Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 760/11122/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо.
Надіслано для оприлюднення: 16.10.2020. Зареєстровано: 18.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2020.

Номер судового провадження: 2-а/760/358/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 760/11122/17
		2-а-358/20
		 
		 
		РІШЕННЯ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		15 жовтня 2020 року м. Київ
		 
		Солом`янський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді Українця В.В.
		при секретарі Степановій Н.І.
		розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, 
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		26 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до Міністерства оборони України.
		Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 24 березня 2011 року № 287 його звільнено з військової служби у запас за станом здоров`я та виключено зі списків особового складу військової частини згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від31 березня 2011 року№ 61.
		21 червня 2011 року йому було встановлено ІІІ групу інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.
		У грудні 2011 року йому було виплачено одноразову грошову допомогу, як інваліду ІІІ групи, в розмірі 27-місячного грошового забезпечення, а саме 184558 гривень 50 копійок, відповідно до порядку та умов призначення виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінетуміністрів Українивід 28травня 2008року №499 (зі змінами, внесеними згідно зпостановою Кабінету Міністрів України № 815 від 25 липня 2011 року).
		Вважає, що відповідачем безпідставно застосовано при обчисленні йому розміру одноразової грошової допомоги Порядок в редакції від 25 липня 2011 року, до п.п. 1 п. 2 якого були внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2011 року № 815, а саме: в абзаці сьомому цифри і слово «54-місячного» замінено цифрами і словом «30-місячного» (щодо ІІ групи інвалідності), а в абзаці восьмому цифри і слово «48-місячного» замінено цифрами і словом «27-місячного» (щодо ІІІ групи інвалідності).
		Таким чином, внаслідок протиправних дій відповідача, що полягають у застосуванні норми права, яка не підлягала застосуванню у даних правовідносинах, йому здійснено виплату одноразової грошової допомоги в значно меншому розмірі, ніж було передбачено Порядком.
		26 квітня 2016 року йому довічно було встановлено ІІ групу інвалідності.
		Вважає, що відповідно до п.п. 4 п. 2 Порядку у разі встановлення більшого відсотка втрати працездатності або в разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
		Зазначає, що оскільки первинно він отримав інвалідність до 2014 року, діяпостанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975не поширюється, а тому питання щодо виплати доплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням вищої групи інвалідності повинно здійснюватися згідно зпостановою Кабінету Міністрів України № 499 від 28 травня 2008 року.
		Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 04 січня 2018 року позов задоволено. 
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 04 січня 2018 року скасовано в частині. 
		Постановою Верховного Суду від 20 грудня 2018 року рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 04 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. 
		У липні 2019 року позивач подав заяву про зміну позовних вимог, просив суд ухвалити рішення, яким: 
		- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у неналежному розмірі;
		- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у здійсненні йому доплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із підвищенням групи інвалідності;
		- скасувати рішення, оформлене протоколом від 25 листопада 2016 року № 105 (п. 22 в повному обсязі) засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум щодо відмови здійснити йому доплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із підвищенням групи інвалідності;
		- скасувати рішення, оформлене протоколом від 22 червня 2018 року № 62 (п. 12 в повному обсязі) засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині визначення розміру грошового забезпечення 9859 гривень 15 копійок, виходячи з якого відповідачем здійснено виплату;
		- зобов`язати Міністерство оборони України вчинити дії щодо перерахунку та виплати йому як інваліду ІІІ групи станом на 21 червня 2011 року одноразової грошової допомоги у розмірі 48-місячного грошового забезпечення відповідно до постанови КМУ від 28 травня 2008 року № 499, виходячи з розміру грошового забезпечення за березень 2011 року в сумі 23104 гривні 14 копійок;
		- зобов`язати Міністерство оборони України вчинити дії щодо перерахунку та виплати йому як інваліду ІІ групи станом на 26 квітня 2016 року одноразової грошової допомоги у розмірі 54-місячного грошового забезпечення відповідно до постанови КМУ від 28 травня 2008 року № 499, виходячи з розміру грошового забезпечення за березень 2011 року в сумі 23104 гривні 14 копійок (т. 2, а.с. 19-34). 
		З відзиву на позовну заяву представника Міністерства оборони України вбачається, що проти задоволення позову він заперечує. Зазначає, що позивачем пропущений строк позовної давності щодо вимоги про виплату одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи, оскільки така допомога виплачена у грудні 2011 року, а з позовом останній звернувся лише 24 червня 2017 року. Одноразові види грошового забезпечення військовослужбовців визначаються із розрахунку місячного грошового забезпечення, структура та умови виплати якого упорядковані постановою, згідно із затвердженими схемами посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення. Твердження позивача, що його грошове забезпечення складає 23104 гривні 14 копійок спростовується довідкою від 10 квітня 2019 року № 305/210 та є необґрунтованим. 
