Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/589/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 22.10.2020. Зареєстровано: 23.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 23.10.2020.
Дата набрання законної сили: 22.10.2020
Номер судового провадження: К/9901/15651/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 жовтня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 815/589/17
		адміністративне провадження № К/9901/15651/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Кашпур О.В.,
		суддів - Радишевської О.Р., Шевцової Н.В.
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу №815/589/17
		за позовом  ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Косцової І.П., суддів Кравченка К.В., Лук`янчук О.В.
		УСТАНОВИВ:
		І. Короткий зміст позовних вимог 
		1.          У січні 2017 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом, в якому просила: 
		-          визнати протиправними дії Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області щодо вимоги сплатити кошти у розмірі 87,15 грн за послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та 238,32 грн за бланк паспорту громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактний електронний носій;
		-          визнати протиправною відмову відповідача щодо повернення зайво сплачених коштів за видачу паспорту громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 325,47 грн, яка оформлена листом від 05.08.2016 №8/Р-939;
		-          зобов`язати відповідача повернути кошти у розмірі 325,47 грн за квитанцією від 25.03.2016 №0.0.526727653.1, сплачені за послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактний електронний носій.
		2.          На обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що оскільки позивач, як інвалід першої групи, звільнена від сплати державного мита за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області безпідставно вимагало сплатити кошти за послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також за бланк паспорту громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактний електронний носій та зобов`язане повернути сплачені кошти. 
		ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення 
		3.          Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня              2017 року позов задоволено: визнано протиправними дії Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області щодо вимоги сплатити кошти у розмірі 87,15грн за послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та 238,32грн. за бланк паспорту громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактний електронний носій; визнано протиправною відмову Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області у поверненні зайво сплачених коштів за видачу паспорту громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 325,47 грн., яка оформлена листом від 05.08.2016р. №8/Р-939; зобов`язано Головне управління державної міграційної служби України в Одеській області повернути ОСОБА_2 кошти у розмірі 325,47 грн, сплачені за квитанцією від 25.03.2016 №0.0.526727653.1.
		4.          Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що єдиним нормативно-правовим актом, яким передбачено справляння платежів за видачу паспорту громадянина України для виїзду за кордон, є Декрет Кабінету Міністрів України "Про державне мито", відповідно до положень якого позивач звільнена від сплати державного мита. Оскільки жодних інших обов`язкових платежів, крім сплати державного мита, на момент звернення позивача із заявою про оформлення і видачу паспорта громадянина України за кордон законодавством України не було передбачено, суд дійшов висновку, що вимога відповідача про сплату позивачем коштів за послуги з оформлення та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон та за бланк паспорту є протиправною, а відтак останній зобов`язаний повернути кошти, сплачені за наявною в матеріалах справи квитанцією. 
		5.          Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від             04 квітня 2017 року, прийнято нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		6.          Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що платежі, визначені Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та Законом України "Про адміністративні послуги", постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1098, постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 №795 не є тотожними, адже вартість адміністративних послуг з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та вартість бланку паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, у комплексі значно перевищує розмір державного мита. 
		ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
		7.          Не погоджуючись із постановою  Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року, посилаючись на порушення судом  апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначене судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		8.          Касаційна скарга обґрунтована тим, що сплата установленого декретом державного мита покриває вартість витрат, пов`язаних  із учиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка), тому відповідач не мав права вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта.
		IV. Позиція інших учасників справи
		9.          Відповідач надав до суду  заперечення на касаційну скаргу, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
		V. Рух справи в суді касаційної інстанції
		10.          Ухвалою від 11 жовтня 2017 року Вищим адміністративним судом України відкрито провадження у даній касаційній скарзі.
		11.          За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючому судді), Радишевській О.Р., Шевцової Н.В. на підставі розпорядження виконуючої обов`язки заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н. Деревицької від 28 квітня               2020 року №688/0/78-20. 
		12.          Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від             29 квітня 2020 року касаційну скаргу прийнято до провадження.
		13.          Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від            20 жовтня 2020 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 22 жовтня 2020 року.   
		VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
		14.          Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, відповідно до розпорядження Київської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради №330 від 11.03.2002 ОСОБА_1 призначено опікуном її доньки ОСОБА_2 , яка з 19.02.2002 признана судом недієздатною.
