Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 544/711/20 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 22.10.2020. Зареєстровано: 23.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2020.
Дата набрання законної сили: 24.11.2020
Номер судового провадження: 1-кп/544/117/2020
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020170000000294

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Провадження 1-кп/544/117/2020
		Справа №544/711/20
		 
		В И Р О К
		іменем України
		22 жовтня 2020 року   м. Пирятин
		Пирятинський районний суд Полтавської області
		у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		за участі секретаря ОСОБА_2 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за №12020170000000294 від 28.05.2020, відносно
		ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта вища, працює продавцем-консультантом ФОП « ОСОБА_4 », одруженого, утриманців немає, військовозобов`язаного,мешканця АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
		який органами досудового розслідування обвинувачується в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 Кримінального кодексу України(даліКК України),
		із участю сторін кримінального провадження: із боку обвинувачення прокурора ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , із боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника обвинуваченого ОСОБА_7 ,
		У С Т А Н О В И В:
		Обвинувачений ОСОБА_3 28 травня 2020 року близько 08 години 20 хвилин, керуючи автомобілем Renault Kengo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автошляху Київ- Харків у напрямку до м. Київ, на 135км+152 м автошляху, в районі с. Вікторія Пирятинського району Полтавської області, допустив неуважність, змінив напрямок свого руху праворуч, виїхав за межі проїзної частини, де допустив наїзд керованого ним автомобіля на металеву огорожу. Унаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди неповнолітній пасажир автомобіля Renault Kengo ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження від яких загинув на місці пригоди.
		У відповідності до висновку за результатами проведеної судово-медичної експертизи, № 038 від 26.06.2020 на тілі трупа ОСОБА_8 виявлено тілесні ушкодження, що носять прижиттєвий характер та знаходяться у причинному зв`язку із настанням смерті у вигляді рани та синця чола зліва, синця чола дещо справа, рани м`яких покровів голови правої скроневої ділянки, садна грудної клітки та шиї справа, саден правого ліктьового суглобу зі зчісуванням епідермісу, садна правого плеча, осаднених поверхневих ран правого передпліччя, саден зі зчісуванням епідермісу 1,2-го пальців правої кисті та тильної поверхні правої кисті в проекції 2-го пальця, саден та синців право-задньої поверхні живота та грудної клітки із подібною раною поперекової ділянки переважно справа з осадненням та розтріскуванням шкіри цієї ділянки і подібної рани дещо нижче попередньої, осадненого синця правого стегна з ранами, перелому правого стегна у середній третині, в проекції рани, рани правого стегна, садна правого стегна, синця правої гомілки, рани проекції крила підзвдошної кістки зліва з крайовим переломом верхнього краю підвздошної кістки, садна лівого плеча, крововиливу в м`яку мозкову оболонку правої скроневої ділянки головного мозку та подібного крововиливу основи лобних долей та подібного крововиливу міжполушарної складки мозочку, перелому кісток основи та склепіння черепу, крайового розриву-розміжчення правої долі печінки, перелому-розриву підзвдошно-куприкових зчленінь більш виражених справа, крововиливів легень, синця спини з переломом остистих виростків 2-го та 3-го поперекових хребців та перелому 12-го ребра справа по біляхребетовій лінії, крововиливу в праву навколониркову клітковину, що утворилися по ударному механізму при ударі об тупі тверді предмети з обмеженою контактуючою поверхнею та можливо гранями і ребрами, можливо в строк та обставинах викладених у постанові у якості пасажира автомобіля з послідуючим викиданням та ударі об стаціонарний об`єкт, яким міг бути відбійник чи його частини і за ступенем тяжкості стосовно живої особи відповідають тяжкому ступеню тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення.
		Смерть ОСОБА_8 настала від політравми - уточнених травм із залученням декількох ділянок тіла, внаслідок транспортної травми, можливо в строк вказаний в постанові.
		 Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи №375 від 16.06.2020, у діях ОСОБА_3 вбачаються невідповідності з вимогами п. 10.1 Правил дорожнього руху(даліПДР), відповідно до якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, що з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з виникненням даної пригоди; ОСОБА_3 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.
