Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/5771/20 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Визнання договорів (правочинів) недійсними; надання послуг.
Надіслано судом: 27.10.2020. Зареєстровано: 28.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 29.10.2020.

Результат оскарження 21.01.2021 Північний апеляційний господарський суд: змінено рішення місцевого суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		12.10.2020Справа №  910/5771/20Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
		за позовом   Громадської організацій "Європейський закон і порядок" 
		до                   1) Офісу Генерального прокурора 
		                      2) товариства з обмеженою відповідальністю "Оболоньторгстандарт" 
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів          товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмехбуд 21" 
		про                 визнання договору недійсним
		                                                          
		                                                           При секретарю судового засідання: Радченко А.А.
		 
		Представники сторін:
		від позивача: не з`явився; 
		відповідача-1:  Костюк О.В. - Положення про Департамент представництва інтересів держави в суді офісу Генерального прокурора, затверджено Наказом Генерального прокурора №336 від 27.07.2020, Наказ №1893ц від 27.07.2020 (службове посвідчення №054763 від 02.01.2020);
		від відповідача-2: Парицька Н.О. - представник за довіреністю б/н від 05.06.2020; 
		від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Парицька Н.О. - представник за довіреністю б/н від 01.06.2020.
		 
		встановив:
		Громадська організація "Європейський закон і порядок" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Офісу Генерального прокурора, товариства з обмеженою відповідальністю "Оболоньторгстандарт" про визнання недійсним договору, а саме: визнати недійсним договір про дольову участь у будівництві в редакції додаткової угоди від 25.05.2018 року до договору про реконструкцію адміністративної будівлі з добудовою житлового будинку №11/05/17 від 11.05.2017р., із змінами внесеними додатковою угодою від 03.05.2019, укладений між Генеральною прокуратурою України та товариством з обмеженою відповідальністю "Оболоньторгстандарт".
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.05.2020 вищевказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення цієї ухвали.
		07.05.2020 до канцелярії суду позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 09.06.2020. Залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмехбуд 21" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 26-З, офіс 179, код ЄДРПОУ 34424723).
		05.06.2020 на адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.
		09.06.2020 через канцелярію суду третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів подала письмові пояснення, відповідач-2 - відзив.
		Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 відкладено підготовче засідання на 30.06.2020.
		24.06.2020 через канцелярію суду позивач подав відповідь на відзив.
		Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 суд задовольнив усне клопотання відповідача-2 про відкладення підготовчого засідання та відклав підготовче засідання на 14.07.2020.
		13.07.2020 через канцелярію суду відповідач-2 подав заперечення.
		Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2020 суд задовольнив усне клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання та відклав підготовче засідання на 08.09.2020.
		14.07.2020 через канцелярію суду відповідач - 1 подав заперечення на відповідь на відзиви.
		Розгляд справи 08.09.2020 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Мудрого С.М. у відпустці. На офіційній сторінці Господарського суду міста Києва 01.09.2020 було зроблено оголошення https://ki.arbitr.gov.ua/sud5011/pres-centr/novyny/986471/. Повідомлено, що про дати і час судових засідань всі учасники будуть повідомлені ухвалами суду, які будуть внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 року призначено підготовче засідання у справі на 28.09.2020 року.
		Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.10.2020.
		12.10.2020 року до канцелярії суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі позивача, в якій просить суд розгляд справи №910/5771/20 провести без участі представників ГО "Європейський закон і порядок" у судових засіданнях за наявними в матеріалах справи документами. Задовольнити позов повністю.
		В судове засідання 12.10.2020 року представник позивача не з`явився.
		Представник відповідача 1 заперечував проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Представник відповідача 2 заперечував проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Представник третьої особи заперечував проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
		В судовому засіданні на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Заслухавши пояснення представників відповідача та третіх осіб, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
		Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
		Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
		Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		З матеріалів справи вбачається, що 11.05.2017р. між Генеральною прокуратурою України в особі Заступника Генерального прокурора України Столярчука Юрія Васильовича, що діє на підставі Закону України «Про прокуратуру» з однієї сторони (Сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОБОЛОНЬТОРГСТАНДАРТ» в особі директора Гончарука Данила Миколайовича, що діє на підставі Статуту, з другої сторони (Сторона-2) укладено договір реконструкції адміністративної будівлі з добудовою житлового будинку №11/05/17 (далі - договір реконструкції адміністративної будівлі).
		11.05.2017р. між сторонами підписано Акт приймання-передачі до договору реконструкції адміністративної будівлі.
		В подальшому, до договору реконструкції адміністративної будівлі укладено додаткову угоду №1 від 01.11.2017р., додаткову угоду №2 від 30.11.2017р. та акти прийому-передачі №1, №2, №3, №4 квартир від 30.11.2017р., додаткову угоду №3 від 10.01.2018р.
		25.05.2018р. між Генеральною прокуратурою України, в особі заступника Генерального прокурора Столярчука Юрія Васильовича, що діє на підставі Закону України «Про прокуратуру», з однієї сторони (Сторона-1), та Товариством з обмеженою діяльністю «ОБОЛОНЬТОРГСТАНДАРТ», в особі директора Гончарука Данила Миколайовича, який діє на підставі Статуту (Сторона-2), укладено додаткову угоду до договору про реконструкцію адміністративної будівлі з добудовою житлового будинку від 11.05.2017 № 11/05/17 (надалі - основний договір), яким зміст основного договору викладено у новій редакції, а також у новій редакції викладено назву основного Договору - «Договір про дольову участь у будівництві» (договір про дольову участь). 
		Згідно п.1.1 договору про реконструкцію будівлі його предметом є участь сторін у реконструкції з добудовою і надбудовою об`єкту згідно з затвердженою проектно-кошторисною документацією, з подальшим отриманням у власність відповідних часток в об`єкті, на умовах і в порядку, передбаченому цим договором.
		Відповідно до п.1.3 договору про реконструкцію будівлі:
		- Сторона-1 делегує Стороні-2 всі функції замовника реконструкції/будівництва об`єкта щодо розробки Проектної документації та реконструкції з добудовою (надбудовою) об`єкта, а також інших функцій, передбачених даним договором, окрім права постійного користування земельною ділянкою, з метою отримання сторонами у власність часток в об`єкті, визначених даним договором, та/або іншого майна, та/або вигоди в порядку та на умовах, передбачених умовами договору;
		- Сторона-2 приймає на себе на час проектування об`єкта та реконструкції/будівництва об`єкта виконання всіх функцій замовника, окрім тих, шо відповідно до умов даного договору покладено на Сторону-1, та зобов`язується на свій ризик за рахунок власних або залучених сил, коштів, матеріалів, засобів, техніки та устаткування забезпечити реконструкцію/будівництво об`єкта в цілому на земельній ділянці відповідно до Проектній документації.
