Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 159/413/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: 16.10.2020. Зареєстровано: 18.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2020.
Дата набрання законної сили: 17.11.2020
Номер судового провадження: 1-кп/159/160/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019030110002012

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 159/413/20
		Провадження № 1-кп/159/160/20
		 
		КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16 жовтня 2020 року м. Ковель 
		   Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
		головуючого  судді ОСОБА_1 ,
		при секретарі ОСОБА_2 ,
		з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого ОСОБА_4 ,
		потерпілої ОСОБА_5 ,
		представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі Волинської області кримінальне провадження, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 120 190 301 100 020 12 31.10.19 р. по обвинуваченню 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,уродженця тамешканця АДРЕСА_1 ,фактично мешкаєза адресою: АДРЕСА_2 ,одруженого, працюючого водієм у ТДВ «АТП 10706» (м. Ковель Волинської області), із вищою освітою, раніше не притягався до кримінальної відповідальності,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
		                       В С Т А Н О В И В:
		 
		Обвинувачений  ОСОБА_4  о 02 год. 28.10.19 р., перебуваючи на міжсхідцевому майданчику під`їзду № 1 буд. АДРЕСА_3 , під час словесного конфлікту, що виник на грунті особистих неприязних відносин, умисно наніс один удар кулаком в область обличчя потерпілій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді ділянок шкіри рожевого кольору з гладкою блискучою поверхнею у ділянці лоба посередині; спинки носа та верхньої губи посередині, що є наслідками заживших саден, травматичного періодонтиту 21 зуба, що відносяться до легких тілесних ушкоджень. 
		Тим самим обвинувачений  ОСОБА_4  своїми умисними діями, що виразились у завданні умисного легкого тілесного ушкодження, вчинив кримінальне правопорушення, що передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.
		У судовому засіданні 03.08.20 р. обвинувачений свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав. У подальшому суду показав, що в ніч з 27 на 28 жовтня 2019 р. він прогулювався по місту та зустрів нетверезу потерпілу біля її будинку. Вона сама зачепила його і представилась, запропонувала цигарку, гадання по руці. Він зацікавився тим, що ж це за люди, так як зрозумів, що син потерпілої є свідком у справі щодо його сина. Вони спілкувались біля 2  х годин. Вони їздили у магазин «Слайга» на таксі. Потім - на міське кладовище. Потім  до будинку потерпілої. Там вони вживали спиртне. До них підійшла свідок із своїм знайомим. Так як розпочався сильний дощ, то вони всі зайшли у квартиру потерпілої. Там він там почувався зле від великої кількості ікон. Випивати вони розташувались у кухні. У квартирі потерпілої вони всі вчотирьох сиділи за столом, розпивали спиртне та він ще додатково замовляв спиртне таксистові. Потерпіла пропонувала йому погадати на руці та в ході цього він сказав, хто він є, хто його син. Тоді потерпіла запевняла, що поговорить із сусідою з приводу показань свідків у справі. Вже коли він виходив з квартири потерпілої, то остання його вигнала  вже о 4 год. ранку. Номера телефону сина потерпілої він не вимагав у потерпілої, так як він його знає, як і певні обставини щодо учасників справи щодо його сина. Він пішов і потерпілій жодних тілесних ушкоджень не наносив. Свідків цього не було. Потерпіла надає неправдиві показання у змові із свідком. Вважає досудове розслідування неповним та неналежним. Цивільний позов також не визнав у повному обсязі.
		Однак винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення у повному обсязі обвинувачення підтверджується як показаннями потерпілої, так і показаннями свідка, письмовими доказами, що зібрані у справі.
		Так потерпіла в суді 03.08.20 р. показала, що о 24 год. 28.10.19 р., вночі вона провела подругу та підійшла до осіб, які випивали біля під`їзду. Підійшов обвинувачений та запропонував випити. Вона погодилась і обвинувачений у магазині «Слайга» придбав спиртне. Вона запропонувала випити біля її будинку. Вона винесла з дому лавку. Підійшла сусіда - свідок ОСОБА_7 із знайомим і вони продовжили відпочивати всі разом, випивати. Коли о 02 год.  02 год. 30 хв. почався дощ, то присутні всі разом допомогли їй занести лавку та решту речей у квартиру і вони всі порозходились. Коли вона вийшла з квартири покурити, то обвинувачений залишився. Він просив у неї номер телефону її сина, який проходить у справі щодо сина обвинуваченого свідком. Однак вона відмовила. Це прохання обвинувачений висловлював і в ході попереднього їх спілкування. Тоді вона отримала удар. Її підняла свідок ОСОБА_7 , яка повернулась в цей час за своїми ключами. На запитання свідка вона пояснила, що сама не розуміє чому, але її вдарив обвинувачений. Свідок сказала їй, що розминулась із обвинуваченим у дверях під`їзду. Ударив її обвинувачений у обличчя - під ніс, вона ж  не втримавши рівноваги, перечепилась та впала обличчям у під`їзді на підлогу. Вона пошкодила лоб і ніс, пошкодила зуб, з цього приводу - зверталась за меддопомогою. ОСОБА_8 їй видалили, вона потребує протезування. Цивільний позов підтримує у повному обсязі та просить позов задовольнити. 