		 У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні злочину визнав, пояснивши, що 27 травня 2020 року ОСОБА_8 , з яким вони разом працювали, попросив відвезти його у м. Полтаву, щоб придбати необхідне для роботи обладнання. Коли вони виїжджали з м. Полтави було вже пізно, вони 2 години відпочивали, потім зупинялися попити кави та заправити автомобіль на заправках у м. Лубни та м. Пирятині. Він не був утомлений, їхав із швидкістю 110-120 км/год. Рухаючись по автошляху в сторону м. Київ, в районі с. Вікторія Пирятинського району обвинувачений на мить відволікся від керування та відчув удар автомобіля, який в`їхав у металевий відбійник. Вийшовши з авто, побачив, що ОСОБА_9 лежав у траві за відбійником. Біля нього зупинилися автомобілі, водії яких намагалися надати першу допомогу постраждалому та викликали швидку допомогу. Після того, як йому повідомили про смерть потерпілого, він займався доставкою тіла в морг, допомагав дістатися моргу матері потерпілого, замовив катафалк, щоб доставити гроб з тілом у с. Жукин, надав іншу допомогу на поховання. Щиро розкаявся у вчиненому та просив вибачення у потерпілої.
		Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні не оспорюючи фактичних обставин вчиненого злочину пояснила, що не знала, що син збирається їхати на Полтаву, вона була проти цієї поїздки, але дізналася про неї, коли син вже був у дорозі. Про смерть сина вона довідалася вже від свого адвоката, була шокована цією звісткою. Потерпіла не наполягала на суворому покаранні обвинуваченого.
		Суд, реалізуючи своє право, передбачене частиною 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, ураховуючи, що учасники судового розгляду проти цього не заперечують.
		З`ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
		 Таким чином, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у порушенні правил безпеки дорожнього руху, як особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, встановлена і доведена, а його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2ст. 286 КК України.
		Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд виходить із встановленоїстаттею 50 КК Українимети кари, виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним, (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи "Бакланов проти Росії" від 09.06.2005 р.; "Фрізен проти Росії" від 24.03.2005 р.; "Ізмайлова проти Росії" від 29.11.2007р.).
		Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зіст. 65 КК України, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином.
		Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно пунктів 1,2 частини 1ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.
		 Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
		 Ураховується також особа обвинуваченого, який має молодий вік, працює, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, на обліку лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
		 Суд приймає до уваги також добровільне часткове відшкодування обвинуваченим майнової та моральної шкоди, а також думку потерпілої не позбавляти обвинуваченого волі.
		Ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, ризики небезпеки якого для суспільства та ризик повторного вчинення кримінального правопорушення оцінюється як низький.
		Ураховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання, особу винного, конкретні обставини справи, його поведінку після скоєння ДТП, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК, у виді позбавлення волі, в межах санкції відповідної частинистатті КК України, з можливістю виправлення обвинуваченого без відбування покарання і вважає за можливе застосувати відносно нього звільнення від відбування покарання з випробовуванням відповідно дост. 75 КК України, з покладенням обов`язків, передбачених пп. 1, 2 ч. 1ст. 76 КК Українидля здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання, оскільки вважає, що саме такі обов`язки забезпечать належну його поведінку.
		Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації таке покарання буде адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності, даним про особу, достатнім для перевиховання обвинуваченого та попередження скоєння нових злочинів.
		 Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2ст. 286 КК Україниу виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд, проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, враховує та бере до уваги його каяття, відношення до вчиненого, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності,  враховуючи, що його робота пов`язана з необхідністю використання транспортного засобу, приходить до висновку про можливість звільнення обвинуваченого від додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом.
		Оскільки термін дії обраного обвинуваченому запобіжного заходу сплив 22.09.2020, прокурор з відповідним клопотанням до суду не звертався, тому підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу немає.
		 Потерпілою ОСОБА_6 до початку судового розгляду пред`явлено позов до обвинуваченого та Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення моральної шкоди у розмірі 246000 гривень, яка полягає у тому, що внаслідок смерті сина ОСОБА_8 , з яким вона перебувала у дуже близьких відносинах, якого вона самостійно виховувала та ростила, їй заподіяно моральні страждання, які полягають у сильних і тривалих душевних переживаннях, незворотності того, що вона більше ніколи не побачить свого сина. Разом із смертю сина миттєво зруйнувалися всі побудовані нею плани на майбутнє, життя втратило сенс. Зазначає, що грошова компенсація не відшкодує втрати їй дитини, але хоча б частково дозволить змінити обстановку, неминучі в даному випадку страждання будуть кілька згладжені, переживання можуть бути частково пом`якшені, зменшена тривалість їх переживання. Спричинену їй моральну шкоду вона оцінила в 300 000 грн, з яких частково їй обвинуваченим відшкодовано 54000 грн. Крім того, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність обвинуваченого була застрахована у ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія», куди вона 28.08.2020 звернулася із заявою про страхове відшкодування. Тому обов`язок здійснити виплату страхового відшкодування в межах страхового ліміту виник як у ПрАТ «УПСК» в межах, визначеному законом, так і у обвинуваченого ОСОБА_3 , у розмірі, що не покривається страховою виплатою. Тому, з відповідача ПрАТ «УПСК» просить стягнути страхове відшкодування у розмірі 56676 грн, що становить 12 мінімальних заробітних плат, а суму, яка не покривається страховим відшкодуванням  189324 грн - з відповідача ОСОБА_3 .