		За визначенням, наданим договором про реконструкцію будівлі:
		«Земельна ділянка» - земельна ділянка, площею 0,1391 га, яка розташована за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Московська, 8, корп. 34, знаходиться у постійному користуванні Сторони - 1 (кадастровий номер 8 000 000 000:82:033:0011) та на якій розташовано об`єкт нерухомого майна (адміністративна будівля), що знаходяться на балансі Генеральної прокуратури України.
		«Об`єкт (Об`єкт реконструкції/будівництва)» - реконструкція адміністративної будівлі Сторони-1 по вул. Московській, 8, корп. 34, у Печерському районі м. Києва з добудовою (надбудовою) до неї житлового будинку на земельній ділянці, а також будь-які інженерно-технічні споруди безпосередньо з пов`язані ними.
		У преамбулі додаткової угоди від 25.05.2018р. до договору про реконструкцію адміністративної будівлі з добудовою житлового будинку від 11.05.2017 № 11/05/17 зазначено, що сторони вирішили врегулювати свої права та обов`язки за договором реконструкції адміністративної будівлі з добудовою житлового будинку від 11.05.2017 № 11/05/17 у зв`язку з тим, що адміністративна будівля Генеральної прокуратури України по вул. Московській, 8, корп. 34, яка відповідно до умов Основного договору підлягала реконструкції, перебуває в аварійному стані (4 категорія), подальша експлуатація будівлі - недопустима, а проведення реконструкції будівлі є економічно та технічно не виправданою (підтверджується Звітом з технічного обстеження нежитлової будівлі, Технічним звітом про стан, експлуатаційну придатність та можливість проведення реконструкції адміністративної будівлі по вул. Московській, 8, корп. 34, у Печерському районі м. Києва), ураховуючи те, що Сторона-2 передала Стороні-1 4 квартири загальною площею 247,1 кв. м, в інших будинках на території міста Києва, без урахування ринкової вартості житла.
		Наведене підтверджується змістом додаткової угоди №2 від 30.11.2017р. та Актів прийому-передачі №1, №2, №3, №4 квартир від 30.11.2017р., Технічного звіту про стан, експлуатаційну придатність та можливість проведення реконструкції адміністративної будівлі по вул. Московській, 8, корп. 34, у Печерському районі м. Києва, виконаного Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» на замовлення Генеральної прокуратури України.
		Пунктом 3 додаткової угоди від 25.05.2018р. встановлено, що сторони підтверджують, що Сторона-2 частково виконала свої зобов`язання по Основному договору (з урахуванням усіх змін та доповнень), та на момент укладення договору у новій редакції передала Стороні-1 4 квартири загальною площею 247,1 квадратних метрів, в інших будинках на території міста Києва, без урахування ринкової вартості житла.
		Остаточний розмір загальної площі житлових та нежитлових приміщень, переданих Стороною-2 Стороні-1 відповідно до Основного договору та договору у новій редакції, буде визначено сторонами після визначення ринкової вартості житлових та нежитлових приміщень, переданих Стороні-1, та житлових та нежитлових приміщень в об`єкті будівництва, шляхом проведення відповідної експертизи станом на дату завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію.
		Відповідно до п.4 Додаткової угоди від 25.05.2018р. договір про дольову участь у будівництві, викладений у новій редакції, є обов`язковим до виконання Генеральною прокуратурою України та ТОВ «ОБОЛОНЬТОРГСТАНДАРТ».
		За визначенням, наданим Розділом І договору про дольову участь:  
		«Земельна ділянка» - земельна ділянка, площею 0,1391 га, яка розташована за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Московська, 8, корп. 34, знаходиться у постійному користуванні Сторони - 1 (кадастровий номер 8 000 000 000:82:033:0011) та на якій розташовано об`єкт нерухомого майна (адміністративна будівля), що знаходяться на балансі Генеральної прокуратури України.
		«Будівельний майданчик» - територія земельної ділянки, щодо якої у встановленому законодавством порядку оформлено всі дозволи та погодження, необхідні для будівництва об`єкта.
		«Будівництво об`єкта» - комплекс робіт з будівельно-монтажних робіт по безпосередньому спорудженню об`єкта відповідно до Проектної документації та підключення об`єкта до всіх необхідних комунальних мереж і комунікацій та введення об`єкта в експлуатацію за сприяння Сторони - 1 в межах її компетенції.
		«Договір» - цей договір, а також всі додатки та додаткові угоди до нього, які є його невід`ємною частиною.
		«Об`єкт» (об`єкт будівництва) - житловий будинок та будь - які інженерно технічні споруди безпосередньо пов`язані з ним, розташований на земельній ділянці, будівництво якого здійснюється у відповідності до умов цього договору та згідно з Проектною документацією.
		Згідно п.1.1 договору про дольову участь предметом цього договору є зобов`язання та права сторін по будівництву об`єкта на земельній ділянці з метою отримання кожною зі сторін своєї частини в збудованому об`єкті та/або іншого майна в порядку та на умовах, визначених у договорі.
		Відповідно до п.1.2 договору про дольову участь показник загальної площі об`єкта, показник загальної площі квартир та нежитлових приміщень об`єкта та інші техніко-економічні показники об`єкта встановлюються у Проектній документації та уточнюються після закінчення будівництва за даними технічної документації.
		Пунктом 4.1 договору про дольову участь сторони погодили, що розрахунки між сторонами за договором здійснюються шляхом отримання у власність житлових та нежитлових площ або передачу майнових прав на житлові та нежитлові площі (а після закінчення будівництва об`єкта - право власності на них). Порядок розподілу приміщень в об`єкті визначається Актом розподілу площі в об`єкті, що укладається сторонами після розробки Стороною-2, погодження в установленому законом порядку та експертизи Проектної документації, до початку будівництва об`єкту та є додатком до даного договору.
		Так, відповідно до п. 4.1.1 договору про дольову участь за виконання частини функцій замовника Сторона-1 отримує: 
		- нежитлові приміщення у розмірі площі, що відповідає адміністративній будівлі, яку було списано в рамках виконання даного договору, а саме: 249,5 кв. м на першому поверсі в об`єкті з окремою автономною вхідною групою. Ця доля залишається незмінною незалежно від необхідності виконання Стороною-2 обов`язків перед третіми сторонами.
		- 11 % (одинадцять відсотків) житлових та нежитлових площ об`єкта (обов`язково після затвердження проектної документації сторонами підписується попередній акт розподілу площі в об`єкті із визначенням кількості квадратних метрів).
