкції про порядок її заповнення, зарестрованим в Міністерстві юстиції України 12 жовтня 2007 року за № 1172/14439 та направлялись відповідачу щомісячно на паперових та електронних носіях.
		Відповідні розрахунки позивачем надавалися відповідачу в порядку та у спосіб, передбачений Положенням про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 (надалі - Положення № 117).
		Телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надавались не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих норм. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач, як зазначає позивач, в силу закону, має ці витрати останньому відшкодувати за рахунок бюджетних коштів.
		Матеріали справи свідчать також про те, що оскільки відповідач добровільно відшкодування вказаних витрат позивача не провів, не здійснив звірку розрахунків, позивач звернувся до відповідача у відповідності до ч.2 ст.530 ЦК України з вимогою про погашення заборгованості в сумі 24013 грн 04 коп., обрахованої за вказаний період (листом за вих.№26-15/147 від 14.05.2020,  а.с.45), яка була залишена без задоволення останнім.
		Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із відповідним позовом.
		          Відповідач заперечує проти задоволення позову повністю з підстав наведених у відзиві та додатково поданих запереченнях.
		 
		          Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд виходить з наступного.
		          Відповідно до підп.4.3. п.4 Положення про Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, що затверджене розпорядженням голови Новопсковської РДА від 20.09.2018 №636 та розміщене у вільному доступі на офіційному сайті відповідача за посиланням http://nvp.loga.gov.ua/, основними завданнями управління у межах реалізації державної соціальної політики на території району у сфері соціального захисту населення є призначення та виплату соціальної допомоги, адресної грошової допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, установлених законодавством України, надання субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива та пільг з оплати житлово-комунальних послуг і послуг зв`язку.
		Згідно із підп. 5.4- 5.6. п. 5 вищевказаного Положення управління відповідно до визначених повноважень бере участь у підготовці пропозицій до проектів програм соціально-економічного розвитку району; вносить пропозиції щодо проекту районного бюджету; забезпечує ефективне та цільове використання відповідних бюджетних коштів.
		За змістом підп. 5.28. п. 5 Положення з питань реалізації заходів соціальної підтримки населення управління: 
		- проводить електронні звірки інформації від організацій-надавачів послуг щодо витрат, пов`язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги;
		- проводить розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян.
		Відповідно до підп. 5.33. п.5 Положення управління забезпечує ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (ЄДАРП).
		 
		З метою удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою  постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003   затверджено Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги (далі за текстом - Положення).
		Згідно п. 3 Положення, в редакції, яка діяла до 01.10.2019, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - уповноважені органи): 
		- організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації про осіб, які мають право на пільги, осіб, які отримують державну допомогу, отримувачів соціальних стипендій, та забезпечують її автоматизоване використання для контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги;
		- ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків;
		- вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги;
		- надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.
		Пунктом 10 Положення, в редакції, яка діяла до 01.10.2019, підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга".
		Відповідно до п. 11 Положення, в редакції, яка діяла до 01.10.2019, уповноважений орган щомісяця: звіряє інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; 
		- після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга";
		- до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга"; Міністерству соціальної політики Автономної Республіки Крим, структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами "4-пільга" та "6-пільга".
		Згідно із п. 12 Положення, в редакції, яка діяла до 01.10.2019, Мінсоцполітики затверджує форми " 1-пільга", " 4-пільга", " 5-пільга", " 6-пільга", " 7-пільга"; форму " 2-пільга" - за погодженням з Міненерговугіллям, Мінрегіоном і Мінінфраструктури; а форму " 3-пільга" - з Мінфіном.
		 
		Отже, до компетенції відповідача належить забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення на території смт.Новопсков та Новопсковського району, а тому саме через відповідача держава діє у спірних правовідносинах, та саме відповідач зобов`язаний проводити розрахунки з позивачем як організацією - надавачем послуг зв`язку за надані особам, які мають пільги з їх оплати, послуги. 
		Крім того, як вбачається  відповідно до наказів начальника УСЗН Новопсковської райдержадміністрації від 15.11.2019 №66 та від 15.03.2020 №15 були затверджені паспорти бюджетних програм на 2019 та 2020 рік, згідно яких головним розпорядником бюджетних коштів на виконання паспортів бюджетної програми «Надання пільг окремим категоріям громадян з оплати послуг зв`язку» визначено відповідача (а.с. 133-137).
		 