		15.           ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ДМС України в Одеській області із запитом з питань оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 .
		16.           ОСОБА_2 є інвалідом першої групи з дитинства, що підтверджується довідкою до Акту огляду МСЕК №933850 від 29.12.2011.
		17.          Листом Головного управління ДМС України в Одеській області від 18.03.2016 повідомлено ОСОБА_1 , що у разі звичайного (протягом 20 днів) оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон сплачується: держмито - 170,00 грн (підстава - Декрет Кабінету Міністрів від 21.01.1993 №7-93 «Про Державне мито»); вартість послуг - 87,15 грн (підстава - постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 №795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби і розміру плати за їх надання» ); вартість бланку, яка визначається виробником: з електронним носієм (біометричний паспорт) - 304,32 грн, без електронного носія - 238,32 грн (підстава-п.4 Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1098 «Деякі питання надання підрозділами МВС та ДМС платних послуг»).
		18.          Як свідчать матеріали справи, 04.04.2016 до Головного управління ДМС України в Одеській області подано заяву - анкету для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру щодо ОСОБА_2 , у зв`язку з оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
		19.           ОСОБА_2 сплачено за надання адміністративних послуг ГУ ДМСУ в Одеській області 87,15 грн та за бланк (без електронного носія) - 238,22 грн.
		20.          13.05.2016 ОСОБА_2 видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 .
		21.          Законний представник ОСОБА_2 - ОСОБА_1 25.07.2017 звернулась до ГУ ДМС України в Одеській області із заявою про повернення зайво сплачених коштів за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 325,47грн. 
		22.          Листом Головного управління ДМС України в Одеській області від 05.08.2016 надано відповідь на заяву ОСОБА_1 про повернення зайво сплачених коштів та повідомлено, що адміністративна послуга з оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 здійснена відповідно до законодавства, у зв`язку з чим правових підстав для повернення сплачених коштів немає.
		VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ 
		23.          Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР
		Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		24.          Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		Частина друга статті 2. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		Частина третя статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		25.          Згідно зі ст. 1, 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 №3857-XII громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в`їхати в Україну. Документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в`їзд в Україну, є, зокрема, паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
		26.          Статтею 20 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін та продовження строку дії документів справляється державне мито, а за проведення таких дій за кордоном - консульський збір у порядку та розмірах, визначених законодавством. За оформлення, обмін дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, посвідчення особи моряка, тимчасового посвідчення громадянина України державне мито (консульський збір) не справляється. Сплата державного мита (консульського збору) підтверджується відповідним документом, що додається до заяви про оформлення і видачу документів, передбачених цим Законом.
		Відповідно до ч.1.2 ст. 22 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, за кордоном і дає право цій особі на виїзд з України і в`їзд в Україну. Кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		27.          Пунктами 5,6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №152 від 07.05.2014 (далі - Порядок Кабінету Міністрів України №152) встановлено, що оформлення, видача паспорта для виїзду за кордон громадянам (у тому числі отримання відцифрованих відбитків пальців рук) здійснюється територіальними органами або підрозділами ДМС незалежно від місця проживання громадянина у взаємодії з ОСОБА_3 обчислювальним центром Єдиного державного демографічного реєстру та Державним центром персоналізації документів. Внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру здійснюється з використанням відомчої інформаційної системи ДМС, яка ведеться для обліку даних. Для внесення інформації до Реєстру формується заява-анкета.
		Пунктами 16,17 Порядку Кабінету Міністрів України №152 за оформлення паспорта для виїзду за кордон (у тому числі замість втраченого або викраденого), його обмін справляється плата (за кордоном - консульський збір) у порядку та у розмірах, встановлених законодавством. Документи, що підтверджують здійснення встановлених законодавством платежів (консульського збору), додаються до заяви-анкети.
		Разом з тим, ст.15 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначено вимоги до оформлення, обміну та видачі паспорта для виїзду за кордон.
		28.          Статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 №7-93 визначено, що платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
		П. 5 ст.2, п.п. «б» ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»    встановлено, що    державне    мито    справляється за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або обміну цього паспорта у розмірі 10 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
		29.          відповідно до п.4 ст.5 Закону України "Про адміністративні послуги"  від  06.09.2012 №5203-VI (далі - Закон №5203-VI) виключно законами, які регулюють суспільні відносини щодо надання адміністративних послуг, встановлюються  платність або безоплатність надання адміністративної послуги. Адміністративні послуги визначаються виключно законом.