		Згідно п. 4.1.2 договору про дольову участь сторона-2 отримує у власність всі інші житлові та нежитлові площі об`єкта, не передані відповідно до умов даного договору Стороні-1 (обов`язково після затвердження проектної документації сторонами підписується Попередній акт розподілу площі в Об`єкті із визначенням кількості квадратних метрів).
		Додатковою угодою від 03.05.2019р. про внесення змін та доповнень до договору про дольову участь у будівництві Генеральна прокуратура України в особі заступника Генерального прокурора Столярчука Ю.В., який діє на підставі Закону України «Про прокуратуру» (надалі - Сторона-1), з однієї сторони та Товариством з обмеженою діяльністю «ОБОЛОНЬТОРГСТАНДАРТ», в особі директора Гончарука Данила Миколайовича, який діє на підставі Статуту (Сторона-2), погодились внести зміни до договору про дольову участь, а саме:
		п.4.1 договору викладено у новій редакції за змістом якої сторони погодили, що розрахунки між сторонами за договором здійснюються шляхом отримання у власність житлових та нежитлових площ або передачу майнових прав на житлові та нежитлові площі (а після закінчення будівництва об`єкта - право власності на них). Порядок розподілу приміщень в об`єкті визначається Актом розподілу площі в об`єкті, що укладається сторонами після розробки Стороною-2, погодження в установленому законом порядку та експертизи Проектної документації, до початку будівництва об`єкту та є додатком до даного Договору.
		Відповідно до п.п. 4.1.1 за виконання частини функцій замовника Сторона-1 отримує: 
		- нежитлові приміщення у розмірі площі, що відповідає адміністративній будівлі, яку було списано в рамках виконання даного договору, а саме: 249,5 кв. м на першому поверсі в об`єкті з окремою автономною вхідною групою. Ця доля залишається незмінною незалежно від необхідності виконання Стороною-2 обов`язків перед третіми сторонами.
		- 11 % (одинадцять відсотків) житлових та 11 % (одинадцять відсотків) нежитлових площ в об`єкті (обов`язково після отримання експертного звіту щодо розгляду Проектної документації будівництва об`єкта сторонами підписується Акт розподілу площі в об`єкті із визначенням кількості квадратних метрів).
		Так, звертаючись з даним позовом про визнання недійсним договору про дольову участь у будівництві в редакції додаткової угоди від 25.05.2018 року до договору про реконструкцію адміністративної будівлі з добудовою житлового будинку №11/05/17 від 11.05.2017р., із змінами внесеними додатковою угодою від 03.05.2019, укладений між Генеральною прокуратурою України та товариством з обмеженою відповідальністю "Оболоньторгстандарт", позивачем зазначено, зокрема, що:
		-          при укладенні договору не було враховано наявні обмеження повноважень директора Товариства з обмеженою діяльністю «ОБОЛОНЬТОРГСТАНДАРТ» щодо представництва від імені товариства та заступника Генерального прокурора України,
		-          оскаржуваний договір укладено в порушення встановленої Законом України «Про здійснення державних закупівель», Закон України «Про публічні закупівлі»  обов`язкової процедури закупівлі та конкурсних торгів у розуміння зазначеного Закону,
		-          знесення та списання об`єкту, що знаходився на зазначеній ділянці у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2001р. №1314 «Про затвердження Порядку списання об`єктів державної власності» не здійснювалось,
		-          до спірних правовідносин мають бути застосовані норми Постанови Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012р. «Про затвердження Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договір про спільну діяльність, договір комісії, доручення та управління майном», які також не було дотримано.
		Стаття 203 Цивільного кодексу України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
		Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 
		Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків. Аналогічна правова позиція міститься в пункті 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними"  від 29.05.2013 № 11.
		Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У силу приписів статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.
		Суд не погоджується з твердженням позивача щодо наявності обмежень повноважень директора Товариства з обмеженою діяльністю «ОБОЛОНЬТОРГСТАНДАРТ» на укладання договору про дольову участь.
		Так, стаття 92 Цивільного кодексу України встановлює, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. 
		Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. 
		У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов`язків і здійснювати їх через своїх учасників. 
		Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. 
		У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. 
		Рішенням Загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБОЛОНЬТОРГСТАНДАРТ», оформленим протоколом №4 від 12.10.2015р. на посаду директора Товариства обрано Гончарука Данила Миколайовича з 14.10.2015р. про що видано відповідний наказ №6 від 12.10.2015р.
		Рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБОЛОНЬТОРГСТАНДАРТ», оформленим протоколом №15/10/15 від 15.10.2015р. затверджено Положення про виконавчий орган (директора) Товариства відповідно до п.3.2 якого до компетенції директора товариства належить укладання будь-яких правочинів, договорів від імені товариства, а відповідно до п.3.3 - директор має право без довіреності діяти від імені товариства.
		Статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру та встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою (ч.1). Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними (ч.2). Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (ч.3).
		Пунктом 13 ч.2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено обов`язковість внесення до Єдиного державного реєстру  відомостей про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
		За змістом виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.10.2015р., витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 11.05.2017р., 01.11.2017р., 30.11.2017р., 10.01.2018р., 25.05.2018р., 03.05.2019р., що містяться в матеріалах справи, будь-яких обмежень щодо директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБОЛОНЬТОРГСТАНДАРТ» Гончарука Данила Миколайовича зазначений реєстр не містить.
		Отже, твердження позивача щодо наявності обмежень повноважень директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБОЛОНЬТОРГСТАНДАРТ»  не знайшло свого документального підтвердження.
		Щодо повноважень на підписання оскаржуваного договору заступником Генерального прокурора Столярчуком Юрієм Васильовичем, суд відзначає наступне.
		Статтею 131-1Конституції України встановлено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом. Прокуратуру в Україні очолює Генеральний прокурор, якого призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Президент України.
		Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції чинній на час укладання Договору про дольову участь) встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
		Статтею 8 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що Генеральна прокуратура України організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури.
		Генеральну прокуратуру України очолює Генеральний прокурор, який має першого заступника та чотирьох заступників, а також заступника Генерального прокурора - Головного військового прокурора.
		Частиною 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
		Наказом №525ц від 31.03.2015р. Генеральної прокуратури України старшого радника юстиції Столярчука Юрія Васильовича призначено заступником Генерального прокурора України та затверджено його членом колегії Генеральної прокуратури України від 01.04.2015р.
		За змістом витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 11.05.2017р., 01.11.2017р., 30.11.2017р., 10.01.2018р., 25.05.2018р., 03.05.2019р., що містяться в матеріалах справи, Столярчук Юрій Васильович є підписантом від імені Генеральної прокуратури України (має право підпису фінансових, бухгалтерських, звітних документів, укладання договорів). Будь-яких обмежень щодо вчинення цих дій Столярчуком Ю.В. зазначений реєстр не містить.
