Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 639/7457/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 21.10.2020. Зареєстровано: 22.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2020.
Дата набрання законної сили: 29.06.2021
Результат оскарження 29.06.2021 Харківський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/639/100/20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220500001818

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                       Справа №626/7457/18
		Провадження №1-кп/639/100/20
		 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 жовтня 2020 року                                м. Харків
		 
		Колегія суддів Жовтневого районного суду м. Харкова у складі:
		 
		головуючого судді -             ОСОБА_1 ,
		суддів -                     ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретарів      ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
		прокурорів -                 ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		представника потерпілої -             ОСОБА_12 ,
		законного представника потерпілої -     ОСОБА_13 ,
		потерпілої -                     ОСОБА_14 ,            
		захисника -                     ОСОБА_15 ,
		обвинуваченого -                 ОСОБА_16 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018220500001818 від 02.10.2018 р. за обвинуваченням 
		 
		ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жовті Води Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, на території України не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		ОСОБА_16 02.10.2018 приблизно о 15 годині 35 хвилин, маючи намір вчинити будь-яке правопорушення проти власності, з можливим застосуванням насильства чи погрозою його застосування у відношенні будь-кого із мешканців під`їзду №1 дев`ятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 , увійшовши у зазначений під`їзд, прослідував за раніше йому незнайомою ОСОБА_17 , яка проживає у квартирі АДРЕСА_3 на дев`ятому поверсі. Перебуваючи в ліфті, ОСОБА_16 , став ініціатором словесної перепалки з ОСОБА_17 . 
		Надалі, ОСОБА_16 , доїхавши до дев`ятого поверху, після того, як ОСОБА_17 вийшла із ліфта, спочатку проїхав ліфтом до сьомого поверху, а потім, вийшовши з нього, прискорено направився вниз по східцях. 
		Саме в той час ОСОБА_16 , знаходячись на сходовому майданчику п`ятого поверху, помітив раніше йому незнайому неповнолітню ОСОБА_14 , 2001 р.н. При цьому він, являючись особою з нехворобливими особистісними особливостями, з позицією зневаги до встановлених соціальних правил, з нездатністю зробити належні висновки із минулого покарання, за наявності поверхневих суджень, відчуваючи безпідставну, раптово виниклу ненависть до ОСОБА_14 , яка виникла через втрату можливості вчинення кримінального правопорушення проти власності відносно іншої особи, вирішив вчинити протиправне заподіяння смерті ОСОБА_14 , із застосуванням в якості знаряддя злочину заздалегідь приготовленого канцелярського леза з сірого металу, довжиною 9,8 см, шириною 1,8 см, яке він дістав лівою рукою з кишені вдягненої на ньому кофти.
		Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння смерті раніше незнайомій неповнолітній дівчині, ОСОБА_16 , перебуваючи у положенні стоячи обличчям до ОСОБА_14 , оцінивши ситуацію, що склалася, та користуючись відсутністю будь-кого із сторонніх осіб, нехтуючи тим, що перед ним юна особа жіночої статі, використовуючи свою фізичну перевагу над останньою, обхопив лівою рукою (на захват) її шию так, що його передпліччя знаходилось на правому плечі потерпілої, а правою рукою схопив її за талію та силою притиснув до свого тулубу. При цьому ОСОБА_16 притиснув кисть лівої руки з канцелярським лезом до підборіддя неповнолітньої потерпілої, яка перебувала в стані переляку, викликаного протиправними діями з боку останнього. 
		Надалі ОСОБА_16 , перебуваючи у стані хронічного психічного захворювання у формі дисоціального розладу особистості, однак поза тимчасовим розладом психічної діяльності, що не позбавляло його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, діючи умисно, суб`єктивно передбачаючи суспільну небезпеку та протиправність свого діяння, використовуючи в якості знаряддя злочину вказане лезо від канцелярського ножа, відчуваючи безпідставну, раптово виниклу ненависть до ОСОБА_14 , яка виникла через втрату можливості вчинення кримінального правопорушення проти власності відносно іншої особи, цілеспрямовано провів його ріжучою частиною в ділянці шиї потерпілої, піддавши травматизації особливо важливий життєвий орган, що могло призвести до розвитку небезпечного для її життя стану.
