Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1865/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо застосування антимонопольного та конкурентного законодавства; про захист економічної конкуренції.
Надіслано для оприлюднення: 23.10.2020. Зареєстровано: 25.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2020.
Дата набрання законної сили: 20.10.2020
Номер судового провадження: 2452 Х

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"20" жовтня 2020 р.                                                                  Справа № 922/1865/20  
		 
		Колегія   суддів   у  складі:  головуючий  суддя  Шевель О.В.,  суддя  Крестьянінов О.О., суддя  Фоміна В.О., 
		за участю секретаря судового засідання  Курченко В.А., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вх.№2452 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 19.08.2020, ухвалене суддею Лавровою Л.С. у приміщенні господарського суду Харківської області 19.08.2020 о 10:29 годині (повне рішення складено 25.08.2020) у справі № 922/1865/20
		за позовом адвоката Костирі Геннадія Анатолійовича, м. Харків, 
		до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків,
		про визнання протиправною та скасування вимоги,
		ВСТАНОВИЛА:
		Рішенням господарського суду Харківської області від 19.08.2020 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу № 70-02/3-2455 від 04.05.2020 Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. 
		Суд першої інстанції зазначив, що вказана вимога стосується надання інформації про ТОВ Агентство нерухомості "Рестріелт", з яким позивач перебував у договірних відносинах з надання правової допомоги; суд оцінює критично та відхиляє посилання відповідача на те, що статтею 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" не передбачено винятків для адвокатів щодо обов`язку надання інформації на вимогу органів Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень. Суд вказав, що адвокатська таємниця та визначені законом вимоги її додержання є особливими гарантіями адвокатської діяльності, що покликані утверджувати свободу адвокатів здійснювати свою професію без зайвих перешкод як складову демократичного суспільства; межі поширення режиму адвокатської таємниці можуть бути визначені лише законом, що регламентує правовий статус адвокатів та гарантії їх діяльності, а не законодавством, що визначає правовий статус органів та осіб, які потенційно можуть порушити режим адвокатської таємниці в ході виконання покладених на них функцій. Водночас, Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не містить винятків для органів Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень в частині збереження адвокатом адвокатської таємниці як гарантії адвокатської діяльності; звернувшись до позивача із вимогою № 70-02/3-2455 від 04.05.2020 відповідач допустив порушення гарантій адвокатської діяльності позивача, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно до якого забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, надання відомостей, що є адвокатською таємницею.
		Відповідач із рішенням не погодився, у межах встановленого законом строку подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищевказане рішення повністю і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. 
		Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 не подавалися будь-які докази факту існування договірних відносин з ТОВ Агентство нерухомості "Рестріелт"; роз`яснення НААУ Ради адвокатів України, на які послався місцевий господарський суд, мають рекомендаційний характер та не є доказом у справі; заявник скарги наполягає на тому, що запитувана інформація мала бути надана йому в силу приписів ст.22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", яка є спеціальною нормою відносно положень інших законів, які встановлюють право на обмеження доступу до, зокрема, таємної інформації, що підтверджується постановою Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №923/437/18; з економічної точки зору, за своєю сутністю адвокатська діяльність полягає у наданні юридичних послуг вартісного характеру в обмін на особливу форму винагороди (гонорар), отже, адвокати відповідають визначенню "суб`єкт господарювання" за ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; а відтак, ненадання позивачем інформації на вимогу відповідача заважає реалізації завдань, покладених на територіальне відділення АМК України.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.09.2020 відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, призначено її розгляд на 20.10.2020.
		У судовому засіданні 20.10.2020 представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги. Представник позивача, яким не було надано письмового відзиву на апеляційну скаргу, виклав усні заперечення проти доводів апелянта.
		В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку.
		Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. 
		Судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України. 
		Присутні в судовому засіданні представники сторін погодився з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.
		За таких обставин, колегія суддів, дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
		У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними. 
		13.05.2020 позивачем було отримано вимогу Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за № 70-02/3- 2455 від 04.05.2020 (а.с.8) щодо надання інформації стосовно ТОВ "Агенство нерухомості "Рестріелт". З тексту вказаної вимоги вбачається, що Харківським обласним територіальним відділення Антимонопольного комітету України здійснюється розгляд справи № 3/01-11-20, яка розпочата за ознаками вчинення ТОВ "АН "Рестріелт" та ППФ "Оберон" порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів під час участі у процедурі державної закупівлі.