		Крім того, наказом Генеральної прокуратури України від 15.05.2018 №40-вд на період відрядження Генерального прокурора України Луценка Ю.В. з 21.05.2018 по 26.05.2018 до м. Нью-Йорк (Сполучені Штати Америки) для участі у дебатах високого рівня Генеральної Асамблеї ООН з нагоди п`ятнадцятої річниці схвалення Конвенції ООН проти Корупції, виконання обов`язків Генерального прокурора України було покладено на заступника Генерального прокурора Столярчука Ю.В.
		Отже, договір про дольову участь у будівництві в редакції додаткової угоди від 25.05.2018р. до договору про реконструкцію адміністративної будівлі з добудовою житлового будинку №11/05/17 від 11.05.2017р., а також додаткова угода від 03.05.2019р. укладена від імені Генеральної прокуратури України Заступником Генерального прокурора України Столярчуком Юрієм Васильовичем за наявності відповідних повноважень.
		Щодо посилання позивача на Закон України «Про публічні закупівлі» та Постанову Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012р. «Про затвердження Порядку укладання державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном» суд відзначає наступне.
		Законом України «Про публічні закупівлі» (в редакції чинній на час укладання договору про дольову участь) установлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
		Пункт 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлює, що договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
		Пункт 20 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначає, що публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
		Отже, договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
		Крім того, за змістом пункту 9 частини 1 статті 1 зазначеного Закону  замовники - органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
		До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання; наявність спеціальних або ексклюзивних прав.
		Проте, пунктом 1.7 договору про дольову участь у будівництві становлено, що фінансування будівництва об`єкта здійснюється Товариством з обмеженою відповідальністю «ОБОЛОНЬТОРГСТАНДАРТ» за рахунок власних або залучених від фізичних та/або юридичних осіб коштів. 
		Таким чином, умовами договору про дольову участь не передбачено залучення бюджетних коштів, а отже дія Закону України «Про публічні закупівлі» на дані правовідносини не розповсюджується.
		Також, у листі від 31.03.2020р. №34/1/2-96 вих-20 Офісом Генерального прокурора у відповідь на запит Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБОЛОНЬТОРГСТАНДАРТ» надано відповідні документи та зазначено, що договір реконструкції адміністративної будівлі з добудовою житлового будинку (з усіма змінами та доповненнями, далі- Договір) укладено у відповідності до вимог Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про інвестиційну діяльність» та інших нормативно-правових актів.
		При цьому, наголошено, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб`єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов`язань, будь-яких інших умов господарських правовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключно компетенцією суб`єктів інвестиційної діяльності (ст.9 Закону України «Про інвестиційну діяльність»).
		Офіс Генерального прокурора зазначає, що оскільки вказаний Договір не є договором про спільну діяльність, що зазначено у ньому самому, дія Постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2012р. №296 на такий документ не поширюється. У зв`язку з цим конкурс не проводився. Генеральна прокуратура отримувала від забудовників комерційні пропозиції щодо будівництва житлових будинків і розрахункової частки житла, яке буде належати відомству. Договір про дольову участь у будівництві укладався з урахуванням найбільш економічно вигідної пропозиції.  
		Отже, суд відзначає, що Постанова Кабінету Міністрів України №296 від 11.04.2012р. «Про затвердження Порядку укладання державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном» на спірний договір не поширюється.
		Щодо посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 08.11.2007р. №1314 «Про затвердження Порядку списання об`єктів державної власності» (далі - Порядок №1314), суд зазначає, що цим Порядком (в редакції чинній на час укладання договору про дольову участь) визначено механізм списання об`єктів державної власності, якими є об`єкти незавершеного будівництва (незавершені капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи), матеріальні активи, що відповідно до законодавства визнаються основними фондами (засобами), іншими необоротними матеріальними активами (далі - майно). 
		Списання майна здійснюється у спосіб, передбачений цим Порядком. 
		У цьому Порядку суб`єктами господарювання є казенні підприємства, державні комерційні підприємства (їх об`єднання), установи та організації, а також підприємства, установи та організації, які перебувають у віданні Національної академії наук і галузевих академій наук. 
		Терміни, які використовуються у цьому Порядку, вживаються у значенні, наведеному в законодавчих актах, що регулюють питання правового режиму власності відповідного майна та питання управління майном, його оцінки та бухгалтерського обліку (п. 1).
		Відповідно до п.2 Порядку дія цього Порядку поширюється на майно, що передане казенним підприємствам, державним комерційним підприємствам (їх об`єднанням), установам та організаціям, закріплене за підприємствами, установами та організаціями, які перебувають у віданні Національної академії наук і галузевих академій наук, майно, що не ввійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), але перебуває на їх балансі.
		Згідно з п.4 Порядку списанню підлягає майно, що не може бути в установленому порядку відчужене, безоплатно передане державним підприємствам, установам чи організаціям та щодо якого не можуть бути застосовані інші способи управління (або їх застосування може бути економічно недоцільне), у разі, коли таке майно морально чи фізично зношене, непридатне для подальшого використання суб`єктом господарювання, зокрема у зв`язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням, або пошкоджене внаслідок аварії чи стихійного лиха, або виявлене в результаті інвентаризації як нестача.
		Пунктом 5 Порядку передбачено, що списання майна здійснюється суб`єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб`єктом управління рішення про надання згоди на його списання. 
		Списання майна здійснюється за умови врахування особливостей правового режиму майна, наявності встановлених законодавчими актами обтяжень чи обмежень щодо розпорядження майном (крім випадків, коли встановлено заборону розпорядження майном). 
		Рішення про надання згоди на списання нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва (незавершених капітальних інвестицій в необоротні матеріальні активи) приймається суб`єктом управління лише за погодженням з державним органом приватизації за місцезнаходженням суб`єкта господарювання.
		Списання майна, що перебуває на балансі суб`єкта управління, здійснюється таким суб`єктом відповідно до цього Порядку.
		Для розгляду документів, підготовки пропозицій щодо списання майна суб`єкт управління утворює комісію з розгляду питань стосовно списання майна, склад, регламент роботи і повноваження якої затверджуються розпорядчим актом (п. 8 Порядку).
		Відповідно до п. 9 Порядку для встановлення факту непридатності майна і неможливості та /або неефективності проведення його відновного ремонту чи неможливості його використання іншим чином, а також для оформлення документів на списання майна утворюється комісія із списання майна (далі - комісія), головою якої є заступник керівника суб`єкта господарювання, а членами - головний бухгалтер або його заступник, працівники інженерних, технічних, технологічних, будівельних, обліково-економічних та інших служб суб`єкта господарювання, а також залучені за вимогою суб`єкта управління його представники та інші фахівці. 
