Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 727/10463/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 16.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 16.10.2020.
Дата набрання законної сили: 13.10.2020
Номер судового провадження: 51-3259км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018260040001411

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		13 жовтня 2020 року
		м. Київ
		справа № 727/10463/18
		провадження № 51-3259км19
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого ОСОБА_1 ,
		суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 ,
		захисника ОСОБА_6 ,
		засудженого ОСОБА_7 ,
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого 
		ОСОБА_7 на вирок Чернівецького апеляційного суду від 01 липня 
		2020 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018260040001411 за обвинуваченням
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України.
		Зміст оскарженого судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 15 березня 
		2019 року ОСОБА_7 засуджено до покарання у виді позбавлення волі:
		 за ч. 1 ст. 307 КК України  строком на 4 роки;
		 за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. ст. 69, 77 КК України  строком на 5 років без конфіскації майна. 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна. 
		На підставі ст. 75 КК УкраїниОСОБА_7 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 
		3 роки, з покладенням певних обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. 
		Згідно з вироком  ОСОБА_7  визнано винним у тому, що він при невстановлених для органу досудового розслідування обставинах незаконно придбав з метою збуту психотропну речовину  амфетамін. В подальшому, 
		22 червня 2018 року приблизно о 19:10 ОСОБА_7 , переслідуючи умисел, направлений на порушення встановленого законом порядку обігу психотропних речовин, діючи умисно, протиправно, маючи на меті отримання прибутку, за грошові кошти у сумі 300 гривень незаконно збув ОСОБА_8 у трьох згортках фольги вказану порошкоподібну речовину, яка містить в своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено  амфетамін, маса якого становить 0,1524 г.
		Окрім цього, ОСОБА_7 , продовжуючи свою протиправну діяльність, переслідуючи корисливі мотиви, повторно, при невстановлених для органу досудового розслідування обставинах незаконно придбав з метою збуту психотропну речовину  амфетамін у формі порошкоподібної речовини. 
		В подальшому, 01 вересня 2018 року приблизно о 12:10, 05 вересня 2018 року приблизно о 17:30 ОСОБА_7 , переслідуючи умисел, направлений на порушення встановленого законом порядку обігу психотропних речовин, діючи умисно, протиправно, маючи на меті отримання прибутку, за грошові кошти у сумі 300 гривень повторно незаконно збув ОСОБА_8 у трьох згортках фольги вказану порошкоподібну речовину, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежно  амфетамін, загальною масою 0, 0862 г та за грошові кошти у сумі 500 гривень незаконно повторно збув ОСОБА_8  п`ять згортків фольги з порошкоподібною речовиною у середині, що містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежно  амфетамін, загальною масою 
		0, 4626 г.
		Окрім цього, під час проведення досудового розслідування, встановлено, що ОСОБА_7 , діючи умисно, протиправно, повторно, з корисливих мотивів, незаконно придбав при невстановлених для органу досудового розслідування обставинах 18 згортків фольги з психотропною речовиною у середині, обіг якої обмежено  амфетаміном, які зберігав та носив при собі з метою збуту. Після чого, 05 вересня 2018 року, приблизно о 18:20, ОСОБА_7 був затриманий працівниками поліції після чергового збуту психотропної речовини  амфтеміну та під час його особистого обшуку в присутності понятих у нього було виявлено та вилучено 18 згортків з фольги з порошкоподібною речовиною у середині, які ОСОБА_7 зберігав з метою подальшого збуту. Порошкоподібні речовини, містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0, 9899 г.
		Вироком Чернівецького апеляційного суду від 01 липня 2020 року рішення районного суду щодо ОСОБА_7 скасовано. Постановлено свій вирок, яким закрито кримінальне провадження по епізоду від 22 червня 2018 року за ч. 1 
		ст. 307 КК України з підстав не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпання можливості їх встановлення.
		Перекваліфіковано дії ОСОБА_7 по епізоду збуту психотропної речовини  амфетаміну у формі порошкоподібної речовини від 01 вересня 2018 року з ч. 2 
		ст. 307 КК України на ч.1 ст. 307 КК України.