		У даній вимозі також зазначено, що відповідно до інформації, наданої ТОВ "АН "Рестріелт" Харківському обласному територіальному відділенню АМК України, оригінал договору оренди об`єкта нерухомості від 01.01.2015, укладеного ТОВ "АН "Рестріелт" з ФОП Мігуновим В.І., передано на зберігання адвокату згідно з договором про надання правової допомоги; для підготовки тендерної пропозиції по закупівлі, отримання і виготовлення всіх необхідних для цього документів та організації і проведення участі в електронному аукціоні залучався адвокат Костиря Г.А. на підставі договору про надання юридичних послуг від 01.08.2018; підготовка документів, їх сканування, завантаження та участь в аукціоні від імені ТОВ "АН "Рестріелт" організовувалась та здійснювалась адвокатом Костирею Г.А.; всі документи на поставку товарів, надання послуг, виконання робіт тощо з контрагентами за минулі періоди 2015 - 2018 років передані адвокату Костирі Г.А. на зберігання.
		Посилаючись на вищевикладені обставини, Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України на підставі ст. 22, 22-1 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України" зобов`язало адвоката Костирю Г. А. надати наступну інформацію та документи:
		1. Копію укладеного ТОВ АН "Рестріелт" договору оренди об`єкта нерухомості (місто Харків, вулиця Примакова, 46) від 01.01.2015 без номеру.
		2. Копії всіх підтверджуючих документів щодо виникнення та існування між ТОВ АН "Рестріелт" та ППФ "Оберон" будь-яких відносин у період з 01.01.2017 по минулий період 2019 року. Підтверджуючі документи мають бути надані по кожному окремому факту виникнення та припинення відносин, зокрема, всі угоди, акти про виконання робіт, тощо.
		3. Інформацію про всі номери телефонів, в т.ч. мобільних, факсів, е-таіі адреси та вебсторінки (Web-page), що належать/належали та/або використовувались адвокатом Костирєю Г.А у період з 01.01.2018 до 31.12.2018 під час надання юридичних послуг за Договором.
		4. Копії договорів, укладених адвокатом Костирєю Г.А. з провайдерами (операторами) щодо підключення та обслуговування телефонних номерів, зазначених у відповідь на пункт 3 цієї вимоги, що діяли або були укладені у період з 01.01.2018 року до 31.12.2018.
		5. Копії договорів, укладених адвокатом Костирєю Г.А. з провайдерами (операторами) щодо підключення до мережі Інтернет, що діяли або були укладені у період з 01.01.2018 до 31.12.2018. У разі якщо адвокатом Костирєю Г.А. не укладалися вказані договори, зазначити яким чином здійснюється доступ до мережі Інтернет під час надання юридичних послуг за Договором.
		6. Інформацію про всі ІР-адреси та адреси розташування приміщень, які використовувались адвокатом Костирєю Г.А. для подання від імені ТОВ АН "Рестріелт" тендерних пропозицій та участі в електронному аукціоні у Торгах під час надання юридичних послуг за Договором.
		7. Відомості про всіх осіб, які будь-яким чином залучались адвокатом Костирєю Г.А. до підготовки та/або збору документів, які були подані у складі тендерної пропозиції ТОВ АН "Рестріелт" для участі у Торгах (помічниками адвоката, стажистом або іншою особою, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, тощо). Надати всі наявні підтверджуючі докази, зокрема, накази, розпорядження, тощо, стосовно залучення зазначених осіб до підготовки та збору вищевказаних документів. Інформацію також навести у вигляді Таблиці № 1 з зазначенням переліку всіх документів, які адвокатом Костирєю Г.А. безпосередньо готувались або були отримані від третіх осіб (органів державної влади, суб`єктів господарювання, фізичних осіб тощо).
		8. Чи готувались безпосередньо адвокатом Костирєю Г.А. документи, що були подані ТОВ АН "Рестріелт" на Торги у складі тендерної пропозиції під час надання юридичних послуг за Договором? Якщо так, то надати всі наявні підтверджуючі докази, зокрема, всі проекти документів (чернетки тощо) у паперовому та електронному вигляді, які пов`язані з підготовкою пропозицій конкурсних торгів та передували остаточним документам, що були подані у складі тендерної пропозиції для участі у Торгах під час надання юридичних послуг за Договором. Документи, що надаються в електронному вигляді, мають бути записані на оптичному носії інформації типу СD-Recordable або DVD- Recordable (без можливості перезапису інформації). Характеристики оптичного носія інформації (марка, серійний номер, колір тощо) мають бути зазначені в листі-відповіді на цю вимогу. Серійний номер є індивідуальним для кожного оптичного носія. Неподання інформації в електронному вигляді та не зазначення або невірне зазначення реквізитів цифрового носія буде вважатися Відділенням як неподання такої інформації.