		Склад комісії затверджується розпорядчим актом за підписом керівника суб`єкта господарювання.
		У відповідності до зазначеного, Генеральною прокуратурою України 20.06.2018р. видано Наказ №54б «Про утворення комісії з розгляду питань щодо списання об`єктів державної власності (основних засобів та інших необоротних матеріальних активів) Генеральної прокуратури України».
		05.08.2019р. Генеральною прокуратурою України видано Наказ №50б «Про внесення змін до наказу генеральної прокуратури України від 20.06.2018р. №54б «Про утворення комісії з розгляду питань щодо списання об`єктів державної власності (основних засобів та інших необоротних матеріальних активів) Генеральної прокуратури України».
		Наказом Генеральної прокуратури України №76 б від 29.08.2018р. «Про визначення об`єктів державної власності, що пропонується до списання» вирішено провести інвентаризацію майна, яке пропонується до списання, а саме будівлі по вул. Московській, 8 , корп.34, у м. Києві, визначити економічну доцільність чи недоцільність подальшого використання майна та встановити конкретні причини його списання. 
		За змістом Протоколу засідання комісії з розгляду питань щодо списання об`єктів державної власності (основних засобів та інших необоротних матеріальних активів) Генеральної прокуратури України від 06.09.2018р., затвердженого Генеральним прокурором України, вирішено запропонувати списати будівлю за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корп.34 та подати документи, необхідні для списання будівлі на затвердження Генеральному прокурору.
		06.09.2018р. Генеральним прокурором України затверджено: відомості про об`єкти державної власності, які пропонуються до списання станом на 06.09.2018р.; акт інвентаризації об`єктів державної власності, що пропонується до списання; акт технічного стану будівлі по вул. Московській, 8, корп.34, у Печерському районі м. Києва; техніко-економічне обґрунтування необхідності списання майна та напрямів використання коштів.
		Згідно висновків акту технічного стану будівлі по вул. Московській , 8, корп.34, у Печерському районі м. Києва будівля перебуває в аварійному стані (4 категорія), подальша її експлуатація - недопустима, проведення реконструкції є економічно та технічно не виправданим, а отже її запропоновано до списання. 
		За змістом техніко-економічного обґрунтування необхідності списання майна та напрямів використання коштів, причинами списання є, зокрема аварійний стан несучих конструкцій та будівлі в цілому, її фізичний та моральний знос. Встановлено, що адміністративна будівля по вул. Московській 8, корпус 34 в Печерському районі м. Києва реконструкції не підлягає. Списання вказаного майна на належне функціонування Генеральної прокуратури України не вплине. Натомість Генеральна прокуратура України внаслідок списання зазначеної будівлі та виконання умов договору про дольову участь у будівництві від 25.05.2018р., укладеного між Генеральною прокуратурою України та ТОВ «ОБОЛОНЬТОРГСТАНДАРТ» отримає площі в об`єкті будівництва та кошти, одержані в результаті списання майна.
		Також, Генеральною прокуратурою України видано довідки щодо зазначеного майна №13/2-410 вих - 18 від 07.09.2018р., №13/2-411вих  - 18 від 07.09.2018р.
		Зокрема, у довідці №13/2-410 вих - 18 від 07.09.2018р. Генеральної прокуратури України зазначено, що після списання будівлі, яка розташована на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:82:033:0011) за адресою: м. Київ, вул. Московcька, 8, корп.34 зазначена ділянка не буде відчужена. Подальше використання земельної ділянки - будівництво житлового будинку та будь-яких інженерних споруд, безпосередньо пов`язаних із ним. 
		Листом №30-09/9163 від 12.09.2018р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву за результатами пакету документів, передбачених п.6 Порядку №1314 від 08.11.2007 погоджено списання нерухомого майна - адміністративної будівлі , загальною площею 249,5 кв.м, що розташована по вул. Московській, 8 корп.34 у м. Києві та перебуває на балансі Генеральної прокуратури України.
		Згідно п.7 Порядку №1314 рішення про надання чи відмову в наданні згоди на списання майна приймається відповідним суб`єктом управління протягом 30 днів з дати надходження документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, та після погодження з державними органами приватизації відповідно до абзацу третього пункту 5. 
		Наказом Генеральної прокуратури України №80б від 19.09.2018р. «Про списання з балансу Генеральної прокуратури України основного засобу» вирішено списати з балансу Генеральної прокуратури України основний засіб - будівлю на вул. Московській, 8, корпус №34, інвентарний №10310021. 
		Отже, відповідачем 1 дотримано приписи Порядку №1314 від 08.11.2007 року.
		Водночас, суд відзначає, що процедура списання та знесення об`єктів, розташованих на земельній ділянці стосується питань реалізації сторонами умов договору про дольову участь, та як наслідок, не впливає на законність укладання самого договору.
		Посилаючись на Державний акт на право постійного користування землею ДП завод «Арсенал» (кадастровий номер 8000000000:82:033:0002), витяг з бази даних міського земельного кадастру станом на 12.11.2014р., інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №136995680 від 07.09.2018р., Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.12.2012р. №1058-р та від 03.07.2013р. №491р «Про передачу нерухомого майна в м. Києві», позивач зазначає про відсутність зв`язку об`єкта нерухомості по вул. Московський 8, корп.34 у м. Києві із земельною ділянкою 8000000000:82:033:0011, та, як наслідок, відсутність суттєвої умови оскаржуваного договору - його предмету, оскільки фактично земельна ділянка під будівництво не визначена.
		Також, посилаючись на ст.ст. 92, 116 Земельного кодексу України, Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) №570 «Про надання (передачу) в користування земельних ділянок в кварталі вулиць Михайла Грушевського, Московської та Кловського узвозу у Печерському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування будівель і споруд виробничого, житлового та соціально-побутового призначення» від 15.05.2017р., позивач вважає, що договір реконструкції адміністративної будівлі з добудовою житлового будинку №11/05/17 на земельній ділянці 8000000000:82:033:0011 укладено до передачі цієї ділянки у користування відповідачу 1, що на думку позивача, свідчить по його незаконність і як наслідок незаконність усіх подальших додаткових угод до нього.
		Суд не погоджується із зазначеним твердженням позивача виходячи з наступного.
		Судом встановлено, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.12.2012 р. №1058-р «Про передачу нерухомого майна в м. Києві» вирішено передати Генеральній прокуратурі України будівлю (корпус № 34) та частину будівлі (корпус № 24, осі 8-30) загальною площею 7561 кв. метр (крім підвальних приміщень лабораторій в осях 16-18/Б-Г з прибудовою першого поверху, 19-22/Б-Г з прибудовою першого поверху, 23-24/Б-Г, 24-26 з прибудовою першого поверху, 28-29/Б-Г з прибудовою першого поверху) по вул. Московській, 8, у м. Києві із сфери управління Державного космічного агентства із закріпленням їх на праві оперативного управління за Генеральною прокуратурою України.
		Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про передачу нерухомого майна в м.Києві» від 03.07.2013р. № 491-р вирішено передати: частину будівлі (корпус № 1) по вул. Московській, 8, у м. Києві загальною площею 2792,72 кв. метра (а саме: приміщення на першому поверсі (осі 36-39) загальною площею 230,4 кв. метра, на другому поверсі (осі 25-37, 36/37-45) загальною площею 2481,15 кв. метра та приміщення (осі 37-40) загальною площею 81,17 кв. метра) із сфери управління Державного космічного агентства до сфери управління Державної служби експортного контролю; частину будівлі (корпус № 24) по вул. Московській, 8, у м. Києві загальною площею 2714,2 кв. метра (а саме: приміщення на першому поверсі (осі 1-8) загальною площею 703,2 кв. метра, на другому поверсі (осі 1-8) загальною площею 705,3 кв. метра, на третьому поверсі (осі 1-8) загальною площею 860 кв. метрів та приміщення підвалу (осі 1-8) загальною площею 445,7 кв. метра) (реєстраційний номер 36937821) із сфери управління Державної служби експортного контролю із закріпленням її на праві оперативного управління за Генеральною прокуратурою України.
		Суд відзначає, що земельні відносини, які формуються з приводу переходу земельних прав при набутті майнових прав на об`єкти нерухомості, розташовані на конкретній земельній ділянці, регламентуються нормами ЗК України, які є спеціальними відносно до цивільно-правових норм, які є загальними.
		Чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства.
		Земельно-правові та цивільно-правові норми встановлюють, що перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і земельних прав на земельну ділянку. 
		Наведені висновки містяться у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018р. у справі №910/18560/16 (провадження № 12-143гс18).
		З огляду на наведене та зважаючи на те, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.12.2012 р. №1058-р «Про передачу нерухомого майна в м. Києві» будівлю корпусу №34 по вул. Московській, 8 у м. Києві передано  Генеральній прокуратурі України ще у 2012 році, посилання позивача щодо порушень ст.ст. 92, 116  Земельного кодексу України при укладанні 11.05.2017р. договору реконструкції адміністративної будівлі з добудовою житлового будинку №11/05/17 є помилковим.
		Також суд відзначає, що згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 25336309 від 08.08.2014р.об`єкт нерухомого майна літера «У» за адресою: м.Київ, вул. Московська (Печерський район), будинок 8, корп.34, загальною площею 249, кв.м, 16.06.2014 (номер запису про право власності 6076120) зареєстровано на праві державної власності за державою в особі Генеральної прокуратури України.
		Суд приймає до уваги, що відповідно до Технічного паспорту на громадський будинок №19 по вул. Кловський узвіз у м. Києві, літера «А» було ініційовано намір зміни адреси зазначеного будинку, якій практично реалізовано не було. 
		Крім того, суд приймає до уваги, що зазначення адреси у технічному паспорті об`єкту нерухомості не тягне самостійних юридичних наслідків. 
		Також, судом враховано, що Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2019р. у справі №640/11643/19 за позовом Громадської організації «ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ЗАКОН І ПОРЯДОК» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України,  треті особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідачів Генеральна прокуратура України, Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦМЕХБУД 21», відмовлено у задоволенні позову  про визнання протиправним та скасування Дозволу на виконання будівельних робіт №ІУ113191550829 від 04.06.2019р., виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на будівництво об`єкта «Будівництво житлових будинків (Будинок №3) (Коригування) Адреса об`єкта: м. Київ, Печерський район, вул. Московська, 8, корп.34 у кварталі обмеженому вулицями Михайла Грушевського, Московської та Кловським узвозом» та встановлено законність здійснення зазначеного будівництва.
		Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019р. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2019р.  у справі № 640/11643/19 залишено без змін.
		Постановою Верховного Суду від 28.05.2020р. Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.11.2019р. та Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2019р.  у справі № 640/11643/19 залишено без змін. При цьому, Верховним Судом у вищевказаній постанові окремо встановлено відповідність мотивувальних частин судових рішень попередніх інстанцій нормам матеріального та процесуального права. Верховним Судом відзначено, що ним не встановлено неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, які давали б підстави для скасування рішень суду першої та апеляційної інстанції у справі.
		Частиною 4 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Судами у справі №640/11643/19, зокрема, встановлено, що Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) видано Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки у кварталі обмеженому вулицями Михайла Грушевського, Московської та Кловського узвозу у Печерському районі №504/15/12-3/009-15 від 30.07.2015 (далі - Містобудівні умови та обмеження).
		П.4 зазначених Містобудівних умов та обмежень зазначено адреса будівництва або місце розташування об`єкту - вул. Московська, 8, корп.24 у кварталі обмеженому вулицями Михайла Грушевського, Московської та Кловським узвозом, Печерський район.
		Судами відзначено, що згідно вказаних містобудівних умов замовниками будівництва житлових будинків є землекористувачі Державне підприємство завод «Арсенал» та Генеральна прокуратура України на підставі Державного акту на право постійного користування землею ДП завод «Арсенал» та Свідоцтва про право власності на нерухоме майно - власник Держава в особі Генеральної прокуратури України. Площа земельної ділянки - в межах земельної ділянки площею 25,2779 га (згідно з Державним актом на право постійного користування землею ДП завод «Арсенал» (кадастровий номер 8000000000:82:033:0002), зареєстрованим Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.08.2003 № 82-4-00061.
		Водночас, суди акцентують увагу, що вже після видачі зазначених містобудівних умов, Виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) прийнято розпорядження «Про надання (передачу) в користування земельних ділянок в кварталі вулиць Михайла Грушевського, Московської та Кловського узвозу у Печерському районі м. Києва для експлуатації та обслуговування будівель і споруд виробничого, житлового та соціально-побутового призначення» від 15.05.2017 №570, яким вирішено припинити державному підприємству заводу «АРСЕНАЛ» право постійного користування земельною ділянкою державної власності площею 25,3604 га (кадастровий номер 8000000000:82:033:0002), <…> у зв`язку з переходом права власності на частину об`єктів нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці та необхідністю надання (передачі) в користування земельних ділянок, сформованих в результаті поділу вказаної земельної ділянки (кадастрова справа А-23353).