		Постановою Кабінету Міністрів України №373 від 17.04.2019 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі" внесено зміни до    постанови Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги", якою, зокрема, в абзаці другому п. 3 Положення слова "контролю відомостей, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги," замінено словами "розрахунку розміру пільг та їх виплати"; а пункти 10-12 Положення виключено.
		Вищевказані зміни застосовуються з 01 жовтня 2019 року.
		Разом з тим, оскільки норми Законів України "Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства",  якими встановлено пільги з оплати послуг зв`язку, не втратили чинність, визначені в цих Законах особи мають право користуватися послугами зв`язку на пільгових умовах, а позивач, виконуючи встановлений законом обов`язок, продовжує їх надавати, суд дійшов висновку про те, що вищевказані зміни до підзаконного нормативно-правового акту не скасовують обов`язок держави в особі відповідача компенсувати витрати позивача, понесені ним внаслідок надання послуг зв`язку на пільгових умовах. 
		 
		Відповідно до ст. 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин, окрім фізичних та юридичних осіб, є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.
		Згідно із ч. 1 ст.170 Цивільного кодексу України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
		Частинами 1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		В силу п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
		Чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про розрахунки з постачальниками послуг, наданих особам, які згідно з чинним законодавством мають право на пільги, оскільки зобов`язання сторін у таких відносинах виникають безпосередньо із законів України.
		Відповідна правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 16.01.2020 у справі №911/1165/19.
		Враховуючи зазначене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача щодо відсутності укладеного між сторонами договору про відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільгових послуг зв`язку, а відповідно і підстав для стягнення заборгованості, оскільки в даному випадку спірні правовідносини виникли між сторонами безпосередньо з актів законодавства.
		 
		Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог законів України, якими встановлені пільги з оплати послуг зв`язку, в період з 01.07.2019 по 31.12.2019, надано на пільгових умовах послуги зв`язку особам, які мають відповідний соціальний статус та проживають в смт. Новопсков Нопсковського району Луганської області, на загальну суму 24  013 грн 04 коп., що підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг, за формою №2-пільга.
		  Подані позивачем уповноваженому органу розрахунки щодо вартості наданих пільговикам послуг (згідно з формою "2-пільга"), в яких деталізована сума витрат по кожному пільговику, свідчать про те, що всього у спірний період було надано послуг зв`язку пільговикам на загальну суму 24  013 грн 04 коп., а саме:
		- за липень 2019 року складає 4310 грн 62 коп.;
		- за серпень 2019 року - 4048 грн 73 коп.;
		- за вересень 2019 року - 4145 грн 87 коп.;
		- за жовтень 2019 року - 3929 грн 21 коп.;
		- за листопада 2019 року - 3809 грн 93 коп.;
		- за грудня  2019 року - 3768 грн 68 коп. (а.с.11-23).
		 
		Розрахунки за формою "2-пільга" щомісячно надсилались позивачем на електронну адресу відповідача, що підтверджується скріншотами про направлення  документації на ектронну адресу відповідача. Також, вищевказані рахунки щомісяця складалися та направлялися позивачем на адресу відповідача разом з актами звіряння розрахунків за послуги зв`язку пільговим категоріям населення за формою №3-пільга, для погодження і підписання відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи супровідними листами та поштовими повідомленнями про вручення (а.с.24-46).
		Також судом розглянуто надані позивачем на виконання вимог ухвали суду дані на електронному носії спірний період, з програми «Єдина автоматизована система контролю розрахунків», яка використовується в ПАТ "Укртелеком" для обліку споживачів та наданих їм послуг.
		 