		Після цього, ОСОБА_16 , вважаючи виконаними до кінця всі свої злочинні дії, бажаючи настання тяжких наслідків у вигляді заподіяння смерті неповнолітній ОСОБА_14 , залишив останню у небезпечному стані, з пораненням особливо важливого життєвого органу, оскільки вона стікала кров`ю, слід якої він відразу ж побачив на канцелярському лезі, з місця скоєння злочину зник. 
		Однак, ОСОБА_16 , виконавши усі дії, які він вважав необхідними для доведення задуманого ним злочину до кінця, але злочин не було ним закінчено з причин, які не залежали від його волі, так як відразу після зазначених подій того ж дня о 16 год. 52 хв. неповнолітню потерпілу було доставлено та госпіталізовано до Обласної дитячої клінічної лікарні № 1, де їй своєчасно було надано кваліфіковану медичну допомогу.
		В результаті протиправного діяння ОСОБА_16 спричинив неповнолітній потерпілій ОСОБА_14 різану рану шиї (без ушкоджень крупних кровоносних судин та нервів), яка за ступенем тяжкості не є небезпечною для життя та належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я, тривалість якого перевищує 6-ть днів, але не перевищує 3-х тижнів (21 день), що підтверджено висновком судово-медичної експертизи №09-3257/2018 від 13.11.2018. 
		В судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_16 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав в повному обсязі, хоча не заперечував проти встановлених фактичних обставин справи. Пояснив, що мети вбити ОСОБА_18 у нього не було та показав, що 02.10.2018 він, перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Дмитрівська, 28, мав на меті заволодіти будь-яким майном у будь-якої особи, у вказаному місці та вказаний час опинився випадково, завдавати тілесні ушкодження канцелярським лезом потерпілій ОСОБА_14 він не мав на меті, хотів лише її налякати з метою подавлення її опору при заволодінні її майном, канцелярським лезом махав невизначено, у повітря, під час чого потерпіла сама випадково натрапила на вказане лезо, після чого в області шиї потерпілої пішла кров та вона почала кричати. Під час вказаних подій він швидко покинув місце скоєного злочину, допомогу потерпілій не надав та залишив її з вказаним пораненням. Раніше з потерпілою він не був знайомий, будь-яких конфліктів у нього з нею не було. Під час досудового розслідування та судового розгляду від проведення слідчого експерименту ОСОБА_16 відмовився. В ході судових дебатів він приніс потерпілій вибачення. 
		Обвинувачений та захисник просили перекваліфікувати дії ОСОБА_16 на ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 187 КК України та призначити покарання з врахуванням положень ст. 75 КК України зі звільненням від його відбування з випробуванням.
		   Потерпіла ОСОБА_19 пояснила, що раніше з обвинуваченим не була знайома, 02.10.2018 бачила його вперше, коли він, вийшовши з ліфту, почав швидко спускатися сходами, вона вирішила його пропустити, однак, в цей час він швидко підійшов до неї, нічого не кажучи, правою рукою схопив її за талію таким чином, що вона не могла вирватись, а ліву руку завів за її шию, після чого вона відчула гаряче в області шиї та побачила, як пішла кров, почала одразу кричати. Будь-яких вимог щодо заволодіння її майном обвинувачений не виказав, будь-яких дій, направлених на заволодіння її особистими речами не вчиняв, після того, як умисно наніс їй тілесні ушкодження в області шиї, вибіг вниз по східцях, не надавши будь-яку допомогу, крім того, використовуючи її шоковий та безпорадний стан, не заволодів її майном, хоча мав таку реальну можливість, оскільки жіноча сумка, в якій були грошові кошти та мобільний телефон, висіла на її лівому плечі, яке було ближче до обвинуваченого. Крім того, обвинувачений значно переважав її у фізичному плані. В цей же день за її участі проведено впізнання особи, під час якого вона чітко впізнала обвинуваченого ОСОБА_16 .