		9. Копії листів (заявок, звернень, тощо), які були надіслані адвокатом Костирєю Г.А. під час надання юридичних послуг за Договором до органів державної влади, суб`єктів господарювання, страхових компаній, банківських установ, тощо, з метою одержання відповідних документів (довідок, договорів страхування, страхових гарантій, свідоцтв, сертифікатів, тощо), що вимагались тендерною документацією Торгів.
		10. Чи використовувались адвокатом Костирєю Г.А. під час надання юридичних послуг за Договором, документи (матеріали, тощо), які були взяті з відкритих джерел (ресурсів, тощо), доступних для інших суб`єктів господарювання та/або джерел (ресурсів, тощо), які доступні обмеженому колу осіб (суб`єктам господарювання, фізичним особам тощо), зокрема взяті із засобів масової інформації (ЗМІ), мереж Інтернету, відкритих баз даних тощо. Якщо так, надати копії таких документів і вказати джерела, коли (дата, місяць, рік) документи (матеріали тощо) були взяті з джерела, а також шлях доступу до цих джерел/ресурсів тощо (адрес сайту в мережі Інтернет, назву ЗМІ, номер видання, сторінка тощо). У разі, якщо доступ до ресурсу передбачає введення коду (пароль, логін тощо), надати відповідний код (пароль, логін тощо).
		11. Чи залучав адвокат Костиря Г.А. до підготовки та/або збору документів для участі у Торгах третіх осіб (суб`єктів господарювання, фізичних осіб, що не є помічниками адвоката, стажистом або іншою особою, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, тощо)? Якщо так, надати всі наявні підтверджуючі докази, зокрема відповідні документи (договори, листування, доручення, акти виконання робіт тощо), а також відповідно до Таблиці № 2 відомості про третіх осіб.
		В процесі розгляду зазначеної вимоги позивач звернувся до Національної асоціації адвокатів України із запитом (а.с.14), у відповіді на який за № 751/0/2-20 від 01.06.2020 (а.с.18) Національна асоціація адвокатів України повідомила, зокрема, що інформація, отримана адвокатом на підставі договору про надання правової допомоги, є адвокатською таємницею і може бути розголошена лише за письмовою згодою клієнта. До відповіді додано копії рішень Національної асоціації адвокатів України: рішення №59 від 04-05 липня 2014 року "Про затвердження роз`яснення щодо належності до адвокатської таємниці будь-якої інформації, яка стала відома адвокату під час здійснення представництва інтересів клієнта, та щодо права адвоката на розголошення такої інформації без згоди клієнта", а також рішення №234 від 15 листопада 2017 року "Про затвердження роз`яснення щодо дисциплінарної відповідальності адвоката у разі подання ним до суду копій документів, отриманих від клієнта під час здійснення адвокатської діяльності, на виконання ухвали суду про витребування доказів" (а.с.20 - 29).
		11.06.2020 позивачем було направлено ТОВ "АН "Рестріелт" лист щодо можливості надання письмової згоди на розголошення адвокатом інформації, що стала йому відома під час виконання договору про надання правової допомоги, та надання відомостей, витребуваних вимогою № 70-02/3 - 2455 від 04.05.2020 року Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України. На вказаному листі, копію якого надано позивачем до матеріалів справи (а.с.30), міститься відмітка про отримання його адресатом. Відповіді на лист матеріали справи не містять. За твердженням позивача,  станом на день подання позовної заяви ним не було отримано письмової згоди (заяви) ТОВ "АН "Рестріелт" на розголошення відомостей, що становлять адвокатську таємницю.
		Вважаючи свої права порушеними, адвокат Костиря Г.А. 12.06.2020 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
		Як вбачається з відзиву відповідача на позовну заяву (а.с.46) та доданих до нього документів, 12.06.2020 найменування відповідача змінено на Східне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.