		З наданих пояснень відповідачем вбачається, що останній звіряння розрахунків за послуги зв`язку пільговим категоріям за спірний період не проводив, акти звіряння за формою №3-пільга не складав та не підписував, направлені йому позивачем примірники.
		Наразі судом враховується, що відповідач не здійснив належну перевірку, не зауважив позивачу про виявлення будь-якх розбіжності у наданих позивачем даних (наприклад щодо кількості пільговиків, розміру наданих пільг, втрати статусу пільговика чи вибуття в інший район), які б могли стати підставою для здійснення перерахунку заявленої до стягнення заборгованості.  
		Відповідач є уповноваженм органом однією із функцій якого є організація збирання, систематизація і зберігання даних про пільговиків та ведення обліку пільговиків в Єдиному державному реєстрі осіб, які мають право на пільги. Відповідно до п.2 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги до Реєстру вносяться, зокрема реквізити документа, що підтверджує право на пільги, а також категорія пільговика, перелік пільг, на які він має право, інформація про те, якими пільгами фактично користується. Тобто, у розпорядженні відповідача наявні докази, для здійснення перевірки даних, що надавалися позивачем останньому щомісячно, та звіряння розрахунків, який останній безпідставно не провів.
		Відповідно до своїх повноважень відповідач наділений правом звіряти інформацію, що міститься в Реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги.
		Встановленими судом обставинами та матеріалами справи спростовуються доводи відповідача щодо недоведеності позовних вимог, зокрема надання відповідних послуг у спірний період. Наразі відповідач не скористався своїм правом поставити під сумнів дані, отримані від позивача і звіряння не провів, даних про необхідність корегувати надані розрахунки не надав; під час розгляду спору  не навів конкретних помилок  у наданих розрахунках позивача, не довів їх помилковість.
		 
		За змістом ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Стаття 193 Господарського суду України містить аналогічні приписи.
		Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		На адресу відповідача позивачем направлено претензію №26-15/147 від 18.15.2020 із вимогою в термін 7 днів з дня пред`явлення  вимоги перерахувати на рахунок позивача заборгованість по компенсації пільг за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення за період з липня по грудень 2019 року включно, що підтверджується, яка була отримана відповідачем 25.05.2020 згідно даних поштового повідомлення.
		Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та виконання.
		Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
		Наразі суд звертає увагу на те, що строк виконання зобов`язання з виплати компенсації витрат провайдерів, операторів телекомунікаційних послуг, понесених ними внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів актами цивільного та господарського законодавства не встановлено.
		Отже, в силу ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач зобов`язаний компенсувати позивачу вартість послуг зв`язку, наданих пільговим категоріям громадян, у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.
		Оскільки вимога позивача про виплату компенсації витрат за надані пільги з оплати телекомунікаційних послуг з липня по грудень 2019 року включно була направлена та отримана відповідачем 25.05.2020, останній був зобов`язаний сплатити позивачу відповідні кошти у строк до 01 червня 2020 року включно. 
		За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
		Відповідач доказів на підтвердження сплати компенсації позивачу вартості послуг зв`язку, наданих ним протягом липня - грудня 2019 року на пільгових умовах, особам, які проживають на території смт. Новопсков Нопсковського району Луганської області та мають відповідний соціальний статус, а також доказів, які спростовують наявність боргу в заявленому до стягнення розмірі суду не надав, що свідчить про неналежне виконання відповідачем покладених на нього чинним законодавством обов`язків з компенсації позивачу вартості послуг зв`язку, наданих ним на виконання імперативних норм чинного законодавства пільговим категоріям громадян.
		 