		При первинному огляді МСЕК позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності та виплачено 184558 гривень 50 копійок одноразової грошової допомоги. У подальшому ОСОБА_1 за результатами повторного огляду з 18 квітня 2016 року встановлено ІІ групу інвалідності. Встановлення ІІ групи інвалідності відбулось понад дворічний термін, а тому підстави для задоволення позову відсутні (т. 2, а.с. 50-59). 
		З відповіді на відзив на позовну заяву ОСОБА_1 вбачається, що він звернувся до суду за захистом матеріального (цивільного) права, а саме права на виплату одноразової грошової допомоги у належному розмірі, яка за своєю правовою природою є страховою виплатою,а тому строків для звернення до суду з адміністративним позовом він не пропустив, оскільки відповідно до ст. 268 ЦК України на таку вимогу строк звернення до суду не поширюється. Зазначає, що допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців. Крім того, у нього фактично відбулося підвищення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі. Відповідачем безпідставно стверджується, що у 2011 році Міністерством оборони України йому було виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 27-місячного грошового забезпечення відповідно до Порядку № 499. Фактично відповідачем безпідставно застосовано при обчисленні йому розміру одноразової грошової допомоги Порядок в редакції від 25 липня 2011 року, до п.п. 1 п. 2 якого були внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2011 року № 815, а саме: в абзаці сьомому цифри і слово «54-місячного» замінено цифрами і словом «30-місячного» (щодо ІІ групи інвалідності), а в абзаці восьмому цифри і слово «48-місячного» замінено цифрами і словом «27-місячного» (щодо ІІІ групи інвалідності) (т. 2, а.с. 62-68). 
		Згідно ч. 3 ст. 30 КАС України (в редакції від 15 грудня 2017 року) справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.
		Відповідно до п. 10 Перехідних положень КАС України (в редакції від 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Згідно п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
		У судовому засіданні 16 вересня 2020 року були заслухані пояснення позивача та представника відповідача з приводу заявленого позову та продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження. 
		Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
		Судом встановлено, що відповідно до наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 24 березня 2011 року № 287 позивача звільнено з військової служби у запас за станом здоров`я та виключено зі списків особового складу військової частини згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від31 березня 2011 року№ 61.
		21 червня 2011 року ОСОБА_1 було встановлено ІІІ групу інвалідності, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби.
		У грудні 2011 року позивачу було виплачено одноразову грошову допомогу, як інваліду ІІІ групи, в розмірі 27-місячного грошового забезпечення, а саме 184558 гривень 50 копійок, відповідно до порядку та умов призначення виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 28 травня 2008 року № 499.
		Позивач, не погоджуючись з розміром одноразової грошової допомоги, звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
		Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 04 січня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. 
		Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 04 січня 2018 року скасовано в частині.
		Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
		Соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
		За змістом ч. 2 ст.16зазначеного Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) у разі інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності військовослужбовцю виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
		На виконання цієї статті зазначеного закону КабінетМіністрів Українипостановою №499 затвердив Порядок, згідно з п.п. 2 п. 2 якого одноразова грошова допомога виплачується військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби), зокрема інвалідам III групи, у разі настання інвалідності в період проходження військової служби, у розмірі 36-місячного грошового забезпечення.
		Частина 2 ст. 16 Закону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїх сімей» та Порядок не суперечать один одному, оскільки цим законом КабінетуМіністрів України делеговано право визначати розмір одноразової грошової допомоги.
		Кабінет Міністрів України у Порядку не вийшов за межі вимог статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»і встановленими умовами не обмежив права військовослужбовців, оскільки у постанові № 499 деталізовані загальні підходи щодо компенсаційних виплат, встановлених Законом.
		Щодо визначення складових грошового забезпечення стосовно виплати одноразової грошової допомоги слід зазначити таке.
		Абзацом 5 п.п. 4 п. 2 Порядку передбачено, що для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, грошове забезпечення визначається за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення виходячи з таких складових: посадовий оклад, оклад за військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років.
