Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/1091/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 16.10.2020. Зареєстровано: 18.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2020.
Дата набрання законної сили: 16.10.2020
Номер судового провадження: К/9901/17304/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		16 жовтня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 822/1091/16
		адміністративне провадження № К/9901/17304/18
		Верховний Суд у складі  Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Данилевич Н.А.,
		суддів: Мацедонської В.Е.,  Шевцової Н.В., 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій  у Хмельницькій області,  про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій  у Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року (суддя - Божук Д.А.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 року (головуючий суддя - Сушко О.О., судді Залімський І. Г.,  Смілянець Е. С.)  у справі № 822/1091/16.
		 
		І. Суть спору
		Короткий зміст позовних вимог
		Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати неправомірними дії щодо невиконання обов`язку проведення з позивачем повного розрахунку при звільненні; стягнути на користь позивача 20871,10 грн. відшкодування середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.02.2016 по 09.06.2016; стягнути моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. 
		В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказом ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 04.01.2016 №7, позивач звільнений зі служби за станом здоров`я, достроково розірвано контракт та виключений з кадрів ДСНС України на підставі наказу ДСНС України від 04.01.2016 №1 "Про звільнення ОСОБА_1 " Наказом т.в.о начальника ГУ ДСНС України в Хмельницькій області від 10.03.2016 №190 внесено зміни до наказу від 04.01.2016 №7 "Про звільнення ОСОБА_1 ", а саме: змінено дату звільнення позивача з 04.01.2016 на 18.02.2016. При цьому, всупереч вимог чинного законодавства, відповідачем не проведено розрахунок з ОСОБА_1 ні в день його звільнення, ні в день підписання наказу. Вважаючи зазначені дії неправомірними, позивач звернувся з позовом до суду.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року, яка була залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 року, адміністративний позов було задоволено частково.
		Визнано протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області щодо несвоєчасного проведення розрахунку при звільненні.
		Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області нарахувати та виплатити позивачу середньомісячний заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у сумі 20871,10 грн. (двадцять тисяч вісімсот сімдесят одна гривня 10 коп.) за період з 18.02.2016 по 09.06.2016. 
		У задоволенні інших позовних вимог було відмовлено.  
		Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що згідно довідки ПАТ КБ "Приватбанк" від 09.11.2016, на рахунок позивача зараховано: 22.03.2016 - 1348,24 грн. недоотриманого місячного грошового забезпечення; 28.03.2016 - 71184,96 грн. одноразової грошової допомоги при звільненні; 09.06.2016 - 6190,00 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення. Отже, день фактичного розрахунку - 09.06.2016 року. Зазначеним підтверджується не проведення розрахунку з позивачем при звільненні. Суди вказали, що передбачений ч.1 ст.117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України. При цьому, визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку. Стосовно твердження відповідача про відсутність в кошторисі ГУ ДСНС України у Хмельницькій області коштів для виплати позивачу належних коштів, суди  зазначили, що невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для виправдання невиплати належних особі сум. Таким чином, суди вказали, що середній заробіток позивача за весь період затримки повного розрахунку складає 20871,10 грн. (184,70 грн. х 113 днів).
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
		03 лютого 2017 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 року, в якій просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.  
		В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди дійшли хибної думки про те, що днем фактичного розрахунку з позивачем являється 09.06.2016 (виплата матеріальної допомоги на оздоровлення), оскільки вказана допомога була виплачена позивачу на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року по справі №822/1091/16, а отже, приписи статей 116, 117 КЗпП України не розповсюджуються на вказану виплату. Також, скаржник вказував на відсутність в кошторисі ГУ ДСНС України у Хмельницькій області коштів для виплати позивачу належних коштів.
		Позивачем по справі до Суду були надані заперечення на касаційну скаргу, в яких посилаючись на правомірність та обґрунтованість прийнятих судами попередніх інстанцій судових рішень, просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення. Зазначив, що ст.117 КЗпП України встановлений обов`язок роботодавця виплати йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
		Ухвалою Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.
		II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Наказом ГУ ДСНС України у Хмельницькій області №7 від 04.01.2016 звільнено зі служби цивільного захисту у відставку (із зняттям з військового обліку) полковника служби цивільного захисту ОСОБА_1 , начальника Управління персоналу Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області за п.173, 176 пп.3 (за станом здоров`я).
		10.03.2016 ГУ ДСНС України у Хмельницькій області наказом №190 від 10.03.2016 внесло зміни до наказу ГУ ДСНС України у Хмельницькій області №7 від 04.01.2016 "Про звільнення ОСОБА_1 " й змінило дату звільнення з 04.01.2016 на 18.02.2016.
		Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.08.2016 у справі №822/655/16, яка набрала законної сили 29.09.2016, відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУ ДСНС України у Хмельницькій області про: визнання неправомірними дій ГУ ДСНС України у Хмельницькій області у зв`язку із затримкою видачі трудової книги; зміну дати звільнення з роботи з "18 лютого 2016 року" на "25 березня 2016 року"; зобов`язання ГУ ДСНС у Хмельницькій області внести запис до трудової книжки про нову дату звільнення; зобов`язання ГУ ДСНС у Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу; стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 10000 грн.