		   Свідок ОСОБА_17 пояснила, що 02.10.2018 вона, заходячи до свого під`їзду по АДРЕСА_2 , позаду почула, як невідомий чоловік, просив притримати йому двері у багатоповерховий будинок, після чого, перебуваючи у будинку, попрямував з нею до ліфту. Перебуваючи в ліфті, він почав натискати кнопки різних поверхів, на її запитання, для чого він це робить, обвинувачений сказав, що вона з ліфту не вийде, на що остання, побоюючись за своє життя та здоров`я, почала з ним вести діалог та заспокоювати його. Коли ліфт доїхав до 9 поверху, вона швидко вийшла, а обвинувачений залишився у ліфті. Будь-яких дій щодо заволодіння її майном, сексуального характеру чи спричинення їй тілесних ушкоджень він не вчиняв. В цей же день за її участі проведено впізнання особи, під час якого вона чітко впізнала обвинуваченого ОСОБА_16 .
		   Свідок ОСОБА_18 пояснила, що 02.10.2018 близько 15.00 години її донька  неповнолітня ОСОБА_14 вийшла з квартири по особистим справам, однак через декілька хвилин вона почула крик, а через приблизно 30 секунд її донька забігла в квартиру з ножовим пораненням в області шиї та пояснила, що на неї напав невідомий, який наніс їй тілесні ушкодження, при цьому всі цінні речі залишились у потерпілої, після цього вона негайно викликала працівників швидкої медичної допомоги та працівників поліції. Через деякий час їй стало відомо, що сусідка по будинку ОСОБА_17 також в цей день бачила невідомого чоловіка та їхала з ним у ліфті, який дивним чином себе поводив.
		   Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_20 повідомила, що вона є судово-медичним експертом ХОБСМЕ та проводила судово-медичні експертизи потерпілої ОСОБА_14 , відповідаючи на питання експерт повідомила, що у ОСОБА_14 встановлено різану рану шиї, яка утворилась від дії гострого предмету, який володіє ріжучими властивостями та могло бути отримане не пізніше дати звернення та встановлення ушкодження у лікувальному закладі, 02.10.2018, яка за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно п.п.2.3.1.а, 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затв. Наказом №6 МОЗ України від 17.01.95 р.
		   Судом були також досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах кримінального провадження.
		   Так, 02.10.2018 о 16.53 до Новобаварського ВП ГУНП в Харківській області надійшло повідомлення із закладу охорони здоров`я про те, що 02.10.2018 о 16.52 за адресою: АДРЕСА_4 по приїзду на виклик виявлено неповнолітню потерпілу ОСОБА_14 , із пораненням у виді різаної рани у ділянці нижньої щелепи під підборіддям, яке останній спричинив невідомий чоловік у під`їзді будинку за місцем мешкання (т.1 а.с. 203-204).
		02.10.2018 в ході огляду місця події з застосуванням фотофіксації слідчим СВ Новобаварського ВП оглянуто під`їзд №1 та територію біля нього за адресою: м. Харків, вул. Дмитрівська, 28 в м. Харкові. В ході огляду зафіксована обстановка всередині та на прилеглій території, під час огляду виявлено та вилучено: сліди речовини бурого кольору за номерами від 1 до 8 зі сходів, стіни, поруч з вхідними дверима, всередині тамбуру квартири, сумку білого кольору та жіночу куртку зі слідами речовини бурого кольору, 2 сліди пальців рук (т. 1 а.с. 206-221), відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.10.2018 надано дозвіл на проведення огляду вказаного приміщення (т.2 а.с. 24).