		Свідок ОСОБА_7 в суд 03.09.20 р. показала, що потерпілу знає як сусіду. Обвинуваченого бачила візуально. У жовтні 2019 р. вночі вона йшла з дискотеки, де вживала спиртне. Її проводив її знайомий, дані про якого назвати не може, так як їх точно не знає. Додому вона йшла повз під`їзд будинку, де живе потерпіла. Біля під`їзду стояла потерпіла з чоловіком - обвинувачем у справі - та вони випивали. Вона із знайомим зупинилась біля потерпілої та обвинуваченого. Так у такому товаристві вона провела біля години часу, вони спілкувались вчотирьох, вживали спиртне. Сварок не було. Обвинувачений розповідав про свого сина. Коли розпочався дощ, потерпіла попросила допомогти занести лавку, посуд додому  у квартиру, що на першому поверсі, що вона і зробила. У квартирі потерпілої вона не була тривалий час, із своїм знайомим  вийшла. З квартири потерпілої вони всі вийшли одночасно. У кухні квартири потерпілої вони не розпивали спиртного. Вийшовши з квартири потерпілої, вона о 03 год. ночі пішла додому одна. Однак, дійшовши додому, вона виявила, що забула у квартирі потерпілої свої ключі, тому  повернулась через 5  7 хв.. Коли вона заходила у під`їзд будинку потерпілої, то розминулась із обвинуваченим, який  виходив з під`їзду біля перших дверей. Обвинувачений вийшов швидко. Він видався їй нервовим та агресивним у певний момент і раніше  в ході спілкування. Надалі вона побачила потерпілу, яка лежала на підлозі біля своїх зачинених дверей та була побита на обличчі  лоб, губа. Вони зайшли у квартиру та на її запитання про те, що сталось, потерпіла сказала, що її побив, вдарив той чоловік  обвинувачений у справі, та вона - впала. Про стосунки потерпілої з обвинуваченим вона не з`ясовувала нічого, але потерпіла казала, щось про те, що той чіплявся до неї. Вона допомогла потерпілій зайти додому, вмитись та, забравши свої ключі, через 10 хв.  пішла додому. 
		Винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доводиться також:
		-витягом з ЄРДР від 29.01.20 р., згідно з яким потерпіла повідомила 30.10.19 р. у поліцію, що о 02 год. 28.10.19 р. на міжсхідцевому майданчику біля її квартири по місцю її проживання обвинувачений наніс їй тілесні ушкодження, вдаривши кулаком у обличчя, від чого вона впала та отримала тілесні ушкодження лоба та спинки носа, верхньої губи посередині;
		Аналізуючи вказаний вище витяг, суд враховує, що у своїй заяві поліції потерпіла прямо вказала на обвинуваченого.
		- протоколом прийняття заяви потерпілої про кримінальне правопорушення від 30.10.19 р., за яким остання прямо повідомила поліції про нанесення їй обвинуваченим тілесних ушкоджень за вказаних вище обставин; 
		- висновком експерта № 237 від 15.11.19 р. проведеної СМЕ потерпілої, за яким, з врахуванням даних обстеження і меддовідки № 7540 травмпункту Ковельської ЦРЛ, консультативного заключення Ковельської стоматполіклініки на ім`я потерпілої, у останньої виявлені тілесні ушкодження у вигляді  ділянок шкіри рожевого кольору з гладкою блискучою поверхнею у ділянці лоба посередині; спинки носа та верхньої губи посередині, що є наслідками заживших саден, травматичного періодонтиту 21 зуба, що утворились від дії тупого твердого предмета (предметів), можливо, від ударів рукою людини у ділянку голови та обличчя з послідуючим падінням на підлогу під`їзду будинку у час, вказаний у постанові та потерпілою, і за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень; 
		   Аналізуючи вказаний вище доказ, суд враховує, що потерпіла звернулась до медустанови через досить короткий проміжок часу після події, під час якої, як вона показала, отримала тілесні ушкодження він обвинуваченого.
		   - протоколом проведення слідчого експерименту від 21.01.20 р. з фототаблицями, що проведений за участю потерпілої та з метою уточнення та перевірки її ж показань. В ході такої слідчої дії потерпіла детально та послідовно показала, як саме та у якому саме місці, куди саме обвинуваченим було нанесено їй удар вночі 28.10.19 р. у під`їзді будинку по її місцю проживання, від якого вона впала на підлогу;
		   Аналізуючи вказаний вище протокол проведення слідчого експерименту, суд вважає, що ним об`єктивно підтверджуються показання потерпілої в суді, та, відповідно, свідка у тій їх частині, де саме та у якому вигляді  з тілесними ушкодженнями на обличчі  вона виявила потерпілу, повернувшись вночі 28.10.19 р. за своїми ключами і, при цьому  розминувшись у дверях під`їзду з обвинуваченим, який швидко залишав під`їзд, і - разом з тим  спростовуються показання обвинуваченого у тій їх частині, що після того як свідок із знайомим залишила будинок потерпілої він, залишившись наодинці із потерпілою, не наносив тій удару в ході їх спілкування, у т. ч. - з приводу питання, що зацікавило його ще при зустрічі із потерпіло  щодо сина потерпілої як учасника справи щодо загибелі його сина. 
