Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/11439/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо.
Надіслано для оприлюднення: 15.10.2020. Зареєстровано: 18.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 19.10.2020.
Дата набрання законної сили: 15.10.2020
Номер судового провадження: К/9901/14087/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		15 жовтня 2020 року 
		 
		Київ
		справа №240/11439/19
		адміністративне провадження №К/9901/14087/20
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого  Губської О. А.,
		суддів: Білак М. В., Калашнікової О.В., 
		розглянув в порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
		за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 січня 2020 року, прийняте у складі судді Капинос О.В. та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року, ухвалену у складі колегії суддів: Смілянця Е.С. (головуючий), ОСОБА_2 , Капустинського М.М.
		І. Суть спору:
		1.  ОСОБА_1 (далі  ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
		1.1. визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення;
		1.2. зобов`язати Військову частину  НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 12.01.2018 без зміни для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) в січні 2016 року;
		1.3. зобов`язати Військову частину  НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати  за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації. 
		2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що нарахування грошового забезпечення відповідачем проводилося не у повному обсязі, зокрема, за період проходження служби з 01.01.2016 по 12.01.2018 індексація грошового забезпечення відповідачем не виплачувалась. Вказує, що звертався до посадових осіб відповідача із заявою про проведення індексації грошового забезпечення, однак, станом на момент подання позовної заяви позивачу індексація грошового забезпечення не проводилась та не виплачувалась.
		ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
		3. Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.01.2018 №12 звільнений та виключений зі списків особового складу частини.
		4. Оскільки під час служби та при звільненні не було виплачено індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до відповідача.
		5. На своє звернення отримав довідку від 02.10.2019 №4/793, в якій зазначено, що індексація виплачується у межах бюджетних асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини. У зв`язку з відсутністю механізму нарахування індексації після підвищення грошового забезпечення, відсутністю кошторису у військової частини на здійснення таких виплат підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 по січень 2018 не було.
		6. Позивач вважаючи, що він має право на виплату сум індексації грошового забезпечення, звернувся з цим позовом до суду.
		ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		7. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 15 січня 2020 року, яку залишено без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року, позовні вимоги задовольнив частково.
		7.1. Визнав протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення.
		7.2. Зобов`язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року без зміни базового місяця - січень 2016 року. 
		7.3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.
		8. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ненарахування та невиплата позивачу індексації грошового забезпечення є протиправною, оскільки сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті. Відсутність бюджетного фінансування на її виплату не є підставою для її ненарахування.
		8.1. Водночас, стосовно вимоги про виплату компенсації втрати частини доходів, суди першої та апеляційної інстанції прийшли до висновку, що позовні вимоги у цій частині є передчасними, а тому не підлягають задоволенню. Так, суди зазначили, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду, а отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів. За таких обставин, право на компенсацію позивач набуде після набрання законної сили даним судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення.
		IV. Провадження в суді касаційної інстанції 
		9. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
		10. У скарзі позивач просить скасувати судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині, яким зобов`язати Військову частину  НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати  за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації.
		11. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що позовні вимоги щодо виплати йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати індексації є похідними від вимоги задоволення мого права на отримання індексації.
		11.1. Також скаржник вказує, що згідно абзацу 7 пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства. Крім того, статтею 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Згідно статті 2 зазначеного закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру.
		Позивач зазначає, що у даному випадку мало місце не виплата йому індексації грошового забезпечення (яка є грошовим доходом та не має разового характеру, отже підпадає під вимоги Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» з вини військової частини НОМЕР_1 . Термін затримки виплати більше одного місяця. При цьому судами встановлено факт не своєчасної виплати йому індексації. Отже, виходячи із зазначеного, військова частина НОМЕР_1 зобов`язана нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати  за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації.
		11.2. При цьому, скаржник посилається на правову позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 21 січня 2020 року у справі №826/15879/18, у постанові від 13 січня 2020 року за справою № 803/203/17 та у постанові від 20 грудня 2019 року у справі № 822/1731/16.
		12. Відповідач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористалася, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
		13. Оскільки з матеріалів касаційної скарги вбачається, що позивачем оскаржуються рішення судів першої та апеляційної інстанцій лише в частині позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено, тому оскаржувані рішення судом касаційної інстанції перевіряються лише в цій частині в межах доводів та вимог касаційної скарги.
		V. Джерела права й акти їх застосування 
		14. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
		15. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		16. Положеннями статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
		17. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
		18. Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
		Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
		Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
		Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
		У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		19. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).
		20. Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
		22. Згідно з п. 2 Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
		23. У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
		24. Стаття 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ (далі Закон № 2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
		25. Під доходами у цьому Законі № 2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
		26. Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
		27. Згідно зі статтею 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
		VI. Висновок Верховного Суду
		28. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
		29. З огляду на невиплату позивачу індексації, суди дійшли до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації позивачу за період з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року.
		30. Водночас, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про виплату позивачу компенсації втрати частини доходів, суди першої та апеляційної інстанції прийшли до висновку, що позовні вимоги у цій частині є передчасними. Так, суди зазначили, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду, а отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів. За таких обставин, право на компенсацію позивач набуде після набрання законної сили даним судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення.
		31. Проте, Суд не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.
		32. Системний аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
		33. Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
		34. Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1- 3 вказаного Закону № 2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
		35. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року № 21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі № 810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі № 803/203/17.
		36. Колегія суддів Верховного Суду враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року вважає, що позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 12 січня 2018 року.
		37. Зазначені висновки свідчать про безпідставність зазначених вище доводів судів попередніх інстанцій, що право на компенсацію позивач набуде після набрання законної сили даним судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення.
		38. Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов`язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
		39. Подібна правова позиція уже була висловлена Верховним Судом у постанові від 04.04.2018 у справі № 822/1110/16, у постанові від 20.12.2019 у справі №822/1731/16, у постанові від 13.03.2020 у справі № 803/1565/17.
		40. З огляду на викладене, Суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Військової частини  НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати  з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації.
		41. Статтею 351 Кодексу адміністративного судочинства України визначає підстави для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
		42. Відповідно до частини першої статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		43. Таким чином, відповідно до повноважень, наданих статтею 349 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд вважає необхідним скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 січня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Військової частини  НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати  з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації та ухвалити в цій частині нове рішення, яким ці вимоги задовольнити.
		VII. Судові витрати
		44. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
		Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		2. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 січня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у справі №240/11439/19 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Військової частини  НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати  з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації та у цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити.
		3. Зобов`язати Військову частину  НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати  з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації.
		4. В іншій частині рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 січня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у справі №240/11439/19 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		ГоловуючийО. А. Губська
		 
		СуддіМ. В. Білак
		 
		 О.В. Калашнікова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...