		Вилучені предмети оглянуті слідчим та постановою від 03.10.2018 р. жіночу куртку коричневого кольору та жіночу сумку білого кольору зі слідами речовини бурого кольору визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (т.2 а.с. 25-26)
		02.10.2018    проведено пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю неповнолітньої потерпілої ОСОБА_14 та її законного представника, під час якого потерпіла вказала на ОСОБА_16 як на особу, яка 02.10.2018 спричинила їй тілесні ушкодження за вищевказаних обставин (т.1 а.с. 227-229).
		02.10.2018    проведено пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_17 , під час якого остання вказала на ОСОБА_16 як на особу, яка 02.10.2018 знаходилась у під`їзді №1 будинку №28 по вул. Дмитрівській в м. Харкові та з яким у неї виник конфлікт (т.1 а.с. 237-241). 
		Відповідно до протоколу затримання, ОСОБА_16 затриманий о 23-22 год. 02.10.2018 в порядку ст.208 КПК України, під час затримання вилучено, серед інших речей, лезо від канцелярського ножа з нашаруванням бурого кольору (т.1 а.с. 245-247).
		3 жовтня 2018 року виявлені та вилучені під час затримання ОСОБА_16 ланцюжок з жовтого металу з хрестиком жовтого металу, футляр з маззю «Зірочка», шнурки чорного кольору, ремінь темного кольору, запальничка чорного кольору, два ключі з брелоком домофону, гаманець коричневого кольору з грошовими коштами в розмірі 37 гривень, мобільний телефон «Samsung», пачка з-під цигарок, в якій знаходиться лезо від канцелярського ножа зі слідами речовини бурого кольору, навушники білого кольору, а також вилучені в ході огляду місця події 3 жовтня 2018 року предмети одягу ОСОБА_16 - чоловічі джинси синього кольору, кофта в`язана чорного кольору фірми «Cerber», футболка білого кольору зі вставками помаранчевого кольору - оглянуті слідчим та визнані речовими доказами у кримінальному провадженні (т. 2 а.с. 30-31, 38-39).
		Згідно висновку судово-медичної експертизи № 09-3184/2018 від 19.10.2018 р., у ОСОБА_16 виявлено садно на 2 пальці правої кисті, яке утворилося від травматичної дії тупих твердих предметів за механізмом тертя-ковзання та могло бути отримане за 1-3 доби до огляду (08.10.2018 р.) та відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень (т.2 а.с. 50-51).
		Згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 830 від 07.11.2018 р., ОСОБА_16 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у виді дисоціального розладу особистості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_16 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_16 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 2 а.с. 55-57).
		Згідно висновку судово-медичної експертизи № 09-3257/2018 від 13.11.2018 р., у ОСОБА_14 встановлено різану рану шиї, яка утворилась від дії гострого предмету, який володіє ріжучими властивостями та могло бути отримане не пізніше дати звернення та встановлення ушкодження у лікувальному закладі, 02.10.2018, яка за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня) (т.2 а.с. 66-67).
		Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №14/2362-Дм/18 від 15.11.2018, в двох змивах з підлоги (об`єкти №1, №2), вилучених під час огляду місця події в під`їзді №1 будинку АДРЕСА_2 , знайдено кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від потерпілої ОСОБА_14 не виключається, оскільки згідно відповіді на запит, виданої Обласною дитячою клінічною лікарнею №1 за №01/1139 від 08.10.2018, група крові ОСОБА_14  А (ІІ) (т. 2 а.с. 89-90).
		Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №14/2361-Дм/18 від 15.11.2018, в змиві з підлоги в тамбурі (об`єкт №1), вилучених під час огляду місця події в під`їзді №1 будинку АДРЕСА_2 , знайдено кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від потерпілої ОСОБА_14 не виключається (т.2. а.с. 92-93).
		Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №14/2359-Дм/18 від 16.11.2018. на марлевих серветках із змивами зі сходового прольоту, позначеними №6 (об`єкт №1), №7 (об`єкт №2), №8 (об`єкт №3), вилученими 02.10.2018 під час огляду місця події в будинку АДРЕСА_2 , виявлено кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження крові у вказаних об`єктах від потерпілої ОСОБА_14 не виключається (т.2. а.с. 95-96).
		Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №14/2360-Дм/18 від 14.11.2018 в змиві зі стіни в тамбурі (об`єкт №1), вилученому під час огляду місця події в під`їзді №1 будинку АДРЕСА_2 , знайдено кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження якої від потерпілої ОСОБА_14 не виключається (т.2. а.с. 97-98).
		Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №14/2358-Дм/18 від 16.11.2018 на марлевій серветці із змивом з поверхні стіни №1 (об`єкт №1), вилученим 02.10.2018 під час огляду місця події в будинку АДРЕСА_2 , знайдено кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження крові у вказаних об`єктах від потерпілої ОСОБА_14 не виключається (т.2. а.с 99-100).
		Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №14/2366-Дм/18 від 20.11.2018 на куртці (об`єкти №№1-4), що належить потерпілій ОСОБА_14 , знайдено кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження крові у вказаних об`єктах від потерпілої ОСОБА_14 не виключається (т.2 а.с. 104-105).
		Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №14/2367-Дм/18 від 20.11.2018 на сумці (об`єкти №№1-7), що належить потерпілій ОСОБА_14 , знайдено кров людини групи А з ізогемаглютиніном анти-В, походження крові у вказаних об`єктах від потерпілої ОСОБА_14 не виключається (т.2. а.с. 106-107).
		В ході слідчого експерименту від 18.12.2018 за участю потерпілої ОСОБА_14 та її законного представника потерпіла надала детальні пояснення щодо обставин, механізму та способу спричинення їй тілесних ушкоджень 02.10.2018 року. (т.2. а.с. 128-130).
		Згідно висновку судово-медичної експертизи №09-09-449/2018 від 20.12.2018, у ОСОБА_14 встановлено різану рану шиї, яка утворилась від дії гострого предмету, який володіє ріжучими властивостями та могло бути отримане не пізніше дати звернення та встановлення ушкодження у лікувальному закладі, 02.10.2018, яка за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня). Показання ОСОБА_14 дані нею під час слідчого експерименту в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині способу спричинення та механізму утворення встановлених у неї тілесних ушкоджень ( т.2. а.с. 131-132).
		Згідно висновку судово-медичної експертизи №09-2396/2020 у ОСОБА_14 встановлено різану рану шиї, яка утворилась від дії гострого предмету, який володіє ріжучими властивостями та могло бути отримане не пізніше дати звернення та встановлення ушкодження у лікувальному закладі, 02.10.2018, яка за ступенем тяжкості належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня). Відповісти на питання з приводу механізму утворення тілесних ушкоджень, які виявлено у ОСОБА_14 в ділянці підборіддя не є можливими, так як в показах, наданих ОСОБА_16 в судовому засіданні він не розкриває їх механізм утворення та конкретні анатомічні ділянки, які піддавались травматизації. Показання ОСОБА_14 дані нею під час слідчого експерименту в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині способу спричинення та механізму утворення встановлених у неї тілесних ушкоджень. Не виключена можливість утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_14 від дії леза канцелярського ножа, наданого на дослідження (т.3. а.с. 94-96).
		Відповідно до пункту 22 постанови Пленуму Верховного суду України від 02 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» питання про умисел, у тому числі на позбавлення іншої особи життя, необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. 
		В судовому засіданні встановлено об`єктивні фактори наявності прямого умислу на заподіяння смерті потерпілої в діях обвинуваченого ОСОБА_16 .
		Умисне нанесення обвинуваченим поранення лезом канцелярського ножа в шию потерпілої, в область розташування життєво важливих органів, свідчить про умисел ОСОБА_16 на позбавлення особи життя - з огляду на його локалізацію та поведінку обвинуваченого після вчинення злочину. 