		За результатами розгляду справи місцевим господарським судом задоволено позов адвоката Костирі Г.А. - із наведених вище підстав.
		Надаючи оцінку висновкам місцевого господарського суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, у відповідності до ч.1 ст.269 ГПК України, згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, колегія суддів погоджується з ними з огляду на наступне.
		Відповідно до ч. 1 ст. 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов`язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання.
		Із посиланням на вказану норму відповідач наполягає на тому, що адвокат як суб`єкт господарювання у розумінні ст.1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" безумовно зобов`язаний на вимогу органу АМК України подавати відповідні документи, пояснення тощо.
		Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, а також питання, з яких клієнт (особа, якій відмовлено в укладенні договору про надання правової допомоги з передбачених цим Законом підстав) звертався до адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об`єднання, зміст порад, консультацій, роз`яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності.
		Стосовно вказаної норми, на яку посилається позивач та суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що вона не підлягає застосуванню в даному випадку, насамперед, з тих підстав, що в матеріалах справи відсутні докази факту існування договірних відносин адвоката Костирі Г.А. з ТОВ "АН "Рестріелт", тобто, на думку апелянта, позивачем не доведено, що інформація, запитувана у адвоката згідно з вимогою Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №70-02/3- 2455 від 04.05.2020, є саме інформацією про клієнта даного адвоката.
		Надаючи оцінку вказаним аргументам, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи дійсно відсутній договір про надання правової допомоги, укладений між позивачем та ТОВ "АН "Рестріелт". 
		Суд апеляційної інстанції погоджується також з аргументом апелянта про те, що роз`яснення НААУ Ради адвокатів України мають рекомендаційний характер та не є доказом на підтвердження договірних відносин між адвокатом Костирею Г.А. та  ТОВ "АН "Рестріелт". 
		Разом з тим, відповідно до позовної заяви, вказані роз`яснення було надано позивачем не як доказ існування зазначених договірних відносин, а на підтвердження відсутності у адвоката права розголошувати адвокатську таємницю без письмової згоди клієнта.
		Водночас, факт укладення адвокатом Костирею Г.А. договору про надання правової допомоги з ТОВ "АН "Рестріелт" підтверджено позивачем як у позовній заяві, так і в усних поясненнях представника в судовому засіданні 20.10.2020. 
		Також, як вбачається із тексту спірної вимоги відповідача №70-02/3- 2455 від 04.05.2020, у відповідь на запит органу АМК України ТОВ "АН "Рестріелт" повідомило, що для підготовки документів та організації і проведення участі в електронному аукціоні залучався адвокат Костиря Г.А. на підставі договору про надання юридичних послуг від 01.08.2018. Тобто, як фактично встановлено самим відповідачем, ТОВ "АН "Рестріелт" також визнає факт існування у нього договірних відносин із адвокатом Костирею Г.А., посилаючись на договір від конкретної дати. 
		При цьому, як вбачається з апеляційної скарги та усних пояснень представників відповідача, саме вказані обставини (посилання ТОВ "АН "Рестріелт" на залучення адвоката Костирі Г.А. до підготовки документації для участі в електронному аукціоні на підставі договору про надання юридичних послуг) стали підставою для звернення Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до адвоката Костирі Г.А. з вимогою №70-02/3- 2455 від 04.05.2020.
		Тому посилання відповідача на недоведеність існування договірних відносин між адвокатом Костирею Г.А. та ТОВ "АН "Рестріелт" із надання правової допомоги свідчать про суперечливість правової позиції відповідача, адже ним не надано суду апеляційної інстанції пояснень з питання - якщо відповідач не визнає існування відповідних договірних відносин між вказаними особами, то якими були фактичні і правові підстави для звернення саме до адвоката Костирі Г.А. з метою отримання інформації про діяльність ТОВ "АН "Рестріелт", враховуючи також, що відповідач стверджує про обов`язковість вимог ч. 1 ст. 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" для Костирі Г.А. саме як для адвоката, у зв`язку з його професійною діяльністю, що, на думку відповідача, є господарською. 
		З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом правильно встановлено ту обставину, що ТОВ "АН "Рестріелт" є клієнтом адвоката Костирі Г.А., і апелянтом відповідного висновку не спростовано.