		- висновком експерта № 23 від 23.01.20 р. проведеної СМЕ потерпілої, за яким, з врахуванням даних попередньо наведеного висновку експерта на ім`я потерпілої, - по тілу останньої було нанесено не менше одного удару. Всі вище вказані тілесні ушкодження могли бути завдані за обставин, вказаних потерпілою під час слідчого експерименту.
		Вказаним вище висновком об`єктивно підтверджуються показання потерпілої та її доводи, наведені в ході проведення слідчого експерименту від 21.01.20 р.. 
		   Так, зважаючи на співпаіння показань потерпілої в суді та її доводів під час СМЕ і в ході проведення за її участю слідчого експеримента, суд не знаходить підстав для висновку про неправдивість її та свідка показань. 
		Таким чином суд прийшов до переконання, що нанесення тілесного ушкодження потерпілій мало місце за обставин, вказаних нею; це тілесне ушкодження було нанесено саме обвинуваченим та при обставинах, вказаних у обвинувальному акті, умисно.
		Показання обвинуваченого у тій їх частині, що він не наносив потерпілій тілесних ушкоджень у вигляду удару в обличчя, суд розцінює як такі, що дані з метою уникнути відповідальності за скоєне. 
		Підстав для визнання будь - якого з доказів сторони обвинувачення таким, що є недопустимим чи неналежним, суд не вбачає.
		Суд повно, всесторонньо, об`єктивно аналізуючи зібрані у справі докази, приходить до висновку, що умисні дії обвинуваченого вірно кваліфіковано органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 125 КК України. 
		Призначаючи покарання,суд враховуєтяжкість вчиненогообвинуваченим кримінальногоправопорушення;те,що обвинуваченийвчинив кримінальнеправопорушення,що з01.07.20р.віднесене докатегорії проступку;особу винуватогоу їхсукупності:те,що він раніше непритягався докримінальної відповідальності, працює та має доход, виключно позитивну характеристику по місцю проживання та праці; що потерпіла не настоює на суворому його покаранні, поклавшись у цій частині на розсуд суду. 
		Обставин, що пом`якшували б, чи обтяжували б покарання обвинуваченого, суд не вбачає. 
		Враховуючи вище наведене, суд вважає, що доцільно обрати обвинуваченому за ч. 1 ст. 125 КК України покарання у виді штрафу у максимальному його розмірі, передбаченому санкцією нині чинної редакції ч. 1 ст. 125 КК України. 
		Підстав для призначення біль суворого виду покарання суд не вбачає, оскільки, обвинувачений працює, має доход, вперше притягається до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується позитивно. 
		У справі заявлено цивільний позо потерпілою про стягнення на її користь з обвинуваченого 31350 грн майнової шкоди, 10000 грн моральної шкоди та витрат на оплату професійної правової допомоги в сумі 5 000 грн. Суд, проаналізувавши доводи цивільного позову та докази, що надані на його обґрунтування, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення. Так розмір майнової шкоди потерпілою не доведено, так як потерпіла не понесла фактично витрат на протезування у зв`язку з відновленням зуба, що втрачений нею з вини обвинуваченого; не довела, що та сума, яку вона має намір витратити на оплату послуг стоматолога, є середньою сумою витрат на оплату таких витрат у даній місцевості і нею не завищено проектну витрату. Разом з тим цивільний позов в частині морального відшкодування підлягає задоволенню у розмірі, про який просить потерпіла. Так потерпіла, безсумнівно, від неправомірних дій обвинуваченого відчувала та переносила фізичний біль, перенесла стрес у зв`язку з неочікуваним нанесенням їй обвинуваченим удару, у подальшому змушена була видалити зуб. Тому з обвинуваченого на користь потерпілої слід стягнути 10000 грн морального відшкодування. Підстав для стягнення витрат потерпілої на правову допомогу в рамках цивільного позову у кримінальній справі немає, так як потерпілою не подано детального та повного розрахунку витрачених адвокатом годин на налання такої допомоги. В решті позову слід відмовити. 
		Речових доказів та процесуальних витрат у справі немає.
		Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, ст. ст. 22, 23 ЦК України, ст. 5 КК України, суд 
		УХВАЛИВ:
		    ОСОБА_4  визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. 
		   Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково. 
		   Стягнути із  ОСОБА_4  на користь ОСОБА_5 10000 (десять тисяч) грн морального відшкодування.
		   В решті позову потерпілої  відмовити. 
		Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Головуючий:ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...