		При цьому доводи ОСОБА_16 щодо того, що він не помітив, як спричинив наявним у нього лезом канцелярського ножа ушкодження шиї потерпілої та взагалі не мав умислу на спричинення шкоди її здоров`ю, судова колегія оцінює критично, оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено і не спростовується самим обвинуваченим, що зазначене лезо перебувало у нього в руці протягом всього періоду знаходження поруч з потерпілою, та рух рукою з лезом в напрямку її шиї об`єктивно повинен бути сприйнятий як такий, що спрямований саме на нанесення ушкодження життєво важливого органу.
		Ненадання медичної допомоги потерпілій, також обґрунтовано оцінюється, як бажання настання її смерті, тобто як ознака суб`єктивної сторони складу такого злочину, як умисне вбивство.
		Так, маючи можливість надати потерпілій першу медичну допомогу, зателефонувати в медичний заклад або покликати на допомогу, ОСОБА_16 цього навмисно не зробив. 
		Виконавши всі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, усвідомлюючи, що від отриманих поранень потерпіла може померти і бажаючи цього, обвинувачений залишив її на сходовомумайданчику п`ятого поверху,багатоповерхового житловогобудинку, дена тойчас нікогоіз сторонніхосіб небуло,та змісця скоєннязлочину зник. При цьому він бачив та усвідомлював, що неповнолітня потерпіла, залишена ним на місці події, перебувала у небезпечному стані, з пораненням особливо важливого життєвого органу, оскільки вона стікала кров`ю, слід якої він відразу ж побачив на канцелярському лезі.
		Саме така поведінка обвинуваченого до, під час та безпосередньо після вчинення злочину, свідчить про наявність у нього умислу на вбивство неповнолітньої потерпілої та доводить, що він діяв з конкретизованим умислом, бажаючи настання смерті ОСОБА_14 .
		Наведена вище позиція ОСОБА_16 є способом захисту останнього з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину  закінченого замаху на умисне вбивство.
		Під час допиту в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_14 підтвердила, що ОСОБА_16 не висловлював будь-яких вимог щодо передачі будь-якого майна, не намагався їм заволодіти, що спростовує доводи ОСОБА_16 щодо наявності його умислу на заволодіння майном потерпілої. Будь-яких пошкоджень на сумці потерпілої виявлено не було.
		Сукупність вищевикладених доказів переконує суд у тому, що позбавлення життя потерпілої охоплювалось умислом обвинуваченого ОСОБА_16 , оскільки наносячи поранення лезом канцелярського ножа в область шиї ОСОБА_14 , обвинувачений, на переконання суду, достеменно усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій і передбачав, що внаслідок таких буде заподіяно шкоду здоров`ю потерпілої та конкретизував у своїй свідомості, яку ж саме шкоду здоров`ю (тяжкість тілесних ушкоджень) буде фактично заподіяно ним ОСОБА_14 , та таким чином підтверджується спрямованість умислу обвинуваченого на позбавлення її життя.
		За встановлених під час судового розгляду обставин, обвинуваченим ОСОБА_16 вчинено закінчений замах на умисне протиправне позбавлення життя неповнолітньої ОСОБА_14 з мотиву ненависті, що виникла раптово, через втрату можливості вчинення кримінального правопорушення проти власності відносно іншої особи та була обумовлена наявним у нього хронічним психічним захворюванням у виді дисоціального розладу особистості.
		Таким чином, колегія суддів, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_16 тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, а саме закінченого замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі (умисне вбивство).
		Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_16 , відповідно до вимог ст.66 КК України не встановлено. 
		Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_16 , відповідно до вимог ст.67 КК України не встановлено. 
