Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/2100/17-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на доходи фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 29.10.2020. Зареєстровано: 30.10.2020. Забезпечено надання загального доступу: 30.10.2020.
Дата набрання законної сили: 27.10.2020
Номер судового провадження: К/9901/49907/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		27 жовтня 2020 року 
		м. Київ
		справа № 802/2100/17-а
		адміністративне провадження № К/9901/49907/18
		 
		Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Хохуляка В.В., 
		суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,  
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Жмеринської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області, Державної казначейської служби України у Шаргородському районі Вінницької області про визнання відмови неправомірною, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.12.2017 (головуючий суддя: Томчук А.В.) та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.03.2018 (головуючий суддя Мельник-Томенко Ж.М., судді Ватаманюк Р.В.             Сторчак В. Ю.) у справі №802/2100/17-а. 
		 
		встановив:
		ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Жмеринської об`єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Вінницькій області (далі - «Жмеринської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області») та до Державної казначейської служби України у Шаргородському районі Вінницької області в якому просив:
		 
		визнати відмову та бездіяльність Жмеринської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області щодо виготовлення висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подачі його для виконання відповідному органові Державного казначейства України неправомірною та такою, що дискримінує його за професійною та соціальною ознаками;
		 
		зобов`язати Жмеринську ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області виготовити висновок про повернення сум податку на доходи фізичних осіб в розмірі 15-20% на суму 46691,89 грн і військового збору на суму 3676, 40 грн;
		 
		зобов`язати Державну казначейську службу України у Шаргородському районі Вінницької області повернути помилково утримані суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 15-20% на суму 46691,89 грн. і військового збору на суму 3676,40 грн шляхом безспірного списання з відповідного бюджету;
		 
		постанову в частині повернення суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору з утриманого щомісячного (довічного) грошового утримання судді у відставці та його підвищення, як ветерану війни/учаснику бойових дій, в межах місячної виплати допустити до негайного виконання.
		 
		Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.12.2017, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.03.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено. При цьому, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що заявлені вимоги слід звертати до Пенсійного фонду України, як податкового агента, який здійснює утримання податків з доходу (довічного грошового утримання).
		 
		Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 оскаржив їх у касаційному порядку.
		 
		У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.12.2017, постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.03.2018 та прийняти нове рішення про задоволення позову.
		 
		Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що він будучи суддею Шаргородського районного суду Вінницької області у відставці, має право на пільги встановлені законодавством України та починаючи з 23.12.2010 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці та його підвищення, як учасник бойових дій. В даному випадку позивач не погоджується з фактом утримання з вказаних виплат податку на доходи фізичних осіб в розмірі від 15 до 20 % та військового зборку у розмірі 1%, які мають місце починаючи з 01.07.2014. Також позивач не погоджується з відмовою Жмеринської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, отриманою ним за результатами розгляду поданої ним заяви, про виготовлення висновку стосовно повернення йому з відповідного бюджету помилково утриманих податковим агентом податків з фізичних осіб та військового збору за період з липня 2014 року по червень 2016 року у розмірі 50368,29 грн.
		 
		Відповідачі не скористались своїм правом та не надали відзиви на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
		 
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
		 
		Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 (1961 р.н.) є суддею у відставці Шаргородського районного суду Вінницької області та ветераном війни учасником бойових дій.
		 
		Протоколом Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі №396 від 27.05.2011 позивачеві, як судді, призначено довічне грошове утримання (а.с.27).
		 
		У зв`язку зі змінами, внесеними до ст. 164 Податкового кодексу України, Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області листом №570/06-31/02 від 03.07.2014, повідомив позивача про щомісячні відрахування податку на доходи фізичних осіб з суми його довічного грошового утримання, яка перевищує 10000,00 грн, що матиме місце починаючи з 01.07.2014 (а.с.18).
		 
		Листами від 26.06.2015 №23/Д та від 15.09.2015 №35/Д Управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області повідомив позивача, що починаючи з 01.07.2014 УПФУ у Шаргородському районі Вінницької області, як податковий агент, утримує з належних йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та його підвищення, як ветерану війни-учаснику бойових дій, податок на доходи фізичних осіб в розмірі від 15 до 20% та військовий збір в розмірі 1% (а.с.19-22).
		 
		15.05.2017 позивач звернувся до керівника Жмеринської ОДПІ ГУ ДФСУ у Вінницькій області з заявою щодо виготовлення висновку про повернення йому з відповідного бюджету помилково утриманих податковим агентом податків з фізичних осіб та військового збору за період з липня 2014 року по червень 2016 року включно у розмірі 50368,29 грн, з яких податок на доходи фізичних осіб - 46691,89 грн та військовий збір - 3676, 40 грн (а.с.12-15).
		 