		Водночас ч. 2 ст. 9 Закону України«Про соціальнийі правовийзахист військовослужбовцівта членівїх сімей» складові грошового забезпечення визначає по-іншому: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
		Виходячи із визначених в ч. 4 ст.9КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення складових грошового забезпечення щодо виплати одноразової грошової допомоги слід застосовувати не Порядок, а Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який має вищу юридичну силу.
		Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла такого правового висновку: розмір одноразової грошової допомоги у разі інвалідності, що настала в період проходження військової служби, визначається Порядком, а складові такого грошового забезпечення - відповідно до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 січня 2015 року в справі № 21-521а14.
		Відповідно до Протоколу від 22 червня 2018 року № 62 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на виконання рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 04 січня 2018 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року призначено одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 , якого 31 березня 2011 року звільнено з військової служби та 21 червня 2011 року під час первинного огляду органами МСЕК визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок травми, пов`язаної х виконанням обов`язків військової служби, в розмірі 48-місячного грошового забезпечення, виходячи з грошового забезпечення в розмірі 9859 гривень 15 копійок, в сумі 473349 гривень 20 копійок та здійснити виплату з урахуванням раніше виплаченої допомоги в сумі 288680 гривень 70 копійок (т. 2, а.с. 44). 
		За таких обставин, враховуючи призначення позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи, вимоги щодо визнання дій відповідача протиправними стосовно виплати допомоги у неналежному розмірі задоволенню не підлягають. 
		Крім того, позивач просить визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у здійсненні йому доплати одноразової грошової допомоги у зв`язку із підвищенням групи інвалідності.
		Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було доповнено статтями16-1,16-2,16-3,16-4 Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» від 04 липня 2012 № 5040-VI. ЦейЗаконнабрав чинності 01 січня 2014 року і застосовується до правовідносин, що виникли після 01 січня 2014 року.
		Відповідно до п 4ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, що діяла з 01 січня 2014 року, якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
		Згодом,Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII(набрав чинності з 01 січня 2017 року) пункт 4статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено абзацом другим такого змісту:«У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв`язку із змінами, що відбулися, не здійснюється».
		Змістовно абзац 2 п. 4ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є конкретизацією правової норми, яка міститься в абзаці першому. Якщо в абзаці першому передбачено умови, коли здійснюється виплата допомоги, то абзац другий передбачає умови, за відсутності яких виплата допомоги не здійснюється.
		Окрім того, абзац 2 п. 4ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлює обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.
		Обидві ці норми (абзац 1 та 2 п. 4 ст. 16-3 Закону) передбачають дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
		Зазначені правові норми є нормами прямої дії і поширюються на всіх військовослужбовців.
		З огляду на вищевикладене, судова палата вважає за необхідне відступити від правового висновку, зробленого у постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року (справа № 295/3091/17), 21 червня 2018 року (справа № 760/11440/17), 30 вересня 2019 року (справа № 825/1380/18) та інших, де його застосовано, та дійшла такого висновку про застосування пункту 4статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII:
		1) право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв`язку із встановленням військовослужбовцю під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду;
		2) передбачені п. 4ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності застосовуються починаючи з 01 січня 2014 року;
		3) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, незалежно від дати, коли їх встановлено вперше (до 01 січня 2014 року чи після).
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року в справі № 240/10153/19.
		Вбачається, що повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності, відбувся 26 квітня 2016 року, а первинно інвалідність ІІІ групи встановлено 21 червня 2011 року. Оскільки між цими подіями минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
		З огляду на наведене, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
		Керуючись статтями 9, 16, 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінетом Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499, статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 263, п. 10 Перехідних положень КАС України, суд, 
		 
		у х в а л и в:
		 
		Відмовити в задоволенні позову  ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6) про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
		Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...