		Заявник скарги зазначає, що адвокатською таємницею в розумінні ч. 1 ст. 22 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" є не будь-яка інформація, яка знаходиться в розпорядженні адвоката, а лише інформація про клієнта, яка стала відома адвокату під час здійснення ним адвокатської діяльності, та про зміст адвокатських послуг, що надаються адвокатом клієнту.
		Колегія суддів погоджується з даним твердженням, але водночас зазначає, що, як вбачається зі змісту спірної вимоги №70-02/3- 2455 від 04.05.2020, запитувана відповідачем у позивача інформація стала відома позивачу саме під час здійснення ним адвокатської діяльності, стосувалася клієнта (ТОВ "АН "Рестріелт") та змісту наданих йому адвокатських послуг, зокрема, щодо підготовки та/або збору документів, які були подані у складі тендерної пропозиції ТОВ АН "Рестріелт" для участі у торгах, листів (заявок, звернень, тощо), які були надіслані адвокатом
		Костирєю Г.А. під час надання юридичних послуг за договором до органів державної влади, суб`єктів господарювання, страхових компаній, банківських установ, тощо, з метою одержання відповідних документів (довідок, договорів страхування, страхових гарантій, свідоцтв, сертифікатів, тощо), що вимагались тендерною документацією торгів. 
		У відповіді Національної асоціації адвокатів України, наданій на запит позивача щодо адвокатської таємниці (а.с.19), зазначено, що інформація, отримана адвокатом на підставі договору про надання правової допомоги, є адвокатською таємницею та може бути розголошена лише за письмовою згодою (заявою) клієнта. 
		Як було встановлено вище, такої згоди (заяви) ТОВ "АН "Рестріелт" матеріали справи не містять, відповідачем не надано суду першої та апеляційної інстанції доказів її наявності. 
		Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що надання позивачем правової допомоги клієнту у вигляді підготовки та подання документації для участі клієнта в публічних закупівлях цілком вписується у поняття правового супроводу діяльності клієнта, адже процедура публічних закупівель в Україні детально регламентована профільним законодавством й вимагає ретельного правового супроводу для її додержання.
		Тобто, на думку колегії суддів, запитувана відповідачем у позивача інформація повною мірою відноситься до адвокатської таємниці безпосередньо за змістом ч.1 ст. 22 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також згідно з роз`ясненнями  Національної асоціації адвокатів України та згідно з критеріями, про які зазначає сам відповідач в апеляційній скарзі.
		Відповідно до п.2 ч.1 ст.23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, надання відомостей, що є адвокатською таємницею. З цих питань зазначені особи не можуть бути допитані, крім випадків, якщо особа, яка довірила відповідні відомості, звільнила цих осіб від обов`язку зберігати таємницю в порядку, передбаченому законом.
		За таких обставин, місцевим господарським судом правомірно, із посиланням на ст.1, 22, 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", на Правила адвокатської етики, затверджені Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, практику Європейського суду з прав людини, зазначено про відсутність фактичних та правових підстав для надання позивачем відповідачеві інформації, що становить адвокатську таємницю і водночас - про те, що особи, винні в доступі сторонніх осіб до адвокатської таємниці або її розголошенні, несуть відповідальність згідно із законом.
		Відповідач вважає, що положення ч. 1 ст. 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є спеціальною нормою відносно положень інших законів, які встановлюють право на обмеження доступу до, зокрема, таємної інформації, у даному випадку - відносно ч. 1 ст. 22 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". В обґрунтування вказаного твердження заявник скарги посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №923/437/18.
		Проте, як вбачається зі змісту вищевказаної постанови, правовідносини сторін у справі №923/437/18 (ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та Херсонського обласного територіального відділення АМК України) стосуються надання банком на вимогу органу АМК України інформації, що становить банківську таємницю. Верховний Суд зазначив про обов`язок банку надати таку інформацію - із посиланням як на загальну норму -  ч. 1 ст. 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", якою встановлено обов`язок відповідних суб`єктів надавати на вимогу АМК України інформацію, що становить банківську таємницю, так і на спеціальні норми закону, що регулюють діяльність саме банків. Зокрема, суд касаційної інстанції вказав, що за приписами ч.1 ст.62  Закону України "Про банки і банківську діяльність", інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, органам Антимонопольного комітету України - на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб`єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу.
		Тобто стосовно банківської таємниці відповідний обов`язок щодо її надання на вимогу АМК України прямо закріплено у відповідних нормах вищенаведених законів, що кореспондують між собою.