		Призначаючи покарання ОСОБА_16 , суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно ст.12 КК України є особливо тяжким умисним злочином, обставини скоєння даного злочину, відсутність обтяжуючих та пом`якшуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий на території іншої держави, а саме вироком Ленінського районного суду м. Іркутська Російської Федерації від 03.08.2010 р. за ч. 3 ст. 30, п. «г» ч. 2 ст. 161, п. «а» ч. 3 ст. 132, ч. 3 ст. 69 КК Російської Федерації до 8 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився після відбуття покарання 9 червня 2018 року не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, не є особою з інвалідністю, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, його репутацію, ставлення до скоєного, думку потерпілої, її представника та законного представника про призначення найсуворішого покарання обвинуваченому, у зв`язку із чим суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і міра покарання повинна бути пов`язана з позбавленням волі у межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		При цьому судова колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_15 щодо визнання недопустимим доказом довідки № 074679 про звільнення ОСОБА_16 , виданої 09.06.2018 р. ФКЦ ВК-2 ГУФСВП Росії по Іркутській області (т.2, а.с. 6-7), оскільки сам обвинувачений не оспорював факту свого засудження та відбування покарання за злочини, вчинені на території іншої держави. 
		Крім того, згідно зі ст. 9 КК України вирок суду іноземної держави може бути врахований, якщо громадянин України був засуджений за злочин, вчинений за межами України, та знову вчинив злочин на території України. Рецидив злочинів, невідбуте покарання або правові наслідки вироку суду іноземної держави враховуються при: кваліфікації нового злочину; призначенні покарання; звільненні від кримінальної відповідальності; звільненні від покарання.
		До матеріалів кримінального провадження не було долучено копії вироку Ленінського районного суду м. Іркутська Російської Федерації від 03.08.2010 р., а тому судова колегія вважає можливим лише врахувати факт відбування ОСОБА_16 покарання в іншій державі та вчинення ним нового злочину на території України через нетривалий час після звільнення як дані, що характеризують особу обвинуваченого.
		Підстав для застосування до обвинуваченого вимог ст.ст. 69,75 КК України колегія суддів не вбачає.
		До набрання вироком законної сили запобіжний захід у відношенні ОСОБА_16 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» необхідно залишити без змін.
		Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України. 
		На підставі ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого по справі.
		Цивільний позов потерпілою не заявлявся.
		На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, колегія суддів, -
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		ОСОБА_16 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді 9 (дев`яти) років позбавлення волі.
		Строк відбування ОСОБА_16 покарання обчислювати з моменту його фактичного затримання, а саме з 02.10.2018 року.
		Зарахувати ОСОБА_16 у строк покарання термін попереднього ув`язнення з 02.10.2018 року по день набрання вироком суду законної сили із розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.
		До набрання вироком законної сили продовжити відносно ОСОБА_16 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
		Стягнути з ОСОБА_16 на користь держави судові витрати в розмірі 1716 (однієї тисячі семисот шістнадцяти) гривень.
		Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 жовтня 2018 року на речові докази у кримінальному провадженні.
		Речові докази: сумку білого кольору та жіночу куртку коричневого кольору  повернути потерпілій ОСОБА_14 , ланцюжок з жовтого металу з хрестиком жовтого металу, футляр з маззю «Зірочка», шнурки чорного кольору, ремінь темного кольору, запальничку чорного кольору, два ключі з брелоком домофону, гаманець коричневого кольору з грошовими коштами в розмірі 37 гривень, мобільний телефон «Samsung» imei НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 , навушники білого кольору, чоловічі джинси синього кольору, кофту в`язану чорного кольору фірми «Cerber», футболку білого кольору зі вставками помаранчевого кольору  повернути обвинуваченому ОСОБА_16 , пачку з-під цигарок, лезо від канцелярського ножа  знищити.
		Вирок може бути оскаржений в порядку статті 392 КПК України до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для обвинуваченого, який перебуває під вартою  з моменту отримання копії судового рішення.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
		Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
		Роз`яснити обвинуваченому, захиснику, потерпілій, її представнику право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, а обвинуваченому  також право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
		 
		Головуючий суддя                              ОСОБА_1 
		 
		Судді                                     ОСОБА_2 
		 
		                                         ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...