		Суд визнає помилковими посилання відповідача також на норми бюджетного законодавства та відсутність бюджетних призначень на відповідні цілі як причину невиконання зобов`язання.
		З 01 січня 2017 року внесено зміни до  Бюджетного кодексу України, зокрема, п. 20-4 ч. 1 ст.91   Бюджетного кодексу України викладено у редакції відповідно якої до видатків місцевих бюджетів,  що можуть здійснюватися  з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на пільги з послуг зв`язку.
		Дана норма не забороняє здійснювати з усіх місцевих бюджетів видатки на пільги з послуг зв`язку. Разом з тим, вказаним нормативним актом не перекладається відповідальність держави за невиконання взятих своїх зобов`язань перед громадянами, що мають відповідні пільги та перед операторами зв`язку, які належним чином виконали свій обов`язок і надали послуги на органи місцевого самоврядування.
		Враховуючи зазначене, суд погоджується із доводами Новопсковської районної ради про те, що видатки на пільги з послуг зв`язку можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, отже можуть здійснюватися  не лише з районного бюджету Новопсковського району.
		Наразі судом з`ясовано, що за даними місцевого самоврядування в Новопсковському районі  створено та діють взагалі 16 сільських та селищних рад. Під час розгляду спору відсутні дані щодо прийняття відповідними органами місцевого самоврядування рішень про фінансування витрат на послуги зв`язку пільговим категоріям громадян з їх бюджетів. 
		Разом з цим, питання соціального захисту населення відноситься саме до компетенції відповідача.
		За вказаних обставин суд не вбачає підстав для залучення вказаних осіб до участі у справі в якості третіх осіб, про доцільність якої зазначає в поясненнях Новопсковська районна рада.
		Наразі відповідач та третя особа також посилаються на те, що рішенням Новопсковської районної ради Луганської області від 22.12.2018 №28/11 "Про районний бюджет на 2019 рік" не було передбачено видатків на пільги зв`язку на 2019 рік з районного бюджету.
		Бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень (ч. 6 ст.48 Бюджетного кодексу України).
		Частина 2  ст.218 ГК України, ст.617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення від відповідальності.
		Відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.
		Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо у залежність від видатків бюджету (рішення від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007).
		Зокрема, у рішенні від 09.07.2007 №6-рп/2007 Конституційний Суд України  наголосив, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).
		Разом із тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
		Відповідно до  ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав лютини» від 23.02.2006 суди застосовують при розгляді справ  Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
		Згідно з практикою ЄСПЛ (справа "Кечко проти України", заява № 63134/00) держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення ЄСПЛ). У пункті 26 цього  рішення  зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.
		У рішеннях ЄСПЛ від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" також зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (пункти 48 та 40 цих рішень відповідно).
		Наведену правову позицію також викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справах № 911/4249/16, № 906/621/17, постановах Верховного Суду від 07.05.2018р. у справі №920/724/17, від 05.06.2018р. у справі 915/827/17 та  постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №905/2358/16.
		Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а отже наявні підстави для задоволення позову в частині стягнення основної заборгованості в сумі 24  013 грн 04 коп. 
		 
		З приводу позовних вимог заявлених в частині інфляційних втрат в сумі 497 грн 12 коп. за період з 01.09.2019 по 31.05.2020, 3% річних в сумі 496 грн 99 коп. за період з 15.08.2019 по 07.07.2020 (а.с.9-10) суд зазначає наступне.
		Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		          Наразі судом враховується, що право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від відповідача за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати позивачеві.
		Враховуючи наведене, доводи про відсутність бюджетного фінансування, не прийняття органами місцевого самоврядування відповідних рішень про визначення розпорядника коштів, затвердження соціальних програм та виділення коштів на відшкодування пільг місцевими бюджетами, не є обгрунтованими, оскільки такі обставини не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання.
		Разом з цим, як уже зазначалося вище, строк виконання зобов`язання з виплати компенсації витрат провайдерів, операторів телекомунікаційних послуг, понесених ними внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям споживачів актами цивільного та господарського законодавства не встановлено.
		Отже, в силу ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач зобов`язаний компенсувати позивачу вартість послуг зв`язку, наданих пільговим категоріям громадян, у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.
		 