		Представник цивільного відповідача ПрАТ «УПСК» у письмовому відзиві позовні вимогине визнавв повномуобсязі тавважає їхтакими,що непідлягають задоволеннюв порядкукримінального судочинства.Вважає неможливим пред`явленняособою,якій кримінальнимправопорушенням завданомайнової та/абоморальної шкоди,позову укримінальному провадженнідо Страховика,який неє нізавдавачем шкоди,ні особою,яка зазаконом несецивільну відповідальністьза шкоду,завдану діяннямиобвинуваченого,а напідставі договірнихправовідносин уразі настаннястрахового випадкуу межахстрахових сум,зазначених устраховому полісі,відшкодовує увстановленому цимзаконом порядкуоцінену шкоду,заподіяну внаслідокдорожньо-транспортної пригодижиттю,здоров`ю,майну третьоїособи. Зобов`язання страховиказа договоромобов`язкового страхуванняцивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів уразі настаннястрахового випадкуздійснити виплатустрахового відшкодуванняпотерпілому абоособі,яка маєправо наотримання страховоговідшкодування,належить дозобов`язань звизначеним строкомвиконання -90днів здня отриманнязаяви прострахове відшкодування. Відповідно доп.36.2ст.36Закону України«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» якщодорожньо-транспортнапригода розглядаєтьсяв цивільній,господарській абокримінальній справі,перебіг цьогостроку припиняєтьсядо дати,коли страховикустало відомопро набраннярішення утакій справізаконної сили. У зв`язку із розглядом ДТП, внаслідок якої позивачці заподіяна шкода, пов`язана із смертю сина, у кримінальному провадженні, рішення про здійснення страхового відшкодування Страховиком буде прийнято з врахуванням положення абз. 4 п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		Отже, звернення з цивільним позовом до ПрАТ «УПСК» є передчасним, оскільки ПрАТ «УПСК» не вчинило жодних дій, що свідчили б про порушення або не визнання права Позивачки на отримання страхового відшкодування.
		  У судовому засіданні потерпіла підтримала позовні вимоги в частині вимог до обвинуваченого ОСОБА_3 в повному обсязі та просила їх задовольнити, з підстав, викладених у позові. В частині позовних вимог до ПрАТ «УПСК» просила залишити позов без розгляду, оскільки відповідач в позасудовому порядку провів виплату їй страхового відшкодування в сумі 50000 грн.
		Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник у судовому засіданні не заперечували щодо відшкодування потерпілій моральної шкоди, завданої їй внаслідок втрати сина, але вважають, що її розмір шкоди має бути співмірний, розумний та обґрунтований.
		При вирішенні питання цивільного позову суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч. 1ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або матеріальної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого.
		Згідностатті 22 Цивільного кодексу (далі- ЦК) Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодовування. 
		Згідно приписів ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо близьких родичів.
		Частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. 
		Приписами ч. 2 ст. 1168 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.
		 Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
		Як передбачено п. 9постанови пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), якихзазнавпозивач,характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, ураховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках.
		При визначенні розміру шкоди враховуються вимоги розумності та справедливості.
		 Суд приходить до висновку, що діями обвинуваченого ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_6 була завдана моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала в зв`язку із смертю її неповнолітнього сина, якого вона сама ростила та виховувала, смерть якого позначилася на її психологічному та фізичному здоров`ї, позбавила спокою та через втрату якого зруйнувалися всі плани на майбутнє, кардинально змінився звичайний ритм та спосіб її життя.