		Статтею 11 цього Закону передбачено, що при наданні адміністративних послуг у випадках, передбачених законом, справляється плата (адміністративний збір).
		Розмір плати за надання адміністративної послуги (адміністративного збору) і порядок її справляння визначаються законом з урахуванням її соціального та економічного значення.
		Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) зараховується до державного або відповідного місцевого бюджету, крім випадків, встановлених законом.
		Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) вноситься суб`єктом звернення одноразово за весь комплекс дій та рішень суб`єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків, експертиз, здійснюваних суб`єктом надання адміністративної послуги, отримання витягів з реєстрів тощо).
		Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року N1098  затверджено порядок надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби платних послуг
		Пунктом    4 зазначеного Порядку №1098 визначено, що у разі надання послуги, що передбачає видачу бланка або номерного знака, розмір плати за її надання визначається з урахуванням витрат, пов`язаних з придбанням відповідної продукції, у тому числі вартості персоналізації. Обсяг таких витрат визначається МВС.
		VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		30.          Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		31.          Аналізуючи наведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів Верховного Суду зазначає про те, що положення Закону №5203-VІ передбачають сплату адміністративної послуги одноразово за весь комплекс дій та рішень суб`єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків). Проте на час звернення позивачки відповідний закон, що визначає перелік адміністративних послуг та розміри плати за їх надання (адміністративні збори) не прийнятий, а тому відповідна плата сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством, а саме Декретом №7-93, оскільки інші платежі спеціальними правовими актами, що регулюють правовідносини з оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон Законом №3857-ХІІ та Правилами не передбачені. 
		32.          Враховуючи наведене, правильними є висновки суду першої інстанції про те, що жодних інших обов`язкових платежів, крім сплати державного мита, на момент звернення позивача із заявою про оформлення і видачу паспорта громадянина України за кордон  законодавством України не було передбачено.
		33.          Таким чином, платні послуги можуть бути надані за заявою особи, тобто за наявності у неї бажання отримати таку послугу. Законодавче закріплення переліку платних послуг, що надаються підрозділами МВС та ДМС не означає обов`язковість замовлення такої послуги з метою, зокрема, оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
		34.          Як правильно встановлено судом першої інстанції, законний представник позивачки із відповідною заявою про бажання отримання вказаної послуги до міграційної служби не звертався.
		35.          Також правильними є висновки про необґрунтованість посилання відповідача на заяву-анкету для внесення інформації до Єдиного    державного    демографічного реєстру від 04.04.2016 як на згоду отримання послуги, оскільки зазначена заява є обов`язковим документом для оформлення паспорта для виїзду за кордон, що передбачений Постановою №152, а не відповідною згодою на надання адміністративних послуг.
		36.          Враховуючи викладене та те, що Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» встановлений розмір державного мита за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або обміну цього паспорта у розмірі 10 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що складає 170,00 грн , від якого позивачка звільнена як інвалід першої групи, колегія суддів Верховного Суду вважає правильним висновок суду першої інстанції про протиправність дій Головного управління державної міграційної служби України    в Одеській області щодо вимоги сплатити кошти у розмірі 87,15 грн за послуги з оформлення    та видачі    паспорта громадянина України для виїзду за кордон та 238,32 грн за бланк паспорту    громадянина    України для виїзду за кордон, що не містить безконтактний електронний носій.
		37.          Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.
		38.          Зважаючи на те, що судом першої інстанції ухвалене законне та обґрунтоване рішення, помилково скасоване судом апеляційної інстанції, колегія суддів Верховного Суду відповідно до статті 352  Кодексу адміністративного судочинства України уважає за необхідне скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
		IХ. Судові витрати
		39.          Судові витрати не розподіляються.
		Керуючись статтями 341, 344, 349, 352, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
		п о с т а н о в и в :
		1.          Касаційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , задовольнити.
		2.          Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 вересня     2017 року в справі №815/589/17 скасувати.
		3.          Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня                          2017 року в справі №815/589/17 залишити в силі.
		4.          Судові витрати не розподіляються.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Головуючий:                                                                      О. В. Кашпур          
		Судді:                                                                                 О. Р. Радишевська
		                                                                                          Н.В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...