		Листом від 22.05.2017 року №2865/10/20-07 податковий орган повідомив позивача про відсутність підстав для підготовки висновку щодо повернення йому помилково утриманих податків, у зв`язку з тим, що в даних правовідносинах в особі податкового агента виступає саме УПФУ у Шаргородському районі Вінницької області (а.с.16-17).
		 
		Не погоджуючись з позицією податкового органу ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
		 
		Статтею 67 Конституції України визначено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
		 
		В силу пункту 14 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються судоустрій, судочинство, статус суддів.
		 
		Згідно частини 4 статті 43 Закону України «Про статус суддів» (далі в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) судді, який пішов у відставку, за наявності відповідного віку і стажу роботи виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу". Судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожний повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж до 90 відсотків заробітку судді.
		 
		Призначення і виплата щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці здійснюється органами Пенсійного фонду за рахунок коштів державного бюджету.
		 
		Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства ( підпункт 1.1. статті 1 Податкового кодексу України).
		 
		Законом України від 27.03.2014 № 1166-VIІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" Податковий кодекс України доповнений новим підпунктом 164.2.19 такого змісту: "64.2.19. суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять тисяч гривень на місяць, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати".
		 
		Відповідно до Прикінцевих положень Закону України від 27.03.2014 № 1166-VIІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" вказані зміни набрали чинності з 1 липня 2014 року.
		 
		Отже, згідно з підпунктом 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять тисяч гривень на місяць, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
		 
		Положення Закону України від 27.03.2014 № 1166-VIІ "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", якими були внесені зміни до статті 164 Податкового кодексу України на момент виникнення спірних правовідносин, нечинними у встановленому законом порядку не визнавалися, а рішення про визнання їх такими, що не відповідають Конституції України, Конституційним Судом України не приймалося.
		 
		Крім того, відповідно до пункту 161 Розділу ХХ Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
		 
		Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
		 
		Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
		 
		Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
		 
		Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
		 
		Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
		 
		Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
		 
		Пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України визначено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
		 
		Обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми (пункт 43.3 статті 43 Податкового кодексу України).
		 
		Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
		 
		Так, згідно з підпунктом 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять тисяч гривень на місяць, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.
		 
		Статтею 168 Податкового кодексу України визначено, що оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку здійснюється податковим агентом.
		 
		Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).
		 
		Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (підпункт 14.1.180 пункту 14.1 статті 180 Податкового кодексу України).
		 
		Враховуючи наведене, податковим агентом при виплаті фізичній особі пенсії або щомісячного довічного грошового утримання є органи Пенсійного фонду України.
		 
		Згідно з пунктом 176.2. статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
		 
		Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
		 
		Розрахунок податкових зобов`язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем, органами Пенсійного фонду України) (пункт 168.3 статті 168 Податкового кодексу України). 
		 
		Згідно матеріалів справи, позивачем звернено вимоги про виготовлення висновку про повернення сум податку на доходи фізичних осіб і військового збору до податкового органу та Державної казначейської служби, проте податковим агентом при виплаті фізичній особі пенсії або щомісячного довічного грошового утримання є саме органи Пенсійного фонду України.
		 
		Суди попередніх інстанцій, надаючи оцінку обраному позивачем способу захисту власних прав та інтересів, встановили, що в спірних правовідносинах питання щодо вірності визначення розміру грошового утримання судді у відставці та наявності підстав для справляння податкових зборів з вказаної виплати, скаржнику необхідно порушувати саме перед податковим агентом, яким виступає Пенсійний фонд України.
		 
		Матеріали справи не містять доказів звернення позивачем до органів Пенсійного фонду України як податкового агента, що здійснює виплату щомісячного довічного грошового утримання судді, з відповідною заявою щодо правомірності утримання з нього вищевказаних сум податкових зобов`язань та щодо перерахунку виплати отримуваного ним грошового утримання. 
		 
		Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
		 
		Посилання позивача на положення статті 43 Податкового кодексу України, якими визначені умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені, судовою колегією відхиляються, як такі, що не поширюються на правовідносини, що є предметом розгляду даної справи, оскільки в даному випадку, враховуючи факт визначення належного способу захисту позивачем власних прав та інтересів, належною є застосування процедури передбаченої положеннями підпункту 169.4.3. пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу України, якими закріплено право податкового агента здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги.
		Посилання скаржника на те, що судами попередніх інстанцій не було враховано всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, судовою колегією до уваги не беруться, як такі, що не спростовують вірності висновків судів першої і апеляційної інстанції.
		 
		З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		постановив:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.12.2017 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.03.2018 у справі №802/2100/17-а залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...