Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0541/6002/2012 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління; Прояв неповаги до суду або Конституційного Суду України.
Надіслано для оприлюднення: 27.10.2020. Зареєстровано: 28.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.10.2020.
Дата набрання законної сили: 26.10.2020
Номер судового провадження: 33/804/555/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                                33/804/555/20 
		                                                                                0541/6002/2012
		 
		 
		 
		Категорія: ст. 185-3 КУпАП                                                                       Головуючий 1 інстанції: Шишилін О.Г.                                                                    
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		       26 жовтня 2020 року               м. Маріуполь
		 
		Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду                                         Преснякова А.А.
		за участі секретаря судового засідання                                              Полієвиць Н.І.
		особи, яка притягається до адміністративної відповідальності       ОСОБА_1 
		 
		розглянула апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29.09.2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185-3 КУпАП, та
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Зміст оскарженого судового рішення і встановлені суддею І інстанції обставини
		Відповідно до постанови суду, 18.09.2020 року приблизно о 15.30год. ОСОБА_1 у залі судових засідань № 2 Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області під час розгляду у кримінальній справі № 0541/6002/2012 за обвинуваченням ОСОБА_2 , проявила неповагу до суду, а саме, не підкорилась розпорядженню головуючого і порушила порядок під час судового засідання.
		Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29.09.2020 року ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 185-3 КУпАП і на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.
		Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
		ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване судове рішення як незаконне і необґрунтоване, прийняти нову постанову, якою провадження у справі стосовно неї закрити  у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		Вважає, що суддя суду першої інстанції помилково керувався «Рекомендаціями щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду» затверджених рішенням Ради суддів України № 74 від 04.11.2016 року (при цьому діючими є рішення РСУ № 62 від 26.10.2018 року), яке містить у собі рекомендації щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду, оскільки процедура і порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності регулюється нормами КУпАП.
		Окрім того, вважає, що було порушено її право на справедливий і публічний розгляд цієї справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
		У судовому засіданні при розгляді кримінальної справи їй було запропоновано одягти на обличчя засіб індивідуального захисту, а саме, маску, але на ній була вдягнута маска, вона звернула увагу суду на те, що секретар судового засідання була без засобу індивідуального захисту, чим порушила правила карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
		На її зауваження суд зробив їй попередження і вона подзвонила на лінію «102» для фіксації правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП і вийшла з залу судового засідання для того, щоб провести співробітників поліції до залу судових засідань.
		Вважає, що в її діях не вбачається жодних проявів неповаги до суду або порушень розпоряджень головуючого, вона не мала на меті ціль проявити неповагу до суду, а намагалася захистити свої права і звернути увагу суду на це.
		При розгляді справи про адміністративне правопорушення, головуючий не конкретизував і не повідомив їй, в чому ж саме виразилась ця неповага, тобто не повідомив суть адміністративного правопорушення, а саме, зміст такого обвинувачення, що є порушенням його права на захист, тому вона не могла відповідати на питання суду, оскільки не знала, в чому саме проявилися дії неповаги до суду.
		Відсутність конкретного обвинувачення є порушенням принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України, що є неприпустимим.
		Вважає, що в матеріалах провадження відсутній жодний доказ того, що вона під час розгляду кримінальної справи проявила неповагу до суду, а допущені порушення під час розгляду справи про адміністративне правопорушення вищевказаних норм закону потягло за собою неналежне з`ясування всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи.
		   Позиції учасників судового провадження
		   ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала апеляційні вимоги у повному обсязі і зазначила, що вона була присутня під час проведення судового розгляду 18.09.2020 року у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_3 , де потерпілими є вона і її брат ОСОБА_4 .
		  Захисник обвинуваченого адвокат Довженко В.І. почав без дозволу знімати ОСОБА_5 на власний мобільний телефон, цей факт обурив останнього, і він попросив це припинити, але не висловлювався образливо на адресу інших учасників процесу.  Зазначила, що дії захисника Довженка спровокували таку поведінку. 