		Виходячи з викладеного, конкретних обставин справи, суд враховує характер та тривалість стосунків позивача, що існували з потерпілим за час його життя, з урахуванням доказів, наданих потерпілою на підтвердження її позовних вимог, при визначенні розміру відшкодування суд також в усякому разі враховує вимоги розумності і справедливості і вважає, що з врахуванням зазначених обставин розмір оціненої заподіяної потерпілій моральної шкоди в сумі 300000 грн є обгрунтованим.
		Частину шкоди в розмірі 54000 грн обвинувачений ОСОБА_3 відшкодував потерпілій добровільно, що підтверджується наявними в матеріалах справи розписками та не заперечується потерпілою.
		Крім того, суд зазначає, що виплата страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та майну третьої особи внаслідок ДТП здійснюється відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
		Згідно із ст.22Закону України№1961-ІV«Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		За приписами ст.23 Закону №1961-ІV шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода, пов`язана із смертю потерпілого.
		На моментпригоди28.05.2020цивільно-правовавідповідальність відповідачабула забезпеченаполісом № ЕР- №176647425 обов`язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів від 22.07.2019. Страхувальником згідно полісу є ОСОБА_10 , страховиком  ПрАТ «УПСК»   Забезпеченим транспортним засобом за договором є автомобіль Renault Kengo, реєстраційний номер НОМЕР_2 . В подальшому після укладення договору відчуження транспортного засобу 05.09.2019 змінився власник зазначеного транспортного засобу та цей автомобіль був зареєстрований з реєстраційним номером НОМЕР_3 . 
		ПрАТ «УПСК»  добровільно провела виплату потерпілій ОСОБА_6 страхового відшкодування 07.10.2020 у сумі 50000 грн. У зв`язку з цим позивач ОСОБА_6 заявила клопотання про залишення без розгляду позову в частині вимог до ПрАТ «УПСК», тому за приписами ст. 257 ЦПК України, суд залишає без розгляду вимоги ОСОБА_6 до відповідача ПрАТ «УПСК».
		Відповідно до статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування), для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). 
		За приписами ст.27.3 Закону №1961-ІV страховик (у випадках, передбаченихпідпунктами "г"і"ґ"пункту 41.1 тапідпунктом "в"пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
		Станом на дату ДТП (28.05.2020 р.) мінімальна заробітна плата у місячному розмірі складала 4 723 грн. Отже, враховуючи положення п. 27.3 cm. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», загальний розмір моральної шкоди, заподіяної смертю ОСОБА_8 , який підлягає відшкодуванню страховою компанією становить 56676 грн. (12 x 4 723,00 грн.).
		Враховуючи викладене, обсяг відповідальності відповідача ОСОБА_3 становить різницю між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування та добровільно сплачених коштів потерпілій в рахунок відшкодування та становить 189324 грн (300 000  56676- 54000).
		 Приписами ч. 2ст. 124 КПКустановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
		Витрати на залучення експерта в даному кримінальному провадженні для проведення автотехнічної експертизи становлять 2297 грн 30 коп, які підлягають стягненню з обвинуваченого.
		  Долю речових доказів суд вирішує відповідно дост. 100 КПК України.
		Керуючись ст. ст.373,374, КПК України, суд 
		У Х В А Л И В :
		  ОСОБА_3  визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 286 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років без позбавленням права керувати транспортними засобами.
		Відповідно до ст.75 Кримінального кодексу України звільнити  ОСОБА_3  від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на два роки.
		Відповідно до ч. 1ст. 76 КК Українизобов`язати ОСОБА_3  періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
		  Заявлений потерпілою ОСОБА_6 у кримінальному проваджені цивільний позов до ОСОБА_3 задовольнити.
		 Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 )у відшкодування моральної шкоди 189324 грн ( сто вісімдесят дев`ять тисяч триста двадцять чотири) грн.
		В частині позовних вимог до ПрАТ «УПСК» - позов залишити без розгляду.
		 Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_3  витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні, унесеному до ЄРДР за №12020170000000294 від 28.05.2020 у розмірі2297 (дві тисячі двістідев`яносто сім)гривень 30копійок  на користь держави в УДКСУ у Пирятинському районі.
		Речовий доказ по справі - автомобіль Renault Kengo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на території Пирятинського ВП Гребінківського ГУНП в Полтавській області  повернути власнику ОСОБА_11 .
		Вирок суду може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
		Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.
		 
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набуває законної сили після розгляду справи.
		 
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		 
		Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору.
		 
		 
		Головуюча      ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...