		Засуджено ОСОБА_7 до покарання у виді позбавлення волі за:
		 ч. 1 ст. 307 КК України  строком на 4роки;
		 ч. 2 ст. 307 КК України  строком на 6 років з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна, за виключенням житла. 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_7 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна, за виключенням житла. 
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		В касаційній скарзі засуджений порушує питання про зміну вироку апеляційного суду у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і його особі через суворість і просить призначити покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України.
		Засуджений стверджує, що апеляційний суд порушив загальні засади призначення покарання, внаслідок чого визначив йому занадто суворе покарання. Свої доводи мотивує тим, що суд не врахував конкретних обставин справи та даних про його особу, що в сукупності давало суду, на його думку, підстави застосувати ст. 69 КК України при призначенні покарання. 
		Позиції інших учасників судового провадження
		Від учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу засудженого не надходило.
		У судовому засіданні засуджений та його захисник підтримали подану касаційну скаргу засудженого, а прокурор заперечував проти її задоволення.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення засудженого, його захисника та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що скарга засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.
		Мотиви Суду
		Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального 
		й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
		Висновки суду про доведеність винуватості  ОСОБА_7 та правильність кваліфікації його дій у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень в касаційній скарзі засудженого не оспорюються, судовий розгляд кримінального провадження проведений у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
		Доводи засудженого щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та щодо суворості покарання, яке йому призначено без застосування положень ст. 69 КК України, колегія суддів вважає необґрунтованими.
		Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Водночас згідно із ч. 2 зазначеної норми покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
		Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст.69КК України за наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті Особливої частини цього кодексу. 
		Відповідно до положень статей 370, 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Суд апеляційної інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався, про що свідчить нижченаведене.
		Так, під час розгляду кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора, апеляційний суд обґрунтовуючи висновок щодо виду й розміру покарання засудженому та приймаючи рішення про необхідність скасування вироку місцевого суду та призначення покарання ОСОБА_7 без застосування ст. 69 КК України, правильно врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до тяжких злочинів, кількість епізодів злочинної діяльності, дані про особу винного, зокрема, який раніше не судимий, вік засудженого, його позитивну характеристику та досягнення у спорті. Також врахував повне визнання вини засудженим, надання ним послідовних показань з приводу обставин скоєного, наявність у нього матері, яка є особою з інвалідність, що потребує допомоги та лікування. Обставиною, що пом`якшує покарання судом визнано  щире каяття та обставин, що його обтяжують судом не встановлено. 
		Крім цього, судом враховано конкретні обставини вчинення злочинів, характер та спосіб вчиненого, зокрема те, що ОСОБА_7 вчинив злочини у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, які впливають негативно на здоров`я населення, мають згубний вплив на соціальне благополуччя суспільства.
		Врахувавши всі зазначені обставини в сукупності, суд обґрунтовано призначив засудженому  ОСОБА_7 покарання в мінімальних межах санкцій ч. ч. 1, 2 
		ст. 307 КК України із застосуванням вимог статті 70 КК України.
		Разом з цим, встановлена судом лише одна пом`якшуюча обставина  щире каяття, не давала суду підстав для застосування ст. 69 КК України, яка вимагає наявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. 
		Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. Воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. ст.50, 65 КК України. 
		Таким чином, підстав для пом`якшення засудженому  ОСОБА_7 покарання та застосування вимог ст. 69 КК України при визначенні покарання за злочини, передбачені ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України у касаційній скарзі не міститься, розглядом кримінального провадження не встановлено. 
		Вирок суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статей 370, 420 КПК України є законним та обґрунтованим.
		Оскільки кримінальний закон застосовано правильно, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону не допущено, а призначене покарання відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого, касаційну скаргу засудженого має бути залишено без задоволення, а вирок апеляційного суду  
		без зміни. 
		Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, Суд
		постановив: 
		Вирок Чернівецького апеляційного суду від 01 липня 2020 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_7  без задоволення.
		Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1       ОСОБА_2         ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...