		  Особисто вона зробила зауваження секретарю судового засідання з приводу того, що остання знаходилась у залі судового засідання без маски.
		   Наполягає на тому, що вона не проявляла неповагу до суду, вона поводила себе емоційно, тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, просила  скасувати оскаржуване судове рішення і постановити нове, яким провадження у справі стосовно неї закрити  у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
		Заслухавши суддю-доповідача, ОСОБА_1 , яка просила скасувати постанову суду першої інстанції і закрити провадження у цій справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, переглянувши відеозапис судового засідання суду першої інстанції від 18.09.2020 року у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню  з таких підстав.
		    Мотиви Суду
		    Згідно до ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
		Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
		           Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
		Зміст постанови судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29.09.2020 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185-3 ч. 1 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 , відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 283-284 КУпАП, а саму справу суддею розглянуто відповідно до вимог ст. 280 КУпАП.
		Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		В ході судового розгляду встановлено, що у Приморському районному суді м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Шишиліна О.Г. триває розгляд кримінальної справи № 0541/6002/2012 за обвинуваченням ОСОБА_2 , яка розглядається за правилами КПК України 1960 року, ОСОБА_1 є потерпілою у цій справі.
		Чергове судове засідання у цій справі було призначено на 18.09.2020 року, під час розгляду якої потерпіла ОСОБА_1 приблизно о 15.30год. проявила неповагу до суду, не підкорилася розпорядженню головуючого і порушила порядок під час судового засідання.
		           Зі змісту статті 271 КПК України в редакції 1960 року вбачається, що підтримання порядку під час судового  засідання  покладається на головуючого. Учасники  судового  розгляду,  а також інші особи, присутні в залі  судового  засідання,  зобов`язані  беззаперечно   виконувати розпорядження  головуючого,  додержуватися  в  судовому  засіданні встановленого  порядку  та  утримуватися  від  будь-яких  дій,  що свідчать  про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил. За неповагу до суду винні особи притягаються до  відповідальності, встановленої   законом.   Питання   про   притягнення   особи   до відповідальності за  прояв  неповаги  до  суду  вирішується  судом негайно  після  вчинення  порушення,  у  зв`язку  з чим у судовому засіданні із розгляду кримінальної справи оголошується перерва. Всі учасники  судового  розгляду звертаються до суду,  дають свої показання  і  роблять  заяви  стоячи.  Відступати  від  цього 
		правила можна лише з дозволу головуючого.
		Відповідно до ч. 3 ст. 272 КПК України 1960 року, за непідкорення розпорядженню головуючого або порушення порядку під час судового засідання, зокрема, потерпілий несе відповідальність за частиною 1 статті 185-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
		Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є потерпілою у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 , отже є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП.
		З огляду на вимоги статті 258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185-3 КУпАП, не складається.
		    Стаття 221-1 КУпАП передбачає, що місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні суди та Верховний Суд розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
		   Справа розглядається суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене статтею 185-3 цього Кодексу.
		Враховуючи наведене, вважаю слушними доводи апелянта про те, що суддя помилково керувався «Рекомендаціями щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду» затверджених рішенням Ради суддів України № 74 від 04.11.2016 року, на момент розгляду це рішення втратило силу, у зв`язку зі зміною законодавства з часу ухвалення цих рекомендацій, РСУ прийняла 26.10.2018 року рішення № 62 стосовно рекомендацій щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду, однак вважаю, що це не потягло за собою суттєвих порушень норм КУпАП.
		Так, суддя при винесені оскаржуваної постанови керувався також і нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, ним не була порушена процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , останній 29.09.2020 року у судовому засіданні були роз`яснені права, передбачені ст.268 КУпАП, запропоновано надати пояснення стосовно обставин адміністративної справи, але вона відмовилась від надання пояснень, пославшись на вимоги ст. 63 Конституції України, що вбачається з постанови від 29.09.2020 року (а/с 11-12) та не спростовується ОСОБА_1 .