		За розрахунком позивача, 3% річних від простроченої суми складають 496 грн 99 коп. за період з 15.08.2019 по 07.07.2020 (а.с.9-10). 
		Як вбачається з матеріалів розрахунку, позивач визначає період для нарахування 3% річних (дату виникнення прострочення) з наступного дня після направлення відповідачу не електронну адресу розрахунків за формою « 2-пільга», які також направлялися поштою супровідним листом в паперовому вигляді.
		Однак, суд визнає помилковими доводи позивача в цій частині. 
		Дослідивши зміст направлених щомісячно відповідачу супровідних листів, а також розрахунків за формою « 2-пільга», суд дійшов висновку, що вони не є за своїм змістом вимогою, заявленою позивачем щодо сплати боргу в розумінні вимог ч.2 ст.530 ЦК України, оскільки відповідні вимоги в них взагалі відсутні.
		Як вбачається з їх змісту позивачем щомісяця доводилася відповідна інформація позивачу про кількість пільговиків, яким були надані відповідного виду послуги та на яку суму; в супровідних листах позивач інформував відповідача про направлення вказаної інформації за формою «2-пільга» також на електронну пошту, просив за результатами розгляду у разі виявлення розбіжностей скласти акт звіряння за формою « 3-пільга», а також просив надсилати щомісячно до 25 числа на електронну пошту позивача інформацію щодо громадян пільгових категорій, які мають право на отримання пільг з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї.
		Зазначені доводи позивача також спростовуються змістом направленої відповідачу вимоги про оплату заборгованості в порядку ч.2 ст.530 ЦК України  від 18.05.2020, в якій  і була заявлена вимога про сплату боргу на підставі ч.2 ст.530 ЦК України у 7-денний строк (а.с.45-46).
		Наразі судом враховується, що відповідно до п.1.7 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України  від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
		Враховуючи вищевикладене, оскільки вимога про оплату заборгованості позивача від 18.05.2020 була отримана відповідачем 25.05.2020, останній був зобов`язаний сплатити позивачу відповідні кошти до 01 червня 2020 року включно. Тому дату виникнення прострочення слід обраховувати з 02.06.2020. 
		З огляду на виявлені помилки в розрахунку, судом здійснено правильний розрахунок 3% річних за допомогою інформаційно-правової системи «Законодавство»,  за період з 02.06.2020 по 07.07.2020  за 36 днів (в межах заявленого в позові періоду, з урахуванням правильності визначення дати виникнення прострочення), що склало 70 грн 86 коп.
		За вказаних обставин іншій частині стягнення 3% річних слід відмовити.
		Відповідні помилки у правильності визначення дати виникнення прострочення, періоду для нарахування інфляційних, також наявні в розрахунку позивача щодо заявлених до стягнення інфляційних втрат, які не підлягають стягненню оскільки заявлені позивачем за період вересня 2019 року - травня 2020 року, тоді як судом було встановлено, що прострочення з виконання зобов`язання з оплати заборгованості у відповідача виникло пізніше, з 02.06.2020.  
		Відповідних висновків також дійшли суди апеляційних інстанцій у подібних спорах, зокрема у постановах Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у справі №927/120/20, від 31.08.2020 у справі №925/332/20. 
		Враховуючи вищевикладене, позов визнається обґрунтованим та підлягає задоволенню частково. З відповідача на користь позивача слід стягнути: 24013 грн 04 коп. - заборгованість по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення, 70 грн 86 коп. - 3% річних. В іншій частині позову слід відмовити.
		Враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2024 грн 40 коп.
		Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" до Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області про  стягнення 25 007 грн 15 коп. задовольнити частково.
		 
		2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, вул.Українська, буд.65, смт.Новопсков Новопсковського району Луганської області, 92300, ідентифікаційний код 03196995, на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", бул.Тараса Шевченка,буд.18, м.Київ, 01601, ідентифікаційний код 21560766, в особі Харківської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", Нетіченська набережна, 8, м.Харків, 61001, ідентифікаційний код 25614660, 24013 грн 04 коп. - заборгованість по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв`язку пільговим категоріям населення, 70 грн 86 коп. - 3% річних, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2024 грн 40 коп.
		Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
		 
		3. В іншій частині позову відмовити.
		 
		          Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення (з урахуванням положень п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
		          Повний текст рішення підписано 13.10.2020.                                                                      
		          
		Суддя                                                                                                О.В. Драгнєвіч

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...