		Натомість аналогічної прямої вказівки щодо адвокатської таємниці не містить ні Закон України "Про Антимонопольний комітет України", ні Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ні будь-які інші нормативно-правові акти, що регулюють діяльність сторін у даній справі № 922/1865/20. 
		Тому, враховуючи, що суб`єктний склад учасників та правове регулювання відносин сторін у даній справі № 922/1865/20 відрізняються від тих, що мають місце справі №923/437/18, колегія суддів зазначає, що посилання апелянта на постанову Верховного Суду у вищевказаній справі не можуть бути визнані належними аргументами.
		Отже, твердження апелянта про те, що положення ч. 1 ст. 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є спеціальною нормою відносно положень ч. 1 ст. 22 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є такими, що ґрунтуються на довільному тлумаченні вищевказаних норм, оскільки з аналізу їх змісту відповідного не вбачається.
		Заявник скарги наполягає на тому, що з економічної точки зору, за своєю сутністю адвокатська діяльність полягає у наданні юридичних послуг вартісного характеру в обмін на особливу форму винагороди (гонорар), отже, адвокати відповідають визначенню "суб`єкт господарювання" за ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (яке, на думку апелянта, є ширшим ніж те, що міститься у ст.3 ГК України), а відтак, адвокат належить до кола суб`єктів, для якого ч. 1 ст. 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено обов`язок на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції та про державну допомогу суб`єктам господарювання.
		Разом з тим, твердження про те, що адвокати відповідають визначенню "суб`єкт господарювання" за ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", також є наслідком тлумачення відповідачем змісту відповідної норми, якою визначено, що  суб`єкт господарювання - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб`єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими; суб`єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання.
		Тобто із вказаної норми не вбачається беззаперечного висновку про те, що до таких суб`єктів відносяться адвокати, враховуючи також, що згідно з п.2 Рекомендацій Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури щодо оподаткування адвокатських об`єднань та адвокатів як самозайнятих осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність, затверджених Рішенням Вищої  кваліфікаційної комісії адвокатури від 18.03.2011 NVI/4-97, з норм діючого законодавства випливає, що адвокатська діяльність не є господарською.
		Окрім того, спірна вимога №70-02/3- 2455 від 04.05.2020 стосувалася фактично діяльності не самого адвоката (господарської або іншої), а його клієнта - ТОВ "АН "Рестріелт", що, як було встановлено вище, підпадає під визначення адвокатської таємниці.
		За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, який, надаючи оцінку змісту ч. 1 ст. 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та ч. 1 ст. 22 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", зазначив, що адвокатська таємниця та визначені законом вимоги її додержання є особливими гарантіями адвокатської діяльності, що покликані утверджувати свободу адвокатів здійснювати свою професію без зайвих перешкод як складову демократичного суспільства. Таким чином, межі поширення режиму адвокатської таємниці можуть бути визначені лише законом, що регламентує правовий статус адвокатів та гарантії їх діяльності, а не законодавством, що визначає правовий статус органів та осіб, які потенційно можуть порушити режим адвокатської таємниці в ході виконання покладених на них функцій.
		Тобто місцевим господарським судом в ході вирішення даного спору правомірно застосовано саме положення Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як спеціального закону, що, водночас, не суперечать і нормам Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та Закону України "Про захист економічної конкуренції", на які посилається відповідач - оскільки останнім не доведено, що приписи цих норм взагалі поширюються на адвокатів.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що заявником апеляційної скарги не спростовано правомірності висновку місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог адвоката Костирі Геннадія Анатолійовича про визнання протиправною та скасування вимоги № 70-02/3 - 2455 від 04.05.2020 року Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України як такої, що порушує гарантії адвокатської діяльності позивача, передбачені п.2 ч.1 ст.23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
		За результатами апеляційного перегляду рішення місцевого господарського суду колегією суддів також не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов`язковою підставою для скасування судового рішення. 
		Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України, 
		ПОСТАНОВИЛА:
		Апеляційну скаргу Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України залишити без задоволення.
		Рішення господарського суду Харківської області від 19.08.2020 у справі №922/1865/20 залишити без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.
		 
		Повний текст постанови складено   23.10.2020 
		 
		Головуючий суддя                                                                    О.В. Шевель
		 
		 
		Суддя                                                                                           О.О. Крестьянінов  
		 
		 
		Суддя                                                                                           В.О. Фоміна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...