		Зміст постанови відповідає вимогам статті 283 КУпАП, при цьому справа про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 розглянута суддею-доповідачем зі складу суду, що розглядає справу, під час розгляду якої вчинено правопорушення, передбачене статтею 185-3 цього Кодексу, а саме суддею Шишиліним О.Г., тобто помилкове посилання судді на «Рекомендації щодо притягнення до відповідальності за неповагу до суду», затверджені рішенням Ради суддів України № 74 від 04.11.2016 року, не вплинуло на висновки суду та не може бути підставою для скасування цієї постанови.  
		Згідно із ст. 129 Конституції України за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. 
		Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.
		Згідно з ч.1 ст.50 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.
		Отже, за прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст.185-3 КУпАП адміністративна відповідальність настає за неповагу до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил.
		Таким чином, об`єктивна сторона вказаного правопорушення виражається у неповазі до суду, яка може полягати у:
		1) злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача;
		2) непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого;
		3) порушенні зазначеними особами порядку під час судового засідання;
		4) вчинення зазначеними особами будь-яких дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил.
		Суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення може бути будь-яка особа, яка бере участь у судовому засіданні.
		    Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		При проведенні апеляційного розгляду був переглянутий відеозаписом судового засідання від 18.09.2020 року у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 , з якого вбачається, що під час проведення судового засідання 18.09.2020 року головуючий Шишилін О.Г. поставив на обговорення учасників судового засідання питання про можливість продовження розгляду справи у відсутності потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_8 , в ході обговорення головуючий Шишилін О.Г. надав розпорядження надіти ОСОБА_1 засіб індивідуального захисту, а саме, маску на обличчя, зайняти своє місце і припинити вголос висловлюватися без його дозволу, на що ОСОБА_1 наділа засіб індивідуального захисту, але продовжувала порушувати порядок проведення судового засідання, а саме без дозволу головуючого гучно висловлювалась, встала з місця, ходила по залу судових засідань, у подальшому взагалі покинула без дозволу головуючого зал судових засідань, чим зірвала подальше проведення судового засідання у цій справі. 
		Таким чином, в ході апеляційного розгляду знайшло підтвердження, що ОСОБА_1 18.09.2020 року у судовому засіданні у залі судових засідань № 2 Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області, під час розгляду кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 , проявила неповагу до суду, а саме не підкорилася розпорядженню головуючого у справі та порушила порядок під час судового засідання. 
		    Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-3 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи та дослідженими судом першої інстанції доказами, а саме відеозаписом судового засідання від 18.09.2020 року у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 (а/с 2).
		З огляду на наведене, в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП.
		Стосовно апеляційних доводів, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, головуючий не повідомив їй суть адміністративного правопорушення, а саме, зміст такого обвинувачення, тому вона не могла відповідати на питання суду, оскільки не знала, в чому саме проявилися дії неповаги до суду, то колегія суддів вважає їх неспроможними, оскільки в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції оглядався відеозапис судового засідання від 18.09.2020 року у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 , який відображає поведінку потерпілих у судовому засіданні.
		Таким чином, наведені доводи вважаю способом захисту особи, яка притягається до адміністративної відповідальності  ОСОБА_1 , оскільки вона не вважає ці свої дії проявом неповаги до суду.
		В апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції.
		           Суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 Кодексу про адміністративні правопорушення України, визначив вид стягнення і його розмір у мінімальних межах, встановлених ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, у межах передбаченого ст. 38 КУпАП трьох місячного строку.
		З урахуванням наведеного, приходжу до висновків про відмову у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , оскільки відсутні підстави для скасування постанови суду та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно останньої у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, апеляційні доводи є необґрунтованими і  задоволенню не підлягають.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КпАП України, -
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Постанову судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29.09.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 185-3 ч. 1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень залишити без змін.
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		            Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...