		Таким чином дата звільнення позивача - 18.02.2016.
		Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року по справі  № 822/111/16 постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними, скасування наказу та стягнення моральної шкоди було скасовано.
		Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області, Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання дій протиправними, скасування наказу та стягнення моральної шкоди було задоволено частково.
		Визнано дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області в частині не надання ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 рік - неправомірними.
		Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області надати ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016 рік в розмірі місячного грошового забезпечення.
		В решті позовних вимог було відмовлено.
		Згідно довідки ПАТ КБ "Приватбанк" від 09.11.2016, на рахунок ОСОБА_1 зараховано:
		22.03.2016 - 1348,24 грн. недоотриманого місячного грошового забезпечення;
		28.03.2016 - 71184,96 грн. одноразової грошової допомоги при звільненні;
		09.06.2016 - 6190,00 грн. матеріальної допомоги на оздоровлення. 
		Згідно довідки ГУ ДСНС України у Хмельницькій області про грошове забезпечення за два місяці, котрі передують місяцю звільнення від 17.11.2016 №220, всього позивачу за грудень 2015 року та січень 2016 року нараховано 11451,39 грн. Кількість календарних днів у грудні 2015 року та січні 2016 року - 62 дні. Середньоденний дохід складає 184,70 грн. (11451,39 грн. / 62 дні). Кількість днів затримки розрахунку при звільненні - 113 (з 18.02.2016 по 09.06.2016).
		ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		Проходження служби цивільного захисту регламентується Кодексом цивільного захисту України, Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2013 року №593 (далі - Положення № 593).
		Відповідно до ст.101 Кодексу цивільного захисту України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
		Так, ч.1 ст.99 Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗ України) визначено, що до персоналу (кадрів) органів управління та сил цивільного захисту належать особи рядового і начальницького складу, які проходять службу цивільного захисту за контрактом, державні службовці та інші працівники, з якими укладається трудовий договір.
		Згідно з ч. 5 ст.99 КЦЗ України, трудові відносини працівників органів управління та сил цивільного захисту регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами).
		Водночас, КЦЗ України не встановлює іншого строку проведення остаточного розрахунку при звільненні співробітника ніж строки зазначені в ст.116 КЗпП України і не встановлює іншої форми відповідальності за недотримання цих строків ніж зазначеної в ст.117 КЗпП України.
		Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
		За змістом ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
		Разом з тим, у відповідності до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі Порядок №100), середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.  
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
		Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
		Суди вірно вказали про те, що в межах даного спору визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
		Таким чином, колегія суддів вказує, що не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
		Тому, оскільки позивач звільнений з 18.02.2016 року, а днем фактичного розрахунку є 09.06.2016 року, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що дії відповідача щодо несвоєчасного проведення розрахунку при звільненні є протиправними.
		Отже, судами попередніх інстанцій зроблено вірний висновок про те, що середній заробіток позивача за весь період затримки повного розрахунку складає 20871,10 грн. (184,70 грн. х 113 днів(з 18.02.2016 по 09.06.2016)).
		Стосовно твердження скаржника про відсутність в кошторисі ГУ ДСНС України у Хмельницькій області коштів для виплати позивачу належних коштів, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що невиконання або неналежне виконання законів, якими передбачено певні соціальні гарантії, через відсутність коштів для їх виплати не є підставою для виправдання невиплати належних особі сум.
		Відтак, не виділення додаткових бюджетних коштів їх головним розпорядником не може бути підставою для затримки виплати грошового забезпечення або бути підставою для звільнення від відповідальності за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
		Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що грошова допомога на оздоровлення була виплачена позивачу на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року по справі №822/1091/16, а отже, приписи статей 116, 117 КЗпП України не розповсюджуються на вказану виплату, оскільки судом у вказаній справі було встановлено неправомірність дій Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області в частині ненадання ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік та зобов`язано її виплатити. Суд вказав, що відповідач самостійно, до винесення судового рішення по справі, змінив дату звільнення ОСОБА_1 та надав останньому щорічну основну відпустку за 2016 рік, що в свою чергу надало йому право на отримання грошової допомоги на оздоровлення за 2016 рік.
		Таким чином, судами попередніх інстанцій вірно застосовані приписи КЗпП України та правильно зроблено висновок про те, що передбачений ч.1 ст.117 КЗпП України обов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України. 
		При цьому, КЦЗ України не встановлює іншого строку проведення остаточного розрахунку при звільненні співробітника ніж строки зазначені в ст.116 КЗпП України і не встановлює іншої форми відповідальності за недотримання цих строків ніж зазначеної в ст.117 КЗпП України.
		У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
		З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.
		Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. 
		Керуючись статтями 341, 343, 349-354, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -      
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій  у Хмельницькій області залишити без задоволення.
		Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11 січня 2017 року у справі № 822/1091/16 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		 
		СуддіН.А. Данилевич В.Е. Мацедонська   Н.В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...