		Згідно пункту 5 зазначеного розпорядження, вирішено надати Генеральній прокуратурі України у постійне користування земельні ділянки площами 0,1391 га (кадастровий номер 8000000000:82:033:0011) та 0,9060 га (кадастровий номер 8000000000:82:033:0003) для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель на вул. Московській, 8, корпуси 34 та 24 у Печерському районі м. Києва із земель державної власності за рахунок частини земельної ділянки, право користування якою припинено відповідно до пункту 1 цього розпорядження.
		Судами встановлено, що таким чином, земельна ділянка (кадастровий номер 8000000000:82:033:0011), дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ113191550829 від 04.06.2019, щодо забудови якої виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на будівництво об`єкта «Будівництво житлових будинків (Будинок №3) (Коригування), адреса об`єкта: м. Київ, Печерський район, вул. Московська, 8, корп. 34, є частиною земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:82:033:0002) містобудівні умови та обмеження забудови якої були видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) за №504/15/12-3/009-15 від 30.07.2015.
		Судами становлено, що оскільки у даному випадку відбувся виключно поділ земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:82:033:0002), на яку були видані містобудівні умови та обмеження, то на виділену земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:82:033:0011) розповсюджуються дія містобудівних умов та обмежень №504/15/12-3/009-15 від 30.07.2015, оскільки вони фактично стосуються цієї ж території. 
		Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) «Про зміну цільового призначення земельної ділянки Генеральної прокуратури України на вул. Московській, 8 у Печерському районі м. Києва» №946 від 27.05.2019 вирішено змінити цільове призначення земельної ділянки площею 0,1391 га (кадастровий номер 8000000000:82:033:0011) та дозволити її використання для будівництва та експлуатації житлового будинку на вул. Московській, 8 у Печерському районі міста Києва.
		Таким чином, Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки у кварталі обмеженому вулицями Михайла Грушевського, Московської та Кловського узвозу у Печерському районі №504/15/12-3/009-15 від 30.07.2015. видано щодо земельної ділянки на якій знаходились будівлі корпусів 24 та 34 по вул. Московській, 8 у м. Києві, а також інші будівлі та споруди.
		Втім, чинним законодавством не передбачено зазначення у містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки під нове будівництво усіх об`єктів нерухомого майна, які знаходяться на цій земельній ділянці.
		Наведене у сукупності спростовує твердження позивача про відсутність зв`язку об`єкта нерухомості по вул. Московський 8, корп.34 із земельною ділянкою 8000000000:82:033:0011 щодо забудови якої укладено оскаржуваний Договір про дольову участь у будівництві від 25.05.2018р. та про не пов`язаність земельної ділянки на забудову якої в тому числі видано Містобудівні умови та обмеження №504/15/12-3/009-15 від 30.07.2015. з об`єктом будівництва передбаченим вищевказаним договором.
		Щодо твердження позивача про відсутність будь-якого економічного обґрунтування змісту та умов здійснення розподілу між відповідачами суд відзначає наступне.
		Додатковою угодою від 03.05.2019р. про внесення змін та доповнень до договору про дольову участь у будівництві п.4.1 договору викладено у новій редакції за змістом якої сторони погодили, що розрахунки між сторонами за договором здійснюються шляхом отримання у власність житлових та нежитлових площ або передачу майнових прав на житлові та нежитлові площі (а після закінчення будівництва об`єкта - право власності на них). Порядок розподілу приміщень в об`єкті визначається актом розподілу площі в об`єкті, що укладається сторонами після розробки Стороною-2, погодження в установленому законом порядку та експертизи Проектної документації, до початку будівництва об`єкту та є додатком до даного договору.
		Відповідно до п.п. 4.1.1. за виконання частини функцій замовника Сторона-1 отримує: 
		- нежитлові приміщення у розмірі площі, що відповідає адміністративній будівлі, яку було списано в рамках виконання даного договору, а саме: 249,5 кв. м на першому поверсі в об`єкті з окремою автономною вхідною групою. Ця доля залишається незмінною незалежно від необхідності виконання Стороною-2 обов`язків перед третіми сторонами.
		- 11 % (одинадцять відсотків) житлових та 11 % (одинадцять відсотків) нежитлових площ в об`єкті (обов`язково після отримання експертного звіту щодо розгляду Проектної документації будівництва об`єкта сторонами підписується акт розподілу площі в об`єкті із визначенням кількості квадратних метрів).
		Згідно п.п. 4.1.2 договору про дольову участь Сторона-2 отримує у власність всі інші житлові та нежитлові площі об`єкта, не передані відповідно до умов даного договору Стороні-1 (обов`язково після отримання експертного звіту щодо розгляду Проектної документації будівництва об`єкта сторонами підписується акт розподілу площі в об`єкті із визначенням кількості квадратних метрів).
		Згідно п.4.3 договору про дольову участь за взаємною згодою сторін Сторона-2 має право частково або повністю виконати взяті на себе зобов`язання з передачі квадратних метрів, належних Стороні-1 за цим договором, шляхом передачі житлових та нежитлових площ в інших новобудовах міста Києва та з врахуванням їх ринкової вартості. При цьому на замовлення Сторони-1 ринкова вартість визначається шляхом проведення незалежної експертизи за рахунок Сторони-2.
		Передача погоджених сторонами квадратних метрів в інших новобудовах міста Києва відбувається шляхом підписання акту приймання-передачі, в якому сторони визначають кількість квадратних метрів, переданих в рахунок частки Сторони-1, визначеної п.п. 4.1.1. п. 4.1 цього договору.
		Отже, за взаємною згодою сторін Сторона - 2 має право повністю або частково виконати взяті на себе зобов`язання з передачі квадратних метрів нежитлових приміщень, передбачених підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 договору шляхом передачі Стороні-1 відповідних житлових приміщень в об`єкті. Зазначена передача здійснюється обов`язково з визначенням ринкової вартості зазначених житлових та нежитлових приміщень шляхом проведення незалежної експертизи на замовлення Сторони-1 за рахунок Сторони-2.
		Остаточний розмір загальної площі житлових та нежитлових приміщень, переданих Стороною-2 Стороні-1 відповідно до даного договору, буде визначено сторонами після визначення ринкової вартості житлових/ нежитлових приміщень, переданих Стороні-1, та житлових та нежитлових приміщень, які передано Стороною-2 Стороні-1 відповідної експертизи станом на дату завершення будівництва об`єкта та введення його в експлуатацію.
		Пунктом 4.6 договору про дольову участь передбачено, що протягом 30 днів з дати отримання експертного звіту щодо розгляду Проектної документації об`єкта, враховуючи площі квартир, що були достроково передані Стороні-1, сторони складають та підписують акт розподілу площ об`єкта, в якому вказують конкретні приміщення, що складають частки сторін в об`єкті. За взаємною згодою до підписаного акту розподілу площ об`єкта сторони можуть вносити зміни, що не пов`язані із зміною вимог, які викладені у п. 4.1 договору
		Пунктом 2 додаткової угоди від 03.05.2019р. сторони заявляють та підтверджують, що станом на дату укладення цієї додаткової угоди Сторона-2 на виконання підпункту 4.1.1 пункту 4.1, пункту 4.3 договору (з усіма змінами та доповненнями) передала Стороні-1, а остання прийняла 4 квартири в інших новобудовах міста Києва згідно з актами №1-4 від 30.11.2017 прийому-передачі квартир за Договором загальною площею 247,1 кв. м (без урахування ринкової вартості).
		25.03.2019 отримано Експертний звіт №27/19/П щодо розгляду проектної документації за проектом «Будівництво житлових будинків» (Будинок № 3) за адресою: м. Київ, Печерський район, вул. Московська, 8, корп. 34, у кварталі, обмеженому вулицями Михайла Грушевського, Московської та Кловським узвозом.
		Таким чином, розмір частки Сторони-1 (без урахування ринкової вартості квартир) в Об`єкті становить:
		житлові площі в Об`єкті, що сумарно становить 343,68 кв. м: (590,78 кв. м (11% від загальної площі квартир в Об`єкті) - 247,1 кв. м (площа квартир, яку передано Стороною-2 Стороні-1) = 343,68 кв. м) (п.2.1.).
		нежитлові площі в об`єкті, що сумарно становить 462,57 кв. м, з яких:
		-249,5 кв. м на першому поверсі в об`єкті з окремою автономною вхідною групою, що відповідає площі адміністративної будівлі, яку списано в рамках виконання договору;
		-213,07 кв. м - площа вбудованих нежитлових приміщень в об`єкті (п.2.2.).
		У відповідності до зазначеного, сторонами укладено акт розподілу площ об`єкту від 03.05.2019р. за змістом якого ураховуючи виконання Строною-2 відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1, пункту 4.3 договору частини взятих на себе зобов`язань щодо передачі Стороні-1 житлових площ в інших новобудовах м. Києва загальною площею 247,1 кв. м (двісті сорок сім цілих одна десята квадратних метрів), що підтверджується актами № 1 - 4 від 30.11.2017 прийому-передачі квартир за договором, та бажання сторін виконати взяті на себе зобов`язання з передачі квадратних метрів нежитлових приміщень, передбачених підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 договору, шляхом передачі Стороні-1 відповідних житлових приміщень в об`єкті, згідно з пунктами 4.1, 4.3 та 4.6 договору Сторона-1 отримає Житлові площі в об`єкті, що сумарно становить 806,25 кв. м (10 квартир згідно переліку), Сторона - 2 отримує решту площ в об`єкті, за виключенням тих площ, які отримує Сторона-1 відповідно до п.1 цього акту розподілу площ.
		Отже, наведене відповідає умовам п.п. 4.1.1 договору про дольову участь у будівництві в редакції додаткової угоди від 03.05.2019р. 
		За змістом Технічного звіту про стан, експлуатаційну придатність та можливість проведення реконструкції адміністративної будівлі по вул. Московській, 8, корп. 34 у Печерському районі м. Києва виконаного на замовлення Генеральної прокуратури України №9/о/18-ОБ Державним науково-дослідним та проектно-вишукувальним інститутом «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» встановлено, що приймаючи до уваги аварійний стан несучих конструкцій та будівлі в цілому, її фізичний та моральних знос, наявність критичних дефектів та пошкоджень, значний строк експлуатації будівлі, щільність забудови, нераціональне використання земельної ділянки, недостатню несучу спроможність ґрунтів основи, фундаментів стін, наявність просідних ґрунтів в основі фундаменту, зменшення міцності характеристик матеріалів: цегли, розчину, металу, внаслідок їх фізичного старіння, невідповідність, планувальних та конструктивних рішень сучасним будівельним, санітарним та протипожежним нормам, які пред`являються для громадських будинків, малу поверховість та враховуючи, що будівля не являє собою архітектурної та історико-культурної цінності, а розбирання аварійних ділянок стін та фундаментів потягне за собою розбирання всієї будівлі, проведення реконструкції будівлі економічно та технічно не виправдано. Адміністративна будівля по вул. Московській , 8, корпус 34 в Печерському районі м. Києва реконструкції не підлягає. 
		Згідно Техніко-економічного обґрунтування необхідності списання майна та напрямів використання коштів, затвердженим Генеральним прокурором України 06.09.2018р. причинами списання є, зокрема аварійний стан несучих конструкцій та будівлі в цілому, її фізичний та моральний знос. Встановлено, що адміністративна будівля по вул. Московській 8, корпус 34 в Печерському районі м. Києва реконструкції не підлягає. 
		Також зазначено, що списання вказаного майна на належне функціонування Генеральної прокуратури України не вплине. Натомість Генеральна прокуратура України внаслідок списання зазначеної будівлі та виконання умов Договору про дольову участь у будівництві від 25.05.2018р., укладеного між Генеральною прокуратурою та ТОВ «ОБОЛОНЬТОРГСТАНДАРТ» отримає: нежитлові приміщення у розмірі площі , що відповідає площі будівлі, яку планується списати; 11% житлових та нежитлових площ об`єкта будівництва;  кошти, одержані в результаті списання майна.
		При цьому, у Листі від 31.03.2020р. №34/1/2-96 вих-20 Офісу Генерального прокурора, що міститься в матеріалах справи  зазначено, що Генеральна прокуратура отримувала від забудовників комерційні пропозиції щодо будівництва житлових будинків і розрахункової частки житла, яке буде належати відомству. Договір про дольову участь у будівництві укладався з урахуванням найбільш економічно вигідної пропозиції.  
		Наведене спростовує твердження позивача про відсутність економічного обґрунтування змісту та умов здійснення розподілу між відповідачами за оскаржуваним договором.
		Отже, зважаючи на встановлені обставини справи та враховуючи положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання оскаржуваного договору про дольову участь у будівництві в редакції додаткової угоди від 25.05.2018 року до договору про реконструкцію адміністративної будівлі з добудовою житлового будинку №11/05/17 від 11.05.2017р., із змінами внесеними додатковою угодою від 03.05.2019, укладений між Генеральною прокуратурою України та товариством з обмеженою відповідальністю "Оболоньторгстандарт" недійсним, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
		Частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Відповідно до ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 75 ГПК України).
		Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
		Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.
		На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ст.. 74, 76, 77, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		ВИРІШИВ:
		В позові відмовити повністю.
		 
		Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		                                                                          Дата підписання рішення: 27.10.2020 року.
		 
		Суддя                                                                                                                           С.М. Мудрий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...